Перегляд вихідного коду сторінки Вікіпедія:Перейменування статей/Хірошіма → Хіросіма

=== {{Rename2|Хірошіма|Хіросіма}} ===
Аналогічно й похідні [[Префектура Хірошіма]] та [[Хірошімська затока]]

Згідно з [[ВП:ІГО]]: в переважній більшості україномовних авторитетних джерел використовється написання Хіросіма.
* Словники: [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ орфографічний словник], тлумачний словник (окремо немає, є [http://sum.in.ua/s/trafaret в прикладах])
* Енциклопедії: [http://leksika.com.ua/18590217/ure/hirosima УРЕ], УРЕС; в УСЕ паралельні варіанти Хіросіма та Гіросіма
* Офіційні українські джерела: [http://www.mfa.gov.ua/japan/ua/announce/detail/4418.htm Посольство України в Японії]
* Фахові джерела: [http://books.google.com.ua/books?id=AVkuAQAAIAAJ&q=%22Хіросіма%22&dq=%22Хіросіма%22&hl=uk&sa=X&ei=_KiLUPeMM-jQ0QWmloCoDg&ved=0CDYQ6AEwAjgK Східний світ], сотні статей історичної, мистецтвознавчої та екологічної тематики ([[scholar:"Хіросіма"]], [[scholar:"Хіросіми"]] та подібні).
Єдині два приклади вжитку цих слів у фахових україномовних джерелах — [http://journlib.univ.kiev.ua/Posibnik_journ_fah%20.pdf навчальний посібник «Журналістський фах»] (де стверджується про те, що правильно Хіросіма) та [http://books.google.com.ua/books?id=kFlEAAAAIAAJ&q=%22Хірошіма%22&dq=%22Хірошіма%22&hl=uk&sa=X&ei=J6yLUKjPBObB0QWL5YHICQ&ved=0CDAQ6AEwAQ Українсько-японські взаємини 1903—1945] (де стверджується про те, що правильно Гірошіма) — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 09:41, 27 жовтня 2012 (UTC)
:: Осьо табличка: http://ua-etymology.livejournal.com/270660.html — як цікаво виходить, 5 видань друкованого орфографічного словника (5—9, видані в 2006—2009 роках), який видає той самий УМІФ, та який (згідно з твердженнями розробників) покладено в основу генерального реєстру ІЛС «Словники України», містять форму Хірос'''и'''ма. <font color=#FFCC00>●</font> [[Користувач:Drundia|Drundia]] <span class="IPA">[[Обговорення користувача:Drundia|&#x5b;ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ&#x5d;]]</span> 18:01, 27 жовтня 2012 (UTC)
*{{Проти}} Бо номінація — тролінг. Продовження [[Обговорення:Святилище Іцукушіма|цієї розмови]]. Номінант просто заважає працювати мені й розвивати у проекті японську тему. Показово, що у проекті він займається виключно теревенями, а не написанням статей. Я йому вже неодноразово казав: зверніться до журналів «Східного світу», а не Гугл-букс. До друкованих джерел, а не інтернет-пошувиків. А він нічого окрім Гугл-букс не знає. Певно «технар»... --[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 10:16, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:Я вже вас просив надати конкретні джерела. То де вони? В Ґуґл-букс «Східний світ» неправильний, чи кляті імперіалісти при скануванні замінювали Хірошіму на Хіросіму? Будь ласка, наведіть конкретні джерела — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 10:36, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::Я вже вказував вам джерела на сторінці обговорення і просив не заважати працювати. Скільки можна перетворювати енциклопедію на соціальну мережу? Скільки можна корчити з себе «універсального спеціаліста», користуючись лише інтернетом (Гугл-Буксом), і повчати тих, хто знає набагато більше вас? Ще раз кажу: звертайтеся до останніх друкованих номерів Східного світу, Збірників наукових праць КНУ та НДІУ, транслітераційних систем Накадзави (2010), Рубеля (2010), Коваленка (2012), розробок КНУ. Не все є в інтернеті, тому треба піднімати одне місце й іти до бібліотек.--[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 10:55, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::Якби йшлося про назву, якої ніхто й ніколи не чув, то було б зрозуміло. Такі ж назви як Хіросіма та Сікоку відомі ще зі шкільної програми. Дякую хоча б на тому, що ви нарешті дали назви транслітераційних систем, якими користуєтеся, я вже з два тижні чекав на відповідь на це просте питання. От тільки я не впевнений, що за останні два роки все настільки змінилися, наприклад, українське посольство в Японії щось не відчуло цих змін і досі пише про Хіросіму. Не маючи зазначених вами друкованих джерел і так само не маючи змоги підняти те саме місце і йти до бібліотек (бо наразі перебуваю за межами Києва), я не можу оцінити, чи справді в українських фахових джерелах за останні два місяці відбулися такі різкі зміни. Саме тому я й відкрив обговорення, щоб почути думку інших користувачів, які, можливо, краще знайомі з україномовними фаховими джерелами двох останніх років — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 11:08, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::::Я відповіді давно дав. Але вас цікавлять не вони, а процес травлі та «театральні розминики» — гра в роль захисника «фаховості» (з Гугл-Букс)... --[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 11:12, 27 жовтня 2012 (UTC)
* {{За}} Сам хотів номінувати, але НікК мене випередив. Це всесвітньо відоме місто, і назва вже усталена в такому вигляді (так само як Токіо, а не Токьо). До того ж за правописом після шиплячих (якою є ш) пишеться и. Тому назва Хірошіма неможлива за українським правописом. Або Хіросіма, або Хірошима.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:09, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:Ви погано читали правопис. За правилом дев'ятки запис «Хіросіма» також не можливий. Скоріше «Хіросима». Проте той же правопис зазначає, що іноземні назви передаються за правилами [[практична транскрипція|практичної транскрипції]], яка дозволяє порушувати орфографію при збереженні орфоепії. Тому запис через ''Хіро'''ші'''ма'' можливий. --[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 13:46, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::Для довідки: [[правило дев'ятки]] не поширюється на власні назви — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 13:49, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::Для довідки: [[практична транскрипція]] і [[орфоепія]]...--[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 13:54, 27 жовтня 2012 (UTC)
* {{За}} На жєль, у сім трафунку Алексу ніц не вигорит. Може він і правий, тільки до чужої мови зі своїм статутом не пхаються. Яскравий приклад — [[Париж]]. Ну агресивні слов'янські мови, дуже агресивні: «шо не дочули - то прибрехали». І нема на то ради --[[Користувач:Helgi|Helgi]] ([[Обговорення користувача:Helgi|обговорення]]) 12:41, 27 жовтня 2012 (UTC)
*: Париж (і, до речі, Лондон) витримали кількасотрічні тести, чого про Хіросіму не скажеш. <font color=#FFCC00>●</font> [[Користувач:Drundia|Drundia]] <span class="IPA">[[Обговорення користувача:Drundia|&#x5b;ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ&#x5d;]]</span> 17:54, 27 жовтня 2012 (UTC)
*Ну ось підтягнулися ще тролі. Саме на це той {{образа|рудий «фахівець»}} (з Гугл-Букс) і розраховував. Можете, хоч десять-двадцять «за» поставити, але я все одно виправлятиму на правильну транскрипцію...--[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 13:07, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:Я ні на кого не розраховував і нікого не запрошував. Якщо ви хочете запросити до участі в обговоренні фахівців з японської тематики, будь ласка, буду лише радий почути їх думку — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 13:23, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::Вони не розмовлятимуть з вами. Бо «моська» і «слон» — різні вагові категорії...--[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 13:30, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::Добре, поставимо питання інакше. Чи знаєте Ви інших користувачів Вікіпедії, які можуть бути фахівцями з цієї тематики? Якщо так, будь ласка, запросіть їх Ви в це обговорення. Або, можливо, ви знаєте користувачів Вікіпедії, які готові взяти участь у обговоренні питань транслітерації японської мови українською? Запросіть їх провести обговорення щодо внесення змін до [[ВП:Я]] та узаконення системи Накадзави, Рубеля, Коваленка чи всіх трьох разом узятих. І це дозволить конструктивно вирішити проблему. Інакше продовжуватимуть виникати питання, адже всі вчать на уроках географії острів Сікоку, знають з історії про бомбардування Хіросіми та читають в газетах про Фукусіму — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 13:47, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::::З місцевих фахівців я знаю лише ОлегаБ — журналіста-краєзнавця, В.Білецького — гірника, А1 — музикознавця, Дядька Ігора — фізика, Зага, Шао і Звірі — біологів, Павла, Камелота і Олега — військовиків і ще пару толкових чоловік, які шось пишуть. Ну ось і всі активні дописувачі-фахівці. Решта — граються у «шаблончики» та «обговорення». Звідки тут взятися фахівцям, та ще й японознавцям, якщо тут за одну букву людину готові по всіх обговореннях розмазувати і врешті-решт заблокувати (за виразом Якудзи «вжити останні аргументи»)? З такими підходами до проекту, яким ви керуєте, ніхто з фахівців не хоче йти. P.S. На уроках географії в Україні давно нічого не вчать, свідченням чого є праця одного місцевого вчителя географії, який навіть адміністративну одиницю від поселення відрізнити не може. Тому не треба мені заливати про «Сікоку». В школах зараз опановують «збагачуваний Іран». P.P.S. Ваш гугл вам у поміч — [http://www.google.com/search?q=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&aq=f&oq=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&sugexp=chrome,mod=0&sourceid=chrome&ie=UTF-8#hl=ja&sclient=psy-ab&q=%22%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%88%D1%96%D0%BC%D0%B0%22+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&oq=%22%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%88%D1%96%D0%BC%D0%B0%22+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&gs_l=serp.3...7673.9668.2.10009.11.11.0.0.0.0.199.1350.4j7.11.0...0.0...1c.1.LXUV2_VIl4s&pbx=1&bav=on.2,or.r_gc.r_pw.r_qf.&fp=40fe765105607166&bpcl=35466521&biw=1280&bih=905 Про «Фуку'''ші'''му» також багато читають]...--[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 14:12, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::::Тут йдеться не про одну букву, а про зміну системи транслітерації та зміну написання усталеної назви (якщо перейменувати Лондон на Ландон, то це теж одна буква, але я впевнений, що за таке перейменування одразу розмажуть і заблокують). І враховуючи природну консервативність, виглядає дуже дивним і непереконливим, що за останні три роки назва Хіросіма пішла з ужитку та усталилася назва Хірошіма. Спробував пошукати лише у наведених вами джерелах за останні три роки, окремих статей з цього питання не знайшов, але є окремі згадки: [http://nrius.org.ua/images/book/bulleten2011.pdf НДІУ (2011)], [http://ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/1297/1/chernoivanenko_qumran.pdf Сходознавство (2010)], [http://www.nbuv.gov.ua/portal/SOC_Gum/Nzizh/2010_41/Yevtushe.pdf видання КНУ (2010)]. Хірошіму як не намагався знайти, так і не знайшов. А щодо збагачуваного Ірану, то неуків ніколи не бракувало, от тільки Вікіпедія, сподіваюсь, усе ж спирається на фахові джерела, і якщо Хіросіма є в шкільному підручнику (Стадник О.Г. Соціально-економічна географія світу. 10 клас — Х.: Ранок — С. 233), то ми повинні розраховувати все ж на відмінників, які шукатимуть інформацію, а не на двійочників, які того підручника й не відкривали. P.S. Зараз мова про Хіросіму, яка вже понад півстоліття вживається в україномовних джерелах, а не про Фукусіму, про яку три роки тому практично ніхто не писав, і яка потрапила в українську мову з зарубіжних ЗМІ — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 15:29, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::::::Лондон чи Токіо справді усталені назви, чого про Хірошіму не скажеш. Мені не відомі випадки, коли науковці використовували б «Ландон» замість «Лондона» чи «Тоокьо» замість «Токіо». Натомість слово «Хірошіма» вживають японознавці (їх імена я вже навів), що свідчить про не-усталеність «Хіросіми». Тому ваші порівняння недоречні... Фукушіма і Хірошіма — «одного поля ягоди»; якщо кажемо «А», то слід казати і «Б». Неможливо використовувати «Хіросіму» й «Фукушіму» поперебійно, бо там одна і та сама морфема — ''шіма'' (острів) . Саме тому я й проводжу узгодження назв — «Хірошіма», «Фукушіма»... На відміну від вас я орієнтуюся на сучасні японознавчі праці, а не шкільні підручники. Не знаю серйозних енциклопедій, які б орієнтувалися на підручники (!?; Вже мовчу про те, які фахівці їх пишуть... Чого варті лише розмови про підручник історії від Табачника). P.S. Про Фукушіму-Фукусіму писали й раніше, просто ви не знаєте...P.P.S. Про «усталеність». Чому Українсько-японський центр при вашому ж КПІ пише: [http://uajc.com.ua/userfiles/File/Newsletter_Japan_1_p.2.pdf храм Іцуку'''ші'''ма... м. Хіро'''ші'''ма..][http://uajc.com.ua/pages.php?page_key=anone&lang_key=ukr&message_3_id=228 Хіро'''ші'''ма]... --[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 15:55, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::::::Якщо назва є в орфографічному словнику та вживається в десятках художніх творів (зокрема, таких авторів як [[Олесь Гончар]], [[Василь Симоненко]] [[Максим Рильський]], [[Натан Рибак]], [[Тарас Антипович]], [[Моргун Федір Трохимович|Федір Моргун]], [[Вишневський Давид Кельманович|Давид Вишневський]] та інші), очевидно, вона все ж усталена в українській мові (це про Хіросіму). А стосовно Фукусіми, то я зазначив, що назва Фукушіма могла бути запозичена в 2011 році одразу після землетрусу з англомовних джерел. А стосовно Фукусіми, то Ви майже праві: про Фукусіму писали [http://slovopedia.org.ua/29/53412/23201.html УСЕ] та [http://leksika.com.ua/13190713/ure/fukusima УРЕ], писав [http://books.google.com.ua/books?id=AVkuAQAAIAAJ&q=%22%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B0%22&dq=%22%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B0%22&hl=uk&sa=X&ei=qgiMUNT0JcXb0QXsy4D4Aw&ved=0CDYQ6AEwAg Східний світ у 2001], [http://books.google.com.ua/books?id=zmEfAQAAIAAJ&q=%22%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B0%22&dq=%22%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B0%22&hl=uk&sa=X&ei=qgiMUNT0JcXb0QXsy4D4Aw&ved=0CEYQ6AEwBQ Інститут ядерних досліджень у 2001] та інші. Про Фукушіму ж до 2011 року лише два джерела — епізодичні згадки про досягнення в префектурі Фукушіми в сільському господарстві та в будівництві.
