Головна енергетична установка
сторінка значень у проекті Вікімедіа
Версія від 07:23, 25 листопада 2016, створена Olegvdv68 (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:The Royal Navy during the Second World War A10896.jpg|thumb|220пкс|Машинне відділення британського підводног...)
Головна енергетична установка, також Суднова енергетична установка — комплекс машин, механізмів, теплообмінних апаратів, джерел енергії, пристроїв і трубопроводів та інших систем — призначених для забезпечення руху судна, а також постачання енергією різних його механізмів.

Машинне відділення британського підводного човна HMS «Триб'юн» (N76) часів Другої світової війни
Зміст
До складу енергетичної установки входять:
- ГЕУ — головна енергетична установка (що призводить судно до руху) — поділяється на:
- головний двигун,
- судновий рушій,
- валопровод.
- Допоміжні механізми — для забезпечення судна електроенергією, парою (для побутових потреб або очищення танків), опріснення водою і ін.
До рушіїв відносяться гребний гвинт і гребне колесо. В ролі суднових енергетичних установок використовуються, як правило, парові машини і турбіни, газові турбіни і двигуни внутрішнього згоряння, в основному дизельні. На великих і потужних спеціалізованих судах типу авіаносці, криголамів і підводних човнів часто застосовуються атомні енергетичні установки.
Див. також
Посилання
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Головна енергетична установка |
- Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник / О. В. Бондаренко, О. І. Кротов, Л. О. Матвєєв, С. О. Прокудін. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — Ч. 1. — 72 с.
- Барабанов Н. В. Конструкция корпуса морских судов. Л.: Судостроение, 1981. — 259 с.
- Морской Энциклопедический Словарь, Л.: Судостроение, 1991. — ISBN 5-7355-0280-8