Відчуття: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(+перекласти)
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Недостатньо виносок|дата=вересень 2022}}
'''Відчуття́''' — психофізичний пізнавальний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу при безпосередній дії подразника на органи чуття.
'''Відчуття́'''&nbsp;— психофізичний [[Пізнання|пізнавальний]] процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу при безпосередній дії подразника на [[органи чуття]]. Це перша елементарна форма чуттєвого пізнання зовнішнього світу.<ref name="логіка"/> Відчуття дають безпосереднє відображення дійсності. Предмети і явища навколишнього світу, діючи на органи чуття людини, викликають різні відчуття&nbsp;— зорові, слухові, дотикові.<ref name="логіка"/> Відчуття відображають окремі ознаки, властивості, якості речей. На основі відчуттів виникають [[сприйняття]].<ref name="логіка">[[Національна академія внутрішніх справ]]. [https://arm.naiau.kiev.ua/books/logika/info/slovnik.html Мультимедійний підручник. «Логіка»]. arm.naiau.kiev.ua</ref>


== Сутність терміну ==
== Сутність терміну ==
Відчуття&nbsp;— це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є [[органи чуття]] та [[Рецептор (орган)|рецептор]]и)<ref>Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л.&nbsp;А.&nbsp;Чепи.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— 302 с. ISBN 978-617-571-040-0</ref>.
Відчуття&nbsp;— це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та [[Рецептор (орган)|рецептори]])<ref>Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л.&nbsp;А.&nbsp;Чепи.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— 302 с. ISBN 978-617-571-040-0 (С.?)</ref>.


Для виникнення відчуття потрібна наявність дії на відповідні органи чуття предметів або явищ реального світу, які називаються ''подразниками''. Дія подразника на орган має назву ''подразнення''. [[Фізіологія|Фізіологічною]] основою відчуттів є складна діяльність їхніх органів, які [[Павлов Іван Петрович|І.&nbsp;П.&nbsp;Павлов]] назвав аналізаторами. [[Аналізатори|Аналізатор]] містить три специфічні відділи: ''периферичний'' (рецепторний), ''провідниковий'' та ''центральний'' (мозковий)
Для виникнення відчуття потрібна наявність дії на відповідні органи чуття предметів або явищ реального світу, які називаються ''подразниками''. Дія подразника на орган має назву ''подразнення''. [[Фізіологія|Фізіологічною]] основою відчуттів є складна діяльність їхніх органів, які [[Павлов Іван Петрович|І.&nbsp;П.&nbsp;Павлов]] назвав аналізаторами. [[Аналізатори|Аналізатор]] містить три специфічні відділи: ''периферичний'' (рецепторний), ''провідниковий'' та ''центральний'' (мозковий)
Рядок 14: Рядок 15:


== Закономірності при відчутті ==
== Закономірності при відчутті ==

Виділяють дію таких закономірностей при відчутті:
Виділяють дію таких закономірностей при відчутті:

