Відкрити головне меню
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 18 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Загальнонаукові методи}}
 
{{Загальнонаукові методи}}
 
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}}
 
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}}
'''Гіпо́теза'''&nbsp; (або '''засновок''') — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань [[Проблема|проблеми]]<ref>''М.&nbsp;В.&nbsp;Попович.'' «Гіпотеза» // [[Українська Радянська Енциклопедія]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— К., 1979.&nbsp;— стор. 45.</ref>.
+
'''Гіпо́теза'''&nbsp; (або '''засновок''')&nbsp;— це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань [[Проблема|проблеми]]<ref>''М.&nbsp;В.&nbsp;Попович.'' «Гіпотеза» // [[Українська Радянська Енциклопедія]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— К., 1979.&nbsp;— стор. 45.</ref>.
   
З точки зору [[Логіка|логіки]], гіпотеза&nbsp;— прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена [[істина]]<ref>Тофтул М.&nbsp;Г.&nbsp;Логіка : підручник, 2-ге вид., допов. / М.&nbsp;Г.&nbsp;Тофтул.&nbsp;— К.: ВЦ «Академія», 2008.&nbsp;— 400 с.</ref>.
+
З точки зору [[Логіка|логіки]], гіпотеза&nbsp;— прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена [[істина]]<ref>Тофтул М.&nbsp;Г.&nbsp;Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М.&nbsp;Г.&nbsp;Тофтул.&nbsp;— К.: ВЦ «Академія», 2008.&nbsp;— 400 с.</ref>.
   
 
У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних [[Явище|явищ]]. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду [[Спостереження|спостережень]] (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.
 
У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних [[Явище|явищ]]. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду [[Спостереження|спостережень]] (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.
Рядок 9: Рядок 9:
 
== Особливості та значення гіпотези ==
 
== Особливості та значення гіпотези ==
   
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)<ref>Н.&nbsp;И.&nbsp;Кондаков. Логический словарь&nbsp;— Москва: «Наука», 1971–656 с.</ref>.
+
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)<ref>Н.&nbsp;И.&nbsp;Кондаков. Логический словарь&nbsp;— Москва: «Наука», 1971—656 с.</ref>.
   
 
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.
 
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.
Рядок 25: Рядок 25:
 
Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:
 
Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:
 
# Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
 
# Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
# Формування основної гіпотези та її обгрунтування;
+
# Формування основної гіпотези та її обґрунтування;
 
# Перевірка отриманих результатів на [[практика|практиці]].
 
# Перевірка отриманих результатів на [[практика|практиці]].
   
Рядок 67: Рядок 67:
 
* [[Нульова гіпотеза]]
 
* [[Нульова гіпотеза]]
 
* [[Перевірка статистичних гіпотез]]
 
* [[Перевірка статистичних гіпотез]]
  +
* [[Гіпотетично-дедуктивний метод]]
 
* [[Проблеми тисячоліття]]
 
* [[Проблеми тисячоліття]]
 
* [[Відкриті математичні питання]]
 
* [[Відкриті математичні питання]]
Рядок 74: Рядок 75:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
==Література==
  +
* Гіпотеза // {{ФЕС}}
   
  +
== Посилання ==
  +
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1018/58/1/8/#11674 Гіпотеза] // {{Юридична енциклопедія|1}}
  +
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30198 ГІПО́ТЕЗА] //[[ЕСУ]]
  +
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Гіпотеза] // {{УМЕ2|сторінки=249}}
 
[[Категорія:Методологія науки]]
 
[[Категорія:Методологія науки]]
 
[[Категорія:Логіка]]
 
[[Категорія:Логіка]]
 
[[Категорія:Математика]]
 
[[Категорія:Математика]]
 
[[Категорія:Філософія науки]]
 
[[Категорія:Філософія науки]]
[[Категорія:соціологія]]
+
[[Категорія:Соціологія]]
[[Категорія:соціологія науки]]
+
[[Категорія:Соціологія науки]]

Поточна версія на 07:05, 10 червня 2019

Гіпо́теза  (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми[1].

Дана серія є частиною
серії з методології


Філософський портал · ред.

З точки зору логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина[2].

У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.

Особливості та значення гіпотезиРедагувати

Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)[3].

Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.

Спростування гіпотези (часто за допомогою контрприкладу) переводить її до розряду помилкових тверджень. Доведення (доказування) гіпотези (за допомогою експерименту чи серії експериментів, умовиводу з дотриманням правил формальної логіки) робить її установленим фактом, теоремою, теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Випадки, коли застосовується гіпотезаРедагувати

Гіпотеза застосовується в таких випадках:

  1. Коли відомих фактів недостатньо для пояснення причинної залежності явища, але є необхідність в тому, щоб його пояснити;
  2. Коли факти складні і гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до їх роз'яснення;
  3. Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступні для досліду, тим часом як їх дія чи наслідки можуть бути предметом вивчення.

Формування гіпотезРедагувати

Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:

  1. Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
  2. Формування основної гіпотези та її обґрунтування;
  3. Перевірка отриманих результатів на практиці.

Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі словаРедагувати

Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.

Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.

У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.

Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.

Вимоги, що висуваються до наукової гіпотезиРедагувати

До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги[4]:

  1. Принципова перевірюваність (спростовуваність) пропонованої гіпотези;
  2. Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
  3. Прогностичний потенціал;
  4. Принципова (логічна) простота;
  5. Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.

Види гіпотез за предметом гіпотезиРедагувати

Гіпотези можуть стосуватися:

Відомі гіпотезиРедагувати

Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. Велика теорема Ферма, сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. Гіпотеза Ейлера, сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.

Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, геоцентризм, нептунізм). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної науки (атомістика, генетика).

Чимало гіпотез присвячено проблемі походження життя на Землі. Окрім теорії еволюції, яка підтверджується великим масивом наукових даних, частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза панспермії. Іноді креаціонізм відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на вірі і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти термінології не можуть бути віднесені до розряду гіпотез[5].

Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами псевдонауки. Наприклад, уфологія користується позаземною гіпотезою походження НЛО.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. М. В. Попович. «Гіпотеза» // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — стор. 45.
  2. Тофтул М. Г. Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.
  3. Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971—656 с.
  4. Баженов Л. Б. Современная научная гипотеза — в кн. «Материалистическая диалектика и методы естественных наук». — М., 1968.
  5. Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати