Геба (річка)
Геба — річка в Західній Африці, витоки якої розташовані у найпівнічнішому районі Гвінеї в нагір'ї Фута-Джаллон. Річка протікає через південний Сенегал і досягає Атлантичного океану в Гвінеї-Біссау. Довжина річки складає приблизно 550 кілометрів (340 mi).[1] У Сенегалі річка відома як Каянга.
Геба | |
---|---|
12°37′22″ пн. ш. 13°39′05″ зх. д. / 12.62300000002777800° пн. ш. 13.651583333360777672° зх. д. | |
Витік | |
• координати | 12°37′22″ пн. ш. 13°39′05″ зх. д. / 12.62300000002777800° пн. ш. 13.651583333360777672° зх. д. |
Гирло | Атлантичний океан |
• координати | 11°43′19″ пн. ш. 15°38′40″ зх. д. / 11.72216666669477725° пн. ш. 15.64453055558377947° зх. д. |
Країни: |
![]() ![]() ![]() |
Довжина | 550 km (340 mi) |
Притоки: | Corubal Riverd |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 2372340 |
![]() | |
![]() |
Ії приплив річка Colufe впадає в Гебу в Бафаті. Після протікання через міста Геба та Бамбадінка, нижче Сіме річка формує широке гирло або естуарій (в якому вона зливається з річкою Корубал) загальною шириною близько 15 км в районі м. Бісау.[1] Лиман розширюється ще далі, коли річка впадає в Атлантику, утворюючи в місці впадіння в океан архіпелаг островів Біжагош.
Басейном р. Геба є плато Бафата (разом з річкою Корубал) і рівнина Габу (разом з річкою Фарим, також відомою як р. Качеу).[2]
Річка була і залишається важливим торгівельним маршрутом, який поєднує внутрішні частини континента з океаном. Вона судоходна для 2.000-тонних суден протягом приблизно 140 км, а для суден з невеликою осадкою — ще більше.
ІсторіяРедагувати
Для європейців гирло річки вперше відкрили в 1456 р. капітани венецієць Альвізе Кадамосте та генуезець Антоніотто Узодімаре під час морської експедиції, спорядженої португальським принцем Енріке Мореплавцем.
В квітні 1499 року біля гирла Геби розгубились кораблі експедиції Васко да Гама, що повертались з першого плавання до Індії. Карвелла «Берріо» Ніколау Коелью попрямувала напряму до Лісабону, а карака «Сан-Габріель» Васко да Гами пішла на острови Зеленого мису.
ПосиланняРедагувати
- Саліф Діоп, La côte ouest-africaine. [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] Du Saloum (Sénégal) à la Mellacorée (Rép. De Guinée) [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.], ORSTOM, Париж, 1990, с. 380
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Golden Sediments from Geba River, Guinea Bissau. Earth Snapshot. Chelys. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 8 жовтня 2015.
- ↑ Pélissier, René. Guinea-Bissau. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.