Перегляд вихідного коду сторінки Горбачов Михайло Сергійович

{{othernames|Горбачов}}
{{Картка:Лідер
| ім'я              = Михайло Сергійович Горбачов
| зображення        = Gorbachev 2019 (cropped).jpg
| розмір_зображення = 280px
| підпис            = 
| посада            = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] [[Президент СРСР]] [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]] 
| початок_терміну   = [[15 березня]] [[1990]]
| кінець_терміну    = [[25 грудня]] [[1991]]
| попередник        = він сам як [[Верховна Рада СРСР|Голова Верховної Ради СРСР]]
| наступник         = 
| віце-президент    = 
| президент         = 
| прем'єр-міністр   = 
| посада2            = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] 5-й [[Генеральний секретар ЦК КПРС]] [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]] 
| попередник2        = [[Черненко Костянтин Устинович]]
| наступник2         = [[Івашко Володимир Антонович]] ''(в.о.)''
| початок_терміну2   = [[11 березня]] [[1985]] 
| кінець_терміну2    = [[23 серпня]] [[1991]]
| посада4           = [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]] 11-й Голова Президії [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]]
| початок_терміну4  = [[1 жовтня]] [[1988]]
| кінець_терміну4   = [[25 травня]] [[1989]]
| попередник4       = [[Громико Андрій Андрійович]]
| наступник4        = він сам як Голова [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]]
| посада3           = [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]] 1-й Голова [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 
| початок_терміну3  = [[25 травня]] [[1989]]
| кінець_терміну3   = [[15 березня]] [[1990]] 
| попередник3       = він сам як Голова Президії [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]]
| наступник3        = [[Лук'янов Анатолій Іванович]]
| дата_народження   = 2.3.1931
| місце_народження  = с. [[Привольне]], Медвеженський район, [[Північно-Кавказький край]], [[РРФСР]]
| дата_смерті  = 
| місце_смерті = 
| громадянство = {{USSR}}→{{RUS}}
| національність = [[росіянин]]/[[українець]]
| виборчий_округ =
| дружина        = [[Горбачова Раїса Максимівна|Раїса Максимівна Титаренко]]
| діти     = Ірина
| родичі   =
| професія =
| релігія  = [[Російська православна церква]]<br/>[[Атеїзм]]
| особистий підпис =
| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Святого апостола Андрія Первозванного (Російська Федерація)}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Пошани (Російська Федерація)}} {{!!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Жовтневої Революції}} {{!!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Знак Пошани}} {{!!}} {{Медаль «За трудову доблесть»}}
{{!}}-
{{!}} {{Медаль «За зміцнення бойової співдружності»}} {{!!}} {{Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва»}} {{!!}} {{Медаль «40 років перемоги у ВВВ»}}
{{!}}}
{{{!}}
{{!}}{{Великий Хрест ордена Білого лева (з 1992)}} {{!!}}{{Командор ордена мистецтв та літератури}} {{!!}} {{Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН}}<!--{{!!}}{{Великий хрест ордена Христофора Колумба}}
{{!}}-
{{!}}{{Великий хрест ордена святої Агати}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Свободи (Португалія)}}-->
{{!}}}
{{НобелівськаПремія|миру|1990}}
| партія = 1) [[КПРС]] ([[1952]]–[[1991]])<br/>
2) [[РОСДП]] ([[2000]]–[[2001]])<br/>
3) [[СДПР]] ([[2001]]–[[2007]])
}}

'''Миха́йло Сергі́йович Горбачо́в''' ({{Lang-ru|Михаи́л Серге́евич Горбачёв}}; {{н}} [[2 березня]] [[1931]], [[Привольне (Красногвардійський район)|Привольне]], [[Красногвардійський район (Ставропольський край)|Медвеженський район]], [[Північно-Кавказький край]], [[СРСР]])&nbsp;— радянський [[політичний діяч|політичний]] та партійний діяч; останній [[Генеральний секретар ЦК КПРС]] ([[1985]]–[[1991|91]]); єдиний [[Президент СРСР]] ([[1990]]–[[1991|91]]).

== Життєпис ==
[[Файл:Michael-Gorbatchov-ABr.jpg|thumb|ліворуч|Михайло Горбачов, 2004]]

Народився в селі Привольне (зараз [[Красногвардійський район (Ставропольський край)|Красногвардійський район]] [[Ставропольський край]]), у селянській сім'ї. Батько&nbsp;— Горбачов Сергій Андрійович (1907—1976), росіянин. Дід Андрій Мойсейович (1890—1962), який разом з батьком Мойсеєм ([[Дмитро Чобіт]] припускає, що насправді його звали Мусій) і братами Олексієм і Григорієм поселився на краю села Привольне. Під час голоду 1932—1933 років село дуже постраждало, зокрема, троє з шести дітей Андрія Горбачова померли, а його в 1934 році за відмову вступати до колгоспу арештували й засудили на заслання в Сибір, де рік провів на лісоповалі під Іркутськом. Дружина Степанида залишилась з двома дочками (Анастасією, Олександрою) й сином Сергієм.<ref name="Ч5"/>

Дмитро Чобіт припускає, що прізвище Горбачов&nbsp;— неросійського походження, походило від прізвиська «''Горбач''» (для росіян характерні ''Горбун'', ''Горбунов'')<ref name="Ч5"/>.

Мати&nbsp;— Гопкало Марія Пантиліївна (Пантелеймонівна) (1911—1993), українка. Працювала ланковою в колгоспі, не знала грамоти, була набожною, у покутті гридниці{{сумнівно}} влаштувала іконостас, любила співати українських пісень. Її батько Пантелеймон Єфимович (1894—1953) походив з селян Чернігівської губернії, яких більшовики насильно переселили до Черкесії. З 1928 року член ВКП(б), брав участь в розкуркуленні, був призначений головою колгоспу. В 1937 році арештований НКВД як «троцькіст», однак у 1938 році звільнений і відновлений у партії.<ref name="Ч5">''Чобіт Д.'' Горбачов як генератор нашої Незалежності…&nbsp;— С. 5.</ref>

У дитинстві Михайло спочатку розмовляв українською (троюрідний брат Іван Рудченко називав його «хохляк»).<ref name="Ч5"/> Із 13 років періодично поєднував навчання в школі із роботою в [[Машино-тракторна станція|МТС]] і в [[колгосп]]і. Із 15 років працював помічником [[комбайнер]]а машинно-тракторної станції. У [[1948]] році, сімнадцятирічним, був нагороджений [[орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]], як знатний [[комбайнер]]. У тому ж році призваний у [[Радянська армія|Радянську армію]], служив начальником продскладу. В [[1950]] році вступив до [[МГУ]] імені М.&nbsp;В.&nbsp;Ломоносова. Після закінчення в [[1955]] році [[юриспруденція|юридичного]] [[факультет]]у [[МГУ]] був направлений у [[Ставрополь]] у краєву прокуратуру. Працював заступником завідувача відділу [[агітація|агітації]] і [[пропаганда|пропаганди]] Ставропольського крайкому [[ВЛКСМ]], першим секретарем Ставропольського міськкому [[комсомол]]у, потім другим і першим [[секретар]]ем крайкому [[ВЛКСМ]] ([[1955]]–[[1962]]).

У [[1953]] році одружився із [[Горбачова Раїса Максимівна|Раїсою Максимівною Титаренко]] ([[1932]]–[[1999]]). Був членом Політбюро з [[1980]]. Як Генеральний секретар Центрального Комітету [[Комуністична партія Радянського Союзу|Комуністичної партії Радянського Союзу]] [[1985]]–[[1991]], Голова Президії Верховної Ради СРСР [[1988]]–[[1989]], Голова Верховної Ради СРСР [[1989]]–[[1990]], Президент СРСР [[1990]]–[[1991]] проводив ліберальні реформи всередині країни, які були названі [[Перебудова|Перебудовою]] і призвели до появи багатопартійності; спробував обмежити гонку озброєнь.

2009 року став лауреатом німецької [[Премія «Квадрига»|премії «Квадрига»]].

=== Партійна робота ===
{{Повідомлення|Цей розділ слід удосконалити, подаючи інформацію більш систематично. Можливо, частину інформації слід перенести до інших розділів. Можливо, цей розділ варто взагалі ліквідувати, переносячи інформацію до інших розділів. Крім того, слід перевірити (в тому числі після запропонованих тут дій), чи нема у статті дублювання якоїсь інформації, яка тут зараз присутня.}}

[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-1986-1126-307, LPG Golßen, Besuch durch KPdSU Delegation.jpg|250px|thumb|Горбачов відвідує свинарське господарство у [[НДР]], [[1966]]&nbsp;р.]]

* [[1952]]&nbsp;— прийнятий до лав [[КПРС]].
* Березень [[1962]]&nbsp;— парторг крайкому [[КПРС]] Ставропольського територіально-виробничого колгоспно-радгоспного [[управління]].
* [[1963]]&nbsp;— завідувач відділу партійних органів Ставропольського крайкому [[КПРС]].
* Вересень [[1966]]&nbsp;— обраний першим секретарем Ставропольського міськкому [[партія|партії]].
* [[1967]]&nbsp;— закінчив економічний [[факультет]] Ставропольського сільськогосподарського [[інститут]]у (заочно), спеціальність— [[агроном]]-[[економіст]].
* Серпень [[1968]]&nbsp;— другий секретар Ставропольського крайкому [[КПРС]].
* Квітень [[1970]]&nbsp;— перший секретар Ставропольського крайкому [[КПРС]].
* [[1971]]–[[1991]]&nbsp;— член [[ЦК КПРС]].
* Листопад [[1978]]&nbsp;— обраний секретарем [[ЦК КПРС]].
* [[1979]]–[[1980]]&nbsp;— кандидат у члени [[Політбюро ЦК КПРС]].

На початку 80-х років здійснив ряд закордонних візитів, під час яких познайомився з [[Маргарет Тетчер]] і подружився з [[Яковлєв Олександр Миколаєвич|Олександром Яковлєвим]], який очолював у той час радянське [[посольство]] у [[Канада|Канаді]]. Брав участь у роботі [[Політбюро ЦК КПРС]] щодо вирішення важливих державних питань.

=== Генеральний секретар та Президент ===

{{Повідомлення|Цей розділ варто переписати, подаючи інформацію більш систематично.}}

З березня [[1985]] року&nbsp;— [[Генеральний секретар ЦК КПРС]], а з жовтня [[1989]] року по червень [[1990]] року&nbsp;— [[голова]] Російського бюро [[ЦК КПРС]].

Під час спроби [[державний переворот|державного перевороту]] в [[1991]] році був відсторонений від [[влада|влади]] [[віце-президент]]ом Генадієм Янаєвим та ізольований у [[Форос]]і; після відновлення законної [[влада|влади]] повернувся на свою [[посада|посаду]], котру обіймав до розпаду [[СРСР]] в грудні [[1991]] року.

Обирався делегатом XXII (1961 рік), XXIV ([[1971]] рік) і всіх наступних ([[1976]], [[1981]], [[1986]], [[1990]]) [[з'їзд]]ів [[КПРС]]. З [[1970]] по [[1990]] рік був [[депутат]]ом [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 8-12 скликань. Член Президії Верховної Ради [[СРСР]] з [[1985]] по [[1988]] рік; [[Голова]] Президії [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] із жовтня [[1988]] по травень [[1989]] року.

[[Голова]] Комісії у справах [[молодь|молоді]] [[Рада Союзу Верховної Ради СРСР|Ради Союзу Верховної Ради СРСР]] ([[1979]]–[[1984]]); [[Голова]] Комісії у закордонних справах Ради Союзу Верховної Ради СРСР ([[1984]]–[[1985]]);

Народний [[депутат]] [[СРСР]] від [[КПРС]]&nbsp;— березень [[1989]]&nbsp;— березень [[1990]];
[[Голова]] [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] (сформована [[З'їзд]]ом народних [[депутат]]ів)&nbsp;— травень [[1989]]&nbsp;— березень [[1990]];
[[Депутат]] Верховної Ради [[РРФСР]] 10-11 скликань.

[[15 березня]] [[1990]] року Михайло Горбачов був обраний [[Президент СРСР|Президентом СРСР]]. Одночасно до грудня [[1991]] року був Головою Ради оборони СРСР, [[Верховний Головнокомандувач|Верховним Головокомандуючим]] Збройних Сил СРСР.

Нагороджений [[Нобелівська премія миру|Нобелівською премією миру]] [[1990]], але його міжнародна репутація постраждала через придушення демократичних виступів у прибалтійських республіках. Після невдалого [[Серпневий путч|путчу в серпні]] [[1991]]&nbsp;р., прискореного розпаду [[СРСР]], влада Горбачова ослабла, і [[25 грудня]] [[1991]] він пішов у відставку.

[[4 листопада]] [[1991]] начальник управління з нагляду за виконанням законів про державну безпеку генеральної прокуратури СРСР [[Ілюхін Віктор Іванович|Віктор Ілюхін]] порушив проти М.&nbsp;С.&nbsp;Горбачова кримінальну справу за статтею 64 Кримінального Кодексу РРФСР ([[Зрада Батьківщині]]) у зв'язку з підписанням постанов [[Державна Рада СРСР|Держради СРСР]] від [[6 вересня]] [[1991]]&nbsp;р. про надання незалежності Латвії, Литві, Естонії; Генеральний прокурор СРСР [[Трубін Микола Семенович|Микола Трубін]] закрив справу, а через два дні Ілюхін був звільнений з органів прокуратури.<ref>[http://kprf.ru/rus_soc/71075.html 1991 рік: Про порушення кримінальної справи за зраду Батьківщині стосовно М. Горбачова] // Сайт [[КПРФ]] зі посиланням на спогади голови ради директорів «[[Інтерфакс]]у» Михайла Комісара</ref><ref>[http://www.viktor-iluhin.ru/node/354''Ілюхін В. І.''Чому я порушив кримінальну справу щодо Горбачова М. С.] / Особистий сайт [[Ілюхін Віктор Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Ілюхіна]]</ref>

[[13 червня]] [[1992]], скликаний з дозволу Конституційного суду РРФСР, пленум ЦК КПРС виключив М.&nbsp;С.&nbsp;Горбачова з партії.<ref>[http://www.kpss.su/Комуністична партія Радянського Союзу]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://kprf.ru/kpss/ Офіційний сайт КПРФ]</ref>

== Діяльність на посаді генсека і президента ==
Перебуваючи на вершині влади, Горбачов проводив численні реформи і кампанії, які в подальшому привели до ринкової економіки, знищення монопольної влади КПРС і розпаду СРСР. Оцінка діяльності Горбачова суперечлива.

Консервативні політики критикували його за економічну розруху, розвал Союзу та інші наслідки [[перебудова|перебудови]].

Радикальні політики критикували його за непослідовність реформ і спробу зберегти колишню центрально-плановану економіку і [[соціалізм]].

