Перегляд вихідного коду сторінки Гоць Петро Никифорович

{{Письменник
|Ім'я = Петро Гоць
|Дата народження = 20.7.1937
|Місце народження = [[Торговище (Турійський район)|Торговище]]
|Дата смерті = 16.5.2013
|Місце смерті = [[Гуща (Любомльський район)|Гуща]]
|Громадянство = {{POL}} → {{USSR}} → {{UKR}}
|Рід діяльності = поет, бібліотекар, бібліограф
|Нагороди = Премія імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення [[Український фонд культури|Українського фонду культури]]
|зображення = Петро Гоць.jpg
|поховання = [[Торговище (Турійський район)|Торговище]]
}}
'''Петро́ Ники́форович Го́ць''' (нар. {{ДН|20|6|1937}}, [[Торговище (Ковельський район)|Торговище]], [[Ковельський повіт (Російська імперія)|Ковельський повіт]], [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинське воєводство]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська республіка]] (нині [[Ковельський район|Ковельський]] (раніше&nbsp;— [[Турійський район (1940—2020)|Турійський]]) [[Ковельський район|район]] [[Волинська область|Волинської області]])&nbsp;— пом. {{ДС|16|5|2013}}, [[Гуща (Ковельський район)|Гуща]], [[Любомльський район|Любомльський]] (нині&nbsp;— [[Ковельський район|Ковельський]]) [[Любомльський район|район]] [[Волинська область|Волинської області]])&nbsp;— український поет, бібліотекар-бібліограф, історик та краєзнавець.

== Життєпис ==

=== Дитинство та юність ===
Народився [[20 червня]] [[1937]] року в селі [[Торговище (Ковельський район)|Торговище]] [[Ковельський повіт (Російська імперія)|Ковельського повіту]] [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинського воєводства]] (нині [[Ковельський район|Ковельський]] (раніше&nbsp;— [[Турійський район (1940—2020)|Турійський]]) [[Ковельський район|район]] [[Волинська область|Волинської області]])<ref name=":0">{{Cite web|title=20 червня – 75 років від дня народження Петра Гоця (1937), поета, бібліофіла, бібліотекаря.|url=https://lodb.org.ua/bibliotekaryam/yuvilejnyj-bibliotechnyj-kalendar/20-chervnya-75-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-petra-goczya-poeta-bibliofila-bibliotekarya|website=ЛОБД|accessdate=2021-11-23|language=uk-UA|first=Oleg|last=Komenda|archive-date=23 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211123235335/https://lodb.org.ua/bibliotekaryam/yuvilejnyj-bibliotechnyj-kalendar/20-chervnya-75-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-petra-goczya-poeta-bibliofila-bibliotekarya}}</ref>.

Після Торговицької семирічної школи у 1955 році закінчив Ківерцівський культосвітній технікум, а у 1959 році&nbsp;— [[Харківська державна академія культури|Харківський бібліотечний інститут]] (нині&nbsp;— [[Харківська державна академія культури]]). За професією&nbsp;— бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації<ref name=":1">{{Cite web|title=КраєЗнавці: 20 червня 80 років від дня народження П. Н. Гоця (1937–2013) – українського поета, бібліографа, лесезнавця|url=http://kraeznavchiy.blogspot.com/2017/06/20-80-19372013.html|website=КраєЗнавці|date=вівторок, 13 червня 2017 р.|accessdate=2021-11-23|archive-date=23 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211123235335/http://kraeznavchiy.blogspot.com/2017/06/20-80-19372013.html}}</ref>.

=== Трудова діяльність ===
Працював завідувачем інформаційно-бібліографічного відділу у [[Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова|Львівській центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки]].

З 1999 по 2007 рік був директором [[Музей Степана Бандери в Дублянах|Музею Степана Бандери]] при [[Львівський національний аграрний університет|Львівському національному аграрному університеті]]<ref name=":1" />.

Володів українською, російською, білоруською, польською, чеською мовами<ref name=":1" />.

=== Творча та громадська діяльність ===
Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]]. Віршувати почав з дитинства. Перша публікація з'явилася у Луцьку 1954 року Усього є автором понад сорока книг і брошур<ref name=":1" />.

Автор слів понад сотні музичних творів. Співпрацював із самодіяльними композиторами [[Каліщук Олександр Пилипович|Олександром Каліщуком]], [[Кривенький Степан Федорович|Степаном Кривеньким]], [[Квасневський Валерій Федорович|Валерієм Квасневським]], Ярославом Кортком<ref name=":1" /><ref name=":2">{{Cite web|title=Слова, текст, акорди "Молюсь на тебе, краю мій" - Українські пісні|url=https://www.pisni.org.ua/songs/7433343.html|website=www.pisni.org.ua|accessdate=2021-11-23|language=uk|archive-date=23 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211123235336/https://www.pisni.org.ua/songs/7433343.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=ТВОРЧІСТЬ: ПОЕТИЧНИЙ ВЕЧІР ПЕТРА ГОЦЯ У НОВОВОЛИНСЬКУ|url=https://www.volyn.com.ua/news/1038-tvorchistb-poetichniy-vechir-petra-gotsya-u-novovolinsbku.html|website=www.volyn.com.ua|date=2003-09-10|accessdate=2021-11-23|archive-date=23 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211123235334/https://www.volyn.com.ua/news/1038-tvorchistb-poetichniy-vechir-petra-gotsya-u-novovolinsbku.html}}</ref>.

Цікавився творчістю [[Леся Українка|Лесі Українки]], видав три книги їй присвячені. Вів жваве листування, підтримував зв'язки з племінницями Лесі Українки Ольгою Сергіїв ([[Сполучені Штати Америки|США]]) і Наталею Драгомановою-Бартаї ([[Будапешт]]) та родичкою Оленою Куштою ([[Чернівці]])<ref name=":1" />.

Виступав на наукових конференціях, приурочених 135-літтю від дня народження [[Леся Українка|Лесі Українки]] у [[Новоград-Волинський|Новограді-Волинському]], [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжному]] та [[Луцьк]]у. Брав активну участь у «Плеядах» і Міжнародному святі «Лесині джерела» у [[Новоград-Волинський|Новограді-Волинському]], святі «Лісова пісня» у [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжному]] та [[Луцьк]]у.

=== Смерть і поховання ===
Помер [[16 травня]] [[2013]] року у селі [[Гуща (Ковельський район)|Гуща]] [[Любомльський район|Любомльського]] (нині&nbsp;— [[Ковельський район|Ковельського]]) [[Любомльський район|району]] [[Волинська область|Волинської області]], де проживав останні роки<ref>{{Cite web|title=З життя пішов волинський поет та історик|url=https://www.volynnews.com/news/extreme/z_zhyttya_pishov_volynskyy_poet_ta_istoryk/|website=Волинські новини|accessdate=2021-11-23|archive-date=23 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211123234901/https://www.volynnews.com/news/extreme/z_zhyttya_pishov_volynskyy_poet_ta_istoryk/}}</ref>. Похований згідно заповіту у рідному селі [[Торговище (Ковельський район)|Торговище]]<ref>{{Cite web|title=Достойний творчий шлях {{!}} Волинська єпархія Київського Патріархату&nbsp;— Новини|url=http://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/novyny/novyna/?newsid=3634|website=arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua|accessdate=2021-11-23|archive-date=23 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211123235337/http://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/novyny/novyna/?newsid=3634}}</ref>.

== Творчий доробок ==
[[Файл:Гоць Петро Никифорович.jpg|міні|Петро Гоць у [[Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова|Львівській центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки]]]]
Почав друкуватися після проголошення незалежності України<ref name=":0" />.

Автор поетичних збірок, брошур, бібліографічних покажчиків та досліджень «Євшан пробудження» (1991, Луцьк), «Дорога до Лесі» (1992, Луцьк, «Надстир'я»), «Тисячоліття» (1993, Луцьк, «Надстир'я»), «Молюсь на Тебе» (1995, Луцьк, «Надстир'я»), «Мого життя мереживо прозоре» (1996), «Високий Замок» (1997, Львів), «Степан Бандера − лицар ідеї та чину» (1999), «Мадонна» (2000), «Кара Божа, або Львівські студії» (2002), «У Степана&nbsp;— уродини: поезії про Степана Бандеру» (2003), «Обабіч Турії» (2003), «Правий берег, лівий берег, посередині&nbsp;— Дніпро» (2004), «Світ з вікна вагона» (2004), «Поклади свої руки на вітер» (2005), "Мої стежки до книги «Дорога до Лесі» (2006), «Небога Лесі Українки Ольга Сергіїв, „Хронологія…“ та шість листів до мене» (2006), «Мандрівка до Адама і Елізи» (2007), «Найдорожче&nbsp;— батько, мати» (2007), «Покутна стезя Галини Гордасевич» (2007), «Присвяти» (2007), «Вибране» (2007, Львів, «Сполом»), «На пероні в Маційові» (2007), «Пелюстка червоної рути» (2007), «Лесина колиска» (2008), «Наталя Драгоманова-Бартаї: Листи з Будапешта» (2010), «Ківерці» (2010), «За синій Буг летять пташки» (2011), «Колодяжне&nbsp;— казко Волині» (2012), «Доля моя, любов моя&nbsp;— Леся» (2012), «Торговище» (2012)<ref name=":1" /><ref>{{Cite web|title=Вечір-зустріч з Петром Гоцем «ВІН З ТИХ КРАЇВ, ДЕ ШЕРХНУТЬ ОЧЕРЕТИ…» - Мої статті - Каталог статей - Personal site|url=https://knyga.ucoz.com/publ/vin_z_tikh_krajiv_de_sherkhnut_ochereti/1-1-0-23|website=knyga.ucoz.com|accessdate=2021-11-23|archive-date=23 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211123235336/https://knyga.ucoz.com/publ/vin_z_tikh_krajiv_de_sherkhnut_ochereti/1-1-0-23}}</ref>.

Співавтор і упорядник другого випуску бібліотечки львівської газети «Успенська вежа» − «Волинь: віра, духовність, культура»<ref name=":1" />.

Лауреат кількох пісенних конкурсів. Пісні з його віршами є в репертуарі таких колективів, як [[Соколи (гурт)|гурт «Соколи»]] зі Львова, народного заслуженого ансамблю пісні і танцю з Торчина «Колос», народних аматорських хорів «Хлібодар» та «Горохівчанка» та інших виконавців<ref name=":1" /><ref name=":2" />.

== Нагороди та відзнаки ==
У 1997 році визнаний Людиною року [[Львів|Львова]] в номінації «Найкращий бібліотекар міста»<ref name=":0" />.

За книгу «Дорога до Лесі» удостоєний премії імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення [[Український фонд культури|Українського фонду культури]]<ref name=":1" />.

== Посилання ==
[[Категорія:Уродженці Турійського району]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські бібліотекарі]]
[[Категорія:Українські бібліографи]]
[[Категорія:Директори музеїв]]
[[Категорія:Письменники Львова]]