Перегляд вихідного коду сторінки Григорович-Барський Іван Григорович

{{Othernames|Григорович-Барський}}

{{Архітектор
|зображення                = 
|розмір                    = 
|підпис                    = 
|ім'я                      = Григорович-Барський Іван Григорович
|справжнє ім'я             = 
|громадянство              = 
|дата народження           = 1713
|місце народження          = [[Літковичі]], [[Гетьманщина]]
|дата смерті               = 10.9.1791 
|місце смерті              = [[Київ]]
|працював у містах         = [[Київ]], [[Козелець]], [[Золотоноша]], [[Нові Петрівці]]
|стиль                     = [[українське бароко]]
|найважливіші споруди      = [[Покровська церква (Київ)|Покровська церква]] <br/> [[Самсон (фонтан)|Фонтан Самсон]] <br/> [[Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря]] <br/> декілька дзвіниць, келії [[Грецький монастир|Грецького монастиря]], [[Церква Миколи Набережного|Набережно-Микільська церква]] <br/> перебудова [[Кирилівський монастир|Кирилівського монастиря]] та [[Церква Богородиці Пирогощої|Успенської церкви]] (всі&nbsp;— Київ)

[[Собор Різдва Богородиці (Козелець)|Собор Різдва Богородиці]] <br/> [[Будинок полкової канцелярії (Козелець)|Будинок полкової канцелярії]] <br/> (всі&nbsp;— Козелець)

перебудова [[Межигірський монастир|Межигірського монастиря]] ([[Нові Петрівці]])

Спасо-Преображенський собор [[Красногірський монастир|Красногірського монастиря]] ([[Золотоноша]])
|містобудівні проекти      =
|реставрація пам'яток      =
|нереалізовані проекти     =
|наукові праці             =
|нагороди                  =
|Commons                   =
|навчався=[[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянська академія]]}}

'''Іва́н Григо́рович Григоро́вич-Ба́рський''' ([[1713]] — {{ДС|10|9|1791}})&nbsp;— український [[архітектор]], представник пізнього [[українське бароко|козацького бароко]] ([[Рококо#Рококо в Україні|рококо]]). Народився у [[Літки (Броварський район)|Літковичах]]{{ref label|а|а|none}}, походив із купецького роду [[Григорович-Барський|Григоровичів-Барських]], брат мандрівника [[Григорович-Барський Василь Григорович|Василя Григоровича-Барського]]. Навчався у [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянській академії]]. Працював [[інстигатор]]ом та, ймовірно, виконував обов'язки міського архітектора<ref name=":2" />. Також був депутатом [[Київський магістрат|Київського магістрату]] та батьком 15 дітей. Автор багатьох сакральних та цивільних споруд Києва ([[Самсон (фонтан)|фонтан Самсон]] ([[1748]]—[[1749]]), [[Покровська церква (Київ)|Покровська церква]] ([[1766]]), [[церква Миколи Набережного]] ([[1772]]—[[1775]]), [[Козелець|Козельц]]я ([[Собор Різдва Богородиці (Козелець)|Собор Різдва Богородиці]], [[Будинок полкової канцелярії (Козелець)|будинок полкової канцелярії]]) та інших міст та містечок [[Україна|України]]. В його пізній творчості помітний перехід до [[класицизм]]у. Помер у [[Київ|Києві]].

== Біографія ==

Народився [[1713]] року в містечку [[Літки (Броварський район)|Літковичах]] у родині вихідців із міста [[Бар (Україна)|Бар]] на [[Поділля|Поділлі]]. Близько [[1715]] року родина переїхала до Києва. Батько майбутнього архітектора був заможним крамарем і старостою соборної [[поділ]]ьської [[Церква Богородиці Пирогощої|церкви Успіння Богородиці Пирогощі]]. Як і його [[Григорович-Барський Василь Григорович|старший брат Василь]], Іван навчався у [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянській академії]] в [[1724]]<ref name=":1">{{Cite book|title=Історія України в особах, IX–XVIII&nbsp;ст.|last=|first=В. Замлинський (керівник), І. Войцехівська, Н. Герасименко, О. Гуржій, І. Діптан, С. Єкельчик, А. Іваненко, М. Котляр, М. Палієнко, В. Панашенко, В. Пащенко, Н. Пономаренко, О. Путро, В. Ревегук, П. Сас, Г. Сергієнко, В. Смолій, В. Щербак, Н. Яковенко, Б. Яремченко|year=1993|publisher="Україна"|location=Київ|pages=385-387|language=|isbn=5-319-01062-1}}</ref>&nbsp;— початку [[1730-ті|1730-х]]<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.ukma.edu.ua/index.php/about-us/istoriya-akademiji/91-about-us/vudatni-prof-stud/122-grygorovych-barsky|title=Григорович-Барський Іван Григорович|last=|first=|date=|website=Національний університет "Києво-Могилянська академія"|publisher=|language=|accessdate=2019-01-24}}</ref>.

До роботи архітектором служив у [[Київський магістрат|магістраті]] (зокрема [[депутат]]ом, [[Лавники|лавником]], [[Райці|райцем]]), в [[1744]]<ref name=":1" /> одружився, налагодив сімейний побут. Був відомим і як промисловець, який успішно торгував разом з синами у своїй крамниці на Подолі<ref name=":2" />. У 1744—1748&nbsp;роках проживає за межами Києва<ref name=":1" />.

Спробував себе в архітектурному мистецтві вже у зрілі роки. Пройшовши вишкіл на будовах інших зодчих, зокрема, ймовірно, [[Йоган-Ґоттфрід Шедель|Шеделя]]<ref name=":1" />, заходився творити самостійно.

З [[1740-ві|1740-х]] служив [[Інстигатор|інстигатором]]<ref name=":5" />, за деякими даними<ref name=":2" />, виконував обов'язки міського архітектора (про це свідчить те, що він відповідав за садибні межі, запобігаючи [[пожежа]]м). Багато будівель він спорудив саме на замовлення магістрату. У [[1776]] році зодчий проводив ремонт [[Маріїнський палац|Маріїнського палацу]]<ref>{{Cite web|title=МАРІЇНСЬКИЙ ПАЛАЦ|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21STR=Mariinsky_palats|website=Інститут історії України|accessdate=2019-04-23|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.

Був батьком 15 дітей. З них двоє були підприємцями: Олександр був головою цехової управи, а Іван володів кількома [[Цегельна промисловість України|цегельнями]] на [[Поділ|Подолі]] та на річці [[Либідь (річка)|Либідь]]. Їх згодом успадкував його син Яким<ref>{{Cite web|title=Родина Григоровичів-Барських|url=http://www.nbuv.gov.ua/node/3444|website=Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|accessdate=2019-05-19|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.

Видатний зодчий хворів та був при смерті у травні [[1785]]. Проте йому вдалося одужати і прожити ще шість років. [[1787]] [[Київський магістрат]] надав [[архітектор]]у підтвердження його шляхетського походження.

Іван Григорович-Барський помер [[10 вересня]] [[1791]] року у віці 78 років. У метричному зошиті за 1791 рік збереглося свідоцтво, знайдене науковцем Л. Проценко, про те, що{{Цитата|''преставився Іван Григорович-Барский, прежде смерти исповіди й святых тайн удостоин... Погребен священником Іосифом Сементовским сборне почину христианску... літ 78.''|3=<ref name=":2" />}}

Похований на Подолі біля відбудованої ним церкви Богородиці Пирогощої, точно місце його могили не встановлено<ref name=":32">{{Cite web|url=http://library.knuba.edu.ua/node/617|title=Іван Григорович Григорович-Барський|last=|first=|date=|website=Бібліотека КНУБА|publisher=|language=|accessdate=2019-01-24}}</ref>.

== Творчість ==

Іван Григорович-Барський&nbsp;— творець оригінальних типів культових та світських споруд у [[Київ|Києві]] та інших містах [[Україна|України]]. Для творчості зодчого характерні багатство композиційних прийомів, мальовнича пластика [[фасад]]ів та рослинні орнаменти в стриманому, витонченому [[Декор (архітектура)|декорі]], а в історію українського мистецтва він увійшов передовсім як архітектор-новатор<ref name=":1" /><ref name=":2" />.

Був послідовником українського бароко, проте наприкінці творчої кар'єри перейшов до зведення церковних споруд з рисами, властивими [[класицизм]]ові. Стислий перелік архітектурної спадщини зодчого міститься у начерку його епітафії:{{цитата|''Трудившийся в разных сооружениях, воду провел в различніе места, в городе сем от различных источников спод гор, а потом строил камения церкви, колокольні і покои. Первую зділав у Кириловским монастирі, звоницею, й брамою й погребами. Церков Покровскую й Набережно-Никольскую. У Козельці церков штукатуриею украшал й тынковал, й колокольню вновь построил у Золотоношском Красногорскім монастирі, церков, колокольні у Петропавловском монастирі, у Соборноуспенском монастирі з церквою, еще магазейн городской, й гостиной дом, жилые покои греческому монастиру й Юрию Дранчеву, реперовав Воскресенскую й Успенскую, у Межигорському монастирі келій…''|3=<ref name=":2" />|4=}}

Починається перелік із водогону, який він влаштував у [[1748]]—[[1749]] роках на [[Поділ|Подолі]]. Її частиною був [[Самсон (фонтан)|фонтан-запобіжник]], над яким зодчий збудував вишуканий цегляний павільйон. На даху павільйону було встановлено статую [[апостол]]а [[Андрій Первозваний|Андрія]]. Вода витікала з посудини, яку тримав янгол. Вже на початку [[XIX століття]] янгол поступився місцем [[Самсон]]ові, що роздирає пащу леву<ref>{{Cite web|title=Київ м Київ м Контрактова площа Фонтан “Самсон”|url=https://www.pslava.info/Kyiv_KontraktovaPloscha_FontanSamson,176962.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-28|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.

Зодчий будував не тільки в Києві, але також виконував замовлення з різних міст та містечок України. Зокрема, на замовлення родини [[Розумовські|Розумовських]] разом з [[Квасов Андрій Васильович|Андрієм Квасовим]] в [[1752]]—[[1770]] роках споруджував комплекс [[Собор Різдва Богородиці (Козелець)|собору Різдва Богородиці]] в [[Козелець|Козельці]], багато та пишно декорований ліпниною<ref name=":13">{{Cite web|title=Козелець смт Собор Різдва богородиці 2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України|url=https://www.pslava.info/KozelecSmt_SoborRizdvaBogorodyci_2000PamArxitekturyTaMistobuduvan,254494.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-14|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>. Згодом в [[1772]]—[[1774]] роках за кошти [[Петро Калнишевський|Петра Калнишевського]]<ref name=":8">{{Cite web|title=Межигір'я як унікальна археологічна пам'ятка|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2014/03/14/141922/|website=Історична правда|accessdate=2019-05-14|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> збудував [[Петропавлівська надбрамна церква (Межигірський монастир)|Петропавлівську надбрамну церкву]], келії та інші споруди [[Межигірський монастир|Межигірського монастиря]], а також Спасо-Преображенський собор [[Покровський Красногірський жіночий монастир УПЦ|Красногірського монастиря]] в [[1767]]—[[1771]] роках за кошти [[Софроній Іркутський|святителя Софронія, єпископа Іркутського]]<ref name=":6">{{Cite web|title=Бакаївка. Красногірський Покровський монастир {{!}} Україна Інкогніта|url=http://ukrainaincognita.com/cherkaska-oblast/zolotoniskyi-raion/bakaivka|website=Україна Інкогніта|accessdate=2019-05-14|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.[[Файл:Собор Різдва Богородиці (Козелець).jpg|ліворуч|міні|[[Собор Різдва Богородиці (Козелець)]]]]
Близько [[1760]] проводив будівельні роботи в [[Кирилівський монастир|Кирилівському монастирі]]<ref name=":14">{{Cite web|title=Київ м Київ м Теліги вул. Монастир св.Кирила 1999 р. Звід пам’яток Києва|url=https://www.pslava.info/Kyiv_TeligyVul_MonSvKyryla_1999ZvidPamjatokKyjeva,189407.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-13|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> на околиці Києва. Наново декорував стародавню [[Кирилівська церква|Кирилівську церкву]], збудував монастирську огорожу, а також [[Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря|триярусну дзвіницю з брамою та невеликою церквою]] на другому ярусі. Провів реконструкцію ще однієї пам'ятки часів [[Київська Русь|Київської Русі]]&nbsp;— [[Церква Богородиці Пирогощої|церкви Богородиці Пирогощі]]<ref name=":3">{{Cite web|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/dnieper-valley-1240-half-XIX/kyiv-podil-xiv-xix/1719-1799/churches-1750-1800.html|title=Храми та монастирі Києвоподолу у 1750–1800-х&nbsp;рр.|last=Парнікоза|first=Іван|date=|website=Мислене древо|publisher=|language=|accessdate=2019-01-10}}</ref>, де був старостою його батько, також перебудував [[Воскресенська церква (Поділ)|Воскресенську церкву на Подолі]]<ref name=":3" />. На жаль, більшість із раніше згаданих споруд не збереглася. Так само не збереглися монументальна дзвіниця [[Петропавлівська церква (Поділ)|Петропавлівської церкви]] на сучасній [[Притисько-Микільська вулиця|Притисько-Микільській вулиці]] (з [[1967]]<ref>{{Cite web|title=День відкритих дверей у військовій частині 3030|url=http://ngu.gov.ua/ua/news/den-vidkrytyh-dverey-u-viyskoviy-chastyni-3030|website=НГУ|accessdate=2019-05-21|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> року там розташована військова частина) та дзвіниця Успенської церкви на Контрактовій площі (її знесли після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], за іншими даними [[1835]] року<ref name=":3" />; контур споруди викладено бруківкою біля відтвореного храму Богородиці Пирогощої).

З наявних нині будівель Григоровича-Барського виділяється [[Покровська церква (Київ)|Покровська церква]] на [[Покровська вулиця (Київ)|однойменній вулиці]], збудована ним [[1766]] року як парафіяльна. Ймовірно, на зодчого справила<ref name=":3" /><ref name=":4">{{Cite web|title=Публікації. Київ. Провідник. Петрівка (кол. Поділ). Покровська церква|url=http://www.alyoshin.ru/Files/publika/ernst/ernst_kyiv_161.html|website=Архитектор Павел Алешин|accessdate=2019-05-13|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> враження [[Андріївська церква]], збудована за проектом відомого петербурзького архітектора [[Франческо Бартоломео Растреллі]]. Їм можна разом побачити з Покровської вулиці та знайти деякі спільні риси&nbsp;— зокрема, напівкруглі вигнуті фронтони та елементи зовнішнього оформлення, проте, як зауважив мистецтвознавець [[Ернст Федір Людвігович|Федір Ернст]], «''конструкція церкви навіяна зразками українського дерев'яного будівництва''». Дуже приємне враження справляють затишні ґаночки обабіч церкви<ref name=":3" /><ref name=":4" />.[[Файл:Покровська церква1.jpg|міні|[[Покровська церква (Київ)]]]]
Також на Подолі збереглася [[Церква Миколи Набережного|Набережно-Микільська церква]] на [[Вулиця Григорія Сковороди (Київ)|вулиці Григорія Сковороди]], збудована в [[1772]]—[[1775]] роках. Барабан бані має оригінальний декор&nbsp;— на подвійні колони коринфського ордеру замість карнизу спирається ряд напівкруглих архівольтів<ref name=":3" />. Цілком можливо, що цю форму архітектор запозичив із зображення [[Альтанка|альтанки]] на одному з малюнків свого брата, мандрівника [[Григорович-Барський Василь Григорович|Василя Григоровича-Барського]]. Вигляд будівлі було дещо змінено перебудовою бані після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], в якій також загинув весь первісний інтер'єр<ref name=":3" />.

Зберігся, хоч і дуже перебудований, «городской магазин»&nbsp;— колишній хлібний склад по [[Братська вулиця (Київ)|вулиці Братській]], 2, збудований архітектором на замовлення [[Київський магістрат|магістрат]]<nowiki/>у в [[1766]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/dnieper-valley-1240-half-XIX/kyiv-podil-xiv-xix/1719-1799.html|title=Поділ бароковий: Києвоподіл в 1719–1799&nbsp;рр.|last=Парнікоза|first=Іван|date=|website=Мислене древо|publisher=|language=|accessdate=2019-01-10}}</ref>—[[1769]] роках на випадок неврожаю<ref name=":7">{{Cite web|url=http://pamyatky.kiev.ua/streets/bratska/hlibnoyi-magistratskoyi-kramnitsi-oleksandrivskogo-remisnichogo-uchilishcha-kompleks-18-20-st|title=Хлібної магістратської крамниці, Олександрівського ремісничого училища комплекс, 18— 20 ст.|last=|first=|date=|website=Звід історії пам'яток Києва|publisher=|language=|accessdate=2019-01-24}}</ref>. Також у [[1760-ті|1760-х]] архітектор збудував старий [[Гостиний двір (Київ)|гостиний двір]] біля [[Межигірська вулиця (Київ)|Межигірської вулиці]], який мав форму каре<ref name=":0" />. Проте його, як і келії [[Церква святої Катерини (Грецький монастир)|Грецького монастиря]] та [[Будинок Дранчева|будинок Юрія Дранчева]], що стояли на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]], давно втрачено.

Після викупу магістратом всіх київських маєтностей [[Биковські|Биковських]], у [[1780-ті|1780-х]] на його замовлення він проводив перебудову [[Будинок Петра I (Київ)|будинку Биковських]], яка завершилася в [[1791]] році, після чого за рішенням магістрату там було розташовано [[Психіатричний заклад|божевільню]]<ref name=":15">{{Cite web|url=https://relax.com.ua/where-to-go/museum/dom-petra/|website=relax.com.ua|accessdate=2019-05-14|title=Дом Петра I|last=|first=|date=|publisher=|language=російською}}</ref>.

Деякі споруди традиційно приписують зодчому через близькість до його стильової манери&nbsp;— зокрема, [[Дзвіниця на Ближніх печерах|дзвіницю Ближніх печер Лаври]]<ref name=":9">{{Cite web|title=Київ м Мазепи вул. Дзвіниця (№ 38) 2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування…|url=https://www.pslava.info/Kyiv_MazepyVul_KyivPecherskLavra21_2000PamArxitekturyTaMistobuduvan,180431.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-13|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>, залишки [[Церква святих Костянтина та Єлени (Київ)|церкви Костянтина та Єлени]]<ref name=":10">{{Cite web|title=Храми та монастирі Києвоподолу у 1720-1750-х рр.|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/dnieper-valley-1240-half-XIX/kyiv-podil-xiv-xix/1719-1799/churches-1720-1750.html|website=Мислене древо|accessdate=2019-05-13|last=Парнікоза|first=Іван|date=|publisher=|language=}}</ref> на розі [[Щекавицька вулиця (Київ)|вулиць Щекавицької]] та [[Кирилівська вулиця (Київ)|Кирилівської]], [[Михайлівська церква (Вороніж)|Михайлівську церкву]]<ref name=":11">{{Cite web|title=Вороніж смт Церква св.Михаїла 2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України|url=https://www.pslava.info/VoronizhSmt_CerkSvMyxajila_2000PamArxitekturyTaMistobuduvan,145149.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-14|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> у [[Вороніж|Воронежі]] [[Сумська область|Сумської області]] тощо.

=== Оцінка ===

Творчість Григоровича-Барського відіграла помітну роль у розвитку [[Українське бароко|українського бароко]] другої половини [[XVIII століття]]. На думку Б. Яремченка,{{Цитата|''Вирісши під впливом народної творчості і прекрасно засвоївши всі елементи українського бароко, Григорович-Барський ніколи не був простим наслідувачем, а прагнув зберегти творчу індивідуальність, історичні традиції української архітектури. Водночас в його творчості відбилися сучасні художні течії, яскравими представниками яких були такі видатні майстри, як [[Йоган-Ґоттфрід Шедель|Шедель]], [[Франческо Бартоломео Растреллі|Растреллі]], брати [[Квасов]]и, [[Степан Ковнір|Ковнір]], Старченко...''

''Іван Григорович-Барський наблизив українське архітектурне мистецтво до кращих зразків європейської культури. [...] Різнобічна й плодотворна діяльність великого майстра відіграла помітну роль у визначенні художнього обличчя української архітектури [[XVIII століття|XVIII ст]].''|3=Б. Яремченко|4=<ref name=":1" />}}

== Творча спадщина ==

=== Збережена ===

{| class="wikitable sortable mw-collapsible" width="100%"
!Назва
!Місцерозташування
!Час спорудження або перебудови
!Коментар
!Фото
|-
|[[Трапезна церква Софійського монастиря|Трапезна церква]] [[Софійський монастир|Софійського монастиря]]
|[[Київ]], [[місто Ярослава]]
|[[1769]]
|Перебудована після пожежі. В [[1822]] та [[1869]]–[[1872]] зазнавала подальших перебудов та прибудов. Під час реставрації в [[1970]] році частково повернуті первісні форми<ref>{{Cite web|url=http://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/sofiyskiy-kafedralniy-monastir/trapezna-tepla-abo-mala-sofiya-172230|title=Трапезна (Тепла, або Мала Софія), 1722–30|last=Отченашко|first=Віталій|date=|website=Звід пам'яток історії та культури|publisher=|language=|accessdate=2019-01-14}}</ref>.
|[[Файл:Храм Святого Благовірного князя Ярослава Мудрого УПЦ КП (мала, тепла Софія) - panoramio - Oleksandr Kaktus (3).jpg|100x100пкс]]
|-
|Міський водогін із фонтаном «[[Фонтан Самсон (Київ)|Феліціан]]»
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1748]]–[[1749]]
|Знищений [[1934]] року, відбудований [[1982]] року.
|[[Файл:Reconstructed Fountain of Samson.jpg|133x133пкс]]
|-
|[[Покровська церква (Київ)|Покровська церква]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1766]]–[[1772]]
|Первісно була двоярусною, проте під час [[Подільська пожежа|пожежі]] завалилися склепіння першого поверху<ref name=":4" />.
|[[Файл:Покровська церква. 1766-72 роки. Українське бароко. Архітектор - Іван Григорович-Барський.jpg|100x100пкс]]
|-
|[[Церква Миколи Набережного]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1772]]–[[1775]]
|Баня перебудована після [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]], тоді ж втрачено первісний інтер'єр<ref name=":3" />.
|[[Файл:Церква Миколи Набережного. 1772–1775 рр.jpg|151x151пкс]]
|-
|[[Бурса (корпус НаУКМА)|Бурса]] [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянської академії]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1760]]–[[1778]]
|Первісно була дерев'яною на кам'яному фундаменті, у [[1809]]–[[1811]] за проектом [[Меленський Андрій Іванович|Андрія Меленського]] було надбудовано другий поверх<ref>{{Cite web|url=https://www.ukma.edu.ua/index.php/about-us/istoriya-akademiji|title=Історія КМА|last=|first=|date=|website=Національний університет «Києво-Могилянська академія»|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
|[[Файл:Бурса Київської академії - Набережно-Хрещатицька вул., 27 P1140426.JPG|100x100пкс]]
|-
|Запасний хлібний магазин (міське зерносховище)
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1756]]–[[1766]] або [[1756]]–[[1769]]
|Значно постраждало під час [[Подільська пожежа|пожежі]], відбудоване за проектом Андрія Меленського в [[1811]]—[[1812]] роках. [[1837]] року передане під пересильну в'язницю, [[1875]] року передане Олександрівському ремісничому училищу, [[1892]]—[[1893]] надбудовано третій поверх<ref name=":0" /><ref name=":7" />.
|[[Файл:DSC00439-Братська,2.JPG|100x100пкс]]
|-
|Муровані брама та огорожа коло [[Іллінська церква (Київ)|Іллінської церкви]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1755]]
|<ref name=":3" />
|[[Файл:Брама та мури, Іллінської церкви, Почайнинська вул., 2.jpg|151x151пкс]]
|-
|[[Будинок Петра I (Київ)|Будинок Петра І]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1791]]
|Перебудований<ref name=":15" />.
|[[Файл:9.Київ Будинок Петра I.jpg|100x100пкс]]
|-
|Дзвіниця [[Церква Миколи Доброго|церкви Миколи Доброго]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1781]]
|Перебудована<ref name=":3" />.
|[[Файл:Церква Миколи Доброго.jpg|178x178пкс]]
|-
|[[Кирилівська церква]]
|[[Київ]], [[Дорогожичі]]
|[[1748]]–[[1760]]
|Перебудована<ref name=":14" />.
|[[Файл:Кирилівська церква, Київ.jpg|100x100пкс]]
|-
|Мурована огорожа [[Кирилівський монастир|Кирилівського монастиря]] з брамою та вежами
|[[Київ]], [[Дорогожичі]]
|[[1748]]–[[1760]]
|Більша частина огорожі з брамою та трьома вежами зруйнована в [[1937]] році, збереглася лише невелика частина стіни з однією вежею<ref>{{Cite web|title=Київ м Київ м Теліги вул. Наріжна башта мурів|url=https://www.pslava.info/Kyiv_TeligyVul_MonSvKyryla_NarizhnaBashtaMuriv,190000.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-23|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.
|[[Файл:Брама Кирилівського монастиря (малюнок 1931), нині не існує..jpg|107x107пкс]]
[[Файл:Наріжна башта мурів, Київ.JPG|100x100пкс]]
[[Файл:Наріжна башта мурів. 1748-1760 рр.. Архітектор - Григорович-Барський.jpg|100x100пкс]]
|-
|[[Собор Різдва Богородиці (Козелець)|Собор Різдва Богородиці]]
|[[Чернігівська область]], [[Козелець]]
|[[1752]]–[[1763]]
|Збудований разом з [[Квасов Андрій Васильович|Андрєм Квасовим]] на замовлення [[Розумовські|Розумовських]]<ref name=":13" />.
|[[Файл:Kozelets Cathedral (Klymenko).jpg|100x100пкс]]
|-
|Дзвіниця [[Собор Різдва Богородиці (Козелець)|собору Різдва Богородиці]]
|[[Чернігівська область]], [[Козелець]]
|[[1766]]–[[1770]]
|Двоярусне барокове завершення було знищене пожежею [[1848]] року<ref>{{Cite web|title=Козелець смт Дзвіниця 1986 г. Памятники градостроительства и архитектуры|url=https://www.pslava.info/KozelecSmt_SoborRizdvaBogorodyci_1986PamjatnykyGradostroytelstva,254737.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-17|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.
|[[Файл:Дзвінниця у травні.jpg|129x129пкс]]
|-
|[[Будинок полкової канцелярії (Козелець)|Будинок полкової канцелярії]]
|[[Чернігівська область]], [[Козелець]]
|[[1753]]–[[1758]] або [[1759]]–[[1765]]
|Збудований на замовлення полковника [[Київський полк|Київського козацького полку]] [[Дараган Юхим Федорович|Юхима Дарагана]].
|[[Файл:Будинок полкової канцелярії, Козелець.jpg|100x100пкс]]
[[Файл:Західний фасад.jpg|100x100пкс]]
|-
|Спасо-Преображенський собор [[Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир|Красногірського монастиря]]
|[[Черкаська область]], [[Бакаївка (Золотоніський район)|Бакаївка]] коло [[Золотоноша|Золотоноші]]
|[[1767]]–[[1771]]
|Збудований за кошти святителя Софронія, єпископа Іркутського<ref name=":6" />.
|[[Файл:Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря.jpg|157x157пкс]]
[[Файл:Krasnogirslyi monastyr.JPG|150x150пкс]]
|}

