Перегляд вихідного коду сторінки Географія Росії

{{Географія країни 
|назва = [[Росія|Росії]] 
|карта = LocationRussia.svg 
|карта_розмір = 250px 
|карта_підпис = Географічне положення Росії 
|континент = [[Європа]] 
|регіон = [[Східна Європа]], [[Північна Азія]] 
|координати = {{Coord|60|00|N|100|00|E|type:country}}
|площа_км = 17 098 242
|площа_місце = 1-ше
|відсоток_суходолу =90,5
|відсоток_води =9.5
|узбережжя_км = 37,65 тис.
|кордони = 22 408
|рельєф = різноманітний, в азійський частині переважно гірський, в європейській частині&nbsp;— рівнинний
|найнижча_точка = [[Каспійське море]]
|найнижча_точка_м = -28
|найвища_точка = гора [[Ельбрус]]
|найвища_точка_м = 5633
|найдовша_річка = [[Єнісей (річка)|Єнісей]]
|найдовша_річка_км =4093
|найбільше_озеро = [[Каспійське море]]
|найбільше_озеро_площа = 371 000
|клімат = від [[полярний клімат|полярного]]<br/>до [[субтропічний клімат|субтропічного]]
|лиха = [[вічна мерзлота]], [[вулканізм|активний вулканізм]], [[землетрус]]и, [[Повідь|повіді]], [[лісова пожежа|лісові пожежі]]
|ресурси = [[вуглеводні]], [[кам'яне вугілля]], [[залізні руди]], [[кольорові метали|руди кольорових металів]], [[рідкісноземельні елементи]], [[деревина]], різноманітна стратегічна мінеральна сировина
|екологія = [[забруднення повітря]], [[забруднення вод]], [[забруднення ґрунтів]], [[радіоактивне зараження]]
}}

'''[[Росія]]'''&nbsp;— [[Євразія|євразійська]] країна, що знаходиться на крайній півночі континенту, займаючи більшу частину [[Східна Європа|Східної Європи]] і всю [[Північна Азія|Північну Азію]] {{перехід|#Географічне_положення|2|}}. Загальна площа країни 17&nbsp;098&nbsp;242 км² ([[Список країн за площею|1-ше]] місце у світі), з яких на суходіл припадає 16&nbsp;377&nbsp;742 км², а на поверхню внутрішніх вод&nbsp;— 720&nbsp;500 км²{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}. Площа країни у 28 разів більша за площу території [[Україна|України]], майже вдвічі більша за площу [[Сполучені Штати Америки|США]]. <!--{{перехід|#Рельєф|2|}}. {{перехід|#Клімат|2|}}. {{перехід|#Внутрішні_води|2|}}. {{перехід|#Ґрунти|2|}}. {{перехід|#Рослинність|2|}}. {{перехід|#Охорона_природи|2|}}.--->

== Назва ==
Офіційна назва&nbsp;— '''Російська Федерація, Росія''' ({{lang-ru|Российская Федерация, Россия}}){{sfn|Котляков В. М.|2006}}. Назва країни виводиться від найбільшої середньовічної держави [[східні слов'яни|східних слов'ян]] на чолі з [[варяги|варязькою]] династією [[Рюриковичі]]в в басейні в[[Дніпро|Дніпра]] зі столицею в [[Київ|Києві]]&nbsp;— [[Київська Русь|Київської Русі]]{{sfn|Котляков В. М.|2006}}. Етимологія походження [[етнонім]]у «русь» неясна. Згідно найпоширенішої версії слово в I тисячолітті використовувалось прибалтійськими [[Фіно-угорські народи|фіно-угорськими народами]] на позначення скандинавів, що оселялись поблизу [[Ладозьке озеро|Ладозького озера]]{{sfn|Поспелов Е. М.|2005}}. Саму ж Росію вони й досі називають за ім'ям античного племені [[венеди|венедів]] ({{lang-et|Vene, Venemaa}}&nbsp;— '''Вене, Венемаа'''; {{lang-fi|Venäjä}}&nbsp;— '''Веная'''). [[Латиші]] традиційно називають Росію '''Крієвія''' ({{lang-lv|Krievija}}), від назви давнього слов'янського племені [[кривичі]]в, що населяло землі сучасної [[Білорусь|Білорусі]] й заходу Росії та з яким вони історично контактували. У [[IX століття|IX]]-[[X століття]]х варяги асимілювались серед слов'ян, [[балти|балтів]] і фіно-угрів, передавши етнонім країні, а відтак і народу, що її населяє{{sfn|Поспелов Е. М.|2005}}. Назва держави, '''Росія''', стала широко використовуватись щодо '''[[Московське царство|Московської держави]]''' від [[XVII століття]], після початку культурної експансії українців на північний схід ([[Переяславська рада]]). Найбільш поширеною версією походження цього топоніму вважають спотворення ({{lang-el|Ρωσία}}) через грецькомовні [[Візантія|візантійські]] джерела назви Русь ({{lang-el|Ρως}}), де перехід ''у'' в ''о'' був обумовлений фонетичними особливостями мови, а закінчення -ія&nbsp;— звичайне для назв країн{{sfn|Поспелов Е. М.|2005}}. [[1721]] року царем [[Петро I|Петром I]] Московське царство було перетворено на імперію, тому по 1917 рік країна називалась '''[[Російська імперія]]''' ({{lang-ru|Российская империя}}). З [[1917]] по [[1991]] рік країна носила назву '''[[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка]]''' ({{lang-ru|Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика, РСФСР}}) і входила до складу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Союзу Радянських Соціалістичних Республік]] (від [[1922]] року). У [[1922]]–[[1991]] роках в світі Росією називали весь СРСР, ігноруючи назви інших республік. До [[1878]] року в [[Японія|Японії]] Росію називали '''Роккоку''' ({{lang-ja|魯国}}), ієрогліфи інтерпретувались як «дурна країна», «країна дурнів»<ref name="kommersant5052012"/>. В українській мові традиційно використовується конструкт '''Московщина''' (етнонім [[москалі]]), за столицею і головним містом країни&nbsp;— [[Москва|Москвою]]<ref name="kommersant5052012"/>.

== Історія дослідження території ==

== Географічне положення ==
Росія&nbsp;— євразійська країна, що межує з 14 іншими країнами: на заході&nbsp;— з [[Норвегія|Норвегією]] (спільний кордон&nbsp;— 191 км), [[Фінляндія|Фінляндією]] (1309 км),[[Естонія|Естонією]] (324 км), [[Латвія|Латвією]] (332 км), [[Білорусь|Білоруссю]] (1312 км), [[Литва|Литвою]] і [[Польща|Польщею]] ([[Калінінградська область]], 261&nbsp;км і 210&nbsp;км, відповідно), [[Україна|Україною]] (1944 км); на півдні&nbsp;— з [[Азербайджан]]ом (338 км), [[Грузія|Грузією]] (894 км), [[Казахстан]]ом (7644 км), [[Монголія|Монголією]] (3452 км), [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]] (4133&nbsp;км на Далекому Сході + 46&nbsp;км на Алтаї), [[Північна Корея|КНДР]] (18 км). Загальна довжина [[Державний кордон Росії|державного кордону]]&nbsp;— 22 408&nbsp;км; найдовший державний кордон у світі{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}. Загальна довжина морського узбережжя 37,65 тис. км{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}. Згідно з [[Конвенція ООН з морського права|Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права]] (UNCLOS) [[1982]] року, протяжність [[територіальні води|територіальних вод]] країни встановлено в 12 [[Морська миля|морських миль]] (22,2 км)<ref name="unclos"/>. [[Прилегла зона]], що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)<ref name="unclos"/>. [[Виключна економічна зона]] встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. [[Континентальний шельф]]&nbsp;— до глибин 200 м<ref name="unclos7"/>{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Un-russia.png|border|Карта Росії від ООН {{ref-en}}
Russia – U.S. area comparison.jpg|border|Порівняння розмірів території Росії та США
Kurilenkonflikt.png|border|Територія спірних з Японією Південних Курильських островів
</gallery></small>

=== Моря ===
{{main|Моря Росії}}
Росія омивається водами 12 морів трьох океанів{{sfn|Атлас світу|2005}}.
* [[Північний Льодовитий океан]]&nbsp;— [[Баренцове море|Баренцове]], [[Біле море|Біле]], [[Карське море|Карське]], [[море Лаптєвих|Лаптєвих]], [[Східносибірське море|Східносибірське]] і [[Чукотське море|Чукотське]] моря на півночі{{sfn|Атлас світу|2005}}.
* [[Атлантичний океан]]&nbsp;— [[Балтійське море]]&nbsp;— на північному заході, [[Чорне море|Чорне]] і [[Азовське море|Азовське моря]]&nbsp;— на південному заході{{sfn|Атлас світу|2005}}.
* [[Тихий океан]]&nbsp;— [[Берингове море|Берингове]], [[Охотське море|Охотське]] і [[Японське море|Японське моря]]&nbsp;— на сході{{sfn|Атлас світу|2005}}.
* [[Безстічна область|Безстічні області]] басейнів [[Волга|Волги]], [[Урал (річка)|Уралу]], [[Терек]]у та ін.&nbsp;— внутрішньоконтинентальне [[Каспійське море]]&nbsp;— на південному заході{{sfn|Атлас світу|2005}}.

Балтійське і Чорне моря забезпечують вихід Росії до Атлантичного океану. [[Морський порт|Порти]] Балтійського моря мають важливіше значення, але проходи до портів [[Фінська затока|Фінської затоки]] блоковані льодом протягом декількох зимових місяців. Тихоокеанські порти [[Владивосток]] і [[Находка]] через льодову блокаду не можуть приймати судна в середньому 110 днів на рік. [[Навігація]] [[Північний морський шлях|Північним морським шляхом]] від [[Мурманськ]]а до [[Тіксі (смт)|Тіксі]] (море Лаптєвих) відсутня щорічно 9 місяців, а влітку вона підтримується тільки за допомогою [[криголам]]ів і повітряної розвідки. Порти Росії не мають безпосереднього виходу до відкритих вод Світового океану{{sfn|Атлас світу|2005}}. [[Санкт-Петербург]] і [[Калінінград]] розташовані на Балтійському морі, сполученому з [[Північне море|Північним морем]] [[протока]]ми [[Ересунн]] і [[Каттегат]]; чорноморські судна повинні пройти через протоки [[Босфор]] і [[Дарданелли]] в [[Туреччина|Туреччині]]; Владивосток і Находка відділені від океану [[Японський архіпелаг|Японськими островами]], а вихід з Мурманська до Атлантичного океану здійснюється вздовж берегів [[Скандинавія|Скандинавії]].

=== Крайні пункти ===
{{main|Крайні точки Росії}}
Росія лежить між 81°50′35′′ і 41°11′07′′ [[Паралель|паралелями]] [[Північна півкуля|північної широти]], 19°38′19′′ [[меридіан]]ом [[Східна півкуля|східної]] і 169°01′00′′ [[Західна півкуля|західної довготи]].

<div style="float:right">
{| valign="top"
|
{{Карта розташування+|Росія|Альтернативна карта = Russia_physical_map.svg|width=350|float=center|caption=<center>Крайні пункти Росії</center>|places=
{{Карта розташування~|Росія|lat_deg=81|lat_min=50|lat_sec=35|lon_deg=59|lon_min=14|lon_sec=22|position=left|label=мис [[Мис Флігелі|Флігелі]]}}
{{Карта розташування~|Росія|lat_deg=77|lat_min=43|lat_sec=00|lon_deg=104|lon_min=18|lon_sec=00|position=right|label=мис [[Челюскін (мис) |Челюскін]]}}
{{Карта розташування~|Росія|lat_deg=41|lat_min=11|lat_sec=07|lon_deg=47|lon_min=46|lon_sec=54|position=right|label=гора [[Рагдан]]}}
{{Карта розташування~|Росія|lat_deg=54|lat_min=27|lat_sec=45|lon_deg=19|lon_min=38|lon_sec=19|position=right|label=[[Куршська коса]]}}
{{Карта розташування~|Росія|lat_deg=65|lat_min=47|lat_sec=00|lon_deg=-169|lon_min=01|lon_sec=00|position=right|label=острів [[Острів Ратманова|Ратманова]]}}
{{Карта розташування~|Росія|lat_deg=66|lat_min=04|lat_sec=45|lon_deg=-169|lon_min=39|lon_sec=07|position=left|label=мис [[Мис Дежньова|Дежньова]]}}
}}
|}
</div>

Крайні пункти:
* північна точка&nbsp;— [[мис Флігелі]] острова [[острів Рудольфа|Рудольфа]] архіпелагу [[Земля Франца-Йосифа]] {{coord|81|50|35|N|59|14|22|E}};
* північна точка (континентальна)&nbsp;— мис [[Челюскін (мис) |Челюскін]] на півострові [[Таймир]] {{coord|77|43|00|N|104|18|00|E}};
* південна точка&nbsp;— знаходиться за 2&nbsp;км на південний захід від гори [[Рагдан]], на кордоні [[Дагестан]]у з [[Азербайджан]]ом {{coord|41|11|07|N|47|46|54|E}};
* західна точка&nbsp;— прикордонна застава [[Нормельн]], [[Куршська коса]] [[Гданська затока|Гданської затоки]], [[Балтійське море|Балтійського моря]] {{coord|54|27|45|N|19|38|19|E}};
* східна точка&nbsp;— острів [[Острів Ратманова|Ратманова]] у [[Берингова протока|Беринговій протоці]] {{coord|65|47|00|N|169|01|00|W}};
* східна точка (континентальна)&nbsp;— мис [[мис Дежньова|Дежньова]] на [[Чукотський півострів|Чукотському півострові]] {{coord|66|04|45|N|169|39|07|W}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Cape_Fligely,_Rudolf_Island,_Russia,_Sentinel-2_satellite_imagery,_6-SEP-_2017.jpg|border|Мис Флігелі з космосу
Kap_Tscheljuskin_3_2012-08-05.jpg|border|Мис Челюскін
Рагдан.jpg|border|Гора Рагдан
KKosaSand.jpg|border|Куршська коса
Kap Deschnjow 4 2014-08-17.jpg|border|Мис Дежньова
Diomede Islands Bering Sea Jul 2006.jpg|border|Острови Діоміда, острів Ратманова праворуч
</gallery></small>

=== Час ===
[[Файл:RussiaTime.png|міні|праворуч|300px|Годинні пояси Російської Федерації]]
{{main|Час у Росії}}
[[Час у Росії]]: у столиці країни, у [[Москва|Москві]]&nbsp;— [[Всесвітній координований час|UTC]]+3 (+1 година різниці часу з [[Київ|Києвом]])<ref name="thetimenow"/>. Територія держави лежить у 11 годинних поясах (2 було додано 2014 року):
* USZ1&nbsp;— [[калінінградський час]] {{MSK-1}};
* MSK&nbsp;— [[московський час]] {{MSK+0}};
* SAMT&nbsp;— [[самарський час]] {{MSK+1}};
* YEKT&nbsp;— [[єкатеринбурзький час]] {{MSK+2}};
* OMST&nbsp;— [[омський час]] {{MSK+3}};
* KRAT&nbsp;— [[красноярський час]] {{MSK+4}};
* IRKT&nbsp;— [[іркутський час]] {{MSK+5}};
* YAKT&nbsp;— [[якутський час]] {{MSK+6}};
* VLAT&nbsp;— [[владивостоцький час]] {{MSK+7}};
* MAGT&nbsp;— [[магаданський час]] {{MSK+8}};
* PETT&nbsp;— [[камчатський час]] {{MSK+9}}.

== Геологія ==
{{main|Геологія Росії}}
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
1845-russian-geology-map.png|border|Геологічна карта європейської Росії, 1845 рік
Udachnaya pipe.JPG|border|Видобуток алмазів, трубка Удачна
Klyuchevskoi.jpg|border|Вулкан Ключевська Сопка
Akademia nauk.jpg|border|Кальдера вулкана Академії Наук, Камчатка
Valley of the Geysers.jpg|border|Долина Гейзерів, Камчатка
</gallery></small>

{{see also|Гідрогеологія Росії}}

=== Корисні копалини ===
{{main|Корисні копалини Росії}}
Надра Російської Федерації багаті на велику кількість [[Корисні копалини|корисних копалин]]: одні з найбільших в світі запасів [[нафта|нафти]], [[природний газ|природного газу]], [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]], мінералів стратегічного значення, [[рідкісноземельні елементи|рідкоземельних металів]]<ref name="ГЕС3"/>.

=== Сейсмічність ===
{{main|Сейсмічність Росії}}

=== Вулканізм ===
Вулкани [[Авачинська Сопка|Авачинський]] і [[Корякська Сопка|Корякський]] були включені у [[1990-ті в науці|1990-х]] роках до програми «Десятиліття вулканів», міжнародної дослідницької програми впливу вулканічної діяльності на людство [[Міжнародна асоціація вулканології і хімії надр Землі|Міжнародної асоціації вулканології і хімії надр Землі]] (IAVCEI), як частини [[Десятиліття зменшення небезпеки від стихійних лих|програми ООН]] зі зменшення небезпеки від стихійних лих{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}.

{{see also|Вулкани Росії}}

== Рельєф ==
{{main|Рельєф Росії}}
Середні висоти&nbsp;— 600&nbsp;м; найнижча точка&nbsp;— рівень Каспійського моря (-28 м); найвища точка&nbsp;— гора [[Ельбрус]] (5633 м) на Кавказі, це також найвища вершина Європи. Умовно [[Рельєф географічний|рельєф]] Росії можна розділити по [[Єнісей (річка)|Єнісею]] на західну рівнинну частину і східну&nbsp;— підвищену, гірську. Рівнинна західна частина країни складається із [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]] і [[Західносибірська низовина|Західносибірської низовини]], розділених [[Уральські гори|Уральськими горами]] майже навпіл. На півдні підіймаються гори [[Кавказькі гори|Кавказу]], на північному заході&nbsp;— гори [[Хібіни]]. Східна гірська половина країни в центрі й на півночі ділиться річкою [[Лена (річка)|Лена]] на дві частини: [[Середньосибірське плоскогір'я]] і [[Колимо-Індігірська гірська країна|Індигіро-Колимську гірську країну]]. На півдні гірської половини країни підіймаються гори [[Алтайські гори|Алтаю]], [[Забайкалля]], [[Джугджур]] і [[Сіхоте-Алінь|Сіхоте-Аліню]]{{sfn|Детская энциклопедия. Том 1|1958}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Russia edcp relief location map.jpg|border|Рельєф Росії
Russland topo.png|border|Гіпсометрична карта Росії
<!--Russia Topography.png|border|Рельєф Росії-->
Russia 87.74494E 66.20034N.jpg|border|Супутниковий знімок поверхні країни
<!--Russia Map.jpg|border|Карта країни {{ref-en}}-->
</gallery></small>

Велика частина території Росії зайнята рівнинами. Східноєвропейська рівнина (Руська), що на захід від Уральських гір, має середні висоти поверхні 100&nbsp;м над рівнем моря. [[Рельєф]] північної частини Росії сформувався під впливом [[заледеніння]] і подальшої річкової ерозії. [[Карелія]] і [[Кольський півострів]] належать до [[Балтійський щит|Балтійського кристалічного щита]]. Тут переважають хвилясті рівнини з одним масивом низьких гір ([[Хібіни]]) і безліччю озер. Розташовані південніше [[Ладозьке озеро|Ладозьке]] і [[Онезьке озеро|Онезьке озера]] знаходяться в низовинній смузі, що продовжується на схід від [[Фінська затока|Фінської затоки]]. Височини центральної Росії сягають 300&nbsp;м. [[Валдайська височина|Валдайська]] і [[Смоленсько-Московська височина|Смоленсько-Московська височини]] маркують кордон останнього [[плейстоцен]]ового заледеніння. Південніше знаходяться [[Середньоруська височина|Середньоруська]] і [[Приволзька височина|Приволзька височини]], відмінні хвилястим рельєфом і розвиненою мережею ярів. Широкі долини річок&nbsp;— Волги, Дону і їх приток обрамовані крутими правими схилами, тоді як ліві береги низовинні. На півдні Російська рівнина переходить в [[Причорноморська низовина|Причорноморську]] і [[Прикаспійську низовина|Прикаспійську низовини]]. Між Чорним і Каспійським морями розташовані [[Кавказькі гори]] висотою до 5642&nbsp;м. Гори Кавказу досить молоді і динамічні, оскільки знаходяться в зоні зіткнення [[Євроазіатська плита|Євроазіатської літосферної плити]] з [[Аравійська плита|Аравійською]]. Прикаспійська низовина має абсолютні висоти нижчі за рівень Світового океану. Вона тягнеться від північного узбережжя Каспійського моря до [[Волгоград]]а. У її межах [[Волга]] тече древнім дном Каспійського моря аж до [[Астрахань|Астрахані]] і утворює [[Річкова дельта|дельту]] з численними рукавами. На сході Руська рівнина обмежена ланцюгом [[Уральські гори|Уральських гір]], що протяглися з півночі на південь більш ніж на 2 тис. км. Їх північним продовженням є острови на шельфі Північного Льодовитого океану&nbsp;— [[Вайгач]] і [[Нова Земля]], частково вкриті [[льодовик]]ами. Горам]]и Уралу проходить кордон між Європою і Азією. Це древні, сильно зруйновані гори. Середні висоти Уралу не перевищують 600&nbsp;м, найвища точка&nbsp;— гора [[Народна (гора)|Народна]] на півночі (1895 м). Західні схили Уральських гір пологі, хвилясті, а східні круто обриваються до [[Західносибірська рівнина|Західносибірської рівнини]]. Урал багатий корисними копалинами.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Mount Elbrus May 2008.jpg|border|Гора Ельбрус, Великий Кавказ
Осетр река.jpg|border|Середньоруська височина, річка Осетр
Saranpaul - view over river.jpg|border|Гора Манарага, Приполярний Урал
Plato Putorana 01.jpg|border|Плато Путорана, Середньосибірське плоскогір'я
Cape Tihii. Sakhalin coast of Sea of Okhotsk.JPG|border|Острів Сахалін
</gallery></small>

Західно-Сибірська рівнина, одна з найбільших рівнинних територій земної кулі, відрізняється плоскою заболоченою поверхнею, що підіймається на 50-100&nbsp;м над рівнем моря. Дренується річками басейну [[Об]]і і тягнеться між Уральськими горами і річкою [[Єнісей]]. У її серединній частині знаходяться сильно заболочена [[Середньобська низовина]] і [[Васюганська рівнина]], де відкриті і експлуатуються величезні запаси [[Нафта|нафти]] і [[Природний газ|газу]]. На південному сході рівнина переходить в [[Алтайські гори]] і [[Саяни]] висотою до 4506 м (гора [[Білуха]]).

Велику частину Східного [[Сибір]]у займає Середньо-Сибірське плоскогір'я. Його поверхня глибоко розчленована, а висоти коливаються від 500 до 1700&nbsp;м над рівнем моря. Найбільш висока частина плоскогір'я&nbsp;— гори [[Путорана]] (район [[Норильськ]]а) висотою 1500—1600&nbsp;м, з багатими родовищами [[Кольорові метали|кольорових металів]]. На крайній півночі Східного Сибіру розташована Сибірська низовина і [[Бирранга гори|гори Бирранга]] ([[Таймир|півострів Таймир]]) висотою до 1100&nbsp;м. На крайньому півдні Середньо-Сибірське плоскогір'я переходить в [[Східний Саян|Східні Саяни]] висотою до 3491 м (гора [[Мунку-Сардик]]). За озером [[Байкал]] і річкою Лена плоскогір'я переходить в хребти, досягаючи висоти 4750&nbsp;м на [[Камчатський півострів|Камчатці]] ([[Ключевська сопка]]). Тут виділяються [[Яблоновий хребет]] висотою до 1680&nbsp;м над рівнем моря, [[Станове нагір'я|Станове]], [[Алданське нагір'я|Алданське]], [[Колимське нагір'я|Колимське]] і [[Корякське нагір'я]], [[Верхоянський хребет]] і [[хребет Черського]] з висотами до 3147 м (гора [[Побєда (гора)|Побєда]]). На Тихоокеанське узбережжя виходить [[Серединний хребет]] з 28 діючими [[вулкан]]ами на півострові Камчатка, хребти Джугджур і Сіхоте-Аліньвисотою до 1906 м (гора [[Топко]]).

=== Узбережжя ===

=== Острови ===
{{main|Острови Росії}}

== Клімат ==
{{main|Клімат Росії}}
Територія Росії лежить у чотирьох кліматичних поясах, з півночі на південь: [[Полярний кліматичний пояс|полярному]] (арктичне узбережжя Сибіру, арктичні архіпелаги), [[Субполярний кліматичний пояс|субполярному]] (північ Сибіру і європейської частини), [[Помірний кліматичний пояс|помірному]] (основний масив території) і незначною частиною в [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічному]] (чорноморське узбережжя Кавказу){{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014|}}.

В Арктиці увесь рік панують [[полярні повітряні маси]]. Поверхня скута кригою цілий рік. Відносно м'яка морозна зима, прохолодне літо, у Сибіру клімат значно континентальніший. Загалом опадів мало, арктична пустеля{{sfn|ФГАМ|1964}}.

У субарктичному поясі влітку переважають [[помірні повітряні маси]], взимку&nbsp;— [[арктичні повітряні маси|полярні]]. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря, у Сибіру найбільші на планеті. Прохолодне сире літо з туманами на узбережжях, вітряна волога зима; в глибині континенту клімат набагато суворіший, взимку у горах набагато тепліше ніж внизу в долинах. Зона утворення [[Багаторічна мерзлота|багаторічної мерзлоти]], на водоймах крига (на річках влітку може зберігатись у вигляді [[Полій|полію]]){{sfn|ФГАМ|1964}}.

Більша частина території країни лежить в помірному поясі з підтипами від напівморського на заході до суворо континентального в Сибіру й мусонним на Далекому Сході{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014|}}. Над територією країни превалюють [[помірні повітряні маси]] цілий рік, панівний західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря, які збільшуютья із заходу на схід вглиб континенту, і знов зменшуються на далекосхідному узбережжі. Літо жарке, спекотне вглибині континенту, на Далекому Сході вологе, дощове й прохолодне; зима морозна [[сніг|сніжна]], на Далекому Сході холодна з великою кількістю снігу. Розподіл [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]] зменшується із заходу на схід вглиб континенту, і знов збільшується на далекосхідному мусонному узбережжі{{sfn|ФГАМ|1964}}.

У чорноморських субтропіках клімат м'який. Влітку переважають [[тропічні повітряні маси]] з ясною тихою [[антициклон]]ічною погодою, взимку&nbsp;— помірні з похмурою дощовою досить вітряною [[циклон]]ічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]], зрідка можливе випадіння [[сніг]]у{{sfn|ФГАМ|1964}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
SolarGIS-Solar-map-World-map-en.png|border|Сонячна радіація {{ref-en}}
Russia map of Köppen climate classification.svg|border|Кліматична карта Росії (за Кеппеном)
|border|Кліматограма _
Oymyakon forests.jpg|border|Оймякон, полюс холоду
Summer in the city (5785711726).jpg|border|Літо в Москві
Baikal south.jpg|border|Туман над Байкалом
</gallery></small>

Росія є членом [[Всесвітня метеорологічна організація|Всесвітньої метеорологічної організації]] (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою<ref name="WMO-members"/>.

== Внутрішні води ==
{{main|Гідрографія Росії}}
Загальні запаси відновлюваних [[водні ресурси|водних ресурсів]] ([[ґрунтові води|ґрунтові]] і [[Поверхневі води|поверхневі прісні води]]) становлять 4508 км³{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 43 тис. км² [[Іригація|зрошуваних]] земель{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Carte-reseau-fluvial-Russie.png|border|Річкові басейни Росії {{ref-fr}} 
|border|
|border|
Baikal-S1999276045323.png|border|Озеро [[Байкал]] з космосу
Baikal-Russia.A2003345.0355.250m.jpg|border|Озеро Байкал взимку, супутниковий знімок
</gallery></small>

=== Річки ===
{{main|Річки Росії}}
Річки країни належать басейнам трьох океанів: північ і Сибір&nbsp;— Північного Льодовитого, захід&nbsp;— Атлантичного, Далекий Схід&nbsp;— Тихого. На півдні значна територія відноситься до безстічного басейну [[Каспійське море|Каспійського моря]]&nbsp;— водостічний басейн [[Волга|Волги]]. Найбільші річки: [[Лена (річка)|Лена]], [[Іртиш]], [[Єнісей (річка)|Єнісей]], [[Об]], [[Волга]], [[Амур (річка)|Амур]].

<small><gallery caption="Річки Росії" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Volga Ulyanovsk-oliv.jpg|border|Волга в Ульяновську
W W Chusovaya Kama crossing.png|border|Кама з притокою Чусова з космосу
Ob u Barnaulu.jpg|border|Об у Барнаулі
Bank_of_Yenisei_River.jpg|border|Єнісей в Красноярську
Lone-maiden-formation.jpg|border|Лена поблизу Ленських стовпів
Khabarovsk Bridge фото3.JPG|border|Амур у Хабаровську
</gallery></small>

=== Озера ===
{{main|Озера Росії}}
Найбільше число озер і водосховищ зосереджене в північно-західній Росії і Західному Сибіру.

[[Каспійське море]] на півдні Росії&nbsp;— найбільше озеро у світі. Протягом багатьох років це море відступало, оскільки стік річок, які в нього впадають, Волги, Уралу, [[Кура|Кури]] і [[Терек]]у, через спорудження численних водосховищ і зрошувальних систем у [[1960-ті|1960-х]] роках, був менший за випаровування з його поверхні. У [[1980-ті|1980-х]] роках рівень Каспійського моря почав підвищуватися, однак причини цієї зміни поки не зрозумілі.

[[Байкал|Озеро Байкал]] в Сибіру&nbsp;— найбільш глибоке у світі озеро (1620 м). Тут зосереджено близько 20&nbsp;% усіх запасів прісної води на поверхні Землі (23 тис. км³). У озеро впадає понад 300 великих і малих річок, а витікає з нього тільки одна&nbsp;— [[Ангара]]. Озеро Байкал тектонічного походження; воно утворилося понад 25&nbsp;млн років тому.

[[Ладозьке озеро]], розташоване на північному заході Росії, є найбільшим з озер Європи.

=== Болота ===
{{main|Болота Росії}}

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Vasyugan.jpg|border|Васюганське болото
|border|
|border|
</gallery></small>

=== Льодовики ===
{{main|Льодовики Росії}}

=== Ґрунтові води ===

== Ґрунти ==
{{main|Ґрунти Росії}}
Основні типи [[ґрунт]]ів в європейській частині Росії відповідають зональному типу розміщення, уперше відкритому [[Докучаєв Василь Васильович|Василем Докучаєвим]] [[1879 у науці|1879]] року. Вони, згідно з кліматичними і біологічними факторами утворення, на [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейській рівнині]] змінюють один одного з півночі на південь.
* [[Тундрово-глеєві ґрунти]]&nbsp;— малопотужні, містять мало гумусу, перезволожені, містять мало кисню. Поширені на півночі у [[Тундра|тундровій зоні]].
* [[Підзолисті ґрунти|Підзолисті]] й [[дерново-підзолисті ґрунти]], бідні на [[гумус]] і мінеральні елементи, оскільки рясні опади виносять живильні речовини з верхнього шару, який здобуває колір золи (звідси й назва). Займають більше половини території країни. Підзолисті формуються під хвойними лісами у [[тайга|тайзі]], а дерново-підзолисті&nbsp;— під мішаними.
* [[Сірі лісові ґрунти]] формуються під листяними лісами й досить родючі. Великий рослинний опад і менш інтенсивне промивання в цій природній зоні сприяє нагромадженню гумусу.
* [[Чорнозем]]и&nbsp;— найродючіші ґрунти. Із залишків рослинності накопичується багато перегною. Чорноземом зайнято менш 10&nbsp;% території країни. Розповсюджений у зоні [[лісостеп]]у й [[степ]]у.
* [[Каштанові ґрунти]] утворюються у більш сухому кліматі посушливих степів. Вміст гумусу в них менший, тому що рослинний покрив стає розрідженим.
* [[Сірозем]]и, ґрунти напівпустель формуються у пустельних областях з убогою рослинністю. Ці ґрунти часто засолені й містять мало гумусу.

<!--<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>--->

== Рослинність ==
{{main|Флора Росії}}
На території РФ з півночі на південь розташовуються такі природні зони: [[арктична пустеля]], [[тундра]], [[лісотундра]], лісова та [[лісостеп]]ова зони, [[степ]]ова, зона [[напівпустеля|напівпустель]] (поблизу Каспію).

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Végétation-de-la-Russie--reformaté.png|border|Природні зони Російської Федерації
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>

[[Земельні ресурси]] Росії (оцінка 2011 року):
* придатні для сільськогосподарського обробітку землі&nbsp;— 13,1&nbsp;%,
** [[Орна земля|орні землі]]&nbsp;— 7,3&nbsp;%,
** багаторічні насадження&nbsp;— 0,1&nbsp;%,
** землі, що постійно використовуються під [[пасовище|пасовища]]&nbsp;— 5,7&nbsp;%;
* землі, зайняті [[ліс]]ами і [[чагарник]]ами&nbsp;— 49,4&nbsp;%;
* інше&nbsp;— 37,5&nbsp;%{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}.

{{see also|Ліси Росії}}

== Тваринний світ ==
{{main|Фауна Росії}}
У [[зоогеографія|зоогеографічному]] відношенні територія країни відноситься до [[Голарктична область|Голарктичної області]]:
* крайня арктична північ&nbsp;— до [[Арктична підобласть|Арктичної підобласті]];
* головний масив території від Балтійського до Охотського морів&nbsp;— до [[Європейсько-Сибірська тайожна провінція|Європейсько-Сибірської тайожної]], центр європейської частини&nbsp;— до [[Європейська лісова провінція|Європейської лісової провінції]] [[Циркумбореальна підобласть|Циркумбореальної підобласті]];
* південь європейської частини і Південний Сибір&nbsp;— до[[Казахстано-Монгольська провінція|Казахстано-Монгольської провінції]] [[Центральноазійська підобласть|Центральноазійської підобласті]];
* південь Далекого Сходу&nbsp;— до [[Китайсько-Корейська провінція|Китайсько-Корейської провінції]] [[Китайсько-Гімалайська підобласть|Китайсько-Гімалайської підобласті]]{{sfn|ФГАМ|1964}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Brown-bear-in-spring.jpg|border|Бурий ведмідь, символ Росії
P.t.altaica Tomak Male.jpg|border|Амурський тигр
|border|
Moose in lake.jpg|border|Лось
|border|
</gallery></small>

{{see also|Ссавці Росії|Птахи Росії|Риби Росії}}

== Охорона природи ==
{{main|Природно-заповідний фонд Росії}}

<!--<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>--->
Росія є учасником ряду міжнародних угод з [[Охорона природи|охорони навколишнього середовища]]{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}:
* [[Конвенція про транскордонне забруднення повітря|Конвенції про транскордонне забруднення повітря]] (CLRTAP),
* [[Мадридський протокол|Мадридського протоколу]] про охорону навколишнього середовища до [[Договор про Антарктику|Договору про Антарктику]],
* [[Конвенція про біологічне різноманіття|Конвенції про біологічне різноманіття]] (CBD),
* [[Рамкова конвенція ООН про зміну клімату|Рамкової конвенції ООН про зміну клімату]] (UNFCCC),
* [[Кіотський протокол|Кіотського протоколу]] до Рамкової конвенції,
* [[Конвенція ООН з боротьби з спустелюванням|Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням]] (UNCCD),
* [[Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення|Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення]] (CITES),
* [[Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище|Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище]] (ENMOD),
* [[Базельська конвенція|Базельської конвенції]] протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
* [[Конвенція ООН з морського права|Конвенції з міжнародного морського права]],
* [[Лондонська конвенція про запобігання забрудненню моря скиданням відходів|Лондонської конвенції]] про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
* [[Монреальський протокол|Монреальського протоколу]] з охорони [[Озоновий шар|озонового шару]],
* [[Міжнародна конвенція запобігання забрудненню з суден|Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден]] (MARPOL),
* [[Міжнародна угода про торгівлю тропічною деревиною|Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною]] 1983 року,
* [[Рамсарська конвенція|Рамсарської конвенції]] із захисту водно-болотних угідь<ref name="ramsar"/>,
* [[Міжнародна конвенція з регулювання китобійного промислу|Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу]]{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані окремі протоколи міжнародні угоди щодо: транскордонного забруднення повітря (CLRTAP){{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}.

== Стихійні лиха та екологічні проблеми ==
{{main|Екологія Росії}}
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і [[Стихійне лихо|стихійні лиха]]:
* половина країни скута [[вічна мерзлота|вічною мерзлотою]] (Сибір, Далекий Схід);
* активний вулканізм на Курильських островах і півострові Камчатка, на останній розташовується 29 активних в історичну епоху вулканів, найактивніший з яких [[Ключевська Сопка]] (4853 м) востаннє вивергався 2010 року, вулкани [[Авачинська Сопка|Авачинська]] і [[Корякська Сопка|Корякська Сопки]] несуть потенційну загрозу найбільшому місту півострова [[Петропавловськ-Камчатський|Петропавловську-Камчатському]];
* [[землетрус]]и в гірських регіонах;
* весняні [[Повідь|повіді]] на рівнинах;
* літні й осінні [[лісова пожежа|лісові пожежі]] як в Сибіру, так і в європейській частині{{sfn|Russia|місце= Geography. Factbook}}.

Російська Північ займає 11,4&nbsp;млн км², тобто майже 65&nbsp;% території Росії. З них, за міжнародною класифікацією: 5,4&nbsp;млн км²&nbsp;— абсолютно дискомфортна зона для проживання людини; 3,4&nbsp;млн км²&nbsp;— екстремально-дискомфортна зона і 2,5&nbsp;млн км²&nbsp;— дискомфортна зона. Тобто більша частина території сучасної Росії практично непридатна для комфортного проживання людини<ref name="Соболєв "/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
RIAN archive 736941 Firemen smother fire in Orekhovo-Zuyevo, Moscow region.jpg|border|Лісові пожежі в Підмосков'ї, 2010 рік
Industry in Russia.jpg|border|Забруднення повітря, Воскресенськ, Московська область
Ecodefense Mayak Exhibition 26 Reserve.jpg|border|Радіаційне зараження під Киштимом
</gallery></small>

Серед [[Екологічна проблема|екологічних проблем]] варто відзначити:
* [[забруднення повітря]] важкою промисловістю, що працює на застарілих технологіях, тепловими електростанціями на викопному паливі, транспортними засобами у великих містах;
* [[забруднення вод]] промисловими і побутовими стоками;
* [[знеліснення]];
* [[ерозія ґрунтів|ерозію ґрунтів]];
* [[забруднення ґрунтів]] сільськогосподарськими хімікатами, токсичними відходами промисловості, військовими об'єктами;
* [[радіоактивне зараження]] окремих територій;
* неякісний менеджмент утилізації побутових і промислових відходів у великих містах;
* занедбані сховища списаних і заборонених [[пестицид]]ів.

== Фізико-географічне районування ==
У [[Фізико-географічне районування|фізико-географічному відношенні]] територію Росії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
Suur Muksalma saar.jpg|border|Тундра в Архангельській області
Baykal-Lena nature reserve.jpg|border|Сибірська тайга
Birches near Novosibirsk in Autumn.jpg|border|Березовий ліс, Новосибірськ
Kalmankakolki.jpg|border|Алтайський лісостеп
Природа Калмыкии.JPG|border|Калмицький степ
Тисо-самшитовая роща 04.jpg|border|Субтропічний ліс на південних схилах Кавказу
</gallery></small>

{{see also|Екорегіони Росії}}

== Див. також ==
* [[Євразія]]
* [[Східна Європа]]
* [[Північна Азія]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="thetimenow">{{cite web 2 |url = http://www.thetimenow.com/time-zone-converter.php |title = Time zone converter |work = Калькулятор різниці в часі між двома пунктами |publisher = The Time Now |date = 2017 |language = en |showlang = 1 |issn = |accessdate = 21 грудня 2017 року |ref = The Time Now }}</ref>

<ref name="WMO-members">{{cite web 2 |url= https://public.wmo.int/en/about-us/members |title= Members |author= |website= [[Всесвітня метеорологічна організація|World Meteorological Organization]] (WMO) |type= |date= |accessdate= 22 лютого 2017 року |language = en |showlang = 1 |ref = WMO }}</ref>

<ref name="Соболєв ">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Юрій Соболєв |authorlink= |date=04-03-2011 |url=http://www.dt.ua:80/newspaper/articles/76834 |title=Пострадянська Росія  |type=газета |publisher= [[Дзеркало тижня. Україна]] |website=dt.ua |accessdate=23 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110309073022/http://www.dt.ua:80/newspaper/articles/76834 |deadlink= |archivedate=9 березня 2011 року |lang=uk |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>
<ref name="ГЕС3">Росія // {{ГЕС3|3}}</ref>
<ref name="kommersant5052012">{{ref-ru}} {{Стаття |автор=  |посилання_на_автора= |назва= Как в мире называют Россию |посилання= http://www.kommersant.ru/doc/1927658 |відповідальний= |видання= [[Коммерсантъ|Коммерсант.ru]] |видання посилання= |тип= |рік= 2012 |місяць= 5 травня |том= |випуск= |номер=18 |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= ru |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170316030816/https://www.kommersant.ru/doc/1927658 |archivedate=16 березня 2017 року   |deadlink= }}</ref>

<ref name="unclos">{{cite web 2 |url = http://www.un.org/Depts/los/convention_agreements/texts/unclos/part2.htm |title = Part II |work = [[Конвенція ООН з морського права|United Nations Convention on the Law of the Sea]] |publisher = {{comment|New York|Нью-Йорк}} : [[Організація Об'єднаних Націй|United Nations]] |date = |language = en |showlang = 1 |issn = |accessdate = 21 лютого 2017 року |ref = Law of the Sea. Part II }}</ref>
<ref name="unclos7">{{cite web 2 |url = http://www.un.org/Depts/los/convention_agreements/texts/unclos/part6.htm |title = Part VI |work = [[Конвенція ООН з морського права|United Nations Convention on the Law of the Sea]] |publisher = {{comment|New York|Нью-Йорк}} : [[Організація Об'єднаних Націй|United Nations]] |date = |language = en |showlang = 1 |issn = |accessdate = 21 лютого 2017 року |ref = Law of the Sea. Part VI }}</ref>

<ref name="ramsar">{{Cite web 2 |date= |url=https://rsis.ramsar.org/ |title= Ramsar Sites Information Service |type= |publisher=[[Рамсарська конвенція|Convention on Wetlands]] |website=rsis.ramsar.org |accessdate=8 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190308140843/https://rsis.ramsar.org/ |deadlink= |archivedate=8 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>
<!--
<ref name="УРЕ">[ Росія] // {{УРЕ}}</ref>
<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ||Россия}}</ref>
<ref name="СГЕ5">{{ref-ru}} [ Россия] // {{СГЕ5}}</ref>
<ref name="ЮЕ"> Росія // {{Юридична енциклопедія|номер тому|номери сторінок}}</ref>
<ref name="КіН">{{ref-ru}} {{книга |автор = |частина = Россия |заголовок = [[Страны и народы]] [в 20 тт.] |том = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Мысль]] |рік = |сторінок = |isbn= }}</ref>
<ref name="ЕСБЕ">{{ref-ru}} Россия // {{ЕСБЕ}}</ref>
<ref name="Берг">{{ref-ru}} {{Стаття|автор = [[Берг Лев Семенович|Берг Л. С.]] | назва = Система рыбообразных и рыб, ныне живущих и ископаемых | видання = [[Труды Зоологического института АН СССР]] |том = 5 | випуск = 2 |місце = {{comment|М.|Москва}} |рік = 1940 |сторінки = 85—517 |isbn= }}</ref>
<ref name="whc">{{Cite web 2 |date=31-01-2017 |url=http://whc.unesco.org/en/statesparties/ |title=States Parties. UNESCO World Heritage Centre |type= |publisher=[[ЮНЕСКО|UNESCO]] |website=whc.unesco.org |accessdate=8 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190308140649/http://whc.unesco.org/en/statesparties/ |deadlink= |archivedate=8 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>
--->
}}

== Література ==

=== Українською ===
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Атлас світу |посилання =  |том= |відповідальний = голов. ред. [[Руденко Ірина Станіславівна|І. С. Руденко]] ; зав. ред. [[Радченко Вероніка Вікторівна|В. В. Радченко]] ; відп. ред. [[Вакуленко Олена Володимирівна|О. В. Вакуленко]] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2005 |сторінок = 336 |сторінки = |isbn= 9666315467 |ref = Атлас світу }}
* {{книга |автор= |заголовок= Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів |відповідальний = Укладачі [[Скуратович Олег Ярославович|О. Я. Скуратович]], Н. І. Чанцева |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2014 |isbn= |ref = Атлас. Географія материків і океанів }}
* {{книга|автор = [[Бєлозоров Сергій Тихонович|Бєлозоров С. Т.]] |заголовок = Географія материків |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Вища школа (видавництво)|Вища школа]] |рік = 1971 |сторінок = 371 |isbn= |ref = Бєлозоров С. Т. }}
* {{книга|автор = [[Барановська Ольга Віталіївна|Барановська О. В.]] |заголовок = Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.] |місце = {{comment|Н.|Ніжин}} |видавництво = [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя]] |рік = 2013 |сторінок = 306 |isbn= 978-617-527-106-3 |ref = Барановська О. В. }}
* {{книга |частина = Росія |заголовок = [[Гірничий енциклопедичний словник|Гірничий енциклопедичний словник]] : [у 3-х тт.] |відповідальний = за ред. [[Білецький Володимир Стефанович|В. С. Білецького]] |том = 3 |місце = {{comment|Д.|Донецьк}} |видавництво = [[Східний видавничий дім]] |рік = 2004 |сторінки = |сторінок = 752 |isbn = 966-7804-78-X |ref = ГЕС}}
* {{книга |автор = [[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]] |заголовок = Країнознавчий словник-довідник |посилання = |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Знання (видавництво)|Знання]] |видання = 5-те вид., перероб. і доп. |рік = 2008 |том = |сторінок = 839 |сторінки = |isbn = 978-966-346-330-8 |ref= Дубович І. А. }}
* {{книга|автор = Панасенко Б. Д. |заголовок = Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. |місце = {{comment|В.|Вінниця}} |видавництво = ЕкоБізнесЦентр |рік = 1999 |сторінок = 200 |isbn= |ref = Панасенко Б. Д. }}
* {{книга|автор = |заголовок = Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т. |том = 1. : Азія |відповідальний = за ред. [[Шищенко Петро Григорович|П. Г. Шищенка]] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Видавництво [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка]] |рік = 2009 |сторінок = 643 |isbn= 978-966-439-257-7 |ref = Шищенко П. Г. }}
* {{книга|автор = |заголовок = Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т. |том = 2. : Європа |відповідальний = за ред. [[Шищенко Петро Григорович|П. Г. Шищенка]] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Видавництво [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка]] |рік = 2010 |сторінок = 464 |isbn= 978-966-439-273-7 |ref = Шищенко П. Г.}}
* {{книга |автор = [[Юрківський Віктор Минович|Юрківський В. М.]] |заголовок = Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник |видання = 2-ге |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Либідь (видавництво)|Либідь]] |рік = 2001 |сторінок = 416 |isbn = 966-06-0092-5 |ref = Юрківський В. М.}}

=== Англійською ===
* {{ref-en}} {{книга|автор = [[Graham Bateman]] |заголовок = The Encyclopedia of World Geography |місце = |видавництво = Andromeda |рік = 2002 |сторінок = 288 |isbn= 1871869587 |ref = Graham Bateman }}

=== Російською ===
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Авакян Артур Борисович|Авакян А. Б.]], [[Салтанкін Віктор Петрович|Салтанкин В. П.]], [[Шарапов Влолодимир Олексійович|Шарапов В. А.]]|заголовок = Водохранилища |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1987|сторінок = 326|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Авакян А.&nbsp;Б.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Алісов Борис Павлович|Алисов Б. П.]], [[Берлін Ізабелла Абрамівна|Берлин И. А.]], [[Міхель Василь Михайлович|Михель В. М.]] |заголовок = Курс климатологии [в 3-х тт.] |відповідальний = под. ред. [[Рубінштейн Євгенія Самійлівна|Е. С. Рубинштейна]] |місце = {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} |видавництво = [[Гидрометиздат]] |рік = 1954 |том = 3. Климаты земного шара |сторінок = 320 |isbn= |ref= Курс климатологии }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Апродов Володимир Олександрович|Апродов В. А.]]|заголовок = Вулканы |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1982|сторінок = 368|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Апродов В.&nbsp;А.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Апродов Володимир Олександрович|Апродов В. А.]]|заголовок = Зоны землетрясений |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 2010|сторінок = 462|тираж =|серія = [[Природа мира]] |isbn= 978-5-244-01122-7 |ref= Апродов В.&nbsp;А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Бабаєв Агаджан Гельдийович|Бабаев А. Г.]], [[Зонн Ігор Сергійович|Зонн И. С.]], [[Дроздов Микола Миколайович|Дроздов Н. Н.]], [[Фрейкін Захар Григорович|Фрейкин З. Г.]] |заголовок = Пустыни |місце = {{comment |М. |Москва}} |видавництво = [[Мысль]] |рік = 1986 |сторінок = 320 |серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Бабаев А.&nbsp;Г.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Букштинов Олексій Данилович|Букштынов А. Д.]], [[Грошев Борис Іванович|Грошев Б. И.]], [[Крилов Георгій Васильович|Крылов Г. В.]]|заголовок = Леса |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1981 |сторінок = 316 |серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Букштынов А. Д. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Власова Тетяна Володимирівна|Власова Т. В.]] |заголовок = Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка |видання = 4-е, перераб. |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Просвещение]] |рік = 1986 |сторінок = 417 |isbn= |ref= Власова Т. В. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Гвоздецький Микола Андрійович|Гвоздецкий Н. А.]]|заголовок = Карст |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1981|сторінок = 214|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Гвоздецкий Н.&nbsp;А.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Гвоздецький Микола Андрійович|Гвоздецкий Н. А.]], [[Голубчиков Юрій Миколайович|Голубчиков Ю. Н.]]|заголовок = Горы |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1987|сторінок = 400|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Гвоздецкий Н. А.}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =  |частина =  |посилання частина =  |заголовок =Детская энциклопедия  |посилання =  |том=1  |відповідальний =  |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = Изд-во Академии педагогических наук РСФСР |рік = |сторінок =264 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Детская энциклопедия. Том 1 }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Долгушин Леонід Дмитрович|Долгушин Л. Д.]], [[Осіпова Галина Борисівна|Осипова Г. Б.]]|заголовок = Ледники |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1989|сторінок = 448|серія = [[Природа мира]] |isbn= 5-244-00315-1 |ref= Долгушин Л. Д. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = |заголовок = Географический энциклопедический словарь: географические названия |відповідальний = под. ред. А. Ф. Трёшникова |видання = 2-е изд., доп |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Велика російська енциклопедія (видавництво)|Советская энциклопедия]] |рік = 1989 |сторінок = 585 |isbn= 5-85270-057-6 |ref = ГЭС: Географические названия }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Ісаченко Анатолій Григорович|Исаченко А. Г.]], [[Шляпніков Олексій Опанасович|Шляпников А. А.]]|заголовок = Ландшафты |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1989|сторінок = 504|серія = [[Природа мира]] |isbn= 5-244-00177-9 |ref= Исаченко А. Г. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Каплін Павло Олексійович|Каплин П. А.]], [[Леонтьєв Олег Костянтинович|Леонтьев О. К.]], [[Лукьянова Світлана Анатоліївна|Лукьянова С. А.]], [[Нікіфоров Лев Георгійович|Никифоров Л. Г.]]|заголовок = Берега |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1991|сторінок = 480|серія = [[Природа мира]] |isbn= 5-244-00449-2 |ref= Каплин П. А.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Кай Каррі-Ліндал|Карри-Линдал К.]] |заголовок = Европа |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Прогресс (видавництво)|Прогресс]] |рік = 1981 |сторінок = 334 |серія = [[Континенты, на которых мы живем]] |isbn= |ref= Карри-Линдал К. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = |заголовок = Словарь современных географических названий |відповідальний = под общей редакцией акад. [[Котляков Володимир Михайлович|В. М. Котлякова]] |місце = {{comment|Екатеринбург|Єкатеринбург}} |видавництво = У-Фактория |рік = 2006 |isbn= |ref = Котляков В. М. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Литвин Володимир Михайлович (географ)|Литвин В. М.]], [[Лимарєв Василь Йосипович|Лымарев В. И.]]|заголовок = Острова |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 2010|сторінок = 288|серія = [[Природа мира]] |isbn= 978-5-244-01129-6 |ref= Литвин В. М. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Лобова Олена Всеволодівна|Лобова Е. В.]], [[Хабаров Олександр Володимирович|Хабаров А. В.]]|заголовок = Почвы |місце = {{comment|М.|Москва}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1983|сторінок = 304|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Лобова Е. В.}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Максаковський Володимир Павлович|Максаковский В. П.]] |заголовок = Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Дрофа (видавництво)|Дрофа]] |рік = 2008 |сторінок = 495 |isbn = 978-5-358-05275-8 |ref= Максаковский В. П. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Максаковський Володимир Павлович|Максаковский В. П.]] |заголовок = Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Дрофа (видавництво)|Дрофа]] |рік = 2009 |сторінок = 480 |isbn = 978-5-358-06280-1 |ref= Максаковский В. П. }}
* {{ref-ru}} Россия // {{книга |автор = [[Поспєлов Євген Михайлович|Поспелов Е. М.]] |заголовок = Топонимический словарь |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = АСТ |рік = 2005 |сторінок = 229 |isbn= 5-17-016407-6 |ref = Поспелов Е. М.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[П'єр Пфеффер|Пфеффер П.]] |заголовок = Азия |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Прогресс (видавництво)|Прогресс]] |рік = 1982 |сторінок = 316 |серія = [[Континенты, на которых мы живем]] |isbn= |ref= Пфеффер П. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = |заголовок =География |посилання = |том= |відповідальний =под ред. проф. [[Горкін Олександр Павлович|А.&nbsp;П.&nbsp;Горкина]] |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Росмэн-Пресс]] |рік =2006 |сторінок =624 |сторінки = |серія =Современная иллюстрированная энциклопедия |тираж = |isbn= 5-353-02443-5 |ref = Горкин А. П. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок= Физико-географический атлас мира |посилання= http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam |відповідальний= |місце= {{comment|М.|Москва}} |видавництво= [[Академія наук СРСР|Академия наук СССР]] и [[Головне управління геодезії та картографії СРСР|Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР]] |рік= 1964 |том= |сторінок= 298 |сторінки= |isbn= |ref = ФГАМ}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = |заголовок = Энциклопедия стран мира |відповідальний = глав. ред. [[Сімонія Нодарі Олександрович|Н. А. Симония]] |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук |рік = 2004 |сторінок = 1319 |isbn= 5-282-02318-0 |ref= Симония Н. А. }}

== Посилання ==
{{Commonscat|Geography of Russia}}
{{wikiatlas|Russia|Росії}}
* [[Юрій Липа]] [[iarchive:DividedStatesOfRussia|"Розподіл Росії". (аудіокнига)]] "Howerla" Bookstore, New York, 1941. {{ref-uk}}
* {{Cite web 2 |url= http://legacy.lib.utexas.edu/maps/commonwealth.html |title= Карти Росії |author= |website= [[Бібліотека Перрі – Кастанеди|Perry–Castañeda Library]] Map Collection |type= |date= |accessdate= 21 листопада 2017 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}
* {{cite web 2 |url = https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/rs.html |title = Russia |work = [[Всесвітня книга фактів|The World Factbook]] |publisher = {{comment|Washington, D.C.|Вашингтон, округ Колумбія}} : [[Центральне розвідувальне управління|Central Intelligence Agency]] |date = 2017 |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190323144611/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/rs.html |archivedate= 23 березня 2019 року |deadlink= |language = en |showlang = 1 |issn = 1553-8133 |accessdate = 21 лютого 2019 року |ref = Russia }}
* {{Cite web 2 |url= http://www.vokrugsveta.ru/encyclopedia/index.php?title=Россия |title= Добірка публікацій про Росію |author= |website= «[[Вокруг света]]» |type= |date= |accessdate= 23 грудня 2017 року |lang= ru |showlang = 1 |ref = }}
* {{Cite web 2 |url= https://esdac.jrc.ec.europa.eu/resource-type/national-soil-maps-eudasm |title= European Digital Archive on the Soil Maps of the world |author= |website= [[Європейський центр дослідження ґрунтів|European Soil data centre]] (ESDAC) |type= |date= |accessdate= 23 грудня 2017 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— карти ґрунтового покрову Росії.
* {{ref-ru}} {{Cite web 2 |date=21-03-2019 |url=http://russiatourism.ru/regions/ |title= Регионы России |type= |publisher=[[Федеральне агентство з туризму Росії|Федеральное агентство по туризму]]. [[Міністерство економічного розвитку Росії|Министерство экономического развития Российской Федерации]] |website=russiatourism.ru |accessdate=23 березня 2019 року |lang=ru |showlang = 1 |quote= |ref = Русстуризм }} <small>— інформація про окремі регіони Росії.</small>
* {{ref-ru}} {{Cite web 2 |date=21-03-2019 |url=http://www.igras.ru/ |title= Институт географии РАН |type= |publisher= |website=igras.ru |accessdate=23 березня 2019 року |lang=ru |showlang = 1 |quote= |ref = ИГ РАН  }}
* {{ref-ru}} {{Cite web 2 |date=21-03-2019 |url=http://www.rgo.ru/ |title= Русское географическое общество |type= |publisher= |website=rgo.ru |accessdate=23 березня 2019 року |lang=ru |showlang = 1 |quote= |ref = РГО  }}

{{Росія в темах}}
{{Географія країн світу}}
{{Портали|Географія|Європа|Росія}}

[[Категорія:Географія Росії| ]]