Відкрити головне меню

Гені́чеськ (кримсько-татарська назва — Енічі, Геніч, Ченішке) — місто районного значення на півдні України. Районний центр Генічеського району Херсонської області. Розташоване на березі Утлюцького лиману та Генічеської протоки. Разом з Арабатською стрілкою є морським, кліматичним, частково грязьовим курортом. Пересічна температура січня −2,8 °C, липня +23,4 °C. Опадів 343 мм на рік.

Генічеськ
Henichesk gerb.png Henichesk prapor.png
Герб Генічеська Прапор Генічеська
Henichesk beach.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район Генічеський район
Рада Генічеська міська рада
Код КОАТУУ 6522110100
Засноване 24 вересня 1784
Статус міста з 1903 року
Населення 19 869 (01.01.2017)[1]
Площа 6,0383 км²
Поштові індекси 75500-75509
Телефонний код +380-5534
Координати 46°10′37″ пн. ш. 34°47′56″ сх. д. / 46.17694° пн. ш. 34.79889° сх. д. / 46.17694; 34.79889Координати: 46°10′37″ пн. ш. 34°47′56″ сх. д. / 46.17694° пн. ш. 34.79889° сх. д. / 46.17694; 34.79889
Водойма Азовське море
Відстань
Найближча залізнична станція Генічеськ
До обл./респ. центру
 - фізична 166 км
 - автошляхами 208 км
До Києва
 - автошляхами 710 км
Міська влада
Адреса 75500, м.Генічеськ, вул. Міська, 8
Веб-сторінка Генічеська міськрада
Міський голова Тулупов Олександр Васильович

Commons-logo.svg Генічеськ у Вікісховищі

Карта
Генічеськ. Карта розташування: Україна
Генічеськ
Генічеськ
Генічеськ. Карта розташування: Херсонська область
Генічеськ
Генічеськ

Зміст

Етимологія назвиРедагувати

Походження назви «Генічеськ» пов'язують з татарським «дженічи» — тонкий, а зараз саме так називається протока, хвилі якої омивають міські пляжі.

Перша згадка про Генічеськ міститься в наказі Катерини II від 10 лютого 1784 р. Для мирних жителів першим заняттям стало рибальство, потім вже почали займатися землеробством і видобутком солі. Надалі Генічеськ розвивався біля моря як рибальське, портове та курортне місто.

ГеографіяРедагувати

 
Вид на пляж Генічеська

РозташуванняРедагувати

Генічеськ — місто районного значення в Херсонській області, адміністративний центр Генічеського району.

Генічеськ розташований на Причорноморській низовині у північно-західній частині узбережжя Азовського моря в місці злиття північного закінчення Арабатської стрілки з протокою Тонкою, яка сполучає Утлюцький лиман із Сивашем. Місцевість ця була заселена ще з часів сивої давнини. Легендарні амазонки, скіфи, сармати, арії, кімерійці, греки, татари — всі вони жили в цих краях у різні часи.

КліматРедагувати

Місто знаходиться у перехідній між помірним та субтропічним кліматом степовій зоні, котра характеризується посушливим кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 23.6 °C (74.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -2.5 °С (27.5 °F).[2]

Клімат Генічеська
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 14,1 17 22,4 27,8 31,8 37,1 38,3 38,4 33,6 29,1 22,3 16,3 38,4
Середній максимум, °C 0,5 0,9 5,2 12,7 19,9 25 28 27,1 21,9 14,9 8,3 3 14
Середня температура, °C −2,5 −2 1,8 8,9 16 20,8 23,6 22,6 17,3 11,2 5,1 0,3 10,4
Середній мінімум, °C −5 −4,7 −0,8 5,4 11,7 15,7 18 17,3 12,5 7,5 2,5 −2,1 6,6
Абсолютний мінімум, °C −30,3 −28 −18,4 −9 −2,2 0,2 8,4 6 −5,4 −12,2 −20,8 −22,1 −30,3
Норма опадів, мм 34.7 30.8 30.7 30.1 35.1 40.6 35.7 27.9 27.4 25.6 32.9 36.1 387.7
Вологість повітря, % 88.5 85.7 81.6 75.1 65.7 66.3 66.8 65.2 74.8 77.2 87.5 86.7 76.8
Джерело: Weatherbase

У розпал літнього сезону вода в досить мілкому Азовському морі прогрівається до +28 °C, а в Сиваші до +42 °C.

ІсторіяРедагувати

 
Пам'ятник Тарасу Шевченку у Генічеську

Древній ГенічеськРедагувати

Історія Генічеська приводить нас до назви поселення Saline (Саліне). Генуезькі купці, в XIII—XV століттях фактично ділили владу в Криму з кримськими татарами, а в своїх морських подорожах користувалися картами, які називалися портоланами.

Міста-колонії Північного Приазов'я жили повнокровним життям вже в середині I тисячоліття до нашої ери. Окреслені на «Карті чорноморського узбережжя за Птолемеєм» перші грецькі поселення північно-західного узбережжя Азовського моря Акра і Лейа, розташовувалися по сусідству з сучасним Генічеськом, а Нова фортеця — на його території. Це підтверджується «Картою Криму», складеної в 1562 англійцем Антонієм Дженкінсоном і включеної в перший географічний атлас «Видовище світу земного» фламандського географа і картографа Абрагама Ортелія (Бельгія, 1590).

Турки і ГенічеськРедагувати

Упродовж багатьох років місцеві краєзнавці шукають в Генічеську залишки кримськотатарської або турецької фортеці. Їм вдалося підтвердити існування тут військового укріплення часів Кримського ханства.

Знаменитий турецький мандрівник Евлія Челебі виділив фортеці Генічеська у своїй книзі цілий розділ під назвою «Похвала прекрасного замку Ченішке», присвячену побудованому кримським ханом у 1640 на північній частині Арабатської стрілки укріплені спорудження з дощаним дахом і металевими воротами. У різних місцях він називає фортецю вежею. Логічно припустити, що і «замок Ченішке» (перекладено як «Генічеськ») був фортецею-вежею.

Військова карта 1738 ілюструє похід армії Ласі в 1737. Півострів на ній буквально усипаний символами татарських чи турецьких фортець — вежами з півмісяцями. Але Генічі («Geniczi») вже позначений як місце дислокації російського гарнізону (стилізований щит і зірки).

Ім'я «Генічеськ» за змістом ближче всього до тюркського вислову «тонка вода». Якщо ця близькість надалі не буде спростована, дату заснування міста можна віднести до часу не пізніше 1640 року, коли була побудована «вежа на гирлі тонких вод» (вона ж — «замок Ченішке», по-ногайських — «Дженічке», що означає «Новий тонкий»), позначена на комунікаційної карті 1685. На материковому березі протоки, безсумнівно, знаходилося однойменне з фортецею і протокою поселення, тобто Тонка вода. Це підтверджується картою Криму, виданої Я. Сандрартом у 1687. Генічі (Geniczi) військове укріплення розташовувалося тут із 1736. Генічеськ існує не 227 років, а щонайменше на півстоліття довше.

Значення Генічеська зростало у міру зростання могутності Росії. Зусиллями багатьох поколінь знову ожив шлях із варягів у греки, на якому в числі багатьох інших стояв і російське містечко-фортеця Генічі (пізніше Генічеськ і Усть-Азовське). У період російсько-турецьких воєн, тобто фактично до початку XX століття, Генічеськ залишався евакуаційним, продовольчим і оборонним пунктом Росії на Азовському узбережжі. У роки Кримської війни 1853—1856 років він успішно протистояв просуванню ворожих військ на материк.

Генічеськ XIX—XX століттяРедагувати

 
Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні

На рубежі XIX—XX століть казенне село, селище, містечко (з 1837) та місто (з 1903) Генічеськ Мелітопольського повіту Таврійської губернії славився рибо-, соле- і хліботоргівлею. У його околицях, в основному на півострові Чонгар, вирощувалася знаменита пшениця «арнаутка». Зерно йшло на експорт. У порту швартувалися судна з Англії, Франції, інших країн.

РелігіяРедагувати

Релігійний склад населення (2010)
православ'я іслам католицизм
68 % 3 % 2.5 %

Адміністративний поділРедагувати

Генічеськ розташований у південно-східній частині Херсонської області. Межує з Якимівським районом Запорізької області, Новотроїцьким, Іванівським районами Херсонської області та Джанкойським і Ленінським районами Автономної Республіки Крим.

ЕкономікаРедагувати

Генічеськ живе, в основному, за рахунок рибальства, харчової промисловості, сфери обслуговування, курортного бізнесу і має хороші перспективи для становлення економічно і соціально розвиненим містом України.

ПромисловістьРедагувати

Місто розташоване на узбережжі Азовського моря, лідера СРСР з рибальства. На даний момент рибне господарство лежить в руїнах, після розвалу СРСР цього так ніхто і не відновив, попри те, що міститься поблизу президентської резиденції (Бирючий острів). У Генічеську вже існує рибний завод, але його продукція не найкраща. При створенні повного циклу рибообробки (розведення/видобуток, обробка, фасування) можна отримати величезний прибуток, з урахуванням довколишнього залізничного вузла (Новоолексіївка).

Ріст обсягів харчової промислової продукції передбачається за рахунок виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів (відповідно +1,8 % та 7,5 % у натуральному вигляді) — на підприємствах ТОВ «Дніпро», а також іншими приватними суб'єктами господарювання району, консервів овочевих (+5,9 %), води мінеральної та квасу (відповідно +4,2 % та 11,1 %), олії (+25 %) — на фабриці ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка», риби мороженої (+3,4 %) — у риболовецькому колгоспі «Ревхвиля».

Наступним цікавим і не менш перспективною справою є виноробство. Генічеськ має ідеальний клімат для вирощування виноградників та їх використання. В радянські часи винний завод існував, даючи непогане вино, роботу і відповідно прибуток державі, але після розвалу СРСР винний завод прийшов у занепад, зараз залізниця, підведена до колишнього заводу розібрана, сам завод іржавіє і чекає години зносу. Але для заняття виноробством потрібні багато виноградників. Ліве узбережжя Арабатської стрілки рясніє корінням колишніх виноградних садів, зараз кожен рік їх палять, щоб не допустити їх поширення.

Розвиток туристичного бізнесу. Перебуваючи біля основи найдовшої піщаної коси Європи, на якій до того ж розташовані три унікальних цілющих джерела та історична спадщина буйної історії цього регіону, перспектива туристичного бізнесу здається очевидною. Сам Генічеськ стоїть на недосліджених досі катакомбах турків, які за чутками заповнені золотом в основі. В центрі ж Генічеська є історично не відреставровані будівлі. При реставрації центру міста в колишньому історичному стилі, створення шопінг-точок, кафетеріїв і просто парків дане місто може посперечатися з більшістю курортних міст Криму, а можливо навіть Середземномор'я.

Великий економічний потенціал має Арабатська стрілка.

Заробітна платаРедагувати

Середньомісячна заробітна плата у районі протягом 2010 року постійно зростала. За очікуваними даними за 2010 рік вона зросла на 18,2 % порівняно з попереднім роком становить 1585 грн., що перевищує розмір мінімального прожиткового рівня на одну працездатну особу у 1,8 рази.

ТуризмРедагувати

Екологічно чиста місцевість, місцеві фрукти і овочі, цілющі властивості моря, сонця, повітря привертають в Генічеськ десятки тисяч людей з України і країн СНД (у літній час населення як мінімум потроюється). Ціни на курортні послуги дуже різні, тому можуть задовольнити людей будь-якого достатку.

Уся західна частина Арабатської стрілки виходить на Азовське море і є прекрасним пляжем із пологим дрібно піщаним берегом. Глибина починає зростати лише з відстані 100 м від суші, тому це ідеальне місце відпочинку з дітьми. За рахунок того, що підводна частина тут неглибока, вода легко прогрівається до 28—30 градусів, дозволяючи приймати теплі морські ванни як дорослим, так і дітям.

Пляж обернений у відкрите море і дозволяє кататися на безпечних хвилях. У штиль вода тут настільки спокійна і прозора, що можна розглядати підводний світ, як акваріум — просто опустивши голову у воду або плаваючи в масці.

На Арабатській стрілці відкриті термальні (з температурою 55°-65°С) мінеральні води, насичені корисними біологічно активними речовинами, такими як йод, бром, кремнієва кислота. Вони використовуються для лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи й ін. Окрім цілющих термальних вод, Арабатська стрілка відома невичерпними запасами лікувальної грязі. Величезна кількість їх виявлена в озерах Сальково, Генічеське і в протоці Кручене гирло, розташованому поряд з турбазою «Генічеськ». Ще одним потужним лікувальним чинником є ропа (сольовий розчин) озер і заток, розташованих по всій стрілці.

ІнфраструктураРедагувати

У Генічеську існує велика районна лікарня.

ТранспортРедагувати

Місто Генічеськ має автобусне сполучення із Херсоном, Запоріжжям, Дніпром й населенними пунктами сусідніх районів.

Пасажирські перевезення у районі здійснюють два автопідприємства приватної форми власності: ТОВ «Югтранс», якому належить близько 95 % перевезень у районі, та ПП Монастирьов. ТОВ «Югтранс» забезпечує пасажирське сполучення за 21 напрямками у районі, на яких функціонує 60 рейсів. Крім того, ним здійснюється перевезення на 5 внутрішньоміських маршрутах. Підприємство має автопарк, що відповідає сучасним вимогам і становить 46 автобусів. У районі проведена робота щодо формування ділянок автомобільних доріг загального користування, які потребують капітального ремонту. Відповідно до переліку доріг це близько 67 км дорожнього покриття.

ПортРедагувати

До 8 червня 2001 року Генічеський порт існував у складі Скадовського морського торговельного порту. Після цієї дати він був виведений з підпорядкування Скадовська і став самостійним ДП «Генічеський морський торговельний порт».

26 липня 2006 року його було приєднано до Бердянського МТП[3].

ЗалізницяРедагувати

Генічеськ обслуговується залізничними станціями Генічеськ й Новоолексіївка, через яку має сполучення з багатьма містами України й Східної Європи. Між зазначеними станціями курсують приміські електропоїзди.

Освіта та наукаРедагувати

Діюча мережа закладів освіти району забезпечує потреби населення в наданні освітніх послуг з дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти. На кінець 2009 року у районі функціонувало 24 загальноосвітні школи I—III ступеня, 1 гімназія, 3 загальноосвітні школи І ступеня, 1 вечірня школа, 1 міжшкільний навчально-виробничий комбінат, 4 позашкільні заклади, 28 дитячих дошкільних установ. Крім того, у районі діють Генічеська санаторна школа-інтернат, три професійно-технічні училища, Генічеське медичне училище, Генічеський факультет Херсонського національного технічного університету, які відносяться до освітніх установ обласного підпорядкування. Навчальні заклади:

КультураРедагувати

Збережено мережу культурно-мистецьких закладів району. Реалізацію державної культурної політики в районі забезпечують: 25 клубних установ, в тому числі 15 сільських будинків культури, 9 сільських клубів, районний будинок культури, 24 бібліотеки, 3 пункти книговидачі (книжковий фонд становить 293 тис. примірників), 3 дитячі школи естетичного виховання та 2 їх філії, 1 краєзнавчий музей (10029 експонатів). У районі діють 138 колективів художньої самодіяльності, з них 92 дитячих, всього 1294 учасників, з них 885 дітей. 17 колективів мають звання «народний» та «зразковий».

МузеїРедагувати

У місті є Генічеський краєзнавчий музей, розташований за адресою: вул. Відродження, 1. Відкритий з 08:00 до 16:00, крім неділі.

Генічеський краєзнавчій музей має цікаву колекцію, присвячену історії виникнення міста Генічеська. У залі Природа краю є 2 діорамі: Азовська море й острів Бирючий. Серед унікальних експонатів: стріла сарматського періоду, кістки Південного слона (мамонта), античні амфори, картини народного художника Купріянова, архівні документи періоду фашистської окупації, предмети побуту, одяг, посуд XVIII—XIX ст.

Архітектура та пам'яткиРедагувати

Місто в основному забудоване одноповерховими будинками. Навіть у центрі, на проспекті Миру, повно одноповерхової забудови.

Відома архітектурна пам'ятка Генічеська — Арка Калімбета, збудована на початку XX століття місцевим купцем.

На території Генічеського медичного училища, розташованого в центрі міста, на проспекті Миру, є одна з найстаріших будівель міста — приміщення колишнього Петербурзького міжнародного комерційного банку.

За пам'ятниками Генічеська можна вивчати історію СРСР. Крім звичного, для кожного громадянина колишнього союзу, пам'ятника Леніну, трапляються екзотичні пам'ятники на тему інтернаціональної дружби, так популярної у Радянському Союзі. В 1938 році Генічеський район і Махарадзевський район Грузинської РСР уклали договір про соціалістичне змагання між районами. Приїжджали делегати, обмінювалися досвідом. В 1968 році, з нагоди тридцятиліття дружби двох районів, в центрі Генічеська, на перехресті проспекту Миру і названої на честь цієї події вулиці Махарадзе (нині — вул. Дружби Народів), встановили симпатичний пам'ятник з лаконічною назвою «Дружба». Поруч на бібліотеці до цього часу висить меморіальна табличка, яка нагадує про ці події в історії міста.

У місті є пам'ятник воїнам, загиблим під час Другої світової війни в боях за Генічеськ.

СпортРедагувати

У районі працюють 1 стадіон, 28 спортивних залів, 49 спортивних майданчиків, 2 дитячо-юнацькі спортивні школи, 5 фізкультурно-спортивних клуба, 9 підприємств та установ району проводять фізкультурно-оздоровчу роботу. У 2011 році буде збережена мережа закладів фізичної культури і спорту.

Цікаві та маловідомі фактиРедагувати

  • 1897 в Генічеську мешкало 2816 евреев (34,9% населення ) , В 1905 пройшов єврейский погром.[4]
  • Перебування в Генічеську в роки війни 1941—1945 рр. хорватських та італійських спецпризначенців.
Хорватів німці призначили Генічеськ і поставили завдання охорони узбережжя від радянських десантів і диверсантів. Як транспортні засоби скупуваті німці видали їм радянські катери і човни, конфісковані у місцевого населення, пообіцявши нову техніку пізніше. Але, як стверджує хорватський історик Ален Мілчич, його земляки все-одно «рвалися в бій» і навесні 1942, коли Азовське море очистилося від льоду, вийшли в море для установки мін та підірвалися. Загинуло 25 осіб. Проте нестачі в поповненні не було: крім самих хорватів і невеликої частини німців, у підрозділі служило близько 200 колишніх радянських моряків.
Як стверджує той же Ален Мілчич, коли легіонерів вирішили перевести в Маріуполь, влада Генічеська вирішила навіть перейменувати одну з вулиць міста в «Хорватську».
в 1941 роцi загарбниками було знищено 300 євреїв[4]
  • У другій половині XIX ст. у Генічеську неодноразово виступав композитор Семен Гулак-Артемовський (його родичі мешкали на Арабатській стрілці).
  • Письменник А. П. Чехов (за фахом — лікар) у справах служби медичного інженера робочих місць промислових робітників соляних промислів побував у Сальковому та на Арабатській Стрілці. У м. Генічеськ відвідав театр «Гігант».
  • Відомий широкому загалу «Костя-рибак», який «шаланды полные кефали в Одессу привозил», — онук генічеського рибалки на прізвище Ніколаєнко.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Пов'язані з містомРедагувати

  • Писанко Микола Миколайович — український художник, теоретик мистецтва, педагог.
  • Сметанін Юрій Сергійович (1979—2016) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Клімат Генічеська
  3. Відповідь на публічний запит
  4. а б ГЕНИЧЕСК — Российская Еврейская Энциклопедия. www.rujen.ru (ru). Процитовано 2018-07-03. 
  5. Український Меморіал

Джерела та посиланняРедагувати