Перегляд вихідного коду сторінки Горностаївський район

{{Район
| назва           =Горностаївський 
| прапор          =Hornostaivskyj rayon prapor.svg
| опис прапора    =Прапор Горностаївського району
| герб            =Gornostaivskiy rayon gerb.svg
| опис герба      =Герб Горностаївського району
| розташування    =Hornostaivskyj-Raion.png
| мапа            =Gornostaivskyi.jpg
| регіон          =[[Херсонська область]]
| код КОАТУУ      =6522600000 
| утворений       =1965
| населення       = {{Населення районів Херсонської області|Горностаївський}}
| площа           =1018
| густота         =19.7
| код району      =5544
| поштові індекси =74600—74642
| центр           =[[Горностаївка (Горностаївський район)|Горностаївка]]
| міські ради     =
| селищні ради    =1
| сільські ради   =12
| міста           =
| смт             =1
| села            =28
| селища          =
| адреса          =74600, Херсонська обл., Горностаївський р-н, смт&nbsp;Горностаївка, вул. Покровська, 145, 4-12-49
| веб-сторінка    =[http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../adm/admin/reg/gornost/index.html Сторінка на сайті ОДА]
| голова РДА       =Вермієнко Григорій Вікторович
| голова ради     =Вермієнко Григорій Вікторович
}}

'''Горноста́ївський райо́н''' розташований у центрально-північній частині Херсонщини.

На півночі межує з [[Великолепетиський район|Великолепетиським]], сході і півдні з [[Нижньосірогозький район|Нижньосірогозьким]] і [[Каховський район|Каховським]], на заході по руслу [[Дніпро|Дніпра]] з [[Бериславський район|Бериславським]] районами.

== Історія ==
Назву район одержав від переселенців з села [[Горностаївка (Ріпкинський район)|Горностаївки]] на [[Чернігівщина|Чернігівщині]]. Назва пішла від [[горностай|горностая]]&nbsp;— тваринки, що водилася на [[Полісся|Поліссі]]. Райцентр засновано у XVIII столітті.

Поблизу нього збереглися залишки поселення доби [[Бронзова доба|пізньої бронзи]], городище [[скіфи|скіфсько]]-[[сармати|сарматської]] доби, знайдено [[кам'яні баби]] кочівників ХІ—ХІІІ століть. В околицях села [[Каїри (Горностаївський район)|Каїри]] виявлено [[мезоліт]]ичну стоянку, [[неоліт]]ичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфсько-сарматське городище, могильник ІХ—ХІ століть.

З правіку населення цього степового краю займалося [[хліборобство]]м, [[скотарство]]м, [[рибальство]]м на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях [[вапняк]]ового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували [[пшениця|пшеницею]] і худобою.

Нині економічне обличчя району визначає агропромисловий комплекс. Ґрунти тут південно-[[чорнозем]]ні з різновидами та лугово-черноземні степових подів&nbsp;— понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць.

У [[1923]] році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений [[Херсонська округа|Херсонський округ]], до якого ввійшов Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.

Після утворення району в [[1923]] році значна увага приділяється письменності серед дорослого населення. Вже через два роки в районі налічується 19 лікнепів та 6 шкіл малописьменності, в яких навчалися переважно жінки віком від 18 до 50 років. І лише наприкінці 30-х років вдалося ліквідувати неписьменність.

У [[1928]] році почалася масова примусова колективізація селянських господарств. До [[1933]] року майже всі господарства були колективізовані.

У квітні [[1930]] року в [[Горностаївка (Горностаївський район)|Горностаївці]] відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків.

За постановою [[ВУЦВК]] від [[17 лютого]] [[1935]] року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу [[Херсонська область|Херсонської області]].

У [[1935]] році почала видаватися районна газета «Сталінець», яку одержував майже кожен двір.