=== Втрачена ===

{| class="wikitable sortable mw-collapsible" width="100%"
!Назва
!Місцерозташування
!Час спорудження або перебудови
!Час зруйнування
!Примітка/Коментар
!Фото
|-
|Старий [[Гостиний двір (Київ)|Гостиний двір]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1778]]
|
|Знаходився навпроти [[Воскресенська церква (Поділ)|Воскресенської церкви]], мав форму каре<ref name=":0" /><ref name=":2" />.
|[https://www.myslenedrevo.com.ua/files/MDr/sci/kyiv/islands/2-4-3/2-4-3-4-Podil18-19/026-gostynny-dwir-kreslenia-milenskogo-kyiv.jpg]
|-
|Келії [[Грецький монастир|Грецького монастиря]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1766]]
|
|Були одноповерховими з двоповерховим [[ризаліт]]ом<ref name=":3" />.
|
|-
|[[Будинок Дранчева|Будинок Юрія Дранчева]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1776]]
|
|Був двоповерховим. В будинку з [[1785]] року була розташована міська контора Асигнаційного банку, з [[1789]] року міський поштамт. До [[1803]] року в будинку розташовувалося Головне народне училище Київської губернії. Будинок пережив [[Подільська пожежа|Подільську пожежу]]<ref name=":0" />.
|[https://www.myslenedrevo.com.ua/files/MDr/sci/kyiv/islands/2-4-3/2-4-3-4-Podil18-19/021-kamjanicy-kijow-xix.jpg]
|-
|[[Будинок Григоровича-Барського|Будинок Івана Григоровича-Барського]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[XVIII століття]]
|
|Будинок пережив [[Подільська пожежа|Подільську пожежу]]<ref name=":0" />.
|[https://www.myslenedrevo.com.ua/files/MDr/sci/kyiv/islands/2-4-3/2-4-3-4-Podil18-19/021-kamjanicy-kijow-xix.jpg]
|-
|[[Петропавлівська церква (Поділ)|Петропавлівська церква]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1744]]–[[1750]]
|[[1935]]
|Перебудована. Первісно це був костел [[Київський домініканський монастир|домініканського монастиря]], збудований в [[1600-ті|1600]]–[[1640-ві|1640-х]] роках. У [[1786]]–[[1811|1811&nbsp;]]– грецька церква<ref name=":12">{{cite web|url=http://oldkyiv.org.ua/data/petropavlo.php?lang=ua|назва=Петропавлівська церква|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140622182355/http://oldkyiv.org.ua/data/petropavlo.php?lang=ua|дата-архіву=2014-06-22|мертвий-url=yes|дата-доступу=2019-05-23}}</ref>.
|[[Файл:Petropav 2.jpg|100x100пкс]]
|-
|Дзвіниця [[Петропавлівська церква (Поділ)|Петропавлівської церкви]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1744]]–[[1750]] або [[1761]]–[[1763]]
|[[1935]]
|Первісне барокове завершення бані, пошкоджене внаслідок [[Подільська пожежа|Подільської пожежі]], було замінене банею зі шпилем в стилі ампір<ref name=":12" />.
|[[Файл:Petropavlo3.jpg|100x100пкс]]
|-
|Келії [[Києво-Братський монастир|Києво-Братського монастиря]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1781]]
|
|<ref name=":0" />
|
|-
|Корпус викладачів [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянської академії]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1781]]
|
|<ref name=":0" />
|
|-
|[[Церква Богородиці Пирогощої]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1752]]–[[1772]] або [[1779]]
|[[1935]]
|Перебудована<ref name=":3" />. Була частково зруйнована в результаті пожеж, [[1809]] року завалилася баня. Після цього перебудована Андрієм Меленським у стилі [[класицизм]], храм став знову [[Баня (архітектура)|однобанним]]. [[1835]] року над входом надбудували [[Дзвіниця|дзвіницю]] в стилі [[ампір]]. Після руйнування в [[1935]] відбудована в [[1997]]–[[1998]] роках у формах [[XII століття]].
|[[Файл:Церква Успіння Богородиці Пирогощ.jpg|100x100пкс]]

[[Файл:Церква Богородиці Пирогощої 2.jpg|100x100пкс]]
|-
|Дзвіниця [[Церква Богородиці Пирогощої|Церкви Богородиці Пирогощої]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1751]]–[[1762]] або [[1782]]
|[[1811]] або [[1835]]
|<ref name=":3" />. Офіційною причиною знесення було те, що вона нібито заважає вуличному рухові.
|
|-
|[[Воскресенська церква (Поділ)|Воскресенська церква]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1760]]
|[[1935]]
|Перебудована<ref name=":3" />. 1809 року за проектом архітектора [[Меленський Андрій Іванович|Андрія Меленського]] було прибудовано дзвіницю. Дуже постраждала під час [[Подільська пожежа|пожежі 1811 року]].
|[[Файл:Voskres ch1.jpg|127x127пкс]]
|-
|Магістратський поштовий двір
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[XVIII століття]] (не раніше [[1740-ві|1740-х]])
|
|Зображений на плані [[1786]] року, знаходився на розі сучасних [[Спаська вулиця (Київ)|Спаської вулиці]] та [[Контрактова площа|Контрактової площі]]<ref name=":0" />. Був двоповерховим<ref name=":5" />.
|<ref name=":5" />
|-
|[[Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря|Благовіщенська надбрамна церква-дзвіниця]] [[Кирилівський монастир|Кирилівського монастиря]]
|[[Київ]], [[Дорогожичі]]
|[[1748]]–[[1760]]
|[[1937]]
|Після пожежі [[1849]] року отримала півсферичний класицистичний купол. З [[1999]] року внесена в програму відтворення видатних храмів України<ref name=":16">{{Cite web|title=Київ м Київ м Теліги вул. Надбрамна дзвіниця|url=https://www.pslava.info/Kyiv_TeligyVul_MonSvKyryla_NadbramnaDzv,189995.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-23|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.
|[[Файл:Дзвіниця Кирилівської церкви2.jpg|140x140пкс]]
|-
|Трапезна з церквою Василя Великого [[Кирилівський монастир|Кирилівського монастиря]]
|[[Київ]], [[Дорогожичі]]
|[[1748]]–[[1749]]
|
|<ref name=":1" />. Згідно деяких джерел, тотожна Благовіщенській надбрамній церкві-дзвіниці<ref name=":16" />.
|
|-
|Келії [[Кирилівський монастир|Кирилівського монастиря]]
|[[Київ]], [[Дорогожичі]]
|[[1748]]–[[1760]]
|[[1937]]
|
|
|-
|Будинок архімандрита [[Кирилівський монастир|Кирилівського монастиря]]
|[[Київ]], [[Дорогожичі]]
|[[1748]]–[[1760]]
|
|
|
|-
|[[Петропавлівська надбрамна церква (Межигірський монастир)|Петропавлівська надбрамна церква]] [[Межигірський монастир|Межигірського монастиря]]
|[[Київська область]], [[Нові Петрівці]]
|[[1772]]–[[1774]]
|[[1935]]
|Побудована на кошти [[Петро Калнишевський|Петра Калнишевського]]<ref name=":8" />.
|[[Файл:Межигірський монастир. 1934.jpg|144x144пкс]]
|-
|Корпус братських келій [[Межигірський монастир|Межигірського монастиря]]
|[[Київська область]], [[Нові Петрівці]]
|[[1764]] або [[1766]]
|[[1935]]
|<ref name=":1" />. Побудовані на кошти [[Петро Калнишевський|Петра Калнишевського]]<ref name=":8" />.
|
|}

=== Сумнівна===

Кілька споруд традиційно приписують зодчому через близькість до його стильової манери. Зокрема, серед них:
{| class="wikitable sortable mw-collapsible" width="100%"
!Назва
!Місцерозташування
!Час спорудження або перебудови
!Примітки
!Фото
|-
|[[Церква святих Костянтина та Єлени (Київ)|Церква святих Костянтина та Єлени]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1747]]–[[1757]]
|Перебудована. Також добудовані церква святого Дмитрія, галерея та дзвіниця. [[1797]] року надбудовано другий ярус дзвіниці<ref name=":10" />. Ще раз перебудована [[1865]] року. Більшість будівель зруйновано перед [[1930]] роком, вціліла лише церква святого Дмитрія.
|[[Файл:Церква святих Костянтина та Єлени (Київ) 002.JPG|100x100пкс]]
|-
|Будинок ігумена [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянської академії]]
|[[Київ]], [[Поділ]]
|[[1781]]
|<ref name=":0" />. У [[1821]] році перебудований [[Меленський Андрій Іванович|Андрієм Меленським]], первісне планування втрачене<ref>{{Cite web|title=Будинок ігумена, 1781|url=http://pamyatky.kiev.ua/streets/kontraktova-ploshcha/bratskiy-bogoyavlenskiy-monastir-i-kiyivska-akademiya-16-20-st/budinok-igumena-1781|website=Звід Історїї Памяток Києва|accessdate=2019-05-18|language=|last=Отченашко|first=Віталій|date=|publisher=}}</ref>.
|[[Файл:Корпус настоятеля.JPG|100x100пкс]]
|-
|[[Дзвіниця на Ближніх печерах|Дзвіниця Ближніх печер]]
|[[Київ]], [[Печерськ]]
|[[1759]]-[[1762]]
|Дзвіницю будував лаврський зодчий [[Ковнір Степан Дем'янович|Степан Ковнір]], проте деякі дослідники приписують авторство проекту Івану Григоровичу-Барському<ref name=":9" />, документально його авторство не підтверджене.
|[[Файл:Belfry of nearby caves 2018 G1.jpg|158x158пкс]]
|-
|[[Дзвіниця на Дальніх печерах|Дзвіниця Дальніх печер]]
|[[Київ]], [[Печерськ]]
|[[1754]]–[[1761]]
|Дзвіницю будував лаврський зодчий [[Ковнір Степан Дем'янович|Степан Ковнір]], проте деякі дослідники приписують авторство проекту Івану Григоровичу-Барському<ref name=":2" />. Також серед авторів проекту називають [[Йоган-Ґоттфрід Шедель|Йогана-Ґоттфріда Шеделя]], [[Нейолов Петро Іванович|Петра Нейолова]] або власне Ковніра<ref>{{Cite web|title=Київ м Київ м Мазепи вул. Дзвіниця (№ 62) 2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування…|url=https://www.pslava.info/Kyiv_MazepyVul_KyivPecherskLavra21_2000PamArxitekturyTaMistobuduvan,180940.html|website=Прадідівська слава|accessdate=2019-05-17|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.
|[[Файл:Дзвіниця на Дальніх печерах 002.jpg|151x151пкс]]
|-
|[[Трьохсвятительська церква (Лемеші)|Трьохсвятительська церква]]
|[[Чернігівська область]], [[Лемеші (Козелецький район)|Лемеші]]
|[[1755]]–[[1760]]
|Храм зведений над могилою Григорія Розума (Лемеша). Також припускають, що автором проекту міг бути [[Андрій Квасов]] або Семен Карін<ref>{{Cite web|title=Трьохсвятительська церква у Лемешах. Інтер'єри|url=http://ukrainaincognita.com/tetrakonkh/trokhsvyatytelska-tserkva-u-lemeshakh-interery|website=Україна Інкогніта|accessdate=2019-05-17|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.
|[[Файл:Церква Трьох Святителів в с. Лемеші.jpg|100x100пкс]]
|-
|[[Церква Іоана Богослова (Ніжин)|Церква Іоана Богослова]]
|[[Чернігівська область]], [[Ніжин]]
|[[1752]]
|Збудована за кошти грека Івана [[Тернавіоти|Тернавіота]]<ref>{{Cite web|title=Церква Іоанна Богослова, Ніжин|url=https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/68933_cerkov-ioanna-bogoslova-nezhin.htm|website=UA.IGotoWorld.com|accessdate=2019-05-23}}</ref>.
|[[Файл:Churches Ioana Bogoslova in Nyzhyn (Ukraine).jpg|100x100пкс]]
|-
|[[Воскресенська церква (Чернігів)|Свято-Воскресенська церква]]
|[[Чернігівська область]], [[Чернігів]]
|[[1772]]–[[1775]]
|Подібна за оздобленням та формами<ref>{{Cite web|title=Свято-Воскресенська церква у Чернігові|url=http://format.cn.ua/news/svjato_voskresenska_cerkva_u_chernigovi/2015-01-16-740|website=Чернігівський Формат|accessdate=2019-05-23|last=|first=|date=16 січня 2015|publisher=|language=}}</ref>.
|[[Файл:Чернігів. Воскресенська церква.JPG|128x128пкс]]
|-
|[[Михайлівська церква (Вороніж)|Михайлівська церква]]
|[[Сумська область]], [[Вороніж]]
|[[1776]]–[[1781]]
|В оздобленні широко застосовані горельєфи. [[1890]] року прибудована дзвіниця<ref name=":11" />.
|[[Файл:Старша церква Воронежа.jpg|100x100пкс]]

