Перегляд вихідного коду сторінки Гриневецький Сергій Рафаїлович

{{othernames|Гриневецький}}
{{Особа
|ім'я = Гриневецький Сергій Рафаїлович
|місце_проживання = Одеса
|інші_імена = 
|зображення =
|розмір_зображення = 200px
|підпис_зображення = 
|ім'я_при_народженні = 
|дата_народження = 25.9.1957
|місце_народження = с. [[Лужанка (село)|Лужанка]], [[Тарутинський район]], <br /> [[Одеська область]]<br /> [[УРСР]], <br /> {{USSR}}
|дата_смерті = 
|місце_смерті = 
|причина_смерті = 
|відомий_(відома) = 
|рід_діяльності = політичний та громадський діяч
|посада = [[народний депутат України]]
|платня = 
|термін = [[Народні Депутати Верховної Ради України 3-го скликання|III]], [[Народні Депутати Верховної Ради України 6-го скликання|VI]], [[Народні Депутати Верховної Ради України 7-го скликання|VII]] скликання.
|попередник = 
|наступник = 
|партія = [[Народна партія (Україна)|Народна партія]]
|головував_(-ла) = 
|конфесія = 
|чоловік = 
|дружина = Ольга Андріївна
|діти = Донька Олена
|родичі = 
|сторінка_в_інтернеті = 
|примітки = 
|employer = 
|зріст = 
|вага = 
|нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня}}
{{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}
{{!}}-
{{!!}}{{Орден За заслуги I ступеня (Україна)}}
{{!!}}{{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}}
{{!!}}{{Орден За заслуги III ступеня (Україна)}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Дружби (Російська Федерація)}}
{{!}}}
|жінка = 
|оригінал імені = 
|дата народження = 
|місце народження = 
|дата смерті = 
|місце смерті = 
|поховання = 
|громадянство = 
|національність = 
|військове звання = 
}}

{{Депутат
| депутат1    = {{прапорець20|UKR}} [[Народний депутат України]]
| скликання1 = [[народні депутати України 3-го скликання|3-го скликання]]
| партія1 = позапартійний
| початок1 = [[12 травня]] [[1998]]
| кінець1 = [[24 березня]] [[1999]]
| скликання2 = [[народні депутати України 6-го скликання|6-го скликання]]
| партія2 = [[Народна партія]]
| початок2 = [[23 листопада]] [[2007]]
| кінець2 = [[12 грудня]] [[2012]]
| скликання3 = [[народні депутати України 7-го скликання|7-го скликання]]
| партія3 = [[Народна партія]]
| початок3 = [[12 грудня]] [[2012]]
| кінець3 =
}}

'''Сергі́й Рафаї́лович Гриневе́цький''' ([[25 вересня]] [[1957]], [[Лужанка (село)|Лужанка]])&nbsp;— український [[політик]], депутат Верховної Ради 3-го та 6-го скликань, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, заступник співголови групи міжпарламентських зв'язків із Російською Федерацією, голова Одеської облдержадміністрації (1998—2005).

== Біографія ==
Народився [[25 вересня]] в [[1957]] селі [[Лужанка (село)|Лужанка]] ([[Тарутинський район|Тарутинського району]], [[Одеська область|Одеської області]]); українець; батько Рафаїл Трифонович (1930—2003); мати Ольга Іванівна (1935); дружина Ольга Андріївна (1956)&nbsp;— за фахом бухгалтер; дочка Олена (1982)&nbsp;— кандидат наук з державного управління, працює в Одеському регіональному інституті державного управління, дві онуки -Дарʼя та Софія.

=== Освіта ===
[[Одеська національна академія харчових технологій|Одеський технологічний інститут холодильної промисловості]] (1974—1979), інженер-механік, «Холодильні та компресорні машини і устатковання»;
 
[[Національний університет біоресурсів і природокористування України|Українська сільсько-господарська академія]] (1981—1985), інженер-механік, «Механізація сільського господарства».

=== Кар'єра ===
10.1979—08.1982&nbsp;— інженер-технолог, начальник технічного обмінного пункту, завідувач ремонтних майстерень, заступник керівника з матеріально-технічного забезпечення, Роздільнянське районне виробниче об'єднання з виробничо-технічного забезпечення сільського господарства Одеської області.

08.1982—06.1984&nbsp;— 1-й секретар Роздільнянський РК ЛКСМУ.

06.1984—1986&nbsp;— 2-й секретар, [[Одеський обласний комітет ЛКСМУ|Одеського ОК ЛКСМУ]].

1986—06.1990&nbsp;— 1-й секретар Одеського обласного комітету [[ЛКСМУ]].

06.1990—08.1991&nbsp;— 1-й секретар Роздільнянського РК КПУ.

01.1992—07.1994&nbsp;— генеральний директор Об'єднання «Одеса-Імпекс».

07.1994—09.1995&nbsp;— керівник секретаріату Одеської облради.

09.1995—10.1996&nbsp;— заступник голови з питань організаційно-кадрової роботи, керівник секретаріату Одеської облдержадміністрації.

10.1996—04.1998&nbsp;— 1-й заступник голови Одеської облдержадміністрації.

03.1998—24.03.1999&nbsp;—[[Народні Депутати Верховної Ради України 3-го скликання|Народний депутат України 3-го скликання]], виб. окр. №&nbsp;143, Одеської області (З'яв. 72.5&nbsp;%, за 44.4&nbsp;%, 9 суперників. На час виборів: 1-й заступник голови Одеської облдержадміністрації).

з 07.1998&nbsp;— Член Комітету з питань соціальної політики та праці.

з 05.1998&nbsp;— член фракції [[Народно-демократична партія (Україна)|Народно-демократичної партії]].

26 травня 1998&nbsp;— 3 лютого 2005&nbsp;— голова Одеської облдержадміністрації.

09.1999—04.2002&nbsp;— депутат.

8 лютого—22 липня 2005&nbsp;— голова Одеської облради.

07.1998—02.2000&nbsp;— член Ради роботи з кадрами при Президентові України.

05.1998—07.2000&nbsp;— член Комісії з питань морської політики при Президентові України.

з 11.2007&nbsp;— [[Народні Депутати Верховної Ради України 6-го скликання|Народний депутат України 6-го скликання]] від [[Блок Литвина|Блоку Литвина]] (№&nbsp;2 в списку, на час виборів директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків Торгового дому «Хлібна гавань», член НП; член Політради НП).

з 11.2007&nbsp;— член фракції «Блок Литвина».

з 12.2007&nbsp;— 1-й заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони.

з 12.2012 - 2014  [[Народні Депутати Верховної Ради України 6-го скликання|Народний депутат України 7-го скликання]]

На цей Сергій Гриневецький  продовжує активно займатися політичною, громадською та меценатською діяльністю. Діє як політичний експерт та аналітик, сумлінно виконує свої обов ' язки відповідно до статусу Почесного громадянина м.Одеси та Одеської області. Є головою наблюдової ради наступних установ:   Одеська національна академія харчових технологій,  Благодійний фонд "Майбутнє" ім. Бориса Літвака та Одеський національний академічний театр опери та балету.  Очолює Одеську обласну федерацію гандболу.

== Політична діяльність ==
3 1982 року<ref>[http://file.liga.net/person/987-sergei-grineveckii.html Ліга. Досье]</ref> діяльність Гриневецького пов'язана із державним будівництвом та управлінням<ref>[http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued&id=394 Почесні імена України&nbsp;— еліта держави]</ref>. У цьому році обирається першим секретарем Роздільнянського райкому ЛКСМУ, у 1984&nbsp;— другим секретарем Одеського обкому комсомолу, а у 1986 році&nbsp;— першим секретарем Одеського обкому комсомолу. Саме цей час був позначений пробудженням громадських ініціатив. Центри науково-технічної творчості молоді, клуб веселих та винахідливих, молодіжний агроконвейер, молодіжні будівельно-житлові кооперативи, перші виставки політичних плакатів&nbsp;— таким є далеко не повний перелік справ, які отримали життя завдяки ініціативі Сергія Гриневецького.

У 1990 очолює [[Роздільнянський район]]ний комітет Компартії України. Втім тривалий час попрацювати на цій посаді йому не судилося. Путч, проголошення незалежності, заборона Компартії. Протягом півроку не міг працевлаштуватися, навіть рядовим інженером. Деякі керівники, які самі ще недавно були членами КПРС, побоювалися брати на работу «колишнього». Згодом<ref>{{Cite web |url=http://www.odessapassage.com/passage/magazine_details.aspx?id=34443 |title=Сергей Гриневецкий без галстука |accessdate=7 липень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305074635/http://www.odessapassage.com/passage/magazine_details.aspx?id=34443 |archivedate=5 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref> Сергій Гриневецький очолив об'єднання «Одесаімпекс».

У 1994 році повертається у політику. Спочатку&nbsp;— керівник секретаріату обласної ради, згодом, заступник та перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації.

У 1998 році Сергій Гриневецький обирається народним депутатом України по 143-му<ref>[https://archive.is/20121222061313/www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC1V?kodvib=1&kodreg=51&kodokr=143&rejim=2 Виборчий округ №&nbsp;143]</ref> виборчому округу Одеської області. Округ не з легких(до нього входили сім районів та він належав до, так званого, «червоного поясу»), але політик впевнено перемагає.
У травні 1998 року [[Президент України]] призначає<ref>{{Cite web |url=http://www.yur-info.org.ua/doc/1630807.jsp |title=Про призначення С. Гриневецького головою Одеської обласної державної адміністрації |accessdate=7 липень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304115017/http://www.yur-info.org.ua/doc/1630807.jsp |archivedate=4 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref> Сергія Рафаїловича Гриневецького головою Одеської обласної державної адміністрації. На цій посаді політик працює майже сім років<ref>{{Cite web |url=http://memory.od.ua/books/Odessika_13.pdf |title=Південний захід. Одесика |accessdate=7 липень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131015140247/http://memory.od.ua/books/Odessika_13.pdf |archivedate=15 жовтень 2013 |deadurl=yes }}</ref>. Під його керівництвом<ref>[http://urr.org.ua/2002/12/01/176/ Одеська тиха значущість]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Одеська область стала одним з провідних регіонів України, у тому числі у агропромисловому комплексі<ref>[http://www.chaspik.info/bodynews/796.htm Больше всего нам нужно избавиться от глухоты и незрячести]</ref>&nbsp;— за сім років область чотири рази виходила на більш ніж 3-х мільйонний рубіж з валового збору зерна; споруджено найпотужнішу в Європі<ref>[http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=21749 Ювілей&nbsp;— Найбільша в Європі]</ref> Тарутинську газокомпресорну станцію; проведено масштабну газифікацію<ref>[http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=1782 Сергій Гриневецький: «За мир і спокій у регіоні несемо відповідальність ми»]</ref> сільських районів області, газифіковані всі міста обласного значення (за сім років газифіковано населених пунктів більше ніж за всі роки радянської влади).

Отже, цей період був позначений започаткуванням та реалізацією низки масштабних проектів, а його відмінною рисою експерти визначали те, що регіональні проекти переростали в загальнонаціональні: затвердження [[Кабінет Міністрів України|Кабінетом Міністрів України]] комплексних програм розвитку [[Подунав'я|Придунав'я]]<ref>[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP040428.html Об утверждении Программы комплексного развития Украинского Придунавья на 2004—2011 годы, КМ Украины, Постановление КМ, Программа от 31.03.2004 №&nbsp;428]</ref> та розвитку міста Одеса<ref>[http://www.odessa.ua/programmes/210 Программа комплексного социально-экономического развития г. Одессы на 2005—2015 гг.]</ref>; реставрація [[Одеський національний академічний театр опери та балету|Одеського театру опери та балету]]; Комплексна програма розбудови острова Зміїний<ref>[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP020713.html Об утверждении Комплексной программы дальнейшего развития инфраструктуры и осуществления хозяйственной деятельности на о. Змеиный и континентальном шельфе, КМ Украины, Постановление КМ от 31.05.2002 №&nbsp;713]</ref>. Слід зазначити, що Сергій Гриневецький завжди вступав прихильником сильної та ефективної державної регіональної політики. Так, у 2002 році за його ініціативою була ухвалена програма «Регіональна ініціатива 2002—2006»<ref>[http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=1922 Регіональна ініціатива: час відповідей]</ref>, яка являла собою програму середньострокової дії і передбачала абсолютно конкретні напрями роботи, включаючи спорудження окремих об'єктів.
 
1998—2005 роки&nbsp;— час піднесення міжнародного авторитету [[Одещина|Одещини]]. Саме в цей період [[Одеська область]] була потужно представлена в Європі. Це характеризувалося як присутністю Одеського регіону в європейському просторі, так і обсягом інвестицій у розвиток області. Вдало проведені презентації Одеської області в [[Брюссель|Брюсселі]] та [[Париж]]і<ref>[http://www.plaske.ua/about_us/partnership/del/mer/vust.php Выставка&nbsp;— презентация Одесской области (Бельгия, Брюссель)]</ref> дозволили європейським країнам більш глибоко ознайомитися з економічним та культурним потенціалом регіону. Одеська область уклала угоди с регіонами [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]], [[Румунія|Румунії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Туреччина|Туреччини]], [[Туркменістан]]у, [[Китай|Китаю]] та інших країн.

У 1998 році Одещина разом з повітами Румунії та [[Молдова|Молдови]] утворила Єврорегіон «Нижній Дунай», згодом стала членом Асоціації прикордонних регіонів Європи, Асоціації виноробних регіонів Європи, Конференції Приморських регіонів Європи<ref>{{Cite web |url=http://ved.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=17553&id=1150 |title=Головне управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції |accessdate=7 липень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100825040511/http://ved.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=17553&id=1150 |archivedate=25 серпень 2010 |deadurl=yes }}</ref>, а сам Сергій Гриневецький був обраний членом бюро цих організацій.

У 2003 році в Одесі була створена Постійно діюча робоча нарада глав регіонів [[Україна|України]] та [[Росія|Росії]] «Співдружність регіонів»<ref>[http://freidlin.com/?p=79 Первый саммит губернаторов Украины и России в мае 2003 года]</ref>, співголовами якої стали губернатор Орловської області {{нп|Єгор Семенович Строєв||ru|Строев, Егор Семёнович}} та голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький.
Ще одна важлива особливість притаманна періоду губернаторства Гриневецького&nbsp;— цей час по праву називають «золотим віком одеської культури»<ref>[http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=1086 Національній Спілці театральних діячів України&nbsp;— 60. Новосілля у сезон ювілею]</ref>: масштабна реставрація театрів та музеїв, проведення вагомих культурно-мистецьких акцій міжнародного значення, активізація зарубіжної гастрольної діяльності. Сергій Гриневецький став ініціатором безпрецедентного для України експерименту, коли всі працівники культури області за рахунок додаткових бюджетних коштів були переведені на повні ставки, а художньому та керівному персоналу театрально-видовищних підприємств було встановлено постійну п'ятидесятивідсоткову надбавку до посадового окладу. В ті ж роки було повністю забезпечено транспортом всі культурні мережі області, придбано квартири для творчих працівників театрів, встановлено стипендії митцям та працівникам культури похилого віку, а також обдарованим дітям, молоді тощо. Гриневецький стверджував, що «культура є найкращим дипломатом»<ref>[http://viknaodessa.od.ua/news/?news=19704 Нардеп Сергей Гриневецкий: в отношениях Украины с Россией нужно уйти от истерик]</ref>.

У березні 2005 року після відомих подій, що отримали назву [[Помаранчева революція|«помаранчева революція»]], Сергій Гриневецький залишив посаду голови Одеської облдержадміністрації і був обраний головою Одеської обласної ради, втім у липні того ж року подав у відставку «з етичних міркувань».
Проте, політичну кар'єру Сергій Рафаїлович не збирався залишати. На місцевих виборах 2006 року він очолює виборчий штаб Народного Блоку Литвина та список Блоку до Одеської обласної ради. Блок Литвина пройшов до обласної та всіх районних рад. Утворена в обласній раді депутатська фракція Народної Партії [[Політичні партії України|«Народна ініціатива»]]<ref>[http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=7102 Лідер фракції народників в облраді відзвітував про свою діяльність перед міською парторганізацією]</ref> займає активну громадську позицію стосовно ключових проблем життя області.
На дострокових виборах 30 вересня 2007&nbsp;р. Сергій Гриневецький був обраний народним депутатом України від Блоку Литвина<ref>[http://file.liga.net/party/2945-blok_litvina.html Ліга. Досье Блок Литвина]</ref> (другий номер у виборчому списку). Ефективною та плідною є законотворча діяльність Сергія Рафаїловича. За поточну депутатську каденцію їм було внесено 51 [[законопроект]] та поправки до 15 [[закон]]ів<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt/reports.dep2?PERSON=2367&SKL=7 Верховна Рада України, Гриневецький Сергій Рафаїлович (народний депутат VI скл.), Законопроекти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи]</ref>. Зазначені законодавчі ініціативи є вкрай актуальними для українців та стосуються питань забезпечення житлом громадян, зокрема молоді; соціального, медичного та пенсійного забезпечення ветеранів та людей похилого віку; збереження історичної забудови та пам'яток архітектури, розвитку Українського [[Північне Причорномор'я|Причорномор'я]] тощо.


'''НАУКОВА ТА ПУБЛІЦИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ'''

Є автором численних статей та досліджень а також низки книг, серед яких «Черноморская энциклопедия» (ISBN 5-7133-1273-9)<ref>[http://www.ozon.ru/context/detail/id/2869481/ «Черноморская энциклопедия»]</ref> та «Черноморский узел» (ISBN 978-5-7133-1294-7)<ref>[http://www.ozon.ru/context/detail/id/3507709/ «Черноморский узел»]</ref>, «Геополитическое казино Причерноморья» (ISBN 978-5-478-01224-3)<ref>[http://www.ozon.ru/context/detail/id/4782096/ «Геополитическое казино Причерноморья»]</ref>, «Дунайская энциклопедия» (ISBN 978-5-7133-1348-7)<ref>[http://www.ozon.ru/context/detail/id/4654405/ «Дунайская энциклопедия»]</ref>, «Заявка на самубийство: зачем Украине НАТО?» (ISBN 978-966-507-249-2, ISBN 978-966-03-4735-9)<ref>[http://www.yakaboo.ua/ru/catalog/all/-55187 «Заявка на самубийство: зачем Украине НАТО?»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> тощо.
Читає публічні лекції у вузах України з питань національної безпеки та оборони, державного управління та місцевого самоврядування, регіональної політики. Бере активну учать у міжнародних наукових конференціях, читаннях, круглих столах.

=== Нагороди і відзнаки ===
* [[Почесна грамота Кабінету Міністрів України]] ([[1998]]&nbsp;р.).
* [[Почесна грамота Верховної Ради України|Почесна Грамота Верховної Ради України]] ([[2002]]&nbsp;р.).
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. ([[21 серпня]] [[1999]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1051/99 Указ Президента України №&nbsp;1051/99 від 21 серпня 1999 року «Про відзначення нагородами України з нагоди 8-ї річниці незалежності України»]</ref>, II&nbsp;ст. ([[20 серпня]] [[2010]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/829/2010 Указ Президента України №&nbsp;829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»]</ref>, I&nbsp;ст. ([[25 вересня]] [[2012]])<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15049.html Указ Президента України №&nbsp;559/2012 від 25 вересня 2012 року «Про нагородження С.Гриневецького орденом „За заслуги“»]</ref>.
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[21 серпня]] [[2001]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/697/2001 Указ Президента України №&nbsp;697/2001 від 21 серпня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»]</ref>, IV&nbsp;ст. ([[23 серпня]] [[2004]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/986/2004 Указ Президента України №&nbsp;986/2004 від 23 серпня 2004 року «Про нагородження С. Гриневецького орденом Ярослава Мудрого IV ступеня»]</ref>.
* Звання «Почесний громадянин міста [[Роздільна]]» (26.08.[[2004]])<ref>[http://rozdilna-rada.gov.ua/page-24.html Список громадян, яким присвоєно звання «Почесний громадянин міста Роздільна»]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
* Орден республіки Болгарія [[Мадарський вершник|«Мадарський конник»]].
* [[Орден Дружби (Російська Федерація)|Орден Дружби Російської Федерації]].
* Орден республіки Молдова «Ординул де Оноре».
*Орден Межпарламентської Асамблеї держав-участниць СНД «Содружество»
* Звання «Почесний громадянин Одеської області» (У рішенні Одеської обласної ради про присвоєння Гриневецькому звання «Почесний громадянин Одеської області», зокрема, відзначалося: «За вагомий особистий внесок у галузі державного будівництва та місцевого самоврядування особисті заслуги у сприянні економічному, науково-технічному та соціально-культурному розвитку Одеської області, піднесення її авторитету як на державному, так і на міжнародному рівнях, високу професійну майстерність та видатні організаторські здібності, благодійну діяльність та активну громадянську позицію», [[2012]]&nbsp;р.).
*Звання "Почесний громадянин м.Одеса" (2017 р.)
*Чотирьохразовий чемпіон Європи з гандболу серед майстрів ( "50+") у складі команди "Одеса" (Пореч, Хорватія,  2016; Порту, Португалія, 2017; Інсбрук, Австрія, 2018; Турін, Італія, 2019)

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* [http://dovidka.com.ua/fcontent.php?parm=h.smWniR36sQW0eT-O8U Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»]
* [https://web.archive.org/web/20080309073514/http://www.vlada.kiev.ua/fcontent.php?pacode=311 Політична Україна сьогодні]
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_ank_arh?kod=625903 Верховна Рада України 3-го скликання]
* [https://web.archive.org/web/20120611015820/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=2367 Верховна Рада України 6-го скликання]

{{succession|office=[[Голови Одеської облради]] <br>[[8 лютого]]—[[22 липня]] [[2005]] |preceded= <br> | succeeded= }}
{{succession|office=[[Голови Одеської облдержадміністрації]] <br> [[1998]]—[[2005]]  |preceded= [[Боделан Руслан Борисович]]<br>[[1995]]—[[1998]] | succeeded= [[Цушко Василь Петрович]]<br/>[[2005]]—[[2006]]}}

{{Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня}}
{{Керівники Одеської області
| Голова обласної ради = так
| Голова облдержадміністрації = так}}
{{Портали|Біографії|Україна|Одещина}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Народні депутати України 3-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 6-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 7-го скликання]]
[[Категорія:Члени Народної партії (Україна)]]
[[Категорія:Члени Партії регіонів]]
[[Категорія:Комсомольські функціонери]]
[[Категорія:Члени конституційних комісій в Україні]]
[[Категорія:Учасник з'їзду у Сєвєродонецьку (28.11.2004)]]
[[Категорія:Персоналії:Роздільнянський район]]
[[Категорія:Уродженці Тарутинського району]]
[[Категорія:Виборчий округ 134]]