Перегляд вихідного коду сторінки Глобалізація

{{Форми державної влади | image =Earth Eastern Hemisphere.jpg | caption= Планета Земля}}

'''Глобаліза́ція''' ({{lang-en|globalization}})&nbsp;— процес всесвітньої [[Економіка|економічної]], [[Політика|політичної]] та [[Культура|культурної]] [[Інтеграція|інтеграції]] та [[Уніфікація|уніфікації]]. У ширшому розумінні&nbsp;— перетворення певного [[Явище|явища]] на планетарне, таке, що стосується всієї [[Земля|Землі]]. Основними наслідками глобалізації є [[міжнародний поділ праці]], [[міграція]] в масштабах усієї планети [[Капітал|капіталу]], [[Людський ресурс|людських]] та [[Виробничі ресурси|виробничих ресурсів]], [[стандартизація]] законодавства, [[Глобалізація економіки|економічних]] та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, зумовлений розвитком транспорту та засобів зв'язку, він носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя [[Суспільство|суспільства]]. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.

Економічно глобалізуються виробництво, послуги та капітал, технологія й дані<ref name="Albrow">Albrow, Martin and Elizabeth King (eds.) (1990). ''Globalization, Knowledge and Society'' London: Sage. {{ISBN|9780803983236}}</ref><ref name="AlbrowKing1990">{{cite book|first1=Martin |last1=Albrow|first2=Elizabeth |last2=King|title=Globalization, knowledge, and society: readings from International sociology|url={{google books|id=lfe1AAAAIAAJ|plainurl=yes}}|year=1990|publisher=Sage Publications|isbn=978-0-8039-8323-6}}</ref>. Паровоз, пароплав, реактивний літак, контейнерні морські судна є приладами поступу в галузі транспорту, а телеграф і його сучасні потомки Інтернет та мобільний телефон є прикладами розвитку інфраструктури телекомунікацій. Усі ці винаходи стали важливими чинниками глобалізації й зумовлюють дедалі більшу взаємозалежність економіки й культурного життя<ref name="Imagining">{{cite web | url=http://www.elon.edu/e-web/predictions/150/1830.xhtml | title=Imagining the Internet | publisher=Elon University School of Communications | work=History of Information Technologies | accessdate=17 August 2009 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20090323040248/http://www.elon.edu/e-web/predictions/150/1830.xhtml | archivedate=23 March 2009 | deadurl=no }}</ref><ref name="Stever_1972">{{cite journal | last1 = Stever | first1 = H. Guyford | year = 1972 | title = Science, Systems, and Society | url = | journal = Journal of Cybernetics | volume = 2 | issue = 3| pages = 1–3 | doi = 10.1080/01969727208542909 }}</ref><ref>{{cite journal|title=Shaping Globalization|first=Martin|last=Wolf|journal=Finance & Development|volume=51|issue=3|year=2014|pages=22–25|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2014/09/pdf/wolf.pdf|accessdate=7 April 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180922062300/https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2014/09/pdf/wolf.pdf|archivedate=22 September 2018|deadurl=no}}</ref>.

У 2000 році [[Міжнародний валютний фонд]] ідентифікував чотири базові аспекти глобалізації: торгівлю й фінансові транзакції, рух капіталу та інвестицій, міграцію людей та розповсюдження знань<ref name="12th April 2000: IMF Publications">International Monetary Fund . (2000). «Globalization: Threats or Opportunity.» [http://www.imf.org/external/np/exr/ib/2000/041200to.htm 12 April 2000: IMF Publications.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180326145230/http://www.imf.org/external/np/exr/ib/2000/041200to.htm |date=26 March 2018 }}</ref>. З глобалізацією пов'язують також проблеми довкілля, наприклад глобальне потепління, забруднення вод за межами кордонів, забруднення повітря та надмірний вилов риби в океанах<ref name="Bridges2002">{{cite journal|last=Bridges|first=G.|title=Grounding Globalization: The Prospects and Perils of Linking Economic Processes of Globalization to Environmental Outcomes|journal=Economic Geography|year=2002|volume=78|pages=361–86|doi=10.2307/4140814|issue=3|ref=harv|jstor=4140814}}</ref>. Процеси глобалізації впливають на бізнес та зайнятість, економіку, соціо-культурні ресурси та на природне довкілля. В академічній літературі глобалізацію зазвичай розбивають на три основні області: [[Глобалізація господарського життя|економічну]], культурну та політичну глобалізацію<ref name="Ritzer2008-146">{{cite book|url={{google books|id=XKnmvRATtfAC|page=146|plainurl=yes}}|title=The Blackwell Companion to Globalization|last=Babones|first=Salvatore|date=15 April 2008|publisher=John Wiley & Sons|year=|isbn=978-0-470-76642-2|editor-last=Ritzer|editor-first=George|location=|page=146|pages=|chapter=Studying Globalization: Methodological Issues}}</ref>.

== Історія ==
Провісником глобалізації стала поява [[Великий шовковий шлях|Великого шовкового шляху]], що з'єднав [[Китай]] і [[Римська імперія|Римську імперію]]. Утворення власне глобального ринку почалось із [[Великі географічні відкриття|Великих географічних відкриттів]] європейцями і підштовхувалось їх військово-політичною та економічною експансією по планеті. Глобалізація, зокрема утворення планетарного ринку, дещо призупинялася в періоди поділу людства на ворожі табори ([[Семирічна війна]], [[Війна за незалежність США]], [[Велика французька революція]] і [[Наполеонівські війни]], світові війни) та [[холодна війна|холодної війни]], коли економічний і культурний розвиток окремих суспільств планети, таких як [[СРСР]] та [[КНР]], відбувався відособлено від розвитку решти людського співтовариства.

[[Файл:Silk route.jpg|thumb|upright=1.2|Маршрути [[Великий шовковий шлях|Шовкового шляху]] і [[Торгівля прянощами|торгівлі прянощами]], які контролювала [[Османська імперія]] в 1453&nbsp;році]]

[[Файл:1901 Eastern Telegraph cables.png|thumb|275px| Діаграма підводних телеграфних кабелів компанії [[Cable & Wireless Communications|Eastern Telegraph Company]] 1901&nbsp;року як приклад технології початку ХХ-го ст., що несла з собою модернізацію та глобалізацію.]]

Особливих темпів глобалізація набрала в останні десятиліття XX століття і на почату [[XXI століття]]. З одного боку це пов'язано з падінням [[залізна завіса|залізної завіси]] та інтеграцією [[КНР|Китаю]] в світову економіку, з іншого&nbsp;— із швидким розвитком [[інформаційні технології|інформаційних технологій]], завдяки яким зросли можливості доступу до будь-якої [[інформація|інформації]] у світі.

Хоча глобалізація&nbsp;— об'єктивний процес, оцінки його ходу і наслідків тривалий час викликають активну політичну дискусію, а ставлення до змін, спричинених нею в локальних і національних спільнотах, активізує політичну боротьбу в різних державах. Глобалізація на сучасному етапі (початок [[21 століття]]), має як палких прихильників, так і опонентів.

== Походження слова ==
Слово запозичене з англійської мови та походить від {{lang-la|globus}}&nbsp;— [[куля]], [[земна куля]], [[глобус]]. Від цього слова було утворено прикметник «глобальний» {{lang-en|global}}&nbsp;— той, який має відношення до земної кулі: світовий, планетарний. Від слова ''global'' було утворено дієслово ''globalize''&nbsp;— перетворювати певне явище на глобальне, «глобалізувати»,&nbsp;— а також іменник ''globalization''&nbsp;— перетворення певного явища на світове, на таке, яке стосується всієї земної кулі.

Спочатку ці слова почали вживатися у суспільних науках, але в [[1961]] слово ''globalization'' уперше зафіксовано в англомовному словнику. В 1983 році [[Теодор Левітт]] ({{lang-en|Theodore Levitt}}), професор [[Гарвардська школа бізнесу|Гарвардської школи бізнесу]] опублікував статтю «Глобалізація ринків», тому сучасну популярність і широкий вжиток терміну часто приписують йому<ref>[http://www.vuw.ac.nz/~caplabtb/m302w07/Levitt.pdf «The Globalization of Markets»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091229120942/http://www.vuw.ac.nz/~caplabtb/m302w07/Levitt.pdf |date=29 December 2009 }}.</ref>.

== Негативні ефекти ==

Прискорення темпів глобалізації призвело до виникнення у світі опозиційного до неї політичного руху [[антиглобалізм]]у. Антиглобалісти звинувачують глобалізацію в збільшенні [[соціальна нерівність|соціальної нерівності]], зниканні традиційного суспільного устрою (зокрема [[Доморобне виробництво|доморобництва]]) й деградації [[довкілля]]. Невдоволення глобалізацією характерне як у [[Розвиткові країни|розвиткових]], так і в економічно розвинених країнах. Перенесення виробництва з країн Заходу в Третій світ через дешевшу [[робоча сила|робочу силу]] призводить до ліквідації робочих місць і безробіття у світі Першому. Наприклад, на [[Середній Захід|Середньому Заході]] США глобалізація виробництв і їхня оптимізація спричинила зниження конкурентоспроможності місцевих підприємств промисловості та [[Сільське господарство|сільського господарства]], знижуючи цим [[якість життя]] їхніх працівників.

Дехто також вбачає зростаючу загрозу у впливі глобалізації на [[культура|культуру]]. Рівнобіжно з глобалізацією економіки та торгівлі, культура імпортується та експортується також. Проблема в тому, що більш імпералістичні і держави, як-от [[Росія|РФ]] або [[Сполучені Штати Америки|США]], можуть підбити культури слабших, призводячи до того, що їхні традиції та цінності зникнуть.

== Позитивні ефекти ==
{{Оригінальне дослідження|дата=травень 2014}}
Глобалізація, зумовлена доцентровими тенденціями світових інтеграційних процесів, покликана консолідувати планетарне співтовариство на ґрунті єдиного в глобальному масштабі економічного простору. В геометричній прогресії всеохопна економічна інтеграція в період XXI століття, формує єдину [[Глобалізація господарського життя|транснаціональну систему господарства]]&nbsp;— глобальний економічний моноліт. Процес інтернаціоналізації виробництва настільки втягує народи, країни, регіони у єдиний світовий мегасоціум, що це само собою, треба сподіватись, нівелює в майбутньому суть і обрис національно-державних утворень. Державні структури з часом почнуть розчинятися, їх військово-політичні потенції&nbsp;— самоанулюватися, міждержавні кордони&nbsp;— руйнуватися. Загальна економічна інтеграція, усуваючи міжнаціональні бар'єри, руйнуючи міждержавні кордони, розчиняючи власне самі національно-державні утворення, об'єктивно покликана трансформувати ці утворення в єдину, цілісну, неподільну міжнаціональну спільність&nbsp;— глобальний соціомоноліт&nbsp;— з єдиним наднаціональним центром координації, управління, контролю…

Доцентровий вектор інтеграційних процесів однозначно диктує формування моноцілісного світового устрою.

Перспектива формування цілісного, неподільного світу в процесі глобальної економічної інтеграції&nbsp;— об'єктивна неминучість, зумовлена природною ходою суспільної еволюції. Отже,&nbsp;— вона виправдана. Насамперед тому, що в міру формування соціально-економічного в глобальному вимірі моноліту зникнуть будь-які підстави для міжнаціонального суперництва, ворожнечі і конфліктів. Цілісний, неподільний світ на ґрунті єдиного економічного простору тим хороший, що він виключить з життя людського можливість зіткнення у вигляді руйнівних війн. Відтак доцентрова тенденція глобалізаційних процесів об'єктивно покликана забезпечити самовиживання людської цивілізації і її прогрес.


