Відкрити головне меню

Геліка — давнє місто на південному березі Коринфської затоки у 93 милях на захід від Афін.

Історія

Засноване в епоху ранньої бронзи (2600—2300 рр. до н. е.). Перше доісторичне поселення було затоплене морем за 2000 років до повного руйнування міста. У VIII ст. до н. е. Гомер писав, що під час Троянської війни з Геліки на допомогу Агамемнону йшли кораблі. До руйнування міста у IV ст. до н. е. Геліка була багатим містом-метрополією, очолювала Перший ахейський союз (об'єднання міст-держав, який включав 12 міст), і заснувала колонії Прієна у Малій Азії та Сібарис у Південній Італії. Храм і святилище геліконського Посейдона у Коринфській затоці були відомі у всій тодішній Греції.

Зимою 373 р. до н. е. місто було зруйноване потужним землетрусом та цунамі. Місто опустилося нижче рівня моря, було затоплене.

Після трагедії столицею Ахейського союзу стало місто Егіо.

Пізніше на місці Геліки було побудоване римське місто, але у V ст. воно теж було зруйноване землетрусом. Пліній, Овідій і Павсаній повідомляли, що руїни Геліки можна бачити на дні моря. Про це ж повідомляв поет і астроном Ератосфен (276—194 рр. до н. е.).

Згодом місце розташування Геліки на дні моря було занесене мулом.

У 1988 р. за проектом «Геліка» за допомогою сучасної апаратури було виявлені залишки міста, які знаходяться у півмилі від берега. У 2002 р. телекомпанією «ВВС Horizon documentary» знято документальний фільм «Геліка — справжня Атлантида».

Джерела