Відкрити головне меню

Троял Гарт Брукс (англ. Troyal Garth Brooks; народ. 7 лютого 1962, Талса, Оклахома) — американський виконавець кантрі-музики. Брукс додав елементи рок-музики до своїх записів і концертних виступів, що принесло йому величезну популярність. Цей прогресивний підхід дозволив йому домінувати в чарті кантрі-синглів і альбомних чартах і, в той же час, за рахунок елементів поп-музики доносити свою творчість до найширшої аудиторії[6].

Гарт Брукс
Garth Brooks 2019 By Glenn Francis.jpg
Основна інформація
Дата народження 7 лютого 1962(1962-02-07)[1][2][3] (57 років)
Місце народження Талса, Оклахома, США[4][5]
Роки активності 1984 — тепер. час
Громадянство США
Професії автор-виконавець, музикант, співак, поет, гітарист, кінопродюсер, music artist, актор
Нагороди

Artist of the Year[d] (1996)

American Music Award за найкращий кантрі-синґл[d] (1991)

American Music Award за найкращий кантрі-синґл[d] (1992)

Премія «Греммі» за найкраще чоловіче вокальне виконання кантрі[d] (1991)

American Music Award за найкращий кантрі-альбом[d] (1992)

Country Music Association Award for Entertainer of the Year[d] (1991)

Favorite Country Male Artist[d] (1992)

Juno Award for International Entertainer of the Year[d] (1992)

Country Music Association Award for Entertainer of the Year[d] (1992)

Favorite Country Male Artist[d] (1993)

Favorite Country Male Artist[d] (1994)

Favorite Country Male Artist[d] (1995)

American Music Award за найкращий кантрі-альбом[d] (1996)

Favorite Country Male Artist[d] (1996)

Favorite Country Male Artist[d] (1997)

Grammy Award for Best Country Collaboration with Vocals[d] (1997)

Country Music Association Award for Entertainer of the Year[d] (1997)

Grammy Award for Best Country Collaboration with Vocals[d] (1997)

Country Music Association Award for Entertainer of the Year[d] (1998)

American Music Award за найкращий кантрі-альбом[d] (1999)

Favorite Country Male Artist[d] (1999)

American Music Award за найкращий кантрі-альбом[d] (2000)

Favorite Country Male Artist[d] (2000)

American Music Award of Merit[d] (2002)

www.GarthBrooks.com
CMNS: Файли на Вікісховищі

Кар'єра Гарта Брукса стала однією з найуспішніших в історії популярної музики, побивши рекорди продажів і відвідуваності концертів у 1990-ті роки. Альбоми Брукса продовжують успішно розкупаються: за даними Nielsen Soundscan на жовтень 2011 року, альбоми Брукса продані тиражем 68 561 000 копій, з цим результатом він є найпродаванішим музикантом в США «ери SoundScan» (з 1991 року), випереджаючи за цей період на 5 млн копій The Beatles[7]. Крім того, за даними RIAA, Брукс є третім музикантом за кількістю проданих альбомів після The Beatles та Елвіса Преслі із 128 мільйонами проданих альбомів[8]. 6 альбомів Брукса отримали діамантовий статус в США, це: Garth Brooks (10х платиновий), No Fences (17× платиновий), Ropin' the Wind (14× платиновий), The Hits (10× платиновий), Sevens (10× платиновий) і Double Live (21× платиновий)[9].

З 1989 року було випущено 19 записів Гарта Брукса, в тому числі 9 студійних альбомів, 1 концертний альбом, 4 збірника, 3 різдв'яних альбоми і 2 бок-сета, а також 77 синглів.

БіографіяРедагувати

ДитинствоРедагувати

Гарт Брукс народився 7 лютого 1962 в Талсе, штат Оклахома. Він був найменшим сином Трояла Реймонда Брукса, працівника нафтової компанії, і Коллін Керол, співачки-кантрі, що записувалася на лейблі Capitol Records і виступала в телевізійній передачі Ozark Jubilee[10][10][11][12]. Для батьків Брукса цей шлюб став другим, таким чином у Гарта з'явилися чотири звідні брати старшого віку (Джим, Джері, Майк, і Бетсі). У пари було двоє спільних дітей — Келлі і Гарт[13]. В їхньому будинку в Юконі, Оклахома, сім'я влаштовувала щотижневі творчі вечори. Всі діти мали обов'язково брати участь, виконуючи пісні або роблячи пародії[14]. Гарт вчився грати на гітарі і банджо[15].

В дитинстві Гарт часто співав вдома, але в школі він більше уваги приділяв спорту. У вищій школі Брукс зайнявся футболом, бейсболом і легкою атлетикою. Під час навчання в «Oklahoma State University» він приймав участь у змаганнях з метання списа[12][16]. Брукс завершив навчання в університеті в 1984 році, отримавши ступінь спеціаліста в сфері реклами[16]. В цьому ж році, Брукс почав професійну музичну кар'єру — він співав і грав на гитаре в клубах и барах Оклахомы[12][16].


1989—1990: Перші успіхиРедагувати

Дебютний альбом Гарта Брукса названий просто Garth Brooks був випущений у 1989 році

1993—1994: In PiecesРедагувати

 
Гарт Брукс

1995—1998: Fresh Horses і SevensРедагувати

1999: Кріс ГейнсРедагувати

1999 року Гарт Брукс і його продюсерська компанія «Red Strokes Entertainment», спільно з «Paramount Pictures» почали кампанію з промоцією на ринок фільму, в котрому Брукс зіграв роль рок зірки. Головним героєм фільму «The Lamb» є вигаданий рок-співак Кріс Гейнс. Для збільшення зацікавленності до даного проекту Брукс записав альбом «Garth Brooks in … The Life of Chris Gaines», котрий мав бути деяким «пре-саундтреком» фільму[17]. Брукс також з'явився в образі Гейнса в телевізійній програмі «Behind the Music» на каналі VH1, а також виступив від свого імені в програмі «Saturday Night Live».

2000: Залишання сцениРедагувати

2005—2009: Часткове поверненняРедагувати

2009: Повернення на сценуРедагувати

15 жовтня 2009 року Гарт Брукс оголосив про те, що повертається на сцену і буде виступати по вікендам в готелі і казино «Encore Las Vegas». Ці виступи продовжувались аж до осені 2011 року. В подальшому було оголошено, що музикант продовжить виступати в Лас-Вегасі, його виступи були заплановані, як мінімум, до червня 2012 року[18]. Такий графік дозволяє Бруксу протягом тижня займатися сімейними справами (заради яких він і залишав сцену), а на вихідні виступати. Фінансові умови контракту на виступи не були оголошені, але організатор виступів оголосив, що надав співаку приватний літак для перельотів між місцем виступів у Лас-Вегасі і будинком музиканта в Оклахомі.

Музичний стильРедагувати

Від своїх старших братів і сестер Гарт Брукс перейняв любов до різних жанрів музики. Почувши дебютний сингл кантрі-співака Джорджа Стрейта «Unwound», Брукс вирішив, що буде виконувати кантрі-музику[16]. Хоча Гарт з дитинства слухав кантрі-музику, але йому подобалася також і рок-музика. Брукс називав музикантів, які найбільше вплинули: Джеймс Тейлор, Ден Фогельберг і Таунс Ван Зандта[14][19]. Крім того, на Брукса вплинули пісні рок-музикантів 1970-х років, таких як Біллі Джоел і Брюс Спрінгстін та оперний рок Queen і Фредді Мерк'юрі. У творчості Брукса з'єдналися кантрі в дусі Мерла Хаггарда, хонкі-тонк, пост-фольк-рок, арена-рок 1970-х років, що дозволило йому добитися величезного комеційного успіха[20].

В своїх найуспішніших концертах Брукс використовував безпровідну мікрофон-гарнітуру, що дозволило йому швидко пересуватися по сцені, надаючи таким концертам велику енергетику і театральність, які властиві виконавцям стадіонного року і оживляло звичайну спокійну і розмірену кантрі-музику[21].

Рекорди продажРедагувати

The Recording Industry Association of America оголосила, що Гарт Брукс — найпродаваніший сольний виконавець 20-го століття в Америці[22]. Це повідомлення викликало критику зі сторони преси і багатьох меломанів, котрі були впевнені, що в Елвіса Преслі більше проданих записів, ніж у Брукса, а його менші показники пояснюються помилковою методикою сертифікації RIAA за його життя[23][24]. Хоча Бруксу, з його слів, і було дуже приємно таке досягнення, проте він заявив, що також вважає, що найбільші продажі альбомів із всіх сольних виконавців в Елвіса Преслі[23].

З того часу RIAA переглянуло свої методи підрахунку сертифікатів.

Особисте життяРедагувати

24 травня 1986 року Гарт Брукс одружився на своїй коханій, авторі пісень Сенді Мал. Вони зустрілися, коли Гарт працював охоронцем в барі. Брукс і Мал стали жити окремо з березня 1999 року, оголосили про свої плани розлучитися 9 жовтня 2000 року і подали документи на розлучення 6 листопада 2000 року[25]. Розлучення було остаточно оформлене 17 грудня 2001 року[25].

Із середини 1990-х років багато таблоїдів писали, що у Гарта Брукса роман із колегою по музичній діяльності, кантрі-співачкою Трішею Єрвуд. Брукс і Єрвуд відкидали наявність роману між ними[26]. В подальшому, після розлучення Брукса, він почав зустрічатися з Єрвуд, а потім 10 грудня 2005 року в їхньому будинку в Оклахомі відбулося весілля музикантів. Цей шлюб став для Брукса другим, а для Єрвуд — третім. Пара володіє будинками в Гудлетсвілі в Теннессі, Малібу в Каліфорнії і в Port St. Lucie у Флориді, але, живе, переважно, на ранчо в Овассо, Оклахома, в передмісті Талси[27].

Благодійна діяльністьРедагувати

Восени 2007 року було оголошено, що 25 і 26 січня 2008 року Гарт дасть 2 благодійних концерти в Лос-Анджелесі на арені «Staples Center» для постраждалих від пожеж у Каліфорнії. 1 грудня квитки на концерти надійшли у продаж і були поширені протягом кількох хвилин, що заставило організаторів дати ще кілька концертів. Квитки на всі шоу в Лос-Анджелесі були розпродані менше, ніж за 1 годину. Канал «CBS» в прямому ефірі здійснював трансляцію першого із цих концертів (25 січня в 9 годин вечора), надавши глядачам можливість зробити пожертвування організаціям з боротьби з пожежами[28].

У грудні 2010 року Брукс дав в Нешвілі в «Bridgestone Arena» 9 концертів менше, ніж за тиждень. На концерти було продано всього близько 140 тисяч квитків і зібрано 5 мільйонів доларів. Збори від цих виступів були направлені на користь жертв паводку в Нешвілі, що стався в травні 2010 року.

НагородиРедагувати

За свою кар'єру Гарт Брукс виграв багато різноманітних музичних нагород, серед котрих і такі значимі, як:

  • 2 Греммі[29]
  • 17 American Music Awards (включаючи нагороду «Артист 90-х», отриману Бруксом 2000-го року)[30]
  • Recording Industry Association of America, «Артист століття» (за найбільшу кількість проданих альбомів в 20-м столітті в США)[22]
  • 21 Academy of Country Music Awards (в тому числі «Артист десятиліття» (1990-х) і «Crystal Milestone Award» — нагорода найпродаванішому кантрі-артисту в історії)[31]

ДискографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11914008X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. http://www.nytimes.com/movies/movie/178727/Garth-Brooks-His-Life-From-Tulsa-to-the-Top/overview
  6. Johnson, Kevin C. (2000-11-11). Country music may survive A.G. (After Garth). St. Louis Post-Dispatch. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-07. 
  7. The Nielsen Company & Billboard’s 2011 Music Industry Report. Business Wire. 2012-01-05. Архів оригіналу за 2012-08-03. Процитовано 2012-07-07. 
  8. RIAA Top Selling Artists (only with the Albums). RIAA. Архів оригіналу за 2007-07-01. Процитовано 2012-07-07. 
  9. RIAA Gold and Platinum Search for albums by Garth Brooks. RIAA. 2008-06-02. Процитовано 2012-07-07. 
  10. а б McGraw, Marjie (1992-12-02). Hitting 'Em in the Heart. The Saturday Evening Post. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-08. 
  11. Pond, Steve (1994-06-01). Garth Brooks. Playboy. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-08. 
  12. а б в Hilburn, Robert (1992-06-27). The Amazing Garth-O-Matic!. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-08. 
  13. Cox, Patsi Bale. {{{Заголовок}}}. — P. 4. — ISBN 978-1-59995-099-0.
  14. а б Cox, Patsi Bale. {{{Заголовок}}}. — P. 8. — ISBN 978-1-59995-099-0.
  15. Cox, Patsi Bale. {{{Заголовок}}}. — P. 9. — ISBN 978-1-59995-099-0.
  16. а б в г Trajectory of a Superstar. Seattle Times. 1998-07-08. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-08. 
  17. Garth Brooks takes Chris Gaines on media rounds. CNN. 1999-09-30. Архів оригіналу за 2012-07-13. Процитовано 2012-07-16. 
  18. Garth Brooks. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-17. 
  19. Hurst, Jack (1989-04-26). Garth Brooks Credits His Wife for Punching Up His Sagging Career. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-12. 
  20. Erlewine, Stephen Thomas. Garth Brooks biography & profile. All Music.com. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2012-07-16. 
  21. Pareles, Jon (1992-09-07). Review/County; Garth Brooks, Genial Superstar, Plays for the Folks Up North. The New York Times. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-12. 
  22. а б Recording Industry Association of America. Архів оригіналу за 2014-10-06. Процитовано 2012-07-20. 
  23. а б Is Elvis the Biggest Selling Recording Artist?. Elvis Information Network. Архів оригіналу за 2012-05-12. Процитовано 2012-07-20. 
  24. Elvis' Record Sales. Архів оригіналу за 2012-12-04. Процитовано 2012-07-20. 
  25. а б Garth Brooks' divorce finalized. BBC News. 2001-12-18. Архів оригіналу за 2013-10-05. Процитовано 2012-07-20. 
  26. MacDonald, Patrick (1998-07-08). Garth and Trisha, A dynamic duo. The Seattle Times. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-20. 
  27. Garth Brooks and Trisha Yearwood reportedly purchase a 3,711-square-foot Malibu, CA house for an undisclosed price after it had been on the market for $5.45M and also for $4.95M. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-15. 
  28. Garth Brooks Sells Out Five Los Angeles Shows. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-20. 
  29. Grammy.com - Garth Brooks. Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2012-07-13. 
  30. List of American Music Awards winners. Sun Journal. 2000-01-18. Процитовано 2012-07-23. 
  31. Academy of country music. Архів оригіналу за 2012-08-06. Процитовано 2012-07-23. 

ЛітератураРедагувати

  • Canfield,Jack, Hansen,Mark Victor, Camacho,Ron. Chicken Soup for the Country Soul. — HCI, 1998. — ISBN 9781558745636.
  • Cox, Patsi Bale. The Garth Factor: The Career Behind Country's Big Boom. — Center Street, 2009. — ISBN 978-1-59995-099-0.
  • Feiler, Bruce S. Dreaming Out Loud: Garth Brooks, Wynonna Judd, Wade Hayes, and the Changing Face of Nashville. — HarperCollins, 1998. — ISBN 978-0-380-97578-5.
  • McCall, Michael. Garth Brooks: A Biography. — Bantam Books, 1991. — ISBN 978-0-553-29823-9.
  • Mitchell, Rick. Garth Brooks:One of a Kind, Workin' on a Full House. — Simon & Schuster, 1993. — ISBN 978-0-671-79688-4.
  • Morris, Ed. Garth Brooks: Platinum Cowboy. — St. Martin's Press, 1993. — ISBN 978-0-312-08788-3.
  • O'Meilia, Matt. Garth Brooks: The Road Out of Santa Fe. — University of Oklahoma Press, 1997. — ISBN 978-0-585-14880-9.
  • Sgammato, Jo. American Thunder: The Garth Brooks Story. — Random House Publishing Group, 2000. — ISBN 978034539505.
  • Smedley, Jenny. Souls Don't Lie. — O Books Publishing, 2006. — ISBN 978-1-905047-83-3.

ПосиланняРедагувати