Гідрогеологія Ефіопії

Версія від 14:50, 16 серпня 2007, створена Білецький В.С. (обговорення | внесок) (Нова сторінка: '''Гідрогеологія Ефіопії'''. На тер. країни є 5 груп водоносних горизонтів і комплексів: докемб...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Гідрогеологія Ефіопії.

На тер. країни є 5 груп водоносних горизонтів і комплексів: докембрійських кристалічних порід, морських відкладів мезозою, пліоцен-міоценових трапових базальтів, пліоцен-четвертинних вулканітів, четвертинних флювіальних і озерно-флювіальних відкладів. Підземні води інтрузивних і метаморфічних гірських порід докембрію приурочені до зони екзогенної тріщинності (потужність до 50 м) і до тріщинуватих зон тектонічних порушень. Глибина залягання води від 3-5 до 40 м. Дебіти колодязів і свердловин не перевищують 0,7-1 л/с. Води прісні, рідше солонуваті. Водоносні комплекси в товщі мезозойських відкладів пов'язані з тріщинуватими пісковиками і вапняками тріасу, юри і крейди. Дебіти свердловин 1,6-5 л/с. Води солонуваті (3-4 г/л), з глибиною мінералізація швидко зростає. Підземні води трапових базальтів пов'язані із зонами тріщин, тектонічного дроблення, а також прошарками туфів аґломератів, древніх озерних відкладів. Глибина залягання води від дек. м до 150 м. Дебіти водозаборів 1,5-5,0 л/с. Мінералізація води до 1,5 г/л. Пліоцен-четвертинні вулканогенні г.п. мають аналогічні характеристики, для них дебіти свердловин глибиною 80-100 м становлять 2,5-8,0 л/с. У четвертинних відкладах підземні води приурочені до прошарків і лінз пісків, супісей та суглинків. Водоносність порід строката, дебіти водозаборів 0,5-5 л/с. Прісні води розвинені в гірських р-нах і в передгір'ях. По мірі віддалення від передгір'їв мінералізація зростає до 10-20 г/л і більше. Значні гідротермальні ресурси Е. зосереджені в зоні Ефіопського рифту. Сумарні прогнозні ресурси оцінюються в 3 трлн. ГДж (що відповідає 100 млрд т умовного палива). Ресурси придатні для виробництва електроенергії при сучасному рівні техніки і технології становлять 0,6-5 млрд ГДж.

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.