Перегляд вихідного коду сторінки Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла (Львів)

{{Картка:Культова споруда
|зображення                 = Saints_Peter_&_Paul_Garrison_Church_(lviv)_02.JPG
|підпис                     = Вигляд храму із центральної площі Львова
|назва                      = Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла
|розташування_місто         = [[Львів]]
|розташування_країна        = {{UKR}}
|координати = {{coord|49|50|29.4|N|24|01|44.76|E|type:landmark_region:UA_scale:1000|display=inline,title}}
|архітектор = [[Джакомо Бріано]]
|інженер =
|скульптор = [[Ян Пфістер]], [[Себастьян Фесінґер]]
|художник = Франциск Екштайн, Себастьян Екштайн 
|замовник =
|дата_початку_спорудження = [[1610]]
|дата_закінчення_спорудження= [[1630]]
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль = [[Бароко]]
|адреса = м. [[Львів]], [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральна]], 11
|телефон = +38 (032) 235 76 76
|релігійна конфесія = [[Українська Греко-Католицька Церква]]
|сайт = http://petrapavla.org.ua/
}}

'''Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла''', відомий у [[Львів|Львові]] як [[Костел єзуїтів (Львів)|костел Єзуїтів]], збудований у стилі раннього бароко на початку XVII&nbsp;ст. Храм є взірцем римської святині Іль-Джезу (''[[Церква Il Gesù|Il Gesù]]'') та вважається однією з найбільш культових споруд Львова. Храм освячено та відкрито 6 грудня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Збройних Сил України. Обряд освячення [[храм]]у та Святу Літургію очолив [[Архиєпископ]] і [[Митрополит]] Львівський [[УГКЦ]] владика [[Ігор Возьняк]].

== Історія ==
1540 року засноване одне із найбільших і найвідоміших згромаджень [[Товариство Ісуса]], яке більш відоме як Чин Єзуїтів. Вже в скорому часі члени Товариства розвинули широку місійну діяльність.
До Львова єзуїти прибули 1584 року, а вже в 1590 постав перший дерев'яний храм Товариства Ісуса на ділянці поруч із західною частиною міських оборонних мурів, де була влаштована Єзуїтська фіртка. Роботи над спорудженням існуючого храму святих апостолів Петра і Павла розпочались в 1610 році. В період 1618–1621&nbsp;рр. керував будівництвом архітектор Єзуїтського Чину [[Джакомо Бріано]].
1624 року освятили першу бічну каплицю Св. Бенедикта. 1630 року храм був завершений і освячений Львівським архиєпископом [[Прухніцький Ян Анджей|Яном Анджеєм Прухніцьким]]. У результаті будівництва довжина святині становила — 41 м, ширина — 22,5 м, висота — 26 м.[[Файл:Saints Peter & Paul Garrison Church tower.png|міні|ліворуч|200пкс|alt=Альтернативний текст|Гравюра храму, на якій зображена вежа із годинником.]]
1702 року за проектом [[Мартина Годного]] була зведена вежа-дзвіниця, яка стала найвищою вежею Львова (близько ста метрів), на якій 1754 року встановили годинник.
Після ліквідації Чину Єзуїтів 1773 року храм почав виконувати функції військового гарнізонного храму. 1830 року розібрали вежу після того, як завалилася вежа [[Львівська ратуша|міської Ратуші]] у 1828 році.
З відновою 1814 року [[Пій VII|папою Пієм VII]] Чину Єзуїтів, у 1820&nbsp;р. вони повернулися до Львова. В період 1836–1848&nbsp;рр. отці єзуїти розвинули жваву пасторальну діяльність. Зокрема вони виконували обов'язки в'язничних капеланів, організовували молитовні братства, надавали духовну опіку монашим згромадженням.
1848 року під час бомбардування міста два ядра впали на храм та пошкодили дах. Після [[Революції 1848—1849 років|«Весни народів»]] 1848 року монахів єзуїтів знову вигнали з храму, і знову, через чотири роки, вони повернулися.
В 1905&nbsp;р. було здійснено коронацію ікони Матері Божої Замилування (зараз знаходиться у [[Вроцлав]]і, [[Польща]]). Значних ушкоджень храм зазнав також під час двох світових воєн.
4 червня 1946 року монахи єзуїти були змушені залишити Львів, забравши з собою найцінніші речі, зокрема короновану ікону Пресвятої Богородиці. З цього моменту починається нова сторінка історії храму: на довгі 65 років його двері зачинились, у ньому запанувала тиша…

