Перегляд вихідного коду сторінки Голокост в Одесі

{{coord|46.466|30.733|display=title}}
{{Картка:Історія Одеси}}
[[Файл:WW2-Holocaust-Ukraine.PNG|міні|праворуч|400пкс|[[Голокост в Україні|Великі місця вбивства євреїв під час Голокосту на західних територіях України та Молдови]]. [[Гетто]] позначені зіркою, черепами позначені місця масових вбивств]]

'''Голокост в Одесі'''&nbsp;— масові вбивства [[Євреї|єврейського]] та [[Цигани|циганського]] населення [[Одеса|Одеси]] й [[Одеська область|Одеської області]] та міст [[Придністров'я]] восени [[1941]] та взимку [[1942]] року під керівництвом військовиків [[Третій Рейх|Третього Рейху]], диктатора [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]] [[Іон Антонеску|Іона Антонеску]], віцепрезидента ради [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]], губернатора [[Трансністрія|Трансністрії]] [[Алексяну Георге|Георге Алексяну]] та генерала Ніколае Макічі.

За даними перепису населення [[1926]] року в Одесі проживало близько 133 000 тисяч євреїв. Залежно від контексту термін «вбивства євреїв Одеси» ({{lang-en|Odessa massacre}}) може стосуватися подій [[17 жовтня|17]]—[[25 жовтня]] [[1941]] року, коли було розстріляно або спалено живцем 25—34 тисяч одеського населення, або до винищення під час румунської та німецької окупації понад 100 000 українських євреїв, що проживали між [[Дністер|Дністром]] і [[Південний Буг|Південним Бугом]].

== Передмова ==
До початку [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в [[Одеса|Одесі]] проживала значна єврейська меншина, яка становила 180 000 осіб (29,8&nbsp;% населення).<ref name="Енциклопедія">{{ЕЄЕ|13047|Одесса}}</ref> До моменту взяття міста румунськими військами в ньому залишалося до 250 тисяч жителів,<ref name="Черкасов">{{книга|автор=Черкасов А. А.|назва=Оккупация Одессы. Год 1941. Очерки|видання=1-е|місце=Одесса|видавництво=Optimum|рік=2007|сторінок=270 с ил.|серія=Большая литературно-художественная серия «Вся Одесса» Выпуск 18|isbn=966-344-144-5|тираж=500}}{{ref-ru}}</ref> з них від 80 до 90 тисяч євреїв: інші були покликані в [[Червона армія|Червону армію]], втекли або були евакуйовані вглиб СРСР.<ref name="gesch">[http://www.geschichteinchronologie.ch/eu/ukraine/EncJud_juden-in-Odessa-ENGL.html Encyclopaedia Judaica. Jews in Ukraine: Odessa]{{ref-en}}</ref>

За планами гітлерівської коаліції на території [[Одеська область|Одеської області]] під контролем румунської влади повинна була бути утворена адміністративно-територіальна одиниця губернаторство [[Трансністрія]]. [[Королівство Румунія]], бувши союзником [[Третій Рейх|Третього Рейху]], розробила та проводила свій власний план з ліквідації євреїв та циган. У міру захоплення нових територій і встановлення в них румунської влади, остання прийняла рішення, що саме на території [[Трансністрія|Трансністрії]], як найвіддаленішій від центру, будуть проведені операції по знищенню всіх євреїв, що опинилися на територіях, контрольованих Румунією. У облаштовані концтабори почали зганяти в'язнів з власне [[Трансністрія|Трансністрії]], а також з [[Буковина|Буковини]] та [[Бессарабія|Бессарабії]]. На початок масового знищення єврейське населення регіону було зосереджено румунами в Одесі чи концентраційних таборах, влаштованими у сільській місцевості.

== Початок ==
[[16 жовтня]] [[1941]] після [[Оборона Одеси (1941)|двомісячної оборони]] місто було залишено [[Червона армія|Червоною армією]] і зайнята румунськими та німецькими військами. Перші розстріли мирних жителів почалися безпосередньо після захоплення міста. З [[17 жовтня]] в район артилерійських складів на Люстдорфській дорозі почали прибувати партії військовополонених, які потрапили в полон вже після заняття міста румунами через те, що вони не змогли з різних причин евакуюватися з частинами [[Червона армія|Червоної армії]] (близько 3 тисяч осіб)<ref name="Черкасов"/><ref>виписка з Черкасов А. А.&nbsp;— Оккупация Одессы. Год 1941. Очерки: {{lang-ru|Румыны казнили советских военнопленных в ответ на то, что по приказу командования Одесского оборонительного района все пленные румыны и немцы (ок. 2,5 тыс.) в последние дни пребывания Красной армии в городе были расстреляны частями НКВД, хотя почти все румынские солдаты и офицеры сдались в плен добровольно.}}</ref>. [[19 жовтня]] було оголошено про початок «реєстрації чоловічого населення» та до військовополонених почали додаватися мирні жителі (близько 10 тисяч осіб), які при реєстрації або перших облавах на вулицях міста здалися окупантам підозрілими (євреї, без документів, бійці Червоної армії і флоту, радянські працівники тощо) і викритих комуністів (близько 1 тисячі осіб). Усіх їх замкнули в дев'яти порожніх порохових складах і протягом декількох днів, починаючи з [[19 жовтня]], розстріляли.<ref name="Черкасов"/>{{rp|151}} Деякі склади були облиті бензином і в'язні в них були спалені живцем.

== [[22 жовтня|22]]&nbsp;— [[24 жовтня]] ==
{{Вставка
| Вирівнювання    = right
| Ширина          = 300px
| Висота          = 420px
| Заголовок       = <tt><center>'''Оголошення'''<ref name="Черкасов"/>{{rp|143}}</center>
| Заголовок знизу = 
| Текст           = 25 жовтня 1941.
Військове Командування міста Одеси доводить до відома населення Одеси та її околиць, що після терористичного акту, скоєного проти Військового Командування 22 жовтня, в день 23 жовтня 1941 були розстріляні: за кожного офіцера цивільного чиновника німця або румуна по 200 більшовиків, а за кожного солдата німця або румуна по 100 більшовиків.
Взяті заручники, які, в разі повторення подібних актів, будуть розстріляні спільно з їх сім'ями.
| Без розривів    = 
| Розмір шрифта   = 
| Підпис          = 
'''Командувач військами'''<br/>
'''Міста Одеси генерал Генерару'''<br/>
'''Начальник військової поліції'''<br/>
'''Міста Одеси підполковник М. Нікулеску'''</tt>
}}

=== Теракт ===
[[22 жовтня]] [[1941]] року, в будівлі [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] на вулиці Енгельса (нині [[Вулиця Маразліївська|Маразліївська]], в якому розташувалися румунська військова комендатура та штаб румунської 10-ї піхотної дивізії, стався вибух радіокерованої міни, закладеної туди саперами [[Червона армія|Червоної армії]] ще до здачі міста радянськими військами. У результаті потужного вибуху будівля частково обвалилася. Під уламками загинуло 67 людей, у тому числі 16 офіцерів, серед яких був румунський комендант міста генерал Іон Глогожану. Відповідальність за вибух була покладена на євреїв і комуністів.

=== Страта ===
У відповідь на вибух комендатури румунського війська до Одеси приїхала германська [[Айнзатцгрупи|«Айнзатцгрупа»]], [[23 жовтня]] були проведені акції зі знищення від 5 тис. до 10 тис.<ref name="Черкасов"/>{{rp|151}} заручників, багато з яких були євреями<ref>[http://www1.yadvashem.org/yv/ru/education/lesson_plans/odessa.asp Яд ВаШем Шоа в Транснистрии: трагедия Одесского еврейства]{{ref-ru}}</ref>. По всій вулиці Енгельса окупанти вривалися у квартири одеситів та всіх знайдених жителів розстрілювали або вішали без винятків. Проводилися облави на вулицях та ринках міста, в передмістях; людей, що нічого ще не знали про теракт розстрілювали прямо на місці облав біля стін будинків або огорож. На [[Великий Фонтан (Одеса)|Великому Фонтані]] було спіймано і розстріляно близько ста чоловіків, на [[Слобідка (Одеса)|Слобідці]] у районі ринку повішено близько двохсот осіб, на [[Молдаванка (Одеса)|Молдаванці]], [[Ближні Млини (Одеса)|Ближніх]] та [[Дальні Млини (Одеса)|Дальніх млинах]]&nbsp;— страчений 251 житель, найстрашніше видовище являв собою [[Олександрівський проспект (Одеса)|Олександрівський проспект]]&nbsp;— на ньому було повішено близько чотирьохсот городян. Колони заручників гнали на Люстдорфську дорогу, в район вже згаданих артилерійських складів, де їх розстрілювали або спалювали живцем<ref name="Черкасов"/>{{rp|145}}. Після війни в масових могилах було знайдено понад 22 000 трупів<ref>[http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/pamjat-proshloe-okkupatsija.html Статья «Память…прошлое… оккупация» на сайте «Одесса от А до Я»]{{ref-ru}}</ref>.

