Готторпський глобус: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Removing Link FA template (handled by wikidata))
мНемає опису редагування
 
(Не показані 6 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Gottorper Globus 01.JPG | thumb | 200px | Великий Готорпський глобус в експозиції [[Кунсткамера|Кунсткамери]].]]
[[Файл:Gottorper Globus 01.JPG|thumb|220px|Великий Готторпський глобус в експозиції [[Кунсткамера|Кунсткамери]]]]
'''Великий Готторпський (академічний) глобус-планетарій'''&nbsp;— перший і колись найбільший у світі [[глобус]]-[[планетарій]], діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії<ref> За висновком експертної ради [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічного музею]]</ref>. Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готторпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готторпський|Фрідріха III]] в 1651&nbsp;р. Автор проекту&nbsp;— [[Адам Олеаріус]]. В 1651—1652&nbsp;рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса.

'''Великий Готорпський (академічний) глобус-планетарій'''&nbsp;— перший і колись найбільший у світі [[глобус]]-[[планетарій]], діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії<ref> За висновком експертної ради [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічного музею]]</ref>.


== Історія ==
== Історія ==
У 1652—1654&nbsp;рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655&nbsp;р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656—1658&nbsp;рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).<ref> Карпеев Е.&nbsp;П.&nbsp;Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.</Ref> У 1662—1664&nbsp;рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664&nbsp;р. спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський|Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готторпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713&nbsp;р. єпископ-адміністратор Готторпського герцогства [[Християн Август Гольштейн-Готторпський|Крістіан Август]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка російському імператору [[Петро Великий|Петру Великому]]. [[20 березня]] 1717&nbsp;р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери<ref>Там само. С. 37.</ref>.

Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готорпський|Фрідріха III]] в 1651&nbsp;р. Автор проекту&nbsp;— [[Олеарій|Адам Олеарій]] (1599—1671). В 1651—1652&nbsp;рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652—1654&nbsp;рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655&nbsp;р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656—1658&nbsp;рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).<ref> Карпеев Е.&nbsp;П.&nbsp;Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.</Ref> У 1662—1664&nbsp;рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664&nbsp;р. спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський|Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готорпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713&nbsp;р. єпископ-адміністратор Готорпського герцогства [[Християн Август Гольштейн-Готорпський|Крістіан Август]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка [[Петро Великий|Петру Великому]]. 20 березня 1717&nbsp;р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.<ref> Там же. С. 37. </Ref>


У 1747&nbsp;р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750—1753&nbsp;рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб|І.&nbsp;Я.&nbsp;Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення&nbsp;— Глобусний будиночок&nbsp;— де глобус перебував до 1901&nbsp;р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.
У 1747&nbsp;р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750—1753&nbsp;рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб|І.&nbsp;Я.&nbsp;Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення&nbsp;— Глобусний будиночок&nbsp;— де глобус перебував до 1901&nbsp;р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.


У 1942—1947&nbsp;рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.<ref> Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.</Ref> У 1948&nbsp;р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М.&nbsp;В.&nbsp;Ломоносова, архітектора Р.&nbsp;І.&nbsp;Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в цей час. Сьогодні Великий Готорпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.
У 1942—1947&nbsp;рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.<ref> Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.</Ref> У 1948&nbsp;р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М.&nbsp;В.&nbsp;Ломоносова, архітектора Р.&nbsp;І.&nbsp;Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в цей час. Сьогодні Великий Готторпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.


== Творці глобуса ==
== Творці глобуса ==
* ''Олеарій (Ольшлегель) Адам'' (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599—1671)&nbsp;— придворний астроном і бібліотекар Готторпського герцога, секретар посольства [[Голштинія|Голштинії]] в Росію 1633—1634&nbsp;рр. Автор проекта великого глобуса.

* ''Олеарій (Ольшлегель) Адам'' (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599—1671)&nbsp;— придворний астроном і бібліотекар Готорпського герцога, секретар посольства [[Голштинія|Голштинії]] в Росію 1633—1634&nbsp;рр. Автор проекта великого глобуса.
* ''Беш Андреас'' (Bösch Andreas)&nbsp;— інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
* ''Беш Андреас'' (Bösch Andreas)&nbsp;— інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
* ''Лоренц Карстон'' (Lorenz Karatens)&nbsp;— агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
* ''Лоренц Карстон'' (Lorenz Karatens)&nbsp;— агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
* ''Лоренц Крістіан'' (Lorenz Christian)&nbsp;— майстер-красномідник, здійснив облицювання і полірування глобуса.
* ''Лоренц Крістіан'' (Lorenz Christian)&nbsp;— майстер-красномідник, здійснив облицювання і полірування глобуса.
* ''Наннен Йохан'' (Nannen Johann)&nbsp;— годинниковий майстер, творець механізма глобуса.
* ''Наннен Йохан'' (Nannen Johann)&nbsp;— годинниковий майстер, творець механізму глобуса.
* ''Кох Отто'' (Koch Otto)&nbsp;— гравер, зробив розмітку на мідній шкалі всередині глобуса.
* ''Кох Отто'' (Koch Otto)&nbsp;— гравер, зробив розмітку на мідній шкалі всередині глобуса.
* ''Мюллер Ганс'' (Müller Hans)&nbsp;— художник, творець карти небесної сфери, розташованої на внутрішній поверхні глобуса.
* ''Мюллер Ганс'' (Müller Hans)&nbsp;— художник, творець карти небесної сфери, розташованої на внутрішній поверхні глобуса.

== Примітки ==
<references/>


== Література ==
== Література ==
Рядок 27: Рядок 27:


== Див. також ==
== Див. також ==
{{Портал|Музеї}}

* [[Музей М.В. Ломоносова]]
* [[Музей М.В. Ломоносова]]
* [[Астрономічна обсерваторія Петербурзької академії наук]]
* [[Астрономічна обсерваторія Петербурзької академії наук]]

== Примітки ==
<references/>


{{Карти і глобуси}}
{{Карти і глобуси}}
Рядок 38: Рядок 35:
[[Категорія:Історія науки]]
[[Категорія:Історія науки]]
[[Категорія:Глобуси]]
[[Категорія:Глобуси]]
[[Категорія:Музеї Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Визначні місця Санкт-Петербурга]]

Поточна версія на 22:20, 5 травня 2020

Великий Готторпський (академічний) глобус-планетарій — перший і колись найбільший у світі глобус-планетарій, діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії[1]. Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готторпського герцога Фрідріха III в 1651 р. Автор проекту — Адам Олеаріус. В 1651—1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса.

Великий Готторпський глобус в експозиції Кунсткамери

ІсторіяРедагувати

У 1652—1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656—1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).[2] У 1662—1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, Крістіан Альбрехт, урочисто відкрив павільйон Великого Готторпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готторпського герцогства Крістіан Август підписав ордер про передачу глобуса в Петербург як дипломатичного подарунка російському імператору Петру Великому. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери[3].

У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750—1753 рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора І. Я. Шумахера було побудовано спеціальне приміщення — Глобусний будиночок — де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.

У 1942—1947 рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.[4] У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р. І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в цей час. Сьогодні Великий Готторпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.

Творці глобусаРедагувати

  • Олеарій (Ольшлегель) Адам (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599—1671) — придворний астроном і бібліотекар Готторпського герцога, секретар посольства Голштинії в Росію 1633—1634 рр. Автор проекта великого глобуса.
  • Беш Андреас (Bösch Andreas) — інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
  • Лоренц Карстон (Lorenz Karatens) — агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
  • Лоренц Крістіан (Lorenz Christian) — майстер-красномідник, здійснив облицювання і полірування глобуса.
  • Наннен Йохан (Nannen Johann) — годинниковий майстер, творець механізму глобуса.
  • Кох Отто (Koch Otto) — гравер, зробив розмітку на мідній шкалі всередині глобуса.
  • Мюллер Ганс (Müller Hans) — художник, творець карти небесної сфери, розташованої на внутрішній поверхні глобуса.

ПриміткиРедагувати

  1. За висновком експертної ради Політехнічного музею
  2. Карпеев Е. П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.
  3. Там само. С. 37.
  4. Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.

ЛітератураРедагувати

  • Карпеев Е. П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000.
  • Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005.

Див. такожРедагувати