Відмінності між версіями «Вільям Крукс»

[неперевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{в роботі}} '''Сер Вільям Крукс''' (''Sir William Crookes'', народився 17 червня 1832 року, Лондон, [[...)
 
м (Загальні правки тексту)
 
(Не показано 34 проміжні версії 24 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Науковець
{{в роботі}}
 
  +
| ім'я = Вільям Крукс
 
  +
| ім'я_мовою_оригінала= Sir William Crookes
'''Сер Вільям Крукс''' (''Sir William Crookes'', народився [[17 червня]] [[1832]] року, [[Лондон]], [[Англія]] - помер [[4 квітня]] [[1919]] року, [[Лондон]], [[Англія]]) - англійський [[хімік]] та [[фізик]], член (з 1863 року) і Президент (в 1913-1915 роках) [[Лондонське королівське товариство | Лондонського Королівського товариства]], від якого він 1875 року отримав Королівську золоту медаль. У числі інших його нагород - медалі від Французької академії наук (1880), [[медаль Деві]] (1888) і [[медаль Коплі]] (1904). У 1897 році королева Вікторія подарувала йому лицарське звання. 1910 року він отримав «[[Орден заслуг (Великобританія) |Орден заслуг]]». Крукс увійшов в історію як людина, що відкрила [[талій]] і вперше отримала [[гелій]] в лабораторних умовах <ref name="physchem">http://www.physchem.chimfak.rsu.ru/Source/History/Persones/Crookes.html Вільям Крукс</ref>.
 
  +
| зображення = Sir William Crookes.jpg
  +
| зображення_розмір =
  +
| зображення_підпис =
  +
| дата народження = 17.6.1832
  +
| місце народження = [[Лондон]], [[Англія]]
  +
| дата смерті = 4.4.1919
  +
| місце смерті = [[Лондон]], [[Англія]]
  +
| резиденція =
  +
| громадянство = {{GBR}}
  +
| національність =
  +
| галузь = [[хімія]], [[фізика]]
  +
| заклад =
  +
| Alma Mater = Королівський хімічний коледж
  +
| Посада =
  +
| відомий через = хімік, який відкрив талій
  +
| звання =
  +
| ступінь =
  +
| керівник =
  +
| учні =
  +
| Батько =
  +
| Мати =
  +
| Дужина =
  +
| Чоловік =
  +
| Діти =
  +
| нагороди = Медаль Французької академії наук (1880)<br /> Золота медаль Королівського товариства (1875)<br /> [[медаль Деві]] (1888) <br /> [[медаль Коплі]] (1904) <br /> Орден «За Заслуги» (1910) <br /> [[Медаль Елліотт Крессона]] (1912)
  +
| примітки =
  +
| особиста_сторінка =
  +
}}
 
'''Сер Вільям Крукс''' ({{lang-en|Sir William Crookes}}, народився [[17 червня]] [[1832]] року, [[Лондон]], [[Англія]]&nbsp;— помер [[4 квітня]] [[1919]] року, [[Лондон]], [[Англія]])&nbsp;— англійський [[хімік]] та [[фізик]], член (з 1863 року) і Президент (в 1913—1915 роках) [[Лондонське королівське товариство|Лондонського Королівського товариства]], від якого він 1875 року отримав Королівську золоту медаль. У числі інших його нагород&nbsp;— медалі від Французької академії наук (1880), [[медаль Деві]] (1888) і [[медаль Коплі]] (1904). У 1897 році королева Вікторія подарувала йому лицарське звання. 1910 року він отримав «[[Орден Заслуг (Велика Британія)|Орден заслуг]]». Крукс увійшов в історію як людина, що відкрила [[талій]] і вперше отримала [[гелій]] в лабораторних умовах<ref name="physchem">http://www.physchem.chimfak.rsu.ru/Source/History/Persones/Crookes.html Вільям Крукс</ref>.
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Вільям Крукс народився в Лондоні в родині Джозефа Крукса (Joseph Crookes), кравця, який приїхав до столиці з англійської півночі, і (його другої дружини) Мері Скотт. Крукс навчався в школі в [[Чіппехем]]і, [[Вілтшир]], а наукову кар'єру почав у віці 15 років, вступивши в лондонський Королівський хімічний коледж (''Royal College of Chemistry'') на Гановер-сквер, де ( після закінчення) в 1850-1854 роках обіймав посаду асистента. Незабаром Крукс приступив до самостійних досліджень, але не в області органічної хімії - що можна було б припустити, враховуючи, що його вчителем був Август Вільгельм фон Хоффман (''August Wilhelm von Hofmann''): він став досліджувати нові сполуки [[селен]]у. Ці досліди послужили основою для його першої наукової роботи, опублікованої в 1851 році <ref name="physchem"/>.
+
Вільям Крукс народився в Лондоні в родині Джозефа Крукса (Joseph Crookes), кравця, який приїхав до столиці з англійської півночі, і (його другої дружини) Мері Скотт. Крукс навчався в школі в [[Чіппехем]]і, [[Вілтшир]], а наукову кар'єру почав у віці 15 років, вступивши в лондонський Королівський хімічний коледж (''Royal College of Chemistry'') на Гановер-сквер, де (після закінчення) в 1850—1854 роках обіймав посаду асистента. Незабаром Крукс приступив до самостійних досліджень, але не в області органічної хімії&nbsp;— що можна було б припустити, враховуючи, що його вчителем був Август Вільгельм фон Хоффман (''August Wilhelm von Hofmann''): він став досліджувати нові сполуки [[селен]]у. Ці досліди послужили основою для його першої наукової роботи, опублікованої в 1851 році <ref name="physchem"/>.
   
Після закінчення Королівського коледжу Крукс став керівником метеорологічного відділу в [[Обсерваторія Радкліфф | Радкліффській обсерваторії]] в [[Оксфорд]]і (1854), а 1855 року був запрошений читати лекції з хімії в [[Честер]]ський коледж. 1856 року Крукс одружився на Еллен, дочки Вільяма Хамфрі з Дарлінгтону: у цьому шлюбі у нього народилося троє синів і дочка. З цього часу він жив у Лондоні і займався дослідницькою роботою, в основному самостійно - у себе в будинку № 7 на Кенсінгтон Парк Гарденс (Kensington Park Gardens), у приватній лабораторії. Інтенсивність наукової діяльності і широке коло інтересів незабаром зробили Крукса відомою в суспільстві людиною.
+
Після закінчення Королівського коледжу Крукс став керівником метеорологічного відділу в [[Обсерваторія Радкліфф|Радкліффській обсерваторії]] в [[Оксфорд]]і (1854), а 1855 року був запрошений читати лекції з хімії в [[Честер]]ський коледж. 1856 року Крукс одружився з Еллен, дочкою Вільяма Хамфрі з Дарлінгтону: у цьому шлюбі у нього народилося троє синів і дочка. З цього часу він жив у Лондоні і займався дослідницькою роботою, в основному самостійно&nbsp;— у себе в будинку №&nbsp;7 на Кенсінгтон Парк Гарденс (Kensington Park Gardens), у приватній лабораторії. Інтенсивність наукової діяльності і широке коло інтересів незабаром зробили Крукса відомою в суспільстві людиною.
   
