Перегляд вихідного коду сторінки Грушевський Михайло Сергійович

{{Картка:Лідер
| ім'я = Михайло Сергійович Грушевський
| зображення = Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg
| розмір_зображення =250px
| підпис_зображення =

| посада = [[Файл:Coat of Arms of UNR.svg|25px]] Голова [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] [[Українська Народна Республіка|УНР]] [[Файл:Flag of the Ukranian State.svg|25px]]
| початок_терміну = [[28 березня|28 (15) березня]]  [[1917]] <ref>[https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/28/1917-zasidannya-ukrayinskoyi-centralnoyi-rady-yake-ocholyv-myhaylo-grushevskyymyhaylo-grushevskyy 28 березня – відбулося засідання Української Центральної Ради, яке вперше очолив Михайло Грушевський]</ref>
| кінець_терміну = [[29 квітня]] [[1918]]
| попередник = посада заснована
| наступник = посада скасована; [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]] як [[Гетьман]] [[Українська Держава|Української Держави]]

<!--| дата_народження  = 29.9.1866(17)
| місце_народження = [[Холм]], [[Королівство Польське (1815—1915)|Царство Польське]], [[Російська імперія]], нині [[Люблінське воєводство]], [[Польща]]
| дата_смерті      = 24.11.1934
| місце_смерті     = [[Кисловодськ]], [[Ставропольський край]], [[Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]-->
| підданство       = {{RUSold}}
| громадянство     = {{UNR}} → {{USSR}}
| національність   = [[українці|українець]]

| партія  = [[Українська партія соціалістів-революціонерів|УПСР]]
| релігія = [[православ'я|православний]]
| батько            = [[Грушевський Сергій Федорович|Сергій Грушевський]]
| мати              = Глафіра Захарівна&nbsp;Опокова
| дружина           = [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна Грушевська]]
| діти              = [[Грушевська Катерина Михайлівна|Катерина Грушевська]]
| особистий підпис  = Mykhailo Hrushevskyi Signature 1917.png
}}
{{однофамільці|Грушевський (значення){{!}}Грушевський}}
{{Otheruses|Михайло Грушевський (значення){{!}}Михайло Грушевський}}
'''Миха́йло Сергі́йович Груше́вський''' {{життєпис}}&nbsp;— український [[історія|історик]], громадський та [[Політик|політичний діяч]]. Голова [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] ([[1917]]—[[1918]]). Член [[Історичне товариство імені Нестора-Літописця|Історичного товариства ім. Нестора-Літописця]], член [[Чеська академія наук і мистецтв|Чеської АН]] (1914), почесний член [[Київське товариство старожитностей і мистецтв|Київського товариства старожитностей і мистецтв]] (1917), [[член-кореспондент]] [[Національна академія наук України|ВУАН]] (1923) та [[Академія наук СРСР|АН СРСР]] (1929), багаторічний голова [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового Товариства ім. Шевченка]] у [[Львів|Львові]] ([[1897]]—[[1913]]), завідувач кафедри історії [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]] ([[1894]]—[[1914]]), автор понад 2000 наукових праць.{{Fact}}

== Біографія ==
{{main|Грушевські}}

=== Дитинство та юнацтво ===
[[Файл:Hrushevski 1876.jpg|міні|240px|[[Грушевський Сергій Федорович|Сергій Федорович]] та Глафіра Захарівна Грушевські з дітьми. Зліва направо: Захар, [[Шамрай-Грушевська Ганна Сергіївна|Ганна]], Федір, ''Михайло''. [[Ставрополь]], бл. 1876 р.]]
Михайло Сергійович Грушевський народився {{ДН|29|9|1866|17}} року в містечку [[Холм]], нині [[Люблінське воєводство]] [[Польща|Польщі]], за тодішнім адмінподілом&nbsp;— [[Королівство Польське (1815–1915)|Королівстві Польському]], [[Російська імперія]].

Батько&nbsp;— [[Сергій Федорович Грушевський]], на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії. За сімейною традицією батько здобув духовну освіту, проте все життя пропрацював на педагогічній ниві: викладав у Переяславській і [[Київська духовна академія (1819–1918)|Київській семінаріях]], працював директором народних шкіл на Кавказі, був автором відомого у дореволюційній Росії підручника з церковнослов'янської мови. Мати&nbsp;— Глафіра Захарівна Опокова, походила з сім'ї священнослужителів із містечка [[Сестринівка]]. У 17-річному віці вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського. Михайло Грушевський, згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського&nbsp;— мови, пісні, традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}.

Дід Михайла Грушевського&nbsp;— Захарій Іванович Оппоков, який благословив онука на навчання в Києві, в [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|університеті Святого Володимира]], був за життя нагороджений двома [[Орден Святої Анни|орденами Святої Анни]], бронзовим хрестом, [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира]],&nbsp;— і йому було дароване дворянство<ref>[[Ясь Олексій Васильович|Олексій Ясь]]. [http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15552 Михайло Грушевський у колі родинного середовища]</ref>.

Історик народився і провів перші три роки свого життя: «''в піарських будинках, де містилась семінарія і мав своє помешкання мій батько''». Йдеться про будинок колишнього монастиря ордену піаристів та організовану ними на Люблінській вулиці школу для шляхетської молоді. Михайло був охрещений першим православним настоятелем церкви Іоанна Богослова в Холмі&nbsp;— протоієреєм Яковом Крашановським. Хрещення відбулося в самій церкві, або поруч на плебані. Хресними батьками стали дружина Ф. Лебединцева&nbsp;— Юлія (з відомого київського роду Григоровичів-Барських; нар. 1839 р.&nbsp;— пом. 1868 р. у Холмі) та Федір Кокошкин, комісар комісії селянських справ у Красноставі<ref>{{Cite web|url=http://h.ua/story/440738/|title=Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 5. Від Русі до України|last=Парнікоза|first=Іван|date=14.10.2017|website=http://h.ua/|publisher=h.ua|language=українська|accessdate=14.10.2017}}</ref>.

[[Файл:Hrushevski 1886.jpg|міні|240px|Родина Грушевських. У центрі&nbsp;— Михайло. Владикавказ, близько 1886 р.]]
1869 року, через стан здоров'я батька, сім'я переїхала на південь Російської імперії: спочатку до [[Ставрополь|Ставрополя]] (1870—1878), згодом&nbsp;— до [[Владикавказ]]а (1878—1880). Здобувши домашню початкову освіту, 1880 року Михайло був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії. У цей час він із захопленням читав твори [[Костомаров Микола Іванович|Миколи Костомарова]], [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]], [[Максимович Михайло Олександрович|Михайла Максимовича]]. Під час навчання у гімназії Михайло написав свої перші оповідання, які надіслав до України відомому письменникові [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іванові Нечую-Левицькому]], котрий схвально їх оцінив. 1885 року майбутній історик, за підтримки Нечуя-Левицького, опублікував свої оповідання «Бех-аль-Джугур» та «Бідна дівчина»{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}.

=== Навчання ===
[[Файл:Hrushevskyi 1889.jpg|міні|240px|Михайло Грушевський. Київ, кінець 1880-х&nbsp;— початок 1890-х рр.]]
У липні 1886 року Грушевський написав письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету{{sfn|Сухомлинська|2005|С=6–14.}}.

Роки навчання Грушевський згадував з певним розчаруванням, то був час занепаду Київського університету. Російська влада нещодавно провела університетську реформу, аби не допустити «вільних» думок у студентів. Викладачі, втомлені численними нагінками та можливістю переслідування з боку влади, намагались уникати співпраці зі студентами{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}.

В університеті Михайло Грушевський працював під керівництвом [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимира Антоновича]]. За його керівництва, Грушевський написав чимало невеликих історичних есе, зокрема, статтю «Южно-русские господарские замки в половине XVI века» (1887), що була опублікована різними газетами й журналами. На третьому курсі Грушевський написав наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века», яку [[1891]] року було відзначено золотою медаллю{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}.

Протягом [[1890]]–[[1894]] років&nbsp;— професорський стипендіат Університету Св. Володимира. У цей час Грушевський їздив у наукові подорожі до Москви та Варшави, аби працювати у місцевих архівах. У травні [[1894]] захистив [[магістер]]ську дисертацію «Барское староство. Исторические очерки».

Наприкінці свого університетського навчання, Грушевський долучився до [[Українське національне відродження|українського руху]]. Володимир Антонович ввів його до складу київської «Громади», таємної організації, що згуртувала довкола себе справжніх патріотів України. У межах громадівської діяльності, Грушевський опікувався українським гуртком у [[київська духовна семінарія|київській духовній семінарії]]. У нього вдома часто відбувались таємні сходини семінаристів{{sfn|Крип'якевич|2020|с=233–255}}.

=== Львівський період ===
[[Файл:Грушевський Михайло.jpg|міні|240px|Михайло Грушевський на початку 1890-х років]]
[[Файл:Подружжя Грушевських.jpg|міні|240px|Марія та Михайло Грушевські у рік одруження]]
Переїхавши 1894 року з Києва до Львова, він за рекомендацією Володимира Антоновича призначений на посаду ординарного професора кафедри всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}. (Це була окрема кафедра, де вивчалася історія України, але дозволити акцентувати на такій назві в навчальній установі поляки не могли.). 12 жовтня 1894 Грушевський зробив свій перший вступний виклад у [[Львівський університет на рубежі ХІХ – ХХ ст.|Львівському університеті]]. Цей виступ із ентузіазмом був сприйнятий українською громадськістю, велика зала ледве зуміла вмістити всіх охочих. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року.