[[Файл:Вороніж 8.jpg|100x100пкс]]
|-
|[[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Бар)|Церква Успіння Пресвятої Богородиці]]
|[[Вінницька область]], [[Бар (Україна)|Бар]]
|[[1755]]–[[1757]]
|Існує версія, що Іван Григорович-Барський причетний до спорудження цього храму<ref>{{Cite web|url=http://www.bar-library.com/index.php?page=205|website=Барська районна бібліотека|accessdate=2019-05-23|title=Пам’ятки історії та культури|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref><ref>{{Cite web|title=Перлина духовності Поділля|url=http://orthodox.vinnica.ua/publikatsii/3183.html|website=Вінницька єпархія ПЦУ|accessdate=2019-05-23|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>, проте підтверджень цьому не знайдено.
|[[Файл:Бар, Успенська церква 4.jpg|100x100пкс]]
|}

=== Креслення ===

Донедавна не було відомо про збережені креслення архітектора. Проте серед інших креслень у збірнику [[XVIII століття]], опублікованому в [[2000]] році, було виявлене креслення «постоваго дому» ([[поштамт]]у), підписане Григоровичем-Барським. Воно може бути датоване не раніше кінця [[1740-ві|1740-х]] років. Станом на травень [[2019]] року це єдине відоме креслення зодчого<ref name=":5">{{Cite web|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/128206/19-Yurchenko.pdf?sequence=1|title=Маловідоме креслення Івана Григоровича-Барського|last=Юрченко|first=С. Б.|date=17.04.2016|website=Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

=== Архітектурні ансамблі ===

{{Галерея
|align = center
|Файл:Собор Різдва Богородиці і дзвіниця Козелець 2008.JPG|Комплекс [[Собор Різдва Богородиці (Козелець)|собору Різдва Богородиці]] в [[Козелець|Козельці]]|Файл:Кирилівський монастир на мал. Ф. Солнцева, 1843.jpg|Кирилівський монастир на однойменному малюнку Ф. Солнцева (акварель), [[1843]]|Файл:St Cyril's Monastery (Panorama).JPG|Ансамбль [[Кирилівський монастир|Кирилівського монастиря]]|Файл:Mezhyhirskyi Monastery, 1843.jpg|Ансамбль [[Межигірський монастир|Межигірського монастиря]], [[Нові Петрівці]], в середині [[XIX століття]]}}

== Вшанування пам'яті ==

У [[1981]] році в [[Київ|Києві]] на честь Івана Григоровича-Барського назвали [[Вулиця Григоровича-Барського|вулицю]]{{рвкмр2|583}}.

У [[1996]] році «<nowiki/>[[Укртелефільм]]<nowiki/>» зняв [[документальний фільм]] «Іван Григорович-Барський» (режисер [[Соколовський Валентин Іванович|Валентин Соколовський]]) з циклу «Архітектори Києва»<ref>[https://youtu.be/l7XAPj2hl-w Історія Києва, Іван Григорович Барський ]</ref>.

[[26 серпня]] [[2011]] року випущена срібна монета «<nowiki/>[[Родина Григоровичів-Барських (срібна монета)|Родина Григоровичів-Барських]]<nowiki/>» номіналом 10 [[Гривня|гривень]]<ref>{{Cite web|title=Монета Родина Григоровичів-Барських 10 грн., ціна, графік і динаміка зміни ціни, опис, зображення|url=https://www.ua-coins.info/ua/list/1800-sem-ya-grigorovichey-barskih|website=www.ua-coins.info|accessdate=2019-05-29}}</ref>.

[[20 грудня]] [[2013]] року був введений в обіг поштовий [[конверт]] з оригінальною [[Поштова марка|маркою]] «Іван Григорович-Барський. 1713-1791»<ref name=":17">{{Cite web|title=20.12.2013 вводиться в обіг художній поштовий конверт з оригінальною маркою: «Іван Григорович-Барський. 1713-1791» (КОМ 273, ОМК 268)|url=http://www.filatelist.org.ua/news/poshtove-vikno/vvodytsya-v-obig-konver-barskiy|website=Львівське обласне товариство Асоціації філателістів України|accessdate=2019-05-23|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.

У [[Покровський Красногірський жіночий монастир УПЦ|Красногірському монастирі]], де він збудував церкву, архітекторові встановлено пам'ятний хрест<ref>{{Cite web|title=Монастыри Черкащины. Золотоноша|url=https://unexploredcity.com/ru/tour-view/monastyri-cherkaschiny-zolotonosha|website=UnexploredCity|accessdate=2019-05-14|language=російською|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>.

