Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Гандзасар»

монастир
[неперевірена версія][перевірена версія]
(нова сторінка)
 
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
 
(Не показано 32 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Інші значення}}
[[Зображення:Gandzasar111.jpg|зправа|300 пкс|thumb|Монастир Гандзасар]]
 
  +
{{Пам'ятка
'''Гандзаса́р''' ({{lang-hy|Գանձասար}}, досл. «гора скарбів», '''Гандзасарський монастир''', '''Монастир Гандзасар''') — визначна пам'ятка [[Вірменська культура|вірменської культури]] <ref>Якобсон А. Л. Из истории армянского средневекового зодчества Гадзасарский монастырь XIII в. — Вестн. обществ, наук АН АрмССР, 1977, № 12{{ref-ru}}</ref><ref>Якобсон А. Л. Очерк истории зодчества Армении V—XVII вв., М-Л., 1950{{ref-ru}}</ref>, діючий <ref>В советские годы Гандзасарский монастырь св. Иоанна Крестителя был закрыт. Функционирует с 1 октября 1989 г. В постановлениях Совета Министров Аз. ССР № 140 от 2 апреля 1968 г. и № 145 от 27 апреля 1988 года, в которых утверждены списки охраняемых государством памятников на территории Аз. ССР, этот монастырь не упоминается.{{ref-ru}}</ref> монастир [[Вірменська апостольська церква|Вірменської Апостольської Церкви]], розташований на лівому березі річки [[Хаченагет]], поблизу села Ванк [[Мартакертський район|Мартакертського району]] [[Нагірно-Карабаська Республіка|Нагірно-Карабаської Республіки]]. Гандзасар вперше згадується вірменським католикосом Ананією Мокаці в середині [[X століття]]. Новий, відомий в даний час храм, побудований князем Гасан-Джалал Дола «чоловіком благочестивим, богобоязливим і скромним, [[вірмени]]ном за походженням» <ref>[[Кіракос Гандзакеці]], гл.55{{ref-ru}}</ref><ref name="Тарон Саарян">[http://caucasian-albania.net/granici.html Т. Саарян, Границы Великой Армении и Кавказской Албании и этническая история Арцаха]{{ref-ru}}</ref> на місці старого храму, що згадується в [[X століття|X столітті]], урочисто освячений [[22 липня]] [[1240]] р. Згідно з переказами, в усипальниці храму похована відрубана [[Ірод]]ом голова [[Іоанн Хреститель|Іоанна Хрестителя]], принесена сюди з [[Кілікійська Вірменія|Кілікійської Вірменії]] під час одного з хрестових походів, через що храм отримав назву Сурб Ованес Мкртич (св. Івана Хрестителя). У XII-XIII ст. в [[Арцах]] повищилося вірменське феодальне князівство [[Хачен]] із споконвічно вірменським населенням <ref>Петрушевский И.П., Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI - начале XIX в.в., Л., 1949, с. 28: «''[[Есаи Гасан-Джалалян|Хасан-Джалалян]] происходил из знатной '''армянской''' фамилии наследственных меликов округа Хачен в '''нагорной части Карабага, населенной армянами'''; предок этой фамилии Хасан-Джалал был князем хачена в период монгольского завоевания, в XIII в. При кызылбашском владычестве Хасан-Джалаляны сохранили своё положение меликов хаченских...''» {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.kulichki.com/~gumilev/HE2/he2510.htm История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века]{{ref-ru}}</ref>. Центр [[Арцах]]-[[Хачен]]ського князівства займав басейн річок [[Хаченагет]], [[Каркар]] і [[Трту]]. В [[1214]] році сюзереном князем [[Хачен]]а стає [[Гасан-Джалал Дола]] ([[1215]]-[[1261]] рр.) — нащадок вірменських <ref>К.В. Тревер. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании IV в. до н. э. VII в. н. э. (источники и литература). Издание Академии наук СССР, М.-Л., 1959, стр., 232:«''Не имеем ли мы тут дело с захватом власти [[Михраниды|местным гардманским владетелем]] (может быть, с помощью персов), уничтожившим представителей '''армянских''' княжеских родов, владевших землями в этой области. Историк в рассказе своем говорит о враждебности Михрана к древнему '''армянскому роду Ераншахиков (владетели Арцаха)''', членов которого он почти поголовно истребляет. Все это дает основание думать, что в сохраненном у автора предании мы имеем дело с отзвуками борьбы между арменизированными албанскими и '''армянскими феодальными родами''' за захват сюзеренных прав над феодальной Албанией.''»{{ref-ru}}</ref><ref name="Шнирельман">В.А.Шнирельман, «Войны памяти. Мифы, идентичность и политика в Закавказье», М., 2003 {{ref-ru}}</ref> князів пізніх Араншахів, один з нащадків [[Сахл Смбатян|Сахла Смбатяна]] (Сахл ібн Сунбат ал-Армані).
 
  +
|тип = Монастир
  +
|назва = Гандзасар
  +
|оригінальна назва = {{lang-hy|Գանձասար}}
  +
|зображення = 2014 Górski Karabach, Klasztor Gandzasar (14).jpg
  +
|зображення_розмір =
  +
|зображення_підпис =
  +
|статус = діючий
  +
| країна = [[Нагірно-Карабаська Республіка]]
  +
|місто = с. [[Ванк (Мартакерт)|Ванк]]/[[Ванклу]]
  +
|назва розташування = район
  +
|розташування = [[Мартакертський район|Мартакертський]]/[[Кельбаджарський район|Кельбаджарський]]
  +
|lat_dir = N|lat_deg = 40|lat_min = 03|lat_sec = 24.62
  +
|lon_dir = E|lon_deg = 46|lon_min = 31|lon_sec = 52.44
  +
|region =
  +
|CoordScale =
  +
|конфесія = [[Вірменська апостольська церква]]
  +
|єпархія = [[Арцаська єпархія|Арцаська]]
  +
|орденська приналежність =
  +
|тип монастиря =
  +
|тип будівлі =
  +
|архітектурний стиль =
  +
|автор проекту =
  +
|будівельник =
  +
|засновник = Гасан-Джалал Дола
  +
|перша згадка = [[X століття]]
  +
|заснування = [[XIII століття]]
  +
|основні дати =
  +
|скасований =
  +
|початок будівництва =
  +
|завершення будівництва =
  +
|будівлі =
  +
|прибудови =
  +
|відомі мешканці =
  +
|реліквії =
  +
|настоятель =
  +
|стан =
  +
|сайт =
  +
|Commons = Gandzasar
  +
}}
 
'''Гандзаса́р''' ({{lang-hy|Գանձասար}}, дослівно «гора скарбів», '''Гандзасарський монастир''', '''Монастир Гандзасар''') ({{lang-az|Gəncəsər monastırı}})&nbsp;— визначна пам'ятка [[Вірменська культура|вірменської культури]]<ref>Якобсон&nbsp;А.&nbsp;Л. Из истории армянского средневекового зодчества Гадзасарский монастырь XIII&nbsp;в.&nbsp;— Вестн. обществ, наук АН АрмССР, 1977, №&nbsp;12{{ref-ru}}</ref><ref>Якобсон&nbsp;А.&nbsp;Л. Очерк истории зодчества Армении V—XVII&nbsp;вв., М-Л., 1950{{ref-ru}}</ref>, діючий<ref>В советские годы Гандзасарский монастырь св. Иоанна Крестителя был закрыт. Функционирует с 1 октября 1989 г. В постановлениях Совета Министров Аз. ССР №&nbsp;140 от 2 апреля 1968 г. и №&nbsp;145 от 27 апреля 1988 года, в которых утверждены списки охраняемых государством памятников на территории Аз. ССР, этот монастырь не упоминается.{{ref-ru}}</ref> монастир [[Вірменська апостольська церква|Вірменської Апостольської Церкви]], розташований на лівому березі річки [[Хаченагет]], поблизу села Ванк [[Мартакертський район|Мартакертського району]] [[Нагірно-Карабаська Республіка|Нагірно-Карабаської Республіки]]. Гандзасар вперше згадується вірменським католикосом Ананією Мокаці в середині [[X століття]]. Новий, відомий в наш час{{коли}} храм, побудований князем Гасан-Джалал Дола «чоловіком благочестивим, богобоязливим і скромним, [[вірмени]]ном за походженням»<ref>[[Кіракос Гандзакеці]], гл.55{{ref-ru}}</ref><ref name="Тарон Саарян">[http://caucasian-albania.net/granici.html Т. Саарян, Границы Великой Армении и Кавказской Албании и этническая история Арцаха] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080303023124/http://www.caucasian-albania.net/granici.html |date=3 березень 2008 }}{{ref-ru}}</ref> на місці старого храму, що згадується в [[X століття|X столітті]], урочисто освячений [[22 липня]] [[1240]]&nbsp;р. Згідно з переказами, в усипальниці храму похована відрубана [[Ірод Антипа|Іродом]] голова [[Іван Хреститель|Івана Хрестителя]], принесена сюди з [[Кілікійське царство|Кілікійської Вірменії]] під час одного з хрестових походів, через що храм отримав назву Сурб Ованес Мкртич (св. Івана Хрестителя). У [[XII століття|XII]]-[[XIII століття|XIII]] ст. в [[Арцах]] повищилося вірменське феодальне князівство [[Хачен]] із споконвічно вірменським населенням<ref>Петрушевский И. П., Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI&nbsp;— начале XIX&nbsp;в.в., Л., 1949, с. 28: «''[[Есаи Гасан-Джалалян|Хасан-Джалалян]] происходил из знатной '''армянской''' фамилии наследственных меликов округа Хачен в '''нагорной части Карабага, населенной армянами'''; предок этой фамилии Хасан-Джалал был князем хачена в период монгольского завоевания, в XIII&nbsp;в. При кызылбашском владычестве Хасан-Джалаляны сохранили своё положение меликов хаченских…''» {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.kulichki.com/~gumilev/HE2/he2510.htm История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века]{{ref-ru}}</ref>. Центр [[Арцах]]-[[Хачен]]ського князівства займав басейн річок [[Хаченагет]], [[Каркар]] і [[Трту]]. В [[1214]] році сюзереном князем [[Хачен]]а стає [[Гасан-Джалал Дола]] ([[1215]]-[[1261]]&nbsp;рр.)&nbsp;— нащадок вірменських<ref>[[Тревер Камілла Василівна|К.&nbsp;В.&nbsp;Тревер.]] Очерки по истории и культуре Кавказской Албании IV&nbsp;в. до н. э.&nbsp;— VII&nbsp;в. н. э. (источники и литература). Издание Академии наук СССР, М.-Л., 1959, стр., 232:"''Не имеем ли мы тут дело с захватом власти [[Михраниды|местным гардманским владетелем]] (может быть, с помощью персов), уничтожившим представителей '''армянских''' княжеских родов, владевших землями в этой области. Историк в рассказе своем говорит о враждебности Михрана к древнему '''армянскому роду Ераншахиков (владетели Арцаха)''', членов которого он почти поголовно истребляет. Все это дает основание думать, что в сохраненном у автора предании мы имеем дело с отзвуками борьбы между арменизированными албанскими и '''армянскими феодальными родами''' за захват сюзеренных прав над феодальной Албанией.''"{{ref-ru}}</ref><ref name="Шнирельман">В.&nbsp;А.&nbsp;Шнирельман, «Войны памяти. Мифы, идентичность и политика в Закавказье», М., 2003 {{ref-ru}}</ref> князів пізніх Араншахів, один з нащадків [[Сахл Смбатян|Сахла Смбатяна]] (Сахл ібн Сунбат ал-Армані).
   
 
== Цікаві факти ==
 
== Цікаві факти ==
* [[16 жовтня]] [[2008]] відбулося грандіозне колективне весілля 700 пар молодят. Кожній парі молодят було виділено по $2500 у вигляді "золотої карти". При народженні першої дитини батькам надавалася допомога у $2 тис., другої дитини — $3 тис., третьої — $5 тис., четвертої — $10 тис., п’ятої — $20 тис., шостої — $50 тис., сьомої — $100 тисяч.<ref>[http://www.golos.am/index.php?option=com_content&task=view&id=36661&Itemid=53 Большая свадьба]{{ref-ru}}</ref>
+
* [[16 жовтня]] [[2008]] відбулося грандіозне колективне весілля 700 пар молодят. Кожній парі молодят було виділено по $2500 у вигляді «золотої карти». При народженні першої дитини батькам надавалася допомога у $2 тис., другої дитини&nbsp;— $3 тис., третьої&nbsp;— $5 тис., четвертої&nbsp;— $10 тис., п'ятої&nbsp;— $20 тис., шостої&nbsp;— $50 тис., сьомої&nbsp;— $100 тисяч.<ref>[http://www.golos.am/index.php?option=com_content&task=view&id=36661&Itemid=53 Большая свадьба]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}</ref>
 
* Під час Карабаської війни азербайджанська авіація завдавала авіаційних ударів по Гандзасару, але жодна бомба не спричинила серйозної шкоди монастирю. Це вважають одним з див Гандзасару.
 
* Під час Карабаської війни азербайджанська авіація завдавала авіаційних ударів по Гандзасару, але жодна бомба не спричинила серйозної шкоди монастирю. Це вважають одним з див Гандзасару.
 
* У селі Ванк, в якому розташований Гандзасар знаходиться одна з найкращих туристичних інфраструктур усієї [[Нагірно-Карабаська Республіка|Нагірно-Карабаської Республіки]], включаючи два сучасних готеля, велику кількість розваг, серед яких є ресторани, кафе, бари, казино, басейни і навіть зоопарк та багато чого цікавого.
 
* У селі Ванк, в якому розташований Гандзасар знаходиться одна з найкращих туристичних інфраструктур усієї [[Нагірно-Карабаська Республіка|Нагірно-Карабаської Республіки]], включаючи два сучасних готеля, велику кількість розваг, серед яких є ресторани, кафе, бари, казино, басейни і навіть зоопарк та багато чого цікавого.
  +
{{-}}
   
 
== Фотогалерея ==
 
== Фотогалерея ==
 
<center><gallery>
 
<center><gallery>
 
Файл:Mamkan Aranshahik.jpg|Мамкан Араншахік
 
Файл:Khachkars.JPG|[[Хачкари]]
 
Файл:Gandzasar-inscription5.jpg|Надписи на стіні монастиря, висічені [[вірменська мова|вірменською мовою]]
 
Файл:Unexplodedbomb at Gandzasar.jpg|Авіаційна бомба, скинута з [[Національна армія Азербайджану|азербайджанського]] літака [[МіГ-21]] під час [[Карабаська війна|Карабаської війни]], яка дивом не вибухнула
 
Файл:Gandzasar monastic complex NKR.jpg|
 
Файл:Gandzasar monastic complex NKR.jpg|
 
Файл:Gandzasar Monastery1.jpg|
 
Файл:Gandzasar Monastery1.jpg|
 
Файл:Gandzasar closeup.jpg|
 
Файл:Gandzasar closeup.jpg|
 
Файл:Gandzasar little stream of light.jpg|
 
Файл:Gandzasar little stream of light.jpg|
Файл:Gandzasar monastic complex NKR.jpg|
 
 
Файл:Khachkar-Gandzasar1.jpg|
 
Файл:Khachkar-Gandzasar1.jpg|
 
Файл:Gandzasar001.jpg|
 
Файл:Gandzasar001.jpg|
 
Файл:Gandzasar2.jpg|
 
Файл:Gandzasar2.jpg|
Файл:Mamkan Aranshahik.jpg|Мамкан Араншахік
 
Файл:Khachkars.JPG|[[Хачкари]]
 
Файл:Gandzasar-inscription5.jpg|Надписи на стіні монастиря, висічені [[вірменська мова|вірменською мовою]]
 
Файл:Unexplodedbomb at Gandzasar.jpg|Авіаційна бомба, скинута з [[Національна армія Азербайджану|азербайджанського]] літака [[МіГ-21]] під час [[Карабаська війна|Карабаської війни]], яка дивом не вибухнула
 
 
</gallery></center>
 
</gallery></center>
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 31: Рядок 68:
 
* [[Нагірно-Карабаська Республіка]]
 
* [[Нагірно-Карабаська Республіка]]
   
 
== Примітки ==
{{commons|Gandzasar}}
 
 
{{reflist}}
 
{{commons|Category:Gandzasar}}
   
[[Категорія:Вірменська культура]]
+
[[Категорія:Архітектура Вірменії]]
  +
[[Категорія:Туризм у Нагірно-Карабаській Республіці]]
  +
[[Категорія:Культура Вірменії]]
 
[[Категорія:Вірменські монастирі]]
 
[[Категорія:Вірменські монастирі]]
[[Категорія:Нагірно-Карабаська Республіка]]
+
[[Категорія:Мартакертський район]]
 
[[az:Qandzasar məbədi]]
 
[[de:Kloster Gandzasar]]
 
[[en:Gandzasar monastery]]
 
[[es:Monasterio de Gandzasar]]
 
[[fa:صومعه گنج‌سر]]
 
[[fr:Gandzasar]]
 
[[hy:Գանձասար]]
 
[[pl:Gandzasar]]
 
[[ru:Гандзасар]]
 
[[simple:Gandzasar monastery]]
 
[[sv:Gandzasarklostret]]
 
[[tr:Gandzasar Manastırı]]
 

Поточна версія на 06:37, 1 липня 2019

Гандзаса́р (вірм. Գանձասար, дослівно «гора скарбів», Гандзасарський монастир, Монастир Гандзасар) (азерб. Gəncəsər monastırı) — визначна пам'ятка вірменської культури[1][2], діючий[3] монастир Вірменської Апостольської Церкви, розташований на лівому березі річки Хаченагет, поблизу села Ванк Мартакертського району Нагірно-Карабаської Республіки. Гандзасар вперше згадується вірменським католикосом Ананією Мокаці в середині X століття. Новий, відомий в наш час[коли?] храм, побудований князем Гасан-Джалал Дола «чоловіком благочестивим, богобоязливим і скромним, вірменином за походженням»[4][5] на місці старого храму, що згадується в X столітті, урочисто освячений 22 липня 1240 р. Згідно з переказами, в усипальниці храму похована відрубана Іродом голова Івана Хрестителя, принесена сюди з Кілікійської Вірменії під час одного з хрестових походів, через що храм отримав назву Сурб Ованес Мкртич (св. Івана Хрестителя). У XII-XIII ст. в Арцах повищилося вірменське феодальне князівство Хачен із споконвічно вірменським населенням[6][7]. Центр Арцах-Хаченського князівства займав басейн річок Хаченагет, Каркар і Трту. В 1214 році сюзереном князем Хачена стає Гасан-Джалал Дола (1215-1261 рр.) — нащадок вірменських[8][9] князів пізніх Араншахів, один з нащадків Сахла Смбатяна (Сахл ібн Сунбат ал-Армані).

Гандзасар
вірм. Գանձասար
2014 Górski Karabach, Klasztor Gandzasar (14).jpg
40°03′24″ пн. ш. 46°31′52″ сх. д. / 40.0568389° пн. ш. 46.5312333° сх. д. / 40.0568389; 46.5312333Координати: 40°03′24″ пн. ш. 46°31′52″ сх. д. / 40.0568389° пн. ш. 46.5312333° сх. д. / 40.0568389; 46.5312333
Країна Нагірно-Карабаська Республіка
Місто с. Ванк/Ванклу
Район Мартакертський/Кельбаджарський
Конфесія Вірменська апостольська церква
Єпископство Арцаська
Тип монастир
Стиль вірменська архітектура
Засновник Гасан-Джалал Дола
Перша згадка X століття
Дата заснування XIII століття
Статус  діючий

Гандзасар. Карта розташування: Азербайджан
Гандзасар
Гандзасар
Гандзасар (Азербайджан)
Гандзасар у Вікісховищі?

Цікаві фактиРедагувати

  • 16 жовтня 2008 відбулося грандіозне колективне весілля 700 пар молодят. Кожній парі молодят було виділено по $2500 у вигляді «золотої карти». При народженні першої дитини батькам надавалася допомога у $2 тис., другої дитини — $3 тис., третьої — $5 тис., четвертої — $10 тис., п'ятої — $20 тис., шостої — $50 тис., сьомої — $100 тисяч.[10]
  • Під час Карабаської війни азербайджанська авіація завдавала авіаційних ударів по Гандзасару, але жодна бомба не спричинила серйозної шкоди монастирю. Це вважають одним з див Гандзасару.
  • У селі Ванк, в якому розташований Гандзасар знаходиться одна з найкращих туристичних інфраструктур усієї Нагірно-Карабаської Республіки, включаючи два сучасних готеля, велику кількість розваг, серед яких є ресторани, кафе, бари, казино, басейни і навіть зоопарк та багато чого цікавого.

ФотогалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Якобсон А. Л. Из истории армянского средневекового зодчества Гадзасарский монастырь XIII в. — Вестн. обществ, наук АН АрмССР, 1977, № 12(рос.)
  2. Якобсон А. Л. Очерк истории зодчества Армении V—XVII вв., М-Л., 1950(рос.)
  3. В советские годы Гандзасарский монастырь св. Иоанна Крестителя был закрыт. Функционирует с 1 октября 1989 г. В постановлениях Совета Министров Аз. ССР № 140 от 2 апреля 1968 г. и № 145 от 27 апреля 1988 года, в которых утверждены списки охраняемых государством памятников на территории Аз. ССР, этот монастырь не упоминается.(рос.)
  4. Кіракос Гандзакеці, гл.55(рос.)
  5. Т. Саарян, Границы Великой Армении и Кавказской Албании и этническая история Арцаха Архівовано 3 березень 2008 у Wayback Machine.(рос.)
  6. Петрушевский И. П., Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX в.в., Л., 1949, с. 28: «Хасан-Джалалян происходил из знатной армянской фамилии наследственных меликов округа Хачен в нагорной части Карабага, населенной армянами; предок этой фамилии Хасан-Джалал был князем хачена в период монгольского завоевания, в XIII в. При кызылбашском владычестве Хасан-Джалаляны сохранили своё положение меликов хаченских…» (рос.)
  7. История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века(рос.)
  8. К. В. Тревер. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании IV в. до н. э. — VII в. н. э. (источники и литература). Издание Академии наук СССР, М.-Л., 1959, стр., 232:"Не имеем ли мы тут дело с захватом власти местным гардманским владетелем (может быть, с помощью персов), уничтожившим представителей армянских княжеских родов, владевших землями в этой области. Историк в рассказе своем говорит о враждебности Михрана к древнему армянскому роду Ераншахиков (владетели Арцаха), членов которого он почти поголовно истребляет. Все это дает основание думать, что в сохраненном у автора предании мы имеем дело с отзвуками борьбы между арменизированными албанскими и армянскими феодальными родами за захват сюзеренных прав над феодальной Албанией."(рос.)
  9. В. А. Шнирельман, «Войны памяти. Мифы, идентичность и политика в Закавказье», М., 2003 (рос.)
  10. Большая свадьба[недоступне посилання з липень 2019] (рос.)