* '''''[[Поріг відчуття|Порогом чутливості]]''''' називають психологічну характеристику залежності між інтенсивністю відчуття та силою подразника. Пороги бувають: ''нижній абсолютний'', ''верхній абсолютний'' та ''поріг чутливості до різниці''. Пороги обмежують зону чутливості аналізатора щодо конкретного виду подразників;
* '''''[[Поріг відчуття|Порогом чутливості]]''''' називають психологічну характеристику залежності між інтенсивністю відчуття та силою подразника. Пороги бувають: ''нижній абсолютний'', ''верхній абсолютний'' та ''поріг чутливості до різниці''. Пороги обмежують зону чутливості аналізатора щодо конкретного виду подразників;
* '''''Адаптація'''''&nbsp;— пристосування чутливості органа відчуття до постійно діючого подразника, що призводить до зниження або підвищення порогів відчуття;
* '''''Адаптація'''''&nbsp;— пристосування чутливості органа відчуття до постійно діючого подразника, що призводить до зниження або підвищення порогів відчуття;
Рядок 22: Рядок 21:
* '''''Контраст відчуттів'''''&nbsp;— зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього, або паралельнодіючого подразника;
* '''''Контраст відчуттів'''''&nbsp;— зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього, або паралельнодіючого подразника;
* '''''[[Синестезія (психологія)]]'''''&nbsp;— збудження відчуттями однієї модальності відчуттів іншої модальності (наприклад, холоду від білого кольору).
* '''''[[Синестезія (психологія)]]'''''&nbsp;— збудження відчуттями однієї модальності відчуттів іншої модальності (наприклад, холоду від білого кольору).
* '''''[[Сенсибілізація (фізіологія)|Сенсибілізація]] — '''''підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця зміна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.
* '''''[[Сенсибілізація (фізіологія)|Сенсибілізація]]&nbsp;— '''''підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця зміна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.
* '''''[[Закон Вебера — Фехнера|Закон Вебера — Фехнера]] '''''— при збільшенні інтенсивності стимулу ''в певну кількість разів'' його відчуття зростає ''на певну величину''
* '''''[[Закон Вебера — Фехнера]] '''''— при збільшенні інтенсивності стимулу&nbsp;''в певну кількість разів'' його відчуття зростає ''на певну величину''


== Види людських відчуттів ==
== Види людських відчуттів ==

У різних школах по-різному ставляться до проблеми сенсорних процесів. Російський психолог [[Ананьєв Борис Герасимович|Б.&nbsp;Г.&nbsp;Ананьєв]] у роботі «[[Теорія відчуттів]]» виділив найбільше число відчуттів&nbsp;— 11.
У різних школах по-різному ставляться до проблеми сенсорних процесів. Російський психолог [[Ананьєв Борис Герасимович|Б.&nbsp;Г.&nbsp;Ананьєв]] у роботі «[[Теорія відчуттів]]» виділив найбільше число відчуттів&nbsp;— 11.


=== Дистантні відчуття ===
=== Дистантні відчуття ===

* [[Зір]]
* [[Зір]]
* [[Слух (чуття)|Слух]]
* [[Слух (чуття)|Слух]]
Рядок 36: Рядок 33:


=== Контактні відчуття ===
=== Контактні відчуття ===

* [[Смак]]
* [[Смак]]
* [[Тактильні відчуття]]
* [[Тактильні відчуття]]
Рядок 43: Рядок 39:
* [[Температурні відчуття]]
* [[Температурні відчуття]]
* [[Вібраційні відчуття]]
* [[Вібраційні відчуття]]



=== Глибинні відчуття ===
=== Глибинні відчуття ===

* {{нп|Інтероцепція|Чуттєвість від внутрішніх органів||Interoception}}
* {{нп|Інтероцепція|Чуттєвість від внутрішніх органів||Interoception}}
** [[Пропріоцепція|М'язова чуттєвість]]
** [[Пропріоцепція|М'язова чуттєвість]]


== Дивись також ==
== Див. також ==
* [[Сприйняття]]
* [[Сприйняття]]
* [[Сьогодення]]
* [[Сьогодення]]
Рядок 63: Рядок 57:


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://sum.in.ua/s/vidchuttja '''Відчуття''' - академічний тлумачний словник української мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161112234046/http://sum.in.ua/s/vidchuttja |date=12 листопада 2016 }}
* [http://sum.in.ua/s/vidchuttja '''Відчуття''']&nbsp;— академічний тлумачний словник української мови {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161112234046/http://sum.in.ua/s/vidchuttja |date=12 листопада 2016 }}


