Перегляд вихідного коду сторінки Гривня

{{Otheruses|Гривня (значення){{!}}Гривня}}
{{Валюта
|Назва               = Гривня
|Оригінальна назва   =
|Банкнота            = 500 гривень 2015 року (новий зразок) аверс.jpg
|Назва_банкноти      = Банкнота [[500 гривень]]
|Монета              = 1 hryvnia coin of Ukraine, 2018.jpg
|Назва_монети        = Монета [[1 гривня (монета)|1 гривня]]
|Держава(и)          = {{UKR}}
|Банкноти            = [[1 гривня (банкнота)|1&nbsp;₴]], [[2 гривні|2&nbsp;₴]], [[5 гривень|5&nbsp;₴]], [[10 гривень|10&nbsp;₴]], [[20 гривень|20&nbsp;₴]], [[50 гривень|50&nbsp;₴]], [[100 гривень|100&nbsp;₴]], [[200 гривень|200&nbsp;₴]], [[500 гривень|500&nbsp;₴]], [[1000 гривень|1000&nbsp;₴]]
|Монети              = [[10 копійок|10&nbsp;коп]]., [[25 копійок|25&nbsp;коп]]., [[50 копійок|50&nbsp;коп]]., [[1 гривня (монета)|1&nbsp;₴]], [[2 гривні (монета)|2&nbsp;₴]], [[5 гривень (монета)|5&nbsp;₴]]
|Символ              = ₴
|Код1                = UAH
|Код2                = 980
|Дата                = {{Валютний курс|UAH|Дата}}
|Валюта1             = 1 [[Євро|EUR]] =
|Курс1               = {{Валютний курс|UAH|EUR}}
|Валюта2             = 1 [[Долар США|USD]] =
|Курс2               = {{Валютний курс|UAH|USD}}
|Валюта3             = 1 [[Фунт стерлінгів|GBP]] =
|Курс3               = {{Валютний курс|UAH|GBP}}
|Інфляція            = 4,1&nbsp;% (2019)<ref>[http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_gr_u.htm Індекси споживчих цін у 1992—2018&nbsp;рр.] ''[[Державна служба статистики України]]'', процитовано: 11.01.2019</ref><ref>[https://www.epravda.com.ua/news/2020/01/9/655627/ Держстат: Інфляція у 2019 році становила 4,1%] ''[[Економічна правда]]'', 9 січня 2020</ref>
|ЦБ                  = [[Національний банк України]]
|Веб-сайт            = [http://www.bank.gov.ua bank.gov.ua]
}}

'''Гри́вня''' ([[Символи валют|символ]]&nbsp;— '''[[Символ гривні|₴]]''', код&nbsp;— '''UAH''')&nbsp;— офіційна [[валюта]] [[Україна|України]]. Відповідно до Указу Президента України [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2–16 вересня 1996 року в Україні була проведена [[Грошова реформа 1996 (Україна)|грошова реформа]]. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку&nbsp;— [[копійка|копійку]]. Літерний код валюти&nbsp;— UAH, цифровий код&nbsp;— 980, скорочене позначення&nbsp;— ''грн'' (без крапки на кінці).<ref>ДСТУ 3582:13. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. Затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 01 січня 2014 року&nbsp;р. №&nbsp;1010.</ref> Емісійний інститут&nbsp;— [[Національний банк України]]. 

Сьогодні в обігу перебувають [[Монета|монети]] номіналом 10, 25, 50 копійок, 1, 2, 5 гривень та [[Банкнота|банкноти]] номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 гривень. З 1 липня 2018 року Національний банк України припинив випуск монет номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. З 1 жовтня 2019 року монети в 1, 2 та 5 копійок перестали бути законним платіжним засобом в Україні, 25 копійок поки залишаться такими але поступово виводитимуться з обігу. Протягом 2018-2020 років вводяться монети номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. 25 жовтня 2019 року в обіг була введена банкнота номіналом [[1000 гривень]]. Після завершення упорядкування номінального ряду монет і банкнот гривні, в обігу перебуватимуть монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень та банкноти номіналом 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень.<ref>{{Cite web|title=Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні|url=https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97673989&cat_id=55838|website=bank.gov.ua|accessdate=2019-06-26}}</ref>

Історія української валюти сягає часів [[Київська Русь|Київської Русі]] і походить від слова «гривна»&nbsp;— стародавньої [[Гривна (прикраса)|нашийної прикраси]], а також [[Гривня (міра ваги)|вагової, лічильної]] і [[Давньоруська гривна|монетної одиниці]], що мала поширення на теренах сучасної України.

== Символ ==
{{main|Символ гривні}}
[[Файл:Hryvnia symbol.svg|міні|80пкс|Символ гривні]]
[[1 березня]] [[2004]] року [[Національний банк України]] затвердив [[Символи валют|графічний знак]] для позначення української валюти. Графічний символ гривні складається з двох елементів. Перший і основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери «[[г]]»&nbsp;— вона позначає першу букву в слові «гривня». Другий елемент являє собою дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і ріст національної економіки України.

Схожа ідея традиційно використовується в багатьох валютах. На думку НБУ, обраний банком символ національної грошової одиниці є простим за зовнішніми ознакам і змістовним за своїм внутрішнім статусом. Він віддалено нагадує перевернений [[символ долара]], перекреслений двома паралельними лініями, як у [[Символ євро|євро]]. Паралельно з символом використовуються також три вже звичні позначення: «гривня», «грн», а також [[Класифікація валют (ISO 4217)|літерний код]] UAH. Символ гривні може розташовуватися як перед номіналом, так і після нього. Для позначення копійок використовується скорочення «коп.».

== Етимологія ==
{{see also|Гривна (прикраса)|Гривня (міра ваги)}}
У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною [[Копійка|копійки]], згодом&nbsp;— у три, і, нарешті, назву «[[гривеник]]» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція і за радянських часів). Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

[[Етимологія|Етимологи]] виводять походження назви «гривня» від [[Староцерковнослов'янська мова|старослов'янського]] [[Гривна (прикраса)|«гривна»]]&nbsp;— «намисто, браслет». У побуті [[Київська Русь|Київської Русі]] існувала прикраса «шийна гривна»&nbsp;— золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві [[амулет]]и (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] кореня «грива»&nbsp;— «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня»&nbsp;— «шийна прикраса»&nbsp;— доповнилося значеннями «грошова одиниця» та [[гривня (міра ваги)]] внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів.

== Історія ==
{{Детальніше|Історія української гривні|Історія грошей в Україні}}
=== Руські князівства ===
{{see also|Давньоруська гривна}}
[[Файл:Grivna 1.jpg|міні|праворуч|220пкс|Срібна гривна [[Київська Русь|Київської Русі]] (XI—XIII&nbsp;ст.). Ромбоподібна форма злитку сьогодні є логотипом [[Національний банк України|Національного банку України]].]]
У часи [[Київська Русь|Київської Русі]] (протягом ІХ–Х століть) основною грошовою одиницею на теренах сучасної України був арабський [[диргем]] (срібна монета, що пізніше рівнялася київській [[ногата|ногаті]]), що поширився в Європі внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Першою спробою виготовлення системи власної валюти стало карбування під керівництвом князя [[Володимир Великий|Володимира Великого]] (963—1015) київських злотників і срібняків. Нині відомо багато зразків цих князівських монет. Златник Володимира мав вагу в 4,4&nbsp;г, срібняк&nbsp;— довільна вага від 1,73 до 4,68&nbsp;г. На особовій стороні (аверсі) цих монет звичайно карбувалося зображення самого князя, на зворотному (реверсі)&nbsp;— князівський родовий знак (тризуб). Крім Володимира Великого, князівську монету карбували також його син [[Ярослав Мудрий]] (1019–54) і двоюрідний брат Ярослава Святослав Туровський, а також невідомий нині руський князь із хресним ім'ям Петро. Так, срібняк Ярослава, мав на аверсі зображення святого заступника князя&nbsp;— Юрія Переможця, а на реверсі&nbsp;— знов-таки, князівський знак [[тризуб]].

«[[Давньоруська гривна|Гривна]]» спочатку була ваговою одиницею Київської Русі, її виникнення відносять до VIII–ІХ столітть. З поширенням на території Русі арабських [[дирхам]]ів певну їх кількість стали прирівнювати за вагою до вагової гривні. Поступово гривна набула значення не лише вагової але й лічильної одиниці. В джерелах часів Київської Русі лічильну гривну називають «гривною кун» (див. також [[Куна (гроші)|Куна]]). У ваговій гривні зважували також [[срібло]] в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами. Монетна гривна відома з середини XI століття. Першими виникли [[київ]]ські монетні гривні — ромбоподібні злитки вагою близько 164 г. Майже одночасно з'явилися [[новгород]]ські гривні;— паличкоподібні злитки вагою близько 204,7 г. В обігу мали місце також [[Чернігівська гривня|чернігівські]] та [[Гривня польська|польські гривні]]. Новгородські гривні проіснували до XV століття, обіг інших завершився в XIII столітті. Київські і новгородські гривні використовувалися на всій території Київської Русі, інші — переважно на північному заході Давньоруської держави.<ref>''Котляр М. Ф.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gryvna_davnorusska Гривна давньоруська] // {{ЕІУ|2|195}}</ref>

=== XIV–ХІХ століття ===
{{Детальніше|Грошовий обіг в Україні 14–19 століть}}
Гривна лишалась грошовою одиницею на [[Русь|Русі]] до [[XIV століття]]. Під час [[монгольська навала на Русь|монголо-татарської навали]] (з другої половини [[XIII століття]]) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися [[рубль|рублі]]<ref>[http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 Л.&nbsp;В.&nbsp;Адонина, О.&nbsp;С.&nbsp;Фисенко. Когнитивная лингвистика]</ref> (від слова ''рубати'', тобто ''обрубок гривні''<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/46809/рубль Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс. М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер. 1964—1973.]</ref>), які стали основною грошовою одиницею на українських землях в складі [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], [[Московське Царство|Московського Царства]] та [[Російська імперія|Російської імперії]] аж до [[XX століття]]. На решті українських землях в складі інших держав, в ті часи в обігу були такі валюти як османські [[акче]], польські [[талер]]и, [[грош]]і і [[Злотий|злоті]], голландські [[левендальдер]]и, німецькі [[Марка (грошова одиниця)|марки]], угорські та австро-угорські [[гульден]]и, [[флорин]]и і [[Крона (монета)|крони]] та інші.

=== УНР ===
{{see also|Карбованець|Шаг|Грошові знаки уряду УНР, Директорії та Української Держави}}
Проголосивши у [[1917]] році [[Третій Універсал Української Центральної Ради|Третім універсалом]] утворення [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український [[карбованець]], вартість якого за [[Золотий стандарт|золотим стандартом]] дорівнювала 17,424 долі чистого [[Золото|золота]] (1 доля = 0,044&nbsp;г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала [[Експедиція заготовок державних паперів]].
[[Файл:100karbovantsevUNR A.jpg|міні|220пкс|Банкнота номіналом 100 карбованців 1917 року друку]]
Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки&nbsp;— купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був український художник-графік [[Георгій Іванович Нарбут]]. Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського [[бароко]] XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення [[тризуб]]а (родового знаку князя [[Володимир Святославич|Володимира Великого]]) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що жили на території України,&nbsp;— [[українська мова|українською]], [[російська мова|російською]], [[польська мова|польською]] та єврейською ([[їдиш]]ем)<ref>[http://i043.radikal.ru/0801/ff/bce890b4b4f9.jpg 100 карбованців УНР]</ref>.

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного [[Герб України|герба України]]. Георгій Нарбут, проєктуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України&nbsp;— злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці&nbsp;— гривні, яка поділялася на 100 [[шаг]]ів і дорівнювала 1/2 карбованця.
[[Файл:Ukrainian 100 hryvnia's note of the People's repub.jlic of Ukraine (1918) front side.jpg|міні|220пкс|Банкнота номіналом 100 гривень 1918 року друку]]
Протягом [[1918]] року в [[Берлін]]і було видрукувано банкноти номіналом у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проєкти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з [[Скоропадський Павло Петрович|Павлом Скоропадським]]). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]], трьох наступних&nbsp;— Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої&nbsp;— зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої&nbsp;— свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знака, де він використав портрет [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проєкт герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом». Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.&nbsp;Золотов, [[Іван Мозалевський]], А.&nbsp;Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року&nbsp;— 100 карбованців (ескіз Г.&nbsp;Нарбута); 6 квітня 1918 року&nbsp;— 25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О.&nbsp;Красовського); 17 жовтня 1918 року&nbsp;— 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г.&nbsp;Нарбута); жовтень 1918 року&nbsp;— 1000 та 2000 гривень (ескізи І.&nbsp;Мозолевського); серпень 1919 року&nbsp;— 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи І.&nbsp;3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.&nbsp;Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б.&nbsp;Романовського); жовтень 1919 року&nbsp;— 25 карбованців (ескіз А.&nbsp;Приходька).

Після переходу влади в Україні у грудні [[1918]] року до рук [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] на чолі з [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимиром Винниченком]] та [[Петлюра Симон Васильович|Симоном Петлюрою]] основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

=== Радянський період ===
{{see also|Карбованець СРСР}}
«Більшовицькі тисячки», запроваджені [[Рада Народних Комісарів УСРР|Раднаркомом]] на землях [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Радянської України]], мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5&nbsp;457&nbsp;000&nbsp;000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до [[Грошова реформа в СРСР 1922—1924 років|проведення у 1922—1924 роках грошової реформи]], наслідком якої стало введення в обіг радянського [[Червінець|червінця]] (1,6767&nbsp;г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти на теренах сучасної України. Радянський карбованець перебував в обігу до розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] в 1991.

В 1942-44 рр., на окупованих [[Третій Рейх|Третім Рейхом]] українських землях в обігу також перебував [[карбованець Райхскомісаріату Україна]] який за валютний курсом був прив'язаний до [[Райхсмарка|райхсмарки]] у співвідношенні 10:1 (10 карбованців за 1 райхсмарку). До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на [[Радянська анексія західноукраїнських земель|анексованих Радянським Союзом західноукраїнських землях]] перебували [[Злотий|злоті]] [[Друга Річ Посполита|Другої Речі Посполитої]] ([[Волинь]], [[Східна Галичина]]), [[Румунський лей|леї]] [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]] ([[Північна Буковина]], [[Буджак]]) та [[Чехословацька крона|крони]] [[Чехословаччина|Чехословаччини]] ([[Закарпаття]]). Протягом 1939—1954 рр., підпільними структурами [[Організація українських націоналістів|ОУН]] випускалися [[Бофон]]и, грошові документи (квитанції) номіновані у злотах та карбованцях.

=== Незалежність ===
{{see also|[[Карбованець#Купони 1992–1996|Карбованець → Купони 1992–1996]]}}
[[Файл:Украинские 100 000 карбованцев. Аверс. 1993.jpg|міні|220пкс|100 тис. [[Карбованець#Купони 1992–1996|купоно-карбованців]] 1993 року випуску, перебували в обігу до 16 вересня 1996]]
Ухвалений 24 серпня 1991 року [[Акт проголошення незалежності України]] відкрив дорогу для запровадження в молодій державі власної національної валюти. Її, в продовження традицій [[Київська Русь|Київської Русі]] та періоду [[Українська революція|Української революції]] 1917—1921 років, було вирішено назвати гривнею. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «[[шаг]]» «сотий», «[[різана]]», але врешті було віддано перевагу звичній уже (розмінній монеті радянського карбованця) «[[Копійка|копійці]]». 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в [[Канада|Канаді]] за ескізами [[Лопата Василь Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Лопати]] (портрети князів та малюнки пейзажів) та Бориса Максимова (дизайн купюр, орнаменти, шрифти){{fact}}. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період,&nbsp;— [[карбованець]], або [[Карбованець#Купони 1992–1996|купоно-карбованець]]. Саме ця грошова одиниця стала протягом 1992—1994 років жертвою [[Гіперінфляція|гіперінфляції]], зумовленої економічною кризою перехідного періоду. Так, наприклад, якщо в 1992 році найвищою за номіналом банкнотою що перебували в обігу були 1000 карбованців то в 1993 вже 100 тис. карбованців, в 1994—500 тис. а в 1995&nbsp;— 1 мільйон.

Посилення у [[1995]] році та першій половині [[1996]] року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є офіційною грошовою одиницею країни.
[[Файл:100 hryvnia 1995 front.jpg|міні|220пкс|Банкнота номіналом 100 гривень 1996 року випуску (друга серія сучасної гривні)]]
[[25 серпня]] [[1996]] року в засобах масової інформації було оголошено [[Указ Президента України]] [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] «Про грошову реформу в Україні»<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=762/96 Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» №&nbsp;762/96 від 25 серпня 1996 року]</ref>. Відповідно до Указу Президента України [[Грошова реформа 1996 (Україна)|грошова реформа]] проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100&nbsp;000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій.

Впродовж 15 днів&nbsp;— від 2 до 16 вересня 1996 року&nbsp;— в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа 1996 року стала надзвичайною подією для України, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності&nbsp;— національну [[Валюта|валюту]]. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в країні, розглядаючи введення української валюти як свідчення початку стабілізації [[Економіка України|української економіки]].

Після запровадження гривні українська валюта продовжувала час від часу [[Девальвація|девальвувати]] хоч і значно меншими темпами ніж в роки гіперінфляції початку 1990-х років. Основні хвилі девальвації припали на фінансові кризи 1998 і 2008 років та політичну і економічну нестабільність 2014—2015 років ([[Євромайдан]], [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російська агресія]], перехід на плаваючий курс). Як наслідок, в додаток до випущених у 1996 банкнот номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень, у 2001 почали випускатись банкноти в 200 гривень а у 2006—500 гривень. З 2018 року [[Національний банк України]] проводить заміну банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень на монети а також припиняє карбування розмінних монет в 1, 2, 5 та 25 копійок. З [[25 жовтня]] [[2019]] в обіг було введено банкноту номіналом [[1000 гривень]], на лицьовій стороні якої зображено портрет [[Вернадський Володимир Іванович|Володимира Вернадського]], а на звороті — будівлю [[Президія НАН України|Президії Національної академії наук України]].

З 2014 року в окупованому [[Росія|Росією]] [[Крим|Кримському півострові]] в обігу перебуває [[російський рубль]] а на території самопроголошених [[Луганська народна республіка|Луганської Народної Республіки]] та [[Донецька народна республіка|Донецької Народної Республіки]] — одночасно російський рубль, гривня, [[долар США]] та [[євро]].<ref>[https://ua.112.ua/statji/hryvnia-hudbai-u-dnr-i-lnr-vvedena-multyvaliutna-systema-209969.html Гривня, гудбай? У "ДНР" і "ЛНР" введена мультивалютна система] ''[[112 Україна]]'', 26 березня 2015</ref><ref>[https://ua.korrespondent.net/ukraine/3553098-rubl-stane-osnovnoui-valuitoui-v-lnr-z-1-veresnia Рубль стане основною валютою в ЛНР з 1 вересня] ''[[korrespondent.net]]'', 19 серпня 2015</ref>

== Монети ==
{{main|Монети України}}

В обігу знаходяться [[Монета|монети]] номіналом 10, 25, 50 копійок та 1, 2, 5 гривень. З колекційною метою виробляються [[Список ювілейних та пам'ятних монет України з недорогоцінних металів|пам'ятні та ювілейні монети]] номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250, 500 гривень<ref>[http://www.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/list Пам'ятні монети України // Офіційний сайт НБУ]</ref>. Також виготовляються [[Інвестиційна монета|інвестиційні монети]]&nbsp;— [[Срібло|срібні]] ([[Проба дорогоцінного металу|проба]]&nbsp;— 999,9) номіналом 1 гривня та [[Золото|золоті]] ([[Проба золота|проба]]&nbsp;— 999,9) номіналом 2, 5, 10, 20 гривень<ref>[http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=109919&cat_id=104620 Пам'ятка для роботи з інвестиційними монетами України // Сайт Національного банку України]</ref>.

=== Стандартні розмінні монети ===
Перші монети були викарбувані у [[1992]] році, але в обіг вони надійшли тільки у [[1996]]. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі<ref name=podrobnosti20060904>{{cite web|url=http://www.podrobnosti.ua/economy/2006/09/04/344955.html|title=Как появилась гривна|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081008013156/http://www.podrobnosti.ua/economy/2006/09/04/344955.html|archivedate=2008-10-08|accessdate=2009-07-28|deadurl=yes}} Podrobnosti.ua{{ref-ru}}</ref> та на Монетному дворі Італії<ref name=DT2006>{{cite web|url=http://www.dt.ua/2000/2040/54365/|title=Гривні-іммігрантки.|archiveurl=https://www.webcitation.org/617VPCTNz?url=http://dt.ua/articles/47691|archivedate=2011-08-22|accessdate=2009-07-28|deadurl=yes}} ''[[Дзеркало тижня]]''</ref>.

З 1 липня 2018 року, [[Національний банк України]] припинив карбування монет номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. Випущенні до цього часу монети й надалі залишаються законними платіжними засобами, однак через зношення, очікується що вони самі поступово зникнуть з обігу. Таким чином серед розмінних монет гривні залишаться лише номінали в 10 та 50 копійок.<ref name="new2018"/>

З 1 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестали бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою; обмін фізичним особам монет номіналами 1, 2 та 5 копійок на монети і банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, буде здійснюватись НБУ та уповноваженими банками України до 30 вересня 2022 року. 1 жовтня 2019 року НБУ також розпочинає вилучення з готівкового обігу монет номіналом 25 копійок, при цьому вони залишаються засобом платежу.<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0082500-19 Постанова Правління НБУ від 20.06.2019 №&nbsp;82 «Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів»]</ref>

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
! colspan="14" |Розмінні монети<ref>{{cite web|url=https://bank.gov.ua/uah/obig-coin|title=Розмінні й обігові монети|accessdate=|archiveurl=|archivedate=|deadurl=|last=|first=|date=|website=[[Національний банк України]]|publisher=|language=}}</ref>
|-
!colspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал !!colspan="4"| Параметри !!colspan="3"| Опис!! colspan="4" | Дата
|-
! Реверс !! Аверс !! Діаметр !! Товщина !! Маса !! Матеріал !! [[Гурт (нумізматика)|Гурт]] !! Аверс !! Реверс !! першого карбування !! випуску !! припинення випуску !! вилучення
|- {{Coin-silver-color}}
| style="background: white; text-align: center;" colspan="2"| [[Файл:1 копійка (УКР).jpg|112px]]
| 1 копійка
| 16 мм
| 1,2 мм
| 1,5 г
| [[Нержавіюча сталь]]
|rowspan="2"| Гладкий
|rowspan="3"| [[Герб України]], рік карбування
|rowspan="3"| Номінал
|rowspan="3"| [[1992]]
|rowspan="3"| [[2 вересня]] [[1996]]
| rowspan="3" |[[1 липня]] [[2018]]
| rowspan="3" |[[1 жовтня]] [[2019]]
|- {{Coin-silver-color}}
| style="background:white; text-align:center;" colspan="2"| [[Файл:2-kopiyki-Ukraine.JPG|121px]]
| 2 копійки
| 17,3 мм
| 1,2 мм
| 0,64 або 1,8 г
| [[Алюміній]] або нержавіюча сталь
|- {{Coin-silver-color}}
| style="background:white; text-align:center;" colspan="2"| [[Файл:5-kopiyok-Ukraine.jpg|168px]]
| 5 копійок
| 24 мм
| 1,5 мм
| 4,3 г
| Нержавіюча сталь
| Рифлений
|- {{Coin-yellow-color}}
| style="background:white; text-align:center;" colspan="2"| [[Файл:10-kopiyok-Ukraine.png|130px]]
| 10 копійок
| 16,3 мм
| 1,25 мм
| 1,7 г
|rowspan="4"|[[Латунь]] або [[алюмінієва бронза]]
| Рифлений
|rowspan="4"| Герб України, рік карбування
|rowspan="4"|Номінал
|rowspan="3"| 1992
|rowspan="3"| 2 вересня 1996
| -
| -
|- {{Coin-yellow-color}}
| style="background:white; text-align:center;" colspan="2"| [[Файл:25-kopiyok-Ukraine.JPG|146px]]
| 25 копійок
| 20,8 мм
| 1,35 мм
| 2,9 г
|rowspan="2"|Рифлений із гладкими областями
|1 липня 2018
|1 жовтня 2019 (початок)
|- {{Coin-yellow-color}}
| style="background:white; text-align:center;" colspan="2"| [[Файл:50-kopiyok-Ukraine.JPG|161px]]
| 50 копійок
| 23 мм
| 1,55 мм
| 4,2 г
| -
| -
|}

