Гігієнічна прокладка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Немає опису редагування
м (коректура)
 
(Не показана 31 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Медпопередження}}
[[Файл:Sanitary towel.jpg|міні|праворуч|200пкс|Жіноча гігієнічна прокладка]]
[[Файл:Pantiliner.png|міні|праворуч|Щоденна прокладка]]
[[Файл:Sanitary towel 1.jpg|міні|праворуч|200пкс|Нічна менструальна прокладка]]
[[Файл:Vlozka0706.jpg|міні|праворуч|200пкс|Менструальна прокладка без крилець]]{{Жіноче здоров'я}}
'''Гігієнічна прокладка''' — пристосування для збору [[менструальний цикл|менструальної крові]], яке розміщується між [[Вульва|вульвою]] та [[Спідня білизна|спідньою білизною]].
'''Менструальна (гігієнічна) прокладка''' (англ. ''Menstrual pad'') — пристосування для збору [[менструальний цикл|менструальної крові]], яке розміщується між [[Вульва|вульвою]] та [[Спідня білизна|спідньою білизною]]. Сучасні одноразові прокладки винайшли під час Першої світової війни, масове виробництво запущено у 1920 році. Прокладки серед інших засобів менструальної гігієни є безпечнішими за [[Тампон гінекологічний|тампони]] (не викликають [[Синдром токсичного шоку|синдрому токсичного шоку]]), проте дорожчі і екологічно невигідніші за [[Менструальна чаша|менструальні чаші]] (через одноразовий пластик).


== Опис ==
== Опис ==
Одноразові прокладки складаються з тонкого шару [[Адсорбція|адсорбуючою]] матеріалу і зовнішнього покриття, яке з одної (верхньої) сторони зроблено з м'якого пористого матеріалу, а з іншого має смугу, щоклеїться, для кріплення на білизну. Багаторазові прокладки зроблені із тканини, найчастіше [[бавовна|бавовни]], яку можна прати.
Одноразові ментруальні прокладки складаються з тонкого шару [[Адсорбція|адсорбуючою]] матеріалу і зовнішнього покриття, з верхнього боку виконаного з м'якого пористого матеріалу, а з іншого з клейкою смугою, що кріпиться на білизну.


Багаторазові прокладки зроблені із тканини, найчастіше [[бавовна|бавовни]], яку можна прати.
Прокладки за властивістю схожі на [[підгузок|підгузки]], але відрізняються більшою [[гігроскопічність|гігроскопічністю]]. Деякі прокладки мають певний аромат, щоб приховати природний запах менструальної [[кров]]і. Одна прокладка, в середньому, розрахована на шість жіночих годин.

Прокладки за властивістю схожі на [[підгузок|підгузки]], але відрізняються більшою [[Гігроскопічність|гігроскопічністю]]. Деякі прокладки ароматизовані, щоб приховати запах менструальної [[кров]]і. Одна прокладка, в середньому, розрахована на чотири години.

== Історія ==
До появи менструальних прокладок жінки обмежували виділення, поміщуючи у [[Піхва жінки|вагіну]] мох, [[Тампон гінекологічний|тампонуючи]] ним кровотечу, або виготовляли подушечки з різних рослинних волокон (листя банана, тканин).

Перші [[засоби менструальної гігієни]] з'явилися у [[Вавилон]]і та [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]]. Єгиптянки використовували розм'якшений [[папірус]] як жорсткий тампон. В Давній Греції тампони виготовлялися із пуху, обгорнутого навколо маленьких шматочків деревини. В Римській імперії прокладки робили з м'якої шерсті. В інших частинах світу матеріалами слугували папір, мох, шерсть, шкури тварин і тра́ви, що поглинали менструальні виділення.

В [[Середньовіччя|Середньовічній]] Азії, на відміну від Європи, жінки дотримувались гігієни. На азійському континенті з'явилися одноразові прокладки — паперові серветки, складені конвертом, що утримувались хустинкою, закріпленою на поясі. Пізніше в Японії почали виготовляти гігієнічні пояси з пропущеною між ногами смугою. Між смугою та [[Вульва|вульвою]] закладалася серветка: пояс був багаторазовим, серветка — одноразовою. Зовні пояс нагадував перегорнутий кошик.

Європейські дами користувалися подолами сорочок або нижніх спідниць, які заправлялися поміж ніг. В Російській імперії іноді використовувались «сороміцькі порти» з товстого матеріалу — менструальні виділення поглиналися безпосередньо портами, які знаходились під широкими спідницями. Для поглинання деякі заможні жінки вставляли у вагіну шматочки тканини. Однак більшість жінок не могли цього робити, дозволяючи менструальній крові витікати природнім шляхом.

У 1888 році в США з'явилася перша реклама одноразових серветок. Також жінки користувалися багаторазовими саморобними прокладками із [[фетр]]у або полотна, які після використання складалися в пакет і прополіскувались у ванній. Після висихання їх можна було використовувати знову. Через відсутність [[туалет]]ів прокладки замінювали у спальні або іншому зачиненому приміщенні. Для додаткового захисту від протікання використовувались фартухи, які захищали верхню спідницю від забруднень, а також менструальні труси-бріфи.

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] американська фірма «Кімберлі-Кларк» розробила матеріал [[целюкотон]], який поглинав вологу у п'ять разів швидше за звичайну [[Вата|вату]], для поглинаючих пов'язок для крові поранених солдатів. Визнаючи ефективність технології, що являла собою суміш [[Целюлоза|целюлози]] та [[Бавовник|бавовни]], медсестри воєнного часу почали використовувати одноразові пов'язки для поглинання менструальної крові. Відкриття справило значний вплив на розвиток засобів гігієни. У 1920 році в містечку Ніна, штат [[Вісконсин]], було запущено масове виробництво одноразових менструальних прокладок «Целлюнап», перейменованих наступного року на «[[Kotex]]». По закінченню війни технологія комерціалізувалась та охопила ринки індустріальних країн.

Ці прокладки стали великим кроком вперед, будучи дуже зручними і не вимагаючи кріплення до талії спеціальними ременями. Аптеки, які продавали «Kotex» за 50 центів, виставляли біля каси дві коробки з прокладками та грішми. За відсутності коробок було достатньо сказати пароль із назвою. Пачки з прокладками продавалися без написів та малюнків, а їх поглинаюча здатність була дуже низькою. Див. [[Менструальні табу]].

У 1927 році компанія [[Johnson & Johnson]] представила менструальні прокладки «Modess». Тоді ж [[Ліліан Гілбрет]] удосконалила гігієнічний пояс із еластику, що кріпився на талії, від якого спереду і ззаду спускалися вниз дві лямками з металічними затискачами. До затискачів кріпилася прямокутна прокладка. Іноді до поясу вставлялися дві довгі і товсті прокладки, які прикривали всю промежину. Після походу в туалет жінки змінювали прокладки і викидали використану в смітник.

До того часу прокладки спалювались у камінах або переносних тиглях. Через те, що прокладки часто збивалися і протікали, жінки носили щільні труси, іноді з водонепроникним шаром в промежині, які зменшували протікання і викликали потіння вульви. На деяких трусах були спеціальні пристосування для додаткового кріплення прокладки, які доводилося часто міняти. У 1930-х роках [[Леона Чалмерс]] створює [[Менструальна чаша|менструальну чашу]] з алюмінію та твердої гуми і запускає рекламу прокладок на сторінках жіночих журналів.

Ця стратегія призвела до швидкого успіху: до початку Другої світової війни доля фетрових прокладок зменшилась до 20 %, а до кінця 1940-х — до 1 %. Після цього багаторазові прокладки остаточно відійшли у минуле. У 60-х роках [[сексуальна революція]] остаточно зняла більшість заборон, зокрема й на рекламу засобів жіночої гігієни.
В наступні два десятиліття прокладки продовжували вдосконалюватись, з'явився захисний нижній шар і «сухий» поглинаючий шар, крильця, а також матеріали-поглиначі. До того часу жінки СРСР користувалися саморобними засобами гігієни із вати, марлі і туалетного паперу. Після розпаду СРСР в рекламі прокладок з'явилася блакитна вода, якою зображують менструальну кров у демонстраціях поглинальної здатності прокладок.

Сучасні засоби жіночої гігієни виготовляються із природної сировини та з використанням передових технологій. Вони можуть закріплюватись до спідньої білизни або вшиватися всередину. Деякі прокладки можна змивати в [[унітаз]] за умови, якщо вони виготовлені із розчинних матеріалів.


== Види ==
== Види ==
Існують різні види гігієнічних прокладок:
[[Файл:Pantiliner.png|міні|праворуч|200пкс|Щоденна прокладка]]Існують різні види гігієнічних прокладок:
*'''багаторазові''' та '''одноразові''' — багаторазові прокладки виготовлені з тканини, завдяки чому їх можна прати і використовуючи безліч разів, крім того вони економічні, екологічні через відсутність хімікатів та алергенів, які можуть дратувати шкіру. Одноразові прокладки необхідно викидати після використання.
* '''багаторазові''' та '''одноразові''' — багаторазові виготовлені з тканини, їх можна прати і використовуючи безліч разів, вони економніші, екологічні через відсутність хімікатів та алергенів, які можуть подразнювати шкіру. Одноразові прокладки необхідно викидати після використання;
*Різна '''товщина''' і '''поглинаюча здатність''' — використовуються в залежності від рівня кровотечі;
* різна '''товщина''' і '''поглинаюча здатність''' — використовуються в залежності від рівня кровотечі;
*'''з «крилами»''' або '''без''' так звані «крила» приклеюються до нижньї частини [[Спідня білизна|спідньої білизни]] для додаткової міцності.
* '''з крильцями''' або '''без''' крильця приклеюються до нижньої частини [[Спідня білизна|спідньої білизни]] для фіксації;
*'''Нічні''' — подовжені і з більшими «крилами», використовуються вночі для сну.
* '''нічні''' — подовжені і з більшими крильцями, використовуються вночі для сну, а також від протікань;
*'''Для білизни''' та '''для стрінгів''' — відрізняються формою, прокладки для [[стрінги|стрінгів]] значно вужчі.
* '''для білизни''' та '''для стрингів''' — відрізняються формою, прокладки для [[стринги|стрингів]] значно вужчі;
*'''Білі''' та '''чорні''' гігієнічні прокладки роблять лише білими, але для щоденних передбачені й моделі чорного кольору, які краще підходять для темної білизни.
* '''білі''' та '''чорні''' менструальні прокладки роблять лише білими, але для щоденних передбачені й моделі чорного кольору, які краще підходять для темної білизни;
*'''Щоденні прокладки''' — менші, тонші і акуратніші від одноразових, використовуються для захисту білизни від щоденних виділень, які в нормі бувають у кожної жінки.
* '''щоденні''' — менші, тонші від менструальних, використовуються для захисту білизни від слабких виділень, а в разі потреби — від нормальних щоденних виділень.

Проте лікарі-гінекологи не рекомендують користуватися щоденними прокладками, так як вони можуть провокувати [[молочниця|молочницю]].
== Див. також ==
* [[Тампон гінекологічний]]
* [[День менструальної гігієни]]
* [[Менструація]]


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commons category|Sanitary towels}}
{{Commons category|Sanitary towels}}
* [http://www.mum.org/index.html Museum of Menstruation]
* [http://www.mum.org/index.html Museum of Menstruation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210305185937/http://www.mum.org/index.html |date=5 березня 2021 }}
* [http://www.sostav.ru/publication/prokladki-22541.html Белое не надевать: история рекламы прокладок ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160607115624/http://www.sostav.ru/publication/prokladki-22541.html |date=7 червня 2016 }}
* [http://hrenovina.net/2274 Из чего сделаны девочки?]