*:::::::А стосовно Українсько-японського центру, то він проводив [http://uajc.com.ua/pages.php?page_key=anone&lang_key=ukr&message_3_id=260 Курс лекцій "Хіро'''сі'''ма - Нагасакі: уроки миру], і про що це свідчить? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 16:28, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::::::::Про неусталеність це свідчить, компетентний ви наш. Невже важко здогадатися? А ви тут розпинаєтеся про «усталеність». Вона існує лише у вашій свідомості, сконструйованій підручниками середньої школи. Ще раз раджу підвищувати свою «компетентність» у бібліотеках, а не Гугл-Букс. --[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 16:33, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::::::::Я вам навів прізвища семи українських письменників, серед яких Рильський, Симоненко і Гончар відомі по всій Україні та за кордоном, які писали в своїх творах про Хіросіму. Якщо це свідчить про неусталеність, то я вже не знаю, в яку бібліотеку мені йти, бо наукові праці з наукової бібліотеки та твори українських письменників з художньої я вже вам навів... — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 16:40, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::::::::::Та ви сходіть. А то все по Гугл-Буксах й інтеренетах вештаєтесь, видаючи з себе всезнайку. Сходіть! Користі більше буде. Не художню літературу дивіться, а наукову. Яку я вказав. Бо розмова тут не про «красне писменство», а мовознавство і конкретно — японознавство. P.S. Зауважте, що я, незважаючи ваші пусті теревені, вже декілька статей розширив. Що зробили ви корисного за цей день? Яка від вас користь цьому проектові? Лише балачки, балачки, балачки... --[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 16:33, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::::::::::Тоді можете дати конкретні посилання? Для початку на три системи: Накадзава (2010), Рубель (2010) і Коваленко (2012) — де і ким опубліковані. А то я таких комбінацій прізвищ і років не знаходжу (якщо, звісно, транслітерація не введена у праці Головченко В. І., Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки) — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 16:54, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::::::::::::Якщо ви не вмієте користуватися бібліотеками, то розмова закінчена. Мені набридло відповідати на ваш тролінг. --[[Користувач:Alex K|虎]] ([[Обговорення користувача:Alex K|обговорення]]) 17:09, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::::::::::::Цікаве спостереження: щоразу, коли я вас прошу навести конкретне джерело (назву конкретної статті, конкретне число журналу тощо), Ви одразу припиняєте розмову. Вам є що приховувати чи Ви намагаєтеся приховати відсутність джерел? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 17:18, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::::::::::::Пошукав каталогом бібліотеки Вернадського. Жодної праці Накадзави у цій бібліотеці немає. Автор Рубель за 2010 рік дає лише три праці з християнства, ''Нова історія Азії та Африки: колоніальний Схід (кінець ХІХ - друга третина ХХ ст.) [Текст] : навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закл. / В. І. Головченко, В. А. Рубель. - К. : Либідь, 2010. - 520 с. - Бібліогр.: с. 513-519 .'' та ''Гура, В. К. (відп. ред.); Білоус, О. Г. (ред.); Рубель, В. А. (ред.); Національна академія наук України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин; "Світ ХХІ ст. у контексті мультицивілізаційного прогресу", міжвідомча науково-теоретична конференція (2010 ; Київ)'', жодна з них, очевидно, не запроваджує системи транслітерації. Різні Коваленки за 2012 рік видали 54 праці, єдина праця по темі ''Основи перекладу [Текст] : навч. посіб. до спецкурсу "Переклад" / Ніжин. держ. ун-т ім. Миколи Гоголя ; уклад. В. О. Коваленко. - Ніжин : НДУ ім. Миколи Гоголя, 2012. - 90 с. - Текст укр., англ. - Бібліогр.: с. 88-89. - 150 экз.'' Складається враження, що або ви переплутали прізвища й роки, або цих праць у природі не існує — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 17:57, 27 жовтня 2012 (UTC)
