Відкрити головне меню

ОписРедагувати

Має середні розміри: довжину тулуба до 6,9 см та довжину хвоста до 9,7 см. Тулуб та голова сильно плескаті. Тулуб вкритий зверху зернистою гладкою лускою та 12—14 поздовжніми рядами великих тригранних горбків. На кожному з них поперечний ряд великої шипуватої луски. Забарвлення верхньої сторони тіла блідо-або темно-сіре, по спині проходять 5—7 темних поперечних смуг. На хвості 8-12 й на лапах 6-9 поперечних смуг. Черево має білий колір.

Спосіб життяРедагувати

Полюбляє гірську місцину. Зустрічається на вапняних обривах і останцах з пісковику у фісташковій савані, на виходах скель, кам'яних і глинобитних парканах, а також на стінах будинків. Екологія цього рідкісного виду слабо вивчена. Живиться комахами (метелики, гусениці, жуки, двокрилі) і павуками.

Це яйцекладні гекони. Статева зрілість настає на другому році життя. Відкладання 1—2 яєць відбувається у травні. Максимальна щільність популяції 1 особина на 10 кв.м.

РозповсюдженняРедагувати

Довгоногий гекон зустрічається на крайньому півдні Туркменістану (південно-західний Бадхиз), у східному Ірані та в Афганістані. У Туркменістані поширений один з трьох підвидів — Cyrtopodion longipes microlepis. Його чисельність становить близько 500 особин.

ПідвидиРедагувати

  • Cyrtopodion longipes longipes
  • Cyrtopodion longipes microlepis
  • Cyrtopodion longipes voraginosus

ДжерелаРедагувати

  • Rösler, H. 2000 Kommentierte Liste der rezent, subrezent und fossil bekannten Geckotaxa (Reptilia: Gekkonomorpha). Gekkota 2: 28-153
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3-є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.