Перегляд вихідного коду сторінки Громадянська війна в Китаї

{{Збройний конфлікт 
|зображення  = [[Файл:ChineseCivilWarCollage.PNG|290px]]
|partof        = 
|заголовок    = '''Зверху вниз, зліва направо: ' '' Солдати [[Народно-визвольна армія Китаю]] під час [[оборона Сипін|оборони Сипін]] ([[1946]]); [[Іслам|Мусульманські]]  воїни [[НРА]]; [[Мао Цзедун]] ([[1930-ті]]); [[Чан Кайші]] інспектує частини [[НРА]]; [[Су Ю]] (другий ліворуч), що спостерігає за ходом [[Менлянгуська операція|битви при Менлянгу]] ([[1947]]) 
|конфлікт     = Громадянська війна в Китаї
|дата         = <small>1) Квітень [[1927]]&nbsp;— грудня [[1936]]</small><br/><small>2) січень [[1941]]&nbsp;— липня [[1945]]</small><br/><small>3) березня [[1946]]&nbsp;— Травень [[1950]]</small>
|місце        = [[Китай]]
|result         = Перехід континентальної частини [[Китайська Народна Республіка|Китаю]] під контроль [[Комуністична партія Китаю|комуністів]]. Створення [[КНР]]. Відступ [[Гоміньдан]]у на [[Тайвань]] і проголошення його територією [[Республіка Китай|Китайської Республіки]].
|противник1   = [[Файл:Flag of the Republic of China.svg|20px]] [[Республіка Китай]]
|противник2 = [[Файл:Flag of the Chinese Communist Party.svg|20px]] [[Комуністична партія Китаю]] ([[1946]]–[[1949]]) <br/>{{Прапор Китаю}} [[Китайська Народна Республіка]] ([[1949]]–[[1950]])
|командир1 = [[Файл:Flag of the Republic of China.svg|20px]] [[Чан Кайші]]<br/>[[Файл:Flag of the Republic of China.svg|20px]] [[Бай Чунсі]]<br/>[[Файл:Flag of the Republic of China.svg|20px]] [[Чень Чен]]<br/>[[Файл:Flag of the Republic of China.svg|20px]] [[Лі Цзунжень]] <br/>[[Файл:Flag of the Republic of China.svg|20px]] [[Янь Сишань]]<br/>[[Файл:Flag of the Republic of China.svg|20px]] [[Хе Інцінь]]
|командир2 = {{Прапор Китаю}} [[Мао Цзедун]]<br/>{{Прапор Китаю}} [[Чжу Де]]<br/>{{Прапор Китаю}} [[Пен Дехуай]]<br/>{{Прапор Китаю}} [[Лінь Бяо]]<br/>{{Прапор Китаю}} [[Хе Лун]]<br/>{{Прапор Китаю}} [[Чжоу Еньлай]]
|сіли1 =
|сіли2 =
|втрати1 =
|потері2 =
}}
'''Громадянська війна в Китаї'''&nbsp;— серія збройних конфліктів на території [[Китай|Китаю]] між силами, підконтрольними владі [[Республіка Китай|Китайської Республіки]] та [[Комуністична партія Китаю|китайськими комуністами]] в [[1927]]&nbsp;— 1950 роках (з перервами).

Війна почалася в 1927 році після [[Північний похід|Північного походу]], в ході якого за рішенням правого крила [[Гоміньдан]]у, на чолі якого стояв [[Чан Кайші]], був розірваний союз між Гоміньданом та [[Комуністична партія Китаю|КПК]].

== Перший етап (1927—1936) ==
Влітку [[1926]] року частини китайської [[Народно-визвольна армія Китаю|Національно-революційної армії]] (НРА) на чолі з [[Чан Кайши]] виступила у військовий похід в [[Північний Китай]] (згодом увійшов в історію як [[Північний похід]]). Чан Кайши мав намір покінчити з [[кліка (група людей)|клікою]] [[Бейянські мілітаристи|бейянських мілітаристів]], що панувала в північних і північно-східних районах Китаю, а по-друге&nbsp;— звільнити від іноземців так звані «відкриті» порти, в яких раніше їм було дозволено вести торгівлю.

У міру просування на північ НРА вела успішні військові дії проти [[мілітаризм|мілітаристських]] лідерів. На початку [[1927]] року під контроль урядових військ перейшли провінції [[Хунань]], [[Цзянси]], [[Фуцзянь]]. Вожді мілітаристів, побоюючись розгрому з боку НРА, переходили на її сторону для збереження своїх сил. [[21 березня]] 1927 року війська Чан Кайши взяли [[Шанхай]]. Однак у цей момент між [[Гоміньдан]]ом і [[Комуністична партія Китаю|китайськими комуністами]] почали виникати розбіжності. Найважливішою їх причиною стала стратегія комуністів, що викликала невдоволення серед населення і суперечила прагненню гоміньданівців до відновлення стабільності в країні. Комуністи, у свою чергу, виступали проти отримання коштів на потреби держави з боку великих землевласників та іноземних капіталістів.

Як наслідок, в квітні 1927 року Чан Кайши, побоюючись можливого захоплення влади комуністами, розірвав зв'язки з КПК, а також відмовився від присутності на території Китаю військових радників з [[СРСР]]. Почалися арешти членів КПК. У період з 12 по [[15 квітня]] тривали масові арешти комуністів на території Китаю: були розгромлені комуністичні організації в містах [[Нанкін]], [[Ханчжоу]], [[Нінбо]], [[Аньцін]], [[Фучжоу]]. Комуністичні виступи в Шанхаї, що виникли на початку місяця, були жорстоко придушені. Квітневі події 1927 згодом отримали назву [[Шанхайська різанина 1927|Шанхайська різанина]].

У грудні 1936 року гоміньданівські генерали [[Чжан Сюелян]] та [[Ян Хучен]] під час так званого «[[Сіаньський інцидент|Сіаньського інциденту]]» заарештували [[Чан Кайші]], змусивши його погодитися на пропозицію комуністів про перемир'я&nbsp;— з тим щоб обидві сторони могли зосередитися на боротьбі проти японських загарбників. Після перемоги над Японією громадянська війна відновилася з новою силою.

== Другий етап (1945—1950) ==
Другий етап тривав з 10 жовтня [[1945]] року, від зриву гоміньданівцями чунцинських мирних переговорів, які велися під патронажем Патріка Джея Херлі, по [[7 серпня]] [[1950]] року, коли завершилася битва за острови [[Ваньшань (архіпелаг)|Ваньшань]]. Основна фаза широкомасштабних дій з боку КПК почалася 26 червня [[1946]] року. Міжнародно визнаний китайський уряд (гоміньданівський) неодноразово безуспішно намагався домовитися з СРСР про сприяння в діалозі з КПК. У 1946&nbsp;р. Цзян Цзинго за дорученням свого батька Чан Кайши провів у Москві переговори з Йосипом Сталіним. Переговори закінчилися провалом: Сталін відмовився допомогти врегулювати відносини Гоміньдану з КПК, незважаючи на величезні вигоди, які обіцяв йому Чан Кайши<ref>Ледовський А. М. 2005. СРСР, США і китайська революція очима очевидця 1946—1949. М.: Ін-т Далекого Сходу РАН </ref>.

У березні 1947&nbsp;р. гоміньданівські війська перейшли в наступ і взяли місто [[Яньань]], де розташовувався ЦК [[Комуністична партія Китаю|КПК]] і головний штаб [[Народно-визвольна армія Китаю|НВАК]]. Але це був тимчасовий успіх і через деякий час комуністи перейшли в контрнаступ. У листопаді 1948&nbsp;р. всі сили НВАК були зведені в чотири армії:
* [[1-ша армія (НВАК)|1 армія]] (ком. [[Пен Дехуай]])&nbsp;— на північному заході
* [[2-га армія (НВАК)|2 армія]] (ком. [[Лю Бочен]])&nbsp;— в центрі Китаю
* [[3-тя армія (НВАК)|3 армія]] (ком [[Чень І (маршал)|Чень І]])&nbsp;— на сході Китаю
* [[4-та армія (НВАК)|4 армія]] (ком. [[Лінь Бяо]])&nbsp;— на північному сході.

[[5 грудня]] 4 армія і дві групи військ Північного Китаю перейшли в наступ на фронті протяжністю 800&nbsp;км. Метою операції було оволодіння центром провінції Чахар, Тяньцзінем&nbsp;— найбільшим економічним центром і портом, а також оволодіння [[Пекін]]ом.

Після ряду успішних операцій, [[31 січня]] [[1949]] року Китайська Червона Армія без бою вступила в [[Пекін]]. [[21 квітня]] комуністи форсували [[Янцзи]], узявши 23 квітня [[Нанкін]]. В цей час в збройне протистояння виявились [[Інцидент на Янцзи|втягнутими]] кілька військових кораблів [[Велика Британія|Великої Британії]]. 27 травня був узятий [[Шанхай]]. [[1 жовтня]] в [[Пекін]]і була проголошена [[Китайська Народна Республіка]]. [[14 жовтня]] був узятий [[Гуанчжоу]].

Основні бойові дії завершилися з висадкою китайських червоноармійців на острові [[Хайнань]] і повним оволодінням ним за допомогою місцевих партизан навесні [[1950]] року, після чого під контролем комуністів виявився [[континентальний Китай]] і острів [[Хайнань]], а під владою Гоміньдану залишилися острови [[Тайвань]], [[Пенху]] (в Тайванській протоці) і група островів ([[Цзіньмень]] та [[Мацзу]]), що відносяться до провінції [[Фуцзянь]].

Значну підтримку НВАК та КПК надавав Радянський Союз.

Формально КНР досі знаходиться з Китайською Республікою в стані війни.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==

* [http://vpered.wordpress.com/2013/09/16/holubnichy-chinese-civil-war/ Всеволод Голубничий. Громадянська війна в Китаї (1949)]

{{-}}{{Холодна війна}}
{{Тайвань у темах}}
{{ac}}
[[Категорія:Громадянська війна в Китаї| ]]
[[Категорія:Історія республіканського Китаю (1911-1949)]]