[[Файл:Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди».jpeg|міні|240px|Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїди]]» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]], 1898 р: Сидять у першому ряду: [[Павлик Михайло Іванович|Михайло Павлик]], [[Ярошинська Євгенія Іванівна|Євгенія Ярошинська]], [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталія Кобринська]], [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольга Кобилянська]], [[Лепкий Сильвестр|Сильвестр Лепкий]], [[Чайковський Андрій Якович|Андрій Чайковський]], [[Паньківський Костянтин Федорович|Кость Паньківський (старший)]]. Стоять у другому ряду: [[Копач Іван|Іван Копач]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимир Гнатюк]], [[Маковей Осип Степанович|Осип Маковей]], Михайло Грушевський, Іван Франко, [[Колесса Олександр Михайлович|Олександр Колесса]], [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдан Лепкий]]. Стоять у третьому ряду: [[Петрушевич Іван|Іван Петрушевич]], [[Колесса Філарет Михайлович|Філарет Колесса]], [[Кишакевич Йосип|Йосип Кишакевич]], [[Труш Іван Іванович|Іван Труш]], [[Лукіянович Денис Якович|Денис Лукіянович]], [[Івасюк Микола Іванович|Микола Івасюк]]]]
У Львові Грушевський розпочав активну науково-організаційну діяльність у [[Наукове товариство імені Шевченка|Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ)]], з яким почав співпрацювати ще в 1892 році. Очолив Історико-філософську секцію Наукового товариства імені Шевченка, створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896—1913). Грушевський залучив до роботи в НТШ студентів, молодих викладачів. Він займався редагуванням «Записок Наукового товариства імені Шевченка», і саме завдяки його організаторським здібностям вдалося видати більш ніж 100 томів. У цей час він познайомився з [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]] і разом вони привернули міжнародну увагу до [[Українознавство|україністики]]{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

На початку [[1897]] року Михайла Грушевського обрали головою НТШ (1897—1913). Під його керівництвом розроблені статути НТШ (1896, 1898, 1901, 1903, 1904 років), в основу яких були покладені суто наукові, а не політичні й культурні завдання, що викликало опозиційні настрої щодо нього. Реорганізуючи НТШ в академічну установу світового рівня (створення бібліотек, музеїв, збирання архівного матеріалу), Грушевський сприяв переходові української науки в Східній Галичині від поодиноких індивідуальних історичних пошуків до організованого, колективного й систематичного вивчення історії України та створив власну наукову школу ([[Крип'якевич Іван Петрович|Іван Крип'якевич]], [[Герасимчук Василь Іванович|Василь Герасимчук]], [[Томашівський Степан Теодорович|Степан Томашівський]], [[Джиджора Іван Миколайович|Іван Джиджора]], [[Кордуба Мирон Михайлович|Михайло Кордуба]], [[Кревецький Іван Іванович|Іван Кревецький]], [[Терлецький Омелян Антонович|Омелян Терлецький]]), яка виконувала освітню (підготовка істориків-професіоналів) і дослідницьку (вивчення широкого кола проблем історії України) функції{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

26 травня 1896 року в [[Церква святого Миколая (Скала-Подільська)|церкві святого Миколая]] в містечку Скала (нині смт [[Скала-Подільська]]) Михайло Грушевський обвінчався з [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марією Вояківською]].

Протягом 1897—1898 років Грушевський написав 1-й том своєї фундаментальної праці&nbsp;— «[[Історія України-Руси]]», наприкінці 1898 року ця робота була надрукована у Львові. Незабаром Грушевський видав ще два томи своєї праці. Ця робота була щиро прийнята в Галичині, проте заборонена російським урядом.

Перебуваючи в Галичині, Грушевський намагався триматися осторонь від політики, проте 1899 року він разом із Іваном Франком увійшов до [[Українська національно-демократична партія|Української національно-демократичної партії]] та очолив міське відділення. Але незабаром, через небажання відлучатись від наукової роботи, вийшов із неї{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}.

1898 року товариству пожертвував 80 тисяч крон професор хірургії Військово-медичної академії в Петербурзі Павло Пелехін, а згодом ще 10 тисяч. За ці кошти було придбано у Львові будинок, де розташувались друкарня й палітурня. Паралельно з розширенням матеріальної бази НТШ дедалі активніше розгортало наукову діяльність, яка особливо пожвавилась після приїзду до Львова М. Грушевського. Але ще до цього заходами О. Кониського було започатковано видання «Записок НТШ», перший том яких під редакцією Ю. Целевича вийшов наприкінці 1892 року.

Для розвитку української літератури Грушевський разом з Франком заснував і видавав «[[Літературно-науковий вістник]]» (Львів, 1898—1905, Київ, 1905—1907), був одним з організаторів [[Українсько-руська видавнича спілка|Української видавничої спілки]] (1899 рік).

{{See also|Звичайна схема «русскої» історії… (Стаття М. Грушевського)}}

1904 року власним коштом відкрив приватну вчительську семінарію в м. [[Коломия]]{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

Восени 1905 року Михайло Грушевський виїхав до України, де відвідав Київ, Одесу та Харків.

=== Повернення до Києва ===
[[Файл:Myhaylo Hrushevskiy.jpg|міні|240px|Михайло Грушевський на початку [[XX століття]]]]
[[Революція 1905—1907|Революційні події в Росії 1905 року]], що призвели до послаблення політики царату щодо національного розвитку українців, а також тиск польських чиновників зумовили повернення Грушевського до Києва.

Влітку [[1906]] року Грушевський виїхав до Петербурга, де тоді працювала [[Державна Дума Російської імперії|Державна дума]], і взяв активну участь у діяльності Української Фракції, Українського Клубу та у роботі редакції заснованого тоді «Украинского Вестника».

Наприкінці 1906 року до Києва було перенесене видання «[[Літературно-науковий вістник|Літературно-наукового вістника]]» і Грушевський опублікував у ньому статті присвячені українському рухові. Був одним із організаторів та редакторів газети «Рада» (1906 рік) і часопису «Україна» (1907—1914). Після організації Українського Наукового Товариства в Києві весною 1907, був обраний його головою. Водночас Грушевський очолював і львівське товариство, постійно перебуваючи то у Києві, то у Львові.

У вересні 1907 за участі Грушевського, що увійшов до його керівництва, було створене нелегальне позапартійне українське громадське об'єднання&nbsp;— [[Товариство українських поступовців]], що згуртувало сили українства й до 1917 року було єдиною діяльною українською організацією ліберального напряму. Свою політичну платформу Грушевський базував у той час на принципах конституційного парламентаризму й автономії України{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

Початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Грушевський зустрів у своєму маєтку в селі [[Криворівня]] в Карпатах. Через воєнні дії він не зміг одразу вирушити до Києва. Його маршрут проліг через Угорщину, Австрію, а далі Румунією, що на той момент була нейтральною державою.

Повернувся історик до Києва 22 листопада 1914 року. Російська влада була вороже налаштована до вченого, наказ по губернському жандармському управлінні про його ув'язнення був датований ще 30 серпня 1914 року. 28 листопада 1914 року Грушевського заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}. Утримували його у Лук'янівській в'язниці до 18 лютого 1915, за цей час його допитували не менше 16 разів. Слідство вів підполковник Самохвалов.

Відправлений на заслання до Симбірська (нині м. [[Ульяновськ]]) власним коштом у супроводі одного конвоїра, куди прибув 22 лютого 1915 року. Склав головування в УНТ. Завдяки клопотанню Петроградської академії наук, Грушевському було дозволено переїхати до м. [[Казань|Казані]] та займатися науковою роботою з забороною викладацької діяльності. До Казані Грушевський переїхав з родиною 2 вересня 1915 року.

31 березня 1916 року вчена рада Львівського університету позбавила його посади професора. У вересні 1916 року переїхав до Москви, де розгорнув активну громадсько-політичну діяльність. Відновив роботу московської філії Товариства українських поступовців, брав участь у роботі видавництва «Украинская жизнь». Прагнув об'єднати опозиційні українські сили. Продовжував наукову роботу, працював в архіві МЗС Росії, Румянцевській бібліотеці (нині [[Російська державна бібліотека]]) над матеріалами до 8-го тому «Історії України-Руси»{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

Волю йому принесла [[Лютнева революція|Лютнева революція у Петрограді]].