== Посилання ==
== Посилання ==
*{{ЄСФ1|частина=SENS – чуття, почуття, свідомість, глузд, сенс, смисл, значення, напрям |сторінки =205-226}}
* {{ЄСФ1|частина=SENS – чуття, почуття, свідомість, глузд, сенс, смисл, значення, напрям |сторінки =205-226}}
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1755/vidchuttya ВІДЧУТТЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310173121/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1755/vidchuttya |date=10 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1755/vidchuttya ВІДЧУТТЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310173121/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1755/vidchuttya |date=10 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34426 ВІДЧУТТЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307134726/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34426 |date=7 березня 2016 }} //[[ЕСУ]]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34426 ВІДЧУТТЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307134726/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34426 |date=7 березня 2016 }} //[[ЕСУ]]

{{Перекласти|en|Sense}}



{{Психологія}}
{{Психологія}}

Поточна версія на 12:00, 2 грудня 2022

Відчуття́ — психофізичний пізнавальний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу при безпосередній дії подразника на органи чуття. Це перша елементарна форма чуттєвого пізнання зовнішнього світу.[1] Відчуття дають безпосереднє відображення дійсності. Предмети і явища навколишнього світу, діючи на органи чуття людини, викликають різні відчуття — зорові, слухові, дотикові.[1] Відчуття відображають окремі ознаки, властивості, якості речей. На основі відчуттів виникають сприйняття.[1]

Сутність термінуРедагувати

Відчуття — це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та рецептори)[2].

Для виникнення відчуття потрібна наявність дії на відповідні органи чуття предметів або явищ реального світу, які називаються подразниками. Дія подразника на орган має назву подразнення. Фізіологічною основою відчуттів є складна діяльність їхніх органів, які І. П. Павлов назвав аналізаторами. Аналізатор містить три специфічні відділи: периферичний (рецепторний), провідниковий та центральний (мозковий)

ВластивостіРедагувати

Якість — особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів. Якісно відрізняються між собою відчуття різних видів, а також різні відчуття в межах одного виду. Наприклад, слухові відчуття відрізняються за висотою, тембром, гучністю. Якість відчуттів дає змогу відображати світ у всій різноманітності його властивостей.

Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання. Вона виявляється у яскравості й виразності властивостей предметів і явищ, які відображає людина. Вивчає інтенсивність відчуттів психофізика, яка зосереджується на кількісному описі та аналітичному виражені (у формулах) закономірностей їх розвитку і функціонування.

Тривалість — часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття. Він визначається спеціалізацією аналізатора і для різних аналізаторів є неоднаковим: для смакових відчуттів становить 50 мілісекунд, слухових — 150, больових — 370 мілісекунд. Очевидно, його величина залежить від швидкості збудження рецептора і швидкості проходження нервових імпульсів аферентними і еферентними шляхами.

Закономірності при відчуттіРедагувати

Виділяють дію таких закономірностей при відчутті:

  • Порогом чутливості називають психологічну характеристику залежності між інтенсивністю відчуття та силою подразника. Пороги бувають: нижній абсолютний, верхній абсолютний та поріг чутливості до різниці. Пороги обмежують зону чутливості аналізатора щодо конкретного виду подразників;
  • Адаптація — пристосування чутливості органа відчуття до постійно діючого подразника, що призводить до зниження або підвищення порогів відчуття;
  • Взаємодія відчуттів — зміна чутливості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої;
  • Контраст відчуттів — зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього, або паралельнодіючого подразника;
  • Синестезія (психологія) — збудження відчуттями однієї модальності відчуттів іншої модальності (наприклад, холоду від білого кольору).
  • Сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця зміна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.
  • Закон Вебера — Фехнера — при збільшенні інтенсивності стимулу в певну кількість разів його відчуття зростає на певну величину

Види людських відчуттівРедагувати

У різних школах по-різному ставляться до проблеми сенсорних процесів. Російський психолог Б. Г. Ананьєв у роботі «Теорія відчуттів» виділив найбільше число відчуттів — 11.

Дистантні відчуттяРедагувати

Контактні відчуттяРедагувати

Глибинні відчуттяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Національна академія внутрішніх справ. Мультимедійний підручник. «Логіка». arm.naiau.kiev.ua
  2. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К., 2010. — 302 с. ISBN 978-617-571-040-0 (С.?)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати