Вільям Крукс

Версія від 07:17, 28 вересня 2011, створена Sigors (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{в роботі}} '''Сер Вільям Крукс''' (''Sir William Crookes'', народився 17 червня 1832 року, Лондон, [[...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Сер Вільям Крукс (Sir William Crookes, народився 17 червня 1832 року, Лондон, Англія - помер 4 квітня 1919 року, Лондон, Англія) - англійський хімік та фізик, член (з 1863 року) і Президент (в 1913-1915 роках) Лондонського Королівського товариства, від якого він 1875 року отримав Королівську золоту медаль. У числі інших його нагород - медалі від Французької академії наук (1880), медаль Деві (1888) і медаль Коплі (1904). У 1897 році королева Вікторія подарувала йому лицарське звання. 1910 року він отримав «Орден заслуг». Крукс увійшов в історію як людина, що відкрила талій і вперше отримала гелій в лабораторних умовах [1].

Біографія

Вільям Крукс народився в Лондоні в родині Джозефа Крукса (Joseph Crookes), кравця, який приїхав до столиці з англійської півночі, і (його другої дружини) Мері Скотт. Крукс навчався в школі в Чіппехемі, Вілтшир, а наукову кар'єру почав у віці 15 років, вступивши в лондонський Королівський хімічний коледж (Royal College of Chemistry) на Гановер-сквер, де ( після закінчення) в 1850-1854 роках обіймав посаду асистента. Незабаром Крукс приступив до самостійних досліджень, але не в області органічної хімії - що можна було б припустити, враховуючи, що його вчителем був Август Вільгельм фон Хоффман (August Wilhelm von Hofmann): він став досліджувати нові сполуки селену. Ці досліди послужили основою для його першої наукової роботи, опублікованої в 1851 році [1].

Після закінчення Королівського коледжу Крукс став керівником метеорологічного відділу в Радкліффській обсерваторії в Оксфорді (1854), а 1855 року був запрошений читати лекції з хімії в Честерський коледж. 1856 року Крукс одружився на Еллен, дочки Вільяма Хамфрі з Дарлінгтону: у цьому шлюбі у нього народилося троє синів і дочка. З цього часу він жив у Лондоні і займався дослідницькою роботою, в основному самостійно - у себе в будинку № 7 на Кенсінгтон Парк Гарденс (Kensington Park Gardens), у приватній лабораторії. Інтенсивність наукової діяльності і широке коло інтересів незабаром зробили Крукса відомою в суспільстві людиною.


Примітки