=== У Центральній Раді ===

==== 1917 рік ====
[[Файл:Grushevskiy parad.jpg|міні|240px|Михайло Грушевський на військовому параді у Києві взимку [[1917]] р.]]
{{OldStyleDate|16|березня|1917|3}} року в Києві почалося формування [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]], яка {{OldStyleDate|20|березня||7}} заочно обрала Грушевського головою (це рішення було одностайно підтверджене {{OldStyleDate|19|квітня||6}} на Всеукраїнському національному конгресі). Грушевський приєднався до [[Українська партія соціалістів-революціонерів|Української партії соціалістів-революціонерів]]. Викликаний телеграмою, {{OldStyleDate|26|березня||13}} він повернувся з Москви до Києва. У Києві намагався надати стихійному українському рухові організованості, ставив питання про культурне відродження українського суспільства (заснування національних шкіл, політичних товариств). {{OldStyleDate|27|березня||14}} виступив на Київському кооперативному з'їзді з вимогою національно-територіальної автономії України у федеративній Російській республіці, вважаючи це найближчим шляхом до самостійності України{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

Михайло Грушевський вперше головує на засіданні Центральної Ради 28 березня. «Збори вітають п. Грушевського»,&nbsp;— відзначено в протоколі. З його поверненням багато хто пов'язував надії на припинення суперечностей й об'єднання демократичних сил. Володимира Науменка обирають заступником голови Центральної Ради.<ref>[https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/28/1917-zasidannya-ukrayinskoyi-centralnoyi-rady-yake-ocholyv-myhaylo-grushevskyymyhaylo-grushevskyy Засідання Центральної ради 28 березня]</ref>

{{OldStyleDate|23|червня||10}} Грушевський брав участь у проголошенні [[Перший Універсал Української Центральної Ради|I Універсалу УЦР]]. Звернувся до всіх українців із закликом самостійно організовуватися та братися до негайного закладення підвалин автономності. Як голова УЦР добивався від Тимчасового уряду поступок Україні. {{OldStyleDate|7|листопада||25|жовтня}} збройний переворот більшовиків у Петрограді й невизнання ними УЦР поклали край сподіванням Грушевського про перетворення Росії на федеративну республіку. {{OldStyleDate|20|листопада||7}} УЦР під головуванням Грушевського [[Третій Універсал Української Центральної Ради|III Універсалом]] проголосила [[Українська Народна Республіка|Українську Народну Республіку]]{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

==== 1918 рік ====
Наступ більшовиків на Київ викликав появу [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|IV Універсалу]] УЦР. {{OldStyleDate|22|січня|1918|9}} року (фактично&nbsp;— {{OldStyleDate|24|січня||11}}) на засіданні УЦР під головуванням та на пропозицію Грушевського УЦР проголосила УНР самостійною, вільною і суверенною державою українського народу. {{OldStyleDate|7|лютого||25|січня}} разом з урядом УНР Грушевський залишив Київ, а {{OldStyleDate|10|лютого||28|січня}} прибув до Житомира, де добивався ратифікації мирного договору з Німеччиною та надання УНР військової допомоги в боротьбі з більшовиками. На пропозицію Грушевського {{OldStyleDate|25|лютого||12}} на засіданні Малої ради в Коростені гербом УНР був затверджений Тризуб. 9 березня 1918 року Грушевський повернувся до Києва{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

По поверненні до Києва, Грушевський приділяв значну увагу конституційному процесові в Україні. Під його керівництвом розроблено [[Конституція Української Народної Республіки|Конституцію незалежної УНР]] (утверджена 29 квітня 1918 року), згідно з якою верховним органом влади УНР проголосили Всенародні збори, які безпосередньо здійснювали вищу законодавчу владу в УНР і формували вищі органи виконавчої та судової влади. Скликати Всенародні збори і проводити їх мав голова, обраний Всенародними зборами{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

[[29 квітня]] в Києві відбувся державний переворот і влада перейшла до рук гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]]. У зв'язку з державним переворотом, здійсненим Скоропадським, Грушевський перейшов на нелегальне становище. У підпіллі займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування [[Національна академія наук України|Української академії наук]], при цьому обстоював думку, що її необхідно засновувати на базі УНТ. Відмовився від пропозиції увійти до складу академії, створеної гетьманом Скоропадським.

У цей час Грушевський написав 4, 5 і 6-ту частини «Всесвітньої історії», а також праці «Старинна Історія. Античний світ», «Середні віки Європи».

==== 1919 рік ====
На початку лютого 1919 року, після здобуття Києва більшовиками, Грушевський виїхав до Кам'янця-Подільського, де видавав часопис «Життя Поділля». У березні переїхав до [[Івано-Франківськ|Станіслава (нині м. Івано-Франківськ)]], що був столицею Західної області Української Народної Республіки. У цей час завершив написання підручника під назвою «Історія України, приладжена до програм вищих початкових шкіл і низших класів шкіл середніх», опублікований у 1919 році{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}.

=== Еміграція ===
У березні 1919 року емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні як представник закордонної делегації [[Українська партія соціалістів-революціонерів|УПСР]]. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність.

Був одним із засновників громадської міжнародної організації&nbsp;— комітету незалежної України та заснував Український соціологічний інститут (УСІ; діяв спочатку в Празі, потім у Відні). У цей час Грушевський переглянув свої погляди з питань державного будівництва. Запропонував концепцію української національної держави-республіки з безкласовим соціальним ладом («Початки громадянства. Генетична соціологія», 1921){{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

25 серпня 1921 року повідомлено про розкол у таборі Українських лівих есерів за кордоном та створення двох груп: на чолі з Грушевським у Відні та на чолі з М. Шаповалом&nbsp;— у Празі.

4 вересня 1921 року в харківській газеті «Вперед» повідомлено, що ЦК Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) виключив Грушевського з рядів партії, заявивши, що його виїзд до УСРР став зрадою партії, оскільки Грушевський не погодився з рішенням про рееміграцію з ЦК УПСР [http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1921].
Частина керівників ЦК КП(б)У схвально поставилася до можливого повернення М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського, про що свідчило запрошення приїхати на батьківщину, передане Михайлу Сергійовичу членами делегації УРСР на радянсько-польських перемовинах в Ризі в лютому 1921 року.

Перебуваючи в еміграції, Грушевський, в свою чергу, мав можливість переконатися в байдужості керівників європейських країн до українських подій. Тому не дивно, що, не знайшовши підтримки на Заході, М. Грушевський, починаючи з 1920 року, шукає шляхи зближення з більшовицьким керівництвом України, пише листи С. Косіору та Х. Раковському (тодішньому голові РНК УСРР), пропонуючи їм співпрацю в разі, якщо йому буде дозволено повернутися в Україну для продовження наукової роботи. Своєю владою більшовицькі лідери ні з ким ділитися не збиралися, проте в поверненні на батьківщину такого авторитетного вченого і громадського діяча ліберально-соціалістичних поглядів, як Грушевський, вони були зацікавлені. У жовтні 1922 року Секретаріат ЦК КП(б)У спеціально розглядав питання «Про української еміграції». З повідомленнями виступили представник УРСР в Чехословаччині [[Левицький Михайло Васильович (дипломат)
|М. Левицький]] і заступник наркома закордонних справ УРСР Я. Яковлєв.
На еміграції Грушевський проводив роботу над великим науковим проєктом&nbsp;— багатотомною «[[Історія української літератури Михайла Грушевського|Історією української літератури]]». Перші томи цієї роботи були надруковані в 1923 році, останній, 6-й том, лишився в рукопису і був надрукований тільки в 1995 році<ref name="Панькова">''Панькова Світлана.'' [http://www.m-hrushevsky.name/uk/Bio.html Біографія Михайла Грушевського]</ref>.

=== Грушевський&nbsp;— академік ===
[[1923]] року був обраний академіком [[Національна академія наук України|ВУАН]]. У березні [[1924]] року з сім'єю переїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. Очолював археографічну комісію ВУАН, метою існування якої було створення наукового опису видань, надрукованих на території етнографічної України в XVI—XVIII століттях. При цій комісії у зв'язку з 350-річчям друкованої справи в Україні був створений комітет, секретарем якого був призначений [[Барвінок Володимир Іванович|Володимир Барвінок]]. Через шість років його обрали дійсним членом Академії наук СРСР. У [[1924]]–[[1931]] роках очолював історичні установи ВУАН.

14 квітня 1926 року Політбюро ЦК КП(б)У в постанові «Про Українську академію наук» висловилося за можливість підтримати кандидатуру Грушевського на посаду президента ВУАН. 3 жовтня 1926 року відбулося урочисте вшанування Грушевського у зв'язку з 60-літтям від дня народження та 40-літтям наукової діяльності. 12 січня 1929 року загальні збори АН СРСР обрали Грушевського дійсним членом. 25 квітня 1929 року на засіданні загальних зборів АН СРСР Грушевський поставив питання про потребу створення в її складі Інституту української історії{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

З осені 1929 року почався погром історичних установ, створених Грушевським. У листопаді&nbsp;— грудні 1929 року сесія Ради ВУАН ліквідовувала комісії, якими керував Грушевський (остаточно ліквідувала 1933 року). У вересні 1930 року закрито НДКІУ. 11 грудня цього ж року партійний осередок ВУАН ухвалив рішення про посилення ідеологічної боротьби з Грушевським і його теоріями шляхом читання рефератів із критикою його поглядів. У січні 1931 року на засіданні історичних установ ВУАН замість історичної секції, очолюваної Грушевським, створено історичний цикл. Більшість співробітників і учнів Грушевського було заарештовано й заслано{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

7 березня 1931 року Грушевський переїхав до Москви.

=== Останні роки життя та смерть ===
Від [[1931]] року змушений був жити в Москві. У січні [[1934]] року [[Затонський Володимир Петрович|Володимир Затонський]] виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Грушевського. Близькість до російських [[Конституційно-демократична партія (Росія)|кадетів]], орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму», звинувачення у дворушництві, сумнівність наукової порядності&nbsp;— далеко не повний перелік «гріхів», які посипалися на вченого.

23 березня 1931 року Грушевського заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру», вигаданого чекістами. Коли він відмовився визнавати ті «свідчення», що їх з нього «вибили» слідчі погрозами ув'язнити його доньку Катерину, 5 січня 1933 року справу екс-голови Центральної Ради закрили зі зловісним, водночас, поясненням-вердиктом&nbsp;— з огляду на його… смерть.{{Fact}}

Наприкінці [[1934]] року Грушевський відпочивав у одному з санаторіїв у м. [[Кисловодськ]] ([[Ставропольський край]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], нині РФ) і несподівано захворів на [[Карбункул (хвороба)|карбункул]]. Операцію з його видалення провів головний лікар місцевої лікарні, який хірургом не був, а перед цим він відмовив Грушевському в проханні бути прооперованим його давнім і перевіреним другом<ref>''Голод Ігор.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/09/29/57143/ Історик не політик? Грушевський розбудив країну… і приспав] // Історична правда.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 29 вересня.</ref>. Помер від [[сепсис]]у (зараження крові) через три дні після операції. Серце зупинилось о другій годині дня.

Наступного дня газета «Вісті» вмістила повідомлення від [[Рада народних комісарів УРСР|Ради Народних Комісарів УСРР]] про смерть Грушевського. У постанові Раднаркому зазначалося:<blockquote>''«Зважаючи на особливі наукові заслуги перед Радянською Соціалістичною Республікою академіка Грушевського М. С., Рада Народних Комісарів УСРР постановила: Поховати академіка Грушевського М. С. в столиці України&nbsp;— Києві. Похорон взяти на рахунок держави. Для організації похорону утворити урядову комісію в такому складі: тт. Порайко (голова), Богомолець, Палладін, Корчак-Чепурківський. Призначити сім'ї академіка Грушевського М. С. персональну пенсію 500 крб на місяць»''.</blockquote>Тіло Грушевського перевезли до Києва, поклали в головній залі Української Академії Наук, а 29 листопада відбулися похорони{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] Києва (ділянка №&nbsp;6, біля Вознесенської церкви). Автори [[Надгробок на могилі Михайла Грушевського|пам'ятника]] [[Скульптура|скульптор]] [[Макогон Іван Васильович|Іван Макогон]] і [[архітектор]] [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]].

== Політичні погляди ==
Грушевський мав неоднозначну точку зору щодо незалежності України та більшовицького [[Російська революція (1917)|перевороту]] в Петербурзі. Він отримав основну вищу освіту в російських навчальних закладах, перші політичні кроки робив у 1894—1914 роках, працюючи у Львівському університеті, але згодом все більше уваги приділяв Києву.

Грушевський схилявся до думки, що [[Російська імперія]] з часом має [[Демократія|демократизуватись]] і перетворитись на [[Федеративна держава|федеративну державу]]. Повернувшись у результаті Лютневої революції до Києва після сибірського заслання, Грушевський очолив [[Українська Центральна Рада|Центральну Раду]]. Він вважав, що Україна має стати частиною нової федеративної російської держави, і лише наступ [[Більшовики|більшовиків]] у січні 1918 року примушує Михайла Сергійовича із соратниками оголосити незалежність.{{Fact}}

Протягом всієї помітної політичної діяльності Грушевський мав різні точки зору на майбутнє країни. Так, під час [[Українська Держава|Гетьманату]] він відхиляє пропозицію [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] очолити [[Національна академія наук України|Академію наук України]], згодом виявляє прихильність до радянської влади, налагоджує контакти з [[Соціалістичний інтернаціонал|II інтернаціоналом]]. Після ліквідації Української держави Грушевський, незважаючи на відомі вже тоді репресії проти українського народу, звертається до більшовиків із пропозицією повернення до Радянської України<ref>{{Cite news|url=http://www.radiosvoboda.org/a/28010816.html|title=Трагічне русофільство Михайла Грушевського|last=Кралюк|first=Петро|work=Радіо Свобода|accessdate=2016-11-27}}</ref>.

== Природоохоронні погляди ==
Як історик, М. Грушевський прийшов до висновку про надзвичайну агресивність і ту дорогу ціну, якою було сплачено прогрес цивілізації. Від цього він зробив крок до констатування хибності антропоцентризму і визнання факту тотального гноблення природи людиною. Свої екологічні погляди він виклав в оповіданні «На горах», в якому відчувається вплив діячів європейської природоохорони початку ХХ ст.: [[Гуго Конвенц]]а, [[Кожевников Григорій Олександрович|Григорія Кожевникова]] та [[Ян Павліковський|Яна Павліковського]]<ref>{{Cite web|url=http://h.ua/story/338653/|title=НА ГОРАХ (екологічний погляд М. С. Грушевського)|last=|first=|date=13.10.2017|website=http://h.ua/|publisher=http://h.ua/|language=українська|accessdate=українська}}</ref>.

== Міф про президентство ==
У сучасній українській спільноті існує міф про Грушевського&nbsp;— президента УНР, запроваджений [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитром Дорошенком]]{{sfn|Дорошенко|1930|с=35.}}. Міф прижився в публіцистиці й у науковій літературі.

Грушевський не був президентом Української Народної Республіки, адже такої посади в УНР не існувало. Також її не передбачала Конституція, яка була ухвалена в останній день функціонування Центральної Ради. Невідомий жодний акт, учинений Грушевським як президентом УНР.

Водночас кваліфікація Грушевського «президент Ради» була тоді досить поширеною, особливо в газетних публікаціях. Наприклад, у статті для американського видання [[Нью-Йорк таймс|The New York Times]] Грушевський вказаний як "Президент Української Ради".<ref>{{Cite web|title=Ukraine's Struggle for Self-Government; Leader in Nationalistic Movement Tells. How Race Kept Its Individuality Under Alien Masters--He Was Not in Favor of Complete Independence Ukraine's Struggle for Self-Government|url=http://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/02/17/102671664.html?zoom=14.56|website=timesmachine.nytimes.com|accessdate=2020-05-16|language=en}}</ref> Це ймовірно пов'язане з тим, що ще одне значення слова президент&nbsp;— голова. Зокрема Грушевський послуговувався візиткою, де був напис французькою мовою ''«President du Parlament D'Ukraine»'' (президент [[парламент]]у України&nbsp;— тодішній відповідник сучасного Голови [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]), а також пізніше підписувався «колишній президент Української Центральної Ради». В протоколах засідань Ради він називався українським словом «голова». Таким чином Грушевський був не головою УНР, а головою Центральної Ради УНР. Найповніший реєстр усіх, хто титулував його президентом, склав історик Павло Усенко у праці «Чи був Михайло Грушевський президентом України?»{{sfn|Усенко|2003.}}.

== Кінематографічне втілення ==
Образ Михайла Грушевського можна бачити у декількох художніх кінофільмах, які з радянських позицій зображали встановлення влади більшовиків на теренах України. Його показано там (з більшою чи меншою портретною схожістю) як представника «ворожого табору», що чинить опір робітничо-селянським масам.

Першим таким фільмом став [[Арсенал (фільм)|«Арсенал»]] [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]]. Оскільки цю кінострічку було знято у 1928&nbsp;році, коли Грушевський був дійсним членом ВУАН, на екрані з'являється символічний персонаж&nbsp;— [[Голова (посада)|голова]] на Першому всеукраїнському з'їзді показаний таким чином, що з обличчя видно лише велику сиву бороду.

Михайло Грушевський фігурує як дійова особа у кінострічках [[Правда (фільм, 1957)|«Правда»]] [[Добровольський Віктор Миколайович|Віктора Добровольського]] та [[Шмарук Ісак Петрович|Ісака Шмарука]], 1957 рік (виконавець [[Петров Сергій Сергійович|Сергій Петров]]), [[Киянка (фільм)|«Киянка»]] [[Левчук Тимофій Васильович|Тимофія Левчука]], 1-ша серія, 1958 рік (виконавець ролі в титрах не вказаний), [[Мир хатам, війна палацам (фільм)|«Мир хатам, війна палацам»]] Ісака Шмарука, 1970 рік (виконавець ролі [[Гай Олександр Дмитрович|Олександр Гай]]).

За доби незалежної України створено низку документальних фільмів, присвячених життю та діяльності Михайла Грушевського.

Михайло Грушевський також показаний у фільмі «[[Таємний щоденник Симона Петлюри]]». Роль Михайла Грушевського зіграв відомий актор [[Богдан Бенюк]].

== Ушанування пам'яті ==
[[Кабінет Міністрів України]] 22 лютого 2006 року заснував академічну [[Стипендія|стипендію]] [[Іменна стипендія|імені]] М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів, що призначається студентам та аспірантам державних вищих навчальних закладів денної форми навчання, які найбільше відзначилися в навчальній та науковій роботі, починаючи з другого курсу.<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2006-п постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року №&nbsp;209 «Про академічну стипендію імені М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів»]</ref>

=== Пам'ятники, барельєфи, портрети ===
{{докладніше|Пам'ятники Михайлу Грушевському}}
[[Файл:Портрет Грушевського на будинку в Києві.jpg|міні|240px|Стінопис з найбільшим у світі портретом Михайла Грушевського]]

У [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Київ)|Києві]], [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Луцьк)|Луцьку]], [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Бар)|Барі]] і [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Козятин)|Козятині]] [[Вінницька область|Вінницької області]], [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Долина)|Долині]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], [[Погруддя Михайла Грушевського (Червоноград)|Червонограді]] [[Львівська область|Львівської області]] та у [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Львів)|Львові]] споруджено [[пам'ятник]]и Михайлові Грушевському.

У двоповерховому будинку в Києві по [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирській вулиці]], 35 у 1927—1930 роках працював Михайло Грушевський, про що свідчить [[барельєф]], встановлений на фасаді. Зараз у цьому будинку міститься громадська приймальня [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]].

Михайлові Грушевському відкрито меморіальні дошки у [[Відень|Відні]], [[Прага|Празі]], [[Варшава|Варшаві]], [[Холм]]і, [[Тбілісі]], [[Казань|Казані]]<ref>[http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_u-kazani-uvichnili-pam-yat-pro-grushevskogo/131673 У Казані увічнили пам'ять про Грушевського] // Газета по-українськи.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;214.&nbsp;— 25 вересня.</ref>, [[Москва|Москві]]<ref>[http://kobza.com.ua/content/view/1535/41/ Незалежний сайт діаспори «Українці Росії Кобза».]</ref>.

У 2015 році в центрі Києва на фасаді будинку за адресою [[вулиця Січових Стрільців (Київ)|вул. Січових Стрільців]], 75 намалювали [[стінопис]] з найбільшим у світі портретом Михайла Грушевського. Площа стінопису склала 160 м²<ref>[http://www.5.ua/kyiv/u-kyievi-na-fasadi-budynku-namaliuvaly-rekordno-velykyi-portret-vidomoho-ukrainskoho-polityka-99238.html У Києві на фасаді будинку намалювали рекордно великий портрет відомого українського політика // [[5 канал]], 22 листопада 2015].</ref>.

21 вересня 2016 року в Холмі на його честь урочисто освятили хрест, розташований поруч із холмською кафедральною православною церквою святого Івана Богослова, у якій був охрещений Михайло<ref>[http://zik.ua/news/2016/09/22/u_holmi_osvyatyly_hrest_na_chest_myhayla_grushevskogo_887102 У Холмі освятили хрест на честь Михайла Грушевського].</ref>.

У січні 2017 року в Ужгороді відкрили пам'ятну дошку на честь М. Грушевського<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2161148-v-uzgorodi-vidkrili-barelef-mihajla-grusevskogo.html В Ужгороді відкрили барельєф Михайла Грушевського]</ref>. Також меморіальну дошку на честь Грушевського було встановлено у [[Хмельницький|Хмельницькому]]<ref>https://khm.depo.ua/ukr/khm/u-hmelnickomu-vidkrili-memorialnu-doshku-grushevskomu-foto-20171107671454 У Хмельницькому відкрили меморіальну дошку Грушевському (ФОТО)</ref>.

=== Зображення на грошових знаках ===
[[Портрет]] Михайла Грушевського зображено на [[банкнота|банкноті]] номіналом 50 [[гривня|гривень]] та на [[пам'ятна монета|пам'ятних монетах]] [[1996]], [[2006]] та 2016 років.

=== Об'єкти, названі іменем Грушевського ===
{{докладніше|Вулиця Грушевського}}
Ім'я Михайла Грушевського носить багато [[вулиця|вулиць]], [[проспект]]ів та [[площа|площ]] в Україні. Зокрема, на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Михайла Грушевського]] в Києві розташовані [[будівля|будівлі]] [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] та [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]]. Є [[проспект Грушевського (Кам'янець-Подільський)|проспект Грушевського]] в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] та [[Луцьк]]у, [[вулиця Грушевського (Хмельницький)|вулиця Грушевського в Хмельницькому]], [[вулиця Грушевського (Одеса)|Одесі]], [[вулиця Грушевського (Львів)|Львові]], Дрогобичі, Вінниці, [[Вулиця Грушевського (Івано-Франківськ)|Івано-Франківську]], [[Житомир]]і, [[Вулиця Михайла Грушевського (Дніпро)|Дніпрі]] (з 2015 р.), [[вулиця Грушевського (Чернівці)|Чернівцях]], на якій розташоване, зокрема, приміщення [[Обласна державна адміністрація|ОДА]]. Також ім'я Грушевського присвоєно [[Барський гуманітарно-педагогічний коледж|Барському гуманітарно-педагогічному коледжу]]. До 130-річчя Грушевського перевидано монографію «[[Барське староство]]», яка була його магістерською дисертацією.

=== Музеї Михайла Грушевського ===
Михайло Грушевський писав у «Споминах»:
{{цитата|''«Я любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї і линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя. То це було тому, що, як-не-як, був властиво одинокий пункт, де я міг зв'язуватися з українською стихією, дотикатися до української природи, до її культури… Я кохався у тому селі, що наверх мало усі українські прикмети: чепурненькі хатки, солом'яні стріхи, садки, городи, перелази, зарослі вербами береги…»''}}

На 140-річчя Грушевського в селі [[Сестринівка]] ([[Козятинський район]], [[Вінницька область]])&nbsp;— на матеріалах шкільного музею відкрито музей Михайла Грушевського. Первинна споруда&nbsp;— хата діда, пам'ятка історії, не збереглася&nbsp;— розсипалася за останні роки.

Відтворений будинок невеликий&nbsp;— 6×9 м (оригінальний будинок мав розміри 12×17 м). Там розмістилося багато унікальних речей, серед яких є метрична книга місцевої церкви, де записана Глафіра Захарівна: її хрестини та вінчання.

У часи незалежності відкрито [[музей|музеї]] Грушевського у [[Державний меморіальний музей Михайла Грушевського|Львові]], в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]], у Києві.

== Оцінка діяльності ==
{{докладніше|Грушевськознавство}}
Тривалий час Грушевський був прихильником автономії України в складі Росії.{{Fact}}

[[Бжеський Роман Степанович|Бжеський Роман]] (псевдонім Млиновецький Р.) вважав його «завзятим ворогом» українського націоналізму<ref>''Бжеський Р''. [http://diasporiana.org.ua/istoriya/868-mlinovetskiy-r-narisi-z-istoriyi-ukrayinskih-vizvolnih-zmagan-1917-1918-rr/ Нариси з історії Українських Визвольних Змагань 1917—1918 рр.]&nbsp;— Торонто: Чужина (друком Видавництва «Гомін України»), 1970.&nbsp;— С. 46.</ref>.

== Зображення ==
<gallery heights="180" widths="180">
Файл:Mykhaylo Grushevsky Monument (Kyiv).jpg|[[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Київ)|Пам'ятник Грушевському в Києві]]
Файл:Пам'ятник Грушевському Львів.jpg|Пам'ятник Грушевському у м. Львів
Файл:Бар, Пам'ятник М. Грушевському 01.jpg|Пам'ятник Грушевському в Барі (Вінницька обл.)
Файл:Грушевському МС памятник Козятин.JPG|Пам'ятник Грушевському в Козятині (Вінницька обл.)
Файл:Пам'ятник Михайлові Грушевському в Луцьку.jpg|Пам'ятник Грушевському в Луцьку
Файл:Grushev R.jpg|[[Михайло Грушевський (монета 1996)|Ювілейна монета НБУ 1996 року]]
Файл:Hrushevsky R.jpg|[[Михайло Грушевський (монета 2006)|Ювілейна монета НБУ 2006 року]]
Файл:Грушевський 2016 реверс.jpg|[[Михайло Грушевський (монета 2016)|Ювілейна монета НБУ 2016 року]]
Файл:50 hryvnia 1996 front.jpg|[[50 гривень|Аверс 50 гривень зразка 1996 року]]
Файл:50 hryvnia 2004 front.jpg|[[50 гривень|Аверс 50 гривень зразка 2004 року]]
Файл:Grushevsky monument.JPG|Погруддя Михайла Грушевського в Червонограді
Файл:ВУАН.jpg|[[Меморіальна дошка]] на будинку на вул. Володимирській, де був ВУАН
Файл:Grushevski Qazan.jpg|Меморіальна дошка Грушевському в Казані з написом татарською, російською та українською мовами
Файл:Грушевський в Дубні.jpg|Пам'ятник з дерева в місті Дубні
</gallery>

== Праці ==
* [http://eduknigi.com/istor_view.php?id=1 Грушевський Михайло. Про старі часи на Україні: Коротка історія (для першого початку).]
* [http://litopys.org.ua/hrushukr/hrushe.htm Історія української літератури]
* [[Історія України-Руси]]
* [http://uadoc.com/grushevs/title.htm Ілюстрована Історія України]
* [http://ukrlit.org/Hrushevskyi_Mykhailo_Serhiiovych Художні твори на сайті ukrlit.org]
* [https://web.archive.org/web/20120323081621/http://www.litplayer.com.ua/authors/grushevskyi Праці Грушевського на аудіобібліотеці litplayer]
* [[На порозі нової України]]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/ Зібрання основних праць М. Грушевського в електронній бібліотеці. Чтиво].
* [https://www.m-hrushevsky.name/uk/LitStudies/1896/SpivanykZPochatku18V.html Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Співаник з початку XVIII&nbsp;в. // Літературні студії 1896&nbsp;р.&nbsp;— Михайло Грушевський. Енциклопедія життя і творчості.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10324 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Про старі часи на Україні: коротка історія України / написав Михайло Грушевський.&nbsp;— СПб. : Тип. «Электро-Тип. Н.&nbsp;Я.&nbsp;Стойковой», 1907.&nbsp;— 175 с. : іл., портр.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9612 Грушевський М. Українство і питання дня в Росії / Михайло Грушевський.&nbsp;— У Львові: Накладом авт., 1905.&nbsp;— С. 4–12.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9611 Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України: (для першого початку) / Михайло Грушевський.&nbsp;— Вид. 6-те.&nbsp;— Відень: З друк. Вальдгайм-Еберлє акц. тов., 1919.&nbsp;— 119 с. : іл., фот.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9592 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Про українську мову і українську школу / проф. Михайло Грушевський.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Відродженнє, 1913.&nbsp;— 35 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9591 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Про українську мову й українську справу: ст. й замітки / проф. Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. П. Барського, 1907.&nbsp;— 23 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9406 Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. 1-ї Київ. Друк. Спілки, 1909.&nbsp;— 96 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9405 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Історія України-Руси. Т. 2 : XI—XIII вік / Михайло Грушевський.&nbsp;— Вид. 2-ге, розширене.&nbsp;— У Львові: Накладом авт., 1905.&nbsp;— 637 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9404 Грушевский М. Украинский вопрос / проф. Мих. Грушевский.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. польза», 1907.&nbsp;— 34 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9273 Грушевський М. Історія України: приладжена до програми вищ. початк. шк. і низших кляс шкіл середних / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ ; Відень: Вид. Дніпров. Союзу Спожив. Союзів України (Дніпросоюз), 1920.&nbsp;— 216 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9272 Грушевський М. С. Sub divo: оповідання, начерки, замітки / Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. Акц. т-ва «Петро Барський», 1918.&nbsp;— 111 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9271 Грушевський М. Ілюстрована історія України / Михайло Грушевський.&nbsp;— Шоста тисяча.&nbsp;— Київ ; Львів: Друк. С.&nbsp;В.&nbsp;Кульженко, 1912.&nbsp;— 556 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9270 Грушевський М. Наша політика / Михайло Грушевський.&nbsp;— У Львові: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1911.&nbsp;— 119 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9269 Грушевський М. Початки громадянства: (ґенетична соціолоґія) / Мих. Грушевський.&nbsp;— Прага: Заграничне бюро і склад видань в Празі, 1921.&nbsp;— 326 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8938 Грушевський М. Під зорями: оповідання, начерки, замітки, іст. образи / Михайло Грушевський.&nbsp;— Б. м. : Рух, 19–?.&nbsp;— 580 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8938 Грушевський М. Під зорями: оповідання, начерки, замітки, іст. образи / Михайло Грушевський.&nbsp;— Б. м. : Рух, 19–?.&nbsp;— 580 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8936 Грушевський М. Історія української літератури. Ч. 1, т. 2 (ч. 1-ї кн. 2), т. 3 (ч. 1-ї кн. 3) / Михайло Грушевський.&nbsp;— Львів: З друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1923.&nbsp;— 360, 231, 295 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8935 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Історія української літератури. Т. 4 : Усна творчість пізніх княжих і переходових віків XIII—XVII / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1925.&nbsp;— 689 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8934 Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5, вип. 1 : Культурні і літературні течії на Україні в XV—XVI вв. і перше відродженнє (1580—1610 рр.) / Михайло Грушевський ; Укр. акад. наук.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1926.&nbsp;— 204 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8933 Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5, друга половина: Культурні і літературні течії на України в XV—XVI вв. і перше відродженнє (1580—1610 рр.) / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1927.&nbsp;— С. 205—515.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8891 Грушевський М. Из польско-украинских отношений Галиции: несколько ил. к вопросу: автономия областная или нацонально-территориальная / проф. Мих. Грушевский.&nbsp;— 2-е изд.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. Польза», 1907.&nbsp;— 74 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8890 Грушевський М. На порозі нової України: гадки і мрії / Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. Акц. т-ва «Петро Барський» у Київі, 1918.&nbsp;— 120 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8889 Грушевський М. Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства: отд. оттиск из сб. «Статьи по славяноведению», 1 / М. Грушевський.&nbsp;— СПб. : Тип. Император. АН, 1904.&nbsp;— 7 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8888 Грушевський М. За український маслак: (в справі Холмщини) / проф. Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. П. Барського, 1907.&nbsp;— 38 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8887 Грушевський М. С. З старих карток: оповідання / Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. акц. т-ва «Петро Барський», 1918.&nbsp;— 96 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8886 Грушевський М. Движение политической и общественной украинской мысли в XIX столетии / Мих. Грушевский.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. Польза», 1907.&nbsp;— 18 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8676 Грушевський М. С. З історії релігійної думки на Україні / Михайло Грушевський.&nbsp;— Львів: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1925.&nbsp;— 164 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8638 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Вопрос об украинских кафедрах и нужді украинской науки / проф. Мих. грушевський.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. польза», 1907.&nbsp;— 50 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8636 Грушевський М. Бех-Аль-Джуґур: оповіданнє / Михайло Грушевський.&nbsp;— У Львові: З друк. НТШ під зарядом К. Бернардського, 1901.&nbsp;— 26 с.&nbsp;— (Літературно-наукова бібліотека / за ред. В. Гнатюка ; ч. 6).]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8502 Грушевский М. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия / М. Грушевский.&nbsp;— Киев: Тип. Император. Ун-та Св. Владимира (В.&nbsp;И.&nbsp;Завадского), 1891.&nbsp;— 520 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=933 Грушевський, Михайло Сергійович. Культурно-національний рух на Україні в XVI—XVII віці / Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ ; Львів: Друк. «С.&nbsp;В.&nbsp;Кульженко» в Київі, 1912.&nbsp;— 248, [6] с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=800 Грушевський М. Спірні питання староруської етнографії / М. Грушевський.&nbsp;— СПб. : Тип. Имп. АН, 1904.&nbsp;— 17 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=531 Украинский народ в его прошлом и настоящем. Т. 2 / под ред. Ф.&nbsp;К.&nbsp;Волкова и др.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. Польза», 1916.&nbsp;— С. 361—707, 8.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=447 Украинский народ в его прошлом и настоящем. Т. 1 / под ред. Ф.&nbsp;К.&nbsp;Волкова и др.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. Польза», 1914.&nbsp;— 360 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8573 Чернигів і Північне Лівобережжя: огляди, розвідка, матеріали / ред. М. Грушевський ; Укр. акад. наук, Іст. секція.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1928.&nbsp;— 531 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10755 Hruschewskyj M. Die Ukrainische Frage in historischer Entwicklung: aus dem Ukr. / von Michael Hruschewskyj.&nbsp;— Wien: Verl. des Bundes zur Befreiung der Ukraina, 1915.&nbsp;— 52 S.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10754 Hruchevski M. La lutte sociale et politique en Ukraine, 1917—1918–1919 / Michel Hruchevski ; Délégation du parti socialiste-révolutionnaire ukrainien.&nbsp;— Prague, 1920.&nbsp;— 42 p.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10324 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Про старі часи на Україні: коротка історія України / написав Михайло Грушевський.&nbsp;— СПб. : Тип. «Электро-Тип. Н.&nbsp;Я.&nbsp;Стойковой», 1907.&nbsp;— 175 с. : іл., портр.]
* [http://www.nibu.kiev.ua/elfond/Kievskaya_Rus_Grushevskii/Kievskaya_Rus_Grushevskii.pdf Проф. Мих. Грушевскій. Кіевская Русь. Томъ первый. Введеніе. Территорія и населеніе в эпоху образованія государства. Извлечено изъ 2-го украинскаго изданія.— СПб, 1911.— 499 с.] {{ref-ru-dor}}

== Повне зібрання творів ==
{{Детальніше|Повне зібрання творів Михайла Грушевського}}

Повне зібрання творів М. Грушевського&nbsp;— найповніше 50-томне видання творчої спадщини видатного вченого і громадського діяча (всі опубліковані й неопубліковані твори, його епістолярна, мемуарна спадщина й архів).

Кожний окремий том упорядковують фахівці з інститутів археографії, археології, історії України, літератури, співробітники архівних установ і музеїв Львова та Києва.

У першому томі кожної серії вміщена вступна стаття, яка досліджує окремий напрям діяльності вченого. Закінчуються томи коментарем, примітками і покажчиками.

== Художня спадщина ==
* [https://www.libruk.com.ua/works/hrushevskyi-mykhailo/predok-zbirka-tvoriv/ Предок (збірка)]&nbsp;— Книгу «Предок»<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/Predok_zbirka/ У електронній бібліотеці ЧТИВО]</ref> складають найяскравіші твори з художньої спадщини видатного вітчизняного історика і вченого, одного з найбільших поборників української духовності Михайла Грушевського. Ці твори розкриють ще одну непересічну сторінку його могутнього обдарування&nbsp;— талант белетриста. Провідна тематика&nbsp;— історичні сюжети, роздуми, соціально-побутові картини з життя українського народу.

== Див. також ==
* [[Премія НАН України імені М. С. Грушевського]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_02_%D0%92-%D0%93#page/n165/mode/2up Грушевський Михайло] // {{УМЕ2|сторінки=285-286}}
* Римаренко Ю. [https://archive.org/stream/etnoderzhavoznavstvo#page/n837/mode/2up Грушевський Михайло Сергійович] // Мала енциклопедія етнодержавознавства / [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інститут держави і права ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Корецького НАН України]], Упорядник [[Римаренко Юрій Іванович|Ю.&nbsp;І.&nbsp;Римаренко]] [та ін.].&nbsp;— Київ: Генеза, : Довіра, 1996.&nbsp;— 942 с.&nbsp;— С. 837—838.
<!--{{Вікіпосилання|Вікіцитати = Грушевський Михайло Сергійович|Вікіджерела = Автор:Михайло Грушевський|Родовід = 255654}}-->
* [https://youtu.be/MEIE7B_C83I МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ | Програма «Велич особистості» | 2014 (Відео)]
* [https://youtu.be/GhN8UIwPzlo МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ | Програма «Велич особистості» | 2016 (Відео)]
* [http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/hrushevsky/person.exe?I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21REF=10&S21CNR=10&S21STN=1&S21SRW=dp&S21SRD=DOWN&S21FMT=brief_elib&C21COM=S&2_S21P03=ROZD=&2_S21STR=1 Е-архів Михайла Грушевського]. [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського]].
* [http://www.m-hrushevsky.name/ Михайло Грушевський. Енциклопедія життя і творчості.] [http://www.m-hrushevsky.name/uk/Gallery/portraits.html Фотогалерея.]
* [http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=114 М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевський. Автобіографія.]
* [http://h.ua/story/338653/ НА ГОРАХ (екологічний погляд М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського).]
* [http://gazeta.ua/articles/history/_onuchku-grushevskogo-zabrali-v-kdb-pryamo-zi-shkoli/430782 Онучку Грушевського забрали в КДБ прямо зі школи]
* [http://greatest.com.ua/g/grushevskij_mihailo Біографія Михайла Грушевського на сайті «Гордість України»]
* [http://ukrcenter.com/Література/19193/Михайло-Грушевський Біографія і твори Михайла Грушевського на «Українському Центрі»]
* [http://old.library.vn.ua/publications/2006/Grushevsk.html Великий Українець (До 140-ї річниці від дня народження М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського) Попереджувальна довідка]
* [http://naub.org.ua/?p=382 Внесок Михайла Грушевського у становлення української соціологічної науки]
* [http://www.archive.org/search.php?query=creator%3A%22Hrushevsky%2C+Mykhalo%2C+1866-1934%22 Hrushevsky, Mykhalo, 1866—1934]&nbsp;— книги М. Грушевського в [[Інтернет-архів]]і
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/ Найповніше зібрання праць М.&nbsp;Грушевського в е-бібліотеці «ЧТИВО»]
* ''Gregorovich&nbsp;A.'' [https://diasporiana.org.ua/istoriya/gregorovich-a-michael-hrushevsky-the-traditional-scheme-of-russian-history-and-the-problem-of-a-rational-organization-of-the-history-of-the-east-slavs/ Michael Hrushevsky. The Traditional Scheme of «Russian» History and the Problem of a Rational Organization of the History of the East Slavs].&nbsp;— Winnipeg : Ukrainian Free Academy of Sciences, 1965.&nbsp;— 24&nbsp;p.
* ''[[Ясь Олексій Васильович|Ясь О. В]].'' [https://www.academia.edu/21623452 Монументальний проект великого наративу М.&nbsp;Грушевського у світлі його дослідницьких стратегій]&nbsp;// Історіографічні дослідження в Україні.&nbsp;— Київ, 2012.&nbsp;— Вип. 22.&nbsp;— С. 565—664.
* Ідеолог і творець української державності. До 150-річчя від дня народження М. Грушевського (1866—1934) // [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar2(2016).pdf Дати і події,] 2016, друге півріччя: календар знамен. дат №&nbsp;2 (8) / [[Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого|Нац. парлам. б-ка України]].&nbsp;— Київ, 2016.&nbsp;— С. 67–71.
* [http://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=296 Грушевський Михайло в Електронній бібліотеці «Культура України».]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8936 Грушевський М. Історія української літератури. Ч. 1, т. 2 (ч. 1-ї кн. 2), т. 3 (ч. 1-ї кн. 3)] / Михайло Грушевський.&nbsp;— Львів: З друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1923.&nbsp;— 360, 231, 295, 2 с.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8935 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Історія української літератури. Т. 4 : Усна творчість пізніх княжих і переходових віків XIII—XVII] / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1925.&nbsp;— 689 с.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8934 Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5, вип. 1 : Культурні і літературні течії на Україні в XV—XVI вв. і перше відродженнє (1580—1610 рр.)] / Михайло Грушевський ; Укр. акад. наук.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1926.&nbsp;— 204, 1 с.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8933 Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5, друга половина: Культурні і літературні течії на України в XV—XVI вв. і перше відродженнє (1580—1610 рр.)] / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1927.&nbsp;— С. 205—515.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10325 Київські збірники: історії й археології, побуту й мистецтва. Зб. 1] / Всеукр. акад. наук ; під заг. ред. акад. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Вид. Акад. комісія історії Києва, 1931.&nbsp;— 369 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8637 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Вільна Україна: статті з останніх днів (берез.-квіт. 1917)] / Мих. Грушевський.&nbsp;— Вид. 2-ге.&nbsp;— Київ: Друк. т-ва «П. Барський», 1917.&nbsp;— 16 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8595 Київ та його околиця в історії і пам'ятках] / під ред. голови секції акад. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1926.&nbsp;— 475 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7484 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 1 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 295 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7483 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 2 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 328 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7482 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 3 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 328 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7481 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 4 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 322 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7480 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 5 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 316 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7479 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 6 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 332 с.]

== Джерела ==
{{стовпці|1}}
* {{h|Верба|2004}}[[Верба Ігор Володимирович|''Верба І. В.'']] [http://history.org.ua/LiberUA/ehu/2.pdf Грушевський Михайло Сергійович] // {{ЕІУ|2|232–235}}
* ''Верба І. В''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32114 Грушевський Михайло Сергійович] // {{ЕСУ|6|557–560}}
* ''Винар Л.''[http://chtyvo.org.ua/authors/Vynar_Liubomyr/Avtobiohrafiia_Mykhaila_Hrushevskoho_z_1906_i_1926_rokiv/ Автобіографія Михайла Грушевського з 1906 і 1926 років, як джерело до вивчення його життя і творчости] // [[Український історик]].&nbsp;— 1974.&nbsp;— №&nbsp;1–3.
* [[Гирич Ігор Борисович|''Гирич І. Б.'']] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/3.pdf М. Грушевський та І. Франко: До історії взаємин] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5 (470).&nbsp;— С. 35–67.
* ''Гирич І. Б., Кіржаєв С. М.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Hyrych_Ihor/Do_istorii_Vseukrainskoi_Akademii_nauk_Mykhailo_Hrushevskyy_i_Ahatanhel_Krymskyi/ До історії Всеукраїнської Академії наук. Михайло Грушевський і Агатангел Кримський (З приводу «Осібної гадки академіка М. Грушевського до протоколу спільного зібрання УАН від 17 жовтня 1927 року»)] // [[Український археографічний щорічник]] / [[Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України|Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського НАН України]].&nbsp;— Вип. 1.
* {{h|Сухомлинська|2005}}[http://www.spadshina.com/programs/vidatni-ukrayintsi/grushevskij-mihajlo-sergijovich/ Грушевський Михайло Сергійович] // Українська педагогіка в персоналіях. XX століття: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. Кн. 2 / під ред. [[Сухомлинська Ольга Василівна|О.&nbsp;В.&nbsp;Сухомлинської]].&nbsp;— {{К.}} : Либідь, 2005.&nbsp;— 552 с. : портр.&nbsp;— {{s|ISBN 966-06-0368-1.}}
* {{h|Дорошенко|1930}}[[Дорошенко Дмитро Іванович|''Дорошенко Дмитро.'']] [http://diasporiana.org.ua/istoriya/13527-doroshenko-d-istoriya-ukrayini-1917-1923-rr-t-2-ukrayinska-getmanska-derzhava-1918-r/ Історія України. 1917—1923 рр.: Українська гетьманська держава 1918 року.]&nbsp;— Ужгород, 1930.&nbsp;— 512 с.
* [[Іваницька Світлана Григоріївна|''Иваницкая С. Г.'']] М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевский в годы Первой мировой войны: аспекты общественно-политической и публицистической деятельности // Клио.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;2 (45).&nbsp;— С. 109—117.
* ''Иваницкая С. Г.'' Публицистика М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевского периода ссылки (февраль 1915&nbsp;— март 1917 гг.) как исторический источник // Источник и его роль в историческом познании. Сб. статей по материалам межд. научной конференции 17–18 мая 2012 г. / Нижегородское отд. ИРИ РАН; Нижегородский гос. пед. ун-т им. Козьмы Минина.&nbsp;— Нижний Новгород, 2012.&nbsp;— С. 109—115. {{ref-ru}}
* ''Іваницька С.'' [Рец.]: Листування Михайла Грушевського.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— Київ&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Париж&nbsp;— Львів&nbsp;— Торонто, 2012.&nbsp;— Український археографічний щорічник: Збірник наукових праць. (Нова серія).&nbsp;— Вип. 18.&nbsp;— {{К.}} : Ін-т укр. археографії, 2013.&nbsp;— С. 735—747.
* [[Козловський Сергій Орланович|''Козловський С.'']] Історичні погляди М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського про право Київської Русі / Сергій Козловський // Актуальні питання сучасної науки і права: Збірник матеріалів науково-практичної конференції студентів (24 квітня 2010 р., м. Суми) / Сумська філія Харківського університету внутрішніх справ.&nbsp;— Суми: Університетська книга, 2010.&nbsp;— С. 39–41.
* ''Козловський С.'' Історіософські погляди М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського на період княжої Русі та їх вплив на формування державницького напряму львівської історичної школи / Сергій Козловський // Українська державність: історія і сучасність. Збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених.&nbsp;— Маріуполь: Вид. МДУ, 2009.&nbsp;— Ч. І&nbsp;— С. 68–70.
* {{h|Крип'якевич|2001}}[[Крип'якевич Іван Петрович|''Крип'якевич Іван'']]. [http://litopys.org.ua/rizne/kryp4.htm Михайло Грушевський. Життя й діяльність] / Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві.&nbsp;— Львів, 2001.&nbsp;— С. 233—255.
* ''[[Кучеренко Микола Олександрович|Кучеренко М. О.]], [[Панькова Світлана Михайлівна|Панькова С. М.]], [[Шевчук Галина Володимирівна|Шевчук Г. В.]]'' [http://history.org.ua/LiberUA/966-8825-09-8/966-8825-09-8.pdf Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського)] / Наук. ред. Л. Винар; відп. за випуск Т. Хоменко.&nbsp;— {{К.}} : Вид-во «Кий», 2006.&nbsp;— 662 с.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8825-09-8.}}
* ''Лукаш Адам.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/6/75775/ «Прогресивний націоналіст» Грушевський і поляки. Історія стосунків] // Історична правда.— 2012.&nbsp;— 6 березня.
* ''Маврін О.'' [http://1576.ua/books/7052 Володимир Святий та його доба в оцінці Михайла Грушевського] // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Збірка статей на пошану д. іст. наук, проф. Надії Миколаївни / НАН України: Інт-т української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського; Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П.&nbsp;С.&nbsp;Сохань; упоряд. Д. Гордієнко, В. Корнієнко.&nbsp;— {{К.}}, 2011.&nbsp;— С. 86–101.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-02-6215-7.}}
* [[Масненко Віталій Васильович|''Масненко В. В.'']] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/2.pdf Формування образу М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського в масовій свідомості сучасного українського суспільства] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5 (470).&nbsp;— С. 19–34.
* [[Мельниченко Ігор Петрович|''Мельниченко И.'']] Исторический портрет в сине-желтом интерьере.&nbsp;— {{К.}} : Юстініан, 2004.&nbsp;— 228 с.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8257-08-1.}} {{ref-ru}}
* Михайло Грушевський: біографічний нарис / Р.&nbsp;Я.&nbsp;Пиріг, В.&nbsp;В.&nbsp;Тельвак.&nbsp;— {{К.}} : Либідь, 2016.&nbsp;— 576 с. : іл.&nbsp;— {{s|ISBN 966-06-0731-6.}}
* Обличчям до обличчя: Ілюстрований життєпис М. Грушевського = Facie ad Faciem / [авт.-упоряд. С. Панькова, Г. Кондаурова].&nbsp;— {{К.}} : Либідь, 2016.&nbsp;— 144 с.&nbsp;— Загол. обкл.: Facie ad Faciem.&nbsp;— {{s|ISBN 966-06-0732-3.}}
* [[Пиріг Руслан Якович|''Пиріг Р. Я.'']] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/1.pdf Ідейно-політичні підстави компромісу Михайла Грушевського з більшовицькою владою] // Український історичний журнал.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5 (470).&nbsp;— С. 4–19.
* ''Пиріг Р. Я.'' [http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/4/9.pdf Проблеми підготовки наукової біографії Михайла Грушевського] // Український історичний журнал.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;4 (463).&nbsp;— С. 178—189.
* [[Плохій Сергій Миколайович|''Плохій С.'']] Великий переділ: незвичайна історія Михайла Грушевського.&nbsp;— {{К.}}, 2011.&nbsp;— {{s|ISBN 0-8020-3937-5.}}
* {{h|Усенко|2003.}}[[Усенко Павло Григорович|''Усенко П. Г.'']] Чи був Михайло Грушевський президентом України? (Від історії національних катастроф&nbsp;— до катастрофи національної історії).&nbsp;— {{К.}} : Нора-друк, 2003.&nbsp;— 100 с.
* ''Ховрич С.'' [http://www.day.kiev.ua/uk/article/poshta-dnya/chomu-problemi-porusheni-ponad-sto-rokiv-tomu-zalishilisya-nevirishenimi Чому проблеми, порушені понад сто років тому, залишилися невирішеними?] // [[День (газета)|День]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;224—225 (3867–3868).&nbsp;— С. 13.
* Цикл статей присвячених життю і творчості М. Грушевського. Вісник НТШ. весна-літо 2016 р.
* ''Чмырь С. Г.'' Грушевский М. С. // Политические партии России, конец XIX&nbsp;— первая треть XX века: энциклопедия.&nbsp;— {{М.}}, 1996.&nbsp;— С. 165—170. {{ref-ru}}
* [[Шаповал Юрій Іванович|''Шаповал Ю. І.'']] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/5.pdf Загадка смерті Михайла Грушевського] // Український історичний журнал.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5 (470).&nbsp;— С. 83–98.
* [[Юркова Оксана Віталіївна|''Юркова О.'']] [http://www.istpravda.com.ua/research/2014/11/24/145966/ Загадка дати смерті Михайла Грушевського] // [[Історична правда]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— 24 листопада.
* ''Adamski Ł.'' Nacjonalista postępowy: Mychajło Hruszewski i jego poglądy na Polskę i Polaków.&nbsp;— Warszawa, 2011. {{ref-pl}}
* Київ. Енциклопедія. / В.&nbsp;Г.&nbsp;Абліцов.&nbsp;— {{К.}} : Видавництво «Фенікс». 2016.&nbsp;— 288 с.
* ''Тагліна Ю. С.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10511 Михайло Грушевський.]&nbsp;— Харків: Фоліо, 2015.&nbsp;— 62 с. : табл.&nbsp;— (Патріотична бібліотека).
* ''Сірополко С.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9654 Михайло Грушевський, як історик освіти в Україні та освітній діяч: стаття.]&nbsp;— Б. м. : б. в., [1935].&nbsp;— С. 91–98.
* ''Крип'якевич І.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9653 Михайло Грушевський: життя й діяльність.]&nbsp;— Львів: Накладом Т-ва «Просвіта», 1935.&nbsp;— 63 с. : портр., іл.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9303 Збірник заходознавства: історія, економіка, література, лінгвістика: на пошану М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського з нагоди 60 річниці життя та 40-х роковин наукової діяльності] / за ред. С.Тимченка й Ф. Савченка ; Всеукр. АН. Комісія заходо- й американознавства.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1929.&nbsp;— 167 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9275 Ювілей академіка М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського, 1866—1926 : ювіл. засідання, привітання.]&nbsp;— Київ: Вид. ювіл. ком., 1927.&nbsp;— 143 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8937 З починів українського соціялістичного руху. Мих. Драгоманов і женевський соціялістичний гурток] / Укр. соціол. ін-т ; зладив М. Грушевський.&nbsp;— Wіеn: Закордон. бюро і склад вид., 1922.&nbsp;— 212 с.
* ''Щербаківський В. М.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8881 Концепція Грушевського про походження українського народу в світлі палеоетнології.]&nbsp;— Прага: б. в., [1940].&nbsp;— С. 27–40 с.&nbsp;— (Праці Українського історично-філологічного товариства в Празі ; т. 3).
* ''Мельниченко В. Ю.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8781 Михайло Грушевський: «Тарас Шевченко&nbsp;— святий національний прапор» : 100 історій і розповідей про двох українських геніїв.]&nbsp;— Київ: Либідь, 2017.&nbsp;— 440 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8656 Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського: з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наук. діяльності. Т. 1] / Укр. акад. наук ; редкол.: П.&nbsp;А.&nbsp;Тутківський (голова) та ін.&nbsp;— У Києві: Київ. Окрліт, 1928.&nbsp;— 502 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8655 Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського: з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наук. діяльності. Т. 2] / Укр. акад. наук ; редкол.: П.&nbsp;А.&nbsp;Тутківський (голова) та ін.&nbsp;— У Києві: Київ. Окрліт, 1928.&nbsp;— 523 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8654 Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергієвича Грушевського: з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності. Т. 3 : Матеріяли до бібліографії друкованих праць академіка Грушевського за 1905—1928 рр.] / Всеукр. акад. наук ; упоряд.: Д. Балика та ін.&nbsp;— У Києві: Київ. Окрліт, 1929.&nbsp;— 104 с., 1 арк. портр.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7647 Твори Михайла Грушевського у фондах Одеської національної бібліотеки: каталог: до 150-річчя від дня народж.] / М-во культури України, Одес. Нац. наук. б-ка ; упоряд. А.&nbsp;В.&nbsp;Іванченко.&nbsp;— Одеса: ОННБ, 2016.&nbsp;— 87 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=693 Мельниченко В. Тарас Шевченко і Михайло Грушевський на Старому Арбаті.&nbsp;— {{М.}} : ОЛМА-ПРЕСС, 2006.&nbsp;— 700 с.]
* ''Мельниченко В.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=691 Михайло Грушевський: «Я оснувався в Москві, Арбат 55».]&nbsp;— {{М.}} : ОЛМА-ПРЕСС, 2005.&nbsp;— 500 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10757 Bidlo J. Michal Hruševs'kyj / napsal Jaroslav Bidlo.&nbsp;— Praha: Nákladem České akademie věd a uměni, 1935.&nbsp;— 43 s.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10756 Hrushevsky M. The historical evolution of the Ukrainian problem / Michaelo Hrushevsky ; translated with the kind permission of the editor of La Revue politique internationale by George Raffalovich.&nbsp;— London: Garden city press. ltd., Letchworth, 1915.&nbsp;— 58, 2 р.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10325 Київські збірники: історії й археології, побуту й мистецтва. Зб. 1 / Всеукр. акад. наук ; під заг. ред. акад. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Вид. Акад. комісія історії Києва, 1931.&nbsp;— 369 с.]
</div>

{{PD-письменник}}
{{Перші особи України з 1917 року}}
{{УНР2}}
{{Керівники українського парламенту}}
{{Грушевські}}
{{Пам'ятники Михайлові Грушевському}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські соціологи]]
[[Категорія:Українські редактори]]
[[Категорія:Члени Київського товариства старожитностей і мистецтв]]
[[Категорія:Члени Історичного товариства імені Нестора-Літописця]]
[[Категорія:Члени Чеської академії наук і мистецтв]]
[[Категорія:Науковці Львівського університету]]
[[Категорія:Професори]]
[[Категорія:Голови НТШ]]
[[Категорія:Академіки Всеукраїнської академії наук]]
[[Категорія:Академіки АН СРСР]]
[[Категорія:Дослідники історії України]]
[[Категорія:Історики держави і права]]
[[Категорія:Антинорманісти]]
[[Категорія:Політики України]]
[[Категорія:Діячі УЦР]]
[[Категорія:Українські масони]]
[[Категорія:Уродженці Холма]]
[[Категорія:Померли в Кисловодську]]
[[Категорія:Померли від зараження крові]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Люди на банкнотах України]]
[[Категорія:Депутати Українських Установчих Зборів]]
[[Категорія:Депутати Трудового конгресу України]]
[[Категорія:Михайло Грушевський| ]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
[[Категорія:Уродженці Холмщини]]
[[Категорія:Члени Всеросійських установчих зборів]]
[[Категорія:Енциклопедисти України]]