З [[1932]] по [[1934]]&nbsp;рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомор]]. У селах траплялись випадки [[канібалізм]]у.<ref>http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/poslugy/sgr.html{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

[[Файл:Morchenko.jpg|thumb|left|200px| Свідчення Морченко Поліни Лук'янівни 1918&nbsp;р.н. про Голодомор у селах Горностаївщини та випадки [[канібалізм]]у. За п'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У [[1949]] році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено з відновлення шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці [[1943]] року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У [[1944]] році поновляє свій вихід районна газета «Сталінець». До [[1949]] року в районі працювало п'ять кінопересувок та радіовузли. У [[1948]]—[[1949]]&nbsp;рр. споруджено міжколгоспну інкубаторну станцію на 195 тисяч яйцемісць. До [[1950]] року збудовано напівмеханізовану пекарню, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типову поліклініку, стаціонарну лікарню, дитячий садок і ясла, водонасосну станцію.

У [[1956]] році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу.

В [[1958]] році на базі двох господарств «Червоний партизан» та імені 8 березня створено колгосп «Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як [[кукурудза]]. На початку [[1963]] року згідно з Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[30 грудня]] [[1962]] року відбулося подальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів [[Херсонська область|Херсонської області]] був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[4 січня]] [[1965]] року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано [[Степненська сільська рада (Нижньосірогозький район)|Степнянську сільраду]] Горностаївського району до складу [[Нижньосірогозький район|Нижньосірогозького району]].<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref>

В [[1970]] році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району.

== Культура ==
у районі діє 22 бібліотеки; 22 заклади культури клубного типу; [[Горностаївський етнографічний музей|один музей]]; 10 будинків культури; 12 сільських клубів; одна дитяча музична школа.

На території району розташовано 42 пам'ятки історії та 211 пам'яток археології.

== ЗМІ ==
Видається районна газета «Сільські новини»<ref>{{Cite web |url=http://silnov.org.ua/ |title=«Сільські новини». |accessdate=13 серпень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160110054315/http://silnov.org.ua/ |archivedate=10 січень 2016 |deadurl=yes }}</ref> Наклад: 2 420 примірників.

== Земельні ресурси ==
{| class="wikitable"
|bgcolor="#f4a460"|'''Територія, усього'''
|bgcolor="#f4a460"|''''''
|bgcolor="#f4a460"|'''тис. га'''
|-
|-
|у тому числі: сільськогосподарські угіддя
|101,8
|тис. га
|-
|-
|із них: рілля
|87,4 тис. га (або 85,7&nbsp;%) від площ с/г угідь області 4,4&nbsp;%
|тис. га
|-
|-
|Ліси й інші лісовкриті площі
|85,6 (або 83,8&nbsp;%)
|тис. га
|-
|-
|Забудовані землі
|2,5 (або 2,46&nbsp;%)
|тис. га
|-
|-
|Землі водного фонду
|1,6 (або 1,58&nbsp;%)
|тис. га
|-
|-
|Інші землі
|7,25 (або 7,13&nbsp;%)
|тис. га
|-
|}

== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Горностаївського району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах становила&nbsp;— 56,25&nbsp;% (проголосували 7983 із 14&nbsp;193 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 42,10&nbsp;% (3361 виборець); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 19,90&nbsp;% (1589 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 8,27&nbsp;% (660 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 7,87&nbsp;% (628 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 7,59&nbsp;% (606 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 1,57&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-04-05|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate=2018-02-27|deadurl=yes}}</ref>

== Див. також ==
* [[Каїрська балка]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{commonscat|Hornostaivka Raion}}
* [http://www.investor.ks.ua/rayon.php?lang=ua&&section=hornostayivka&&razdel= Більше інформації на «Інвестиційному порталі»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

{{Розташування2|nw=[[Бериславський район]]|n=[[Великолепетиський район]]|ne=[[Великолепетиський район]]
|w=[[Бериславський район]]|e=[[Нижньосірогозький район]]
|sw=[[Каховський район]]|s=[[Каховський район]]|se=[[Нижньосірогозький район]]}}

{{Горностаївський район|nocat=1}}
{{Херсонська область}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Горностаївський район| ]]
[[Категорія:Райони Херсонської області]]
[[Категорія:Виборчий округ 184]]