Дослідники виділяють три ракурси глобалізації як соціального явища: соціально-політичний, соціально-економічний, соціокультурний. Термін «глобалізація» має багато змістовних значень, теорій та підходів. На думку Яна Нєдєрвіна, в соціальних науках існує стільки концепцій глобалізації, скільки дисциплін: «Якщо ми розглядаємо глобалізацію як багатовимірний процес, то всі ці підходи до теми достатньо релевантні. Глобалізацію можна розуміти, як нескінченний синтез багатьох дисциплінарних підходів»{{джерело}}. Наприклад, дослідниця В.&nbsp;Воронкова сутність глобалізації бачить в «перетворенні людства на єдину структурно-функціональну систему, організовану за універсальними принципами»{{джерело}}. На думку західного соціолога В.&nbsp;Бека, «глобалізація&nbsp;— це ідеологія панування світового ринку, ідеологія неолібералізму»{{джерело}}. Далі в дослідженні наводяться приклади визначення процесів глобалізації західних авторів. Але існуюча полісемантичність поглядів вказує, на думку М.&nbsp;Чешкова, на кризу глобалізації як науки, що не встановила ні предмет, ні суб'єкт власного дослідження, у зв'язку з цим залишається відкритим питання про сутність глобалізації.

== Економічна глобалізація ==
[[Файл:1 singapore city skyline dusk panorama 2011.jpg|thumb|[[Сингапур]] очолює список країн за показником сприяння торгівлі (станом на 2016 рік)]]
[[Файл:U.S. Trade Balance (1895–2015) and Trade Policies.png|thumb|Торговий баланс США та політика області торгівлі (1895—2015)]]
[[Файл:BankingCrises.svg|thumb|
Число країн із банківською кризою кожного року, починаючи з 1800<ref>{{cite web|url=http://www.reinhartandrogoff.com|title=This Time is Different - A Book by Carmen M. Reinhart and Kenneth S. Rogoff|first=Anchor Media|last=Works|publisher=reinhartandrogoff.com|accessdate=11 March 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190104014944/http://reinhartandrogoff.com/|archivedate=4 January 2019|deadurl=no}}</ref>. Враховано тільки 70 країн. Загальну тенденцію до зростання можна пояснити багатьма факторами. Один із них поступове зростання числа людей, що отримують гроші за працю. Особливою рисою графіку є практична відсутність банківських криз у період дії [[Бреттон-Вудська угода|Бреттон-Вудської угоди]] (з 1945 по 1971). ]]

Економічна глобалізація означає збільшення взаємозалежності національних економік усього світу, зумовлене швидким зростанням руху через кордони товарів, послуг, технології та капіталу<ref name="Joshi, Rakesh Mohan 2009">Joshi, Rakesh Mohan, (2009) International Business, Oxford University Press, New Delhi and New York {{ISBN|0-19-568909-7}}.</ref>. Тоді як глобалізація бізнесу зосереджена навколо зменшення регуляції міжнародної торгівлі й тарифів, податків та інших перешкод глобальній торгівлі, економічна глобалізація є процесом збільшення економічної інтеграції між країнами, що веде до формування глобального або світового ринку<ref>Riley, T: «Year 12 Economics», p. 9. Tim Riley Publications, 2005</ref>. Залежно від парадигми економічну глобалізацію можна розглядати і як позитивне, і як негативне явище. Економічна глобалізація включає глобалізацію виробництва, тобто отримання товарів і послуг з різних місць у світі з метою виграшу в затратах та якості. Аналогічно, вона включає глобалізацію ринків, тобто формування об'єднання окремих ринків у величезний глобальний. Економічна глобалізація також включає<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/864808614|title=International business: competing in the global marketplace|last=Hill|first=Charles W. L.|publisher=[[McGraw-Hill]]|year=2014|isbn=9780078112775|edition=10th|location=New York, NY|pages=|oclc=864808614}}</ref> глобальну конкуренцію, технологію, корпорації та індустрії<ref name="Joshi, Rakesh Mohan 2009"/>.

На сучасному етапі, тобто на початку 21 століття, переважає тенденція інтегрування економік розвинених країн із економіками країн, що відстали в розвитку, шляхом прямих інвестицій, зниження торгових бар'єрів та інші економічні реформи, а також, у багатьох випадках, імміграцію населення. При цьому слід враховувати, що спеціалізація всіх багатих країн, заснована на порівняльних перевагах, які створюються зусиллями громадян, а бідні країни ідуть за сценарієм порівняльних переваг природного походження.<ref> Ігор Шаров. Від мрії – до дії! – К.: Арт Економі, 2016. – С. 118. ISBN 978-617-7289-19-6 </ref>

[[Міжнародний стандарт|Міжнародні стандарти]] збільшили ефективність торгівлі товарами та послугами. Як приклад такого стандарту можна навести контейнер. Контейнеризація радикально зменшила вартість транспортування й була значним чинником у післявоєнному розквіті міжнародної торгівлі<ref name="Levinson">{{cite web|url=http://press.princeton.edu/chapters/s9383.html|title=Sample Chapter for Levinson, M.: The Box: How the Shipping Container Made the World Smaller and the World Economy Bigger.|last=Levinson|first=Marc|work=[[The Box: How the Shipping Container Made the World Smaller and the World Economy Bigger]]|publisher=Princeton University Press|accessdate=17 February 2013|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130122131825/http://press.princeton.edu/chapters/s9383.html|archivedate=22 January 2013|df=dmy-all}}</ref>, тобто була елементом глобалізації. [[Міжнародна організація зі стандартизації]] є міжнародним органом, до складу якого входять представники різних національних організацій зі стандартів.

[[Транснаціональна корпорація]] або світове підприємство<ref name="pitelis">{{cite book|url={{google books|id=mXjeiQYR088C|plainurl=yes}}|title=The nature of the transnational firm|last=Pitelis|first=Christos|author2=Roger Sugden|publisher=Routledge|year=2000|isbn=0-415-16787-6|location=|page=H72|pages=}}</ref> є організацією, що або володіє виробництвом товарів та послуг у багатьох країнах, або контролює його<ref>{{cite web|url=http://www2.econ.iastate.edu/classes/econ355/choi/mul.htm|title=Multinational Corporations|publisher=|accessdate=9 April 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180414082055/http://www2.econ.iastate.edu/classes/econ355/choi/mul.htm|archivedate=14 April 2018|deadurl=no}}</ref>. Про таку корпорацію можна сказати, що вона не належить жодній країні<ref>Roy D. Voorhees, Emerson L. Seim, and John I. Coppett, "Global Logistics and Stateless Corporations, " ''Transportation Practitioners Journal'' 59, 2 (Winter 1992): 144–51.</ref>.

[[Зона вільної торгівлі|Зони вільної торгівлі]] виникає при утворенні торгового блоку, члени якого підписали угоду про вільну торгівлю. Такі угоди передбачають співробітництво між принаймні двома країнами з метою зменшення торгових бар'єрів, квот на імпорт та тарифів<ref>{{cite book
  | last = O'Sullivan
  | first = Arthur
  | authorlink = Arthur O'Sullivan (economist)
  | first2 = Steven M. | last2 = Sheffrin
  | title = Economics: Principles in Action
  | publisher = Pearson Prentice Hall
  | year = 2003
  | location = Upper Saddle River, New Jersey
  | page =  453
  | isbn = 0-13-063085-3}}</ref>. Якщо при цьому люди можуть вільно рухатися між країнами, тоді говорять про відкриті кордони. Мабуть, найважливішою зоною вільної торгівлі у світі є Європейський Союз. ЄС розвинув спільний ринок завдяки стандартизації законів, що діють у країнах-членах. Політика ЄС переслідує мету забезпечення вільного руху людей, товарів, послуг і капіталу у просторі внутрішнього ринку<ref name="Europa Internal Market">{{cite web |title=The EU Single Market: Fewer barriers, more opportunities |publisher=Europa web portal |author=European Commission |url=http://ec.europa.eu/internal_market/index_en.htm |accessdate=27 September 2007 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071001122551/http://ec.europa.eu/internal_market/index_en.htm |archivedate=1 October 2007 |df= }}<br/>{{cite web |title=Activities of the European Union: Internal Market |publisher=Europa web portal |url=http://europa.eu/pol/singl/index_en.htm |accessdate=29 June 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070625121825/http://europa.eu/pol/singl/index_en.htm |archivedate=25 червень 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

[[Спрощення процедур торгівлі]] переслідує мету покращення умов руху товарів через кордони для забезпечення зменшення витрат і збільшення ефективності, водночас зберігаючи легальні регулятивні функції.

Велике значення має також глобальна торгівля послугами. Наприклад, у Індії [[аутсорсинг бізнес-процесів]] проголошений «основним двигуном розвитку країни в наступні десятиліття, забезпечуючи ріст ВВП, зайнятості та зменшення бідності»<ref name="Kuruvilla 2008 39–72">{{cite journal|last=Kuruvilla |first=Sarosh |last2=Ranganathan |first2=Aruna |title=Economic Development Strategies And Macro- And Micro-Level Human Resource Policies: The Case Of India's "Outsourcing" Industry|journal=Industrial & Labor Relations Review|date=October 2008|volume=62|issue=1|pages=39–72|ref=harv |doi=10.1177/001979390806200103|url=http://ilr.sagepub.com/content/62/1/39.full.pdf}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.economist.com/node/15777592?story_id=E1_TVSSSVJN|accessdate=16 April 2011|title=Outsourcing to Africa: The world economy calls &#124; The Economist|date=16 April 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110511114732/http://www.economist.com/node/15777592?story_id=E1_TVSSSVJN|archivedate=11 May 2011|deadurl=no}}</ref>

== Культурна глобалізація ==
[[Файл:Shakira Rio 03.jpg|thumb|Колумбійська багатомовна співачка [[Шакіра]] виступає на чужині.]]

Коли говорять про культурну глобалізацію, мають на увазі поширення ідей, значень та ціностей у світі з розширенням та збагаченням культурних стосунків<ref>{{cite book|last=James|first=Paul|title=Globalism, Nationalism, Tribalism|year=2006|publisher=Sage Publications|location=London|url=https://www.academia.edu/1642214/Globalism_Nationalism_Tribalism_Bringing_Theory_Back_In_author_Sage_Publications_London_2006}}</ref>. Цей процес відзначається спільним споживанням культурних продуктів поширених через Інтернет, засоби популярної культури та завдяки міжнародному туризму. Він доповнює процеси обміну товарами й колонізації, що вже давно сприяли обміну культурними цінностями на планеті. Циркуляція культурних продуктів дозволяє індивідами брати участь у соціальних стосунках, що виходять за межі країн та регіонів. Утворення та збагачення соціальних стосунків спостерігається не тільки на матеріальному рівні. Культурна глобалізація означає формування спільних норм і знання, які люди асоціюють зі своїми індивідуальними й колективними ідентичностями. Вона призводить до зростання взаємозв'язанності між різними народами й культурами<ref>Manfred B. Steger and Paul James, ‘Ideologies of Globalism’, in Paul James and Manfred B. Steger, eds, [https://uws.academia.edu/PaulJames Globalization and Culture: Vol. 4, Ideologies of Globalism] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171108143250/http://uws.academia.edu/PaulJames |date=8 November 2017 }}, Sage Publications, London, 2010. {{Cite book|title=The Anthropology of Globalization|last1=Inda|first1=Jonathan|last2=Rosaldo|first2=Renato|publisher=Wiley-Blackwell|year=2002|chapter=Introduction: A World in Motion}}</ref>. Те, як спілкуються між собою люди з різними культурними традиціями вивчає область [[Міжкультурна комунікація|міжкультурної комунікації]].