  +
1859 року Вільям Крукс заснував науковий журнал ''Chemical News'', ставши його першим редактором, а з 1864 року редагував «Щоквартальний науковий журнал» («Quarterly Journal of Science»). У різні роки Крукс займав президентські пости в Хімічному суспільстві, Інституті інженерів-електриків, Британському об'єднанні «За прогрес науки» і в Товаристві психічних досліджень<ref name="physchem"/>.
  +
  +
== Наукова діяльність ==
  +
Крукс досліджував електричну провідність в газах при зниженому тиску і [[катодні промені]] (в «трубках Крукса»), відкрив явище [[Сцинтиляція|сцинтиляції]], винайшов [[Радіометр Крукса|радіометр]] і [[спінтарископ]] (пристрій, що дозволяє спостерігати [[сцинтиляція|сцинтиляції]] під впливом альфа-променів). Будучи насамперед дослідником-практиком, Крукс з ентузіазмом прийняв і взяв на озброєння метод [[Спектральний аналіз|спектрального аналізу]], відкритий Бунсеном і Кірхоффом. 1861 року він відкрив раніше невідомий елемент (з яскраво-зеленим кольором у емісійній частині спектру) і назвав його [[Талій|талієм]] (від грецького ''thallos'', «зелений паросток»), а 1895 року вперше в лабораторних умовах виявив гелій. Крукс вважається піонером в дослідженні [[газорозрядний прилад|газорозрядних трубок]]; його дослідження послужили основою для всієї подальшої роботи з вивчення [[Плазма|плазми]]<ref name="physchem"/>.
  +
  +
== Крукс і спіритуалізм ==
  +
1869 року Крукс зацікавився [[Паранормальні явища|паранормальними явищами]], які відбувалися на спіритичних сеансах, і 1870 року приступив до їх практичного дослідження, пообіцявши собі і колегам дотримуватися повної неупередженості і керуватися виключно науковими інтересами.
  +
[[Файл:Sir William Crookes 1902.jpg|thumb | right | 150px | Вільям Крукс. Малюнок Леслі Уорда. 1902]]
  +
Перед медіумами він висунув жорсткі умови: «Досліди повинні проводитися у мене вдома, у присутності запрошених мною свідків і при повному дотриманні всіх моїх вимог; я залишаю за собою право також використовувати будь-яку апаратуру»,&nbsp;— говорилося в його заяві. У числі [[медіум]]ів, які погодилися взяти участь в дослідах, були [[Сестри Фокс|Кейт Фокс]], [[Х'юм Деніел Данглас|Д.&nbsp;Д.&nbsp;Х'юмен]] та [[Флоренс Кук]], робота з якою особливо його захопила. Крукс стверджував, що на власні очі спостерігав появи примарних і відчутних фігур, явища [[Левітація|левітації]], чув загадкові голоси, вимірював втрати медіумом ваги при виділенні [[ектоплазма (містика)|ектоплазми]], фіксував появу написів на грифельних дошках без участі присутніх<ref name="acd">[http://rassvet2000.narod.ru/istoria/11.htm А. Конан Дойль. Досліди Вільяма Крукса]</ref>.
  +
  +
1874 року він опублікував повідомлення про виконану роботу, в якій заявив, що явища, які спостерігалися не були результатом шахрайства або галюцинацій, і закликав до подальших наукових досліджень паранормальних явищ. Скандал навколо звіту Крукса прийняв такі масштаби, що з'явилися навіть пропозиції про виключення його з Королівського товариства. Після цього Крукс став проявляти обережність і утримувався від публічних висловлювань на цю тему аж до 1898 року, коли зрозумів, що його авторитет у науковому світі непорушний і позиції в Королівському товаристві не можуть бути поставлені під сумнів. Починаючи з цього часу і аж до самої смерті 1919 року Крукс відкрито заявляв про те, що є переконаним спіритуалістом<ref name="acd"/>.
  +
  +
== Цікаві факти ==
  +
У 1905 році Крукс проводив аналіз і вимірювання найбільшого із коли-небудь знайдених алмазів [[Кулінан (алмаз)|Кулінан]]<ref name=CROOKES_PAGE_78>{{cite web|url=http://www.farlang.com/diamonds/crookes_diamonds/page_099|last=Crookes|first=William|authorlink=William Crookes|title=Diamonds|year=1909|page=78}}</ref>.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
   
  +
{{Президенти Королівського товариства}}
[[arz:ويليام كرووكس]]
 
  +
[[ca:William Crookes]]
 
  +
{{DEFAULTSORT:Крукс Вільям}}
[[cs:William Crookes]]
 
  +
[[Категорія:Британські хіміки]]
[[de:William Crookes]]
 
  +
[[Категорія:Англійські фізики]]
[[el:Ουίλιαμ Κρουκς]]
 
  +
[[Категорія:Уродженці Лондона]]
[[en:William Crookes]]
 
  +
[[Категорія:Нагороджені медаллю Коплі]]
[[eo:William Crookes]]
 
  +
[[Категорія:Нагороджені медаллю Деві]]
[[es:William Crookes]]
 
  +
[[Категорія:Президенти Лондонського королівського товариства]]
[[fa:ویلیام کروکز]]
 
  +
[[Категорія:Члени Національної Академії деї Лінчеї]]
[[fi:William Crookes]]
 
  +
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[fr:William Crookes]]
 
  +
[[Категорія:Виробники наукових інструментів]]
[[ga:William Crookes]]
 
  +
[[Категорія:Члени Теософського товариства]]
[[he:ויליאם קרוקס]]
 
  +
[[Категорія:Відкривачі хімічних елементів]]
[[ht:Sir William Crookes]]
 
[[hu:William Crookes]]
 
[[id:William Crookes]]
 
[[it:William Crookes]]
 
[[ja:ウィリアム・クルックス]]
 
[[kk:Уильям Крукс]]
 
[[kn:ವಿಲಿಯಮ್ ಕ್ರೂಕ್ಸ್]]
 
[[nl:William Crookes]]
 
[[no:William Crookes]]
 
[[pl:William Crookes]]
 
[[pnb:ولیم کروکس]]
 
[[pt:William Crookes]]
 
[[ro:William Crookes]]
 
[[ru:Крукс, Уильям]]
 
[[sk:William Crookes]]
 
[[sl:William Crookes]]
 
[[sv:William Crookes]]
 
[[tr:William Crookes]]
 
[[zh:威廉·克鲁克斯]]
 

Поточна версія на 10:58, 24 липня 2020

Вільям Крукс
Sir William Crookes
Sir William Crookes.jpg
Народився 17 червня 1832(1832-06-17)
Лондон, Англія
Помер 4 квітня 1919(1919-04-04) (86 років)
Лондон, Англія
Поховання Бромптонський цвинтар
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність хімік, фізик, екстрасенс, фотограф
Alma mater Королівський хімічний коледж
Галузь хімія, фізика
Заклад University of Chesterd
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d]
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Національна академія деї Лінчеї і Національна академія наук США
Відомий завдяки: хімік, який відкрив талій
Нагороди Медаль Французької академії наук (1880)
Золота медаль Королівського товариства (1875)
медаль Деві (1888)
медаль Коплі (1904)
Орден «За Заслуги» (1910)
Медаль Елліотт Крессона (1912)

CMNS: Вільям Крукс у Вікісховищі

Сер Вільям Крукс (англ. Sir William Crookes, народився 17 червня 1832 року, Лондон, Англія — помер 4 квітня 1919 року, Лондон, Англія) — англійський хімік та фізик, член (з 1863 року) і Президент (в 1913—1915 роках) Лондонського Королівського товариства, від якого він 1875 року отримав Королівську золоту медаль. У числі інших його нагород — медалі від Французької академії наук (1880), медаль Деві (1888) і медаль Коплі (1904). У 1897 році королева Вікторія подарувала йому лицарське звання. 1910 року він отримав «Орден заслуг». Крукс увійшов в історію як людина, що відкрила талій і вперше отримала гелій в лабораторних умовах[1].

БіографіяРедагувати

Вільям Крукс народився в Лондоні в родині Джозефа Крукса (Joseph Crookes), кравця, який приїхав до столиці з англійської півночі, і (його другої дружини) Мері Скотт. Крукс навчався в школі в Чіппехемі, Вілтшир, а наукову кар'єру почав у віці 15 років, вступивши в лондонський Королівський хімічний коледж (Royal College of Chemistry) на Гановер-сквер, де (після закінчення) в 1850—1854 роках обіймав посаду асистента. Незабаром Крукс приступив до самостійних досліджень, але не в області органічної хімії — що можна було б припустити, враховуючи, що його вчителем був Август Вільгельм фон Хоффман (August Wilhelm von Hofmann): він став досліджувати нові сполуки селену. Ці досліди послужили основою для його першої наукової роботи, опублікованої в 1851 році [1].

Після закінчення Королівського коледжу Крукс став керівником метеорологічного відділу в Радкліффській обсерваторії в Оксфорді (1854), а 1855 року був запрошений читати лекції з хімії в Честерський коледж. 1856 року Крукс одружився з Еллен, дочкою Вільяма Хамфрі з Дарлінгтону: у цьому шлюбі у нього народилося троє синів і дочка. З цього часу він жив у Лондоні і займався дослідницькою роботою, в основному самостійно — у себе в будинку № 7 на Кенсінгтон Парк Гарденс (Kensington Park Gardens), у приватній лабораторії. Інтенсивність наукової діяльності і широке коло інтересів незабаром зробили Крукса відомою в суспільстві людиною.

1859 року Вільям Крукс заснував науковий журнал Chemical News, ставши його першим редактором, а з 1864 року редагував «Щоквартальний науковий журнал» («Quarterly Journal of Science»). У різні роки Крукс займав президентські пости в Хімічному суспільстві, Інституті інженерів-електриків, Британському об'єднанні «За прогрес науки» і в Товаристві психічних досліджень[1].

Наукова діяльністьРедагувати

Крукс досліджував електричну провідність в газах при зниженому тиску і катодні промені (в «трубках Крукса»), відкрив явище сцинтиляції, винайшов радіометр і спінтарископ (пристрій, що дозволяє спостерігати сцинтиляції під впливом альфа-променів). Будучи насамперед дослідником-практиком, Крукс з ентузіазмом прийняв і взяв на озброєння метод спектрального аналізу, відкритий Бунсеном і Кірхоффом. 1861 року він відкрив раніше невідомий елемент (з яскраво-зеленим кольором у емісійній частині спектру) і назвав його талієм (від грецького thallos, «зелений паросток»), а 1895 року вперше в лабораторних умовах виявив гелій. Крукс вважається піонером в дослідженні газорозрядних трубок; його дослідження послужили основою для всієї подальшої роботи з вивчення плазми[1].

Крукс і спіритуалізмРедагувати

1869 року Крукс зацікавився паранормальними явищами, які відбувалися на спіритичних сеансах, і 1870 року приступив до їх практичного дослідження, пообіцявши собі і колегам дотримуватися повної неупередженості і керуватися виключно науковими інтересами.

 
Вільям Крукс. Малюнок Леслі Уорда. 1902

Перед медіумами він висунув жорсткі умови: «Досліди повинні проводитися у мене вдома, у присутності запрошених мною свідків і при повному дотриманні всіх моїх вимог; я залишаю за собою право також використовувати будь-яку апаратуру», — говорилося в його заяві. У числі медіумів, які погодилися взяти участь в дослідах, були Кейт Фокс, Д. Д. Х'юмен та Флоренс Кук, робота з якою особливо його захопила. Крукс стверджував, що на власні очі спостерігав появи примарних і відчутних фігур, явища левітації, чув загадкові голоси, вимірював втрати медіумом ваги при виділенні ектоплазми, фіксував появу написів на грифельних дошках без участі присутніх[2].

1874 року він опублікував повідомлення про виконану роботу, в якій заявив, що явища, які спостерігалися не були результатом шахрайства або галюцинацій, і закликав до подальших наукових досліджень паранормальних явищ. Скандал навколо звіту Крукса прийняв такі масштаби, що з'явилися навіть пропозиції про виключення його з Королівського товариства. Після цього Крукс став проявляти обережність і утримувався від публічних висловлювань на цю тему аж до 1898 року, коли зрозумів, що його авторитет у науковому світі непорушний і позиції в Королівському товаристві не можуть бути поставлені під сумнів. Починаючи з цього часу і аж до самої смерті 1919 року Крукс відкрито заявляв про те, що є переконаним спіритуалістом[2].

Цікаві фактиРедагувати

У 1905 році Крукс проводив аналіз і вимірювання найбільшого із коли-небудь знайдених алмазів Кулінан[3].

ПриміткиРедагувати