Гуанчі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м (робот змінив: ro:Guanși) |
мНемає опису редагування |
||
(Не показано 42 проміжні версії 26 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Етнічна група |
|||
⚫ | |||
|назва = Гуанчі |
|||
⚫ | Давні гуанчі належали до європеоїдної |
||
|зображення = Mencey Beneharo.jpg |
|||
|ширина = 220 |
|||
|підпис = Пам'ятник вождеві гуанчів Бенехаро у [[Канделарія (Санта-Крус-де-Тенерифе)|Канделарії]], [[Тенерифе]] |
|||
|вимер = [[XV століття|XV ст.]] |
|||
|мова = [[гуанчські мови]] |
|||
|раса = [[Кроманьйонці]] [[Гібрид|×]] [[мехтоїди]] |
|||
}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Давні гуанчі належали до [[європеоїдна раса|європеоїдної «білої» раси]], без домішок [[негроїдна раса|негроїдної]]. У них були блакитні очі, світле, іноді рудувате волосся, біла шкіра. Середній зріст перевищував 180 см, зустрічалися велетні понад 2 м. Все це характерно для [[кроманьйонці]]в.<ref>Кондратов А. M. «Атлантиды пяти океанов». — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. {{Ref-ru}} </ref> |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
За повідомленнями іспанських завойовників, у XV ст. острів [[Тенерифе]] населяли високі, білошкірі, рудоволосі та блакитноокі люди. Нормандець [[Жан де Бетанкур]] докладно описав дивну мову гуанчів, які нібито могли розуміти мову одноплемінників, не промовляючи ані звуку і тільки ворушачи губами, а також [[Мова сільбо Ґомери|спілкуватись свистом]] на відстані до 15 кілометрів. |
|||
{{Link FA|pl}} |
|||
Займалися гуанчі землеробством, застосовуючи кам'яні й дерев'яні знаряддя, а також скотарством. Внаслідок іспанської колонізації більшість гуанчі було винищено, частину вивезено в рабство; інші змішалися з іспанцями і втратили свою мову. |
|||
[[ar:غوانش]] |
|||
[[ca:Guanxes]] |
|||
[[Файл:Pueblo Chico Guanchen2.jpg|250px|thumb|Відтворення поселення гуанчів.]] |
|||
[[cs:Guančové]] |
|||
[[de:Guanchen]] |
|||
== Див. також == |
|||
[[en:Guanches]] |
|||
⚫ | |||
[[eo:Guanĉoj]] |
|||
* [[Сільбо гомеро|Мова сільбо гомеро]] |
|||
[[es:Guanche]] |
|||
[[eu:Guantxe]] |
|||
== Примітки == |
|||
[[fi:Guanchit]] |
|||
{{reflist}} |
|||
[[fr:Guanches]] |
|||
[[gl:Guanche]] |
|||
== Джерела == |
|||
[[he:גואנצ'ים]] |
|||
* Гуанчі // {{УРЕ}} |
|||
[[hu:Guancsok]] |
|||
[[id:Guanche]] |
|||
{{ethno-stub}} |
|||
[[it:Guanci]] |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[ja:グアンチェ族]] |
|||
{{Доісторична Африка}} |
|||
[[ka:გუანშები]] |
|||
[[ko:관체인]] |
|||
⚫ | |||
[[nl:Guanchen]] |
|||
⚫ | |||
[[no:Guanches]] |
|||
[[pl:Guanczowie]] |
|||
[[pt:Guanches]] |
|||
[[ro:Guanși]] |
|||
[[ru:Гуанчи]] |
|||
[[sv:Guancher]] |
|||
[[zh:关契斯人]] |
Поточна версія на 18:39, 16 квітня 2022
Гуанчі — корінне населення острова Тенерифе з групи Канарських островів на час іспанського завоювання. Ця назва була сприйнята іспанцями і поширена на все корінне населення Канар.
Гуанчі | |
---|---|
Пам'ятник вождеві гуанчів Бенехаро у Канделарії, Тенерифе | |
Раса | Кроманьйонці × мехтоїди |
Мова | гуанчські мови |
Згас | XV ст. |
Давні гуанчі належали до європеоїдної «білої» раси, без домішок негроїдної. У них були блакитні очі, світле, іноді рудувате волосся, біла шкіра. Середній зріст перевищував 180 см, зустрічалися велетні понад 2 м. Все це характерно для кроманьйонців.[1]
Розмовляли гуанчі гуанчською мовою з групи давньоканарських мов.
За повідомленнями іспанських завойовників, у XV ст. острів Тенерифе населяли високі, білошкірі, рудоволосі та блакитноокі люди. Нормандець Жан де Бетанкур докладно описав дивну мову гуанчів, які нібито могли розуміти мову одноплемінників, не промовляючи ані звуку і тільки ворушачи губами, а також спілкуватись свистом на відстані до 15 кілометрів.
Займалися гуанчі землеробством, застосовуючи кам'яні й дерев'яні знаряддя, а також скотарством. Внаслідок іспанської колонізації більшість гуанчі було винищено, частину вивезено в рабство; інші змішалися з іспанцями і втратили свою мову.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Кондратов А. M. «Атлантиды пяти океанов». — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. (рос.)
ДжерелаРедагувати
- Гуанчі // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |