Відкрити головне меню

Григо́рій XVI (лат. Gregorius PP. XVI, Бартоломео Альберто Каппелларі, італ. Bartolomeo Alberto Cappellari), (18 вересня 1765, Беллуно — †1 червня 1846, Рим) — 254-й Папа римський з 2 лютого 1831 по 1 червня 1846.

Григорій XVI
(Gregorius PP. XVI)
Gregory XVI.jpg
C o a Gregorio XVI.svg
Папа Римський
2 лютого 1831 — 1 червня 1846
Попередник: Пій VIII
Наступник: Пій IX
Народження: 18 вересня 1765(1765-09-18)[1][2]
Беллуно, Венето, Італія
Смерть: 1 червня 1846(1846-06-01)[1][2] (80 років) або 9 червня 1846(1846-06-09)[3] (80 років)
Рим, Папська держава[4]
Релігія: Римо-католицька церква
Інтронізація 6 лютого 1831


У миру Бартоломео Альберто Каппелларі
Медіафайли у Вікісховищі?

Клерикальна кар'єра

Народився 18 вересня 1765 року в шляхетній родині у містечку Беллуно поблизу Венеції, яке входило, на той час, до складу Венеціанської республіки. Син нотаріуса Джованні Баттіста Каппелларі та його дружини Джулії Чеза-Паґані. Його батьки були родом з маленького села Пезарііс (італ. Pesariis), що в Фріулі. У 18-річному віці, 23 серпня 1783 року, вступив до ордену камальдулів простим монахом, прийнявши в чернецтві ім'я Мауро. Служив в монастирі святого Михайла (Сан Мікеле) в Мурано. Вчив філософію, теологію та церковне право. У 1787 році висвячений на священика, був при ордені та монастирі вчителем філософії та теології. У 1805 році став абатом монастиря святого Григорія на Монте-Челіо в Римі. 1809—1814 після розпуску ордена Наполеоном I був найманим робітником. У 1823 році став генеральним вікарієм свого ордену (займав цю посаду до свого обрання Папою в 1826 році). Тоді ж йому двічі пропонували сан єпископа, але він відмовився. 21 березня 1825 року призначений кардиналом in pectore та префектом Конгрегації євангелізації народів (лат. Congregatio pro Gentium Evangelizatione). 13 березня 1826 року Папа Пій VIII офіційно надав йому чин кардинала-священика з титулярним престолом в церкві Сан Каллісто в Римі.

Понтифікат

2 лютого 1831 року, після 54-денного засідання, Конклав вибрав Каппелларі наступником померлого Пія VIII. Він був останнім вибраним папою, що не був єпископом (проте був кардиналом). Григорій XVI зіграв важливу роль у цей революційний час для стабілізації церкви. Революція дійшла і до Папської держави, однак була придушена за допомогою австрійських військ. У своїх політичних діях він відкидав «політичний натуралізм» і цим ставив та стверджував перевагу духовного авторитету церкви над політичним і суспільним порядком. Його послідовники під час Другого Ватиканського собору на цьому підґрунті змогли розвинути концепцію, яка на основі католицької традиції визначила стосунки церкви до сучасного світу.
15 серпня 1832 року опублікував найвідомішу свою роботу — енцикліку «Ви задаєтесь питанням» (Mirari vos)[en][5], в якій засудив доктрини лібералізму, натуралізму та атеїзму[6]. У праці «Найвище (лат. In supremo)» (1839 р.) осудив рабство та торгівлю рабами, як прояви, недостойні християн. Його називали «останнім великим Папою-монахом»[7].
Помер 1 червня 1846 року від бешихи обличчя[8]. Був похований в Соборі Святого Петра в Римі.

Див. також

Примітки

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118541897 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
  5. Також іноді її називають Mirari vos arbitramur.
  6. Mirari Vos, First Explicit Condemnation of Religious Liberty By N.D. Wansbutter, Esq. [1]
  7. Indifferentism is a Condemned Heresy: Gregory XVI's Mirari Vos by Brother André Marie May 15, 2010 [2]
  8. Wiener Zeitung, 8. Juni 1846,(нім.)

Посилання

  • Giacomo Martina: Gregorio XVI, papa. У: Mario Caravale (Вид.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI), Т 59 (Graziano — Grossi Gondi), Istituto della Enciclopedia Italiana, Roma 2002 (італ.)
  • Catholic Encyclopedia (1913)/Pope Gregory XVI [3]
  • Григорій XVI на сайті Find a Grave (англ.)