*::::::::::::::Про [[Накадзава Хідехіко|Накадзаву]] і [[Рубель Вадим Анатолійович|Рубеля]] є статті у вікіпедії. Книга Накадзави — Токіо, 2009 і 2010 (2-е видання). Його система обговорювалася в КНУ в березні-квітні цього року і була схвалена більшістю японознавців. Праця Рубеля теж у статті вказана. Східний світ. — 2009. — № 4. За його книгами вчать історію Японії в студенти майже усіх вишів. Праця Коваленка за 2012 в Збірнику НДІУ. Там фонетичний аналіз. Про нову систему КНУ ви вже бачили статтю у мене на сторінці обговорення. Все давно вказано і все написано. Просто ви не звертаєте уваги на те, що під носом лежить. --Alex K 18:08, 27 жовтня 2012 (UTC)
*:::::::::::::::Стаття про систему КНУ повідомляє, що ''топоніми, які трапляються в різних текстах, а також надруковані на мапах Японії досить послідовно передаються через жіночий варіант (крім Ц)'', подає Хіросіму як приклад і закінчується реченням ''час покаже, яка з запропонованих систем транслітерації японських запозичень М.С. Федоришина чи М. Івахненка, А. Шпігунова та колективу на чолі з І.П. Бондаренком переможе''. Повна зміна того, що за рік вважалося послідовним, — за науковими мірками це просто бліцкриг — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 18:20, 27 жовтня 2012 (UTC)
* {{Утримуюсь}} З усією повагою до японознавців, але з огляду на певні події під час Другої світової, як мені здається, форма Хіросіма трохи вкорінилася в мові, тож упровадження форми Хірошіма є трохи передчасним. Цілком можливо, що така форма домінуватиме в більшості джерел через кілька років, або ж навпаки, шановні японознавці визнають певну усталеність старої. <font color=#FFCC00>●</font> [[Користувач:Drundia|Drundia]] <span class="IPA">[[Обговорення користувача:Drundia|&#x5b;ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ&#x5d;]]</span> 17:54, 27 жовтня 2012 (UTC)
* Поки що я не бачив конкретних доказів з [[вп:АД|авторитетних джерел]] від Alex K, позиція якого дуже емоційна, але, на жаль, фактично необґрунтована. Майже безадресна вказівка, наче знущання: «''звертайтеся до останніх друкованих номерів [[Східний Світ|Східного Світу]], Збірників наукових праць [[КНУ]] та [[Збірник наукових праць НДІУ|НДІУ]], транслітераційних систем [[Накадзава Хідехіко|Накадзави]] (2010), [[Рубель Вадим Анатолійович|Рубеля]] (2010), Коваленка (2012), розробок КНУ''» ([[Користувач:Alex K|虎]] 10:55, 27 жовтня; вікіфікація та правопис мої). Пізніше є хаотично розкидані джерела. Коли побачу ґрунтовні докази (того, що система Накадзави дійсно прийнята), підкріплені цитатами з конкретних [[вп:АД|джерел]], прийму рішення. Час ще є. — <font face="Times New Roman">[[user:Dzyadyk|''Юpiй Дзядuк'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]] • [[Special:Contributions/Dzyadyk|в]]),  16:22, 28 жовтня 2012 (UTC).
*: Однозначно, допоки АлексК не наведе тут, в обговоренні, конкретні цитати з АД, з посиланням на сторінку, випуск, том, рік і т.д. - усі його аргументи - це "обіцянки кандидатів в депутати до ВРУ" --[[Користувач:Helgi|Helgi]] ([[Обговорення користувача:Helgi|обговорення]]) 14:22, 29 жовтня 2012 (UTC)
* {{За}}. Свого часу після довгих обговорень було прийнято правило [[ВП:Я]], яке внормовувало написання японських топонімів та інших термінів. Тому поки це правило не буде змінено шляхом відповідного обговорення при написанні статей на японознавчу тематику потрібно його дотримуватись. --[[Користувач:Yakudza|yakudza]]  15:15, 29 жовтня 2012 (UTC)
* {{За}}, per Yakudza & NickK. [http://uk.wikipedia.org/w/index.php?diff=10768057 27 жовтня Alex K покинув Вікіпедію]. Тож відповіді від нього на мої запитання (16:22, 28 жовтня) та аргументів не буде. — <font face="Times New Roman">[[user:Dzyadyk|''Юpiй Дзядuк'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]] • [[Special:Contributions/Dzyadyk|в]]),  23:32, 1 листопада 2012 (UTC).
*'''Підсумок:''' За результатами обговорення показано, що назва Хіросіма переважає в [[Вікіпедія:Авторитетні джерела|авторитетних україномовних джерелах]], вона є усталеною в українській мові. Тому пропозиція '''підтримана''', перейменовано також статтю [[Префектура Хірошіма]] (стаття [[Хірошімська затока]] була перейменована адміністратором {{u|Dim Grits}} ще 29 жовтня). --[[user:Aced|<span style="color:#696969">Aced</span>]]<span style="font-size:1em">[[User_talk:Aced|<sup style="color:#A9A9A9">talk</sup>]]</span> 16:39, 25 листопада 2012 (UTC)