Перегляд вихідного коду сторінки Готелі Львова

{{помилки|дата=червень 2020}}
{{Без інтервікі}}
'''Готелі Львова''' —  мережа [[готель|готелів]] міста [[Львів|Львова]]. 

== Історія розвитку ==
До приходу до влади у австрійців у [[Львів|Львові]] такого поняття як [[готель]] не існувало. Були заїжджі двори, що могли прийняти мандрівника на нічліг, але прирівнювати їх до готелів, навіть по мірках того часу, не варто.  Перший справжній готель у Львові з’явився у [[1785 в Україні|1785]] році.
===[[1785 в Україні|1785]] рік ===
[[File:Готель Англійський (Львів).jpg|thumb|Львів, проспект Свободи.]]
[[File:Готель англійський, до 1889 року.png|thumb|Готель Англійський (Львів),]]
'''''Під римським цезарем''''' - знаходився на вул. Кароля Людвіка 15 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]] 15''). Триповерхова будівля готелю була споруджена підприємцем Йоганном (Яном) Прешелем на місці де до того знаходився, так званий '''''Альвертівський двір''''', який належав Юрію Потоцькому, в котрого Прешель і викупив цю ділянку. Для будівництва готелю використали цеглу розібраного [[Шпиталь Святого Духа|шпиталю Святого Духа]] на теперішній [[Площа Підкови|площі Івана Підкови]], що було звичайною практикою того часу. Готель зображено на літографії К. Ауера (дальня перспектива). Після смерті Прешеля будівлю готелю зайняла генеральна військова комендатура, яка розміщувалась в будівлі до [[1839 в Україні|1839]] року.  Військові обнесли будинок готелю та залишки Альвертівського двору високою кам’яною стіною. У [[1840 в Україні|1840]] році підприємець Фелікс Лянг вирішив повернути будівлі її готельне призначення. Для цього в тому ж році архітектором Вільгельмом Шмідтом була проведена реконструкція споруди та розібрано мур, зведений військовими. Оскільки [[Австро-Угорщина|імперія Габсбургів]] на  той час уже перестала зватися «<nowiki/>[[Священна Римська імперія|Священно-Римською імперією]]<nowiki/>», готель, до [[1848 в Україні|1848]] року, перейменовано на готель '''''Англійський''''' ''/ Hotel Angielski'', що мав сто умебльованих номерів. Після того як у [[1848 в Україні|1848]] році у [[Львівська ратуша|Львівській ратуші]] виникла пожежа, в готелі ''Англійському'' деякий час розташовувався [[магістрат]]. Принаймні з [[1875]] року в готелі знаходився [[Ресторани Львова|ресторан]]. До [[1880]] року власником готелю була родина Барончів. Щонайменше в [[1875]] році відносився до категорії другорядних готелів.  Будівля готелю знесена до [[1889]] року. Сьогодні на місці готелю знаходиться [[Музей етнографії та художнього промислу|Музей етнографії на проспекті Свободи]]. Слід зазначити, що наприкінці [[XIX століття|ХІХ]]  (в силу знесення споруди) готель ''Англійський'' було пересено на вул. Кароля Людвіка 25 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]])'', де до того часу діяв інший готель ''Під білим конем'' (готель ''Келлера''). До [[1935]] року готель ''Англійський'' імовірно переносили ще один раз так як в тогочасних путівниках Львова він згадується за адресою вул. Камінського 3 (''сучасна [[Вулиця Яна Жижки (Львів)|вул. Яна Жижки]]'').<ref>{{Cite web|title=Просп. Свободи, 15 – музей Етнографії та художнього промислу (кол. Галицька Ощадна каса) {{!}} Львів Інтерактивний|url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/svobody-15/|website=Інтерактивний Львів|accessdate=2019-03-18|language=uk|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327184005/https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/svobody-15/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Найстаріший львівський готель, який здолала «статуя Свободи» • Фотографії старого Львова|url=http://photo-lviv.in.ua/najstarishyj-lvivskyj-hotel-yakoho-zdolala-statuya-svobody/|website=Фотографії старого Львова|date=2016-06-06|accessdate=2019-03-18|language=uk|first=Прокопів|last=Володимир|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327185922/http://photo-lviv.in.ua/najstarishyj-lvivskyj-hotel-yakoho-zdolala-statuya-svobody/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Перший в Україні готель — «Під римським цезарем» — Львівська міська рада|url=https://city-adm.lviv.ua/portal/history-of-lviv/for-the-first-time-in-lviv/5262-pershyi-v-ukraini-hotel-pid-rymskym-tsezarem|website=city-adm.lviv.ua|date=2009-06-11|accessdate=2019-03-18|language=uk-ua|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327184149/https://city-adm.lviv.ua/portal/history-of-lviv/for-the-first-time-in-lviv/5262-pershyi-v-ukraini-hotel-pid-rymskym-tsezarem}}</ref>

===[[1793 в Україні|1793]] рік ===
В межах міста Львова (не беручи до уваги околиці), крім готелю ''Під римським цезарем'' працював щонайменше один заїзджий двір, а саме:
[[File:Готель Жорж 1907.jpg|thumb|Готель Жорж (Львів), 1907]]
[[File:Готель ЖОРЖ Львів.png|thumb|Готель Жорж (Львів), 1900 рік]]
[[File:Жорж готель львів.jpg|thumb|Готель Жорж на пл.Марійській (Львів)]]
#Заїзджий двір '''''Під Трьома Гаками''''' - імовірно діяв з [[1793]] року до часу знесення (до [[1812 в Україні|1812]] року). У [[1812]] році на цьому місці побудувано нову споруду, яку перейменовано на готель '''''Російський''''' / Hotel De Russie / Hotel Rosyjski <ref name=":8">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-49-nr-88-18-kwietnia-1859,NDczMTQ3NDQ/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 49, nr 88|last=|first=|year=1859|publisher=Kratter, Franciszek|location=Львів|pages=351|language=польська|isbn=}}</ref><ref name=":9">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-51-nr-221-23-wrzesnia-1861-dod,NDczMTYwNTc/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 51, nr 221|last=|first=|year=1861|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=1013|language=польська|isbn=}}</ref> (згодом, в жовтні [[1862]] році<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-52-nr-205-5-wrzesnia-1862,NDczMTg0NjU/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 52, nr 205|last=|first=|year=05.09.1862|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=926|language=польська|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-52-nr-249-30-pazdziernika-1862,NDczMTg1Mjk/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 52, nr 249|last=|first=|year=30.10.1862|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=998|language=польська|isbn=}}</ref>, вчергово перейменовано на готель '''''Жорж Гоффман''''' ''/ Hotel George Hoffmann''<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-58-nr-4-7-stycznia-1868,NDc3Mjc5OTc/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 58, nr 4|last=|first=|year=07.01.1868|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=21|language=польська|isbn=}}</ref> в честь свого власника з [[1816 в Україні|1816]] року, який ще пізніше, щонайменше з [[1868]] року, іменовано  [[Жорж (готель)|готель '''''Жорж''''']] / Hotel George'a) - знаходився на пл. Марійській 1 (''сучасна [[Площа Міцкевича (Львів)|пл. Міцкевича]] 1'') і діяв в старій будівлі до часу її знесення з метою спорудження нової споруди готелю ([[1899]] рік).  Починаючи від [[1864]]<ref name=":7">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-58-nr-4-7-stycznia-1868,NDc3Mjc5OTc/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska|last=|first=|year=07.01.1868|publisher=Józef Piller|location=Львів|pages=21|language=польська|isbn=}}</ref> року перший поверх було зайнято різноманітними [[Крамниця|крамницями]]. У [[1872]] року проведено перепланування першого поверху, пов'язане зі створенням єдиного центрального входу. При цьому бокові заїзди було закладено і перетворено на торгові приміщення. [[1874]] року до готелю прибудовано довгий двоповерховий [[флігель]] із [[Фасад|фасадом]] на південно-західній межі ділянки. Протягом [[1881]]–[[1883]] років прибудовано ще два [[Флігель|флігелі]] (три- і чотириповерховий), внаслідок чого готель став великою замкнутою спорудою із внутрішнім двором. [[1888]] року проведено реконструкцію перекриття та даху головного (найстарішого) будинку.<nowiki/> П<nowiki/>ринаймні з [[1875]] року <nowiki/>в готелі знаходивс<nowiki/>я [[Ресторани Львова|рес]]<nowiki/>[[Ресторани Львова|то]]<nowiki/>[[Ресторани Львова|ра]]<nowiki/>[[Ресторани Львова|н]]. З [[1876]] до [[1878|1]][[1878|87]][[1878|8]] року в готелі діяла «Книгарня [[Владислав Белза|Владислава Б]][[Владислав Белза|ел]][[Владислав Белза|зи]]<nowiki/>». Щонайменше з [[1894 в Україні|1894]] року відносився до категорії першорядних готелів. У [[1901 в Україні|1901]] році споруджено нову будівлю готелю ''Жорж.'' Готель є діючим станом на сьогодні. З 8 січня [[1901 в Україні|1901]] року (дата відкриття) номери коштували від 6 до 24 ринських. В [[1906]] р. архітектор [[Левинський Іван Іванович|Іван Левинський]] надбудував третій і четвертий поверхи над частиною будівлі з боку півдня. В цьому ж році інженер [[Володимир Підгородецький]] реконструював покриття над основною частиною будинку. Станом на [[1914]] рік вартість проживання становила від 3.00 [[Історія грошей в Україні|крон]]. Принаймні з [[1816 в Україні|1816]] року і до початку [[XX століття|ХХ]] ст. власником знесених та новозбудованих готелів була родина Гоффманів. В львівських газетах повідомляли, що: "''[[1919 в Україні|5 листопада 1919]] р. знаний шахрай Маркус Фершейн видурив у гостя готелю Ромуальда Чайковського 200 [[Австро-угорська крона|корон]] завдатку за 150 кг білого цукру. Результат — ні "купця", ні цукру, ані завдатку''", а також, що: "''13 вересня [[1929]] р. відбувся сенсаційний влам у готель Жорж. Вранці власник крамниці дамського одягу, що в готелі Жорж, Якоб Постамент виявив, що вкрадено йому багато дорогого вбрання, у тому числі хутра. Слідство виявило, що злодій дав себе замкнути в крамниці звечора і протягом ночі встиг розбити касу, в якій було 4100 [[Румунський лей|румунських лей]], поцупити [[Діамант|діамантовий]] перстень, велику кількість бобрових шкурок, плащ на хутрі вартістю 1 500 000 марок та кілька дорогих дамських плащів. Загальна шкода виносить близько 10 мільйонів марок. За висновком поліції злодіїв було двоє. Спакувавши речі, вони розбили залізні двері з магазину до внутрішнього подвір'я і вибралися з готелю крізь лабіринт пивничних закамарків на вулицю''". В [[1927]]–[[1929]] рр. переплановано внутрішні приміщення, надбудовано п'ятий поверх з боку півдня. Читальний зал та ресторан готелю [[1932]] р. перебудовано за проектом архітектора [[Тадей Врубель|Тадея Врубеля]]. Реконструкції проводилися також в [[1940-ві|1940]]–[[1950-ті|1950]]-ті рр. і в [[1990-ті|1990]]-ті рр. В період [[Радянська анексія західноукраїнських земель|радянської окупації]] [[1940]] р. готель одержав назву '''''Львів''''', а в [[1945]] роцв знову перейменовано на '''''Інтурист'''''. З [[1995]] року - повернуто історичну назву готель '''''Жорж'''''. В готелі (як в попередньому, так і в існуючому будинку) зупинялося багато відомих особистостей, зокрема: [[Оноре де Бальзак]], [[Ференц Ліст]], [[Етель Ліліан Войнич]], [[Моріс Жозеф Равель|Моріс Равель]], [[Жан-Поль Сартр]], [[Ян Кепура|Ян Кєпура]], шах Ірану Музаффер ед-дін, [[Юзеф Пілсудський]], [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]], [[Корнійчук Олександр Євдокимович|Олександр Корнійчук]]. <ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref>{{Cite web|url=http://1256.lviv.ua/naistarishii-diiuchii-ghotiel-lvova/|title=Найстаріший діючий готель Львова|last=|first=|date=23.07.2015|website=http://1256.lviv.ua|publisher=|language=українська|accessdate=|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327184329/http://1256.lviv.ua/naistarishii-diiuchii-ghotiel-lvova/}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://1256.lviv.ua/istorichni-zapisi-ghotieliu-zhorzh/|title=Історичні записи готелю "Жорж"|last=|first=|date=16.09.2015|website=http://1256.lviv.ua|publisher=|language=українська|accessdate=|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327184245/http://1256.lviv.ua/istorichni-zapisi-ghotieliu-zhorzh/}}</ref>

===[[1858 в Україні|1858]] рік ===
[[File:Готель Європейський, Львів.png|thumb|Готель Європейський (Львів), 1936]]
[[File:Готель вікторія.jpg|thumb|Готель Вікторія]]
# Готель '''''Європейський /''''' d'Europe / Hotel Europejski (попередня назва станом до [[1875]] року готель '''''Дреснер''' /'' Hotel Dresner) - знаходився на пл. Марійській 4 (''сучасна [[Площа Міцкевича (Львів)|пл. Міцкевича]] 4''). Щонайменше з [[1875]] року в готелі знаходився [[Ресторани Львова|ресторан Альснера]] / Alsnera. Принаймні з [[1894 в Україні|1894]] року відносився до категорії першорядних готелів. Станом на [[1911]] рік [[Ресторани Львова|рестораном]] управляв Хенрик Герлах (Henryk Gerlach), сніданок коштував 70 [[Галер|гелерів]], обід - від 2.80 [[Крона (монета)|крон]]. Принаймні станом на [[1911]]-[[1914]] роки власником готелю був Альберт Шковронь (Albert Szkowron), а вартість проживання стабільно становила від 2.40 до 12 [[Історія грошей в Україні|крон]]. 1920 готель придбав купець Антоній Увєра. Станом на [[1934]] рік вартість номера починалась від 4 [[Злотий|польських злотих]]. У [[1935]] році архітектор [[Фердинанд Касслер|Ф.Касслер]] розробив проект, було зроблено перепланування, укріплено фундаменти, надбудовано 5-й поверх. Докорінно перебудовано сходову клітку. Фасад обшито плитами зі штучного каменю, а вестибюль оздоблено алебастром. Фасад було повністю перероблено у стилі функціоналізму.В період [[Радянська анексія західноукраїнських земель|радянської окупації]] ([[1950-ті|50]]-х — [[1980-ті|80]]-х роках [[XX століття|XX]] століття) перейменовано на готель '''''Україна'''''. Станом на сьогодні розміщується Львівська регіональна філія «[[Укрексімбанк]]у».<ref>{{Cite web|url=http://photo-lviv.in.ua/pyat-najvidomishyh-restoratsij-davnoho-lvova/|title=П’ять найвідоміших ресторацій давнього Львова|last=БОЙЧЕНКО|first=Наталія|date=19.06.2015|website=http://photo-lviv.in.ua|publisher=|language=Українська|accessdate=|archive-date=6 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190306044400/http://photo-lviv.in.ua/pyat-najvidomishyh-restoratsij-davnoho-lvova/}}</ref>
# Готель '''''Ланга''' /'' Hotel Langa - знаходився на [[Площа Міцкевича (Львів)|пл. Марійській]] (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр.Свободи 6/8]]);''<ref name=":7" /><ref name=":6">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/przewodnik-z-krakowa-do-lwowa-podhorzec-powolczysk-brodow-slobody-rungurskiej,MTc4NDE1NA/107/#info:metadata|title=Przewodnik z Krakowa do Lwowa, Podhorzec, Powołczysk, Brodów, Słobody Rungurskiej, Czerniowiec i po Lwowie.|last=|first=|year=1886|publisher=Tow. Politechniczne|location=Львів|pages=|language=польська|isbn=}}</ref> Згодом у 1893 році перейменовано на готель '''''Вікторія /''''' Hotel Victoria - знаходився на вул. Гетьманській 8 (''сучасний [[Площа Міцкевича (Львів)|пр.Свободи 6/8]]'').  Станом на [[1911]] -[[1914]] роки: в готелі знаходилась домашня кухня; власник готелю - Кароль Швідзіньскі (Karol Swidzinski); вартість проживання стабільно становила від 2.40 [[Історія грошей в Україні|крон]]. Будівля готелю на сьогоднішній день знесена.
#Готель (в деяких джерелах - заїзджий двір) '''''Кухна''''' / Hotel Kuhna - знаходився на вул. Кароля Людвіка (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]'');
#'''''Готель молдавський''''' / Hotel moldawski;
#Готель '''''Сливінського''''' / Hotel Śliwińskiego;<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-121-28-maja-1858,NDcyMzY2MTY/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 121|last=|first=|year=28.05.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=484|language=польська|isbn=}}</ref>
#'''''Готель подільський''''' (в деяких джерелах - '''''Подільський заїзджний двір''''') / Hotel podolski (Podolski zajazd) - знаходився на вул. Чарнецького (''сучасна [[Вулиця Винниченка (Львів)|вул. Володимира Винниченка]]''). Згодом, принаймні в 1935 році, в джерелах згадується робота ''Готелю подільський'' / Podolski, який знаходився за іншою адресою на вул. Городоцькій 91 (''сучасна  [[Вулиця Городоцька|вул. Городоцька]]'');<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-285-14-grudnia-1858,NDcyMzY4NDE/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 285|last=|first=|year=14.12.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=1140|language=польська|isbn=}}</ref>
#'''''Готель під білим конем''''' / Hotel pod białym koniem (готель '''''Келлера''''') - знаходився за адресою вул. Кароля Людвіка 25 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]''). Наприкінці [[XIX століття|ХІХ]] ст. сюди перенесено готель ''Англійський;''<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-279-6-grudnia-1858,NDcyMzY4MzM/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 279|last=|first=|year=06.12.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=1115|language=польська|isbn=}}</ref><ref name=":5" /><ref>{{Cite book|url=https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8?id=8|title=Przewodnik po mieście Lwowie.|last=Schneider|first=Antoni|year=1871|publisher=Komitet zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871|location=Львів|pages=29|language=польська|isbn=|accessdate=22 серпня 2019|archive-date=22 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190822131517/https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8?id=8}}</ref>
#'''''Готель''''' '''''під тигром''''' / Hotel pod tygrysem, знаходився на [[Площа Міцкевича (Львів)|пл. Марійській]] (''сучасна [[Площа Міцкевича (Львів)|пл. Міцкевича]]'') навпроти готелю ''Жорж''. При готелі працював ресторан, де зустрічалися львівські літератори. Був знесений до [[1871]] року (на його місці Будівничий банк спорудив дві кам'яниці);<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-56-nr-240-18-pazdziernika-1866,NDc3Mjc2MzA/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 56, nr 240|last=|first=|year=18.10.1866|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=1000|language=польська|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-7-11-stycznia-1858,NDcyMzY0ODg/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 7|last=|first=|year=11.01.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=28|language=польська|isbn=}}</ref>
#'''''Готель''''' '''''Криницького''''' / Hotel Krynickiego;<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-264-18-listopada-1858,NDcyMzY4MDc/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 264|last=|first=|year=18.11.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=1056|language=польська|isbn=}}</ref>
#Готель '''''Міліковського''''' / Hotel Milikowskiego;<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-1-2-stycznia-1858,NDcyMzY0ODE/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 1|last=|first=|year=02.01.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=4|language=польська|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-68-24-marca-1858,NDcyMzY1NTY/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 68|last=|first=|year=24.03.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=272|language=польська|isbn=}}</ref>
#'''''Під залізничною колією''''' / Pod kolei żelazną;<ref name=":8" />
#'''''Під оленем''''' / Pod jeleniem (в газетах 1864 року згадується назва '''''Під золотим оленем''''' / Pod zlotym jeleniem);<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-142-24-czerwca-1858,NDcyMzY2Mzk/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 142|last=|first=|year=24.06.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=568|language=польська|isbn=}}</ref><ref name=":10">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-54-nr-278-5-grudnia-1864-dod,NDczNzM5ODU/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 54, nr 278|last=|first=|year=05.12.1864|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=1120|language=польська|isbn=}}</ref>
#Будинок (в деяких джерелах - Готель) '''''Лещинського''''' / Dom (Hotel) Leszczyńskiego;<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-108-12-maja-1858,NDcyMzY2MDA/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 108|last=|first=|year=12.05.1958|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=432|language=польська|isbn=}}</ref>
#До '''''Гросханда''''' / do Groshanda;<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-29-6-lutego-1858,NDcyMzY1MTM/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 29|last=|first=|year=06.02.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=116|language=польська|isbn=}}</ref>
#До '''''Сусмана''''' / do Süssmanna;
#До '''''Ванка''''' / do Wanka;<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-46-26-lutego-1858,NDcyMzY1MzI/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 46|last=|first=|year=26.02.1858|publisher=Kratter, Franciszek (1760-1838) Redakcja
Piller, Józef|location=Львів|pages=184|language=польська|isbn=}}</ref>
#До '''''Маргошеса''''' / do Margoszesa.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-48-nr-38-17-lutego-1858,NDcyMzY1MjM/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.48, nr 38|last=|first=|year=17.02.1858|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=152|language=польська|isbn=}}</ref>

Також у той час у Львові приймали туристів заїздні будинки, зокрема: № 181 <sup>2/4</sup>, № 182 <sup>2/4</sup>, № 186 <sup>2/4</sup>, № 512 <sup>4/4</sup>, № 514 <sup>4/4</sup>, № 176 <sup>2/4</sup>.<ref name=":8" />

Поряд з готелями та заїзджими будинками гостей в місті приймали для проживання в приватних помешканнях.

Список осіб які приїхали та від'їхали зі Львова систематично оприлюднювався в місцевій газеті [[Gazeta Lwowska|"Газета Львівська" (Gazeta Lwowska)]].

===[[1859]] рік ===
[[File:54 full cut.jpg|thumb|Готель Краківський до 1911 р.]]
[[File:Готель краківський.jpg|thumb|Готель Краківський до 1911 р.]]
[[File:Hotel Krakowski Lwow.jpg|thumb|Готель Краківський після 1911 р.]]
В тогочасній газеті згадується також діяльність готелю '''''Краківський''''' / Krakowski - знаходився на розі [[Вулиця Пекарська (Львів)|вул. Пекарська]] 2 і пл. Бернардинська 8 (''сучасна [[Площа Соборна (Львів)|пл. Соборна]]''). Готель мав три поверхи, в ньому знаходився ресторан, був заїзд для фур та екіпажів, вартість проживання становила від 1.60 до 6 [[Крона (монета)|крон]]. Згодом до [[1911]] року (в деяких джерелах - до [[1914]] року) будівля була розібрана разом з суміжним будинком Генерального військового командування Галичини ([[Площа Соборна (Львів)|пл. Соборна 6]]) — і на місці двох триповерхових [[Кам'яниця (будівля)|кам'яниць]] у стилі казенного австрійського [[Класицизм|класицизму]] звели [[Колишній Краківський готель (Львів)|новий готель '''''Краківський''''' / Hotel Krakowski]], який вважали найбільш [[Елегантність|елегантним]] у місті. З того часу готелю присвоєно адресу пл. Бернардинська 7 (''сучасна [[Площа Соборна (Львів)|пл. Соборна]] 7'').  За часів [[Радянська анексія західноукраїнських земель|рядянської окупації]] і до сьогодні тут знаходиться [[апеляційний суд Львівської області]].<ref>{{Cite web|url=http://1256.lviv.ua/kolis-tut-buv-ghotiel/|title=Колись тут був готель|last=|first=|date=10.06.2015|website=http://1256.lviv.ua|publisher=|language=українська|accessdate=|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327184327/http://1256.lviv.ua/kolis-tut-buv-ghotiel/}}</ref><ref name=":9" /><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-49-nr-204-7-wrzesnia-1859-dod-urzedowy,NDczMTQ5NjA/3/#info:metadata|title=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-49-nr-204-7-wrzesnia-1859-dod-urzedowy,NDczMTQ5NjA/3/#info|last=|first=|year=07.09.1859|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=818|language=польська|isbn=}}</ref>

Також у той час у Львові приймали туристів заїздні будинки, зокрема: № 179 <sup>2/4</sup>, і № 111 <sup>4/4</sup>.

===[[1864]] рік ===
В тогочасній газеті згадується також діяльність готелю '''''Манщ''''' / Hotel Mansch.<ref name=":10" /><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-56-nr-32-9-lutego-1866,NDc3MjczNTQ/3/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 56, nr 32|last=|first=Kratter, Franciszek (1760-1838) Redakcja
Piller, Józef|year=09.02.1966|publisher=|location=Львів|pages=140|language=польська|isbn=}}</ref>

Також у той час у Львові зокрема приймав туристів заїздний будинок № 672 <sup>2/4.</sup>

===[[1868]] рік ===
[[File:Брістьоль 2.jpg|thumb|Вхід до готелю Брістоль]]
[[File:Брістоль7.jpg|thumb|Реклама готелю Брістоль]]
Готель '''''Під чорним орлом''''' / Pod czarnym orlem - знаходився за адресою вул. Кароля Людвіка 19 і 21 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]''). В першій половині [[XIX століття|ХІХ]] ст. належав родині Барончів. В [[1900]] році перейменований на готель '''''Брістоль''' /'' Hotel Bristol. Станом на [[1900-ті|1900]] -[[1939]] роки власник був [[Зигмунт Ценгут]] (Zygmunt Zehngut). В той час готель обладнаний електричним освітленням, ліфтом, рекламував себе як "театр різноманітності впродовж 10 місяців на рік", вартість проживання становила від 2.40 (1911) або 2.46 (1914) до 10.00 [[Історія грошей в Україні|крон]]. Після [[1920]] року [[Ресторани Львова|ресторан]] носив назву - ''[[Ресторани Львова|Палас де Данс Брістоль]].'' У [[1939]] році готель та ресторан у ньому тимчасово припинили роботу. За часів радянської окупації готель з рестораном відновив свою роботу під назвою готель '''''Першотравневий'''''.<ref name=":5">{{Cite book|title=Львів на фотографії-2: 1860-2011|last=Котлобулатова|first=Ірина|year=2011|publisher=Центр Європи|location=Львів|pages=40|language=українська|isbn=978-966-7022-90-7}}</ref><ref name=":11">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-63-nr-50-1-marca-1873,NDc3ODExMjA/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 63, nr 50|last=|first=|year=01.03.1873|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=301|language=польська|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-58-nr-278-2-grudnia-1868,NDc3MjgyNzE/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 58, nr 278|last=|first=|year=02.12.1868|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=1687|language=польська|isbn=}}</ref>

Також у той час у Львові зокрема приймали туристів заїздні будинки № 180 <sup>2/4</sup>, 509 <sup>4/4</sup>, 582 <sup>2/4</sup>.

===[[1870]] рік ===
В тогочасних газетах згадується, що гостей приймає готель '''''Варшавський /''''' Warszawski  (можливо заїзджий двір) - знаходився на вул. Чарнецького (''сучасна [[Вулиця Винниченка (Львів)|вул. Володимира Винниченка]]'').<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-64-nr-89-20-kwietnia-1874,NDc3ODE5NzE/4/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 64, nr 89|last=|first=|year=20.04.1874|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=5|language=польська|isbn=}}</ref> Згодом, щонайменше з [[1894 в Україні|1894]] року, в джерелах згадується про, можливо інший, готель ''Варшавський'' / Hotel Warszawski, що знаходився на пл. Бернардинській 5 (''сучасна [[Площа Соборна (Львів)|пл. Соборна]] 6''), який принаймні з [[1911]] року був забезпечений заїздом для [[Віз|возів]] та екіпажів, а вартість проживання становила від 1.80 до 5.00 [[Історія грошей в Україні|крон]]. Діяв принаймні до [[1935]]  року.<ref name=":11" /><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-60-nr-254-8-listopada-1870,NDc3MjkzOTM/2/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R. 60, nr 254|last=|first=|year=08.11.1870|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=1559|language=польська|isbn=}}</ref>

=== [[1874]] рік ===
У Львові працював також готель '''''Лазаруса''''' / Lazarusa -  знаходився на вул. Кароля Людвіка 23 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]'').<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-64-nr-43-25-lutego-1874,NDc3ODE3NDE/4/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska / R. 64, nr 43|last=|first=|year=25.02.1874|publisher=Józef Piller|location=Львів|pages=5|language=польська|isbn=}}</ref><ref name=":5" />

===[[1875]] рік ===
У Львові знаходились принаймні 8 готелів та заїзджих дворів. Зокрема ''Жорж,'' ''Англійський, Європейський, Ланга'' та'':''

Готель '''''Національний''''' / Hotel Narodowy -  знаходився на вул. Кароля Людвіка 23 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]''). Імовірно діяв станом на [[1890]] рік.<ref name=":5" /><ref name=":1">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/przewodnik-po-lwowie,NTAwMjYw/7/#info:metadata|title=Przewodnik po Lwowie. Wydanie 2|last=Schneider|first=Antoni|year=1875|publisher=Gybrynowicz i Schmidt|location=Львів|pages=3|language=Польська|isbn=|accessdate=5 березня 2019|archive-date=6 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190306111321/https://polona.pl/item/przewodnik-po-lwowie,NTAwMjYw/7/#info:metadata}}</ref><ref name=":2">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/9/#info:metadata|title=Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej|last=Łoziński|first=Wł.|year=1894|publisher=|location=Львів|pages=5|language=польська|isbn=|accessdate=1 березня 2019|archive-date=2 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190302024501/https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/9/#info:metadata}}</ref>

=== [[1886]] рік ===
Готель '''''Французький /''''' Hotel Francuski, знаходився на [[Площа Міцкевича (Львів)|пл. Марійській]] 5 (''сучасна [[Площа Міцкевича (Львів)|пл. Міцкевича]] 5'').<ref name=":6" /> Станом на [[1911]] рік: власником готелю був Людвік Штадтмюллер (Ludwik Stadtmüller); в готелі розміщувались [[Ресторани Львова|ресторан]], [[цукерня]], кімнати для сніданків, в літній час працювала відкрита тераса з концертами військової музики (вартість сніданку становила 60 [[Галер|Гелерів]], обід - від 1.60 [[Крона (монета)|корони]]); вартість проживання становила від 1.80 до 7.70 [[Крона (монета)|корон]]. Станом на [[1914]] рік в готелі: відбувались концерти квартету Ганц і Боровскі (Ganz i Borowski); вартість проживання становила від 2.50 до 12.50 [[Історія грошей в Україні|крон]].

===[[1890]] рік ===
#'''''Під колією''''' ('''''Під золотим ягнятком''''')-  знаходився на вул. Кароля Людвіка 37 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]''). Імовірно діяв станом на [[1890]] рік.<ref name=":52">{{Cite book|title=Львів на фотографії-2: 1860-2011|last=Котлобулатова|first=Ірина|year=2011|publisher=Центр Європи|location=Львів|pages=40|language=українська|isbn=978-966-7022-90-7}}</ref>
#'''''Під львівсько-чернівецькою колією''''' -  знаходився на вул. Кароля Людвіка 39 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]''). Імовірно діяв станом на [[1890-ті|1890]] рік.<ref name=":53">{{Cite book|title=Львів на фотографії-2: 1860-2011|last=Котлобулатова|first=Ірина|year=2011|publisher=Центр Європи|location=Львів|pages=40|language=українська|isbn=978-966-7022-90-7}}</ref>
#'''''Корзо''''' -  знаходився на вул. Кароля Людвіка 41 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]''). В готелі знаходилась однойменна [[Ресторани Львова|кав'ярня]]. Імовірно діяв станом на [[1890-ті|1890]] рік.<ref name=":54">{{Cite book|title=Львів на фотографії-2: 1860-2011|last=Котлобулатова|first=Ірина|year=2011|publisher=Центр Європи|location=Львів|pages=40|language=українська|isbn=978-966-7022-90-7}}</ref>
#Готель (Хостел) '''''Штадтмюллера''''' / Hotel (Hotel garni) Stadtmüllera (з [[1911]] року імовірно народна назва - '''''Під трьома неграми''''') - знаходився на [[Вулиця Краківська (Львів)|вул. Краківській]] 9. Точно, принаймні з [[1911]] року, змінив статус на повноцінний готель '''''Штадтмюллера''''' / Hotel Stadtmüllera. Принаймні з [[1890]]<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-80-nr-175-1-sierpnia-1890,NDc3Njc0Mjc/5/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.80, nr 175|last=|first=|year=01.08.1890|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=6|language=польська|isbn=}}</ref> по [[1911]] рік власником готелю був Людвік Штадтмюллер (Ludwik Stadtmüller); готель містив [[Ресторани Львова|ресторан, пивну, бенкетну залу, винарню]]; вартість проживання становила від 1.40 до 4 крон.<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":4" /> В [[1935]] році офіційно згадується знову як готель ''Під трьома неграми'''''.'''

===[[1891]] рік ===
В газетах вперше згадується про:
[[File:Готель центральний.jpg|thumb|Готель Центральний]]
#Готель '''''Центральний''''' / Hotel Centralny збудований у 1884 за проектом Емануеля Галля (згодом, щонайменше з [[1911]] року, перейменований на готель '''''Сіті''''' / Hotel City) - знаходився на вул. Кароля Людвіка 11 і вул. Сикстуській 4 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]] 11''). Станом на [[1911]] рік готелі знаходились ресторан та кав'ярня; вартість проживання становила від 1.80 до 8.00 [[Історія грошей в Україні|крон]]. Станом на [[1914]] рік: власник готелю - Рудольф Фабіан (Rudolf Fabian); вартість проживання становила від 3.00 до 12.00 [[Історія грошей в Україні|крон]]. [[1910]] готель реконструйовано будівельною фірмою Е.Жиховича в англійському модерному стилі.  Діяв принаймні до [[1935]] року.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-81-nr-177-6-sierpnia-1891,NDc3NjgyNzg/4/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.81, nr 177|last=|first=|year=06.08.1891|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=5|language=польська|isbn=}}</ref>Сьогодні в готелі працює ресторан сусіднього Гранд-готелю та хостел.
#Готель '''''Garni''''' відкрився [[1891]] року на вул. Трибунальській (сучасна вул. Шевська 10), власником був Вільгельм Брейтмаєр (Wilhelm Breitmajer), іноді готель називали '''''Брейтмаєра'''''. Сама бідівля готелю збудована дещо раніше - у 1786-1787 рр. майстром цеху будівничих Яковом Косинським для Юстини Гординської, жінки радника магістрату. При готелі знаходилась одноіменна [[Заклади харчування Львова|винарня]]. З часом перетворився в готель. Станом на [[1894 в Україні|1894]] рік називався '''''під 3 Коронами''' (pod 3 Koronami)''. При готелі діяв [[Ресторани Львова|ресторан]]. [[Фасад]] оздоблений [[Класицизм|класицистичними]] рельєфами авторства [[Гартман Вітвер|Гартмана Вітвера]], а останній поверх, добудований приблизно у період із [[1822 в Україні|1822]] по [[1826 в Україні|1826]] роки, доповнений роботами [[Антон Шімзер|Антона Шімзера]]. Діяв принаймні до [[1935]] року. За часів [[Радянська анексія західноукраїнських земель|радянської окупації]] тут знаходився [[тир]].<ref>{{Cite web|url=http://1256.lviv.ua/vulitsia-shievska-starisha-vid-ploshchi-rinok/|title=Вулиця Шевська, старіша від площі Ринок|last=Мельник|first=Б.|date=16.07.2015|website=http://1256.lviv.ua|publisher=|language=українська|accessdate=|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327184233/http://1256.lviv.ua/vulitsia-shievska-starisha-vid-ploshchi-rinok/}}</ref>

===[[1892]] рік ===
В газетах вперше згадується про:
[[File:Готель Імперіал, Львів.jpg|thumb|Готель Імперіал]]
Готель '''''Імперіал''''' '''''/''''' Hotel Imperial - знаходився на вул. Третього травня 3 (''сучасна [[Вулиця Січових Стрільців (Львів)|вул. Січових Стрільців]] 3''). Станом на [[1911]] рік: готель був забезпечений електричним освітленням, ваннами (за окрему плату), ліфтом; відбувались концерти італійського [[Квінтет|квінтету]]; в готелі знаходився першорядний [[Ресторани Львова|ресторан]] під управлінням Леона Богушєвіча (Leon Bogusiewicz), вартість обіду становила від 2 корон 80 гелерів. З [[1914]] року щоденно відбувався концерт квартету Ганц і Боровскі (Ganz i Borowski); вартість проживання становила від 3.50 до 12.50 [[Історія грошей в Україні|крон]]. Готель діяв принаймні до [[1935]] року.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-84-nr-61-16-marca-1894,NDc3Njk3NjQ/5/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.84, nr 61|last=|first=|year=1894|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=6|language=польська|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-82-nr-134-14-czerwca-1892,NDc3NjkxNDA/5/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.82, nr 134|last=|first=|year=14.06.1892|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=6|language=польська|isbn=}}</ref>

=== [[1893]] рік ===
[[File:Готель Метрополь львів 1894.jpg|thumb|Готель Метрополь, 1894 рік]]
В газетах вперше згадується про Готель '''''Метрополь''''' '''''/''''' Hotel Metropole - знаходився на вул. Панській 1 (''частина сучасної [[Вулиця Івана Франка (Львів)|вул. Івана Франка]]''). Готель був забезпечений електричним освітленням.  Станом на [[1911]] - [[1914]] рік: в партері готелю знаходилась [[Ресторани Львова|кав'ярня]] Брейтмаєра (Breitmayera); вартість проживання стабільно становила від 1.60 до 9.00 [[Історія грошей в Україні|крон]]. В [[1935]] році зазначається, що адресою готелю була [[Вулиця Пекарська (Львів)|вул. Пекарська]] 2.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-83-nr-144-27-czerwca-1893,NDc3Njk1NDk/5/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.83, nr 144|last=|first=|year=27.06.1893|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=6|language=польська|isbn=}}</ref>

===[[1894 в Україні|1894]] рік ===
У Львові знаходилось принаймні 14 готелів, які розділялись на 3 категорії:
<u>готелі першорядні</u>: [[Жорж (готель)|готель ''Жорж'']]'',''  готель ''Європейський,'' готель ''Французький'' та згадані вперше:
[[File:Grand hotel Lviv.png|thumb|Гранд готель, 1906 рік]]
[[File:Гранд готель.jpg|thumb|Гранд - Готель]]
#[[Гранд-Готель (Львів)|'''''Гранд Готель''''']] / Grand Hotel -  знаходився на вул. Кароля Людвіка 13 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]] 13''), діючий станом на сьогодні. Збудований на місці будинку в якому діяла [[Ресторани Львова|цукерня]].  Відкрився за деякими даними [[1893]] року (хоча найбільш імовірно почав роботу вже у 1894 році<ref name=":12">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/gazeta-lwowska-r-84-nr-148-1-lipca-1894,NDc3Njk4NTE/5/#info:metadata|title=Gazeta Lwowska R.84, nr 148|last=|first=|year=01.07.1894|publisher=Piller, Józef|location=Львів|pages=6|language=польська|isbn=}}</ref>) і був забезпечений електричним освітленням щонайменше з [[1894 в Україні|1894]] року. Станом на [[1911]] рік: в готелі знаходилась [[Ресторани Львова|кав'ярня]], ліфт на електроприводі. В період з [[1911]] по [[1914]] рік вартість проживання стабільно становила від 2.00 до 12.00 [[Історія грошей в Україні|крон]].
<u>готелі другорядні:</u> ''Готель Англійський'', ''Готель Варшавський, Готель Краківський'' та згаданий вперше:
#Готель '''''Швейцарський''''' / Hotel Szwajcarski - знаходився на вул. Баторого 20 (''сучасна [[Вулиця Князя Романа (Львів)|вул. Князя Романа]]''), діючий станом на сьогодні. В путівниках Львова станом на [[1935]] рік згадується, що за вказаною адресою діяв готель '''''Саскі''''' / Saski (якщо це не опечатка тогочасних публікацій - це свідчить що готель тимчасово перейменовувався).
<u>хостели (</u><u>умебльовані кімнати)</u> вартістю проживання від 60 ct. (імовірно мова йде про [[Крейцер (монета)|крейцери]]). 
В газетах того часу, в силу проведення у Львові [[Галицька крайова виставка|Галицької крайової виставки]], описувалось про роботу Готелю виставки А, Готелю виставки В та Готелю виставки С.<ref name=":12" />

===[[1905]] рік ===
Готель '''''Сан-Сусі''''' /Hotel Sans-souci - відкрився 1905 року та знаходився на вул. Шайнохи 5 (''сучасна [[Вулиця Банківська (Львів)|вул. Банківська]]''), поруч з одноіменним рестораном <ref name=":0">{{Cite web|url=http://photo-lviv.in.ua/vulytsya-karolya-shajnohy-abo-de-lyubyv-zihraty-v-shahy-yuzef-pilsudskyj/|title=Вулиця Кароля Шайнохи, або де любив зіграти в шахи Юзеф Пілсудський|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=6 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190306043903/http://photo-lviv.in.ua/vulytsya-karolya-shajnohy-abo-de-lyubyv-zihraty-v-shahy-yuzef-pilsudskyj/}}</ref>. Діяв щонайменше до [[1933]] року.

===[[1911]] рік ===
[[File:Готель Австрія (Львів), 1911 рік.jpg|thumb|Готель Австрія, 1911 рік]]
[[File:Савой2.jpg|thumb|Готелі Савой, Брістоль та Депенденс Брістоль]]
За останніх часів [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]], у Львові кількість готелів збільшилась щонайменше до 17 (без врахування пансіонатів, яких було принаймні 6), зокрема:
[[Жорж (готель)|готель ''Жорж'']]'','' [[Гранд-Готель (Львів)|гранд ''Готель'']]'','' готель ''Імперіал,'' готель ''Європейський,'' готель ''Французький,'' готель ''Метрополь,'' готель ''Вікторія,'' готель ''Сіті,'' готель ''Краківський,'' готель ''Штадтмюллера,'' готель ''Варшавський,'' готель ''Сан-Сусі,'' готель ''Брістоль'' та згадані вперше:
#Готель '''''Австрія''''' / Hotel Austrya - знаходився на вул. Баторого 12 і 14 (''сучасна [[Вулиця Князя Романа (Львів)|вул. Князя Романа]] 12''). Власником принаймні з [[1911]] по [[1914]] рік був Юліуш Кюхнер (Juliusz Kuhner).
[[File:Готель еліт.jpg|thumb|Вхід до готелю Еліт]]
[[File:Narodna hostynnycia.jpg|thumb|Народна гостинниця, 1907 рік]]
[[File:Народна гостиниця.jpg|thumb|Оголошення готелю "Народна гостиниця" про залучення інвесторів, газета "Діло" (№13), 18.01.1917 р.]]
#Готель '''''Еліт''''' / Hotel Elite - знаходився на вул. Красіцьких 18а (''сучасна [[Вулиця Огієнка (Львів)|вул. Огієнка]]''). В  [[1935]] році згадується імовірно інший (онойменний) готель ''Еліт'' по вул. Легіонів 27 (''сучасний [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]] 27'').
#Готель '''''Бельв'ю''''' / Hotel Bellevue - знаходився на вул. Кароля Людвіка 27 (''частина сучасного [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]''). Готель був забезпечений електричним освітленням та ліфтом.  В готелі знаходились [[Ресторани Львова|одноіменні ресторан і кав'ярня]]. Вартість проживання з 1911 по 1914 роки стабільно становила від 2.40 до 6.00 [[Історія грошей в Україні|крон]].
#Готель '''''Савой''''' / Hotel Savoy - знаходився на вул. Собєського 7 (''сучасна [[Вулиця Братів Рогатинців|вул. Братів Рогатинців]]''). Діяв щонайменше до [[1935]] року.
#Готель '''''Нью-Йорк''''' / Hotel New-Jork - знаходився на пл. Голуховських 3 (''сучасна [[Вулиця Торгова (Львів)|вул. Торгова]]''). В інших джерелах вказується, що готель знаходився на сучасному ''[[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]] 45.'' Власником був [[Зигмунт Ценгут]]. Вже в 1930-х роках адресою готелю вказується вул. Легіонів 15 (''сучасна не парна сторона [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]''). З 1945 носив назау готель '''''Дніпро'''''. В [[2000-ні|2000]]-х роках готель відбудовано за старими планами та названо готель '''''Опера'''''. Сьогодні діє під назвою готель '''''Панорама'''''.<ref name=":4" /><ref name=":5" />
#'''''Народна Гостинниця''''' / Narodna Hostynnycia - знаходилась на [[Вулиця Костюшка (Львів)|вул. Костюшка]] 1. Будинок готелю соруджено у стилі сецесії за проектом [[Обмінський Тадеуш|Тадеуша Обмінського]]. Архітектор поєднав елементи декоративної та раціональної сецесії з мавританськими мотивами у колонах балконів другого поверху. Балюстради балконів та аттику конструював український архітектор [[Левицький Філемон|Філемон Левицький]]. На рівні другого поверху по периметру будівлі влаштовано  фриз з позолоченою орнаментикою виноградної лози в іконостасному стилі. Коштувала ця будівля, включно з ділянкою, меблями та електричним ліфтом 200 тисяч [[Крона (монета)|австрійських крон]]. Готель, кав’ярню і ресторан відкрили у [[1906]] році, інтер’єр виконали у народному стилі. ''Народна Гостинниця'' одразу стає одним з небагатьох місць де гуртувалася українська інтелігенція. Готель був заснований як бізнесовий проект [[Нагірний Василь Степанович|Василем Нагірним]], який писав про це так:{{цитата|''”У 1899 р. засновано за моєю ініціативою товариство з обмеженою порукою під фірмою ”Народна Гостинниця“. Цим товариством задумав я осягнути таку ціль:  1) дати нашій молоді спромогу вивчитися готельного промислу, каварняного і шинкарського; 2) створити інституцію, що дбала б за ширення замилування до ведення готельного промислу, шинкарського і каварняного… “.''}}Ціни проживання були різними: від 0,6 до 10 [[Крона (монета)|крон]] за добу, загалом це було досить помірно. Однак кав’ярня і ресторан в готелі вважалися дорогими, з прицілом на заможну публіку (зокрема послів Галицького сейму, що містився неподалік). В [[1918]] році члени Центрального Військового комітету [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)|Д. Вітовський]], [[Левицький Кость Антонович|К. Левицький]] та інші планували [[Листопадовий чин]]. У міжвоєнний час кав’ярня, яка діяла в готелі перейшла в оренду до спілки ”Парнес і Ціммерман“. Нові власники назвали кав’ярню ”Republique“. У приміщенні готелю також діяв офіс і крамниця ”Маслосоюзу“ (найуспішнішого українського кооперативу в Галичині). В свій час у цій будівлі працювали також молочарня Лукавецької, філателія Дубенського, перукарня Пастернака та крамниця з продажу яєць Каца. Діяла щонайменше до [[1939]] року. Готель проджовжував свою роботу і з початком [[Радянська анексія західноукраїнських земель|радянської окупації]]. Сьогодні в будівлі знаходиться [[Західна регіональна митниця]].<ref>{{Cite web|url=https://photo-lviv.in.ua/narodna-hostynnytsya-nevidomyj-lviv/|title=”Народна Гостинниця“. Невідомий Львів|last=|first=|date=05. 02. 2015|website=photo-lviv.in.ua|publisher=|language=українська|accessdate=|archive-date=27 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200327193855/https://photo-lviv.in.ua/narodna-hostynnytsya-nevidomyj-lviv/}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://libraria.ua/numbers/192/3269/|title=Газета "Діло"|date=18.01.1917|website=https://libraria.ua|language=українська|accessdate=17 лютого 2022|archive-date=17 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217144406/https://libraria.ua/numbers/192/3269/}}</ref>

До [[Пансіонат|пансіонатів]] належали:

#Пансіонат '''''Вишуканий''''' / Pension Exquisite - знаходився на вул. Сикстуській 23 (''сучасна [[Вулиця Дорошенка (Львів)|вул. Дорошенка]]''). Власником була Євгенія Кальварійська (Eugenia Kalwaryjska). Вартість номера з постіллю, обслуговуванням становила від 6 до 10 [[Австро-угорська крона|крон]] в залежності від площі (електричне освітлення тарифікувалось додатково). Вартість користування ванною - 1 [[Австро-угорська крона|крона]]. Обіди "table d'hote", послуга з принесення обідів до номера - 20 [[Галер|гелерів]] на день. Мінімальний строк проживання - 8 днів (в період проведення в місті різних з'їздів - 2 дні).
#Пансіонат '''''Затишшя''''' / Pension Zacisze - знаходився на вул. Зиблікевича 44 (''частина'' ''сучасної [[Вулиця Івана Франка (Львів)|вул. Івана Франка]]''). Власником була Міхайлина Добровольська (Michalina Dobrowolska). Вартість номера з постіллю, обслуговуванням, холодною ванною та електричним освітленням становила від 6 до 7 [[Австро-угорська крона|крон]]. Вартість користування теплою ванною - 1 [[Австро-угорська крона|крона]]. Подавались обіди за окрему плату. Мінімільний термін перебування не регламентувався.
#Пансіонат '''''Гоплана''''' / Pension Goplana - знаходився на вул. А. Бельовського 5 (''сучасна [[Вулиця Ковжуна (Львів)|вул. Ковжуна]]''). Власником була Вікторія Камінська (Wiktorya Kaminska) з сестрою. Вартість номера з постіллю, обслуговуванням та електричним освітленням становила від 6 до 10 [[Австро-угорська крона|крон]]. Мінімільний термін перебування не регламентувався.
#Пансіонат '''''Литовка''''' / Pensyonat Litwinka - знаходився на перетині пл. Академічної (''сучасна [[Проспект Шевченка (Львів)|пр. Шевченка]]'') та [[Вулиця Фредра (Львів)|вул. Фредра]] 9. Власником була пані Бухбіндерова (Buchbinderowa). Послуги: електричне освітлення, домашня кухня, ванни.
#Пансіонат '''''Варшавянка''''' / Pensyonat Warszawianka - знаходився на [[Вулиця Пекарська (Львів)|вул. Пекарській]] 5.
#Пансіонат '''''Милий''''' / Pension Mignon - знаходився на [[Вулиця Коперника (Львів)|вул. Коперніка]] 19.<ref name=":3">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/plan-lwowa,MzkxNzMxMDI/9/#info:metadata|title=Plan Lwowa z informacyjnym przewodnikiem po mieście|last=|first=|year=1911|publisher=Księgarnia Polska Bernarda Połonieckiego|location=Львів|pages=13-14|language=польська|isbn=|accessdate=21 лютого 2019|archive-date=22 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190222041950/https://polona.pl/item/plan-lwowa,MzkxNzMxMDI/9/#info:metadata}}</ref><ref name=":4" />

===[[1914]] рік ===
[[File:Hotel Romania Lviv.jpg|thumb|Готель Романія]]
В той час у Львові знаходилось принаймні 18 готелів (без врахування пансіонатів)''.''<ref name=":4">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/plan-lwowa-wydanie-nowe-przejrzane-poprawione-i-uzupelnione-100-nowo-zalozonemi,MzkxNzMxMDE/10/#info:metadata|title=Plan Lwowa : wydanie nowe, przejrzane, poprawione i uzupełnione 100 nowo założonemi ulicami.|last=|first=|year=1914|publisher=Księgarnia Polska Bernarda Połonieckiego|location=Львів|pages=13-15|language=польська|isbn=|accessdate=21 лютого 2019|archive-date=22 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190222041948/https://polona.pl/item/plan-lwowa-wydanie-nowe-przejrzane-poprawione-i-uzupelnione-100-nowo-zalozonemi,MzkxNzMxMDE/10/#info:metadata}}</ref>

===[[1935]] рік ===
В цей період часу в путівниках Львова описуються раніше діючі готелі (''Англійський, Брістоль, Сіті, Еліт, Європейський, Жорж, Гранд-готель, Імперіал, Краківський, Метрополь, Народна Гостинниця, Нью-Йорк,'' ''Сан-Сусі, Саскі, Савой, Під 3 Коронами, Під трьома неграми, Варшавський, Подільський'') та згадані вперше<ref>{{Cite book|url=http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/docmetadata?id=5290&from=&dirids=1&ver_id=&lp=4&QI=|title=Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa|last=Horbay|first=W.|year=1935|publisher=Lwowskie Biurо Dzienników i Ogłoszeń "Nowa Reklama"|location=Львів|pages=27|language=польська|isbn=}}</ref>:
[[File:Готель асторія.jpg|thumb|Вхід до готелю Асторія]]
[[File:Контіненталь та грюнберг.jpg|thumb|Готелі Континенталь та Грюнберг]]
# Готель '''''Американський''''' / Amerykanski, знаходився на вул. Станіслава 3 (''сучасна [[Вулиця Тиктора (Львів)|вул.Тиктора]]'').
#Готель '''''Асторія''''' / Astoria, знаходився на вул. Казимира Великого 15 (''сучасна [[Вулиця Городоцька|вул. Городоцька 15]]''), діючий станом на сьогодні. 
#Готель '''''Бельведер''''' / Belweder, знаходився на вул. Рейтана 3 (''сучасна [[Вулиця Леся Курбаса (Львів)|вул. Леся Курбаса]]'').
#Готель '''''Континенталь''''' / Continental, знаходився на вул. Різницькій 7 (''сучасна [[Вулиця Наливайка (Львів)|вул. Наливайка]] 7'').
#Готель '''''Монополія''''' / Monopol, знаходився на вул. Легіонів 25 (''сучасна не парна сторона [[Проспект Свободи (Львів)|пр. Свободи]]'').
#Готель '''''Полонія''''' / Polonia, знаходився на вул. Різницькій 6 (''сучасна [[Вулиця Наливайка (Львів)|вул. Наливайка]]'').
#Готель '''''Реуніон''''' / Reunion, знаходився на вул. Рутовського 26 (''сучасна [[Вулиця Театральна (Львів)|вул. Театральна]]'').
#Готель '''''Роял''''' / Royal, знаходився на пл. Бернардинській 14 (''сучасна [[Вулиця Архівна (Львів)|вул. Архівна]]'').
#Готель '''''Венеціанський'''''/ Wenecki, знаходився на вул. Рейтана 7 (''сучасна [[Вулиця Леся Курбаса (Львів)|вул. Леся Курбаса]]'').
#Готель '''''Зіппер''''' / Zipper, знаходився на вул. Рейтана 9 (''сучасна [[Вулиця Леся Курбаса (Львів)|вул. Леся Курбаса]]'').

== 2012 рік (Чемпіонат Євро-2012) ==
Відповідно до вимог [[УЄФА]], до футбольного чемпіонату Львів повинен надати 1315 номерів у готелях  рівня 5 зірок, 1020 — рівня 4 зірок і 2740 номерів — у 3-зіркових готелях (всього — 5075). Також 21 700 місць місто має намір надати в відреконструйованих і переобладнаних гуртожитках.

Станом на 21 квітня 2011 року, компанія TUI Travel, яка є офіційним туроператором УЄФА, законтрактувала у Львові 2896 номерів, що становить 57% від запланованого УЄФА. <ref>Дані Нацагентства з підготовки України до Євро (Укрєвроінфрапроект) [http://ukraine2012.gov.ua/news/193/47311 (Інформаційний центр «Україна-2012»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110625062422/http://www.ukraine2012.gov.ua/news/193/47311/ |date=25 червня 2011 }}</ref>
== Характеристика галузі ==
'''На [[2019]] рік''' у Львові нараховується принаймні 5 п'ятизіркових готелів - [[BANKHOTEL|Bank Hotel]], Nobilis Hotel, Леополіс Готель, [[Гранд-Готель (Львів)|Grand Hotel]] та [[Львівська цитадель|Citadel Inn]]. Саме [[Львівська цитадель|Citadel Inn]] був першим п'ятизірковим готелем у Львові та отримав сертифікацію в серпні [[2012]] року.

Щодо 4-х зіркових готелів, то станом на січень [[2019]] року у Львові працює 17 таких готелів. Найвідоміші з них: Готель Швейцарський, Taurus Hotel & SPA, PANORAMA Lviv Hotel, Готель Шопен, Sunny Hotel, Атлас Делюкс Готель, [[Дністер (готель, Львів)|Premier Hotel Dnister]], Бутік Готель Еней, Astoria Hotel, Conference Hotel Suputnyk, [[Reikartz Hotel Group|Reikartz]].

До тризіркових готелів (яких у Львові нараховується понад 32 станом на [[2019 в Україні|2019]] рік) відносять: [[Жорж (готель)|Готель Жорж]], [[Львів (готель)|Готель Львів]], [[Замок Лева]], Євроготель, Jam Hotel, [[Danylo Inn (готель)|Danylo Inn]], On The Square Guesthouse, Hotel Plazma, Nota Bene Hotel, Modern Art Hotel, Chaplin, Leotel,  Готель Соната, Hotel 39, Nota Bene Loft та інші.
=== Особливості готельного ринку Львова ===
# Високий туристичний потенціал
# Мало придатних готельних ділянок в історичному середовищі (обмеження по забудові у зв’язку із охоронною зоною ЮНЕСКО)
# Відсутні міжнародні готельні оператори чи бренди
# Середня тривалість перебування — 2,6 доби (2006), (2,1 у 2000).
#Велика кількість хостелів середнього європейського стандарту.
#Велика кількість подобових апартаментів високого європейського стандарту.

<br /><gallery>
Файл:Grand Hotel in Lviv.jpg|[[Гранд-Готель (готель, Львів)|Гранд-Готель]]
Файл:A street if Lvov in the morning 2.jpg|[[Готель Жорж|«Жорж»]]
Файл:Lviv hotel, Lviv.jpg|[[Львів (готель)|«Львів»]]
Файл:Vlasta hotel, Lviv.jpg|[[Власта (готель)|«Власта»]]
Файл:16 Teatralna Street, Lviv.jpg|[[«Леополіс»]]
Файл:Hotel „Schwejzarskyj“ Lwiw.JPG|[[«Швейцарський»]]
|[[«Citadel Inn]]
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Див. також ==
* [[Гранд-Готель (готель, Львів)|Гранд-Готель]]
* [[Danylo Inn (готель)|Danylo Inn]]
* [[Готель «Європейський»]] (один з найстаріших готелів Львова, нині не діє)
* [[Власта (готель)|Готель Власта]]

== Посилання ==
{{Commonscat|Hotels in Lviv}}
* [http://www.city-adm.lviv.ua/zed/images/stories/zed/presentations_hotel/hotelstudy.pdf Маркетингове дослідження готельного ринку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161213102743/http://city-adm.lviv.ua/zed/images/stories/zed/presentations_hotel/hotelstudy.pdf |date=13 грудня 2016 }}
* [http://euro2012.ukrinform.ua/analytical/11379/?PAGEN_1=3 Реалії та перспективи готельного сегменту Львова]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://lviv.travel/ua/index/wheretostay Офіційний туристичний сайт міста. Де зупинитися] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100625023347/http://lviv.travel/ua/index/wheretostay |date=25 червня 2010 }}
* [http://lvivtour.com.ua/ua/hotels/ Готелі Львова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090625021712/http://lvivtour.com.ua/ua/hotels/ |date=25 червня 2009 }}
* [http://infomisto.com/uk/lviv/catalog/goteli-moteli/ Готелі міста Львів (описи, фотогалереї, розташування на карті)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141219155945/http://infomisto.com/uk/lviv/catalog/goteli-moteli/ |date=19 грудня 2014 }}
*[https://hotels24.ua/uk/Lviv/ Онлайн бронювання готелів Львова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181028002011/https://hotels24.ua/uk/Lviv/ |date=28 жовтня 2018 }}

[[Категорія:Готелі Львова|*]]