{{ac}}{{Перекласти}}
{{Здоров'я-доробити}}

[[Категорія:Гінекологія]]
[[Категорія:Медикаменти]]
[[Категорія:Гігієнічні засоби]]
[[Категорія:Гігієнічні засоби]]
[[Категорія:Лікарські засоби]]

[[Категорія:Менструальна гігієна]]
[[bjn:Burkain]]
[[bg:Дамска превръзка]]
[[ca:Compresa (menstruació)]]
[[cs:Menstruační vložka]]
[[de:Damenbinde]]
[[es:Toalla sanitaria]]
[[eu:Babeski]]
[[fa:نوار بهداشتی]]
[[fr:Serviette hygiénique]]
[[gl:Compresa]]
[[ko:생리대]]
[[hi:सेनेटरी नैपकिन]]
[[id:Pembalut wanita]]
[[it:Assorbente igienico]]
[[he:תחבושת היגיינית]]
[[nl:Maandverband]]
[[ja:ナプキン (生理用)]]
[[no:Sanitetsbind]]
[[pl:Podpaska]]
[[pt:Absorvente]]
[[ru:Гигиеническая прокладка]]
[[sk:Menštruačná vložka]]
[[fi:Terveysside]]
[[sv:Dambinda]]
[[th:ผ้าอนามัย]]
[[zh-yue:衞生巾]]
[[zh:衛生棉]]

Поточна версія на 22:25, 10 липня 2022

Менструальна (гігієнічна) прокладка (англ. Menstrual pad) — пристосування для збору менструальної крові, яке розміщується між вульвою та спідньою білизною. Сучасні одноразові прокладки винайшли під час Першої світової війни, масове виробництво запущено у 1920 році. Прокладки серед інших засобів менструальної гігієни є безпечнішими за тампони (не викликають синдрому токсичного шоку), проте дорожчі і екологічно невигідніші за менструальні чаші (через одноразовий пластик).

Нічна менструальна прокладка
Менструальна прокладка без крилець

ОписРедагувати

Одноразові ментруальні прокладки складаються з тонкого шару адсорбуючою матеріалу і зовнішнього покриття, з верхнього боку виконаного з м'якого пористого матеріалу, а з іншого з клейкою смугою, що кріпиться на білизну.

Багаторазові прокладки зроблені із тканини, найчастіше бавовни, яку можна прати.

Прокладки за властивістю схожі на підгузки, але відрізняються більшою гігроскопічністю. Деякі прокладки ароматизовані, щоб приховати запах менструальної крові. Одна прокладка, в середньому, розрахована на чотири години.

ІсторіяРедагувати

До появи менструальних прокладок жінки обмежували виділення, поміщуючи у вагіну мох, тампонуючи ним кровотечу, або виготовляли подушечки з різних рослинних волокон (листя банана, тканин).

Перші засоби менструальної гігієни з'явилися у Вавилоні та Стародавньому Єгипті. Єгиптянки використовували розм'якшений папірус як жорсткий тампон. В Давній Греції тампони виготовлялися із пуху, обгорнутого навколо маленьких шматочків деревини. В Римській імперії прокладки робили з м'якої шерсті. В інших частинах світу матеріалами слугували папір, мох, шерсть, шкури тварин і тра́ви, що поглинали менструальні виділення.

В Середньовічній Азії, на відміну від Європи, жінки дотримувались гігієни. На азійському континенті з'явилися одноразові прокладки — паперові серветки, складені конвертом, що утримувались хустинкою, закріпленою на поясі. Пізніше в Японії почали виготовляти гігієнічні пояси з пропущеною між ногами смугою. Між смугою та вульвою закладалася серветка: пояс був багаторазовим, серветка — одноразовою. Зовні пояс нагадував перегорнутий кошик.

Європейські дами користувалися подолами сорочок або нижніх спідниць, які заправлялися поміж ніг. В Російській імперії іноді використовувались «сороміцькі порти» з товстого матеріалу — менструальні виділення поглиналися безпосередньо портами, які знаходились під широкими спідницями. Для поглинання деякі заможні жінки вставляли у вагіну шматочки тканини. Однак більшість жінок не могли цього робити, дозволяючи менструальній крові витікати природнім шляхом.

У 1888 році в США з'явилася перша реклама одноразових серветок. Також жінки користувалися багаторазовими саморобними прокладками із фетру або полотна, які після використання складалися в пакет і прополіскувались у ванній. Після висихання їх можна було використовувати знову. Через відсутність туалетів прокладки замінювали у спальні або іншому зачиненому приміщенні. Для додаткового захисту від протікання використовувались фартухи, які захищали верхню спідницю від забруднень, а також менструальні труси-бріфи.

Під час Першої світової війни американська фірма «Кімберлі-Кларк» розробила матеріал целюкотон, який поглинав вологу у п'ять разів швидше за звичайну вату, для поглинаючих пов'язок для крові поранених солдатів. Визнаючи ефективність технології, що являла собою суміш целюлози та бавовни, медсестри воєнного часу почали використовувати одноразові пов'язки для поглинання менструальної крові. Відкриття справило значний вплив на розвиток засобів гігієни. У 1920 році в містечку Ніна, штат Вісконсин, було запущено масове виробництво одноразових менструальних прокладок «Целлюнап», перейменованих наступного року на «Kotex». По закінченню війни технологія комерціалізувалась та охопила ринки індустріальних країн.

Ці прокладки стали великим кроком вперед, будучи дуже зручними і не вимагаючи кріплення до талії спеціальними ременями. Аптеки, які продавали «Kotex» за 50 центів, виставляли біля каси дві коробки з прокладками та грішми. За відсутності коробок було достатньо сказати пароль із назвою. Пачки з прокладками продавалися без написів та малюнків, а їх поглинаюча здатність була дуже низькою. Див. Менструальні табу.

У 1927 році компанія Johnson & Johnson представила менструальні прокладки «Modess». Тоді ж Ліліан Гілбрет удосконалила гігієнічний пояс із еластику, що кріпився на талії, від якого спереду і ззаду спускалися вниз дві лямками з металічними затискачами. До затискачів кріпилася прямокутна прокладка. Іноді до поясу вставлялися дві довгі і товсті прокладки, які прикривали всю промежину. Після походу в туалет жінки змінювали прокладки і викидали використану в смітник.

До того часу прокладки спалювались у камінах або переносних тиглях. Через те, що прокладки часто збивалися і протікали, жінки носили щільні труси, іноді з водонепроникним шаром в промежині, які зменшували протікання і викликали потіння вульви. На деяких трусах були спеціальні пристосування для додаткового кріплення прокладки, які доводилося часто міняти. У 1930-х роках Леона Чалмерс створює менструальну чашу з алюмінію та твердої гуми і запускає рекламу прокладок на сторінках жіночих журналів.

Ця стратегія призвела до швидкого успіху: до початку Другої світової війни доля фетрових прокладок зменшилась до 20 %, а до кінця 1940-х — до 1 %. Після цього багаторазові прокладки остаточно відійшли у минуле. У 60-х роках сексуальна революція остаточно зняла більшість заборон, зокрема й на рекламу засобів жіночої гігієни.

В наступні два десятиліття прокладки продовжували вдосконалюватись, з'явився захисний нижній шар і «сухий» поглинаючий шар, крильця, а також матеріали-поглиначі. До того часу жінки СРСР користувалися саморобними засобами гігієни із вати, марлі і туалетного паперу. Після розпаду СРСР в рекламі прокладок з'явилася блакитна вода, якою зображують менструальну кров у демонстраціях поглинальної здатності прокладок.

Сучасні засоби жіночої гігієни виготовляються із природної сировини та з використанням передових технологій. Вони можуть закріплюватись до спідньої білизни або вшиватися всередину. Деякі прокладки можна змивати в унітаз за умови, якщо вони виготовлені із розчинних матеріалів.

ВидиРедагувати

 
Щоденна прокладка

Існують різні види гігієнічних прокладок:

  • багаторазові та одноразові — багаторазові виготовлені з тканини, їх можна прати і використовуючи безліч разів, вони економніші, екологічні через відсутність хімікатів та алергенів, які можуть подразнювати шкіру. Одноразові прокладки необхідно викидати після використання;
  • різна товщина і поглинаюча здатність — використовуються в залежності від рівня кровотечі;
  • з крильцями або без — крильця приклеюються до нижньої частини спідньої білизни для фіксації;
  • нічні — подовжені і з більшими крильцями, використовуються вночі для сну, а також від протікань;
  • для білизни та для стрингів — відрізняються формою, прокладки для стрингів значно вужчі;
  • білі та чорні — менструальні прокладки роблять лише білими, але для щоденних передбачені й моделі чорного кольору, які краще підходять для темної білизни;
  • щоденні — менші, тонші від менструальних, використовуються для захисту білизни від слабких виділень, а в разі потреби — від нормальних щоденних виділень.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати