Готтентоти (самоназва кой-коїн "люди людей", кхої) – койсанський народ на піввденному заході Африки.

Чисельність, територія проживання, поділ на групи, мови і релігія

Готтентоти живуть у південній і центральній Намібії (100 тис. чоловік), Ботсвані (25 тис. чоловік) і ПАР (2 тис. чоловік).

Поділяються на групи наа і метисів-рехобот.

Розмовляють мовами і діалектами (понад 30) готтентотської (центральної) групи койсанської мовної сім’ї.

Серед готтентотів багато протестантів, хоча зберігаються також і традиційні вірування.

Етнічна історія

Готтентоти історично населяли західні терени Південної Африки, але міграціями банту були відсунуті на північ. Протягом 17-19 століть голландські, англійські та німецькі колонізатори винищили багато племен готтентотів, решту зігнали з їх земель. Колонізація зруйнувала господарство і спосіб життя готтентотів. У 1904-07 роках зайнялось стихійне повстання готтентотів проти завойовників, яке було жорстко придушено.

На даному історичному етапі інкорпоруються у суспільство країн, де проживають – працюють переважно по найму на фермах європейців та в містах.

Господарство, культура і соціальна організація

Традиційне заняття – відгінне скотарство (велика рогата худоба, худоба місцевої довгорогої породи, вівці, кози). Лише у 19-20 ст.ст. стали освоювати землеробство.

Традиційне поселення – крааль.

Жили сільськими общинами (декілька самостійних родин). Форма влади – вождество.