=== Стандартні обігові монети ===
{{Детальніше|1 гривня (монета)}}
Починаючи з [[2004]] року НБУ випускає обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну; на стандартизованому [[аверс]]і монет розміщені зображення [[Герб України|малого державного герба України]], номінал та рік випуску.

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="13"|Обігові монети номіналом 1 гривня регулярного карбування
|-
!colspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал !!colspan="4"| Параметри !!colspan="3"| Опис!!colspan="3"| Дата
|-
! Реверс !! Аверс !! Діаметр !! Товщина !! Маса !! Матеріал !! [[Гурт (нумізматика)|Гурт]] !! Аверс !! Реверс !! першого карбування !! випуску !! припинення випуску
|- {{Coin-yellow-color}}
| style="background: white; text-align: center;" colspan="2"| [[Файл:1 гривна.JPG|182px]]
| [[1 гривня (монета)|1 гривня]]
| 26 мм
| 1,85 мм
| 7,1 або 6,9 г
|[[Латунь]] або [[алюмінієва бронза]]
| Напис: «ОДНА ГРИВНЯ»
| [[Герб України]]
| Номінал, декоративні візерунки
| 1995
| [[12 березня]] [[1997]]
| rowspan="3" |[[2018]]
|-
!colspan="12" |Монети нового дизайну
|- {{Coin-yellow-color}}
| style="background:white; text-align:center;" colspan="2"| [[Файл:1-hrywnia-coin-Volodymyr-the-Great-rev.jpg|156px]]
| 1 гривня
| 26 мм
| 1,85 мм
| 6,8 г
| Алюмінієва бронза
| Напис: «ОДНА ГРИВНЯ»
| [[Герб України]],<br/>номінал,<br/>декоративні візерунки
| [[Володимир Великий]]
| 2004
| [[25 жовтня]] [[2004]]<ref>{{cite web|url=http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1290-04 |title=Правління Національного банку України. Постанова N 476 «Про введення в обіг монет номіналом 1 гривня зразка 2004 року» | publication-date=07.10.2004}}</ref>
|}

14 березня 2018 року, Національний банк України оголосив про [[Заміна паперових купюр на монети в Україні 2018-2020|введення в обіг]] монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. Монети номіналами 1 та 2 гривні введені в обіг 27 квітня 2018 року,  монета номіналом 5 гривень введена 20 грудня 2019 року, монета 10 гривень буде введена в середині 2020 року.<ref name="new2018">[https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65870072&cat_id=55838 Національний банк презентував нові обігові монети] ''bank.gov.ua''</ref>

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
! colspan="13"| Обігові монети зразка 2018 року<ref>[https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=65929929 Обігові монети України зразка 2018 року] ''bank.gov.ua''</ref>
|-
! colspan="3" | Зображення
! rowspan="2" | Номінал
! colspan="4" | Параметри
! colspan="3" | Опис
! colspan="2" | Дата
|-
! Аверс !! Реверс !! [[Гурт (нумізматика)|Гурт]] !! Діаметр !! Товщина !! Маса !! Матеріал !! Гурт !! Аверс !! Реверс !! першого <br/>карбування !! випуску
|- {{Coin-silver-color}}
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg|76px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|76px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg|7px]]
| [[1 гривня (монета)|1 гривня]] || 18,9 мм || 1,8 мм || 3,3 г
| rowspan="2" | [[Сталь]] з [[Гальванізація|гальванічним <br/>покриттям]]
| rowspan="2" | Рифлений
| rowspan="4" | [[Герб України]], номінал, <br/>декоративні <br/>візерунки
| [[Володимир Святославич|Володимир Великий]]
| rowspan="4" | [[2018]]
| rowspan="2" | [[27 квітня]] [[2018]]
|- {{Coin-silver-color}}
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg|81px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|81px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg|7px]]
| [[2 гривні (монета)|2 гривні]] || 20,2 мм || 1,8 мм || 4,0 г
| [[Ярослав Мудрий]]
|- {{Coin-silver-color}}
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg|88px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|88px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg|8px]]
| [[5 гривень (монета)|5 гривень]] || 22,1 мм || 2 мм || 5,2 г
| rowspan="2" | [[Цинкові сплави|Цинковий <br/>сплав]] з <br/>гальванічним <br/>покриттям
|Cекторальне рифлення
| [[Богдан Хмельницький]]
| [[20 грудня]] [[2019]]
|- {{Coin-silver-color}}
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg|94px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|94px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg|9px]]
| [[10 гривень (монета)|10 гривень]] || 23,5 мм || 2,3 мм || 6,4 г
| Рифлений
| [[Іван Мазепа]]
| планується <br/>на середину 2020
|}

=== Ювілейні та пам'ятні монети ===
{{main|Список ювілейних та пам'ятних монет України з недорогоцінних металів|Список ювілейних та пам'ятних монет України з дорогоцінних металів}}
З метою популяризації Української держави та підняття її престижу в очах світової громадськості випускаються ювілейні та пам'ятні монети.

== Банкноти ==
{{main|Банкноти України}}
Всі [[Банкнота|банкноти]] гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску<ref>{{cite web|url=http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v5661500-09 |title=Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року» | publication-date=10.12.2009}}</ref><ref>{{cite web|url=http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0738500-09|title=Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень»| publication-date=14.12.2009}}</ref>. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.

Банкноти друкуються на Банкнотній фабриці [[Банкнотно-монетний двір Національного банку України|Банкнотно-монетного двору НБУ]]. Папір для банкнот виготовляється [[Фабрика банкнотного паперу Національного банку України|Фабрикою банкнотного паперу НБУ]] в [[Малин]]і Житомирської області<ref>[http://allukraine.co.ua/archives/3706 Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї]</ref>.

=== Банкноти третього покоління ===
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="9"| Банкноти третього покоління (випуск 2003—2016 років<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v_055500-11 Постанова НБУ №&nbsp;55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С.&nbsp;Г.&nbsp;Арбузова»]</ref><ref>[http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document;jsessionid=43718A2F7645F95A85A1F92D7AD178A7?id=802986 Постанова Правління НБУ №&nbsp;92 від 15 березня 2013 року «Про випуск банкнот у 2013 році з підписом Голови Національного банку України Соркіна І. В.»]</ref>)
|-
!colspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал<br/>₴ !!rowspan="2"| Розміри<br/>(мм) !!rowspan="2"| Основний<br/>колір !!colspan="2"| Опис !!colspan="2"| Дата
|-
! Аверс !! Реверс !! Аверс !! Реверс!! першого друку !! випуску
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 Hryvnia 2005 front.jpg|119px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 hryvnia 2005 back.jpg|119px]]
|rowspan="2"| [[1 гривня (банкнота)|1]]
|rowspan="4"| 118 × 63
| Сіро-зелений
|rowspan="2"| [[Володимир Святославич|Володимир Великий]]
| rowspan="2" | [[Місто Володимира]] ([[Київ]])
| 2004
| [[1 грудня]] [[2004]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 hryvnia 2006 front.jpg|119px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 hryvnia 2006 back.jpg|119px]]
| Жовто-синій
| 2006
| [[22 травня]] [[2006]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Ukraine-2005-Bill-2-Obverse.jpg|119px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Ukraine-2005-Bill-2-Reverse.jpg|119px]]
| [[2 гривні|2]]
| Жовто-коричневий
| [[Ярослав Мудрий]]
| [[Софійський собор (Київ)]]
|rowspan="2"| 2004
| [[28 вересня]] [[2004]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5-Hryvnia-2005-front.jpg|119px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5-Hryvnia-2005-back.jpg|119px]]
| [[5 гривень|5]]
| Синій
| [[Богдан Хмельницький]]
| [[Іллінська церква (Суботів)|Іллінська церква]] (с. [[Суботів]])
| [[14 червня]] [[2004]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10-Hryvnia-2005-front.jpg|125px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10-Hryvnia-2005-back.jpg|125px]]
|rowspan="2"| [[10 гривень|10]]
|rowspan="2"| 124 × 66
|rowspan="2"| Червоний
|rowspan="2"| [[Іван Мазепа]]
|rowspan="2"| Панорама [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської Лаври]]
| 2004
| [[1 листопада]] [[2004]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10 hryvnia 2006 front.jpg|125px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10 hryvnia 2006 back.jpg|125px]]
| 2006<ref>В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.</ref>
| [[серпень]] [[2006]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:20-Hryvnia-2003-front.jpg|131px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:20-Hryvnia-2003-back.jpg|131px]]
| [[20 гривень|20]]
| 130 × 69
| Зелений
| [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]
| [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівський оперний театр]]
| 2003
| [[1 грудня]] [[2003]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:UkrainePNew-50Hryven-2004-donatedoy f.jpg|137px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:UkrainePNew-50Hryven-2004-donatedoy b.jpg|137px]]
| [[50 гривень|50]]
| 136 × 72
| Фіолетовий
| [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]
| [[Київський міський будинок учителя|Будинок Центральної Ради]] ([[Київ]])
| 2004
| [[29 березня]] [[2004]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:100 hryvnia 2005 b.jpg|143px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:100 hryvnia 2005 back.jpg|143px]]
| [[100 гривень|100]]
| 142 × 75
| Жовто-зелений
| [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]
| [[Дніпро (річка)|Дніпро]] та сліпий [[бандурист]] з хлопчиком-поводирем
| 2005
| [[20 лютого]] [[2006]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:200 hryvnia 2007 front.jpg|149px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:200 hryvnia 2007 back.jpg|149px]]
| [[200 гривень|200]]
| 148 × 75
| Рожевий
| [[Леся Українка]]
| [[Замок Любарта]] ([[Луцьк]]) та [[Лелека білий|лелека]] що летить
| 2007
| [[28 травня]] [[2007]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Ukraine-2006-Bill-500-Obverse.jpg|155px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:500 hryvnia 2006 back.jpg|155px]]
| [[500 гривень|500]]
| 154 × 75
| Персиковий
| [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]]
| [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянська академія]]
| 2006
| [[15 вересня]] [[2006]]
|}

=== Банкноти четвертого покоління ===

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="9"| Банкноти четвертого покоління (випуск 2014—2019 років<ref>[http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=13236337&cat_id=55838 Національний банк України презентував оновлену банкноту номіналом 100 гривень // Сайт НБУ, 29.12.2014]</ref><ref>[http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=25102994&cat_id=80928 Національний банк України з 11 квітня 2016 року вводить в обіг банкноти номіналом 500 гривень зразка 2015 року] // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015</ref><ref>[http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=25403550&cat_id=55838 У Національному банку України відбулася презентація оновленої банкноти номіналом 500 гривень] // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015</ref><ref>[https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=72913107&cat_id=55838 Національний банк оновив дизайн та удосконалив систему захисту банкноти номіналом 20 гривень] // НБУ, 17.07.2018</ref><ref>[https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97673989&cat_id=55838 Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні] // НБУ, 25.06.2019</ref><ref>[https://bank.gov.ua/news/all/natsionalniy-bank-zavershuye-onovlennya-banknotno-monetnogo-ryadu-grivni?fbclid=IwAR1B5x4dukC2sgzcw7imO1N0v2kYtAqvJhG3P_WlXiawHWXjyB_bYm2CyWc Національний банк завершує оновлення банкнотно-монетного ряду гривні] // НБУ, 26.11.2019</ref>)
|-
!colspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал<br/>(в гривнях) !!rowspan="2"| Розміри<br/>(мм) !!rowspan="2"| Основний<br/>колір !!colspan="2"| Опис !!colspan="2"| Дата
|-
! Аверс !! Реверс !! Аверс !! Реверс!! першого друку !! випуску
|-
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:UAH20-2018-A.png|безрамки|131px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:UAH20-2018-R.png|безрамки|131px]]
| [[20 гривень|20]]
| 130 × 69
| Зелений
| [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]
Гірський пейзаж; факсиміле уривку вірша «[[З вершин і низин|Земле, моя всеплодющая мати]]»
| [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівський оперний театр]]
| 2018
| [[25 вересня]] [[2018]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:50-uah-2019-1.png|136px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:50-uah-2019-2.png|136px]]
| [[50 гривень|50]]
| 136 × 72
| Фіолетовий
| [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]
| [[Київський міський будинок учителя|Будинок Центральної Ради]] ([[Київ]])
| 2019
| [[20 грудня]] [[2019]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:100 гривень, 2015 01.jpg|143px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:100 гривень, 2015 02.jpg|143px]]
| [[100 гривень|100]]
| 142 × 75
| Жовто-оливковий
| [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]
Види на Дніпро; уривок з твору
| [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]
| 2014
| [[9 березня]] [[2015]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:200-uah-2020-1.png|148px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:200-uah-2020-2.png|148px]]
| [[200 гривень|200]]
| 148 × 75
| Рожевий
| [[Леся Українка]]
| [[Замок Любарта]] ([[Луцьк]]) та [[Лелека білий|лелека]] що летить
| 2020
| [[25 лютого]] [[2020]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:500 гривень 2015 року (новий зразок) аверс.jpg|155px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:500 гривень 2015 року (новий зразок) реверс.jpg|155px]]
| [[500 гривень|500]]
| 154 × 75
| [[Бежевий колір|Бежевий]]
| [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]]
Малюнок фонтану «Нерівна всім рівність»
| [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянська академія]]
| 2015
| [[11 квітня]] [[2016]]
|-
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:1000 аверс.png|161px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:1000 реверс.png|161px]]
| [[1000 гривень|1000]]
| 160 × 75
| [[Блакитний колір|Блакитний]]
| [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]]
| [[Президія НАН України|Будівля Президії Національної академії наук України]]
| 2019
| [[25 жовтня]] [[2019]]
|-
|}

== Валютний курс ==
{{see also|Валютний курс|Режим валютного курсу}}
[[Файл:Національний банк України знизу.jpg|міні|220пкс|[[Національний банк України]]&nbsp;— [[центральний банк]] України. Серед його головних функцій є формування [[Монетарна політика|грошово-кредитної політики]] країни, емісія та забезпечення стабільності національної валюти&nbsp;— гривні.]]
Для стабільного розвитку економіки після введення гривні було прийняте рішення про прив'язку її обмінного курсу до [[долар США|долара США]]. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн за 1 дол. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс біля 5 гривень за долар був незмінним багато років. Як наслідок, для розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяли зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. [[Національний банк України|Національному банку України]] постійно доводилось нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змусило одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5,19 до 5,05&nbsp;грн/дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу, стали протиріччя, закладені в принципах національної [[Монетарна політика|монетарної політики]].<ref>[http://www.dt.ua/2000/2040/52695/ Стабільна гривня: головне&nbsp;— не злякати] // ''[[Дзеркало тижня]]'', №&nbsp;7 (586), 25 лютого&nbsp;— 3 березня 2006.</ref>

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен був перевищувати 3&nbsp;грн/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за півроку курс в 4,8-4,5 грн за 1 долар був би реальністю.<ref>[http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2007/07/26/103028 Експерт: Такої штучно слабкої національної валюти, як гривня, немає ніде] // ''Finance.ua'', 26.07.2007.</ref>

Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|глобальної фінансової кризи 2008 року]], українська гривня девальвувала з приблизно 5&nbsp;грн/дол до 8&nbsp;грн/дол. Такий фіксований курс тривав аж до початку 2014 року.

Національний банк неодноразово заявляв про наміри відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні і зробити гривню вільноконвертованою валютою. Попередньо такі плани були на 2009 рік.<ref>[http://ua.proua.com/news/2007/07/03/172201.html Нацбанк думає «відпустити» гривню. Але не скоро]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // ''proUA'', 03.07.2007.</ref>

7 лютого 2014 року НБУ несподівано відпустив офіційний курс гривні, який до того півтора року, з 9 липня 2012, був закріплений на рівні 7,9930&nbsp;гривень за долар. Новий офіційний курс 8,7080 гривень за долар став мінімальним за всю історію існування валюти.<ref>[http://delo.ua/finance/nbu-povysil-oficialnyj-kurs-grivni-do-852-226648/?supdated_new=1391792581 НБУ повысил официальный курс гривни до 8,52] // ''Delo.ua'', 07.02.2014 18:32.</ref> Голова НБУ [[Соркін Ігор В'ячеславович|Ігор Соркін]]&nbsp;заявив, що офіційний курс буде надалі цілком відповідати міжбанківському.<ref>[http://delo.ua/finance/nbu-otpustil-grivnju-v-svobodnoe-plavanie-fiksirovannogo-kursa-226591/ НБУ отпустил гривню в «свободное плавание»: фиксированного курса национальной валюты больше нет] // ''Delo.ua'', 07.02.2014 11:35.</ref> У січні 2014 року Нацбанк витратив 1,7&nbsp;млрд доларів на стабілізацію курсу гривні. Падіння міжбанківського курсу посилилося після загострення подій [[Євромайдан]]у в січні 2014.<ref>[http://ua.interfax.com.ua/news/general/189301.html НБУ в січні витратив на інтервенції на підтримку гривні $1,7 млрд] // ''Інтерфакс-Україна'', 07.02.2014 17:09.</ref> Втеча [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] та [[Кримська криза (з 2014)|російська інтервенція в Криму]] спричинили здешевлення української грошової одиниці до майже 10&nbsp;грн/дол. за офіційним курсом.

Упродовж березня 2014 курс упав до 11 гривень за долар, залишаючись приблизно на рівні 11-12&nbsp;грн до липня, коли почалося чергове падіння після [[Війна на сході України|загострення ситуації на Донбасі]]. Максимум був 27 серпня&nbsp;— 13,89 гривень за долар за офіційним курсом. До кінця жовтня НБУ втримував вартість гривні на рівні близько 12,95&nbsp;грн/дол., що експерти пояснювали прагненням зберегти електоральну підтримку влади перед [[Парламентські вибори в Україні 2014|виборами до парламенту 26 жовтня]].<ref>[http://socportal.info/2014/11/21/eksperti-stverdzhuvati-shho-grivnya-dosyagla-najnizhchoyi-mezhi-padinnya-zarano.html Експерти: Стверджувати, що гривня досягла найнижчої межі падіння зарано] (Соцпортал, 21.11.2014)</ref> Після них, на початку листопада 2014, курс обвалився до показника 15-16&nbsp;грн/дол. і був на такому рівні до січня наступного року.

З 5 лютого 2015 НБУ відмовився від проведення індикативних валютних аукціонів, перейшовши від фіксованого курсу, який існував з часу введення гривні, до [[Режим валютного курсу|плаваючого]] (ринкового) з проведенням валютних інтервенцій (кероване плавання). Відтоді курс гривні до долара, [[євро]] та інших валют визначається міжбанківським валютним ринком. До цього курс гривні до євро та інших недоларових валют визначався виходячи з курсу цих валют відносно долара.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2015/02/150205_hryvnia_market_rate_az НБУ відпустив курс і ужорсточив грошово-кредитну політику] (BBC Україна, 5 лютого 2015)</ref> Це спричинило надшвидке здешевлення української валюти, яка за наступні три тижні подешевшала майже вдвічі&nbsp;— до 30,01&nbsp;грн/дол та 34,04&nbsp;грн/євро за курсом НБУ 26 лютого 2015 (торги на міжбанку цього дня доходили до 33 грн/дол та 38 грн/євро).<ref>[https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=26.02.2015&outer=table&execute=Виконати Офіційний курс валют на 26.02.2015] ''bank.gov.ua''</ref> Це історичний мінімум гривні. У березні 2015 курс вдалося стабілізувати на рівні 21-23 гривень за долар США (23-25 за євро). На кінець 2015 року він становив близько 24&nbsp;грн/дол (26&nbsp;грн/євро). У 2016 середньорічний курс становив 25,55&nbsp;грн/дол (28,29&nbsp;грн/євро), у 2017&nbsp;— 26,59&nbsp;грн/дол (30&nbsp;грн/євро).

Після переходу на плаваючий курс, серед найважливіших факторів що впливають на вартість української валюти експерти називають такі: ціни на зовнішніх ринках на основні експорті товари України (метали, агропродукція), валютна політика НБУ, інвестиційний клімат та політична ситуація в країні.<ref>[https://uk.etcetera.media/primhliva-grivnya-shho-vplivaye-na-kurs-natsionalnoyi-valyuti.html Примхлива гривня: що впливає на курс національної валюти] ''etcetera.media'', 12.01.2018</ref> Також на вартість гривні певною мірою впливає вартість євро оскільки на країни ЄС припадає значна частина зовнішньої торгівлі України.<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2347747-castka-es-u-zovnisnij-torgivli-ukraini-dosagla-majze-43-prezident.html Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла майже 43&nbsp;%&nbsp;— Президент] ''[[Укрінформ]]'', 20.11.2017</ref>

В січні 2018 року, гривня оновила мінімум 2015 року відносно євро (за курсом НБУ). 25 січня цього року гривня опустилася до рівня 35,66&nbsp;грн/євро. Це було викликано не лише ослабленням гривні але й загальним зміцненням євро у світі, який оновив трирічний максимум відносно долара. Відносно долара гривня також ослабла хоч і меншою мірою, її курс цього дня досягнув 28,74&nbsp;грн/дол.<ref>[https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=26.01.2018&outer=table&execute=Виконати Офіційний курс валют на 26.01.2018] ''bank.gov.ua''</ref><ref>[http://ua.interfax.com.ua/news/economic/476754.html Долар оновив мінімум з грудня 2014 року в парі з євро] ''interfax.com.ua'', 15.01.2018</ref>

У 2018 році середньорічний курс гривні становив 27,20&nbsp;грн/дол та 32,14&nbsp;грн/євро. У 2019 році, середньорічний валютний курс гривні вперше після кризи 2014 року зміцнився, до 25,84&nbsp;грн/дол та 28,95&nbsp;грн/євро. Зміцнення курсу української валюти тривало практично протягом усього року, найбільше у другій половині. 31 липня 2019, гривня зміцнилася до 25,02&nbsp;грн/дол та 27,90&nbsp;грн/євро за курсом НБУ — максимуму за три роки.<ref>[https://ua.korrespondent.net/business/financial/4124781-kurs-valuit-na-1-serpnia-hryvnia-znovu-zmitsnylasia Курс валют на 1 серпня: гривня знову зміцнилася] ''[[korrespondent.net]]'', 31 липня 2019</ref> 26 грудня 2019, до 23,25&nbsp;грн/дол та 25,76&nbsp;грн/євро — максимуму за чотири роки.<ref>[https://bank.gov.ua/markets/exchangerates?date=26.12.2019&period=daily Офіційний курс гривні щодо іноземних валют на 26.12.2019] ''bank.gov.ua''</ref> За даними агенства [[Bloomberg]], у 2019 році гривня виявилася найміцнішою валютою у світі, її курс відносно американського долара виріс на 19%.<ref>[https://ua.korrespondent.net/business/financial/4174228-hryvnia-zmitsnylasia-naibilshe-z-usikh-valuit-u-sviti Гривня зміцнилася найбільше з усіх валют у світі] ''[[korrespondent.net]]'', 20 грудня 2019</ref> За словами експертів, причиною цього стало підвищення попиту з боку іноземних інвесторів на українські державні [[Облігація|облігації]] черех їх високу прибутковість внаслідок високої [[Облікова ставка НБУ|облікової ставки НБУ]] та відносно низької [[Інфляція|інфляції]]. Також позитивно вплинуло очікування рекордного урожаю зернових цього року, високі ціни на світових ринках на ключові для України експортні товари - зерно та залізну руду - та найнижчі за три роки ціни на [[природний газ]], який, навпаки, є однією з найбільших статей українського імпорту. Крім того позитивно на довіру інвесторів вплинуло демократичне проведення [[Вибори Президента України 2019|президенських]] та [[Парламентські вибори в Україні 2019|парламентських]] виборів цього року в Україні та заяви нової влади про продовження співпраці з [[Міжнародний валютний фонд|Міжнародним валютним фондом]] і проведення реформ.<ref>[https://www.dw.com/uk/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2-%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%86%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81-%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96/a-49835364 Повернення інвесторів. Чому зміцнюється курс гривні] ''[[Deutsche Welle]]'', 01.08.2019</ref><ref>[https://ua.korrespondent.net/ukraine/4125094-rekordno-nyzkyi-kurs-chomu-zmitsnylasia-hryvnia Рекордно низький курс. Чому зміцнилася гривня] ''[[korrespondent.net]]'', 1 серпня 2019</ref>

Станом на {{Валютний курс|UAH|Дата}}, валютний курс гривні (за даними [[Національний банк України|НБУ]], [[Європейський центральний банк|ЄЦБ]] та [[Міжнародний валютний фонд|МВФ]]) становить {{Валютний курс|UAH|USD}}&nbsp;грн/дол та {{Валютний курс|UAH|EUR}}&nbsp;грн/євро.

<center>'''Графіки валютних курсів гривні на міжбанку по відношенню до [[Долар США|долара США]] (з 1996 року) та [[євро]] (з 1999 року)'''</center>
{{multiple image
 | align     = center
 | direction = horizontal
 | width = 500
 | footer =
 | image1 = US dollar exchange rate to UAH.png
 | alt1 = 
 | caption1 = 
 | image2 = Euro exchange rate to UAH.png
 | alt2 = 
 | caption2 =
}}

<center>'''Офіційний валютний курс гривні відносно деяких іноземних валют (середній за рік)<ref>Національний банк України. [http://www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період)] процитовано: 11.01.2020</ref>'''</center>

<span style="background-color:yellow">Жовтим кольором</span> виділені максимум та мінімум відносно кожної валюти.
<div style="overflow: auto;">
{|class="wikitable"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Назва валюти ([[Класифікація валют|код]])'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2019'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2018'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2017'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2016'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2015'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2014'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2013'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2012'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2011'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2010'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2009'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2008'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2007'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2006'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2005'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2004'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2003'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2002'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2001'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2000'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1999'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1998'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1997'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1996'''
|-
|colspan=25|'''Світові [[Резервна валюта|резервні валюти]]:'''
|-
| 100 [[Фунт стерлінгів|британських фунтів]] (GBP) ||3299,78||<span style="background-color:yellow">3634,44</span>||3424,87||3470,08||3340,42||1953,75||1250,64||1266,38||1277,71||1226,89||1219,48||966,88||1010,69||929,45||933,76||973,91||871,28||799,84||773,94||824,99||668,45||406,89||305,08||<span style="background-color:yellow">285,64</span>
|-
| 100 [[Долар США|доларів США]] (USD) ||2584,56||<span style="background-color:yellow">2720,05</span>||2659,66||2555,13||2184,47||1188,67||799,30||799,10||796,76||793,56||779,12||526,72||505,00||505,00||512,47||531,92||533,27||532,66||537,21||544,02||413,04||244,95||186,17||<span style="background-color:yellow">182,95</span>
|-
| {{nobr|100 [[євро]] (EUR, до 1999 року - [[Екю|ЄКЮ]])}} ||2895,18||<span style="background-color:yellow">3214,29</span>||3000,42||2829,19||2422,87||1571,59||1061,22||1027,06||1109,18||1053,29||1086,79||770,80||691,79||633,69||638,99||660,94||602,44||503,01||481,36||502,89||439,33||276,76||<span style="background-color:yellow">211,29</span>||232,19
|-
| 100 [[Швейцарський франк|швейцарських франків]] (CHF) ||2600,25||<span style="background-color:yellow">2783,05</span>||2699,90||2595,46||2269,73||1295,01||862,33||852,08||901,41||762,61||719,50||486,09||421,16||402,78||412,75||428,18||396,14||342,88||318,71||322,46||274,53||171,01||<span style="background-color:yellow">128,45</span>||148,25
|-
| 1000 [[Єна|японських єн]] (JPY) ||237,03||<span style="background-color:yellow">246,34</span>||237,13||235,39||180,46||111,93||82,14||100,19||100,04||90,52||83,45||51,40||42,92||43,40||46,68||49,21||46,13||42,59||44,27||50,52||36,61||19,03||<span style="background-color:yellow">15,41</span>||16,84
|-
|colspan=25|'''Інші валюти (країн-сусідів України та її найбільших [[Зовнішня торгівля України|торговельних партнерів]]):'''
|-
| 10 [[Білоруський рубель|білоруських рублів]] (BYN) * ||123,50||133,55||137,70||131,31||0,01||0,01||<span style="background-color:yellow">0,01</span>||0,01||0,02||0,03||0,03||0,02||0,02||0,02||0,02||0,02||0,03||0,03||0,04||0,06||0,13||0,39||0,55||<span style="background-color:yellow">1,18</span>
|-
| 100 [[Юань Женьміньбі|китайських юанів]] (CNY) ||374,63||<span style="background-color:yellow">411,61</span>||393,56||384,95||347,60||192,81||129,98||126,66||123,27||117,23||114,06||75,85||66,40||63,33||<span style="background-color:yellow">62,53</span>||64,11||…||…||…||…||…||…||—||—
|-
| 100 [[Молдовський лей|молдовських леїв]] (MDL) ||147,14||<span style="background-color:yellow">161,87</span>||144,16||128,28||116,02||84,28||63,57||66,03||67,91||64,21||70,26||50,75||41,67||38,47||40,68||43,17||<span style="background-color:yellow">38,27</span>||39,27||41,80||43,77||39,43||45,94||40,26||39,84
|-
| 100 [[Злотий|польських злотих]] (PLN) ||673,74||<span style="background-color:yellow">755,02</span>||704,90||649,03||579,55||375,53||252,92||245,52||270,21||263,85||252,09||219,19||183,06||162,77||158,76||146,22||137,09||130,60||131,24||125,53||104,42||70,13||<span style="background-color:yellow">57,18</span>||68,02
|-
| 10 [[Російський рубль|російських рублів]] (RUB) ||3,99||4,36||<span style="background-color:yellow">4,56</span>||3,83||3,62||3,11||2,51||2,57||2,72||2,61||2,47||2,11||1,98||1,86||1,81||1,85||1,74||1,70||1,84||1,94||<span style="background-color:yellow">1,67</span>||2,87||3,22||3,58
|-
| 100 [[Румунський лей|румунських леїв]] (RON)<ref>Дані щодо румунського лея взяті з сайту [https://fxtop.com/en/historical-exchange-rates-graph-zoom.php?C1=USD&C2=UAH&A=1&DD1=01&MM1=01&YYYY1=1996&DD2=05&MM2=01&YYYY2=2018&LARGE=1&LANG=en fxtop.com] через відсутність відповідних даних з НБУ.</ref> ||609,60||<span style="background-color:yellow">690,92</span>||657,15||630,20||544,31||355,12||245,12||232,94||262,41||250,65||264,78||206,32||<span style="background-color:yellow">204,28</span>||…||…||…||…||…||…||…||…||…||…||…
|-
| 100 [[Словацька крона|словацьких крон]] (SKK) ** ||—||—||—||—||—||—||—||—||—||—||—||<span style="background-color:yellow">24,68</span>||20,49||17,04||16,55||16,51||14,53||11,79||11,11||11,86||10,01||6,93||<span style="background-color:yellow">5,54</span>||5,97
|-
| 100/10000 [[Турецька ліра|турецьких лір]] (TRY) *** ||456,34||579,83||729,52||848,88||804,74||543,03||420,98||443,69||477,13||526,90||502,51||404,35||387,74||<span style="background-color:yellow">352,97</span>||380,29||0,04||0,04||0,04||0,05||0,09||0,10||0,09||0,13||<span style="background-color:yellow">0,23</span>
|-
| 1000 [[Угорський форинт|угорських форинтів]] (HUF) ||89,14||<span style="background-color:yellow">100,94</span>||97,01||90,86||78,25||50,90||35,74||35,53||39,89||38,31||38,92||30,64||27,53||24,02||25,78||26,26||23,78||20,72||18,75||19,43||17,43||11,42||<span style="background-color:yellow">10,06</span>||12,29
|-
| 100 [[Чеська крона|чеських крон]] (CZK) ||112,77||<span style="background-color:yellow">125,39</span>||114,06||104,65||88,83||57,06||40,87||40,85||45,14||41,65||41,21||30,84||24,95||22,37||21,44||20,72||18,92||16,34||14,13||14,16||11,99||7,71||<span style="background-color:yellow">5,92</span>||6,73
|}
</center>
</div>
'''Примітки:''' <br/>
<code>*</code> У 2016 році в Білорусі була проведена [[деномінація]] національної валюти у співвідношені 10 тис. до одного.<br/>
<code>**</code> З 2009 року Словаччина перейшла на Євро.<br/>
<code>***</code> 100 лір з 2005 року, 10 тис. лір до 2004 року (у 2005 році в Туреччині була проведенна деномінація національної валюти у співвідношені мільйон до одного).

{{Exchange Rate|UAH|PLN|RUB|BYN}}

== Цікаві факти ==
* У [[2018]] році в Україні відбулося відзначення пам'ятної дати&nbsp;— 100 років з дня ухвалення закону [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] про гривню&nbsp;— грошову одиницю Української Народної Республіки ([[1 березня]] [[1918]]).<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62855 Проект Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. №&nbsp;7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.)]</ref>
* У [[2019]] році біля [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського національного економічного університету]] встановлено пам'ятник гривні<ref>http://www.bagnet.org/news/kiev/396907/v-kieve-ustanovili-pamyatnik-grivne</ref>
* В 2018-2019 роках НБУ проводив закрите тестування [[Цифрова валюта центрального банку|цифрової валюти]] — [[Е-гривня|е-гривні]].<ref>{{Cite web|title=НБУ завершив пілотний проект запуску електронної гривні|url=https://biz.nv.ua/ukr/finance/nbu-zavershiv-pilotniy-proekt-zapusku-elektronnoji-grivni-50007680.html|website=biz.nv.ua|accessdate=2019-07-25|last=|first=|date=2019-02-23|publisher=|language=|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190725185544/https://biz.nv.ua/ukr/finance/nbu-zavershiv-pilotniy-proekt-zapusku-elektronnoji-grivni-50007680.html|archivedate=2019-07-25}}</ref>
* Станом на 1 липня 2019 року, за даними НБУ в готівковому обігу перебуває 2,8&nbsp;млрд штук гривневих банкнот загальною вартістю в 391,3&nbsp;млрд гривень та 13,2&nbsp;млрд монет загальною вартістю в 2,4&nbsp;млрд гривень. Таким чином в середньому на одного українця припадає 67 банкнот загальною вартістю в 9363 грн та 314 монет загальною вартістю 57 грн. На першому місці за кількістю в обігу перебувають банкноти номіналом 200 гривень (647,3&nbsp;млн штук), на другому&nbsp;— 1-гривневі (509,4&nbsp;млн штук), на третьому&nbsp;— 500-гривневі (431,3&nbsp;млн штук). Серед монет найпоширенішими є 10 копійок яких налічується 3,8 млрд штук.<ref>[https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine/posts/2325661657647993 Структура готівки в обігу] [[Національний банк України]], ''[[Facebook]]'', 17.07.2019</ref>
<center>
{| class="wikitable" "margin:auto; margin:auto;"
|+ Кількість та вартість готівкової маси українських монет і банкнот, станом на 1 липня 2019 року
|-
! !!Монети!!1 гривня!!2 гривні!!5 гривень!!10 гривень!!20 гривень!!50 гривень!!100 гривень!!200 гривень!!500 гривень!!Загалом
|-
| '''К-сть, млн шт.'''
| 13200
| 509,4
| 212,7
| 243,2
| 172,6
| 125,2
| 162,4
| 316,4
| 647,3
| 431,3
| 16000
|-
| '''Вартість, млрд грн'''
| 2,400
| 0,509
| 0,425
| 1,216
| 1,726
| 2,504‬
| 8,120
| 31,640
| 129,460
| 215,650
| 393,700
|}
</center>

== Див. також ==
* [[Економіка України]]
* [[Національний банк України]]&nbsp;— центральний банк України
* [[Банки України]]&nbsp;— список комерційних банків в Україні

== Виноски ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* Дмитрієнко М. Ф. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gryvnya Гривня] // {{ЕІУ|2|196}}
* [https://web.archive.org/web/20160509113740/http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/slovnyk-finpravo.pdf Гривня] // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. {{nobr|д. ю. н.}}, проф. [[Воронова Лідія Костянтинівна|Л.&nbsp;К.&nbsp;Воронової]].&nbsp;— 2-е вид., переробл. і доповн.&nbsp;— К.&nbsp;: Алерта, 2011—558 с.
* Дизайн і захист грошових знаків України / А.&nbsp;Г.&nbsp;Загородній [та ін] ; Національний банк України, Львівський банківський ін-т.&nbsp;— Л. : Вид-во ЛБІ НБУ, 2000.&nbsp;— 112 с.: іл.&nbsp;— ISBN 966-7330-30-3
* З історії грошей України&nbsp;: навч. посіб. / {{comment|Н. В. Дорофєєва|Дорофєєва Ніна Володимирівна}}, {{comment|З. М. Комаринська|Комаринська Зоряна Михайлівна}} ; Нац. банк України.&nbsp;— К. ; Л., 2000.&nbsp;— 165 c.

== Посилання ==
{{commons|Гривня}}
{{Вікіцитати1}}
{{Портал|Україна|Економіка}}
* [http://www.bank.gov.ua/control/uk/index Нацiональний банк України]
* [http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/09/2/53916/#0 Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-их] ''[[Історична правда]]''

{{Українські гроші}}
{{Україна в темах}}
{{Валюти Європи}}
{{ac}}

[[Категорія:Гривня| ]]
[[Категорія:Гроші України]]
[[Категорія:З'явилися 1996]]
[[Категорія:Економічна історія України]]