== Інтер'єр ==
[[Файл:Garrison Church old (lviv)2.jpg|міні|ліворуч|200пкс|alt=Альтернативний текст|Головний вівтар (автор [[Себастьян Фесінґер]]), 1744-1747 рр.]]
Для робіт над зовнішньою і внутрішньою оздобою храму ченці Товариства Ісуса запрошували визначних майстрів.
Вже у 1612–1613 роках працювали: різьбар Іван Моленда, маляр Матвій Климкович і органний майстер Матвій Крайчинський. Після завершення будівельних робіт, 1638 року, склепіння храму оздобили стюковою різьбою і вкрили розписами пензля Матвія Климковича. 1644 року були освячені органи, збудовані коштом Ґроховського.
У 1720-1730 роках у храмі встановили надгробки Єлизавети з Ґостомських Синявської, [[Ян Яблоновський|Яна Яблоновського]], [[Станіслав Ян Яблоновський|Яна Станіслава Яблоновського]] і [[Яна Вінцентія Яблоновського]], які були фундаторами будови єзуїтської колегії.
Впродовж XVIII&nbsp;ст. вистрій костелу змінювався двічі: у 1734 та 1773 роках. 1734 року храм згорів. 1740 року розписи головної нави виконав Франциск Григорій Іґнац Екштайн (1689–1741) родом з Брна, а після його смерті бічні нави і каплиці розписував Себастьян Екштайн. Скульптурне розп'яття, виконане [[Ян Пфістер|Яном Пфістером]], яке було встановлено в одному з бічних вівтарів, вважається цінним витвором мистецтва.
Великий центральний вівтар авторства [[Себастьян Фесінґер|Себастьяна Фесінґера]] споруджено у 1744–1747&nbsp;рр., у 1754 і 1759 - виконані два бічні вівтарі.
На згадку про проведену реновацію храму на південній стіні при чільному фасаді встановлено таблицю з написом: «D.O.M. Haec aedes sacra inchoata 1610 dedicata 1630 restaurata 1842». 1843 року маляр [[Алоїзій Рейхан]] намалював образи [[Іґнатій Лойола|Ігнатія Лойоли]] і [[Франциск Ксаверій|Франциска Ксаверія]] для двох бічних вівтарів.
1894 року під час відновлення фасаду храму в нішах нижнього ярусу поміщено чотири фігури святих єзуїтів: Ігнатія Лойоли, Франциска Ксаверія, [[Станіслав Костка|Станіслава Костки]] і [[Андрій Боболя|Андрія Боболі]] авторства Фелікса Павлінського.

== Радянські часи ==
[[Файл:Books (Garrison Church lviv).jpg|міні|200px|alt=Альтернативний текст|Протягом десятиліть у стінах храму зберігались понад 2 300 000 книг.]]
Після багатьох століть активної душпастирської праці священиків храму, який не для одного покоління мешканців Львова залишав відкритими свої двері, у 1946 році зачинив їх на довгі десятиліття. Сталось це за вказівкою нового радянського режиму, який вважав релігію згубним та архаїчним пережитком неосвіченого люду, а Церкву ворогом №&nbsp;1 нової атеїстичної ідеології. Подібна доля спіткала більшість великих і малих храмів по всій Україні.
Результатом воєнних лихоліть став понищений дах храму, який замінили тимчасовим. Лише у 1959&nbsp;р. провели відновлювальні роботи на даху, якими керував архітектор [[Ігор Старосольський]]. Якийсь час храм використовували як склад, а від 1970-х років передали [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України]] під книгосховище обмінного фонду (станом на жовтень 2011&nbsp;р. у ньому знаходилось понад 2,3&nbsp;млн книг).
Експлуатація будівлі храму як книгосховища дала можливість уникнути значних руйнувань інтер'єру, хоча вповні зберегти внутрішню оздобу не вдалось. Так через поганий стан покрівлі храму всередину потрапляла волога, це стало причиною втрати цінних фресок центрального склепіння та в бічних навах.
Наприкінці 1990-х років провели археологічні розкопки у криптах під центральною навою та відреставрували приміщення сутерен під південною навою. Храм став першою пам'яткою барокової архітектури у Львові.

== Перші кроки до відродження храму ==
[[Файл:Crucifixion of Jesus 1616 (Garrison Church lviv).jpeg|міні|праворуч|200px|alt=Альтернативний текст|Скульптурне розп'яття виконане [[Ян Пфістер|Яном Пфістером]] у 1616 р.]]
8 липня 2010 року Львівська міська Рада передала храм у власність Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви. З огляду на те, що у певний період історії храм виконував функцію гарнізонного храму міста, на даний час храмом опікуються капелани Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії.

Центр Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви&nbsp;— це релігійна католицька організація, завданням якої є голосити Слово Боже у середовищі військовослужбовців та їх сімей. До структури військового капеланства ввійшли священики нової генерації. Зважаючи на успішність у розвитку новоствореної структури, владика Ігор Возьняк&nbsp;— архиєпископ Львівський, доручив військовим капеланам розпрацювати також і структури пасторальної праці зі студентською молоддю, дітьми-сиротами та потребуючими дітьми.[[Файл:First steps (Garrison Church lviv).jpeg|міні|ліворуч|200пкс|alt=Альтернативний текст|Прес-конференція присвячена питанню відкриття храму. У центрі настоятель святині о.Степан Сус.]] Таким чином, у 2008 році було створено Центр Студентського Капеланства, а рік пізніше, у 2009 році&nbsp;— Центр Опіки Сиріт. На сьогодні Центр Військового Капеланства, Центр Студентського Капеланства та Центр Опіки Сиріт&nbsp;— це три різні структури Курії Львівської архиєпархії, які тісно співпрацюють та виконують конкретне завдання&nbsp;— душпастирська праця з військовими, студентами та сиротами.

Священики, які душпастирюють у цих інституціях, не є парохіяльними священиками та покликані виконувати капеланське служіння у Церкві.1 жовтня 2008 року високопреосвященніший владика Ігор Возьняк листом Курії Львівської Архиєпархії ЛВ 08/832 доручив капеланам Центру Військового Капеланства виконувати працю щодо передання у власність Українській Греко-Католицькій Церкві будівлю храму свв. апп. Петра і Павла (Костел Єзуїтів), що у м. Львові на [[Вулиця Театральна (Львів)|вул. Театральній]], 11, та розпрацювати концепцію відродження душпастирства у цій святині. Впродовж двох років тривав процес приготування усіх необхідних документів у даній справі.14 травня 2010 року головний настоятель Товариства Ісуса в Україні дав позитивну згоду на лист-прохання Львівського Архиєпископа УГКЦ щодо відродження душпастирства у храмі свв. апп. Петра і Павла та виявив готовність також долучитись з усіма ченцями-єзуїтами до пасторального служіння у храмі та будь-де на території Львівської Архиєпархії [[УГКЦ]]. 8 липня 2010 року рішенням Львівської міської ради №&nbsp;3698 будівлю храму свв. апп. Петра і Павла було передано у власність Курії Львівської Архиєпархії [[УГКЦ]]. Сьогодні храмом опікуються капелани Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ.

[[Файл:Lubomyr Husar.jpg|міні|праворуч|200пкс|alt=Альтернативний текст|[[Любомир (Гузар)]], Патріарх [[УГКЦ]].]]

{{цитата|''Цей храм має свою історію і є відомим те, що з 1848 по1939&nbsp;рр. він служив місту як гарнізонний храм, а поруч нього, у колишній Єзуїтській колегії, навчався наш славний гетьман Богдан Хмельницький. Вважаю, що було б доречно відродити цей храм та, зважаючи на його історичне минуле, дозволити, щоб у ньому було відновлене душпастирство, спрямоване на задоволення духовних потреб військовослужбовців міста та їхніх сімей. У кожній країні, де військове душпастирство чи капеланство є офіційно визнане державою, існують гарнізонні храми, у яких військовослужбовці збираються на молитву при різних нагодах та зокрема під час державних та військових пам'ятних дат, святкувань.''
:::::::::::::::Блаженніший [[Любомир (Гузар)]] про храм у зверненні до міського голови [[Андрій Садовий|Андрія Садового.]]
:::::::::::::::'''''Київ, 25 травня 2009 року.'''''}}

== Життя храму до відкриття ==
Від лютого 2011&nbsp;р. у підземеллі гарнізонного храму почало відновлюватись літургійне життя святині. Щонеділі, у освяченній каплиці Митрополитом та Архиєпископом Львівським Ігорем (Возьняком), відбувалася Свята Літургія, у якій брали участь військослужбовці та перші прихожани храму. Саме там зародилася перша спільнота вірних, яка збиралася на молитву та плекала надію в майбутньому переступити поріг святині.
[[Файл:Books 4 (Garrison Church lviv).jpg|міні|ліворуч|200пкс|alt=Альтернативний текст|Вивезення книг із храму. 12.11.2011]]

== Перша Свята Літургія у стінах храму ==
12-го липня 2011 року в притворі Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла відбулася Свята Літургія з нагоди храмового празника. У цей урочистий день Святу Літургію очолив головний військовий капелан Львівської Архиєпархії, настоятель храму ієрей Степан Сус у спів служінні о. д-ра [[Ґудзяк Борис|Бориса Ґудзяка]] та отців капеланів. Спів провадив молодіжний хор з храму Всіх Святих Українського Народу (м. Львів). У Святій Літургії також взяли участь представники місцевої влади, зокрема, міський голова  [[Садовий Андрій Іванович|Андрій Садовий]], та чимале число вірян та гостей міста.
Слід зазначити, що ця перша Свята Літургія в стінах храму за останні 65 років, стала черговим кроком на шляху до відновлення храму.

== Звільнення храму від книг ==
Протягом жовтня-листопада 2011 року відбувалися роботи по вивезенні книг із храму. За цей короткий проміжок часу було вивезено 144 вантажних автомобілів книг та 30 вантажівок, заповнених стелажами. По при те, що храм вже тривалий час відкритий відбуваються поетапні реставрацій роботи.

[[Файл:Reopening of the Garrison Church (lviv).jpg|міні|праворуч|200px|alt=Альтернативний текст|Архиєрейська Літургія з нагоди відкриття гарнізонної святині. В центрі Владика [[Михайло (Колтун)|Михаїл (Колтун)]].]]

== День відкриття ==
У день 20-ї річниці Збройних Сил України у Львові відбулася знакова для міста та держави подія&nbsp;— урочисте відкриття і освячення першого гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.
На урочистості з нагоди відкриття храму прибули голова Львівської обласної державної адміністрації [[Костюк Михайло Дмитрович|Михайло Костюк]], міський голова Львова [[Андрій Садовий]], представники різних силових відомств, у тому числі командувач Західного оперативного командування [[Думанський Юрій Анатолійович|генерал-лейтенант Юрій Думанський]], начальник [[Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного]] [[Ткачук Павло Петрович|генерал-лейтенант Павло Ткачук]], командири військових частин і установ, військовослужбовці гарнізону та громадськість. Храм, який вміщує близько 5 тисяч осіб був заповнений повністю.
Чин освячення храму звершив Високопреосвященний Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор (Возьняк) у співслужінні Єпарха Сокальско-Жовківського, керівника Департаменту Патріаршої Курії у справах душпастирства силових структур України, а також військових капеланів Преосвященного владики [[Михайло (Колтун)|Михаїла (Колтуна)]].

[[Файл:Ihor (Voznyak) Archbishop of UGCC.jpg|міні|ліворуч|200пкс|alt=Альтернативний текст|[[Ігор (Возьняк)]], Архиєпископ і Митрополит Львівський [[УГКЦ]]]]

{{цитата|''Всечесні та преподобні отці, Вельмишановні військовослужбовці, Високодостойні представники влади, Дорогі молільники, ми довго чекали на сьогоднішній день, щоб благословити цю церкву, яка служила книгосховищем… . Від тепер тут відбуватимуться моління людей до Всевишнього Бога, складатиметься подяка Господу, відбуватиметься примирення між Богом та людиною через щире покаяння. Це&nbsp;— так важливо, щоб жити у мирі з Богом, здобувати праведність та вічну нагороду.''}}
::::::::::::::::::::::::::Слово Владики Ігора (Возьняка) в день відкриття храму.
::::::::::::::::::::::::::'''''Львів, 6 грудня 2011 року.'''''

== Сьогодення ==
[[Файл:Evenings in the Garrison Church (lviv).jpg|міні|праворуч|200пкс]]
Після довгих років гарнізонний храм відкрив свої двері для вірян. У храмі відбуваються богослужіння та звучать молитви. З нагоди церковних чи військових свят відбуваються урочисті заходи у яких, окрім прихожан святині, також беруть участь військовослужбовці, працівники Збройних Сил України, офіцери, курсанти та солдати строкової служби.

{{цитата|''Майже у кожній країні світу діють гарнізонні храми – це є виявом того, що військо формується не тільки на міцності і на чеснотах доблесті, честі і слави, які пропагують у середовищі військовослужбовців, але й на духовних, християнських цінностях. Вояк, вихований на цих цінностях, міцний тілом і духом та готовий обороняти свою Батьківщину.''}}
::::::::::::::::::'''Настоятель Гарнізонного храму о. Степан Сус про роль святині для українського війська.'''

== Вечори храму ==
Храм&nbsp;— місце зустрічі людини з Богом. Цю особливу зустріч люди переживають у храмі не лише через усну молитву чи богослужіння, але також через сакральну музику, співи, концерти. Це все підносить людину до вічних ідей, допомагає відчути присутність Бога, цінностей, на яких час не має впливу. Тому у гарнізонному храмі вже традиційними стали різні духовні вечори, концерти сакральної музики та співу, які прославляють Бога та звеличують Його творіння.

Із концертами в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла виступали:
* Вокальна формація «[[Піккардійська Терція]]»
* Хор студентів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка
* Львівська Державна Академічна чоловіча хорова капела «[[Дударик]]»
* [[Державна заслужена хорова капела України «Трембіта»]]
* Хор ім. проф. Яна Широцького (CHAPS) Технологічного університету м. Щецин (Польща)
* Крилосний хор священиків Львівської Митрополії УГКЦ «Глас»
* Чоловічий літургійний октет «Патмос»
* Львівський муніципальний театральний, художньо-дослідницький та освітній центр «Слово і голос»
* Сучасний кобзар та лірник [[Тарас Компаніченко]]
* Академічний камерний оркестр «[[Віртуози Львова]]»
* Струнний квартет Viva String Quartet
* Струнний квартет Phoenix
* [[Капела бандуристок «Дзвінга»]]
* Французький хор старовинної музики Chambrille
* Скрипаль [[Федюк Назар Андрійович|Назар Федюк]]
== Екскурсії ==
Для екскурсій було відкрито підземелля храму, де з 20 березня 2015 по пятницях і суботах проходять нічні екскурсії. З серпня 2016 у залі підземелля розміщено пластичні панорами княжого, готичного і барокового Львова [[Качор Ігор Володимирович|Качора І. В.]] 

Проводяться роботи по відкриттю сходів на нижній ярус вежі храму, звідки можна буде оглядати панораму проспекту Свободи.

== Література ==
* Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Red. Jan K. Ostrowski. Część I, tom 20. Kraków: Antykwa, 2012. C. 71-132. 
* Вуйцик В. С., Липка Р.&nbsp;М.&nbsp;Зустріч зі Львовом. [[Львів]]: Каменяр, 1987. С. 77-80.
* Крип'якевич І.&nbsp;П.&nbsp;Історичні проходи по Львові. Львів: Каменяр, 1991. С.94.
{{commonscat|Jesuit church, Lviv}}
* [http://www.credo-ua.org/2011/12/54818 Храм святих [[апостол]]ів Петра і Павла]
* [http://petrapavla.org.ua/news/u-vivtorok-6-hrudnya-bude-osvyacheno-harnizonnyj-hram-svv-petra-i-pavla/ [[Храм]] святих апостолів Петра і Павла]
* [http://petrapavla.org.ua/ [[Храм]] святих апостолів Петра і Павла]
* [[Українське козацтво при Президентові України|Українське козацтво]]
* [http://lviv.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/254611-u-piatnytsui-v-harnizonnomu-khrami-rozpochynauitsia-nichni-ekskursii/ У підземеллі Гарнізонного храму розпочинаються нічні екскурсії]
* [http://tvoemisto.tv/news/pyat_pidzemel_u_lvovi_64221.html/ Топ-5 підземель старого Львова]
* [https://www.youtube.com/watch?v=YLN-XYLZv14/ 2015 07 11 Нiч у Львовi Підземелля Гарнізонного храму ]

{{Визначні пам'ятки Львова}}

[[Категорія:Визначні місця Львова]]
[[Категорія:Архітектура бароко у Львові]]
[[Категорія:Церкви Львова]]
[[Категорія:Колишні римсько-католицькі культові споруди у Львові]]
[[Категорія:Капеланство]]