Блукаючі вогніБлудні вогні

До проблеми перекладу російських дієприкметників часто звертаються фахівці. Відомо, що в українській мові бракує широковживаних відповідників рос. дієприкметникам активного стану теперішнього часу, утворених за допомогою суфіксів -ущ-, -ющ-. Перекладати дієприкметниками із суфіксом -чий- не вихід. Щодо рос. блуждающий, то це той випадок, який не створює якихось труднощів, бо існує цілий синонімічний ряд. А. Кримський, С. Єфремов пропонують: Блужда́ющий огонь – блудни́й (облу́дний, мандрі́вний) о́гник, бли́мавка. І. О. Вирган, М. М. Пилинська. "Російсько-український словник сталих виразів" 1959 р.: Блуждающий огонь (огонёк) – блудний (мандрівний) вогонь (вогник); блимавка; блудило. Українські письменники також вживають притаманні укр. мові слова. Коцюбинський: Десятки планів займалось у його мізку, як блудні вогники, і зараз гасли. Зінаїда Тулуб: Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка. Навіть Lingvo дає: блуждающий огонь - блукальний вогонь. Але ж ніяк не блукаючий. То чому з такої кількості синонімів ми обираємо найкострубатішу?--Кипчак (обговорення) 10:44, 4 лютого 2017 (UTC)

  Проти До чого тут "проблеми перекладу російських дієприкметників", коли стаття посилається на означення з українського тлумачного словника? Це не переклад. Альтернативою блукаючим є мандрівні, а не якісь блудні-розпусні.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 4 лютого 2017 (UTC)
На додаток галузеве джерело Українське небо: Студії над історією астрономії в Україні--ЮеАртеміс (обговорення) 17:17, 4 лютого 2017 (UTC)
До речі, Коцюбинський серед прикладів вжитку слова блукаючий в словнику теж є. Щоправда він про козу там.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:20, 4 лютого 2017 (UTC)
Блукаючий має безпосереднє відношення до "проблеми перекладу російських дієприкметників", оскільки слово запозичене з російської. Асоціація "блудні-розпусні" могла виникнути не в україномовного читача. Бо рос. блуд має значення розпуста. А в українській мові, нпр., Грінченко блудний пов'язує із значенням "заблукалий, заблуканий", а не "розпусний". Наведені приклади з українських словників також пропонують притаманні нашій мові слова, зокрема і мандрівний вогонь. Я не заперечую існування слова "блукаючий" і у своїх правках залишив його як синонім. Але сучасні філологи застерігають вживання дієприкметників на -чий-, коли є інші приклади. Щодо 11-томного СУМ, то, ясна річ, що укладачі надавали перевагу таким словам. Часи були такі. Але й вони подають, нпр., блимавка Ви ж викинули весь синонімічний ряд. (до речі, що вас спонукало це зробити?)--Кипчак (обговорення) 20:23, 4 лютого 2017 (UTC)
Українсько-англійський словник 1955 року перекладає англ. will-o’-the-wisp як бли́мавка.--Кипчак (обговорення) 20:48, 4 лютого 2017 (UTC)
От тільки не треба робити вигляд, що блуд в українській мові немає цього значення.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)

БЛУД 1, у, чол., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Леся Українка, III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 237).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 202.

БЛУДНИЙ 2, а, е, заст. Прикм. до блуд 1. Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали Котюгу блудного свого (Тарас Шевченко, II, 1953, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.

І хочу зазначити, що звести все до "надавання переваг" чомусь "неправильному" неможливо, бо СУМ-11 наводить приклади вжитку. Вище взагалі класики в прикладах.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)
І звертаю увагу на важливий момент: стаття названа з посиланням не на тлумачення прикметника взагалі, а на сталу назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)

Блукаючі вогні — блідо-синє світіння, утворюване згорянням болотного газу — метану, що виділяється внаслідок гниття. Розповів про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 204.

Щодо блимавки Ви праві. Поверну в статтю, бо є в Грінченка.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:12, 5 лютого 2017 (UTC)

І наостанок цитата з «Тіні забутих предків» Коцюбинського: «Але око знов ваблять блукаючі вогні й рухливі тіні, вухо знов ловить непевні згуки, що родять надію, будять увагу…»--ЮеАртеміс (обговорення) 14:16, 5 лютого 2017 (UTC)

Сучасні пуристичні настанови взагалі здебільшого хибна гіперкорекція. Чого вартий один лише міф про "на сквозняке".--ЮеАртеміс (обговорення) 14:23, 5 лютого 2017 (UTC)

На протязі чого — протягом (див. протягом 1) чого-небудь. Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Олесь Гончар, III, 1959, 117);

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 328.

Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах розповідає нам про українські повір'я, що пов'язані з БЛУКАЮЧИМИ вогнями.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:42, 5 лютого 2017 (UTC)

Окрім наведених вище прикладів можу додати ще. Осип Турянський "Син землі": «Пенкальський, викинутий Іваном Куценком після борні з лісу, не йшов, а снувався, мов блудний вогонь манівцями». Переклади: Орест Сомов "Блудний вогник" (Згадка в Горнятко-Шумилович А. Синтез барокового, ґотичного й романтичного начал у «Петріях і Добощуках» Івана Франка).
Дивно пов'язувати блудний вогник з блудом-розпустою. Український етимологічний словник перше значення "блуду" дає як "той, що заблудився", те ж саме дає Фасмер. Власне, лужицькою мовою bɫud - блудний вогонь. Українське блудило - те ж саме (Етимологічний словник української мови. - К., 1982. - т. 1. с. 212.).
Ваша позиція: 1) довести, що термін блукаючий вогонь існує (я ж не заперечував, про що вище вже писав); 2) інші терміни, які зафіксовані в авторитетних словниках і творах, тре' відкинути.
Моя позиція: дати весь синонімічний ряд: блудни́й вогонь або во́гник, облу́дний, мандрі́вний о́гник, блукаючий вогонь, блудило, бли́мавка. Як бачите, блукаючий вогонь у моїй правці був. Із цього ряду, на моє глибоке переконання, блукаючий - найгірший варіант для назви статті.--Кипчак (обговорення) 20:12, 5 лютого 2017 (UTC)
Художня література багата на синоніми - це безперечно. Але я навів галузеву нехудожню літературу: словник З ОЗНАЧЕННЯМ, книжку про метеорологічні явища, книжку про фольклор. Сталі форми, що використовуються ними мають пріоритет. Ваша позиція: замінити на розмовну-"художню" назву, бо, бач, вона більше до вподоби. Це не діло. Дайте наукові джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 6 лютого 2017 (UTC)
Щодо переліку всіх синонімів в шапці: вважаю, що це неенциклопедично та захаращує преамбулу. В енциклопедії не наводяться зокрема пестливі форми (вогонь - вогник), якщо вони мають те саме значення. І взагалі, пошук їх в ПЕРВИННИХ джерелах схожий на ОД.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 6 лютого 2017 (UTC)