Грязнов Борис Олегович

Версія від 04:23, 22 квітня 2016, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я =Грязнов Борис Олегович | оригінал імені = | портрет...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Грязнов Борис Олегович
Praporshchyk h.png Прапорщик
Загальна інформація
Народження 27 лютого 1985(1985-02-27)
Запоріжжя
Смерть 24 серпня 2014(2014-08-24) (29 років)
Новоіванівка
Поховання Запоріжжя
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Міністерство внутрішніх справ України Геральдичний знак - емблема МВС України.svg
Формування Emblem of the National Guard of Ukraine.svg
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Бори́с Оле́гович Грязно́в — прапорщик МВС України.

Життєпис

Начальник військового наряду, Запорізька бригада охорони громадського порядку, національна гвардія України.

Після заходження російських військ на територію, де велися бойові дії, підрозділи почали відхід. Нацгвардійці не відходили — чекали наказу, який отримали 24-го. 24 серпня 2014-го колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще знаходяться українські військові). Тоді ж у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону.

Похований у безіменній братській могилі; 10 жовтня 2014-го тіло ексгумоване пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Тимчасово похований в Дніпропетровську.

Опізнаний за тестами ДНК, перепохований 20 червня 2015-го в місті Запоріжжя на Правобережному кладовищі.

Нагороди

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 15 вересня 2015 року — орденом За мужність III ступеня (посмертно).

Джерела