Перегляд вихідного коду сторінки Вінниця

{{Otheruses|Вінниця (значення){{!}}Вінниця}}
{{НП України
 | назва           = Вінниця
 | прапор          = Flag of Vinnycia.svg
 | опис прапора    = Прапор Вінниці
 | герб            = Vinnytsya gerb.png
 | опис герба      = Герб Вінниці
 | район           = [[Вінницька міська рада]]
 | код КОАТУУ      = 0510100000
 | девіз           = 
 | магдебурзьке право = 1640
 | регіон          = [[Вінницька область]]
 | засноване       = [[1355]]
 | статус          = [[1795]]
 |зображення = Old Tower night winter 2011 G1.jpg
 |зображення_розмір = 300px
 |зображення_підпис= [[Водонапірна вежа (Вінниця)|Колишня водонапірна вежа]] у центрі Вінниці є одним із символів міста
 | агломерація     = [[Вінницька агломерація]]  664 000 ос.
 | населення       = {{зменшення}} {{Formatnum:369839}} <small>(01.01.2019)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
 | площа           = 113,2
 | густота         = 
 | поштові індекси = 21001-21499
 | код             = 432
 | міста-побратими = [[Пітерборо]] ([[Велика Британія]]), [[Бірмінгем (Алабама)|Бірмінгем]] ([[США]]), [[Кельце]] ([[Польща]]), [[Бурса (місто)|Бурса]] ([[Туреччина]]), [[Рибниця]] ([[Молдова]]), [[Бат-Ям]] ([[Ізраїль]]), [[Паневежис]] ([[Литва]])
 | станція         = [[Вінниця (станція)|Вінниця]]
 | відстань        =
 | залізниця о     = 
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       =
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 221
 | фізична с       = 199
 | автошлях с      = 268
 | етнікон         = вінничани, вінничанин, вінничанка
 | день міста      = Перша неділя вересня
 | інтернет домен  = vn.ua
 | адреса          = 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, 61-17-07
 | веб-сторінка    = [http://vmr.gov.ua Вінницька міськрада]
 | мер             = [[Моргунов Сергій Анатолійович]]
 | водойма         = [[Південний Буг]]
}}
[[Файл:Панорама г.Винница вид на микрорайон Вишенка , пл.Урожай, мед университет Пирогова.jpg|міні|310x310px|[[Файл:Г.Винница прсп.Космонавтов р-н. Вишенка (космический фонтан Планеты).jpg|міні|310x310px]]]]
'''Ві́нниця''' ({{МФА-всі|ˈʋin̪ːɪt͡sʲa|МФА|Uk-Вінниця.ogg}})&nbsp;— [[місто]] на березі [[Південний Буг|Південного Бугу]], адміністративний центр [[Вінницька область|Вінницької області]], [[Вінницький район|Вінницького району]], значний історичний осередок східного [[Поділля]], сучасний економічний і культурний центр держави. Центр [[Вінницька агломерація|Вінницької агломерації]]. Станом на 2019 рік, населення становить 369,8 тис осіб.

== Географія ==
Вінниця розміщена за 200&nbsp;км від [[Київ|столиці]] України. Відстань залізницею до Києва становить 221&nbsp;км, автошляхами&nbsp;— понад 265&nbsp;км. До головного міста країни можна дістатися швидкісним потягом за 2 години, простим&nbsp;— за 2,5-3 години, автомобілем&nbsp;— за 3,5—4 години (автошлях {{Автошлях E|50}}, із яким збігаються {{Автошлях E|583}} та {{Автошлях Р|17}}).<ref>[https://www.google.com.ua/maps/dir/Вінниця,+Вінницька+область/Київ/@49.8419465,28.3122212,8z/data=!3m1!4b1!4m13!4m12!1m5!1m1!1s0x472d5b65195a6489:0xcbd4e159eedd74fe!2m2!1d28.468217!2d49.233083!1m5!1m1!1s0x40d4cf4ee15a4505:0x764931d2170146fe!2m2!1d30.5234!2d50.4501 Маршрут Вінниця-Київ] на Google Maps</ref>

Місто стоїть на річці [[Південний Буг]], територіально місто знаходиться у смузі [[лісостеп]]у, в межах Волинсько-Подільського кристалічного масиву, прикритого [[Четвертинний період|четвертинними]] [[відкладення]]ми [[пісок|пісків]], [[глина|глин]], [[вапняк]]ів та [[мергель|мергелів]]. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили родючі [[чорнозем]]ні ґрунти. Фундамент цього масиву складається з найдавніших порід: [[граніт]]ів, [[гнейс]]ів, [[сієніт]]ів, які в деяких місцях виходять на поверхню та є цінним будівельним матеріалом.

=== Клімат ===
Лежить місто на 49° пн. ш., тобто в середніх широтах, що визначає помірність її клімату. Для міста властиве тривале неспекотне, досить вологе літо та порівняно коротка не сувора зима. Середня температура січня −5,8 °С, липня +18,3 °С. Річна кількість опадів 638&nbsp;мм.

Із несприятливих кліматичних явищ на території міста спостерігаються хуртовини (від 6 до 20 днів на рік), тумани в холодний період року (37—60 днів), [[гроза|грози]] з [[град]]ом (3—5 днів).
Тривалість [[Світловий день|світлового дня]] коливається від 8 до 16,5 годин.

{{Клімат міста
| Місто_род     = Вінниці
| Січ_а_макс    = 11.6
| Лют_а_макс    = 17.3
| Бер_а_макс    = 22.3
| Кві_а_макс    = 29.4
| Тра_а_макс    = 32.2
| Чер_а_макс    = 35.0
| Лип_а_макс    = 37.8
| Сер_а_макс    = 36.5
| Вер_а_макс    = 31.5
| Жов_а_макс    = 28.6
| Лис_а_макс    = 19.9
| Гру_а_макс    = 15.4
| Рік_а_макс    = 37.8
| Січ_сер_макс  = -1.4
| Лют_сер_макс  = -0.3
| Бер_сер_макс  = 5.2
| Кві_сер_макс  = 13.4
| Тра_сер_макс  = 20.1
| Чер_сер_макс  = 22.7
| Лип_сер_макс  = 24.8
| Сер_сер_макс  = 24.3
| Вер_сер_макс  = 18.7
| Жов_сер_макс  = 12.4
| Лис_сер_макс  = 4.7
| Гру_сер_макс  = -0.4
| Рік_сер_макс  = 12.0
| Січ_сер       = -4.1
| Лют_сер       = -3.3
| Бер_сер       = 1.2
| Кві_сер       = 8.3
| Тра_сер       = 14.5
| Чер_сер       = 17.4
| Лип_сер       = 19.2
| Сер_сер       = 18.6
| Вер_сер       = 13.4
| Жов_сер       = 7.8
| Лис_сер       = 1.7
| Гру_сер       = -2.8
| Рік_сер       = 7.7
| Січ_сер_мін   = -6.7
| Лют_сер_мін   = -6.1
| Бер_сер_мін   = -2.2
| Кві_сер_мін   = 3.7
| Тра_сер_мін   = 9.1
| Чер_сер_мін   = 12.3
| Лип_сер_мін   = 14.1
| Сер_сер_мін   = 13.4
| Вер_сер_мін   = 8.9
| Жов_сер_мін   = 4.0
| Лис_сер_мін   = -0.8
| Гру_сер_мін   = -5.2
| Рік_сер_мін   = 3.7
| Січ_а_мін     = -35.5
| Лют_а_мін     = -33.6
| Бер_а_мін     = -24.2
| Кві_а_мін     = -12.7
| Тра_а_мін     = -2.8
| Чер_а_мін     = 2.5
| Лип_а_мін     = 5.2
| Сер_а_мін     = 1.5
| Вер_а_мін     = -4.5
| Жов_а_мін     = -11.4
| Лис_а_мін     = -24.6
| Гру_а_мін     = -27.2
| Рік_а_мін     = -35.5
| Січ_сер_опади = 29
| Лют_сер_опади = 28
| Бер_сер_опади = 30
| Кві_сер_опади = 45
| Тра_сер_опади = 50
| Чер_сер_опади = 94
| Лип_сер_опади = 83
| Сер_сер_опади = 66
| Вер_сер_опади = 64
| Жов_сер_опади = 30
| Лис_сер_опади = 37
| Гру_сер_опади = 35
| Рік_сер_опади = 591
| Січ_вол       = 85
| Лют_вол       = 83
| Бер_вол       = 78
| Кві_вол       = 68
| Тра_вол       = 66
| Чер_вол       = 72
| Лип_вол       = 72
| Сер_вол       = 71
| Вер_вол       = 76
| Жов_вол       = 80
| Лис_вол       = 86
| Гру_вол       = 88
| Рік_вол       = 77.1
| Січ_дощ       = 7
| Лют_дощ       = 6
| Бер_дощ       = 9
| Кві_дощ       = 13
| Тра_дощ       = 14
| Чер_дощ       = 15
| Лип_дощ       = 15
| Сер_дощ       = 11
| Вер_дощ       = 12
| Жов_дощ       = 11
| Лис_дощ       = 12
| Гру_дощ       = 9
| Рік_дощ       = 134
| Січ_сніг      = 13
| Лют_сніг      = 12
| Бер_сніг      = 8
| Кві_сніг      = 1
| Тра_сніг      = 0
| Чер_сніг      = 0
| Лип_сніг      = 0
| Сер_сніг      = 0
| Вер_сніг      = 0
| Жов_сніг      = 1
| Лис_сніг      = 5
| Гру_сніг      = 10
| Рік_сніг      = 50
| Січ_сонце     = 58.9
| Лют_сонце     = 70.6
| Бер_сонце     = 114.7
| Кві_сонце     = 171.0
| Тра_сонце     = 248.0
| Чер_сонце     = 255.0
| Лип_сонце     = 266.6
| Сер_сонце     = 260.4
| Вер_сонце     = 195.0
| Жов_сонце     = 133.3
| Лис_сонце     = 57.0
| Гру_сонце     = 40.3
| Рік_сонце     = 1870.8
| Джерело       = Pogoda.ru.net<ref name="pogoda">{{cite web
|url =http://pogoda.ru.net/climate/33562.htm | title = Pogoda.ru.net| accessdate =2 August 2012
|publisher = | language = Russian|date=May 2011}}</ref> / Гонконзька обсерваторія<ref name="HKO">[http://www.weather.gov.hk/wxinfo/climat/world/eng/europe/ukr_lith/vinnica_e.htm Climatological Information for Vinnitsa, Ukraine], Hong Kong Observatory. Retrieved 7 August 2012.</ref>
| дата          = Серпень 2012
}}

=== Вулиці міста ===
Вулиці Вінниці&nbsp;— не лише транспортні шляхи, що з'єднують воєдино місто, це, насамперед, історія міста, історія держав, суспільних систем, режимів, які довелося йому пережити, і що знайшло своє відображення в назвах вулиць.

Докладніше про списки вулиць та площ можна знайти [[вулиці Вінниці]]. Головна вулиця Вінниці&nbsp;— [[Вулиця Соборна (Вінниця)|вулиця Соборна]].

[[5 січня]] [[2016]] року були опубліковані нові назви 135 перейменованих вулиць, провулків, тупиків, проїздів у місті, які були затверджені рішенням міської ради, керуючись Законом України від [[9 квітня]] [[2015]] року №&nbsp;317&nbsp;«Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»<ref>{{Cite web|url = http://www.myvin.com.ua/ua/news/useful/39258.html|title = Нові назви перейменованих вулиць в м. Вінниця|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.

=== Частини міста ===
[[Файл:Kempa Vinnitsa 2010 G1.jpg|thumb|[[Острів Кемпа|Кемпа]]]]
Історично склалися такі частини міста як [[Вишенька (Вінниця)|Вишенька]], [[Замостя (Вінниця)|Замостя]], [[Каліча]], [[Тяжилів]], [[ДПЗ (Вінниця) (місцевість)|ДПЗ (місцевість)]], [[Академмістечко (Вінниця)|Академмістечко]], [[Слов'янка (Вінниця)|Слов'янка]], [[Сабарів]], [[Пирогове (Вінниця)|Пирогове]], [[Малі Хутори (Вінниця)|Малі Хутори]], [[Старе місто (Вінниця)|Старе місто]], [[Хутір Шевченка (Вінниця)|Хутір Шевченка]], [[Єрусалимка]], [[П'ятничани (Вінниця)|П'ятничани]], [[Корея (Вінниця)|Корея]], [[Поділля (Вінниця)|Поділля]], [[Свердловський масив (Вінниця)|Свердловський масив]], [[Військове містечко (Вінниця)|Військове містечко]], [[Садки (Вінниця)|Садки]], [[Крива (Вінниця)|Крива]], [[Царське село (Вінниця)|Царське село]], [[Академічний (Вінниця)|Академічний]], [[Олієжир (Вінниця)|Олієжир]], станом на осінь 2018 триває приєднання до міста селища [[Десна (Вінницький район)|Десна]].<ref>{{cite web|date=28.09.2018|url=https://vn.20minut.ua/Podii/desna-mozhe-priednatisya-do-vinnitsi-vzhe-u-2018-rotsi-10727125.html|website=vn.20minut.ua|title=Десна може приєднатися до Вінниці вже у 2018 році|author=Валерій Чудновський}}</ref><ref>{{cite web|url=https://vn.20minut.ua/Podii/do-vinnitsi-priednali-selische-desna-deputati-dali-chvert-milyona-na-d-10716438.html|website=vn.20minut.ua|date=23.08.2018|title=До Вінниці приєднали селище Десна. Депутати дали чверть мільйона на дороги|author=Ольга Бобрусь}}</ref>

=== Парки і сквери ===
[[Файл:Вход в центральный парк г.Винницы.jpg|ліворуч|міні|350x350пкс|[[Вінницька арка]]&nbsp;— один із символів міста]]
[[Файл:Вінницький ботанічний сад 01.JPG|міні|Вінницький ботанічний сад]]
Вінниця&nbsp;— дуже зелене місто. Традиційно містяни і гості міста відпочивають у численних скверах і парках Вінниці. Так, у самому середмісті, в районі водонапірної башти і Меморіального комплексу Слави розташована Європейська площа (до 2014 року сквер Козицького). Більшість вишів міста також розташовані у зелених зонах (напр. парк [[Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова|Вінницького медичного університету ім. М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова]]).

Та безперечно, головним міським парком Вінниці є [[Центральний міський парк Вінниці]] (кол. ''Центральний Парк культури і відпочинку ім. Горького''), пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, площа якого становить 40 га. На території парку розташовані численні пам'ятники (М. Горькому біля центрального входу, воїнам-афганцям, січовим стрільцям, загиблим міліціонерам), а також «Алея славетних земляків», працюють об'єкти дозвілля і відпочинку: [[Центральний міський стадіон (Вінниця)|Центральний міський стадіон]], крита ковзанка, планетарій, літні театральний і танцювальний майданчики, численні атракціони й ігрові автомати, заклади харчування тощо.
{{see also|Центральний міський парк Вінниці}}
У вінницькому масиві сучасної забудови «Вишенька» на 90 гектарах розмістився великий ''Парк Дружби Народів''. Тут же неподалік ''Вишеньські озера''&nbsp;— улюблене місце відпочинку вінничан, а також Ботанічний сад на території Національного музею-садиби М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова.
Відпочити на воді у Вінниці можна також на березі [[Південний Буг|Південного Бугу]], острівцем зелені в прямому і переносному значенні слова є острів ''Фестивальний'' посеред річки. Стара назва острову&nbsp;— [[Острів Кемпа|Кемпа]]&nbsp;— також досить часто вживається вінничанами.
Також новим здобуттям міста є реконструйована [[набережна Рошен]] та [[Вінницький фонтан|фонтан]] на воді з світло-музичним шоу.

== Історія ==
{{main|Історія Вінниці}}
{{Scroll Gallery
|Файл:Coin of Ukraine Vinnytsia R.jpg|<center>[[650 років першій писемній згадці про м. Вінницю (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена першій писемній згадці (реверс)]]</center>
|Файл:Coin of Ukraine Vinnytsia A.jpg|<center>[[650 років першій писемній згадці про м. Вінницю (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена першій писемній згадці (аверс)]]</center>
|Файл:Coin of Ukraine Vinnytsia silver R.jpeg|<center>[[650 років першій писемній згадці про м. Вінницю (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена першій писемній згадці (срібло, реверс)]]</center>
|Файл:Coin of Ukraine Vinnytsia silver A.jpeg|<center>[[650 років першій писемній згадці про м. Вінницю (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена першій писемній згадці (срібло, аверс)]]</center>
}}
На території, яку займає сучасна '''Вінниця''', люди оселялися з давніх часів. [[Археолог]]и знайшли тут знаряддя праці епохи [[неоліт]]у, поховання бронзової доби, ранньослов'янські поселення, що відносяться до [[черняхівська культура|черняхівської культури]]; пізніше тут жили племена, що входили до складу [[Київська Русь|Київської Русі]], [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]].
Виявлено зокрема поселення [[Трипільська культура|трипільської культури]]. З трипільського поселення на території міста походить крем'яна шліфована сокирка, яка нині зберігається в [[Національний музей історії України|Національному музеї історії України]] в м. Києві<ref>''Якубенко О. О., Панченко Ю.&nbsp;В.&nbsp;'' Випадкові знахідки енеоліту-ранньої залізної доби // Археологічні відкриття в Україні 1998—1999&nbsp;р.&nbsp;— К., 1999. -С. 56-57</ref>.

=== Назва ===
Першою писемною назвою міста є {{lang-cu2|Вѣничя}} (за «Списком міст руських») або {{lang-cu2|Вѣница}} (за літописами русько-литовськими). Найімовірнішою основою назви вбачають давньоруське ''[[віно|вѣно]]''&nbsp;— «плата за наречену», «посаг за нею»<ref>[http://www.diclib.com/cgi-bin/d1.cgi?l=ru&base=geo_rus&page=showid&id=1223 Словарь географических названий] {{ref-ru}}</ref>. Появу такої назви пояснюють тим, що Вінниця і землі, що оточують її, були в XIV&nbsp;ст. визволені від татар литовським князем [[Ольгерд]]ом і подаровані ним його племінникам. Однак, «віно» є виключно юридичним терміном із шлюбного права, який застосовувався лише стосовно жінок; крім того, племінники залишалися васалами великого князя й увійшли в землю Подільську з його «''презволѣнія''», а не внаслідок дарування. {{джерело?|При цьому однокорінними словами, крім ''вѣно'', є насамперед слов'янські слова вѣн&nbsp;— брат, родич, спільник, вѣна&nbsp;— річка, притока, вѣнча&nbsp;— свято врожаю, вѣнди&nbsp;— родові знаки (і рибальські гачки як омонім), вѣ&nbsp;— гілка, рід (як омонім&nbsp;— також займенник «ми» в двоїні)}}.

Іншим варіантом походження назви називають річку Вінничку, малу притоку Богу (Південного Бугу), нині забрану в трубу. Десь при місці впадіння притоки розпочалося стале освоєння території Вінниці (за археологією, з першої чверті ХІІІ ст.). Критики цієї версії кажуть, що річка настільки дрібна, що скоріше сама позичила назву у міста.

В уривку «Західноруського, або Білоруського літопису» «О Подолской земли» вказано варіант назви «Бениця».<ref>// Українська література XIV—XVI&nbsp;ст.— К.: Наукова думка, 1988.— 600 с.— С. 84, 533. ISBN 5-12-009282-9</ref>

Назва міста мала багато різних варіантів транслітерації. Але 27 січня 2010 року постановою кабінету міністрів №&nbsp;55 був визначений єдиний варіант написання латинкою ''Vinnytsia''.

=== Старовинна Вінниця ===
Заселені ці території були в давні часи. Із середини [[10 століття|X століття]] тут поселились племена [[уличі]]в і [[тиверці]]в, що входили до складу [[Київська Русь|Київської Русі]]. Згодом край відійшов до [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]. Понад сто років тут панувала [[Золота Орда]].

В другій половині XIII століття був створений Подільський улус, який ділився на тьми (округи). Згідно з літописними джерелами, управляли Подільским улусом три татарських брати&nbsp;— «отчичі та дідичі Подільської землі» Кутлубуг (Котлубей), Хачибей (Хаджибей) і Дмитро.<ref>{{Cite web|url=http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov17.htm|title=Слуцкая летопись. Слуцький літопис. Том 35. Литовсько-білоруські літописи|website=litopys.org.ua|accessdate=2017-08-26}}</ref>

На тлі внутрішніх ординських усобиць Брацлавщина (Брасійя арабських авторів ад-Дімашки та ал-Ідрісі, Прославія або Браславія флорентійської хроніки М.Віллані) вперше відокремилася від Орди внаслідок угорсько-брацлавського та угорсько-брацлавсько-польського походів&nbsp;— відповідно, 1352 та 1354&nbsp;рр.

На цей час (не пізніше 1355&nbsp;р.) у містах, що були «градами руськими» регіональної групи «на Полі», остаточно утвердився отаманський адміністративний устрій «за звичаєм». Саме із цими отаманами довелося домовлятися державцям русько-литовського походження після перемоги у [[1362]] році війська литовського князя [[Ольгерд (князь)|Ольгерда]] над татарами, їх спільником Дмитром, коли Поділля (''Подолля'', як стали називати край із містами навколо шляху «Великий Дол» від Черкас до Кам'янця) потрапило під владу [[Велике князівство Литовське|литовського князівства]].

Племінники князя Ольгерда&nbsp;— Юрій, Олександр, [[Федір Коріятович|Федір]] і [[Костянтин Коріятович|Костянтин]] [[Коріятовичі]], почали будувати в подільських містах фортеці вже як державні резиденції, а також засновувати нові міста-фортеці. В історіографії XIX—XX&nbsp;ст. вважалося, що серед них могла бути й Вінниця, однак, нові археологічні та документальні відомості це спростовують.

В документах [[1363]] року Вінниця не згадується: дата за принципом «не пізніше» є так само ймовірною гіпотезою відносно битви напередодні (1362&nbsp;р.), як і заснування отаманської Вінниці на згарищі руського града&nbsp;— не пізніше 1355&nbsp;р. (відносно походу 1354&nbsp;р.). Умовне започаткування [[літопис]]у Вінниці з [[1363]] року пов'язане з намаганням Великого Литовського князівства утвердити своє володарювання на Поділлі, укріпити обороноздатність регіону. Міста існували напередодні: давньоруська «археологічна» Вінниця у межах староміської території&nbsp;— за 150 років напередодні литовської експансії, безперервна Вінниця під управлінням отамана&nbsp;— близько десятиліття перед загарбанням Поділля Литвою. У сенсі обрання критерієм для організації міста наявності його адміністративної й самоврядної функцій дата «не пізніше 1355&nbsp;р.» є вірогідною.

Цікавими постають непрямі свідчення першоджерел про долитовську князівську протекцію над вінницькою територіальною громадою, що являла «насамперед земельну громаду» (В.Отамановський). Серед писемних документів XIV&nbsp;ст. для Вінниці найцікавішими є: Список міст руських, складений близько середини, відредагований наприкінці століття, який зафіксував територіальні здобутки Русі, у тому числі ХІ-ХІІІ ст.; грамота Гринькові Сокілецькому від Федора Коріятовича 1391&nbsp;р., у якій згадується «княгиня Вінницька» (що саме по собі наводить на думку про долитовську феодальну належність Вінниці; грамота виявлена у Національному архіві Республіки Білорусь у 2001&nbsp;р.); повідомлення «Повісті про Поділля» з русько-литовських літописів про посадження князем Вітовтом старост у Брацлаві, Сокільці та Вінниці (події 1393 року).
[[Файл:Мури. Вінниця..jpg|міні|ліворуч|[[Вінницькі мури]]]]
1545 року у Вінниці налічувалось 273 будинки, через сім років&nbsp;— 429. Перший [[Замок Вінниці|замок]] було споруджено на високому місці лівого берега. За першим описом Вінниці в люстрації Київської землі 1471&nbsp;р., а також за описами (польськими «[[люстрація]]ми») вінницького замку XVI&nbsp;ст., що відповідають археологічним даним, відомо, що укріплених лівобережних осередків було два: на пагорбі у межиріччі Богу-Вєніци (Південного Бугу&nbsp;— Віннички) та на скелі у межиріччі Богу й потічка (Замкова гора). Староміська скеля була місцем давньоруського града і «замку Вєніца над рікою Богом» від часів К.Острозького (протягом 1512—1580&nbsp;рр.) У [[1565]] році місто стає [[повіт]]овим центром [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]]. У 1558 році з метою підсилення захисту від ворогів була запланована нова фортеця на острові Кемпа, зі спорудженням якої 1604 року дістало захист «Нове місто», що виникло на рубежі XVI—XVII століть на правому березі Південного Бугу (ймовірно, напередодні перенесення воєводських установ до Вінниці 1598&nbsp;р.); продовжувало розвиватись «Старе місто» на лівому березі.

За [[Люблінська унія|Люблінською унією]] [[1569]] року Вінниця входила до складу Польщі і з 1598 року була центром Брацлавського воєводства. Про її відчутну роль у господарському житті краю засвідчують надані у 1580, 1593 і у 1634 роках привілеї безмитної торгівлі на всій території польсько-литовської держави і утвердження [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] у [[1640]] році.

Католики у 1617 та 1624 роках завершили будівництво двох монастирів, у 1642 відкрили єзуїтський колегіум. Серед православних віруючих наростала популярність вінницького братства Кузьми й Дем'яна, яке з останньої чверті XVI століття утримувало українську братську школу. У [[1616]] році засновано православний чоловічий монастир на честь [[Вознесенський монастир (Вінниця)|Вознесіння Господнього]], а у [[1632]] православний жіночий Благовіщенський монастир. Завдяки зусиллям відомого діяча культури [[Петро Могила|Петра Могили]] та брацлавського підсудка Михайла Кропивницького у [[1632]] році відкрито православний колегіум.

[[7 липня]] [[1648]] року до Вінниці вступають частини військ [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] на чолі з полковником [[Максим Кривоніс|Максимом Кривоносом]] і вона стає [[сотня|сотенним]] містом [[Кальницький полк|Кальницького полку]]. Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні [[1651]] року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника [[Іван Богун|Івана Богуна]] було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо. У [[1643]] і [[1653]]&nbsp;рр. Вінницю відвідав [[Хмельницький Богдан|Богдан Хмельницький]], котрий після цієї перемоги сказав: «Тебе славний полковнику, не забуде народ ніколи». Протягом [[1653]]–[[1667]]&nbsp;рр. Вінниця була полковим містом гетьманської держави.

Після Андрусівського перемир'я [[1667]] року [[Брацлавщина]], як і вся Правобережна Україна, залишилася під владою польської корони. Однак шляхетська [[Річ Посполита|Польща]] настільки ослабла, що не змогла встояти перед натиском [[Блискуча Порта|Високої Порти]] і, за [[Бучацький мирний договір|Бучацьким миром]] [[1672]] року, віддала османам значну частину Подільського, Брацлавського і Київського воєводств. 27 років, до [[1699]]-го, ці землі перебували під владою створеного османами Сарматського князівства. Трактат «Про вічний мир» [[1686]]-го повернув Вінницю Польщі. Протягом [[1750]]-х років місто було охоплене [[Гайдамацький рух|гайдамацьким рухом]].

В 1711&nbsp;р. Вінницю без бою було зайнято армією гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]], під час його [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|походу на Правобережжя проти російської влади]].

Вінниця пережила дві великі пожежі: 1778 та 1885 років. 
[[Файл:Vinnytsia-1910s.jpg|thumb|Готель Савой і трамвай]]
Після [[поділи Речі Посполитої|другого розділу Польщі]] ([[1793]] рік) [[Поділля]] і [[Брацлавщина]] відійшли до [[Російська імперія|Російської імперії]] й утворили [[Подільська губернія|Подільську губернію]]. До західної частини губернії увійшло Подільське воєводство, в східну&nbsp;— Брацлавське. Вінниця стала губернським містом, але пізніше переведена в штат повітового міста (адміністративним центром губернії став [[Кам'янець-Подільський]]). У [[1798]] році в місті упроваджено «Городове положення».

Вінниця зародилася на лівому березі річки Богу (тепер [[Південний Буг]]). Кількасот років тому місто перейшло й на правий берег, де розташовувалося так зване «[[Нове місто]]» (тепер&nbsp;— [[Середмістя_(Вінниця)|Середмістя]]).

=== Вінниця на рубежі XIX-ХХ століть ===
[[Файл:Vinnitsa.png|thumb|ліворуч|Вінниця. Малюнок [[Орда Наполеон|Наполеона Орди]], [[1872]]]]
[[Файл:Petlura-Piłsudski Winnica 1920.jpg|міні|[[Симон Петлюра]] й [[Юзеф Пілсудський]] у Вінниці, [[1920]]]]
[[Файл:Kozytskij street, Vinnytsia old.jpg|міні|ліворуч|[[Вулиця Миколи Оводова|Вулиця Оводова]] на поч. [[20 століття|ХХ ст.]]]]
''Докладніше про цей час&nbsp;— стаття '''[[Вінниця на рубежі XIX—XX століть]]'''''

Спорудження в [[1871]] Києво-Балтської залізниці та відкриття залізничного сполучення [[Козятин]]-[[Здолбунів]] сприяло потужному економічному зростанню Вінниці. Вінниця стала центром регіону, де стрімко розвивалася цукрова галузь, значною мірою завдяки німецьким інвестиціям. За останні 40 років [[XIX століття]] Вінниця економічно зросла майже в три з половиною рази. Центр міста, зокрема навчальні заклади, театр, готель, водонапірну вежу будує талановитий архітектор [[Григорій Артинов]].

З початком [[Перша світова війна|світової війни]] [[1914]] року місто стає адміністративним центром [[Подільська губернія|Подільської губернії]], з огляду на прифронтове розташування [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]].

Бурхливі події відбувались у Вінниці протягом [[1917]]–[[1920]]. Владу утримували революційні комітети, ставленики австро-угорських військ, денікінської армії. На владу у Вінниці претендували три структури:
* Рада громадських організацій (голова&nbsp;— З. Грохольський);
* Подільська губернська українська Рада (голова&nbsp;— Д. Маркович);
* Рада робітничих і солдатських депутатів Поділля (голова&nbsp;— Є. Едельштейн).
Пізніше Вінниця на досить складному етапі Української революції (листопад 1918&nbsp;— травень 1920&nbsp;рр.) тричі ставала місцем перебування урядових структур [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] і саме тут, у [[Готель «Савой» (Вінниця)|готелі «Савой»]], ухвалювалися принципові, доленосні для національної державності рішення.

Вінниця була столицею України. З 2 лютого 1919 року Директорія УНР переїхала до Вінниці, через складну політичну обстановку. Директорія тоді була найвищим органом державної влади, тому на цілий місяць Вінниця стала столицею України.

=== Радянські часи ===
[[1923]] року місто стає центром округу, а від [[1931]] року й досі&nbsp;— адміністративним центром утвореної Вінницької області.
[[Файл:Залишки ставки Гітлера „Вервольф” - територія із залишкми бетонних брил.jpg|міні|Залишки ставки [[Гітлер]]а «[[Вервольф]]», котра розміщувалася за 8&nbsp;км на північ від міста]]
Непоправних втрат зазнало місто в роки репресій комуністичного режиму. У передвоєнний період 1937—1941 року органами [[НКВД]] у Вінниці здійснювалися '''[[Масові розстріли у Вінниці|масові розстріли мирного населення]]'''. За результатами сучасних досліджень, вважається, що загальна кількість репресованих за цей період в Вінниці і області сягає близько 20 000 чоловік.

Спустошення йому завдали й німецькі окупанти, які встановили у Вінниці особливий режим у зв'язку з розміщенням неподалік ставки «[[Вервольф]]». Під час війни [[1941]]–[[1945]]&nbsp;рр. офіційно кількість жителів із 100 тисяч скоротилась до 27 тис., із 50 промислових підприємств уціліло лише 10, дотла були зруйновані 1880 житлових будинків.

У 1939 єврейське населення Вінниці налічувало 33 150 осіб. Після окупації був створений [[юденрат]]. [[Голокост в Україні|Єврейське населення]] було зігнане в [[гетто]]. 28 липня 1941 року у місті почалися розстріли, які поновилися в серпні. 22 вересня 1941 більшість ув'язнених вінницького гетто були знищені (приблизно 28 000 євреїв). Залишили лише тих, хто міг ефективно працювати на німецьких підприємствах. 16 квітня 1942 розстріляли більшість робочих, а остаточно єврейське населення Вінниці зникло після 25 серпня<ref>https://eleven.co.il/diaspora/communities/10929/</ref>.

Героїчними зусиллями вінничан та відряджених із інших регіонів країни наприкінці 1948 року майже цілком було відбудовано промисловість міста, а в подальші роки в обласному центрі потужно розвивались електронна, радіотехнічна та металообробна та інші галузі.

1972 року у місті утворено три райони: [[Ленінський район (Вінниця)|Лєнінський]] (правий берег Бугу), [[Староміський район|Староміський]] (південний схід міста), [[Замостянський район|Замостянський]] (північний схід міста), які наприкінці лютого 2012 року ліквідовано.<ref>Рішення ВОР від 14.02.2012 №&nbsp;286 [http://www.vinrada.gov.ua/upload/file/6%20sklikanna/10%20ses/286.rar «Про виключення з облікових даних адміністративно-територіальних одиниць Вінницької області Ленінського, Староміського, Замостянського районів у місті Вінниці»], опубліковано у «Відомостях Верховної Ради» №&nbsp;14 за 6.04.2012 року, стор. 654. [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=19.04.2012&vf7551=1226] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131227163628/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=19.04.2012&vf7551=1226 |date=27.12.2013 }}</ref>

З проголошенням Україною суверенності, Вінниця стала третім містом в Україні, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор.
[[Файл:СЗОШ N2 город Винница.jpg|міні|300x300пкс]]
[[Файл:Мемориал героям Небесной сотни.jpg|міні|300x300пкс]]

=== Сучасність ===
[[Файл:Європейська площа. Вид на вежу.jpg|міні|Європейська площа]]
Нині Вінниця постійно зростає, набуває європейських рис, розвивається, як промисловий та адміністративний центр області, органічно пов'язаний з іншими регіонами держави. За ініціативи та сприяння міської влади в останні 2 роки розширилась інфраструктура підтримки підприємництва. Розвиток підприємництва набуває більш вагомого соціального і економічного значення. У всьому валовому обсягу міста його частка досягла 11&nbsp;%, а динаміка зростання свідчить про наявність достатнього внутрішнього потенціалу.

У першій половині 2000-х років у місті починається забудова [[Поділля (Вінниця)|мікрорайону «Поділля»]]. У 2011 почалась забудова [[Академічний (Вінниця)|мікрорайону Академічного]].

[[Фокус (журнал)|Журнал «Фокус»]] оголосив Вінницю [[Найкращі міста для життя в Україні за версією журналу «Фокус»|найкращим містом для життя в Україні]] за підсумками рейтингу [[2013]] року<ref>[http://focus.ua/charts/276793/ Фокус определил 50 лучших городов для жизни в Украине / 30.07.2013]</ref>. У [[2015]] і [[2017]] роках Вінниця очолювала подібний рейтинг, складений [[Рейтинг (соціологічна група)|соціологічною групою «Рейтинг»]]<ref>[http://vezha.vn.ua/vinnytsyu-vtretye-vyznano-najkomfortnishym-mistom-v-ukrayini/ Вінницю втретє визнано найкомфортнішим містом в Україні / Vежа, 7 квітня 2017]</ref>.

13 травня 2015 [[Верховна Рада України]] прийняла проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області №&nbsp;2803 від 08.05.2015, який підтримали 245 народних депутатів<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/401-19 Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області]&nbsp;— Rada.gov.ua</ref>.

[[Файл:МиГ 15 монумент советским лётчикам.jpg|ліворуч|міні|300x300пкс]]

== Населення ==
{{Historical populations
| percentages = pagr
|1840|6724
|1864|10694
|1897|30563
|1926|52454
|1939|93032
|1959|121854
|1970|211572
|1979|314446
|1989|374304
|2001|356665
|2015|372484
|footnote=<ref>[http://dlib.rsl.ru/viewer/01003542943#page2 Таблицы о состояніи городовъ Россійской имперіи = СПб тип. Ф. Крайя 1840]</ref><ref>Ливрон де, В. В.&nbsp;— Статистическое обозрение Российской Империи, 1874 г. [http://istmat.info/files/uploads/18488/stat_ob_1874_naselenie.pdf Население]</ref><ref name="popstat">[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Історична динаміка чисельності населення міст України]</ref>
}}
{{Детальніше|Населення Вінниці}}
Населення Вінниці станом на [[1 лютого]] [[2015]] року становило 372,4 тис.<ref>Головне управління статистики у Вінницькій області. [http://www.vn.ukrstat.gov.ua/index.php/component/content/article/311/2820-2010-11-26-08-09-32.html Чисельність населення на 1 лютого 2015 року та середня за січень 2015 року]</ref>. У 2014&nbsp;р. за чисельністю населення серед [[Міста України (за населенням)|міст України]] Вінниця посідала 12 місце (з врахуванням населених пунктів підпорядкованих міськрадам&nbsp;— 14 місце).<ref name="popstat"/>

{| class="standard"
|+ Динаміка національного складу населення Вінниці
|-
! ||1926<ref>Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—29</ref> ||1939<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=2 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Винница ]</ref> ||1959<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Кабузан&nbsp;— [http://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века&nbsp;— 1989 год.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd |date=7 липень 2015 }}</ref>||1989<ref name="nat2001"/>||2001<ref name="nat2001">[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/vinnyca/ Про кількість та склад населення Вінницької області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]</ref>
|-
| [[українці]]||&nbsp;41,5||&nbsp;49,2||&nbsp;60,2||&nbsp;77,4||&nbsp;87,2
|-
| [[росіяни]]||&nbsp;13,8||&nbsp;10,6||&nbsp;22,1||&nbsp;16,4||&nbsp;10,2
|-
| [[євреї]]||&nbsp;37,8||&nbsp;35,6||&nbsp;13,6||&nbsp;4,1||&nbsp;0,5
|-
| [[поляки]]||&nbsp;4.3||&nbsp;3,0||&nbsp;2,0||&nbsp;0,7||&nbsp;0,5
|}

== Адміністрація ==

=== Міські голови ===
{{main|Міські голови Вінниці}}
На виборах [[2006]] року міським головою обрано, а в [[2010]] обрано повторно [[Гройсман Володимир Борисович|Володимира Гройсмана]], який став одним із наймолодших мерів українських міст. А з початку весни 2014 року виконує обов'язки міського голови [[Моргунов Сергій Анатолійович]].

Восени 2015 року Моргунов Сергій Анатолійович став міським головою міста.
[[Файл:Vinnytsia budynok oficeriv SAM 9789.JPG|thumb|Гарнізонний Будинок офіцерів. Праворуч пам'ятник на честь створення Військово-Повітряних Сил України]]

=== Штаб Військово-Повітряних Сил ===
[[Повітряні Сили Збройних Сил України|Військово-Повітряні Сили України]] створені 17 березня 1992 року згідно з директивою [[Начальник Генерального штабу (Україна)|Начальника Генштабу Збройних Сил України]]. На базі штабу 24 Повітряної армії у Вінниці було сформовано Командування ВПС. На той час на території України перебували 4 повітряні армії, 10 авіаційних дивізій, 49 авіаполків, 11 окремих ескадрилей, навчальні та спеціальні установи і заклади; всього близько 600 військових частин, 2800 літальних апаратів, понад 120 тис. військовослужбовців.

Нині ВПС України складаються з 5 родів авіації. До її складу входять авіаційні корпуси, окрема дивізія військово-транспортної авіації та центри підготовки й навчання особового складу.

2004 року Військово-Повітряні Сили і Війська Протиповітряної оборони Збройних Сил України були об'єднані в Повітряні Сили Збройних Сил України. У Вінниці на території колишнього Головного командування Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України, де нині розташовується Командування Повітряних Сил, урочисто було відкрито Пам'ятний знак на честь створення нового виду Збройних Сил України&nbsp;— Повітряних Сил. Цей день прийнято вважати Днем створення Повітряних Сил.

== Економіка ==
{{Catmore|Житлово-комунальне господарство Вінниці}}
За часів [[СРСР]] Вінниця була потужним центром машинобудування, електронної, хімічної промисловості, проектно-конструкторських інститутів. За часів незалежності всі гіганти радянської промисловості рухнули, тисячні робочі колективи припинили існування, обладнання демонтоване. Як правило, на місці колишніх потужних заводів виникли компактніші господарські структури з меншою глибиною переробки, і зі зсувом у бік практичніших повсякденних товарів, у бік служб сервісу і торгівлі. Відносно вціліла лише харчова і легка промисловість.

В економіці міста Вінниці, в останні роки, продовжуються процеси реформування власності. Функціонують 76 великих та середніх промислових підприємств, які виготовляють широкий спектр промислової продукції.

Успішно працює з 1994 року [[НВО «Форт»|Казенне науково-виробниче об'єднання «Форт» МВС України]]. Основною продукцією є вогнепальна зброя та спеціальні засоби для силових структур, спортивна та мисливська зброя. Значна частка виготовленої продукції експортується в Росію, Перу, Казахстан та Румунію.

Завод «[http://zavodanalog.com/ru/o-kompanii.html Аналог]» побудований перед самим розпадом [[СРСР]] і мав випускати аналоги зарубіжного обладнання. З цією метою виробничі цехи заводу були оснащені технологічним обладнанням з Німеччини, Японії та Швейцарії. Нині завод (ТОВ «Сармат») приватизований та випускає різноманітні розважальні атракціони (колеса огляду, американські гірки, вежі вільного падіння, вежі кругового огляду, екстремальні атракціони, паркові атракціони, дитячі та сімейні атракціони). Деякі з них уже має [[Центральний міський парк Вінниці]].
[[Завод «Маяк» (Вінниця)|ВАТ «Маяк»]] створено в 1994&nbsp;р. шляхом реорганізації державного підприємства Вінницького заводу радіотехнічної апаратури, заснованого в 1969&nbsp;р.
Гармонійне поєднання традицій оборонного підприємства, передової технології з сучасним дизайном дозволило ВАТ «Маяк» стати провідним підприємством в Україні у виробництві побутового опалювального обладнання і приладів під власною торговою маркою «Термія». Продукція підприємства постачається до Росії, Білорусі, Прибалтики, Молдови. Номенклатура виробів ВАТ «Маяк» надзвичайно широка: маслонаповнені електрорадіатори; електроконвектори; радіатори для систем індивідуального опалення; конвектори сталеві; тепловентилятори і теплові завіси; побутові електроплитки; інфрачервоні обігрівачі.
[[Файл:ROSHEN Vinnitsa 2008 G1.jpg|thumb|[[Вінницька кондитерська фабрика|Кондитерська фабрика Roshen]]]]
Висока якість виробів гарантується застосуванням сучасних технічних рішень, якісних матеріалів, комплектуючих виробів найкращих європейських виробників та підтверджена сертифікатами відповідності і гігієнічними висновками України та інших країн.

ВАТ [http://www.budmash.vn.ua/pro_nas_ua.htm Вінницький завод «Будмаш]»&nbsp;— багатопрофільне підприємство, що спеціалізується на виробництві металевих форм для залізобетонних конструкцій, випуску нестандартного обладнання, переобладнанні і ремонті будівельної техніки, наданні низки супутніх послуг.

Продукція заводу призначена для підприємств гірничодобувної сфери (кар'єрів), цементних заводів, хлібоприймальних підприємств, енергетичного і агропромислового комплексів, житлово-комунальних господарств і приватного підприємництва.

У 2008 році на базі потужного у радянські часи підприємства «Вінницький завод тракторних агрегатів» було створено групу компаній «[http://www.vzta.com.ua Вінницький агрегатний завод]», до складу якого входить декілька підприємств. Основною продукцією є шестеренчасті насоси, рукави високого тиску, гідроциліндри. Після реорганізації значна частина території передана під ринок «Залізничний».

Вінницький завод «[http://www.pnevmatica.com.ua/o_kompanii.htm Пневматика]» спеціалізується на виробництві запасних частин та комплектуючих до тракторів та сільськогосподарської техніки (гідравлічні та пневматичні вузли).

З 1973 року працює завод «[http://vinnitsakristall.com/ Кристал]», який спеціалізується на обробці алмазів для ювелірної промисловості. За часів незалежності підприємство працювало з певними проблемами. Зрештою в 1992 обробку алмазів скоротили і більше уваги стали приділяти виробництву власних ювелірних виробів з діамантами, які відомі під торговою маркою «Вінниця-Кристал». Продукція відома у багатьох країнах ближнього та далекого зарубіжжя.

Виробнича Філія «Вінницька картографічна фабрика» Центру ДЗК (Державне підприємство «Державна картографічна фабрика»)<ref>{{Cite web |url=http://dkf.vn.ua/ |title=«Державна картографічна фабрика» |accessdate=8 квітень 2019 |archiveurl=https://archive.is/20130706183408/http://dkf.vn.ua/ |archivedate=6 липень 2013 |deadurl=yes }}</ref>&nbsp;— виробниче підприємство яке спеціалізується на виготовленні поліграфічної і картографічної продукції широкого спектра. Підприємство виготовляє картографічну продукцію, книжково-журнальну продукцію, бланкову продукцію та документи суворої звітності тощо.

На сьогодні Вінницька кондитерська фабрика входить до п'ятірки найбільших кондитерських підприємств України і є в складі корпорації «[[Roshen]]»<ref>{{Cite web |url=http://roshen.com/ua/about/factories/vinnitsa |title=Архівована копія |accessdate=31 липень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110902142855/http://roshen.com/ua/about/factories/vinnitsa |archivedate=2 вересень 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Випускається понад 100 найменувань кондитерських виробів, а загальний обсяг виробництва становить понад 100 тис. тонн у рік. Фабрика спеціалізується на виробництві вафельної і желейної продукції, глазурованих шоколадно-вафельних тортів, пористих шоколадних плиток. Крім того Вінницька фабрика випускає бісквітну продукцію, карамель, шоколадно-пралінові, глазуровані та збивні цукерки із різними смаками. У 2012 році У Вінниці відкрили другу в місті і одну з найбільших в Україні кондитерську фабрику корпорації «ROSHEN».

Польсько-українське підприємство «Барлінек Інвест» належить до підприємств групи Barlinek (Польща) і є найбільшим виробником тришарової паркетної дошки в Україні. Обсяг інвестицій у будівництво заводу «Барлінек» у Вінниці склав близько 75 млн $. Підприємство почало свою роботу в жовтні 2007 року. Виробнича потужність&nbsp;— 2&nbsp;млн м<sup>2</sup> тришарової паркетної дошки за рік. На заводі встановлено найсучасніше деревообробне обладнання від ведучих світових виробників. За рахунок цеху по виробництву гранульованого біопалива (пелету) продуктивністю 17 тис. тонн за рік, на заводі реалізована безвідходна технологія виробництва паркетної дошки. Кількість працюючих на виробництві&nbsp;— близько 850 чол. Завод «Барлінек Інвест» належить до найбільш потужних і екологічно чистих промислових підприємств України.

Вінницький олійножировий комбінат, який входить у промислову групу «Віойл». Продукція комбінату реалізовується в усій країні і за кордоном, зокрема у країнах Азії, Близького Сходу та Китаї. Наразі Вінницький олійножировий комбінат виробляє понад 40 видів продукції, якість якої щорічно підтверджує на провідних конкурсах України та Росії. Продукція комбінату має золоті і срібні відзнаки і так звані «Зірки якості».

Популярний хрін «Вінницький» з буряком та інші продукти харчування виготовляє [[Вінницька харчосмакова фабрика]].

Матеріальну сферу економіки міста представляють промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок, а нематеріальну&nbsp;— заклади освіти, охорони здоров'я, культури тощо. Динамічним розвитком характеризується сфера малого бізнесу. У місті [http://vinnica.info/nma-simple/lang-1/fla-index/tema-60/index.html працює 27 тис. приватних підприємців та близько 4 тис. малих підприємств]. Майже 2,8 тисяч підприємств здійснюють свою діяльність в сфері торгівлі та побутового обслуговування населення міста. Кількість суб'єктів господарської діяльності у розрахунку на 1000 жителів у динаміці збільшується. Чисельність юридичних осіб у 2005 році склала 30,04 одиниць, а чисельність приватних підприємців&nbsp;— фізичних осіб&nbsp;— 53,55 особи в розрахунку на 1000 жителів.

Кількість економічно активного населення досягає 106 тисяч осіб.

Станом на 01.11.2006 року в ДПІ у м. Вінниці зареєстровано 8885 платників податків&nbsp;— юридичних осіб. Фактично сплачують податки 6505 платників, або 73,2&nbsp;% від зареєстрованих. Фізичних осіб&nbsp;— платників податків на зареєстровано 23452 особи, в тому числі сплачують податки 19396 осіб, що становить 82,7&nbsp;%. За п'ять років сукупність об'єктів ЄДРПОУ зросла майже у двічі.

Обсяг інвестицій в основний капітал у 2006 році склав 928&nbsp;млн грн. Загальний обсяг [[Прямі іноземні інвестиції|прямих іноземних інвестицій]] в економіку міста з початку процесу інвестування становить понад 60&nbsp;млн дол. США. На Вінницю припадає близько чверті від всіх прямих вкладень в економіку регіону.

Міський бюджет у 2007 складався з доходів 513&nbsp;млн гривень і видатків в розмірі 505&nbsp;млн гривень. У 2010 році бюджет прийнятий в обсязі 940 мільйони гривень доходів та 920 мільйонів гривень видатків.<ref>{{Cite web |url=http://www.myvin.com.ua/ua/news/news_vin/politics/5665.html |title=Сесія міської ради схвалила бюджет Вінниці на 2010 рік |accessdate=25 травень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100528104653/http://www.myvin.com.ua/ua/news/news_vin/politics/5665.html |archivedate=28 травень 2010 |deadurl=yes }}</ref>

Упродовж 2011—2014&nbsp;р. [[Швейцарія]] надасть 16,08&nbsp;млн швейцарських франків (176,196&nbsp;млн грн.) для реалізації комплексного проекту з енергоефективності м. Вінниці. По 22,024&nbsp;млн грн. на реалізацію проекту буде спрямовано з міського бюджету і підприємством «Вінницяміськтеплоенерго». Проект передбачає комплексну модернізацію системи теплопостачання двох мікрорайонів обласного центру (у районі вул. Баженова (Тяжилов) і вул. Карла Маркса (Військове містечко)), а також підвищення рівня енергоефективності міської інфраструктури.

Серед заходів, які планується реалізувати в рамках проекту,&nbsp;— заміна старих труб тепломереж на попередньо ізольовані; виведення з експлуатації старих котельних із підключенням їх споживачів до потужніших, встановлення сучасних і ефективних котлів (у деяких випадках на альтернативних видах палива), створення більш як 100 індивідуальних теплопунктів.<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-467923.html Вінниця і Швейцарія реалізують спільний проект ]</ref>

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), внесених з початку інвестування в економіку міста, становив 114,6&nbsp;млн дол. США (станом на 01.10.2013&nbsp;р.). Інвестиції надійшли з 44 країн світу.

Обсяг зовнішньоторговельної діяльності станом на 01.12.2013&nbsp;р. склав 637,9&nbsp;млн дол. США, з яких обсяги експорту товарів&nbsp;— 362,4&nbsp;млн дол. США, імпорту&nbsp;— 275,5&nbsp;млн дол. США. Позитивне сальдо склало 86,9&nbsp;млн дол. США, зовнішньоторговельні операції здійснювались з 98 країнами світу.

2014 рік. Впроваджені нові технологічні лінії та технологічні процеси на ряді підприємств: ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика», ПрАТ «Вінницяпобутхім» ТОВ «Сперко—Україна», «Аграна Фрут Україна», ЗПВ «Вінтар», Підприємство «АВІС», «Поділлязалізобетон», «Нодкліфф», «Маяк», Державному підприємстві «Вінницятрансприлад», Вінницькому державному протезно-ортопедичному підприємстві.

Протягом року введено в експлуатацію реконструйовані приміщення: загальною площею 3,0 тис. м<sup>2</sup> (І черга) (на СУІП ТОВ «СПЕРКО Україна»), першого поверху макаронного цеху з прибудовою загальною площею 1,1 тис. м<sup>2</sup> (на ПрАТ «Вінницька макаронна фабрика»), виробничі приміщення загальною площею майже 0,1 тис. м<sup>2</sup> (на ПАТ «Вінницький завод фруктових концентратів і вин»), а також реконструйовану рампу в осях А-Б та виробничий корпус в осях А-И, місткістю 1202 палетомісць (на ПрАТ «Вінницяпобутхім»).

Освоєні нові види продукції в харчовій промисловості (цукерки желейні, печиво, шоколадні фігурки, цукерки шоколадні) загальною кількістю 48 видів, безалкогольний напій «Мохіто», вода питна «Струмок», сушки Вінницькі; виробів машинобудування та металообробки, серед яких теплові пушки потужністю 3,0 кВт, агрегати повітряно-опалювальні 9 кВт, 12 кВт модернізованої конструкції, автопаливозаправники АПЗ-49-457043, АПЗ-8-5434Х3, причіп-контейнеровоз СЗАП-8352, картоплекопалка КНО.000, автоцистерна для молока АЦ-3,5-6,1; ППКО «Оріон-4Т3.2 міні», ППКО «Оріон-4І3.2 міні», плити перекриття багатопустотні консольні типу ПБК довжиною від 2,4 до 9,0 метрів, сайдинг «Канада+», сайдинг вініловий Block House, сайдинг акриловий Block House, ортопедичне дитяче взуття<ref>[http://www.vmr.gov.ua/Branches/Lists/EconomicsBusinessAndInvestmens/ShowContent.aspx?ID=6]</ref>.

Станом на 01.04.2015&nbsp;р. обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг)&nbsp;— 807&nbsp;млн грн., що складає 31,8&nbsp;% від загальнообласного обсягу; на одну особу населення&nbsp;— 2167,5 грн.

У І кварталі завершено реконструкцію приміщення виробничого комплексу ПАТ «Маяк» (загальна кошторисна вартість 196,7 тис. грн.), розпочато реконструкцію котельні з заміною газового котла на КНВО «Форт» МВС України (загальна кошторисна вартість 1462 тис. грн.), розпочато капітальний ремонт приміщень ДП Вінницький завод «Кристал».

Обсяг іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), внесених з початку інвестування в економіку міста станом на 31.12.2014 року склав 123,8&nbsp;млн дол. США, в розрахунку на одиницю населення&nbsp;— 334 дол.

Обсяги експорту товарів склали 32&nbsp;млн дол. США, імпорту&nbsp;— 14&nbsp;млн дол. США. Баланс зовнішньої торгівлі залишається позитивним, і становить 18&nbsp;млн дол. [http://www.vmr.gov.ua/Branches/Lists/EconomicsBusinessAndInvestmens/ShowContent.aspx?ID=4]

== Транспорт ==
[[Файл:Tram Be 4 6 Mirage Vinnitsa 2009 G1.jpg|міні|Трамвай [[Verkehrsbetriebe Zürich]] [[VBZ Be 4/6 (Mirage)]]]]{{Детальніше|Транспорт Вінниці}}
[[Файл:Kater Vinn.jpg|міні|Теплохід «Пирогов» на Південному Бузі біля центрального мосту]]
Об'єкти транспортного сполучення Вінниці:
* Залізничний вокзал, що має сполучення з 23 областями України;
* Автовокзали;
* Автомобільні шляхи, зокрема в самій Вінниці 365,5&nbsp;км доріг, із яких 176,5 км&nbsp;— з асфальтобетонним покриттям, решта&nbsp;— з щебеневим та ґрунтовим (дані 2000-х років);
* [[Гавришівка (аеропорт)|Аеропорт «Гавришівка»]] підпорядковується трамвайно-тролейбусному управлінню. Станом на 2017 рік аеропорт приймає регулярні рейси за маршрутами Вінниця&nbsp;— Варшава, Вінниця&nbsp;— Тель-Авів, Вінниця&nbsp;— Анталія, Вінниця&nbsp;— Шарм-ель-Шейх та Вінниця&nbsp;— Подгориця.
* [[Велосипедні доріжки у Вінниці|Велосипедні доріжки]].

Міський [[громадський транспорт]] включає в себе:
* [[Вінницький трамвай|Трамвай]];
* [[Вінницький тролейбус|Тролейбуси]];
* [[Вінницький автобус|Автобуси]];
* Маршрутні таксі.

Також курсують річкові теплоходи.

Робота трамваїв та тролейбусів починається о 5:30 і закінчується о 24:00. Також для зручності пасажирів у 2012—2015&nbsp;рр. було оснащено автобуси, трамваї та 45 тролейбусів безкоштовним Wi-Fi<ref>[http://www.myvin.com.ua/ua/news/stuff/12962.html У перших вінницьких трамваях вже з'явився Wi-Fi]</ref>.

== Соціальна сфера ==
{{main|Житлово-комунальне господарство Вінниці}}
26 липня 2013 року [[Фокус (журнал)|журнал Фокус]] визнав Вінницю найкращим містом за рівнем життя в [http://focus.ua/society/276684/ Україні].

=== Освіта ===
Освітні заклади міста Вінниці:
* 50 дошкільних навчальних закладів<ref>{{Cite web |url=http://www.edu.vn.ua/dnz.html |title=Архівована копія |accessdate=26 лютий 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140226213016/http://edu.vn.ua/dnz.html |archivedate=26 лютий 2014 |deadurl=yes }}</ref> (49&nbsp;— комунальної форми власності та 1&nbsp;— державної (№&nbsp;39). Діє електронна реєстрація<ref>[http://www.vmr.gov.ua/TransparentCity/dnz/Lists/Content/ShowContent.aspx?ID=3 Офіційний сайт Вінницької міської ради]</ref> дітей до дошкільних навчальних закладів
* 37 комунальних та 4 приватних загальноосвітніх навчальних [https://web.archive.org/web/20150415051718/http://www.edu.vn.ua/school.html закладів];
** Навчально-виховний комплекс: спеціалізована середня загальноосвітня школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов&nbsp;— гуманітарна гімназія №&nbsp;1 імені М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова м. Вінниці".
** Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&nbsp;— гімназія №&nbsp;2 Вінницької міської ради
** Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&nbsp;— гімназія №&nbsp;6 Вінницької міської ради
** Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів&nbsp;— ліцей №&nbsp;7 Вінницької міської ради
** Фізико-математична гімназія №&nbsp;17
** Заклад «Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів №&nbsp;22 Вінницької міської ради»<ref>[http://sch22.edu.vn.ua/ Заклад "Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів №&nbsp;22 Вінницької міської ради]</ref>
** Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&nbsp;— гімназія №&nbsp;23 Вінницької міської ради
** Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&nbsp;— гуманітарно-естетичний колегіум №&nbsp;29 Вінницької міської ради
** навчально-виховний комплекс: середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів гімназія №&nbsp;30 ім. Тараса Шевченка<ref>[http://sch30.edu.vn.ua/ Офіційний сайт гімназії №&nbsp;30 у місті Вінниця]</ref>;
** загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів із спеціалізованими класами з поглибленим вивченням математики і фізики №&nbsp;34 Вінницької міської ради<ref>[http://sch34.edu.vn.ua/ Офіційний сайт школи №&nbsp;34]</ref>
** [[Вінницький технічний ліцей]];
* міжшкільний навчально-виробничий центр;
* спеціальна загальноосвітня школа&nbsp;— навчально-реабілітаційний центр.

Позашкільні освітні заклади:
* палац дітей та юнацтва;
* приватний заклад «Перспектива».

==== Вінницькі [[Вищий навчальний заклад|вищі навчальні заклади]] ====
* [[Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова]]
* [[Вінницький національний аграрний університет]]
* [[Вінницький національний технічний університет]]
* [[Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського]]
* [[Європейський університет]] (філія)
* [[Вінницький соціально-економічний інститут]]
* [[Вінницький технічний коледж]]
* [[Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету|Вінницький торговельно-економічний інститут]]
* [[Вінницьке училище культури і мистецтв]]
* [[Київський національний університет культури і мистецтв]] (філія)
* [[Донецький національний університет]]
* [[Вінницька філія Університету сучасних знань]]
* [[Вінницьке вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності]]

<gallery mode="packed-hover">
Вінниця, Медуніверситет 2016 005.jpg|[[Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова]]
Secondary_School_Vinnytsya_new.jpg|[[Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету|Торговельно-економічний інститут]]
Педуніверситет сьогодні1.JPG|[[Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського|Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського]]
ВНТУ, Головний корпус університету.JPG|[[Вінницький національний технічний університет]]
</gallery>

Викладацький потенціал міста&nbsp;— понад шеститисячний арсенал педагогічних кадрів, які працюють у 97 закладах, навчаючи і виховуючи понад 50 тисяч дітей (дані на поч. 2014 року).

=== Охорона здоров'я ===
У 2011 році галузь охорони здоров'я Вінниці зазнала реформування. З січня 2012 року комунальні заклади «Міські поліклініки» реорганізовані шляхом перетворення в Центри первинної медико-санітарної допомоги. Функціонує 5 таких центрів.
В Центрах надається первинна медична допомога лікарями загальної практики (сімейними лікарями), дільничними терапевтам та дільничними педіатрами дорослим та дітям.
Функціонує 2 міські клінічні лікарні, 1 міська лікарня «Центр матері та дитини», 2 клінічних пологових будинки, міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, комунальне підприємство «Медичний стоматологічний центр» та «Міська клінічна стоматологічна поліклініка».

Комунальне підприємство «Міський лікувально&nbsp;— діагностичний центр»<ref>[http://www.vinmedcentr.vn.ua/ Офіційний сайт Діагностичного центру]</ref>. Розпочав активну роботу з 18 вересня 2012 року. Створення сучасного діагностичного центру у місті Вінниці було підтримано Міністерством закордонних справ Держави Ізраїль, Фондом Петра Порошенка та Вінницьким міським головою Володимиром Гройсманом.

Обласна лікарня імені М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова.

== Природно-заповідний фонд ==

=== Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ===
[[Ботанічний сад «Поділля»]] (загальнодержавного значення), [[Дендрарій лісово-дослідної станції]], [[Музей-садиба М. І. Пирогова]], [[Парк ім. О. І. Ющенка]], [[П'ятничанський парк]], [[Центральний міський парк Вінниці]] (загальнодержавного значення)

=== Ботанічні пам'ятки природи ===
[[Алея вікових лип (Вінниця)|Алея вікових лип]] (частково), [[Алея горіха Зібольда]], [[Дуб-велетень (Вінниця)|Дуб-велетень]], [[Красень дуб]], [[Сосна Веймутова (8 шт.)]]

=== Комплексна пам'ятка природи ===
[[Музей-садиба М. Коцюбинського]]

=== Об'єкти на околицях Вінниці ===
[[Бук європейський (Михайлівське лісництво)|Бук європейський]], [[Горіх маньчжурський (пам'ятка природи)|Горіх маньчжурський]], [[Горіх чорний (Вінницьке лісництво)|Горіх чорний]], [[Кабачок (пам'ятка природи)|Кабачок]], [[Одинокий дуб]], [[Прибузька горішина]], [[П'ятничанське урочище]].

== Засоби масової інформації ==
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 19 всеукраїнських та регіональних радіостанцій: «[[УР1 (Перший канал)|1-й канал НРУ]] / Радіо ВІНТЕРА» (88.6 MHz), «[[Мелодія FM]]» (90.5 MHz), «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]» (90.9 MHz), «[[Power FM]]» (91.3 MHz), «[[Радіо П'ятниця]]» (92.0 MHz), «[[Авторадіо|Авторадіо-Україна]]» (100.3 MHz), «[[Ретро FM]]» (100.9 MHz), «[[Радіо Рокс|Радіо РОКС Україна]]» (101.4 MHz), «[[Хіт FM]]» (102.6 MHz), «[[Країна ФМ]]» (103.2 MHz), «Радіо Такт» (103.7 MHz), «[[Русское Радио Україна]]» (104.1 MHz), «Перець FM» (104.8 MHz), «[[Радіо Релакс]]» (105.9 MHz), «[[Наше радіо]]» (106.4 MHz), «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон]]» (107.0 MHz), «Лада FM» (107.4 MHz) та «[[Радіо «Ера»|Ера FM]]» (107.8 MHz). Більшість радіостанцій мовить з [[Вінницька телевежа|міської телевежі]].

Вінницькі телерадіокомпанії: [[Вінницька обласна державна телерадіокомпанія|Філія НСТУ "Вінницька регіональна дирекція «Вінтера»]]<ref>[http://www.vodtrk.com.ua/ Офіційний сайт Вінницької обласної державної телерадіокомпанії]</ref>та «[[ВІТА (телеканал)|ВІТА]]». ТРК «Вінниччина» припинила своє мовлення з початку липня 2015 року.

У Вінниці широкий спектр місцевих друкованих ЗМІ: «Газета по-українськи», «Місто», «20 хвилин», «[[Радіоінформ]]», журнали «Вінниця» та «Дитячий світ Вінниця», «Автохаус», «Поехали», «Афіша», «Fashion Week» та ін. Газета «[[Вінниччина (газета)|Вінниччина]]» заснована в [[1917]] році Вінницькою обласною радою, виходить двічі на тиждень накладом 30 тис. примірників і також поширюється на території Вінницької області.

== Культура ==

=== Театри, музика і фестивалі ===
[[Файл:Фонтан Рошен г винница.jpg|ліворуч|міні|300x300пкс|Плавучий [[фонтан Roshen]], що збудований в руслі річки [[Південний Буг]] поблизу острова [[Кемпа]] став одним з символів міста Вінниця та вже занесений до туристичних путівників по Україні<ref>http://www.myvin.com.ua/ua/news/events/15777.html</ref>]]
[[Файл:Performance art 2009 G2.jpg|міні|«Живі фігури» на святкуванні в місті [[День Європи|Дня Європи]]-[[2009]]]]
[[Файл:2.Музично-драматичний театр ім. М. К. Садовського.JPG|thumb|[[Вінницький музично-драматичний театр імені Садовського|Театр імені Миколи Садовського]]]]
[[Файл:Вінниця Літній театр.jpg|thumb|Літній театр в [[Центральний міський парк Вінниці|Центральному міському парку]]]]
Вінницький міський театр було збудовано [[1910]] року. Починаючи від [[1933]] року в місті працює постійна трупа, яка не переривала вистави навіть під час [[Друга Світова війна|Другої світової війни]]. Від [[1986]] року театр очолює Народний артист України В.&nbsp;Є.&nbsp;Селезньов. [[28 жовтня]] [[2004]] року [[Вінницький музично-драматичний театр імені Садовського|'''''музично-драматичний театр ім. М. Садовського''''']] отримав статус державного академічного театру.

[[Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик»|'''Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик»''']]&nbsp;— один з найстаріших в Україні. Він був заснований в жовтні [[1938]]&nbsp;р. Майже 40 років театр очолював всесвітньо відомий лялькар, заслужений діяч мистецтв України Володимир Шестак. Вінницький театр ляльок&nbsp;— лауреат багатьох міжнародних та українських конкурсів. В [[1999]] році за ініціативою театру «Золотий ключик» започатковано Міжнародний фестиваль лялькових театрів «Подільська лялька».
[[Файл:Pianoboy in Green Theatre 203220.jpg|міні|[[Pianoбой]]]]
У місті працює державна [[Вінницька обласна філармонія|обласна філармонія]], при якій діє концертний зал «Плеяда». У [[Центральний міський парк Вінниці|Центральному парку]] існують концертний зал «Райдуга» та літній театр.

Вінниця відома як місце проведення низки музичних фестивалів&nbsp;— «Міжнародні Дні джазової музики в Вінниці» (від [[1995]] року; на початку осені [[2009]] року відбувся вже XIV-й подібний захід<ref>''Мельник Віктор'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1501/164/52818/ ''Сміх крізь джаз''. Як у Вінниці на фестивалі з Бетховена, Шопена та Пуччіні зробили джазменів] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;180 за [[30 вересня]] [[2009]] року</ref>), благодійний рокфест «МУЗентропія» (від сер. 2000-х). Прикметною особливістю фестів у місті (переважно місцевих або всеукраїнських) є їхнє музичне спрямування на [[джаз]]і, [[рок]]у тощо. У 2000 році у Вінниці було засновано популярний український рок-гурт [[MLLM]].

Особлива увага приділена в місті і заходам з популяризації класичної музики. Так, вже традиційним став осінній міжнародний фестиваль під назвою «Музика в монастирських мурах»&nbsp;— щороку українські органісти разом із закордонними колегами збираються в римо-католицькому храмі Матері Божої Ангельської й виконують шедеври [[Орган (музика)|органної]] музики. Ідейним натхнеником, організатором і безпосереднім учасником заходу є художній керівник фестивалю, [[заслужений діяч мистецтв України]] [[Курков Георгій Володимирович|Георгій Курков]]<ref>''Городиська Ярина'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1499/219/52735/ ''У мурах зазвучить орган''. Вінницький храм збирає відомих органістів на щорічний фестиваль «Музика в монастирських мурах»] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;178 за [[26 вересня]] [[2009]] року</ref>.

Починаючи від травня [[1993]] року, щорік '''[[Вінницька обласна філармонія|Вінницькою обласною філармонією]]''' за підтримки місцевих органів влади проводиться '''Міжнародний музичний фестиваль класичної музики імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського та Н. Ф. фон Мекк''', який має статус міжнародного&nbsp;— до участі в заході запрошуються провідні професійні колективи та виконавці України і зарубіжжя. Обов'язковою умовою участі у фестивалі є виконання творів [[Чайковський Петро Ілліч|Петра Чайковського]] та композиторів епохи [[романтизм]]у [[19 століття|XIX століття]]. У [[2008]] році проведення заходу збіглося в часі зі святкуванням у Вінниці [[День Європи|Дня Європи]]<ref>[http://myradio.com.ua/news/149493 VII-й фестиваль імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського відбудеться у Вінниці]</ref>. Це свято теж є традиційним<ref>[http://www.vodtrk.com.ua/newsvincultura/3569 У День Європи в обігу будуть «Вінницькі євро»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // інф. за [[8 травня]] [[2009]] року на [http://www.vodtrk.com.ua/index.php Офіційний сайт Вінницької обласної державної телерадіокомпанії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090625050925/http://vodtrk.com.ua/index.php |date=25 червень 2009 }}</ref>.

З 1992 року щовесни у Вінниці проходить '''Дитячо-юнацький естрадний конкурс «Музична парасолька»'''.  Метою конкурсу є виявити талановиту молодь в жанрах сучасної естради. Участь приймають діти та молодь віком від 6 до 18 років. Конкурс проводиться у трьох номінаціях: естрадний вокал, вокальні ансамблі та хореографічні колективи, а також у трьох вікових категоріях: 6-10 років, 11-14 років, 15-18 років.<ref>http://www.vin.gov.ua/dep-smp/10484-dytiacho-iunatskyi-estradnyi-konkurs-muzychna-parasolka Дитячо-юнацький естрадний конкурс «Музична парасолька»</ref>  Автор ідеї проведення конкурсу артист театру і кіно, заслужений артист України [[Немченко Олександр Дмитрович|Олександр Нємченко]], співзасновник Вінницька обласна філармонія, З 2001 року конкурс здобув статус міжнародного. Участь у конкурсі беруть більше 700 учасників, вокалісти та хореографічні колективи з Прибалтики, Грузії, Казахстану, Нідерландів, Білорусі, Молдови, Польщі, Росії та багатьох регіонів України. «Музична парасолька» стала справжньою візитівкою Вінниччини, є одним  із найпрестижніших вокально-хореографічних конкурсів України.<ref>http://filarm.vn.ua/konkursi/muzichna-parasolka/</ref>

'''Кіно'''

Місто має давні традиції кінопоказів і функціонування [[кінотеатр]]ів. Кінотеатр на Соборній (тепер імені М. Коцюбинського) став одним із перших у країні з широкоформатним екраном і стереофонічним обладнанням. У [[1970-ті]], за даними [[УРЕ]], у Вінниці працювали 22 кінотеатри і кіноустановки<ref name="a">''Вінниця'' // {{УРЕ}}, Том 2., К., 1978, стор. 300</ref>. З економічними негараздами в [[1990-ті|1990-х рр.]] чимало з них припинили своє існування або змінили призначення. Так центральний міський кінотеатр «Росія» був перепрофільований, кінотеатр «Жовтень» демонтований під торговий центр. Але і нині Вінниця, в порівнянні з іншими облцентрами і великими містами країни, має значне число кінотеатрів.

У місті діють 5 [[кінотеатр]]ів:
* кінотеатр «Родина» (у самому середмісті);
* кінотеатр ім. М. Коцюбинського;
* автокінотеатр «Сьоме небо»;
* [https://web.archive.org/web/20150410175016/http://broadway.vn.ua/ BROADWAY];
* SmartCinema.
* Кінотеатр «Мир»
Кіносеанси відбуваються також у кіноконцертному залі «Райдуга» в [[Центральний міський парк Вінниці|Центральному міському парку]].

==== Фільми відзняті у Вінниці ====
* Єврейське щастя (1925)
* Товариші під знаком едельвейса (1942&nbsp;р.)(уривок)
* [[Подвиг розвідника]] (1947)
* Стежки-дорожки (1963)
* Пригоди Толі Клюквіна (1964)
* Увазі громадян та організацій (1965)
* Зухвалість (Дерзость) (1971)
* Фатальна помилка
* Покута
* Безбатченко (Безотцовщина) (1976) (уривок)
* [https://www.youtube.com/watch?v=k0Oyax0vTDw Розклад на завтра] (1976)
* Людмила (1982) (уривок)
* Далекий голос зозулі(1985) (уривок)
* [[Нині прославився син людський (фільм)|Архієрей]] (1990)
* [[Далекий постріл]] (1991)

=== Музеї ===
У Вінниці функціонує близько десяти [[Музей|музеїв]]:
[[Файл:The European Museum Night.JPG|міні|Європейська Ніч музеїв у Вінницькому обласному художньому музеї]]
* [[Вінницький обласний краєзнавчий музей]]&nbsp;— найбільше в області зібрання матеріалів з історії, етнографії та культури Вінніччини;
* [[Вінницький обласний художній музей]];
* [[Військово-історичний музей Повітряних сил Збройних сил України]];
* [[Національний музей-садиба М. І. Пирогова]];
* [[Вінницький літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського]];
* [[музей «Мій край Поділля»]];
* [[Музей гончарного мистецтва О. Г. Луцишина]];
* музей воїнів Вінниччини, загиблих в Афганістані (у сквері Козицького);
* історико-меморіальний музей політичних в'язнів (вул. Коперника, 1);
* [[Музей вінницького трамваю]]<ref>http://museum.depo.vn.ua/</ref> (Хмельницьке шосе, 29, територія трамвайного депо)
* Авто-мото-вело-фото-теле-радіо музей<ref>{{Cite web |url=http://putevoditel.in.ua/avto-moto-velo-foto-tele-radio-muzey/ |title=Архівована копія |accessdate=8 жовтень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150922095016/http://putevoditel.in.ua/avto-moto-velo-foto-tele-radio-muzey/ |archivedate=22 вересень 2015 |deadurl=yes }}</ref>
* Музей Почесних громадян міста Вінниця (проспект Юності, 10/23)
* Музей Великої Вітчизняної війни (поруч зі ставкою «Вервольф»)
* Музей української марки ім. Якова Балабана

==== Міські заклади культури ====
[[Файл:Библиотека им. К. А. Тимирязева (Винница).JPG|міні|[[Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Тімірязєва]]]]
* [[Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Тимірязєва|Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.&nbsp;А.&nbsp;Тімірязєва]]
* [[Вінницька дитяча художня школа]]
* Вінницьке обласне об'єднання творчої молоді «Погляд в майбутнє»[http://b2btoday.com.ua/id/2568922]
* Вінницький міський центр художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок»[http://barvinok-dance.at.ua/index/0-5]
* Вінницька дитяча школа мистецтв «Вишенька»[http://old.vmr.gov.ua/info.aspx?langID=1&pageID=27704]
* Академічний міський камерний хор «Вінниця»[http://old.vmr.gov.ua/info.aspx?langID=1&pageID=107]
* Міський естрадно-духовий оркестр «Він Бенд»[http://old.vmr.gov.ua/info.aspx?langID=1&pageID=26594]
* Комунальне підприємство «Центр концертних та фестивальних програм»[http://old.vmr.gov.ua/info.aspx?langID=1&pageID=27705]
* Вінницька міська централізована бібліотечна система[http://old.vmr.gov.ua/info.aspx?langID=1&pageID=347]
* Вінницька міська музична школа №&nbsp;1[http://vinmuz.ucoz.ua/]
* Вінницька міська музична школа №&nbsp;2[http://www.vmr.gov.ua/Lists/CitiesCulture/ShowContent.aspx?ID=9][http://mistinfo.com/dityacha-myzichna-shkola-2-946/]
* [[Вінницький державний академічний музично-драматичний театр імені Садовського]]
* Міський палац мистецтв «Зоря»[http://old.vmr.gov.ua/info.aspx?langID=1&pageID=108]
* [[Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик»]]
* [[Вінницька обласна філармонія]]

==== Творчі об'єднання ====
* Вінницька обласна організація Національної спілки фотохудожників України
* [[Фотоклуб «Обрій»|Вінницький Народний клуб фотомистецтва «Обрій»]]
* Вінницька обласна організація Національної спілки художників України
* Вінницька обласна організація [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]]
* Літературна творча спілка «Елітер»[https://web.archive.org/web/20131212211238/http://eliter.org.ua/publ/po_oblastjakh/vinnicka_oblast/42]
* Вінницька обласна організація [[Всеукраїнська творча спілка «Конгрес літераторів України»|Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України»]]

== Спорт ==
[[Файл:Wolves vs Slavs 2015 G06.jpg|міні|«[[Вінницькі вовки]]»]]
[[Футбол]] у місті представлений [[Футбольний клуб|командою]] [[Нива (Вінниця)|ФК «Нива»]], яка веде свою історію від 1958 року і у 1990-х виступала у Вищій лізі [[Чемпіонат України з футболу|Чемпіонату України з футболу]], а у сезоні 1996/1997 брала участь у [[Кубок Кубків УЄФА|Кубку Кубків]] [[УЄФА]]. Після цього клуб зазнав фінансових труднощів, змін власників, реорганізації і відродження; зараз команда грає у [[Чемпіонат України з футболу#Перша ліга|першій лізі]] української футбольної першості. Домашньою ареною клуба є багатофункціональний [[Центральний міський стадіон (Вінниця)|Центральний міський стадіон]], що вміщує 24 000 глядачів, а також стадіон тренувальної бази СК «Нива», відкритий на початку 2010 року. Трибуни стадіону, який має поле зі штучним покриттям, вміщують 3,5 тисячі глядачів.

[[Файл:Винница. Торговый центр..JPG|thumb|left|[[Sport Life]] фітнес-клуб у ТСК «Магі-Гранд»]]
Вінниця є базою збірної України з хокею на траві&nbsp;— тут «прописані» 2 провідні українські команди&nbsp;— «[[Хокейний клуб Олімпія-Колос-Секвойя]]» і «[[Динамо-ШВСМ-ВДПУ]]».
Розвивається [[американський футбол]], його представляє створена ще [[1996]] року команда «[[Вінницькі вовки]]»<ref>{{Cite web |url=http://www.af.vn.ua/ |title=Сайт команди «Вінницькі Вовки» |accessdate=30 червень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140516191340/http://af.vn.ua/ |archivedate=16 травень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

У Вінниці розвивається чоловічий та жіночий волейбол. Нині у Суперлізі виступає жіночий волейбольний клуб «[[Кряж-Медуніверситет]]». У турнірі вищої ліги серед чоловіків виступає команда «[[СДЮСШ-ВНАУ]]», а у турнірі першої ліги&nbsp;— «СДЮСШ-ВНАУ-2».

Значною подією спортивного і культурного життя Вінниці стало майже одночасне відкриття всередині [[2008]] року 2 критих ковзанок зі штучною кригою&nbsp;— льодовий палац «Айс-Авеню» (вул. Порика. 27-а) і льодова арена «Льодовий клуб» (у [[Центральний міський парк Вінниці|Центральному парку]])<ref>[http://www.myvin.com.ua/ua/news_vin/archive/korisno/486 Спекотне літо містяни можуть провести на ковзанах]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // інф. за 12 травня 2008 року на [http://www.myvin.com.ua/ ''www.myvin.com.ua'' «Моя Вінниця», інформаційний портал]</ref>. Причому обидві ковзанки відкриті як для спортсменів-початківців, так і аматорів та усіх охочих, тут також планується проведення усіляких заходів, шоу-програм і святкувань міського і державного значення; проте головним завданням льодових арен, безперечно, є стимулювання розвитку спорту в місті. Так, за своєрідним «розподілом»&nbsp;— більша і серйозніша ковзанка «Айс-Авеню» відразу стала «домашньою» для місцевих хокейних клубів «Гайдамаки», що виступають у Прем'єр лізі та[[ХК Патріот (Вінниця)|«Патріот»]]<ref>[http://vinhockey.org/content/view/34/1/ З почином!] на [http://vinhockey.org/index.php Офіційний сайт Вінницької обласної Федерації хокею з шайбою]</ref>, ареною проведення не лише міської хокейної першості, а й хокейного турніру «Кубок Айс-Авеню»; тоді як на ковзанці «Льодовий клуб» наприкінці [[2008]] року було відкрито приватну школу [[Фігурне катання|фігурного катання]] Дмитра Дмитренка (славного українського фігуриста, чемпіона Європи)<ref>[http://www.vodtrk.com.ua/newsvinsport/2924 Чемпіон Європи Дмитро Дмитренко навчає вінничан фігурного катання]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // повідомл. за [[24 листопада]] [[2008]] року на [http://www.vodtrk.com.ua/ Офіційний сайт Вінницької обласної державної телерадіокомпанії]</ref>.

Серед видатних спортсменів, які представляють Вінницю чемпіонка Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні легкоатлетка Наталя Добринська, Інна Осипенко-Радомська&nbsp;— веслувальниця на байдарках (бронза на Олімпійських іграх в Афінах 2004-го (байдарка четвірка, 500 м), золото на Олімпійських іграх в Пекіні 2008-го (байдарка одиночка, 500 м) та срібна медаль у Лондоні 2012-го) та інтерконтинентальний чемпіон з боксу в напівважкій вазі за версією WBA [[Узелков В'ячеслав Валентинович|В'ячеслав Узєлков]].

== Архітектура ==
[[Файл:Вул. Козицького, 18 DSC 1707.JPG|міні|Будинок по вул. Козицького, 18]]
Забудова історичного центру Вінниці характеризується низкою цікавих тенденцій і особливостей.
[[Файл:Психіатрична лікарня DSC 1164.JPG|міні|Психіатрична лікарня]]
[[Єрусалимка]]&nbsp;— квартал місцевої [[Євреї|єврейської]] бідноти є взірцем т.&nbsp;зв. «''єврейського містечкового бароко''», притаманного для Східного [[Поділля]], що почало формуватися від кінця [[XVIII століття]]. Наприкінці [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початку [[ХХ століття]] у Вінниці, як і повсюдно в тодішній [[Україна|Україні]] пануючим є ''[[еклектизм]]'', крім того характерною особливістю архітектурного обличчя історичного центру Вінниці стало використання у міській житловій і громадській архітектурі в [[1910-ті|1910]]—[[1930-ті|30]]-х рр. загальноєвропейських [[Мода|модних]] архітектурних стилів, в першу чергу, стилю ''[[модерн]]'' (кол. готель «Савой», будинки на вулицях Козицького, Пушкіна тощо), а також ''[[конструктивізм]]у'' (кінотеатр на Соборній, 35, зараз ім. М. Коцюбинського, арх. Р.&nbsp;М.&nbsp;Риков, у [[1950-ті]] перебудований).

За [[СРСР]] у місті дещо перебудовано у [[1950-ті|1950]]—[[1960-ті|60]]-ті рр. (в тому числі у т.&nbsp;зв. ''сталінському бароко''), а також збудовано чимало громадських будівель (залізничний вокзал, музично-драматичний театр, палац піонерів (архітектор [[Гуревич Мануїл Захарович|М.&nbsp;З.&nbsp;Гуревич]]), поштамт, спортивний комплекс) та житлових комплексів (''Вишенька'')<ref name="a"/>.

За незалежності (від кінця 1990-х рр.) у місті будуються культові споруди, торговельні комплекси, нові житлові будинки тощо.

{{main|Пам'ятки історії Вінниці|Пам'ятки археології Вінниці}}
У Вінниці нараховується 28 пам'яток (43 об'єкти) історії, включених до реєстру.
На території Вінниці перебувають під охороною держави 13 пам'яток археології.

{{main|Перелік пам’яток архітектури і містобудування Вінниці}}
Перелік пам'яток архітектури і містобудування Вінниці нараховує 121 об'єкт, з яких 11&nbsp;— національного значення. Найвизначнішими історико-архітектурними пам'ятками Вінниці є:
* Домініканський монастир, [[1624]]&nbsp;— дерев'яний, входив до складу оборонного комплексу Мури (комплекс укріплень [[17 століття|XVII&nbsp;ст.]]). В [[1760]] році за проектом італійського архітектора [[Паоло Фонтана|Паоло Фонтани]] перебудований в цегляний [[костьол|костел]]. Монастир закрито в [[1831]] році після польського [[Листопадове повстання (1830—1831)|Листопадового повстання]]. Збереглися: костел, печери і оборонна вежа. До [[1991]] року використовувався як зал органної музики. Нині&nbsp;— [[Свято-Преображенський собор (Вінниця)|Свято-Преображенський собор]] на центральній вулиці міста.
* Францисканський [[Костел Святої Діви Марії Ангельської (Вінниця)|костел Святої Діви Марії Ангельської]], [[1760]]&nbsp;— цегляний, прямокутний. Збудований в стилі тосканського [[бароко]]. Збереглися фрагменти настінного живопису [[XVIII]]&nbsp;ст.
* Єзуїтський монастир, [[1610]]—[[1617]]&nbsp;— входив до складу оборонного комплексу Мури. На його території: костел, колегіум, келії. Нині&nbsp;— [[Вінницький краєзнавчий музей|краєзнавчий музей]] і обласний архів.
* Миколаївська церква, [[1746]] (дзвіниця, [[19 століття|XIX&nbsp;ст.]])&nbsp;— дерев'яна, трьохглава. Під час реставрації [[1970]] року відновлені форма та основні конструкції, аркада-галерея. Споруда&nbsp;— один з найкращих зразків народної дерев'яної архітектури. Поряд&nbsp;— відреставрована дзвіниця. Тепер&nbsp;— філіал краєзнавчого музею.
* [[П'ятничани (маєток)|Садиба в П'ятничанах]], [[18 століття|XVIII&nbsp;ст.]]&nbsp;— до комплексу входять споруди XVIII&nbsp;ст.: палац, флігель, павільйон. Розміщені в парку серед численних порід хвойних та листяних дерев.

<gallery mode="packed">
Свято-Преображенський кафедральний собор г.Винница.jpg|[[Спасо-Преображенський собор (Вінниця)|Спасо-Преображенський собор]], колишній костел Домініканів.
Єзуїтський Костьол DSC 4218.JPG|[[Єзуїтський монастир (Вінниця)|Єзуїтський монастир]]
Вінниця - Миколаївська церква P1090357.JPG|[[Микільська церква (Вінниця)|Микільська церква]]
Vinnytsia sadyba v Piatnychanah SAM 0438.JPG|[[П'ятничанський замок]]
Садиба Пирогова!.JPG|[[Національний музей-садиба М. І. Пирогова|Садиба Пирогова]]
Психіатрична лікарня DSC 1234.JPG|Психіатрична лікарня
</gallery>

{{Докладніше|Пам'ятники Вінниці|Пам'ятки монументального мистецтва Вінниці}}
У Вінниці значне число [[пам'ятник]]ів. Особливо багато їх, зокрема доволі велика (10 погрудь) «Алея бюстів видатних земляків», у [[Центральний міський парк Вінниці|Центральному міському парку]]. До яскравих монументів радянської доби належать: ''Меморіальний комплекс Слави'' ([[1958]]), пам'ятник М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогову ([[1971]]); до прикметних монументів часів незалежності (після [[1991]] року)&nbsp;— [[Пам'ятник Василю Стусу (Вінниця)|пам'ятник Василю Стусу]] ([[2002]]) і пам'ятний знак «Пісня» ([[2005]]).

Спробу влаштування своєрідної «Алеї зірок», викарбуваних на бруківці на вулиці Козицького, просто навпроти будівлі мерії, де зірки оплачувалися комерційними фірмами або й окремими заможними громадянами, що було здійснено в 2-й половині [[2000-ні|2000-х років]], було визнано недієздатною, тож донині не залишилось жодної «зірки».

== Міжнародна співпраця ==
У вересні 2012 року в рамках дводенного державного візиту до України з робочою поїздкою до Вінниці вперше завітав президент Республіки Польща пан [[Броніслав Коморовський]].<ref>[http://vinnichina.info/article-1703 Уперше у Вінниці&nbsp;— Президент Польщі]</ref> Програма перебування Броніслава Коморовського у Вінниці була насиченою. Зокрема, керівник сусідньої держави зустрівся з очільниками обласної та міської влади та взяв участь у церемонії покладання квітів до пам'ятної дошки польському державному діячеві [[Юзеф Пілсудський|Юзефу Пілсудському]]. Далі в обласній філармонії відбулася зустріч Броніслава Коморовського з представниками польської діаспори в Україні.

Йдеться про етнічних поляків, котрі проживають на території Вінницького консульського округу&nbsp;— керівників художніх ансамблів, вчителів польської мови, підприємців, духовенство, представників культури, науки і спорту. На честь приїзду високого гостя відбулася презентація мистецького доробку польських національних товариств Хмельниччини, Вінниччини та Житомирщини, а також ансамблю народного танцю «Барвінок». Пан Коморовський цікавився не лише культурою, а й економікою, тим більше, що на Вінниччині працює одне із ефективних україно-польських підприємств «Барлінек-Івест», на якому і побував польський президент.

2010 у місті відкрито Генеральне Консульство Республіки [[Польща]].<ref>{{Cite web |url=http://www.misto.vn.ua/ua/home/podii/1482 |title=Вінниця стала консульським містом |accessdate=17 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131227160401/http://www.misto.vn.ua/ua/home/podii/1482 |archivedate=27 грудень 2013 |deadurl=yes }}</ref>

2017 у місті відкрито Почесне Консульство Республіки [[Молдова]].<ref>{{Cite news|url=http://vezha.vn.ua/welcome-club-u-vinnytsi-vidkryly-pochesne-konsulstvo-respubliky-moldova/|title=Welcome to the club: у Вінниці відкрили Почесне консульство Республіки Молдова - Вежа - Вінницький інформаційний портал|date=2017-04-28|language=uk-UA|work=Vежа|accessdate=2017-05-19}}</ref>

Вінниця має сім офіційних [[Міста-побратими|побратимів]]<ref>[http://www.vmr.gov.ua/Lists/VinnytsyaCity/ShowContent.aspx?ID=9 Міста-побратими&nbsp;— Офіційний сайт Вінницької міської ради]</ref>.
* [[Кельце]], {{POL}}
* [[Пітерборо]], {{GBR}}
* [[Бірмінгем (Алабама)|Бірмінгем]], {{USA}}
* [[Рибниця]], {{MDA}}
* [[Бурса (місто)|Бурса]], {{TUR}}
* [[Бат-Ям]], {{ISR}}
* [[Паневежис]], {{LTU}}

== Люди, пов'язані з містом та областю ==

=== XVII—XVIII&nbsp;ст. ===
* [[Богун Іван]]&nbsp;— козацький полководець;
* [[Паоло Фонтана]] (1696—1765)&nbsp;— волинський [[архітектор]] доби [[бароко]] (у Вінниці створив Костел оо. Домініканів&nbsp;— нині [[Спасо-Преображенський собор (Вінниця)]];
* [[:pl:Marcin_Grocholski|Marcin Grocholski]];

=== XIX&nbsp;ст. ===
* [[Кішка Петро Маркович]]&nbsp;— легендарний матрос-розвідник, учасник Кримської війни, народився в с. Ометинці (Заметець) Немирівського району Вінницької області;
* [[Пирогов Микола Іванович]] (1810—1881)&nbsp;— засновник сучасної військово-польової медицини та анестезії; проживав та помер у Вінниці;
* [[Пржецлавський Костянтин Леонардович]] (1828—1876)&nbsp;— художник, якому позував [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]; нар. у Вінниці;
* [[Чайковський Петро Ілліч]]&nbsp;— композитор зі світовим визнанням;

=== XIX—XX&nbsp;ст. ===
* [[Альтман Натан Ісайович]] (1889—1970)&nbsp;— художник-кубіст;
* [[Артинов Григорій Григорович]] (1860—1919)&nbsp;— перший вінницький архітектор; проживав та помер у Вінниці;
* [[Вікул Сергій Павлович]]&nbsp;— член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]];
* [[Голіцинський Клавдій Миколайович]]&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]];
* [[Коновкін Валерій Георгієвич|Коновкін Валерій Георгійович]]&nbsp;— полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 215 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>;
* [[Коцюбинський Михайло Михайлович]]&nbsp;— відомий український письменник; нар. та проживав у Вінниці;
* [[Чорноморець Володимир Павлович]]&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]];
* [[Якерсон Семен Самійлович]]&nbsp;— сотник [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]];
* [[:pl:Adam_Remigiusz_Grocholski|Adam Remigiusz Grocholski]];
* [[:pl:Ksawery_Grocholski|Ksawery Grocholski]];
* [[:pl:Maria_Grocholska|Maria Grocholska]];

=== XX&nbsp;ст. ===
* [[Біндер Матвій Борисович]] (1888—1959)&nbsp;— архітектор;
* [[Бевз Іван Васильович]] (1903, м. Темрюк, Краснодарський край-1943, Вінниця)&nbsp;— Герой Радянського Союзу, керівник Вінницької міської підпільної організації в період [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]];
* [[Бронштейн Матвій Петрович]] (1906, Вінниця, Російська імперія&nbsp;— 18 лютого 1938)&nbsp;— радянський фізик-теоретик, автор перших робіт з [[Квантова механіка|квантової теорії]] [[Гравітація|гравітації]], відомий своїми роботами в області релятивістської квантової теорії, [[Астрофізика|астрофізики]], [[Космологія|космології]], [[Квантова електродинаміка|квантової електродинаміки]], теорії тяжіння;
* [[Белканія Север'ян Павлович]] (1914, Грузія-1998, Вінниця)&nbsp;— [[Заслужений лікар України]], [[Заслужений залізничник України]], колишній доцент медичного університету, учасник партизанського руху на Вінниччині. Проживав та працював У Вінниці;
* [[Будкер Герш Іцкович]](1 травня 1918, Мурафа, Вінниччина&nbsp;— 4 липня 1977, Новосибірськ (РФ)&nbsp;— радянський [[фізик]], академік АН СРСР, засновник і перший директор Інституту [[Ядерна фізика|ядерної фізики]] Сибірського відділення АН СРСР, номінант [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]], автор численних відкриттів і винаходів в області [[Фізика плазми|фізики плазми]] і [[Фізика прискорювачів|фізики прискорювачів]]. Навчався у Вінницькій середній школі;
* [[Береговий Георгій Тимофійович]]&nbsp;— фронтовий льотчик і космонавт, двічі Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Вінниці;
* [[Гагарін Юрій Олексійович]] (1934—1968)&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]], перший у світі [[льотчик-космонавт]], почесний громадянин Вінниці;
* [[Жовтіс Олександр Лазарович]]&nbsp;— шевченкознавець, член міжнародного ПЕН-клубу;
* [[Костецький Ігор]]&nbsp;— письменник, перекладач, член міжнародного ПЕН-клубу, у 1919—1924 роках, жив у Вінниці;
* [[Мархель Роман Романович]]&nbsp;— [[архітектор]] Вінниці та Вінницької області. Автор одного з символів міста&nbsp;— вінницької арки;
* [[Павличенко Тиміш Карпович]] (1892—1958)&nbsp;— український поет, учений, визначний громадський і культурний діяч. Член Центральної Ради (1917—1918). Навчався у Вінниці. Дійсний член [[УВАН]] і [[НТШ]].
* [[Ратушна Лариса Степанівна|Ратушна Лариса Степанівна (Ляля Ратушна)]]&nbsp;— у роки війни учасниця Вінницького підпілля, Герой Радянського Союзу;
* [[Рябчинська Юлія Петрівна]]&nbsp;— українська веслярка, байдарочниця, [[олімпійська чемпіонка]];
* [[Стельмах Михайло Панасович]]&nbsp;— український радянський письменник.

=== XX—XXI&nbsp;ст. ===
* [[Барбак Оксана Петрівна]]&nbsp;— українська поетеса;
* [[Борозєнцев Леонід Леонідович]]&nbsp;— український російськомовний поет;
* [[Броварна Юлія Валентинівна]]&nbsp;— українська поетеса;
* [[Бортняк Анатолій Агафонович]]&nbsp;— український поет. Член Спілки письменників України з 1965 року;
* [[Гройсман Володимир Борисович]]&nbsp;— український політик. Міський голова Вінниці 2006—2014&nbsp;рр. Віце-прем'єр-міністр України в 2014 році. 12-й Голова Верховної ради України. Прем'єр-міністр України з 14 квітня 2016 року;
* [[Васкевич Анатолій Мар'янович]]&nbsp;— український художник;
* [[Жембровський Денис Вікторович]]&nbsp;— майор МВС України, загинув 10 лютого 2015 в [[Краматорськ]]у. В листопаді 2015-го у Вінниці відкрито пам'ятну дошку<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=wPJYMCEKp6Q Відкрито меморіальну дошку пам'яті Денису Жембровському]</ref>;
* [[Зайцева Ольга Віталіївна]]&nbsp;— [[Україна|українська]] [[поетеса]];
* [[Каневський Владислав Володимирович]]&nbsp;— український дипломат. Генеральний консул України в Любліні. Тимчасовий Повірений у справах України в Республіці Польща;
* [[Кашпіровський Анатолій Михайлович]]&nbsp;— психотерапевт, який став відомим у 1989 році, завдяки т.&nbsp;зв. «телесеансам психотерапії»; навчався та працював у Вінниці;
* [[Кобленко Вікторія]]&nbsp;— нідерландська актриса, телеведуча та коломніст;
* [[Ковальчук Олександр Михайлович]]&nbsp;— художник декоративно-прикладного мистецтва. Член Національної спілки художників України;
* [[Коцюбинська Михайлина Хомівна]]&nbsp;— український філолог та літературознавець; нар. у Вінниці;
* [[Лебедєва Лілія Георгіївна]]&nbsp;— український живописець. Член Національної спілки художників України з 1973&nbsp;р.;
* [[Лисенко Анатолій Григорович]]&nbsp;— радянський і російський телеведучий;
* [[Макарій (Свистун)|Митрополит Макарій (Свистун)]];
* [[Валерій Марценюк]]&nbsp;— український письменник, член Національної спілки журналістів України;
* [[Нижник Ілля Ігорович]]&nbsp;— український шахіст, гросмейстер (2011);
* [[Орленко Андрій Вікторович]]&nbsp;— [[продюсер]], [[тележурналіст]], [[літератор]];
*[[Паламарчук Дар'я Василівна]] - еко-активістка, громадська діячка, модель, поетеса, письменниця;
* [[Плясовиця Юрій Олексійович]]&nbsp;— український архітектор і письменник;
* [[Порошенко Петро Олексійович]]&nbsp;— Президент України; обирався депутатом від одного з округів Вінниці, має бізнес у Вінниці;
* [[Прусс Валерій Валентинович]]&nbsp;— український артист, Народний артист України;
* [[Рябий Микола Олександрович]]&nbsp;— український письменник, відомий [[прозаїк]], [[публіцист]], [[перекладач]];

* [[Селезньов Віталій Євдокимович]]&nbsp;— український артист, Народний артист України, головний режисер Вінницького академічного музично-драматичного театру; прозаїк, поет, драматург;
* [[Сенкевич Олександр Анатолійович]]&nbsp;— український [[веслувальник (весляр) байдарочник]], [https://ru.wiktionary.org/wiki/байдарочник байдарочник];
* {{нп|Таратута Юлія Леонідівна||ru|Таратута,_Юлия_Леонидовна}}&nbsp;- відома російська журналістка, головний редактор онлайн-видання Wonderzine. Народилася і вчилася у Вінниці. Мешкає у [[Москва|Москві]];
* [[Таращук Петро Всеволодович]]&nbsp;— відомий [[Українці|український]] [[перекладач]] (переклав понад [[40]] книг популярних [[Європа|європейських]] [[письменник]]ів);
* [[Татчин Сергій Олександрович]]&nbsp;— художник та поет;
* [[Шаповал Максим Михайлович]] (1978—2017)&nbsp;— генерал-майор Збройних сил України, начальник спеціального резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно).
* [[Шаповал Олександр Юрійович]]&nbsp;— велогонщик;
* [[Шварцзойд Сергій Юрійович]]&nbsp;— український сценарист;
* [[Штофель Дмитро Хуанович]]&nbsp;— [[Україна|український]] [[поет]];
* {{нп|Шуров Ігор Віуленович||ru|Шуров,_Игорь_Виуленович}}&nbsp; [http://igorshurov.art/ru/vita/ (30.09.1958)] &nbsp;— український сценарист, художник, поет, [[казкар]];
* [[Шуров Дмитро Ігорович ]]&nbsp;— український музикант, піаніст;
* [[Янголь Олексій Григорович]]&nbsp;— заслужений художник України;
* [[Левада Юрій Олександрович]]&nbsp;— відомий радянський та російський соціолог та політолог, доктор філософських наук; нар. у Вінниці;
* {{нп|Векслер Сергій Мейлехович||ru|Векслер,_Сергей_Мейлехович}} (22.05.1961)&nbsp;— кіноактор («Мама, не горюй», «Антикиллер 1-2 части», «Есенин», «Дальнобойщики», «Кремень» та ін.). Народився у Вінниці. Мешкає у [[Москва|Москві]];
* [[Немченко Олександр Дмитрович]] (12.11.1953)&nbsp;— український кіноактор, актор театру, відомий завдяки фільмам «В бой идут одни старики», «Комбаты».

== Примітки ==
{{reflist|4}}
{{Вікіпосилання
|Тема               = Вінниця
|Вікісховище        = Category:Vinnytsya
|Проект             = Вінниця
|Проект-зображення  = Coat of Arms Vinnitsia Small.png
}}

== Література ==
* {{ВТ-ЕСБЕ|Винница, город}}
* {{SgKP|XIII|553|Winnica}}.— S. 553—559. {{ref-pl}}
* ''Вінниця'' // {{УРЕ}}, Том 2., К., 1978, стор. 299—300.
* {{книга
 |автор             = 
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Вінниця. Фотоальбом
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = Упорядник та автор статті В. Ф. Корицький. Фото О. С. Гордієвича
 |видання           = 
 |місце             = Київ
 |видавництво       = «Мистецтво»
 |рік               = 1982
 |сторінок          = 96
}} {{ref-uk}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
*''Д.&nbsp;С.&nbsp;Вирський''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vinnytsia_mst Вінниця] // {{ЕІУ|1|568}}

''С.&nbsp;О.&nbsp;Царенко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34658 Вінниця] / {{ЕСУ}}

* [http://www.vmr.gov.ua/ Офіційний сайт Вінницької міської ради]

*[http://www.vincult.org.ua/ Сайт Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації]
*Сайт про позитивні події міста vinnytsia.eu [https://vinnytsia.eu/ua/news]
*Сайт про політичні новини [https://yes-vinnytsia.com.ua/uk yes-vinnytsia]
*Сайт про тенденції/тренди в місті (культурні, музичні, інформаційні) в місті [https://vinnytsia-trend.in.ua/uk vinnytsia-trend]
*Сайт про прогнози змін у місті у найближчі роки [https://vinnytsia-future.com.ua/uk vinnytsia-future]
*Cайт про екологічні питання [https://vinnytsia.name/uk vinnytsia.name]
*Сайт про бізнес/освіту/роботу [https://vinnytsia.one/uk vinnytsia.one] 
*Сайт про спорт, культуру та новаторство [https://ivinnychanyn.com ivinnychanyn.com]
*Сайт про корисні та цікаві поради для жінок [https://vinnychanka.info/uk vinnychanka.info]
*Сайт про талановитих мешканців міста і зіркових виходців [https://vinnytski.info/uk vinnytski.info]
*[http://www.myvin.com.ua/ Інформаційний портал «Моя Вінниця»]
*[http://depo.vn.ua/ Сайт міського громадського транспорту (всі новини, детальні розклади і схеми, а також можливість задати питання]
* Стаття Вінниця [http://imsu-vinnycja.com/ Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.&nbsp;— 630 с.)
*[http://inspired.com.ua/columns/modern-vinnytsia/ ''Олександр Кащавцев''. Передова Вінниця: досвід благоустрою. // Інтернет-журнал Inspired.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 19 тра.]
* Архітектуру міста можна побачити у режимі [[3D]] на майданчику http://www.vin3d.net. Карта була розроблена вінницьким державним науково-виробничим підприємством [http://www.vingeo.com/Rus/geosyst.html «Геосистема»].

{{Відстані до великих міст
|заголовок=Відстань від Вінниці до великих міст (залізницею)
|обтічний=1
|північний_захід='''[[Рівне]]''' ~ 298 км
|захід='''[[Хмельницький]]''' ~ 143 км<br/>'''[[Тернопіль]]''' ~ 262 км
|північ='''[[Житомир]]''' ~ 142 км<br/>[[Бердичів]] ~ 92 км
|північний_схід=[[Файл:COA of Kyiv Kurovskyi.svg|20px]] '''[[Київ]]''' ~ 221 км<br/>[[Біла Церква]] 191 км
|схід=[[Умань]] ~ 199 км<br/>'''[[Кропивницький]]''' ~ 320 км
|центр=Вінниця
|південний_захід=[[Кам'янець-Подільський]] ~ 257 км<br/>'''[[Чернівці]]''' ~ 401 км
|південь={{Прапорець20|MDA}} '''[[Бєльці]]''' ~ 224 км<br/>{{Прапорець20|MDA}} '''[[Кишинів]]''' ~ 400 км
|південний_схід='''[[Одеса]]''' ~ 434 км<br/>'''[[Миколаїв]]''' ~ 680 км
|}}


{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з Вінницею
|list  =
{{Населені пункти Вінницької області}}
{{Обласні центри України}}
{{Вінницька область}}
{{Історичні місця Вінницької області}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Південний Буг}}
{{Найкращі міста для життя в Україні}}
{{Райони Вінниці}}
{{Місцевості Вінниці|nocat=1}}
}}
{{DEFAULTSORT:Вінниця}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Вінниця| ]]
[[Категорія:Міста Вінницької області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Міста над Південним Бугом]]
[[Категорія:Районні центри Вінницької області]]
[[Категорія:Колишні столиці України]]
[[Категорія:Міста магдебурзького права на Поділлі]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Військові містечка України]]
[[Категорія:1355 в Україні]]