=== Початок Голокосту ===
[[Файл:Holocaust commemorative plaque.jpg|thumb|left|250 xp|Меморіальна табличка на стіні станції [[Одеса-Сортувальна]] на [[Лузанівка (Одеса)|Лузанівці]]]]
[[23 жовтня]] було видано наказ, в якому всім євреям під загрозою розстрілу на місці наказувалося протягом [[24 жовтня]] з'явитися в село [[Дальник]]. У другій половині дня [[24 жовтня]] близько 5000 євреїв було зібрано у застави [[Дальник]]. Перших 50 осіб було підведено до протитанкового рову та особисто розстріляні командиром 10-го кулеметного батальйону підполковником Ніколає Деляну<ref>[http://www.dorledor.info/magazin/index.php?mag_id=16&art_id=121&pg_no=27 Кровавый бизнес. Холокост по-румынски.]{{ref-ru}}</ref>. Щоб прискорити процес знищення, євреї були зігнані в чотири бараки, в яких були пророблені отвори для кулеметів, а підлога попередньо залита бензином. Люди у двох бараках були розстріляні з кулеметів в той же день. О 17 годині бараки були підпалені. Наступного дня були розстріляні затримані, поміщені в останніх двох бараках, причому один з бараків закидали гранатами<ref>[http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/odessa-oktjabr-1941-god-pamjat.html Статья «Одесса, октябрь 1941 год. Память…» на сайте «Одесса от А до Я»]{{ref-ru}}</ref>. Тим часом, євреям, які не були в першій групі, яка вже прибула до [[Дальник|Дальника]], було оголошено, що вони «пробачені». Їх відправили по різнім комендатурам та поліційним дільницям для «реєстрацій», де їх протримали різний час, коли ж вони були випущені, виявилося, що їхні будинки зайняті, а майно розграбовано.
Таким чином, вже за перший тиждень перебування румунів в Одесі місто позбулося близько 10&nbsp;% своїх жителів<ref name="Черкасов"/>.

== Подальші події ==
{{Вставка
| Вирівнювання    = right
| Ширина          = 300px
| Висота          = 495px
| Заголовок       = <tt><center>'''BEFEHL'''<ref name="Черкасов"/>{{rp|171}}</center>
| Заголовок знизу = 
| Текст           = 7 листопада 1941.
Наказую:
Стаття 1. Усі чоловіки єврейського походження у віці від 18 до 50 років зобов'язані протягом 48 годин з моменту опублікування цього наказу з'явитися в міську в'язницю (Великофонтанська дорога), маючи при собі найнеобхідніше для існування. Їх сім'ї зобов'язані доставляти їм їжу у в'язницю. Ті, що не підкоряться цьому наказу та будуть знайдені після закінчення зазначеного 48-годинного строку будуть розстріляні на місці. 
Стаття 2. Всі жителі м. Одеси та його передмість зобов'язані повідомити у відповідні поліційні частини про кожного єврея вищевказаної категорії, який не виконав цього наказу. Ті, що будуть вкривати, а також особи, які знають про те і не повідомлять, караються стратою.
| Без розривів    = 
| Розмір шрифта   = 
| Підпис          = 
'''Начальник військової поліції'''<br/>
'''Міста Одеси підполковник М. Нікулеску'''</tt>
}}
[[Файл:Yellow star Jude Jew.svg|міні|150пкс|ліворуч|[[Жовта зірка|Жовтий шестикутник]]]]
Реєстрація, пророблена румунською адміністрацією в кінці [[1941]] року, виявила в Одесі близько 60 тисяч євреїв. До цього числа відносили й тих осіб, у яких тільки один з предків по чоловічій або жіночій лінії був євреєм. Євреї повинні були носити особливий відмітний нагрудний знак: жовтий шестикутник на чорному тлі<ref name="До 150-річчя міста">{{книга|автор=Боровой, С. Я., Вольский, С. А., Глядковская, А. И., Готлов-Готлиб, А. Г., Добролюбский, К. П., Сосновский, И. А.|назва= Одесса. Очерк истории города-героя к 150-летию со дня основания. Очерки|видання= репринтное|місце=Одесса|видавництво= Optimum|рік=2011|сторінок=322|isbn=978-966-344-453-6}}{{ref-ru}}</ref>. Фінал їх існування в Одесі розпочався [[7 листопада]] [[1941]] року, коли був виданий наказ, що зобов'язує всіх євреїв чоловічої статі від 18 і до 50 років з'явитися в міську в'язницю. З цього дня все єврейське населення міста партіями відсилалося в різні концтабори, влаштовані румунами у сільській місцевості, насамперед у село [[Богданівка (Доманівський район)|Богданівка]] (нині [[Миколаївська область]]). Пізніше гетто було влаштовано в самій Одесі<ref name="Черкасов"/>.

Румунська адміністрація вжила заходів до того, щоб заволодіти майном майбутніх жертв. У середині листопада вийшов новий наказ, що уточнює вимоги влади до євреїв. У ньому, зокрема, говорилося:
{|
{{початок цитати}}… Всі особи єврейського походження зобов'язані при реєстрації Військовому Командуванню або поліційним чиновникам добровільно заявити про всі наявні у них дорогоцінні предмети, каміння й метали. Винні у порушенні цього наказу будуть каратися смертною карою.<ref name="Черкасов"/>{{rp|171}}{{кінець цитати}}
|}

До середини грудня у [[Богданівка (Доманівський район)|Богданівці]] було зібрано близько 55 тис. євреїв (частина з них була не з Одеси). З [[20 грудня]] [[1941]] року по [[15 січня]] [[1942]] року всі вони були розстріляні командою [[Айнзатцгрупи|«айнзатцгрупи»]] СС, румунськими солдатами, місцевими поліцаями та німцями-колоністами<ref name="Енциклопедія"/><ref>[http://www.kby.kiev.ua/komitet/conference/Kotlyar_3.pdf Котляр Ю. Богданівська трагедія&nbsp;— Голокост проти єврейського населення. Друга світова війна і доля народів України: 3-я Всеукраїнська наукова конференція. м. Київ, 27-28 жовтня 2008&nbsp;р. Тези доповідей]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.vaadua.org/Hadasot/06-2008/Had01-06-2008.html |title=Памятников нет. Но они должны быть |accessdate=10-06-2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090527215733/http://www.vaadua.org/Hadasot/06-2008/Had01-06-2008.html |archivedate=27-05-2009 |deadurl=yes }}</ref>. Місяць по тому був організований марш смерті 10 000 євреїв у три концтабори в [[Голта|Голті]].
У січні [[1942]] року близько 35-40 тисяч євреїв, що залишилися в Одесі, було виселено в гетто, організованого [[10 січня]] [[1942]] в бідному районі [[Слобідка (Одеса)|Слобідка]]. Виселені знаходилися там в умовах неймовірної скупченості, житла на всіх не вистачало, люди перебували взимку просто неба, що призвело до масової смертності від переохолодження<ref name="gesch"/><ref>{{ЕЄЕ|13047|Одесса}}</ref><ref>[http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/10-janvarja-1942g-odessa-rajon-slobodki.html Статья «10 января 1942&nbsp;г. Одесса, район Слободки» на сайте «Одесса от А до Я»]{{ref-ru}}</ref>. У гетто вони були зібрані лише для того, щоб вже з нього бути депортованими далі, в сільські концтабори.
З [[12 січня]] по [[20 лютого]] [[1942]] року 19 582 євреїв, що лишилися, депортували до [[Березівський район|Березівського району]] [[Одеська область|Одеської області]]. Їх перевозили в неопалюваних ешелонах, багато хто загинув в дорозі. У [[Березівка|Березівці]] становили партії, які пішки вирушали в [[Сирітське]], [[Доманівка|Доманівку]], [[Богданівка (Доманівський район)|Богданівку]], [[Голта|Голту]] та інші концтабори. Багато людей, що не діставшись туди, вмирало від голоду та холоду по дорозі. Охорона, що складалася з румунських солдатів і німецьких колоністів, влаштовувала під час шляху масові розстріли євреїв. Через 18 місяців практично всі в'язні [[Голта|Голти]] загинули<ref name="gesch"/>.

[[Файл:După trecerea unui convoi între Birzula și Grozdovca.jpg|left|thumb|250px|Вбивство єврейського населення у Любашівському районі поблизу села [[Гвоздавка Друга]]]]

== Ті, що пережили Голокост ==
У кращому становищі перебували євреї, спрямовані на роботу в села: приблизно половина з них пережила окупацію. Положення в гетто [[Доманівка|Доманівки]] та інших гетто [[Трансністрія|Трансністрії]] покращився в [[1943]] році після того, як євреї стали отримувати допомогу від єврейських організацій [[Румунія|Румунії]]. Близько 600 одеситів у цих гетто дожили до звільнення. Кілька сотень євреїв, які переховувалися в самій Одесі також вижили. Євреї брали участь в боротьбі одеського підпілля і становили значну частину бійців партизанських загонів, що базувалися в одеських катакомбах.<ref name="Енциклопедія"/>
{{Голокост}}

== Увічнення пам'яті загиблих ==
На початку [[1990-ті|1990-х]] років в Одесі, в Прохорівському сквері, в тому самому місці, де на околиці міста в [[1941]] році починалася «дорога смерті» одеських євреїв та циган у табори знищення, почав створюватися меморіал пам'яті жертв Голокосту. Було встановлено пам'ятний знак. Пізніше до нього додалася «Алея Праведників світу»&nbsp;— з деревами, кожне з яких висаджено на честь одеського жителя, який укривав та рятував євреїв. Пам'ятник жертвам Голокосту в Одесі роботи скульптора Зураба Церетелі, який є завершенням оформлення комплексу, був відкритий у [[2004]] році<ref>[http://www.rah.ru/content/ru/section-academy_today/section-president.html Сайт «Российской академии художеств»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101128032223/http://rah.ru/content/ru/section-academy_today/section-president.html |date=28 листопад 2010 }}{{ref-ru}}</ref>.

[[22 червня]] [[2009]] року був відкритий музей Голокосту (директор: Сабуліс Віктор Францевич).

{{main|Музей Голокосту - жертв фашизму (Одеса)}}

У [[2013]] році на будівлі за адресою: [[Фонтаська дорога (Одеса)|Фонтанська дорога]], 58 було встановлено меморіальну дошку «жертвам румунських репресій».<ref>[https://fakty.com.ua/ru/ukraine/20130426-v-odesi-vidkryly-memorialnu-doshku-zhertvam-rumunskoyi-okupatsiyi/ В Одессе открыли мемориальную доску жертвам румынской оккупации Факты ICTV]{{ref-ru}}</ref>

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="3" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Odessa holocaust monument 02.JPG|border|200px]]
|[[Файл:Odessa holocaust monument 10.JPG|border|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Головна скульптурна композиція</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Пам'ятний знак</div>
|}
</center>
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="3" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Odessa holocaust monument 03.JPG|border|200px]]
|[[Файл:Odessa holocaust monument 05.JPG|border|200px]]
|[[Файл:Odessa holocaust monument 08.JPG|border|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>«Алея Праведників світу»</div>
|<div style='text-align: center;'><small>«Алея Праведників світу»</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Пам'ятний знак</div>
|}
</center>

== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Голокост у Вінниці]]
* [[Голокост у Житомирі]]
* [[Голокост у Львові]]
* [[Голокост у Мізочі]]
* [[Голокост на Криворіжжі]]
* [[Голокост у Чернівцях]]
* [[Голокост у Чернігові]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Література ==
* {{ref-en}} {{книга|автор=Dallin A.|назва=Odessa, 1941-1944: A Case Study of Soviet Territory Under Foreign Rule|посилання=http://www.odessitclub.org/en/archives/dallin/dallin.html|видавництво=Iasi-Oxford-Portland|рік=1998|сторінок=296|серия=Romanian Historical Studies|isbn=9739839118}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор=Черкасов А. А.|назва=Оккупация Одессы. Год 1941. Очерки|видання=1-е|місце=Одесса|видавництво=Optimum|рік=2007|сторінок=270 с ил.|серія=Большая литературно-художественная серия «Вся Одесса» Выпуск 18|isbn=966-344-144-5|тираж=500}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор=Боровой, С. Я., Вольский, С. А., Глядковская, А. И., Готлов-Готлиб, А. Г., Добролюбский, К. П., Сосновский, И. А.|назва= Одесса. Очерк истории города-героя к 150-летию со дня основания. Очерки|видання= репринтное|місце=Одесса|видавництво= Optimum|рік=2011|сторінок=322|isbn=978-966-344-453-6}}
* {{ЕЄЕ|13047|Одесса}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор=Черкасов А. А.|назва=Оборона Одессы. Страницы правды|видання=1-е|место=Одесса|видавництво=Optimum|рік=2006|сторінок=210 с ил.|серія=Большая литературно-художественная серия «Вся Одесса» Выпуск 15|isbn=966-344-012-0|тираж=500}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор=Еврейск. общин. центр «Мигдаль»|назва=История Холокоста в Одесском регионе. Сборник статей и документов|посилання= http://www.archives.gov.ua/Publicat/Odessa-holokost.php|відповідальний=Сост. Рашковецкий, М.|видання=1-е|місце=Одесса|видавництво=Студия «Негоциант»|рік=2006|сторінок=372 + [136] с. ил., 22 табл|isbn= 966-691-192-2}}

== Див. також ==
* Оборона Одеси (1941)
* Люстдорфська дорога 27

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Голокост в Одесі
|Портал             = Одеса
|Портал-зображення  = Arms of Odessa.svg
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = 
|Метавікі           = 
|Проект             = 
|Родовід            = 
}}
* {{ЕЄЕ|13047|Одесса}}
* {{ref-en}} [http://www.geschichteinchronologie.ch/eu/ukraine/EncJud_juden-in-Odessa-ENGL.html Encyclopaedia Judaica. Jews in Ukraine: Odessa]
* {{ref-ru}} [http://www1.yadvashem.org/yv/ru/education/lesson_plans/odessa.asp Яд ВаШем Шоа в Транснистрии: трагедия Одесского еврейства]
* {{ref-ru}} [http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/pamjat-proshloe-okkupatsija.html Статья «Память…прошлое… оккупация» на сайте «Одесса от А до Я»]
* {{ref-ru}} [http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/odessa-oktjabr-1941-god-pamjat.html Статья «Одесса, октябрь 1941 год. Память…» на сайте «Одесса от А до Я»]
* {{ref-ru}} [http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/10-janvarja-1942g-odessa-rajon-slobodki.html Статья «10 января 1942&nbsp;г. Одесса, район Слободки» на сайте «Одесса от А до Я»]
* {{ref-ru}} [http://www.dorledor.info/magazin/index.php?mag_id=16&art_id=121&pg_no=27 Кровавый бизнес. Холокост по-румынски.]
* [http://www.kby.kiev.ua/komitet/conference/Kotlyar_3.pdf Котляр Ю. Богданівська трагедія&nbsp;— Голокост проти єврейського населення. Друга світова війна і доля народів України: 3-я Всеукраїнська наукова конференція. м. Київ, 27-28 жовтня 2008&nbsp;р. Тези доповідей]
* {{ref-ru}} [https://web.archive.org/web/20090527215733/http://www.vaadua.org/Hadasot/06-2008/Had01-06-2008.html Памятников нет. Но они должны быть]
* {{ref-ru}} [https://web.archive.org/web/20101128032223/http://rah.ru/content/ru/section-academy_today/section-president.html Сайт «Российской академии художеств»]
* {{ref-ru}} [https://fakty.com.ua/ru/ukraine/20130426-v-odesi-vidkryly-memorialnu-doshku-zhertvam-rumunskoyi-okupatsiyi/ В Одессе открыли мемориальную доску жертвам румынской оккупации Факты ICTV]
{{Голокост в Україні}}{{ac}}
{{ВП-портали|Друга світова війна}}
[[Категорія:Одеса у роки Німецько-радянської війни]]
[[Категорія:Німецько-радянська війна у Одеській області]]
[[Категорія:Голокост в Україні]]
[[Категорія:Історія євреїв в Україні]]
[[Категорія:1941 в Україні]]