Термін дифузія культури означає поширення у світі культурних сутностей: ідей, моди, релігій, технологій, мов тощо. Культурна глобалізація збільшила контаки між культурами, але може супроводжуватися зменшенням унікальності колись ізольованих спільнот.

Наприклад, [[суші]] можна купити не тільки в Японії, а й у Німеччині, але паризький [[Діснейленд (Париж)|Діснейленд]] приваблює людей із міста, зменшуючи попит на автентичні паризькі тістечка<ref>{{cite journal |url=http://www.cato.org/pubs/policy_report/v25n3/globalization.pdf |title=Globalization and Culture |last1=Cowen |first1=Tyler |last2=Barber |first2=Benjamin |journal=Cato Policy Report |date=May–June 2003 |accessdate=15 March 2017 |ref=harv |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121119144402/http://www.cato.org/pubs/policy_report/v25n3/globalization.pdf |archivedate=19 November 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>Nadeem, S (2009) [http://nadeem.commons.gc.cuny.edu/files/2010/04/CS_Nadeem.pdf Macaulay's (Cyber) Children: The Cultural Politics of Outsourcing in India] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100620105537/http://nadeem.commons.gc.cuny.edu/files/2010/04/CS_Nadeem.pdf |date=20 June 2010 }}. Cultural Sociology</ref><ref>Hacker, Violaine (2011), «Building Medias Industry while promoting a community of values in the globalization: from quixotic choices to pragmatic boon for EU Citizens», Politické Védy-Journal of Political Science, Slovakia</ref>. Внесок глобалізації у відчужування індивіда від його традицій можливо скромний у порівнянні зі змінами, пов'язаними з модернізацією самого життя, як стверджували екзистенціалісти на зразок [[Жан-Поль Сартр|Жана-Поля Сартра]] та [[Альбер Камю|Альбера Камю]]. Глобалізація розширила можливості розважитися, поширивши поп-культуру, особливо через Інтернет та супутникове телебачення.

Серед культурних елементів одними з перших глобалізувалися релігії, їх поширювали силою, через міграцію, євангілізм, імперіалізм та торгівлю. Християнство, іслам, буддизм, а останні часом такі секти як мормонізм, вкорінилися й стали чинити вплив на культуру в краях, далеких від місць свого зародження<ref>
McAlister, Elizabeth. 2005.
«[http://wesscholar.wesleyan.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1038&context=div2facpubs Globalization and the Religious Production of Space.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140506002954/http://wesscholar.wesleyan.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1038&context=div2facpubs |date=6 May 2014 }}» ''Journal for the Scientific Study of Religion'', Vol. 44, No 3, September 2005, 249—255.
</ref>. Глобалізація сильно вплинула на спорт<ref>[http://yaleglobal.yale.edu/about/sport.jsp Globalization and Sport: A Review by Susan Froetschel] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161223201908/http://yaleglobal.yale.edu/about/sport.jsp|date=23 December 2016}}</ref>. Нариклад, в Олімпійських іграх сучасності беруть участь спортсмени з понад 200 країн<ref name="EB">{{cite web | title=Overview of Olympic Games | url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/428005/Olympic-Games | work=Encyclopædia Britannica | accessdate=4 June 2008 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20080603165037/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/428005/Olympic-Games | archivedate=3 June 2008 | deadurl=no }}</ref>.
Чемпіонат світу з футболу збирає біля телеекранів найбільше глядачів, більше навіть, ніж Олімпіади; дев'ята частина усього населення планети дивилася фінал чемпіонату світу 2006 року<ref name="2006coverage">{{cite web |url=https://www.fifa.com/aboutfifa/organisation/marketing/news/newsid=111247/index.html |title=2006 FIFA World Cup broadcast wider, longer and farther than ever before |work=FIFA.com |publisher=[[FIFA|Fédération Internationale de Football Association]] |date=6 February 2007 |accessdate=11 October 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120120073325/http://www.fifa.com/aboutfifa/organisation/marketing/news/newsid=111247/index.html |archivedate=20 January 2012 |deadurl=no }}</ref><ref name="Dunmore2011">{{cite book|first=Tom |last=Dunmore|title=Historical Dictionary of Soccer|url={{google books|id=9j1wbp2t1usC|page=235|plainurl=yes}}|date=16 September 2011|publisher=Scarecrow Press|isbn=978-0-8108-7188-5|pages=235|quote=The World Cup is now the most-watched sporting event in the world on television, above even the Olympic Games.}}</ref><ref name="DobsonGoddard2011">{{cite book|first1=Stephen |last1=Dobson|first2=John|last2= Goddard|title=The Economics of Football|url={{google books|id=GxyG0XXdvR4C|page=407|plainurl=yes}}|date=10 February 2011|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-1-139-49630-8|pages=407–|quote=The World Cup is the most widely viewed sporting event in the world: the estimated cumulative television audience for the 2006 World Cup in Germany was 26.2 billion, an average of 409 million viewers per match.}}</ref><ref name="Wong2012">{{cite book|first=Glenn M. |last=Wong|title=The Comprehensive Guide to Careers in Sports|url={{google books|id=qEELS7T_Tm0C|page=144|plainurl=yes}}|date=8 March 2012|publisher=Jones & Bartlett Publishers|isbn=978-1-4496-0203-1|pages=144–|quote=The World Cup is the most-watched sporting event in the world. In 2006, more than 30 billion viewers in 214 countries watched the World Cup on television, and more than 3.3 million spectators attended the 64 matches of the tournament.}}</ref>.

Глобалізація означає зміни. Традиційна для культури музика може бути втрачена або злитися з музикою інших стилів. Унаслідок глобалізація може скластися ситуація, в якій пріоритетом стає збереження музичної спадщини. Окремі активісти намагаються зібрати й записати репертуар, перш ніж мелодії асимілюють або зазнають змін, а місцевим музикантам іноді буває важко зберегти автентичність й місцеві музичні традиції. Глобалізація може змусити виконавців відмовитися від традиційних інструментів. Іноді виникає сплав стилів, що може бути цікавим полем аналізу<ref>Clayton, Thomas. 2004. «Competing Conceptions of Globalization» Revisited: Relocating the Tension between World-Systems Analysis and Globalization Analysis. In: Comparative Education Review, vol. 48, no. 3, pp. 274–94.</ref>.

Музика відіграє важливу роль в економічному й культурному розвитку під час глобалізації. Такі музичні жанри як джаз та регі зародилися місцево, але згодом стали міжнародним явищем. Завдяки глобалізації етнічна музика країн, що розвиваються, досягає ширшої аудиторії<ref>Throsby, David. (2002.) «The music industry in the new millennium: Global and Local Perspectives.» [http://portal.unesco.org/culture/en/files/25428/11066604353The_Music_Industry_in_the_new_Millenium.pdf/The+Music+Industry+in+the+new+Millenium.pdf Paper prepared for The Global Alliance for Cultural Diversity Division of Arts and Cultural Enterprise UNESCO, Paris.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110812233223/http://portal.unesco.org/culture/en/files/25428/11066604353The_Music_Industry_in_the_new_Millenium.pdf/The+Music+Industry+in+the+new+Millenium.pdf |date=12 August 2011 }}</ref>. Хоча спочатку термін музика світу означав специфічно етнічну музику, але зараз його розуміють ширше, включаючи такі гібридні піджанри як світовий ф'южн, гобальний ф'южн, етнічний ф'южн<ref>{{cite web |url=http://www.allmusic.com/explore/style/ethnic-fusion-d224 |title=Ethnic fusion Music |publisher=Allmusic |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120429235433/http://www.allmusic.com/explore/style/ethnic-fusion-d224 |archivedate=29 April 2012 |deadurl=no }}</ref> та світовий-біт<ref>{{cite web |url=http://www.allmusic.com/explore/style/worldbeat-d248 |title=Worldbeat |publisher=Allmusic |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120503101554/http://www.allmusic.com/explore/style/worldbeat-d248 |archivedate=3 May 2012 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite web |url=http://worldmusic.nationalgeographic.com/view/page.basic/genre/content.genre/world_fusion_800/en_US#contents_top |title=World Fusion Music |publisher=worldmusic.nationalgeographic.com |accessdate= |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120314022819/http://worldmusic.nationalgeographic.com/view/page.basic/genre/content.genre/world_fusion_800/en_US#contents_top |archivedate=14 March 2012 |df=dmy-all }}</ref>.

[[Файл:Thai_curry_paste_at_the_market_so_good_I_brought_some_home_(3195324838).jpg|thumb|Вживання в їжу перцю чилі проникло з Америки в кухні багатьох країн, зокрема: Таїланду, Кореї, Китаю та Італії<ref>[http://yaleglobal.yale.edu/about/chili.jsp «Chili: Small Fruit Sets Global Palettes on Fire»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161231072755/http://yaleglobal.yale.edu/about/chili.jsp|date=31 December 2016}}, History of Globalization, YaleGlobal Online.</ref>.]]

[[П'єр Бурдьє]] стверджував, що сприйняття споживання можна розглядати як самоідентифікацію та формування особистості. У музиці це означає, що кожна людина має свою особисту музичну ідентичність, залежно від уподобань та смаків. На ці вподобання на смаки значно впливає культура, й це основна причина бажань та поведінки особи. Концепція власної культури тепер, через глобалізацію, проходить через період зміни. Крім того, глобалізація збільшила взаємну залежність політичних, особистих, культурних та економічних чинників<ref>Beard, David and Keneth Gloag. 2005. Musicology: The Key Concepts. London and New York: Routledge.</ref>.

Доповідь ЮНЕСКО 2005 року<ref>{{cite web |url=http://www.uis.unesco.org/template/pdf/cscl/IntlFlows_EN.pdf |title=International Flows of Selected Goods and Services |format=PDF |accessdate=31 July 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100705155924/http://www.uis.unesco.org/template/pdf/cscl/IntlFlows_EN.pdf |archivedate=5 July 2010 |deadurl=no }}</ref> свідчить, що культурний обмін із країн Східної Азії зростає, але основними експортерами культурних продуктів залишаються країни Заходу. У 2002 році Китай був третім найбільшим експортером культурної продукції після Великої Британії та США. Між 1994 та 2002 роками частка як Північної Америки. так і Європейського Союзу в культурному експорті впала, тоді як культурний експорт із Азії збільшився й перевищив експорт із Північної Америки. Пов'язаним чинником є те, що населення та площа країн Азії у кілька разів більші за відповідні показники Північної Америки. Американізація відноситься до періоду, коли США були дуже сильними політично, і американські крамниці, ринки та предмети заполонили інші країни.

Критики глобалізації закидають їй те, що вона шкодить різноманітності культур. Завдяки глобалізації культура могутньої країни
проникає в культуру слабких країн і шкодить їхній окремості. Зазначається, що глобалізація може привести до [[Вестернізація|вестернізації]] та [[Американізація|американізації]] культур світу.


<!---


[[Transculturalism]] is defined as «seeing oneself in the other».<ref name="CS">Cuccioletta, Donald. [https://web.archive.org/web/20160417212459/http://www.canadian-studies.net/lccs/LJCS/Vol_17/Cuccioletta.pdf Multiculturalism or Transculturalism: Towards a Cosmopolitan Citizenship.], London Journal of Canadian Studies 2001/2002 Vol. 17, Plattsburgh State University of New York, Interdisciplinary Research Group on the Americas</ref> Transcultural<ref name=FD/> is in turn described as «extending through all [[human culture]]s»<ref name="FD">[http://www.thefreedictionary.com/transcultural transcultural] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180805221419/https://www.thefreedictionary.com/transcultural |date=5 August 2018 }}, thefreedictionary.com</ref> or «involving, encompassing, or combining elements of more than one [[culture]]».<ref name="YD">[http://www.yourdictionary.com/transcultural transcultural] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180204213910/http://www.yourdictionary.com/transcultural |date=4 February 2018 }}, yourdictionary.com</ref>



--->

== Сутність та етапи глобалізації ==

Глобалізація охоплює практично всі сфери суспільної діяльності, включаючи [[політика|політику]], [[ідеологія|ідеологію]], [[культура|культуру]], [[спосіб життя]], самі умови існування людства. Глобалізація виражається в таких процесах:
* зміцнення зв'язків між найвіддаленішими куточками планети, небувале поширення по всій планеті ідей та [[інформація|інформації]], технологій, культури, ціннісних орієнтацій, способу життя, поведінки;
* зростання інтенсивності взаємозв'язків у сфері [[торгівля|торгівлі]], [[фінанси|фінансів]], [[міграція населення|міграції населення]] в наслідок розвитку всеосяжних систем [[транспорт]]у та [[комунікації|комунікацій]];
* виникнення спільних для світового співтовариства проблем, процес зростання загальнолюдських інтересів у всіх сферах людського буття, стертя граней між місцевими й всепланетарними подіями.
Процеси глобалізації інтенсифікувалися після [[1945]]&nbsp;року. [[Друга світова війна]] була глобальною війною, у яку тією чи іншою мірою були залучені всі континенти. У [[1945]]-му була створена [[ООН]], виникли могутні наддержавні фінансові установи&nbsp;— Міжнародний валютний фонд ([[МВФ]]), [[Світовий банк]]. [[Науково-технічна революція]] стала впливовим суспільним явищем.

Другий період [[1970-ті|1970-их]]&nbsp;—[[1990-ті|1990-их]] років тривав на тлі розвалу радянського блоку, а згодом і самого СРСР, завершення «[[холодна війна|холодної війни»]]. У цей період людство усвідомило наявність глобальних проблем і здійснило спроби їхнього розв'язання.

З початку [[XXI]]&nbsp;ст. розпочався третій період глобалізації: Після [[Атаки 11 вересня 2001|атак на США]] глобального характеру набула боротьба проти світового тероризму; у [[2007]]&nbsp;році свідченням глобального характеру економіки стали спільні дії центробанків провідних держав та початок світової фінансової кризи.

== Потогінне виробництво ==
{{main|Потогінне виробництво}}
У багатьох бідніших країнах глобалізація є результатом діяльності закордонного бізнесу, що експлуатує працівників цих країн, з метою отримати перевагу над конкурентами завдяки нижчій [[заробітна плата|заробітній платні]] працівників.

Прикладом таких потогінних виробництв є підприємства, що виробляють [[Кросівки|спортивне взуття]], зокрема&nbsp;— компанія [[Nike]]. У бідних країнах будуються фабрики де працівники згодні працювати за низьку платню. Потім, якщо закони праці у таких країнах змінюються на користь працівників, то фабрики закриваються і переїжджають до інших країн з привабливішими умовами для ведення бізнесу.

== Оптимальні шляхи подолання світових глобальних проблем ==
Вирішення головних питань, що передують в світі глобальних інтересів. В першу чергу, позбавитись «кореня» проблеми, а вже потім вирішувати наслідки. В ідеальному варіанті, глобалізація має принести позитивні результати для всього людства, але тільки в тому випадку якщо швидко і надійно вирішити проблему «мінусів», таких як Макдональдизація. Основна проблема стоїть в тому, що усунення недоліків потрібно вирішувати зараз. Але це не знаходить чинного місця в списку проблем, яке вирішує людство. Велика увага приділяється питанню «миру», «голоду» африканських народів, «глобального потепління» і. т.д. Безперечно, це великі проблеми, які потребують негайного рішення. Але в цей же час, ми повинні, ще в зародку вирішити проблему мінусів глобалізації. Людство намагається прибрати вже результат, в той час як повинно усунути саму проблему.

== Україна в контексті глобалізації ==

Визначний норвезький економіст [[Ерік Райнерт]], говорячи про шлях України, зазначав, що секрет багатих країн простий — кожна з них, перш ніж перейти до вільного ринку, пройшла шлях державного регулювання, захисту внутрішнього ринку та нарощування виробництва. Політику МВФ і Світового банку до кризових економік Райнерт порівнює з ліками, які знімають тимчасовий біль, але не лікують власне хворобу.

Україна —– вже точно не «третій світ», вважає Райнерт. Для України найнагальніша проблема – конфлікт кількох ідеологій управління країною та груп, які їх обстоюють; між залишками радянської економіки та неоліберальними концепціями, що їх пропонують західні країни. Важливо самим дійти думки, як розбудовувати країну функціонально, яке місце України в світі. Радянська і західна капіталістичні системи пріоритетним визначали виробництво. Після розвалу Союзу більшість пострадянських держав, зокрема й Україна, обрали неолібералізм, якому властиво продавати будь-що, а не виробляти.

«Не можна легковажити із набутками минулого», —- зауважує Райнерт. Україні варто і надалі розвивати наукомісткий виробничий сектор, дорожити людськими ресурсами. Адже багато недавніх членів ЄС допустили відтік фахівців на користь Західної Європи. Людей треба залишати, навіть якщо виробництво буде невигідне.
Серед пріоритетів України – відбудова свого внутрішнього ринку, який дасть бізнесу можливість інвестувати в економіку. Райнерт стверджує, що голод буває тільки в тих країнах, які спеціалізуються на сільському господарстві. У державах Західної Європи і США лише 3% населення залучено до сільського господарства, водночас така частка забезпечує потреби своїх країн і навіть дозволяє торгувати сільськогосподарською продукцією. Дуже важливо досягти синергії між сільським господарством і промисловістю. Що обробленішим буде сільськогосподарський продукт, то краще країна буде захищена. <ref> Ігор Шаров. Від мрії —– до дії! —– К.: Арт Економі, 2016. —– С. 118-121. ISBN 978-617-7289-19-6 </ref>

== Див. також ==
* [[Протоглобалізація]]
* [[Глобальне село]]
* [[Глобальне суспільство]]
* [[Світовий уряд]]
* [[Глобалістика]]
* [[Опозиція півночі і півдня]]
* [[Людство]]
* [[Антиглобалізм]]
* [[Альтерглобалізм]]
* [[Інтернаціоналізм]]
* [[Макдональдизація]]
* [[Золотий мільярд]]
* [[Всесвітня історія 20 століття]]
* [[Всесвітня історія 20 століття. Частина II]]
* [[Індекс глобалізації]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Джерела та література ==
* [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Globalizaciya Глобалізація] // {{ЕІУ|2|118}}
* ''В.&nbsp;Р.&nbsp;Сіденко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30448 Глобалізація] // {{ЕСУ}}

=== Література ===
{{Вікіцитати1}}
* ''О.&nbsp;Л.&nbsp;Коппель''. Глобалізація // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
* ''Є. Камінський''. Глобалізація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.144 ISBN 978-966-611-818-2.
* Зінченко В.&nbsp;В.&nbsp;Глобалізація і глобалістика. Львів: «Новий Світ-2000», 2014.&nbsp;— 420 с.
* ''[[Дейвіс Норман|Дейвіс Н.]]'' Європа. Історія.&nbsp;— К., 2000.
* Всесвітня Історія. Новітній період (1939—2011&nbsp;рр.) Щупак І. Я. ISBN 978-966-685-200-0,2011
* ''[[Бжезинський Збігнев|Бжезинский З.]]'' Великая Шахматная Доска.&nbsp;— М., 2005.
* ''Богатуров А.'' Системная история международных отношений. В 2 томах.&nbsp;— М., 2006.
* ''Голобуцкий А., Шевчук О.'' Судный век: Информатизация, глобализация, терроризм и ближайшее будущее человечества&nbsp;— К., 2004.
* ''[[Стігліц Джозеф|Стиглиц Дж. Ю.]]'' Глобализация: Тревожные тенденции.&nbsp;— М., 2003.
* ''[[Самір Амін|Амін С.]]'' [http://commons.com.ua/ekonomichna-globalizatsiya-ta-politichn/ Економічна глобалізація та політичний універсалізм: чи суперечать вони одне одному] // [[Спільне (журнал)|Спільне]].&nbsp;— 02.01.2013.
* ''Розенберг Дж.'' [http://commons.com.ua/globalizatsijna-teoriya-posmertnij-an/ Глобалізаційна теорія: посмертний аналіз] // [[Спільне (журнал)|Спільне]].&nbsp;— 04.02.2014.
* [http://www.khadi.kharkov.ua/fileadmin/F_Transport_system/filosofiii/monografiya_2012.pdf Людина і соціум у глобалізованому світі]{{Недоступне посилання|date=серпня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}: монографія / ''[[Чаплигін Олександр Костянтинович|Чаплигін О. К.]], Корабльова Н. С., Дорошкевич А. С., Маркозова О. О.'' / за ред.проф. Чаплигіна О. К.&nbsp;— Х.: ХНАДУ, 2012.&nbsp;— 340 с.
* ''Буряк В. В.'' [http://www.bazaluk.com/scientific-library/book/220.html Динамика культуры в эпоху глобализации: ноосферный контекст]: монография / В.&nbsp;В.&nbsp;Буряк.&nbsp;— Симферополь: ДИАЙПИ, 2011.&nbsp;— 462 с.
* ''Буряк В. В.'' [http://www.bazaluk.com/scientific-library/book/211.html Глобальное гражданское общество и сетевые революции.] / В.&nbsp;В.&nbsp;Буряк.&nbsp;— Симферополь: ДИАЙПИ, 2011.&nbsp;— 152 с.
* ''Огневой В. В.'' [http://izlom.cc.ua/contents.html Уродливое дитя марксизма]. Вертикаль, 2009. ISBN 978-966-8438-98-1
* [http://books.google.com/books?id=CEZsxUUuZ4EC&pg=PA181&dq=inpublisher:%22Taras+Tsymbal%22&ei=oX-FSMCYH6aktAPz4c2_CQ&hl=uk&sig=ACfU3U0Rj9vO3OiGrubSoQ-6SQJGg6sv2Q#PPA173,M1 Глобальні модерності / За ред. Майка Фезерстоуна, Скота Леша і Роланда Робертсона / Пер. з англ. Т.Цимбала.&nbsp;— К.: «Ніка-Центр», 2008.&nbsp;— 400 с.]
* [http://stydka.rv.ua/down/o-121.html Юськів Б.&nbsp;М.&nbsp;Глобалізація і трудова міграція в Європі: монографія / Б.&nbsp;М.&nbsp;Юськів.&nbsp;— Рівне: видавець О.&nbsp;М.&nbsp;Зень, 2009.&nbsp;— 476 с.]
* [http://firstsocial.info/intervew/moda-na-globalizatsiyu Мода на глобалізацію. Андрій Рєпа. Газета «Дзеркало тижня», Київ, №&nbsp;4 (633)]
* Білецький В.&nbsp;С.&nbsp;Глобалізація як фактор трансформації особистості // Интел-лект. Личность. Цивилизация: материалы II Междунар. науч. конф., 22-23 мая 2003 г., Донецк.&nbsp;— Донецк, 2003.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 209—215.
* Білецький В. Глобалізм як явище сучасного світу і його вплив на трансформацію особистості (соціально-філософський аспект) / Володимир Білецький, Віталій Білецький; Донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2004.&nbsp;— Т. 5&nbsp;— С. 46-52.
* Шаров І. Ф. Від мрії – до дії! – К.: Арт Економі, 2016. – 188 с. ISBN 978-617-7289-19-6.


{{Глобалізація}}
{{Культурна асиміляція}}

[[Категорія:Глобалізація|*]]
[[Категорія:Економіка]]
[[Категорія:Масова культура]]
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Інтеграція]]
[[Категорія:Соціологічні терміни]]
[[Категорія:Політологічні терміни]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Культурна географія]]