Редагування Геолого-географічний факультет ОНУ імені І. І. Мечникова

{{Картка:Факультет
|назва               = Геолого-географічний факультет
|Скорочена назва     = ГГФ
|Заклад              = 
|зображення          = Shampanskyi Provulok, Odessa 19.JPG
|зображення_розмір   = 250px
|зображення_підпис   = Будівля геолого-географічного і біологічного факультетів Одеського університету
|дата заснування     = 1934
|девіз               = 
|Кількість кафедр    = 7
|Персонал            =
|Викладачі           =
|Академіки           =
|Доктори             =
|Кандидати           =
|Професори           =
|Студенти            =
|бакалаври           = <число бакалаврів>
|магістри            = <число магістрантів>
|аспіранти           = <число аспірантів>
|докторанти          = <число докторантів>
|Сфера діяльності    = Геологія, географія
|приналежність       = [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]
|Декан               = [[Черкез Євген Анатолійович]] (з 2007)
|Адреса              = м. Одеса, Шампанський провулок, 2
|веб-сторінка        = http://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/ggf/
|Співпраця           =
|}}

'''Гео́лого-географі́чний факульте́т Одеського національного університету імені І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова'''&nbsp;— один з найстаріших факультетів [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|університету]].
Відкриття кафедри геогнозії і палеонтології в перші роки післі відкриття Новоросійського (Одеського) університету (1 (13) травня 1865 року) сталося у 1867 році завдячуючи професору М.&nbsp;М.&nbsp;Соколову (1826—1877).<br/>
: У 1934 році, на виконання Постанови ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 16. 05. 1934&nbsp;р. «Про викладання географії в початковій і середній школі» і Постанови президії комітету вищої технічної освіти при ЦВК СРСР від 14. 07. 1934&nbsp;р. «Про викладання економічної географії у вузах і втузах» на базі кафедр фізичної географії і геології університету та кафедри економічної географії Одеського інституту народного господарства створено географічний факультет Одеського державного університету. У складі факультету були кафедри фізичної географії і геології, економічної географії, метеорології і гідрології, геодезії і картографії, геології, мінералогії і петрографії. Всі кафедри були випусковими. Основою матеріально-технічної бази факультету були навчальні кабінети при відповідних кафедрах, метеостанція, петрографо-мінералогічний і палеонтологічний музеї. Першими деканами географічного факультету були доц. О.&nbsp;М.&nbsp;Смирнов (1934—1935, 1937—1938), проф. Ш.&nbsp;Г.&nbsp;Вишнепольський (1936—1937), доц. І.&nbsp;Ю.&nbsp;Калібердін (1938—1939), проф. І.&nbsp;Д.&nbsp;Андросов (1940—1941).<br/>
До 1941&nbsp;р. факультет випустив 171 фахівця, на кафедрах дослідницьку роботу здійснювали 10 аспірантів. Викладачі та співробітники факультету проводили дослідження і картографування природних умов і ресурсів півдня України, надавали методичну допомогу вчителям географії загальноосвітніх шкіл.<br/>
У роки Великої Вітчизняної війни підготовка фахівців-географів проводилась в евакуації ([[Майкоп|м. Майкоп]]&nbsp;— 1941—1942&nbsp;рр., [[Байрамали|м. Байрам-Алі]]&nbsp;— 1942—1944&nbsp;рр.). Деканом факультету у воєнні та перші повоєнні роки був завідувач кафедри економічної географії доц. О.&nbsp;М.&nbsp;Смирнов.<br/>
Восени 1945 року на базі кафедри геології, музеїв, кабінету і лабораторії ґрунтознавства та студентів геологічної фуркації було створено геолого-ґрунтовий факультет (декан проф. Ю.&nbsp;А.&nbsp;Гапонов) у складі трьох кафедр&nbsp;— геології і палеонтології, гідрогеології, мінералогії і петрографії, кабінету і лабораторії ґрунтознавства (у 1948—1949&nbsp;рр. кафедри ґрунтознавства).<br/>
У 1952 році географічний і геолого-ґрунтовий факультети університету були об'єднані у геолого-географічний факультет (декан&nbsp;— доц. О.&nbsp;М.&nbsp;Смирнов у 1952—1960&nbsp;рр.).
: У різні роки факультет очолювали: доц. Г.&nbsp;П.&nbsp;Міщенко (1960—1970&nbsp;рр.), проф. [[Зелінський Ігор Петрович|І.&nbsp;П.&nbsp;Зелінський]] (1970—1979&nbsp;рр.), доц. І.&nbsp;О.&nbsp;Полоса (1979—1983&nbsp;рр.), проф. О.&nbsp;Г.&nbsp;Топчієв (1983—1985&nbsp;рр.), доц. Я.&nbsp;М.&nbsp;Біланчин (1985—2007&nbsp;рр.). З 2007 року факультет очолює проф. Є.&nbsp;А.&nbsp;Черкез.<br/>
Протягом 70 років існування факультет підготував майже 10 тисяч фахівців&nbsp;— географів і геологів, 600 аспірантів і докторантів. Близько 500 випускників факультету захистили кандидатські та докторські дисертації. Серед випускників факультету&nbsp;— [[Чебаненко Іван Ілліч|І.&nbsp;І.&nbsp;Чебаненко]]&nbsp;— академік АН УРСР, Лауреати Ленінської премії&nbsp;— О.&nbsp;А.&nbsp;Гордієнко, В.&nbsp;М.&nbsp;Степанов, В.&nbsp;Є.&nbsp;Хаджи, Лауреати Державної премії СРСР&nbsp;— Л.&nbsp;Л.&nbsp;Перчук, В.&nbsp;Є.&nbsp;Хаджи. Лауреатами Державної премії Молдавської РСР у 1988&nbsp;р. стали випускники геолого-географічного факультету В.&nbsp;М.&nbsp;Баранова, І.&nbsp;В.&nbsp;Зеленін, В.&nbsp;О.&nbsp;Подражанський. Лауреати [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]]&nbsp;— професори факультету Г.&nbsp;І.&nbsp;Швебс (1993), І.&nbsp;П.&nbsp;Зелінський та Є.&nbsp;А.&nbsp;Черкез (1996).
: Нині до складу факультету входять 6 кафедр (кафедра загальної та морської геології, кафедра інженерної геології і гідрогеології, кафедра фізичної географії та природокористування, кафедра економічної і соціальної географії, кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів, кафедра географії України).
На факультеті навчається понад 600 студентів. Підготовка студентів та наукова діяльність на факультеті проводиться спільно і в тісному співробітництві з [[Проблемною науково-дослідною лабораторією інженерної геології узбережжя моря, водосховищ та гірських схилів]] (ПНДЛ-1), [[Проблемною науково-дослідною лабораторією ґрунтознавства та географії ґрунтів]] (ПНДЛ-4), Галузевою науково-дослідною лабораторією морської геології і геохімії. Навчальний процес забезпечує Геолого-мінералогічний музей, заснований у 1865 році, Палеонтологічний музей (заснований у 1873 році), [[Одеські катакомби|Підземний палеонтологічний заповідник «Одеські катакомби»]].