Багато радянських, пострадянських та зарубіжних політиків і журналістів вітали реформи Горбачова, демократію і гласність, закінчення холодної війни, об'єднання Німеччини. Оцінка діяльності Горбачова за кордоном колишнього СРСР носить більш позитивний і менш суперечливий характер, ніж у пострадянському просторі.<ref>[http://news.bbc.co.uk/hi/russian/russia/newsid_4336000/4336473.stm Невольник історії?]</ref>

[[Файл: BirthDeath 1979 RU.svg | thumb | 200px | left | Різке падіння смертності в [[РРФСР]] під час [[Антиалкогольна кампанія М. Горбачова|антиалкогольної кампанії]] 1985<ref>[http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/graphcdr.php Демоскоп Weekly&nbsp;— Додаток. Довідник статистичних показників.]</ref>]]
[[Файл: NRR 1979 RU.svg | thumb | 200px | left | Динаміка нетто-коефіцієнта відтворення населення в РРФСР з 1979 року<ref name=plot4>[http://demoscope.ru/weekly/app/app40nrr.php Нетто -коефіцієнт відтворення населення в 15 нових незалежних державах, 1958—2002]</ref>]]

Ось короткий список його ініціатив і подій, прямо або побічно з ним асоційованих:

* [[8 квітня]] [[1986]] відбувся візит М.&nbsp;С.&nbsp;Горбачова до [[Тольятті]], де він відвідав «[[АВТОВАЗ|Волзький Автозавод»]]. Результатом цього візиту було рішення про створення на базі флагмана вітчизняного машинобудування [[інжиніринг]]ового підприємства&nbsp;— галузевого [[АВТОВАЗ#Науково-технічний центр|науково-технічного центру]] (НТЦ) ВАТ «АВТОВАЗ», що стало значущою подією радянського автопрому. На своєму виступі у Тольятті Горбачов вперше виразно вимовляє слово «[[перебудова]]», це було підхоплено [[ЗМІ]] і стало гаслом нової епохи, що почалася в СРСР.<ref>{{Cite web |url=http://cn.com.ua/N400/society/direct/direct.html |title=Горбачов постгорбаческой епохи |accessdate=10 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090112212606/http://cn.com.ua/N400/society/direct/direct.html |archivedate=12 січень 2009 |deadurl=yes }}</ref><ref>[https://archive.is/20121223012143/www.zn.ua/3000/3150/54190/ Як гекачепісти країну з кризи виводили.]</ref>
* [[15 травня]] [[1986]] року почалася кампанія посилення боротьби з [[нетрудові доходи|нетрудовими доходами]], яка на місцях розумілася як боротьба проти репетиторів, продавців квітів, шоферів, які підвозили пасажирів, і продавців домашнього хліба в Середній Азії. Кампанія була незабаром згорнута і забута через наступні події.
* [[Антиалкогольна кампанія М. Горбачова|Антиалкогольна кампанія в СРСР]], розпочата [[17 травня]] [[1985]]&nbsp;р., призвела до підвищення на 45&nbsp;% цін на алкогольні напої,<ref>{{Cite web |url=http://www.imperiavkusa.ru/iv/iv.php?inc=archive%2F060_2005_07-08%2Fart_5 |title=Антиалкогольна компанія 80-х: ти пам'ятаєш, як все починалося? |accessdate=9 квітень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202235102/http://www.imperiavkusa.ru/iv/iv.php?inc=archive%2F060_2005_07-08%2Fart_5 |archivedate=2 грудень 2013 |deadurl=yes }}</ref> скорочення виробництва алкоголю, вирубування виноградників,<ref>[http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2005/10/13/251685.html 20 років тому виноградники перетворювалися на поля]</ref><ref>[http://www.facts.kiev.ua/April2000/1404/10.htm Там, де вирощують Білий мускат, будували будинки, а Чорний мускат укатали … під асфальт]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> зникнення цукру в магазинах унаслідок [[самогон]]оваріння і введення карток на цукор, але і збільшенню тривалості життя населення, зниження рівня злочинів, скоєних на ґрунті [[алкоголізм]]у<ref>{{Cite web |url=http://news.bbc.co.uk/hi/russian/in_depth/2005/perestroika/newsid_4437000/4437647.stm |title=Антиалкогольна кампанія |accessdate=10 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111105185251/http://news.bbc.co.uk/hi/russian/in_depth/2005/perestroika/newsid_4437000/4437647.stm |archivedate=5 листопада 2011 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://www.youtube.com/watch?v=ZdtDkyPQbv4 Сюжет «Погляду» про антиалкогольну кампанію Горбачова]</ref>.
* [[Прискорення (гасло)|Прискорення]]&nbsp;— цей лозунг був пов'язаний з обіцянками різко підняти промисловість і добробут народу за короткі терміни; кампанія призвела до прискореного вибування виробничих потужностей, сприяла початку кооперативного руху і підготувала перебудову.
* Переведення підприємств на госпрозрахунок, самоокупність, самофінансування&nbsp;— введення перших елементів ринкової економіки в СРСР, повсюдне впровадження кооперативів&nbsp;— провісників приватних підприємств, зняття обмежень з валютних операцій.
* [[Перебудова]] з чергуванням нерішучих і різких заходів і контрзаходів з введення або з обмеження ринкової економіки і демократії.
* Реформа влади, запровадження виборів до [[Верховна Рада|Верховної Ради]] та у місцеві Ради на альтернативній основі.
* Повернення з політичного заслання радянського вченого і дисидента, лауреата Нобелівської премії [[Сахаров Андрій Дмитрович|А.&nbsp;Д.&nbsp;Сахарова]], припинення кримінальних переслідувань за інакомислення.
* [[Гласність]], фактичне зняття партійної [[цензура|цензури]] на засоби масової інформації та твори культури.
* Придушення локальних національних конфліктів, у яких владою приймалися жорстокі заходи, зокрема силовий розгін [[Грудневі події 1986 року (Казахстан)|мітингу молоді в Алма-Аті]], введення військ до Азербайджану, розгін демонстрації у Грузії, розгортання багаторічного конфлікту в Нагірному Карабасі, придушення [[сепаратизм|сепаратистських]] устремлінь прибалтійських республік.
* На горбачовський період припадає різке зменшення відтворення населення СРСР.<ref>[http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/gtfr.php?c9=1&Submit =% CF% EE% F1% F2% F0% EE% E8% F2% FC +% E3% F0% E0% F4% E8% EA 15 нових незалежних держав. Коефіцієнт сумарної народжуваності, 1958—2005]</ref>
* Зникнення продуктів з магазинів, прихована інфляція, введення карткової системи на багато видів продовольства у [[1989]] році. Для періоду правління Горбачова характерно вимивання товарів з магазинів у результаті накачування економіки безготівковими рублями, а згодом&nbsp;— [[гіперінфляція]].
* За Горбачова зовнішній борг Радянського Союзу продовжував зростати. Приблизні дані такі: [[1985]] рік: [[зовнішній борг]]&nbsp;— 31,3&nbsp;млрд доларів; [[1991]] рік: зовнішній борг&nbsp;— 70,3&nbsp;млрд доларів<ref name="budgetrf">[http://www.budgetrf.ru/ Publications/Schpalata/2004/schpal2004bull09/schpal812004bull9-11.htmv Аналіз стану державного зовнішнього боргу Російської Федерації // Бюлетень Рахункової палати РФ, №&nbsp;9 (81), 2003]</ref> (для порівняння, ''загальна сума'' російського зовнішнього боргу на 1 жовтня 2008&nbsp;р.&nbsp;— 540 500 000 000 доларів<ref>[http://www.cbr.ru/statistics/print.aspx?file=credit_statistics/debt_08.htm&pid=svs&sid=vdRF Зовнішній борг РФ в січні&nbsp;— вересні 2008 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161012151055/http://www.cbr.ru/statistics/print.aspx?file=credit_statistics%2Fdebt_08.htm&pid=svs&sid=vdRF |date=12 жовтень 2016 }} (дані [[Центральний банк Російської Федерації|ЦБРФ]])</ref>, в тому числі ''державний'' зовнішній борг в іноземній валюті&nbsp;— близько 40&nbsp;млрд доларів, або 8&nbsp;% від [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]<ref>[http://www.cbr.ru/statistics/credit_statistics/bp.pdf Платіжний баланс і зовнішній борг Росії (бюлетень ЦБРФ)]</ref><ref>[http://www.km.ru/news/view.asp?id=0A60C8D0608C4EF9BB8B3F43626DB827 Зовнішній борг Росії&nbsp;— найнижчий у Європі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080410232034/http://www.km.ru/news/view.asp?id=0A60C8D0608C4EF9BB8B3F43626DB827 |date=10 квітень 2008 }} // КМ.RU, 04.11.2007</ref>&nbsp;— більш детально див у статті [[Зовнішній борг Росії]]). Пік російського державного боргу припав на [[1998]] рік (146,4&nbsp;% ВВП).<ref>[http://www.turkey.mid.ru/hron/hronika31.html Звернення посла Россйіской Федерації П.&nbsp;В.&nbsp;Стегній до учасників чорноморського форуму з питань розвитку ділового співробітництва. Стамбул, 3 березня 2004&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110630053055/http://www.turkey.mid.ru/hron/hronika31.html |date=30 червень 2011 }} // Посольство Російської Федерації в Туреччині</ref>

<table cellspacing="4" cellpadding="5" border="1" bordercolor="#000000">
<tr> <td>'''Показники (СРСР)'''</td> <td>'''1985 рік'''</td> <td>'''1991 рік'''</td> </tr>
<tr> <td> [[Золотий запас]], тонн </td> <td> невідомо<ref name="WP">{{cite web
 | Author      = 
 | Authorlink  = 
 | Coauthors   = 
 | Date        = 
 | Url         = http://www.rakurs-art.ru/publications/id/50/
 | Title       = Дані газети Вашингтон пост від 15 грудня 1991
 | Format      = 
 | Work        = 
 | Publisher   = Приведені в статті "Про розвалі СРСР"
 | Accessdate  = 2010-07-13
 | Lang        = ru
 | Description = 
 | Archiveurl  = http://www.webcitation.org/616CprP12
 | Archivedate = 2011-08-21
}}</ref><ref>Раніше були наведені дані в 719,5 тонн, що навряд чи відповідає дійсності. Пік російського державного боргу припав на [[1998 рік]] (146,4&nbsp;% ВВП). Точні дані про золотий запас СРСР у 1985 році невідомі, називаються дуже суперечливі цифри в діапазоні від 560 до 2500 тонн. Це пов'язано з тим, що офіційні дані були засекречені [https://web.archive.org/web/20090201155705/http://www.mk.ru/blogs/MK/2007/06/06/society/98043/ <!&nbsp;— Варто пересилання на інший домен. HBot 23.09.2010 18:31:54 -->].<!-- Наводиться цифра в 719,5 тонн, -> див [http://www.contr-tv.ru/common/2388/Інтернет проти телеекрану].--></ref> </td> <td> 240<ref>У відкритих джерелах вказується цифра в 240—250 тонн, див. [http://news.bbc. co.uk/hi/russian/in_depth/newsid_6217000/6217594.stm Бі-бі-сі | Аналітика | Точка розпаду: чи можна було зберегти СРСР ?]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, [http://www.kara-murza.ru/books/sc_b/sc_b59.htm С.&nbsp;Г.&nbsp;Кара-Мурза «Радянська цивілізація» (тому II)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100927095214/http://www.kara-murza.ru/books/sc_b/sc_b59.htm |date=27 вересня 2010 }}, [http://www.kp.ru/daily/23475.4/37625/print / <!&nbsp;— Варто пересилання на інший домен. HBot 23.09.2010 18:31:55 -->] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090202122928/http://www.kp.ru/daily/23475.4/37625/print/ |date=02.02.2009 }}.</ref> </td> </tr>
<tr> <td> [[Зовнішній борг]]<ref>За даними [[Ілларіонов Андрій Миколайович|А. Ілларіонова]], див. [http://www.gazeta.ru/2003/11/26/last105222.shtml Газета. Ru&nbsp;— Ілларіонов назвав стабілізаційний фонд ЗАНАЧКОЮ], 25 і 68&nbsp;млрд доларів, відповідно. Загальна ж сума зовнішнього боргу СРСР ''західним країнам'' за період 1985—1991&nbsp;рр. зросла майже в три рази&nbsp;— з 22,5 до 65,3&nbsp;млрд доларів [http://www.rus-lib.ru/book/30/eko/16/2_1997/019-023.htm Зовнішні борги Росії].</ref>, млрд доларів </td> <td> 31,3<ref name="budgetrf"/> </td> <td> 70,3<ref name = "budgetrf "/></td> </tr>
<tr> <td> [[Офіційний курс рубля]] до долара<ref name="WP"/> </td> <td> 0,64 рубля </td> <td> 90 рублів </td> </tr>
<tr> <td> Офіційні темпи зростання радянської економіки<ref name="WP"/> </td> <td> +2,3&nbsp;% </td> <td> −11&nbsp;% </td> </tr>
</Table>

* Реформа КПРС, яка призвела до утворення всередині неї кількох політичних платформ, а в подальшому&nbsp;— скасування однопартійної системи і зняття з КПРС конституційного статусу «керівної і спрямовуючої сили».
* Реабілітація жертв сталінських репресій, не реабілітованих раніше за Хрущова.
* Ослаблення контролю над соціалістичним табором ([[доктрина Сінатри]]), що призвело, зокрема, до зміни влади в більшості соціалістичних країн, [[Об'єднання Німеччини (1990)|об'єднання Німеччини]], закінчення [[Холодна війна|холодної війни]] (останнє в США зазвичай розцінюється як перемога американського блоку<ref name=coldwarmedal>[http://www.echo.msk.ru/news/369706.html Група американських конгресменів на чолі з Хілларі Клінтон пропонує заснувати Медаль за перемогу в холодній війні над СРСР].</ref>).
* Припинення [[Афганська війна (1979-1989)|війни в Афганістані]] і виведення радянських військ.
* [[Чорний січень|Введення радянських військ]] у [[Баку]] в ніч з 19 на [[20 січня]] [[1990]] року, проти Народного фронту Азербайджану. Понад 130 загиблих, включаючи жінок і дітей.
* Приховування від громадськості фактів [[Чорнобильська аварія|аварії на Чорнобильській АЕС]] [[26 квітня]] [[1986]]&nbsp;р.
* [[7 листопада]] [[1990]]&nbsp;р. слюсар [[Шмонов Олександр Анатолійович|Олександр Шмонов]] зробив невдалий замах на Горбачова.<ref>{{Cite web |url=http://www.kv.com.ua/archive/2037/social/2045.html |title=Коли на мушці — сам Горбачов: =: Киевские ведомости |accessdate=10 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100218165319/http://www.kv.com.ua/archive/2037/social/2045.html |archivedate=18 лютий 2010 |deadurl=yes }}</ref>

=== Зовнішня політика ===

==== Афганська війна ====
{{Main | Афганська війна (1979-1989) | Операція «Тайфун» (1989)}}

==== Відносини із Заходом ====
Прийшовши до влади, Горбачов спробував поліпшити відносини з США і Західною Європою. Однією з причин цього було бажання знизити непомірні військові витрати (25&nbsp;% держбюджету СРСР).

{{Початок цитати}} У роки «перебудови» зовнішньополітичний курс СРСР зазнав серйозних змін. Причиною цього стало зниження темпів економічного зростання і стагнація економіки в першій половині 1980-х років. Радянський Союз був більше не в змозі витримувати гонку озброєнь, нав'язувану США. {{Кінець цитати | джерело = Зовнішня політика СРСР у другій половині 1980-х рр.<ref name="aleho" />}}

За роки свого правління Горбачов висунув безліч мирних ініціатив. В 1987 році була досягнута [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності|домовленість про ліквідацію в Європі радянських та американських ракет середньої і малої дальності]]. Уряд СРСР в односторонньому порядку оголосило мораторій на випробування ядерної зброї. Однак миролюбність іноді розцінювалася як слабкість.
{{Початок цитати}} У міру погіршення економічної ситуації в країні радянське керівництво розглядало скорочення озброєнь і військових витрат як спосіб вирішення фінансових проблем, тому не вимагало від своїх партнерів гарантій і адекватних кроків, втрачаючи при цьому свої позиції на міжнародній арені. {{Кінець цитати | джерело = Зовнішня політика СРСР у другій половині 1980-х рр..<ref name="aleho" />}}

Виведення військ з Афганістану, падіння Берлінської стіни, перемога демократичних сил у Східній Європі, розпад Варшавського Договору і виведення військ з Європи&nbsp;— все це стало символом «програшу СРСР в холодній війні».
<ref name="aleho">[http://aleho.narod.ru/book2/ch29.htm Зовнішня політика СРСР у другій половині 1980-х рр..] /''Волошина В. Ю.'',''Бикова А. Г.''[http://aleho. narod.ru/book2 / Радянський період російської історії (1917—1993&nbsp;рр..)]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.&nbsp;— Глава 29.</ref>

[[Файл: Bundesarchiv Bild 183-1986-0416-418, Berlin, Michail Gorbatschow an der Mauer.jpg | thumb| left | Михайло Горбачов на Бранденбурзьких воротах. [[1986]]&nbsp;р.]]

[[Файл: Ceausescu & Gorbachev 1985.jpg | thumb | right | Михайло Горбачов і [[Ніколає Чаушеску]]. [[1985]]]]

[[Файл: Reagan and Gorbachev (1985).jpg | thumb| right | Михайло Горбачов і [[Рональд Рейган]]. [[1985]]&nbsp;р.]]
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-1986-0421-010, Berlin, XI. SED-Parteitag, Gorbatschow, Honecker.jpg | thumb| left | Михайло Горбачов і [[Хонеккер Еріх|Еріх Хонеккер]]. [[1986]]&nbsp;р. [[Німецька Демократична Республіка|НДР]]]]

==== Офіційне визнання радянської відповідальності за [[Катинь]] ====

[[22 лютого]] [[1990]]&nbsp;р. завідувач Міжнародним відділом ЦК КПРС [[Фалін Валентин Михайлович|В. Фалін]] направив на ім'я Горбачова записку, в якій повідомив про нові архівні знахідки, що доводять зв'язок між відправленням поляків з таборів навесні [[1940]] року та їх розстрілом. Він вказував, що опублікування таких матеріалів повністю підірве офіційну позицію радянського уряду (про «недоведеність» і «відсутності документів») і рекомендував терміново визначитися з новою позицією. У зв'язку з цим пропонувалося повідомити Ярузельському, що прямих свідчень (наказів, розпоряджень і&nbsp;т.&nbsp;д.), що дозволяють назвати точний час і конкретних винуватців катинської трагедії, не знайдено, але "на підставі зазначених індіцій можна зробити висновок про те, що загибель польських офіцерів у районі Катині&nbsp;— справа рук НКВД і персонально Берія і Меркулова. "<ref>[[s: Доповідна записка В.М. Фаліна М.С. Горбачову «Додаткові відомості про трагедію в Катині»|Текст записки Фаліна]] в [[Вікіпедія|ВікіДжерелах]] .</ref>.

[[13 квітня]] [[1990]] року, під час візиту до Москви Ярузельського було опубліковано [[:s: Заява ТАРС від 14 квітня 1990 року|заява ТАРС]] про катинську трагедію, що свідчило:
{|
| {{Початок цитати}}
Виявлені архівні матеріали у своїй сукупності дозволяють зробити висновок про безпосередню відповідальність за лиходійства в Катинському лісі Берії, Меркулова та їхніх підручних.

Радянська сторона, висловлюючи глибоке співчуття у зв'язку з катинською трагедією, заявляє, що вона представляє один із тяжких злочинів сталінізму.
{{Кінець цитати}}
|}
Горбачов передав Ярузельському виявлені етапні списки НКВС з Козельська, з Осташкова та із Старобільська.

[[27 вересня]] [[1990]] Головна військова прокуратура СРСР почала розслідування кримінальної справи за фактом убивств у Катині, яке отримало порядковий номер 159. Розслідування, розпочате Головною військовою прокуратурою СРСР, було продовжено Головною військовою прокуратурою РФ і велося до кінця [[2004]]&nbsp;р.; в ході його були допитані свідки і учасники розправ над поляками.

[[21 вересня]] [[2004]] ГВП оголосила про припинення катинської справи.

=== Міжетнічні конфлікти і силове вирішення проблем ===

==== Грудневі події в Казахській РСР ====
{{Main |Желтоксан}}

Грудневі події ({{lang-kk | Желтоқсан}} -''грудня'')&nbsp;— виступи молоді в [[Алма-Ата|Алма-Аті]] і [[Караганда|Караганді]], що відбулися [[16 грудня|1916]]&nbsp;— [[20 грудня]] [[1986]], що почалися з рішення Горбачова про зняття з посади перебував на посаді з [[1964]] а [[Керівники ЦК Компартії Казахстану (1920-1991)|Першого секретаря ЦК КП Казахстану]] [[Кунаєв Дінмухамед Ахмедович|Дінмухамеда Ахмедович Кунаєва]], і заміну його на етнічного російського [[Колбін Геннадій Васильович|Геннадія Васильовича Колбіна]], першого секретаря [[Ульяновська область|Ульяновського]] обкому партії, який раніше не працював у Казахстані. Учасники виступів протестували проти призначення на цю посаду людину, що не була [[Казахи|казахом]].

Виступи почалися 16 грудня, перші групи молоді вийшли на Нову (Брежнєва) площу столиці з вимогами скасування призначення [[Колбін Геннадій Васильович|Колбіна]]. У місті відразу була відключено телефонний зв'язок, ці групи були розігнані міліцією. Але чутки про виступ на площі миттєво облетіли все місто. Вранці [[17 грудня]] на площу імені [[Брежнєв Леонід Ілліч|Л.&nbsp;І.&nbsp;Брежнєва]] перед будинком ЦК вийшли вже натовпи молоді, «підбурювані націоналістичними елементами»<ref>{{Cite web |url=http://libertykz.narod.ru/book/razdel9.html |title=9.Документи Комітету державної безпеки Казахської РСР у кримінальній справі, порушеній за статтею 60 КК КазССР |accessdate=10 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090118124205/http://libertykz.narod.ru/book/razdel9.html |archivedate=18 січень 2009 |deadurl=yes }}</ref>. Плакати демонстрантів свідчили «Вимагаємо самовизначення!», «Кожному народу&nbsp;— свій лідер!», «Не бути 37-му!», «Покласти кінець великодержавному безумству!»<ref Name=turkestan>Ехо грудневих подій 1986 року // Туркестан: газета .&nbsp;— Січень-лютий 1990</ref> Два дні тривали мітинги, обидва рази закінчуються заворушеннями. При розгоні демонстрації війська використовували саперні лопатки, водомети, службових собак; стверджується також, що застосовувалися арматурний брухт, сталеві троси<ref name="turkestan"/>. Для підтримки порядку в місті використовувалися робочі дружини.

==== Ситуація в Закавказзі ====
{{Main | Карабаський конфлікт | Грузино-південноосетинський конфлікт}}

У серпні [[1987]]&nbsp;р. [[Карабах]]ські [[вірмени]] посилають до Москви [[Петиція|петицію]], підписану десятками тисяч громадян, з проханням передати [[НКАО]] до складу [[Вірменська РСР|Вірменської РСР]]. [[18 листопада]] того ж року в інтерв'ю французькій газеті «[[Юманіте]]» радник М.C.Горбачова [[Аганбегян Абел Гезевіч|А.&nbsp;Г.&nbsp;Аганбегян]] робить заяву: «''Я б хотів дізнатися про те, що Карабах став вірменським. Як економіст я вважаю, що він більше пов'язаний з Вірменією, ніж з Азербайджаном''»<ref>''Михайло Рачинський''. [http://www.guseynov.lv/Rachinsky_NKAO.pdf До проблем Нагірного Карабаху і навколо нього] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722161521/http://www.guseynov.lv/Rachinsky_NKAO.pdf |date=22 липень 2011 }}</ref>. Подібні заяви робляться іншими громадськими та політичними діячами. Вірменське населення Нагірного Карабаху влаштовує демонстрації із закликом про передачу НКАО до складу Вірменської РСР. У відповідь [[Азербайджанці|азербайджанське]] населення Нагірного Карабаху починає виступати з вимогою збереження НКАО у складі [[Азербайджанська РСР|Азербайджанської РСР]]. Для підтримки порядку М.C.Горбачов відправив у Нагірний Карабах з [[Грузинська РСР|Грузії]] [[батальйон]] [[Мотострілкові війська|мотопіхоти]] 160-го [[полк]]у [[Внутрішні війська|внутрішніх військ МВС СРСР]]<ref>''Том де Ваал''. Глави з російського видання книги «Чорний сад» [http://news.bbc.co.uk/hi/russian/in_depth/newsid_4640000/4640183.stm Глава 1. Лютий 1988] // [[Бі-бі-сі]] / Аналітика&nbsp;— 3 липня 2005</ref>.

[[7 грудня]] [[1990]]&nbsp;р. у [[Цхінвалі]] був введений полк внутрішніх військ СРСР зі складу [[Тбілісі|Тбіліського]] [[гарнізон]]у.

==== Події в Тбілісі ====
{{Main | Тбіліські події (1989)}}

==== Загострення ситуації у Придністров'ї ====
{{Main | Придністровський конфлікт}}

==== Події в Новому Узень ====
{{Main | Події в Новому Узень (1989)}}

==== Конфлікт у Ферганській долині ====
{{Main | Ошська різанина | Ферганський події | Вірмено-єврейський погром в Андижані}}

Погроми [[турки-месхетинці|турків-месхетинців]] в 1989 році в Узбекистані більше відомі як Ферганський події. На початку травня 1990 року в узбецькому місті [[Андижан]] стався погром вірменів і євреїв<ref>[http://www.eleven.co.il/article/13251 Електронна єврейська енциклопедія]</ref>.

==== Введення радянських військ в Баку ====
{{Main | Чорний січень}}
Події січня 1990 року в місті Баку (столиця Азербайджанської РСР), що закінчилися введенням радянських військ, в результаті чого загинули більше 130 осіб.

==== Заворушення в Душанбе ====
{{Main | Масові заворушення в Душанбе (1990)}}

==== Бої в Єревані ====
{{Main | Бої в Єревані (1990)}}

[[27 травня]] [[1990]] відбулося збройне зіткнення вірменських загонів самооборони з внутрішніми військами, в результаті чого загинули двоє солдатів і 14 бойовиків<ref>{{Cite web |url=http://www.kommersant.ru/doc.aspx?fromsearch=2177aedf-07e9-4e9a-9650 |title=-0a769b92fcdd & docsid = 266352 Вірменія: вуличні бої в Єревані |accessdate=7 серпень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110807053448/http://www.kommersant.ru/doc.aspx?fromsearch=2177aedf-07e9-4e9a-9650 |archivedate=7 серпень 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

==== Прибалтійські конфлікти ====
{{Main | Події у Вільнюсі (1991) | Події в Ризі (1991)}}
У січні [[1991]]&nbsp;р. відбулися події в [[Вільнюс]]і і [[Рига|Ризі]], що супроводжувалися застосуванням військової сили. В ході подій у Вільнюсі підрозділи радянської армії взяли штурмом телецентр, інші громадські споруди (т.&nbsp;зв. «Партійна власність») у Вільнюсі, [[Алітус]] е, [[Шяуляй]].

== Після відставки ==
Після підписання [[Біловезькі угоди|Біловезьких угод]] (в обхід заперечень Горбачова) і фактичної денонсації союзного договору [[25 грудня]] [[1991]] Михайло Горбачов склав з себе повноваження глави держави.<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=YQGXjrH19RU «ТВ ІНФОРМ» 25 грудня 1991]</ref> Досі відсутні будь-які відомості про те, щоб відставка Президента СРСР була прийнята в установленому порядку Державною Радою СРСР<ref name="sssr.su">[http://sssr.su/ Союз Радянських Соціалістичних Республік <!&nbsp;— Заголовок доданий ботом -->]</ref>.

З грудня 1991 двічі виступав в суді по справі ГКЧП.<ref name="пік"/> З цього часу, з президентом Росії Єльциним, за 2,5 року не зустрічався жодного разу.<ref name="пік"/> Цитата з показань Горбачова на суді процесі по справі ГКЧП:<ref name="пік"/>
{{Цитата |''Розвал Союзу не був неминучий. Учасники Біловезької Пущі зараз намагаються стверджувати, що він був неминучий. На цьому ж побудована і мотивація свого злочину членами ГКЧП.''}}

Із показань свідка Михайла Горбачова на засіданні Верховного Суда Росії, 7 липня 1994:<ref name="пік"/>
{{Цитата |''Тепер нам необхідно вже з урахуванням нових реалій збирати новий Союз. В піднесених нам уроках ми повинні знайти розуміння того, як зараз діяти.''}}

З січня [[1992]] до тепер&nbsp;— Президент Міжнародного Фонду соціально-економічних і політологічних досліджень ([[Горбачов-Фонд]]). Одночасно з березня [[1993]] до [[1996]]&nbsp;— президент, а з 1996-го&nbsp;— Голова Правління [[Міжнародний Зелений Хрест|Міжнародного Зеленого Хреста]].

[[30 травня]]{{джерело}} [[1994]] Горбачов був у гостях у [[Владислав Лістьєв|Лістьєва]] у першому випуску програми [[Година пік (телепередача)|Година пік]]. Уривок з їхньої бесіди:{{джерело}}<br/>
{{Цитата |'' — Михайло Сергійович, скажіть, ви зараз маєте намір повернутися ... в політику, або балотуватися в Президенти Росії?'' 
''— У мене це частенько питають. От і Раїса Максимівна днями запропонувала подібне ... І я задумався: А що? І твердо вирішив: піду балотуватися в Президенти.'' <br /> 
''— А далі?'' <br /> 
''— А далі — як народ вирішить.''}}

21 липня, четвер, 1994 в передачі «Час пік» В. Лістьєва, Горбачов (уривок розмови):<ref name="пік">Передача «Час пік» Лістьєв&nbsp;— Горбачов. 21 липня, четвер, 1994. [http://www.youtube.com/watch?v=yOXrKULFuxk Відеозапис на відеохостингу You Tube]</ref>
{{Цитата |'' — Ви будете висувати свою кандидатуру на президентських виборах 1996 року?''
''— Ви знаєте, мене не це зараз цікавить. Мене цікавить як ми живемо, що відбувається з реформами.''<br />
Ведучий перебиває:<br />
''— Зараз ми поговоримо про це. Я поставив запитання, попробуйте відповісти. Ви будете висувати свою кандидатуру на президент..?''<br />
''— Мене це зараз не займає.''<br />
''— Це знову відхід. Михайло Сергійович, ви славитесь своїми відходами від запитань.''<br />
''— Послухайте, передвиборчої кампанії нема. Це неактуальна проблема сьогодні. Ще треба потурбуватись про те, щоб вибори від нас не відвели дуже ініціативні люди навколо президента і не лише навколо нього.''<br />
''— Добре. Ви хочете стати президентом Росії?''<br />
''— В мене таких планів немає.''}}

Після відставки скаржився, що його «у всьому блокують», що його сім'я постійно перебуває «під ковпаком» у ФСБ, що його телефони прослуховуються постійно, що видавати свої книги в Росії він може лише «підпільно», малим тиражем.<ref>http://2004.novayagazeta.ru/nomer/2004/14n/n14n-s26.shtml Прямий ефір для Горбачова</ref> 21 липня, четвер, 1994 року ведучі передачі «Час пік» В. Лістьєва підтвердили, що Горбачов вперше за 2,5 року потрапив в ефір.<ref name="пік"/>

Розмова в згаданій передачі:
{{Цитата |Дзвінок телеглядача і запитання глядача:<ref name="пік"/>
''— Доброго дня, Михайло Сергійович.''<br />
''— Доброго дня.''<br />
''— Ось ви якось скаржились, що вас останнім часом не впускають виступати на телебаченні. А як ви поясните, адже зараз керує ваш друг, товариш Яковлєв? Дякую.''<br />
Ведучий: ''— Олександр Миколайович Яковлєв ваш дуже близький друг.''<br />
''— Сьогодні опубліковано моє інтерв'ю в Ольги Кучкіної, в «Комсомольській правді», я сказав: ну ось Олександр Миколайович вже при третьому режимі очолює агітпром. Напевно, в цьому відповідь.''}}

1994 року в передачі «Час пік» [[Лістьєв Владислав Миколайович|В. Лістьєва]], [[Горбачов]] різко критикував представників тогочасної влади, через виведення країни з русла поступових реформ, які Горбачов розпочав, і через різке переломлювання ситуації, що призведе до руйнації науки, освіти, а науково-технічний потенціал буде зруйнований і це відкине країну відразу на десятиліття; за відхід від демократичного вектора розвитку, за втрачання справжнього [[парламент]]у, за втрату [[Гласність|гласності]], за [[Монополізація|монополізацію]] частини преси урядом, через що та вже знаходиться на пайку і вже не самостійна, а друга частина&nbsp;— теж не самостійна і знаходиться на пайку в фінансових і промислових груп, і в газетах абсолютно не та картина, яка відбувається в житті, і телебачення починає ставати таким же; різко висловлювався проти Володимира Жириновського<ref name="пік"/> Ось декілька цитат:
{{Цитата |''..і вони хочуть, напевно, провести ще другий етап перерозподілу власності. Потім, вони думають, вони вже будуть невразливі''}}
{{Цитата |''я думаю, коли нам говорять, що чергової осені, або з весни, або через пів року чи через рік почне покращуватись в рамках цього курсу — це невірно.''}}

[[1996]] виставив свою кандидатуру на [[Вибори Президента Росії (1996)|виборах Президента Російської Федерації]] і за результатами голосування набрав 386 069 голосів (0,51&nbsp;%).

[[2000]] став главою [[Російська об'єднана соціал-демократична партія|Російської об'єднаної соціал-демократичної партії]], яка [[2001]]-го влилася в [[Соціал-демократична партія Росії (нова)|Соціал-демократичну партію Росії (СДПР)]]; з [[2001]] по [[2004]]&nbsp;— лідер СДПР. Цього ж року за участю Міжнародного Зеленого Хресту приймається [[Хартія Землі]]&nbsp;— збірка принципів сталого розвитку планети і суспільства, яка знайшла прихильників по всьому світу.

[[12 липня]] [[2007]] СДПР була ліквідована (знята з реєстрації) за рішенням Верховного суду Російської Федерації.

[[20 жовтня]] [[2007]] став головою ''Загальноросійського громадського руху "[[Союз соціал-демократів]] "''<ref>{{Cite web |url=http://www.svobodanews.ru/news/2007/10/20.html |title=? id = 417459 М. Горбачов став головою "Союзу соціал-демократів " |accessdate=10 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080325070857/http://www.svobodanews.ru/news/2007/10/20.html |archivedate=25 березень 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

З подачі<ref>[http://ko.ru/document.php?id=19967 Компанія&nbsp;— 535&nbsp;— Барак Горбачов]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> журналіста [[Додолєв Євгеній|Євгенія Додолева]] нового президента США [[Обама Барак Хусейн|Обаму]] деякі російські журналісти почали порівнювати з Горбачовим<ref>{{Cite web |url=http://www.profile.ru/items/?item=27441 |title=«Профіль» — діловий журнал. Новини, Політика, Економіка, Фінанси, Бізнес |accessdate=16 липень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110716070528/http://www.profile.ru/items/?item=27441 |archivedate=16 липень 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

[[2008]] в інтерв'ю [[Познер Володимир Володимирович|Володимиру Познеру]] на [[перший канал|першому телеканалі Росії]] Михайло Горбачов сказав:

{{Цитата |'' Я зараз шкодую: треба було не їхати у Форос у серпні [[1991]] р. Я думаю, що Радянський Союз зберігся б ... Так само як була і ще одна помилка — що я не відправив [[Борис Єльцин|Єльцина]] назавжди в яку-небудь країну заготовляти банани після відомих процесів, коли вимагав Пленум: «Виключити Єльцина з членів ЦК!».''}}

{{Цитата |'' Але я вам скажу: всі ми помилилися ще три рази. Запізнилися з реформуванням партії. Друге — ми запізнилися з реформуванням Союзу. А третє ... Коли стало туго у нас, особливо після [[1989]] р., в [[1990]] р. — коли вся країна в чергах виявилася і нам не вистачало товарів для того, щоб задовольнити прохання ці, коли у нас за італійські туфлі могли зламати в черзі ... Треба було знайти 10–15 мільярдів доларів. Їх можна було знайти ...''}}<ref name="pozner">Телепередача [[Познер (телепередача)|«Познер»]] [http://rutube.ru/tracks/1729674.html?v=cac8d942c4d09e91ff0f6de3d4e396e5 за участю Михайла Горбачова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101211175845/http://rutube.ru/tracks/1729674.html?v=cac8d942c4d09e91ff0f6de3d4e396e5 |date=11 грудень 2010 }} [[1 грудня]] [[2008]], [[Перший канал]]</ref>

[[2009]] року в інтерв'ю [[Євроньюс]] Горбачов повторно зазначив, що його план не «не вдався», а навпаки&nbsp;— тоді «почалися демократичні реформи», і що [[перебудова]] перемогла<ref>[http://ru.euronews.net/2009/11/05/mikhail-gorbachev-former-ussr-president-perestroika-won-but-politically-i-lost/euronews, 2009]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

Якщо в перші роки правління Путіна Горбачов його підтримував, то потім він почав ставитися до політики Путіна все більш критично. У січні [[2008]] в інтерв'ю [[The New York Times]] Горбачов піддав суворій критиці стан російської виборчої системи. Крім того, він закликав докорінно реформувати систему, при якій вся влада знаходиться в руках оточення президента Володимира Путіна. «З нашими виборами не все гаразд, і наша виборча система потребує серйозного коректування»,&nbsp;— заявив колишній радянський президент<ref>К. Дж. Чіверс. [http://www.inopressa.ru/nytimes/2008/01/29/11:13:54/gorby Горбачов дорікає Путіну і критикує російські вибори] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080408120323/http://www.inopressa.ru/nytimes/2008/01/29/11:13:54/gorby |date=8 квітень 2008 }} [http://www.nytimes.com/2008/01/29/world/europe/29russia.html?_r=1&oref=slogin Gorbachev, Rebuking Putin, Criticizes Russian Elections&nbsp;— New York Times] // The New York Times.&nbsp;— 29 січня 2008</ref>. У лютому [[2011]]&nbsp;р. в інтерв'ю [[радіо «Свобода»]] М.&nbsp;С.&nbsp;Горбачов знову чітко сформулював основні претензії до «тандему»: згортання демократії, корупція і засилля чекістів. Горбачов також незадоволений тим, що йому не дозволили зареєструвати свою соціал-демократичну партію.<ref>[http://www.svobodanews.ru/content/article/2310014.html Михайло Горбачов&nbsp;— про «дуумвірат» і «штани матнею назад»] // Радіо «Свобода». 15.02.2011</ref>

[[2 березня]] [[2011]], в день 80-річчя, Указом Президента Російської Федерації нагороджений [[Орден Святого апостола Андрія Первозванного (Російська Федерація)|орденом Святого апостола Андрія Первозваного]].<ref>[http://www.rian.ru/politics/20110302/341189157.html Медведєв нагородив Горбачова орденом Андрія Первозваного.]</ref>

[[2014]] підтримав російську анексію частини території України&nbsp;— Криму<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/11/19/7044696/ Горбачов: Європа змирилася з анексією Криму]</ref>.

