Перегляд вихідного коду сторінки Вінницький район

{{Район
 | назва           = Вінницький
 | прапор          = Flag of Vinnytsia raion.svg
 | опис прапора    = Прапор Вінницького району
 | герб            = Coat of arms of Vinnytskiy Raion.png
 | опис герба      = Герб Вінницького району
 | розташування    = Vinnytskyi-Raion.png
 | мапа            = Vinn.jpg
 | регіон          = [[Вінницька область]]
 | код КОАТУУ      = 0520600000
 | утворений       = [[1923]]
 | населення       = {{зменшення}} {{formatnum:{{Населення районів Вінницької області|Вінницький}}}} {{Населення районів Вінницької області|дата}}
 | площа           = 910
 | густота         = {{rnd|{{#expr:{{Населення районів Вінницької області|Вінницький}}/910}}}}
 | код району      = 432
 | поштові індекси = 23201—23261
 | центр           = м. [[Вінниця]]
 | міста           = 
 | смт             = 3
 | села            = 49
 | селища          = 2
 | міські ради     = 
 | селищні ради    = 3
 | сільські ради   = 30
 | адреса          = 21000, м. Вінниця, вул. [[Хмельницьке шосе (Вінниця)|Хмельницьке шосе]], 17, 35-72-07
 | веб-сторінка    = [https://www.vinrda.gov.ua/ Вінницька РДА]<br/>[http://vinrayrada.gov.ua/ Вінницька районна рада]
 | голова РДА      = Демченко Михайло Іванович<ref>{{РПУ|379/2019-рп|11 листопада 2019|Про звільнення М.Демченка з посади голови Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області|link=https://www.president.gov.ua/documents/3792019-rp-30413}}</ref>
 | голова ради     = Сітарський Сергій Миколайович
}}

'''Ві́нницький райо́н'''&nbsp;— [[район]] [[Вінницька область|Вінницької області]] в [[Україна|Україні]] утворений у 1923 році. Територія району 921 км². Район об'єднує 54 населених пункти, у тому числі 3 селища міського типу та 51 село.

Районні органи влади розташовані у [[Вінниця|Вінниці]].

[[13 травня]] [[2015]]&nbsp;— [[Верховна Рада України]] прийняла постанову, згідно якої затвердила територію Вінницького району загальною площею 91035,54 гектара.<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/401-19#n14 Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області]</ref>

== Географія ==

{{Розташування2|nw=[[Літинський район]]|n=[[Калинівський район]]|ne=|w=|c=[[Вінниця]]|e=[[Липовецький район]]|sw=[[Жмеринський район]]|s=[[Тиврівський район]]|se=[[Немирівський район]]}}

== Історія ==
[[Файл:Vinnytskyi Raion entry.jpg|міні|ліворуч|200пкс|В'їзний знак на автодорозі Турбів-Вінниця]]

Перші згадки про жителів сучасної території Вінницького району відносяться до VIII&nbsp;ст. до&nbsp;н.&nbsp;е., коли, з Прикаспію, через Дон вторглися войовничі племена скіфів. Тому свідчать знайдені під час археологічних розкопок скіфські кургани біля сіл: [[Переорки]], [[Стрижавка (смт)|Стрижавка]], [[Тютьки]], [[Лука-Мелешківська]].

Реформа 1861&nbsp;р. принесла селянам відміну кріпосного права. І в той же час на території району почала розвиватися переробна промисловість: спиртовий завод коло с. Переорки, цукровий завод в с. Степанівка, порцеляновий завод у с. Майдан.

В центрі Вороновиці знаходиться пам'ятник архітектури XVIII&nbsp;ст. палац Грохольських-Можайських. Будинок почали будувати в 1760&nbsp;р. польські магнати Грохольські. Сьогодні під дахом цієї споруди працюють два музеї: музей авіації України і музей кобзаря Володимира Перепелюка 1941—1944 рр. для України і зокрема для району були важкими воєнними роками. Наприкінці 1941&nbsp;р. у Коло-Михайлівському сосновому лісі почалося будівництво надсекретного об'єкта, який згодом отримав назву ставка Гітлера «[[Вервольф]]».

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Вінницького району}}
Адміністративн-територіально район поділяється на 3 [[Селищна рада|селищні ради]] і 30 [[сільська рада|сільських рад]], що об'єднують 54 [[населений пункт|населені пункти]], що підпорядковані [[Вінницька районна рада|Вінницькій районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Вінниця]], яке має статус [[Міста України#Міста обласного підпорядкування|міста обласного значення]], тому не входить до складу району<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistvin.html Адміністративно-територіальний устрій Липовецького району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

== Економіка ==
З корисних копалин видобуваються [[граніт]], [[глина]], [[пісок]], [[торф]].

У Вінницькому районі працює 13 промислових підприємств, які об'єднані у дві галузі: в обробній працює&nbsp;— 11 підприємств, в добувній&nbsp;— 2. Найбільші з них: Українсько-австрійське підприємство «Поділля ОБСТ»; ВАТ «Комбінат хлібопродуктів №&nbsp;2»; Приватне підприємство виробнича фірма «Панда»; ЗАТ «Вінниця млин»; ЗАТ «Подільський цукор»; спільне Українсько-угорське підприємство «Анфол».

Більшість підприємств є інноваційне активними, це сучасні, спрямовані на впровадження нових технологій виробництва.

Район&nbsp;— аграрний, 95&nbsp;% валового внутрішнього продукту становить виробництву і переробка сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарські підприємства спеціалізуються у рослинництві на виробництві [[зерно|зерна]] і [[цукровий буряк|цукрового буряка]], а у тваринництві [[м'ясо|м'яса]] і [[молоко|молока]]. У галузевій структурі сільського господарства рослинництво становить 75&nbsp;%, тваринництво 25&nbsp;%. Працює 85 фермерських господарств, площа сільгоспугідь, яку вони використовують, становить 4,3 тис. га.

У районі зареєстровано 703 суб'єкти підприємництва. З початку інвестування економіку району залучено іноземних інвестицій на суму 18,2&nbsp;млн дол. США. З іноземними інвестиціями працює 13 підприємств.

== Транспорт ==
На території відкрито понад 30 приміських автобусних маршрутів загального користування, на яких працює понад 100 одиниць автотранспортних засобів.

На територію району заїжджають вінницькі міські автобуси #27 Залізничний вокзал «Вінниця»&nbsp;— Лука Мелешківська та #19 Вишенька&nbsp;— Намирівське шосе&nbsp;— Село Віницькі Хутори. Докладніше&nbsp;— у статті [[Вінницький автобус]].

Із міста Вінниці розходяться залізниці у трьох напрямках: на Козятин (зупинки [[Стадниця (зупинний пункт)|Стадниця]], [[Десенка (зупинний пункт)|Десенка]], [[Сосонка (обгінний пункт)|Сосонка]]), на Жмеринку ([[Парпурівський]], [[Тюшки]], [[Веселка (зупинний пункт)|Веселка]]), на Гайсин ([[Гуменне (зупинний пункт)|Гуменне]], [[Вороновиця (станція)|Вороновиця]]). У цих напрямках курсують приміські поїзди.

Районом проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них автошляхи {{Автошлях E|50}} та {{Автошлях E|583}}, а також об'їзна навколо Вінниці, яка є адміністративною межею між Вінницею і районом. Також проходить низка регіональних та територіальних автошляхів: {{Автошлях Р|17}}, {{Автошлях Т|0204}}, {{Автошлях Т|0212}}, {{Автошлях Т|0216}}, {{Автошлях Т|0230}} та {{Автошлях Т|0231}}.

== Населення ==

Національний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_021_005&ti=19A050501_021_005.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%B3%F1%F2%FE%20%F2%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%C2%B3%ED%ED%E8%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20(2)&path=../Database/Census/05/02/02/&lang=1&multilang=uk|title=Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Вінницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову|accessdate=2017-08-24}}</ref>:

{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Національність
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українці в Україні|українці]]
| align="right"| 71284
| align="right"| 97,08&nbsp;%
|-
| [[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right"| 1508
| align="right"| 2,05&nbsp;%
|-
| [[Поляки в Україні|поляки]]
| align="right"| 104
| align="right"| 0,14&nbsp;%
|-
| [[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right"| 103
| align="right"| 0,14&nbsp;%
|-
| [[Молдовани в Україні|молдовани]]
| align="right"| 66
| align="right"| 0,09&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 365
| align="right"| 0,50&nbsp;%
|}

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою"></ref>:

{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Мова
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українська мова в Україні|українська]]
| align="right"| 71648
| align="right"| 97,57&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 1498
| align="right"| 2,04&nbsp;%
|-
| [[Білоруська мова в Україні|білоруська]]
| align="right"| 38
| align="right"| 0,05&nbsp;%
|-
| [[Молдовська мова в Україні|молдовська]]
| align="right"| 29
| align="right"| 0,04&nbsp;%
|-
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 20
| align="right"| 0,03&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 197
| align="right"| 0,27&nbsp;%
|}

== Соціальна сфера ==
У районі функціонують 40 середніх загальноосвітніх шкіл, 15 дошкільних установ. Працює Прибузька спеціальна загальноосвітня школа, дитяча юнацько-спортивна школа та 3 школи естетичного виховання дітей, які відвідують близько 300 учнів.

На території району розташований [[Вінницький національний аграрний університет]]. У ВУЗі навчається близько 8,2 тис. студентів, які отримують спеціальності на факультетах: агрономічному, зооінженерному, механізації сільського господарства, економічному, обліково-фінансовому.

Базову освіту надає молоді Вороновицьке професійно-технічне училище №&nbsp;14, яке готує швачок, кухарів-кондитерів, електро- та газозварювальників, слюсарів, трактористів та трактористів-водіїв

Мережа закладів культури нараховує 81 заклад системи Міністерства культури України:
* 39 закладів культури клубного типу:
** районний будинок культури (с. [[Вінницькі Хутори]])
** 2 селищні будинки культури
** 24 сільські будинки культури
** 12 сільських клубів
* централізована бібліотечна система у складі центральної районної бібліотеки, районної бібліотеки для дітей (смт [[Вороновиця]]) та 33 бібліотеки-філії;
* 2 дитячі музичні школи та 2 дитячі школи мистецтв;
* 3 музеї: [[Вороновицький музей історії авіації та космонавтики]], [[народний музей історії села Оленівка]] та [[народний музей історії села Жабелівка]].
  
Працює 278 клубних формувань, у тому числі 16 оркестрових та інструментальних колективів, 106 вокально-хорових, 19 хореографічних, 24 театральних колективи.

== Охорона здоров'я ==
Медичне обслуговування населення району здійснюють Вінницька центральна районна клінічна лікарня, Вороновицька районна лікарня, Стрижавська міська лікарня; Луко-Мелешківська, Мізяківсько-Хутірська, Писарівська, Гавришівська та Михайлівська дільничі лікарні, 9 лікарських амбулаторій та 36 фельдшерсько-акушерських пунктів.

На сьогоднішній день розрахунковий час доїзду «швидкої» до найдальшої точки Вінницького району&nbsp;— тридцять хвилин. Але на практиці цей час може бути куди довше&nbsp;— в день дві машини обслуговують в середньому близько 18 викликів, і час, який витрачається на виклик, може бути самим різним&nbsp;— залежно від патології, стану хворого, часу, за який довелося добиратися на один виклик. І коли вони обслужать наступний&nbsp;— нікому не відомо.<ref>http://20minut.ua/Новини-Вінниці/news/Моя-жена-чуть-не-умерла-а-скорая-из-Винницы-в-село-так-и-не-приехала-10242309.html</ref>

Радіус обслуговування «швидкої»&nbsp;— близько тридцяти кілометрів. На даний момент є ще дві підстанції&nbsp;— машина в Стрижавці (сестринська бригада) та Вороновиці (лікарська бригада). У Вінниці&nbsp;— дві машини, і ось недавно отримали ще й реанімобіль. В принципі, на кожній дільниці є санітарний транспорт, але вони працюють з 9 до 16 години. Потім вони закриваються, і все обслуговування лягає на дві бригади.

Зараз районна швидка допомога в результаті реформування повинна перейти до структури «Медицина катастроф». Згідно з наказом, на чергуванні повинні бути три машини&nbsp;— дві лікарські бригади та одна фельдшерська.

Після реформи структура районної «швидкої» буде виглядати так: Центральна станція швидкої допомоги у Вінниці, і ще п'ять бригад в навколишніх селах&nbsp;— у Стрижавці, Михайлівці, Вороновиці, Некрасові і Вінницьких Хуторах.

== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Вінницького району було створено 68 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 74,71&nbsp;% (проголосували 48 321 із 64 676 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 73,34&nbsp;% (35 440 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 13,50&nbsp;% (6 523 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 3,85&nbsp;% (1 862 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 3,46&nbsp;% (1 670 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 0,84&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate=2018-02-27|deadurl=yes}}</ref>

== Пам'ятки ==
* [[Пам'ятки архітектури Вінницького району]]
* [[Перелік пам'яток монументального мистецтва Вінницької області#Вінницький район|Пам'ятки монументального мистецтва Вінницького району]]
* [[Пам'ятки історії Вінницького району]]
* [[Пам'ятки археології Вінницького району]]

== Персоналії ==

* [[Романенко Прокоп Каленикович|Прокоп Романенко]] (1906—1965)&nbsp;— новатор колгоспного виробництва, голова колгоспу «Ленінський шлях» Калинівського району Вінницької області УРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці (1952, 1958).
* [[Баранюк Василь Никифорович|Василь Баранюк]] (1915—1990)&nbsp;— радянський військовик, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).
* [[Стаднюк Іван Фотійович|Іван Стаднюк]] (1920—1994)&nbsp;— радянський прозаїк, сценарист, драматург і військовий журналіст.
* [[Баленко Микола Пилипович|Микола Баленко]] (1921—1994)&nbsp;— радянський військовий льотчик-штурмовик, учасник Другої світової війни, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).
* [[Онопенко Василь Васильович|Василь Онопенко]] (1949)&nbsp;— український політик та правник, 3-й Міністр юстиції України (1992—1995), Голова Верховного Суду України (2006—2011).
* [[Добринська Наталія Володимирівна|Наталія Добринська]] (1982)&nbsp;— українська легкоатлетка (багатоборство), олімпійська чемпіонка (Пекін, 2008).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та посилання ==
{{commonscat|Vinnytskyi Raion}}
* [https://web.archive.org/web/20180406014905/http://vinrajrada.org.ua/ Офіційний сайт Вінницької районної ради]
* [http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/DocYGBZQ Вінницька ОДА]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/09vinnycja.html Мислене древо]

{{Вікіфікувати|дата=Квітень 2012}}
{{Без джерел|дата=серпень 2017}}
{{Vinnytsia-obl-stub}}
{{Вінницький район|nocat=1}}
{{Вінницька область}}

[[Категорія:Вінницький район]]
[[Категорія:Райони Вінницької області]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1923]]
[[Категорія:Виборчий округ 11]]
[[Категорія:Виборчий округ 12]]