Навчальна практика для студентів I курсу проводиться при вивченні неоген-четвертинних відкладень в околицях м. Одеси, а потім у різних регіонах України. Навчальна практика зі структурної геології та геологічного картування проводиться для студентів II курсу спеціальностей «[[Геологія]]» та «[[Гідрогеологія]]» з метою закріплення знань, отриманих у ході теоретичного навчання студентів, а також навчання прийомам польових геологічних досліджень, зокрема, методам проведення геологічної зйомки.

На факультеті видається збірник наукових праць «Вісник Одеського національного університету: серія Географія. Геологія».

== Джерела ==
* [http://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/ggf/. Одеський національний університет імені І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова. Геолого-географічний факультет (ГГФ)]

== Література ==
* Геология в Одесском университете : (очерки истории каф. общей и морской геологии) / Е. П. Ларченков, О. П. Кравчук, А. О. Кравчук. − О. : Фенікс, 2009. − 532 с. : іл. − Бібліогр. : с. 517−529 (265 назв). − ISBN 978-966-438-16-0.

{{Вікіфікувати|дата=Березень 2012}}
{{Навчальні заклади Одеси}}

[[Категорія:Одеський національний університет]]
[[Категорія:Геологічна освіта в Україні]]
[[Категорія:Географічні факультети|Одеса]]
[[Категорія:Науково-дослідні лабораторії]]
[[Категорія:1934 в Одесі]]