Відкрити головне меню

Генотеїзм

Версія від 20:26, 17 липня 2008, створена A1 (обговорення | внесок) (Нова сторінка: '''Генотеї́зм''' (henoteism) або '''енотеїзм''' — термін, уведений у вживання [[Мюллер, Фрідріх Макс|Мак...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Генотеї́зм (henoteism) або енотеїзм — термін, уведений у вживання Максом Мюллером для позначення того стану релігійної свідомості, коли одиничні божества ще не мають визначеності й стійкості і кожне може заміняти всіх. Даний бог (напр. Індра, Аґні, Сурья), до якого шанувальник звертається з молитвою, поєднує для нього атрибути всіх інших і представляє (у цей момент) єдине верховне божество. Такий спосіб релігійного відношення, замічений спочатку у ведичній релігії, властивий також і іншим, напр. давньоєгипетській. З генотеїзмом не слід змішувати релігійно-філософське злиття всіх богів в одному певному, яке ми знаходимо, напр., в (пізніших) орфических гімнах до Зевсу.

Джерела

  • Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона