Готторпське питання — питання щодо приналежності Данії частини Шлезвіг-Гольштейну.

Історія

 
Замок Готторп

Питання виникло 1544 року, коли Шлезвіг-Гольштейн було розділено на 3 частини:

  • Седерборзьку, що відійшла до Данії;
  • Готторпську, якою керували герцоги з династії Гольштейн-Готторпів;
  • Хадерслевську.

Конфлікт між Данією та Готторпами через так звану «готторпську спадщину» почався після розподілу між ними 1581 року Хадерслевської частини. Боротьба особливо загострювалась у 2-й половині XVII століття й під час Північної війни 1700—1721 років. У боротьбі з Данією готторпські герцоги опирались на підтримку Священної Римської імперії, підданими якої були.

Після того, як гольштейн-готторпський герцог Карл Петер Ульріх став 1761 року російським імператором Петром III, ситуація для Данії стала загрозливою.

Однак імператриця Катерина II 1767 уклала з Данією угоду про союз,

Ця угода була підтверджена Царськосільським трактатом 1773 року, який цілковито врегулював «готторпське питання».

Відповідно до укладеного трактату спадкоємець російського престолу Павло, який був одночасно гольштейн-готторпським герцогом, відмовлявся на користь Данії від готторпської спадщини в обмін на графства Ольденбург та Дельменгорст у Північній Німеччині, правителем яких став Фрідріх Август I Ольденбурзький. В результаті такого рішення весь Шлезвіг-Гольштейн увійшов до складу Данії.

Примітки

Бібліографія

Посилання

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готторпське питання