Відкрити головне меню

«Геркуле́с» (також відома інша її назва — «Тезе́й») (італ. Ercole) — втрачена мармурова скульптура Мікеланджело Буонарроті, створена ним бл. 1492 —1493 рр.

«Геркулес»
Rubens, copia dell'ercole di michelangelo, louvre.jpg
італ. Ercole
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: бл. 1492 —1493 рр.
Розміри: бл. 235 см
Матеріал: мармур
Жанр: Ню
Рубенс. «Юний Геркулес» (за Мікеланджело)
«Оголений чоловік», боццетто, бл. 1501 —1503

Зміст

Відомості про статуюРедагувати

Вазарі згадує, що Мікеланджело висік статую «Геркулеса» із мармуру після смерті Лоренцо Пишного. Він описує цю статую як «дивну річ»[1].

Відомо, що статую купила родина Строцці, щоб встановити її у Палаццо Строцці у Флоренції (1506). Уже у 1529 році Філіппо Строцці продав її Джованні Баттисті делла Палла (італ. Giovanni Battista della Palla ), а той відправив її як подарунок королю Франції Франциску I[2].

1594 року, за правління Генріха IV, «Геркулеса» було встановлено у садах Фонтенбло (фр. Jardin de l'Etang)[3][4]. З 1713 року, коли сади були зруйновані, про долю цієї роботи Мікеланджело нічого не відомо[5].

Образ у мистецтвіРедагувати

Замальовка Рубенса «Юний Геркулес» (бл. 1600 —1640 рр.), зроблена за статуєю Мікеланджело.

Статуя «Геркулеса», «велетня, що грізно спирається на палицю», згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль»[6].

ПосиланняРедагувати

  1. Вазарі, 1970, с. 305
  2. Symonds, 1893, с. 24
  3. Paul Joannides (Aug. 1977). Michelangelo's Lost Hercules. The Burlington Magazine. с. 550. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2012-03-22. 
  4. J. Paul Getty Museum Acquires Francesco Primaticcio Bronze. 2011-10-28. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2012-03-22. 
  5. Knecht, 1984, с. 267
  6. Шульц, 2006, с. 258

Для подальшого читанняРедагувати

(праці подано у хронологічному порядку)

  • Charles De Tolnay. L'Hercule de Michel-Ange à Fontainebleau, Gazette des Beaux-arts, septembre 1964, pp. 125–140 (фр.)
  • Liliane Châtelet-Lange. Michelangelos Herkules in Fontainebleau, München, Bruckmann, 1972 (нім.)
  • Liliane Châtelet-Lange. Noch einmal zu Michelangelos Herkules, Pantheon, 35, 1977, S. 14 —17 (нім.)
  • Paul Joannides. Michelangelo's Lost Hercules, The Burlington Magazine, 119, 1977, p. 550 —554 (англ.)
  • Paul Joannides. A Supplement Michelangelo's Lost Hercules, The Burlington Magazine, 123, 1981, p. 20 —23 (англ.)

ДжерелаРедагувати