У грудні [[2015]] року у місті [[Бар]] Вінницької області одну із вулиць названо на честь Григоровичів-Барських<ref>{{Cite web|title=У Бару вулиці стануть Каштановими, а провулки Затишними|url=http://vlasno.info/politika/vlada/mistseva/item/7710-u-baru-vulytsi-stanut-kashtanovymy-a-provulky-zatyshnymy|website=Новини Вінниці {{!}} ВЛАСНО.info|accessdate=2019-08-15|language=|first=Тетяна|last=Куц|date=|publisher=}}</ref>.

== Додаткові факти ==
[[Файл:Dmitry Vasilyevich Grigorovich 7.jpg|міні|Портрет [[Григорович Дмитро Васильович|Дмитра Григоровича]], помилково вважається фотопортретом Івана Григоровича-Барського|альт=|199x199пкс]]
Деякі джерела, зокрема «Історія України: практичний довідник»<ref>{{Cite web|title=УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в другій половині XVIII ст. - ЛІКВІДАЦІЯ РОСІЙСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ - Практичний довідник - Історія України - Земерова - Скирда|url=https://history.vn.ua/book/practice/29.html|website=history.vn.ua|accessdate=2019-05-24|language=|first=Земерова Т., Скирда І.|last=|date=|publisher=}}</ref> та бібліотека [[Київський національний університет будівництва і архітектури|КНУБА]]<ref name=":32" />, подають портрет російського письменника [[Григорович Дмитро Васильович|Дмитра Григоровича]]<ref>{{Cite web|title=Биография Дмитрий Григорович|url=https://www.peoples.ru/art/literature/poetry/oldage/dmitrij_grigorovich/index.html|website=www.peoples.ru|accessdate=2019-05-24|language=рос.|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>{{ref label|б|б|none}} як портрет Григоровича-Барського. У [[2013]] році даний портрет потрапив на пам'ятний конверт<ref name=":17" />.

Ще одна світлина подається в різних джерелах як світлина Івана<ref>{{Cite web|title=ИВАН ГРИГОРОВИЧ-БАРСКИЙ - Сто великих украинцев - История Украины|url=https://history.vn.ua/book/person/37.html|website=history.vn.ua|accessdate=2019-05-24|language=рос.|first=|last=|date=|publisher=}}</ref> або Василя Григоровича-Барського<ref>{{Cite web|title=Знавець далеких країн Василь Григорович-Барський|url=http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-288EF8530B028/list-16E4B5BBB27|website=Острів знань|accessdate=2019-05-24|language=|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. Проте необхідно зазначити, що [[Фотографія|фотографію]] як таку винайшли в першій половині [[XIX століття]].

== Див. також ==

* [[Григорович-Барський Василь Григорович]]
* [[Йоган-Ґоттфрід Шедель]]
* [[Квасов Андрій Васильович]]
* [[Ковнір Степан Дем'янович]]
* [[Список мурованих храмів у стилі українського бароко]]
* [[Українське бароко]]
* [[Франческо Бартоломео Растреллі]]

== Примітки ==

===Загальні посилання===

{{примітки}}

===Виноски===

{{refbegin}}
: а. {{note label|а|а|none}}Традиційно вважається [[Київ]], проте по часу народження сталося до переїзду родини в [[Київ]] у [[1715]].
: б. {{note label|б|б|none}}Див. також [[:Файл:Dmitry Vasilyevich Grigorovich 7.jpg|зображення зі сховища]].
{{refend}}

== Джерела ==

{{Rodovid|581249}}
*{{cite web|url=http://oldkyiv.org.ua/data/barsky.php?lang=ua|назва=Нариси з історії Києва|ім'я=М.|прізвище=Кальницький|дата=2002|видавець=«Генеза»|розміщення=Київ|сторінки=139—141|url-архіву=https://web.archive.org/web/20130905150146/http://www.oldkyiv.org.ua/data/barsky.php?lang=ua|дата-архіву=5 вересень 2013|мертвий-url=yes|дата-доступу=29 вересня 2006}}
*{{cite web|url=http://www.culcom.net/~twalker/uoc/gryg.htm|назва=Перлина Григоровича-Барського|прізвище=Марголіна|ім'я=Ірина|дата=18 липня 1998|видавець=«Вечірній Київ»|дата-доступу=15 листопада 2009}}
*{{cite web|url=https://elib.ukma.edu.ua/OA/Books/Kyivo-Mohylyanska_Akademiya_v_imenah.pdf|назва=Києво-Могилянська академія в іменах: ХVІІ-ХVІІІ ст.|дата=2001|видавець=Видавничий дім «КМ Академія»|розміщення=Київ|сторінка=155|дата-доступу=22 травня 2019}}

== Рекомендована література ==

*{{cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gragorovych_Barsky_I|назва=Григорович-Барський Іван Григорович|прізвище1=Бондаренко|ім'я1=Р. І.}} // {{ЕІУ|2|201}}
* Історія України в особах: IX—XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— К.:Видавництво «Україна», 1993, с. 385—387, 396.
* Невідомі факти життя і творчості Івана Григоровича-Барського / Т. Кілессо // Архітектура України. 1992. №&nbsp;3 С. 52—54.
* Толочко Л.&nbsp;І.&nbsp;Подільські храми Києва / Л.&nbsp;І.&nbsp;Толочко, М.&nbsp;Г.&nbsp;Дегтярьов.&nbsp;— К.: Техніка, 2003. 176 с.: іл. (Нац. святині України).&nbsp;— Бібліогр.: с. 170—173.
* Архитектура древнего Киева / Асеев Ю.&nbsp;С.&nbsp;—&nbsp;Киев: Будівельник, 1982. С. 160.
*Григорович-Барський Іван Григорович (1713-1791): бібліогр. покажчик / О. В. Углова, Г. А. Войцехівська, А. О. Пучков.&nbsp;– Київ : ДНАББ імені В. Г. Заболотного, 2016.&nbsp;–  с.197 
== Посилання ==
*{{cite web|url=http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf|назва=Барський Іван}} // {{УМЕ1|сторінки=74}}

{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Бароко|Мистецтво}}
{{добра стаття}}
[[Категорія:Іван Григорович-Барський| ]]
[[Категорія:Уродженці Літок (Броварський район)]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Архітектори бароко]]
[[Категорія:Архітектори Києва]]
[[Категорія:Випускники Києво-Могилянської академії]]
[[Категорія:Персоналії:Козелець]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]