26 травня 2016 року [[Служба безпеки України]] заборонила на 5 років в'їзд в Україну Михайлу Горбачову<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/news/209832.Gorbachevu-zapretili-vezd-v-Ukrainu-na-pyat-let.uk|title=Горбачову заборонили в'їзд в Україну на п'ять років|last=|first=|date=2016-05-26|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>. «За публічну підтримку [[Анексія Криму Росією (2014)|анексії Криму]] Михайлу Горбачову на п'ять років заборонений в'їзд в Україну»&nbsp;— йдеться у повідомленні СБУ.

У грудні 2016 року Михайло Горбачов припустив можливість появи в межах колишнього Радянського Союзу нової Союзної держави:

{{Цитата |''Радянського Союзу – немає, а Союзу – так. Я вважаю, що Союз новий може бути.''}}<ref>http://24tv.ua/soyuz_mozhe_dobrovilno_vidnovitisya_u_staromu_skladi__gorbachov_n759682</ref>

== Сім'я, особисте життя ==
Дружина&nbsp;— [[Горбачова Раїса Максимівна|Раїса Максимівна Горбачова]] (уроджена Титаренко), померла в [[1999]] від [[лейкоз]]у.<ref>{{Cite web |url=http://izvestia.ru/person/ |title=article3100096 / Михайло Горбачов: «Ми з Раїсою були прив'язані один до одного на смерть» |accessdate=12 жовтень 2002 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20021012093531/http://izvestia.ru/person/ |archivedate=12 жовтень 2002 |deadurl=no }}</ref> Понад 30 років жила і працювала в [[Москва|Москві]]. <br/>
Дочка&nbsp;— Ірина Михайлівна, працює в Москві. <br/>
Онуки&nbsp;— Ксенія і Анастасія. <br/>
Правнучка&nbsp;— Олександра.<ref>{{Cite web |url=http://www.gorby.ru/rubrs.asp?art_id=26149&rubr_id=20&page=1 |title=22.10.2008 Вітаємо сім'ю Горбачових з народженням Олександри |accessdate=10.03.2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090307052024/http://www.gorby.ru/rubrs.asp?art_id=26149&rubr_id=20&page=1 |archivedate=07.03.2009 |deadurl=yes }}</ref>

== Нагороди та почесні звання ==
{{Main | Нагороди та почесні звання Михайла Горбачова}}

=== Нобелівська премія ===
[[Файл: Gorbachev (cropped) 186420.jpg | thumb | 210px | На саміті в [[Гельсінкі]] (1990)]]
«У знак визнання його провідної ролі в мирному процесі, який сьогодні характеризує важливу складову частину життя міжнародного співтовариства», [[15 жовтня]] [[1990]]&nbsp;р. М.&nbsp;С.&nbsp;Горбачов був удостоєний Нобелівської премії миру 10 грудня 1990 на церемонії вручення в [[Осло]] замість Горбачова за його дорученням Нобелівську премію отримував заступник міністра закордонних справ Анатолій Ковальов<ref name="memoirs24">{{книга 
 | Автор = Горбачов М.С. 
 | Частина = 
 | Заголовок = Життя і реформи 
 | Оригінал = 
 | Посилання = http://www.gorby.ru/ru/gorbachev/memoirs/ 
 | Відповідальний = 
 | Видання = 
 | Місце = М. 
 | Видавництво = Новини 
 | Рік = 1995 
 | Тому = 2 
 | Сторінки = 
 | Сторінок = 656 
 | Серія = 
 | Isbn = 5-7020-0953-3 
 | Наклад = 30000 
}}&nbsp;— Глава 24. Подолання розколу Європи.</ref>.

Пізніше, [[5 червня]] [[1991]]&nbsp;р., Горбачов виступив в Осло з Нобелівською лекцією (відповідно до правил, лауреат повинен прочитати таку лекцію в межах 6 місяців після вручення премії), в якій підкреслив прагнення народів СРСР «бути органічною частиною сучасної цивілізації, жити у злагоді із загальнолюдськими цінностями, за нормами міжнародного права», але разом з тим зберегти свою унікальність і культурне розмаїття.<ref name="memoirs24" /> Користуючись нагодою, М.&nbsp;С.&nbsp;Горбачов провів переговори з [[прем'єр-міністр]]ом [[Норвегія|Норвегії]], видною діячкою [[Соцінтерн]]у [[Харлем Брунтланн Гру|Гру Харлем Брундтланд]] про інтеграцію СРСР в світову економіку<ref name="memoirs24" />.
[[Файл:Michail Gorbatschow BE2.jpg|thumb|Михайло Горбачов (2013)]]

== Див. також ==
* [[Перебудова]]
* [[Співдружність Незалежних Держав]]
* [[Єльцин Борис Миколайович]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела та література ==
* ''Шаповал Ю. І.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gorbachov_M Горбачов Михайло Сергійович] // {{ЕІУ|2|159}}
* ''Шаповал Ю. І.''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=31054Горбачов Михайло Сергійович] // {{ЕСУ}}
* ''Чобіт Д.'' Горбачов як генератор нашої Незалежності // Літературна Україна.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;32 (5661) (25 серп.).&nbsp;— С. 5, 14. (Паралелі історії).

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Михайло Горбачов
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Горбачов Михайло Сергійович
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Mikhail Gorbachev
|Метавікі           = 
|Проект             = 
}}
* [http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/14993/# Одним із підмурівків незалежності України стала горбачовська «перестройка» // Україна молода, 23.04.2005]
* [https://web.archive.org/web/20090307060137/http://www.gorby.ru/rubrs.asp?rubr_id=217 Життя та діяльність]{{ref-ru}} «Горбачов-Фонд»
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/03/110302_korotych_gorbachov_it.shtml Віталій Коротич. «Горбачов урятував від кровопролить»&nbsp;— Інтерв'ю Радіо-ВВС, 02.03.2011]
* [http://lib.ru/MEMUARY/GORBACHEV/ Тексти Горбачова та про нього в Бібліотеці Мошкова]
* [https://web.archive.org/web/20021023015239/http://www.geocities.com/sengiley2001/gorbachev/gorbachev.htm Михаил Горбачев, первый и последний президент СССР]

{{Лідери СРСР}}
{{Голови Президії Верховної Ради СРСР}}
{{Нобелівська премія миру}}
{{Кандидати у Президенти Росії 1996}}
{{Людина року Тайм}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Генеральні секретарі ЦК КПРС]]
[[Категорія:Діячі КПРС]]
[[Категорія:Президент СРСР]]
[[Категорія:Михайло Горбачов]]
[[Категорія:Українці Росії]]
[[Категорія:Кубань]]
[[Категорія:Випускники Ставропольського державного аграрного університету]]
[[Категорія:Члени Римського клубу]]
[[Категорія:Почесні доктори Вестфальського університету імені Вільгельма]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю імені Отто Гана]]
[[Категорія:Голови Уряду СРСР]]