Вілкул Юрій Григорович
Вілкул Юрій Григорович — український політик, член Партії регіонів, голова Дніпропетровської обласної ради.
Вілкул Юрій Григорович | |
---|---|
Народився |
14 листопада 1949 (72 роки) Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | політик |
Alma mater | Криворізький національний університет (1973) |
Науковий ступінь | доктор технічних наук (1994) |
Вчене звання | професор[d] |
Знання мов | російська і українська |
Заклад | Криворізький національний університет |
Посада | міський голова і мер |
Партія | Опозиційний блок |
Діти | Вілкул Олександр Юрійович, донька |
Нагороди | |
Біографія
Народився 14 листопада 1949 року у місті Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР. Одружений, має сина Юрія та доньку.
Освіта вища, з 1968 по 1973 рік навчався у Криворізькому гірничорудному інституті, за спеціальністю «Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин» і отримав диплом з відзнакою за кваліфікацією «Гірничий інженер».
Трудова діяльність
- З 1965 року по 1968 рік працював токарем на криворізькому заводі гірничошахтного обладнання «Комуніст»;
- з 1973 року по 1983 рік — молодший та старший науковий співробітник, заступник голови профспілкового комітету Криворізького гірничорудного інституту;
- з 1983 року по 1987 рік працював заступником начальника управління «Криворіжкомплектпостач»;
- з 1987 року по 2003 рік — старший викладач, доцент, начальник науково-дослідного комплексу, завідувач кафедри, проректор, перший проректор Криворізького технічного університету.
- З 2003 року по 2006 рік — ректор Криворізького технічного університету.
Дніпропетровська обласна рада
30 серпня 2006 року обраний головою Дніпропетровської обласної ради V скликання.
Наукова діяльність
У 1987 році отримав науковий ступінь кандидата технічних наук, у 1989 р. присвоєно вчене звання доцента. У 1994 році отримав науковий ступінь доктора технічних наук, у 1996 р. присвоєно вчене звання професора.
Вілкул Ю. Г. є автором та співавтором 8 монографій та близько 120 наукових праць. Має 28 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.
Громадська робота
- член організаційного комітету Всесвітнього Гірничого конгресу,
- віце-президент Академії гірничих наук України,
- член міжнародної асоціації гірничих професорів.
Нагороди
- Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997)
- Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2004)
За особистий внесок в науку нагороджений медаллю ЮНЕСКО «За досягнення у науці» (2000) та Почесною грамотою управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації (2002), удостоєний Диплома «Лідер ХХІ століття» (2003).