Перегляд вихідного коду сторінки Генріх III (король Франції)

{{Otheruses-2|Генріх|Генріх III}}
{{Державний діяч
| ім'я                = Генріх III

| титул            = [[Правителі Польщі|Король Польський]] і [[Список великих князів литовських|Великий князь Литовський, Руський, Київський, Волинський, Подільський]]
| періодпочаток    = {{дата|1573|5|16|1}}
| періодкінець     = {{дата|1575|5|12|1}}
| коронація        = {{дата|1574|2|22|1}}, Вавель
| попередник       = [[Сигізмунд II Август]]
| наступник        = [[Анна Ягеллонка]]<br/>[[Стефан Баторій]]

| титул_2          = [[Монархи Франції|Король Франції]]
| періодпочаток_2  = {{дата|1574|5|30|1}}
| періодкінець_2   = {{дата|1589|8|2|1}}
| коронація_2      = {{дата|1575|2|13|1}}, Реймс
| попередник_2     = [[Карл IX Валуа]]
| наступник_2      = [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV Великий]]
| герб                = Alexandre-Edouard de France, duc d'Anjou.png
| ширина герба        = 70px
}}
'''Ге́нріх III''' ({{lang-fr|Henri III}}, {{lang-pl|Henryk III}}; {{ДН|19|9|1551}}&nbsp;— {{ДС|2|8|1589}})&nbsp;— [[Монархи Франції|король Франції]] ([[1574]]—[[1589]]); король [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], Великий князь Литовський, [[Великий князь Руський]], Великий князь Київський, Волинський, Подільський, тощо ([[1573]]-[[1574]]).

Останній представник французької династії [[Валуа (династія)|Валуа]] на французькому троні. Народився у [[Фонтенбло]], [[Королівство Франція|Франція]]. Четвертний син французького короля [[Генріх II (король Франції)|Генріха ІІ]] і [[Катерина Медічі|Катерини Медічі]]. Через низькі шанси успадкувати батьків престол погодився на обрання королем Польщі (1573). За свого короткого правління у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] затвердив [[Генрихові артикули]], що обмежували права монарха і надавали широкі привілеї [[шляхта|шляхті]]. Після смерті свого бездітного брата, французького короля [[Карл IX Валуа|Карла IX]], покинув Польщу аби зайняти його трон. Керував країною під час [[релігійні війни у Франції|релігійних війн у Франції]] між [[Католицька ліга (Німеччина)|католиками]] та [[гугеноти|протестантами]]. Вбив своїх опонентів, братів-католиків де Гізів. Загинув у [[Сен-Клу]], Франція від руки католика-фанатика. Похований у паризькій [[Абатство Сен-Дені|Базиліці святого Діонісія]].

== Імена ==
* '''Генріх III'''&nbsp;— як король Франції.
* '''Гєндрик'''&nbsp;— в [[староукраїнська мова|староукраїнських]] джерелах<ref>http://litopys.org.ua/kyl/kyl.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111012011643/http://litopys.org.ua/kyl/kyl.htm |date=12 жовтня 2011 }} Київський літопис</ref>;

== Життєпис ==
=== Дитинство ===
[[Файл:Anjou 1570louvre.jpg|thumb|ліворуч|Генріх Анжуйський. Портрет Франсуа Клуе (1570), Лувр]]
Днем свого народження Генріх ІІІ завжди вважав [[18 вересня]] [[1551]] року, хоча насправді він з'явився на світ за 40 хвилин після опівночі, тобто дев'ятнадцятого. При хрещенні отримав ім'я ''Александр-Едуард'' і титул герцога Ангулемського. Його батьки [[Генріх II (король Франції)|Генріх II Валуа]] і [[Катерина Медічі]] одружилися [[1533]] року; перші одинадцять років дітей у них не було.

У Генріха було четверо старших братів та сестер: [[Франциск II (король Франції)|Франциск ІІ]], «маленький дофін», народжений у [[1544]] році, офіційно оголошений [[дофін]]ом у [[1547]] році, коли його батько зайняв трон; [[Єлизавета Валуа|Єлизавета]], що пізніше стала дружиною [[Філіп II|Філіпа ІІ Іспанського]]; [[Клавдія Валуа (герцогиня Лотарингії)|Клод]], у [[1559]] році вийшла заміж за [[Карл III (герцог Лотарингії)|Карла ІІІ]], герцога Лотаринзького і де Бар, і Шарль-Максиміліан, якому рання смерть старшого брата принесла корону, зробив його [[Карл IX Валуа|Карлом ІХ]]. П'ята дитина&nbsp;— Луї, помер у [[жовтень|жовтні]] [[1550]] році у віці 20 місяців.

Молодшими братами і сестрами Генріха були: [[Маргарита Валуа (королева Франції і Наварри)|Маргарита]], відоміша як «королева Марго», що за тиждень до [[Варфоломіївська ніч|Варфоломіївської ночі]] вийшла заміж за Генріха Наварського, майбутнього короля Франції [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]], і [[Франсуа (герцог Алансонський і Анжуйський)|Франциск]] (мав при народженні ім'я Еркюль, єдиний з чотирьох братів, що не став королем). [[1556]] року народилися сестри-двійнята [[Іоанна Валуа (принцеса Франції)|Жанна]] і [[Вікторія Валуа (принцеса Франції)|Вікторія]], які невдовзі померли.

Висока дитяча смертність, характерна для цієї епохи не обійшла стороною королівську родину. Але завдяки кращому медичному обслуговуванню та сприятливими умовами життя для неї це не мало таких катастрофічних наслідків, як для нижчих прошарків суспільства. З шести братів та сестер, що пережили дитинство, п'ятеро померли раніше Генріха. Лише Маргарита пережила його і досягла 62-річного віку. Вона і Генріх єдині з десяти дітей, що залишалися живими до дня смерті їхньої матері&nbsp;— [[5 січня]] [[1589]]&nbsp;р. Всі представники останнього покоління Валуа відрізнялися слабким імунітетом; їхнім страшним бичем був [[туберкульоз]], проти якого тогочасна медицина не знала засобів лікування. Під час [[Конфірмація|конфірмації]] [[17 березня]] [[1565]]&nbsp;р. Александр-Едуард отримав ім'я Генріх&nbsp;— в честь його батька. Його молодший брат Еркюль (Геркулес), чиї «''фізичні та інтелектуальні потворності зовсім не відповідали його імені''» (Холт), через рік отримав таким же способом ім'я [[Франсуа (герцог Алансонський і Анжуйський)|Франсуа]].

Від лютого [[1566]] року він мав титул герцога Алансонського; пізніше фігурує, як [[Список графів і герцогів Анжуйських|герцог Анжуйський]]. З початку його, як сина короля називали ''[[Монсеньйор (дофін)|Monseigneur]]'', потім ''Monsieur''. В історичній літературі обох братів&nbsp;— Генріха і Франсуа&nbsp;— з [[1566]] року іменують просто «Анжу» і «Алансон». Коли Генріх став королем, титули ''Monsieur '' ([[1574]]), герцог Анжуйський ([[1576]]) перейшли до Франсуа, колишньому Алансону.

Александр-Едуард-Генріх був життєрадісною, дружньою та розумною дитиною. Освітою молодого принца займалися відомі люди свого часу&nbsp;— [[Франсуа Карнавале]] та [[єпископ]] [[Жак Ам'є]], відомий своїми перекладами [[Арістотель|Арістотеля]]. Юнаком він багато читав, залюбки вів бесіди про літературу, брав уроки [[риторика|риторики]], непогано танцював та фехтував, міг зачаровувати своєю елегантністю та манерами. Ідеально володів італійською (якою часто розмовляв з матір'ю), читав праці [[Нікколо Макіавеллі|Макіавеллі]]. Як і інші дворяни він рано почав займатися різними фізичними вправами і пізніше, під час військових походів, показав хорошу вправність у ратній справі.

Особа та поведінка Генріха різко виділялися при французькому дворі. Пізніше, під час приїзду до Польщі викликали культурний шок у місцевого населення. У [[1573]] році посол [[Венеційська республіка|Венеції]] в [[Париж]]і Морісоні писав про розкішний одяг принца, про його майже «''дамську делікатність''», про його сережки в кожному вусі. «''Він не задовольнився однією сережкою в кожному з них&nbsp;— йому необхідні подвійні, прикрашені дорогоцінними каменями та перлами…''». Все частіше почали лунати та передаватися з уст в уста чутки про гомосексуаліьність принца Анжуйського, який отримав прізвисько&nbsp;— «принц Содома».

Сама Катерина, яка любила Генріха більше, ніж інших дітей, мріяла залишити йому корону. Вона називала його «''моє все''» (mon tout) і «''мій маленький орел''» (mon petit aigle). Вона підписувала свої листи до нього «''ваша ніжно любляча матір''» і бачила в ньому риси характеру, що нагадували їй її предків [[Медічі]]. Генріх у дитинстві був її улюбленцем, а пізніше став її довіреною особою.

Але для цього матері довелося сильно попрацювати. У 9 років Генріх почав цікавитися [[гугеноти|гугенотами]] і став поступово зближуватися з їхнім світом, називаючи себе «маленьким протестантом». Більше того, він почав долучати до протестантизму і Маргариту (що потім мало вирішальні наслідки для історії Франції). Він співав гугенотські пісні, не дотримувався католицьких обрядів і навіть намагався розбити статую [[Павло (апостол)|святого Павла]]. Проте, виховуючись при католицькому дворі, навряд чи він міг серйозно думати, що все так залишиться. Взявши сина у «залізні рукавиці», Катерина протягом трьох років зуміла вибити з нього гугенотські погляди та перетворити його на ревного католика.

Відносини між королем Карлом і Генріхом були дещо натягнуті&nbsp;— безперечно через інтелектуальні переваги молодшого, до того ж улюбленця матері. Карл не любив брата і дуже його остерігався, як претендента на престол. Певна ворожість, очевидно, збільшувалася в ході більш ніж дворічної подорожі, яку королівський двір зробив по всій Франції. Цією подорожжю і передачею Генріху [[8 лютого]] [[1566]] року як [[апанаж]]у герцогств Анжу, Бурбоне і Мен, що дало йому фінансову незалежність, закінчився перший етап його життя.

== Титул ==
Як король Речі Посполитої титулувався:
* Dei gratia Rex Christianissimus Poloniae, magnus dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Syradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniae, Livoniae, Kiioviae, Woliniae, Podlachiae etc. dominus nec non dux Andium, Borboniorum, Alvernorum, comes Marchiae Foresti Quercii, Rovergii, Montisforti etc.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Bordonove, Georges. ''Henri III: Roi de France et de Pologne''. Paris: Pygmalion, 1988.
* ''Henri III mécène: des arts, des sciences et des lettres''. Paris: Presses Paris Sorbonne, 2006.
* Grzybowski, Stanisław. ''Henryk Walezy''. Warsaw: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1985.

== Посилання ==
* {{ci}}
* [http://fmg.ac/Projects/MedLands/CAPET.htm#_ftnref482 Королі Франції (Валуа).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171212031419/http://fmg.ac/Projects/MedLands/CAPET.htm#_ftnref482 |date=12 грудня 2017 }} {{ref-en}}
{{^}}
{{S-start}}
{{s-hou|[[Валуа_(династія)#Ангулемська_гілка_династії_Валуа_(1515—1589)|Династія Валуа, Ангулемська гілка]]|[[19 вересня]]|[[1551]]|[[2 серпня]]|[[1589]]|[[Капетинги|Династія Капетинги]]}}  [прожив: 37 років] 
{{s-reg|}}
|-
{{S-vac|last=[[Сигізмунд II Август|Сигізмунд II]]|reason=[[Інтеррекс (Польща)|Інтеррекс]]}}
{{s-ttl|title=[[Правителі Польщі|Королі Польщі]]<br>[[Правителі Литви|Великий князь литовський]]|years=16 травня 1573 – 12 травня 1575|start=1573|end=1575}}
{{S-vac|next=[[Анна Ягеллонка|Анна]] та [[Стефан Баторій|Стефан]]|reason=[[Інтеррекс (Польща)|Інтеррекс]]}}
|-
{{S-bef|rows=1|before=[[Карл IX Валуа|Карл IX]]}}
{{s-ttl|title=[[Монархи Франції|Королі Франції]]|years=30 травня 1574 – 2 серпня 1589|start=1574|end=1589}}
{{S-aft|rows=1|after=[[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]]}}
|-
! colspan=3 bgcolor=#F0FFFF  | [[Монархи Франції|Королівські особи Франції]]
|-
{{S-bef|before=[[Карл II (герцог Орлеану)|Карл]]}}
{{s-ttl|title=[[Графи та герцоги Ангулемські|Герцоги Ангулемські ]]|years=1551 – 30 травня 1574}}
{{S-aft|after=[[Діана Французька|Діана]]}}
|-
{{S-bef|before=[[Карл IX Валуа|Карл III]]}}
{{s-ttl|title=[[Герцоги Орлеанські]]|years=1560 – 30 травня 1574}}
{{S-non|reason=Титул об'єднаний<br/>з короною}}
|-
{{S-vac|last=[[Луїза I (герцогиня Бурбону)|Луїза]]}}
{{s-ttl|title=[[Список графів і герцогів Анжуйських|Герцоги Анжуйські]]|years=1566 – 30 травня 1574}}
{{S-aft|after=[[Франсуа де Валуа (герцог Алансон)|Франсуа]]}}
|-
{{S-end}}
{{^}}
{{бібліоінформація}}
{{Королі та імператори Франції}}
{{Королі Польщі}}
{{Великі князі Литовські}}

[[Категорія:Королі Франції]]
[[Категорія:Протестантизм у Франції]]
[[Категорія:Генералісимуси]]
[[Категорія:Герцоги Орлеанські]]
[[Категорія:Убиті монархи]]
[[Категорія:Померли в департаменті О-де-Сен]]
[[Категорія:Орден Святого Духа]]