Відмінності між версіями «Віденська партія»

[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створена сторінка: {{Шахова діаграма|= | tright | |= 8 |rd|nd|bd|qd|kd|bd|nd|rd|= 7 |pd|pd|pd|pd| |pd|pd|pd|= 6 | | | | | | | | |= 5 | | | | |pd| ...)
 
 
(Не показані 11 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 19: Рядок 19:


== Історія ==
== Історія ==
Партія належить до відкритих початків. Вперше проаналізована [[Карл Яниш|К.Янишем]] ([[1842]]-[[1843]]). Остаточно дебют був допрацьований в [[XIX|XIX сторіччі]] шахістами австрійського міста [[Відень]] на чолі з мастером Гампе. В [[1901]] в журналі "Брітіш чесс мегезін" опубліковано теоретичне дослідження [[Ріхард Тейхман|Р.Тейхмана]] "Віденська партія" ("The Vienna Game"). Основна ідея — захистивши пішака «е4» і пункт «d5», атакувати центр ходом f2-f4. Але провівши тематичний контрудар d7-d5, чорні досягають відмінної позиції. Ця обставина привела до того, що в сучасній шаховій практиці віденська партія зустрічається рідко. З успіхом за білих цей дебют застосовували [[Рудольф Шпільман]] та [[Бент Ларсен]].
Партія належить до відкритих початків. Вперше проаналізована [[Яніш Карл Андрійович|К.Янішем]] ([[1842]]-[[1843]]). Остаточно дебют був допрацьований в [[XIX|XIX сторіччі]] шахістами австрійського міста [[Відень]] на чолі з майстром Гампе. В [[1901]] році в журналі "Бритіш чесс мегезін" опубліковано теоретичне дослідження [[Ріхард Тейхман|Р.Тейхмана]] "Віденська партія" ("The Vienna Game"). Основна ідея — захистивши пішака «е4» і пункт «d5», атакувати центр ходом f2-f4. Але провівши тематичний контрудар d7-d5, чорні досягають відмінної позиції. Ця обставина привела до того, що в сучасній шаховій практиці віденська партія зустрічається рідко. З успіхом за білих цей дебют застосовували [[Рудольф Шпільман]] та [[Бент Ларсен]].


== Основні варіанти ==
== Основні варіанти ==
Рядок 32: Рядок 32:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Константинопольский А.М., Лепешкін В.Ф. Віденська партія. М., ФиС, 1989. ISBN 5-278-00168-2
* [[Константинопольський Олександр Маркович|Константинопольський А. М.]], Лепешкин В. Ф. Венская партия. М., ФиС, 1989. ISBN 5-278-00168-2 {{ref-ru}}
* Шахи: Енциклопедичний словник//Гол. ред. А. Е. Карпов. — М.:Рад.енциклопедія, 1990. — 621 с.
* Шахматы: Энцеклопедический словарь//Глав. ред. А. Е. Карпов. — М.:Сов.энциклопедия, 1990. — 621 с. {{ref-ru}}


[[Категорія:Відкриті дебюти]]
{{Шахові дебюти}}


[[Категорія:Відкриті дебюти]]
[[cs:Vídeňská hra]]
[[de:Wiener Partie]]
[[en:Vienna Game]]
[[es:Apertura vienesa]]
[[fi:Wieniläinen peli]]
[[fr:Partie viennoise]]
[[it:Partita viennese]]
[[lb:Wiener Partie]]
[[mk:Виенска партија]]
[[nds:Wiener Partie]]
[[nl:Weens (schaakopening)]]
[[no:Wienerparti]]
[[pl:Partia wiedeńska]]
[[pt:Abertura Viena]]
[[sr:Бечка партија]]
[[sv:Viennaöppningen]]

Поточна версія на 13:07, 9 вересня 2018

Віденська партіяшаховий початок, який починається з ходів:

  • 1. e2-e4 e7-e5
  • 2. Kb1-c3.
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
d7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
c3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
f1 білий слон
g1 білий кінь
h1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Віденська партія

ІсторіяРедагувати

Партія належить до відкритих початків. Вперше проаналізована К.Янішем (1842-1843). Остаточно дебют був допрацьований в XIX сторіччі шахістами австрійського міста Відень на чолі з майстром Гампе. В 1901 році в журналі "Бритіш чесс мегезін" опубліковано теоретичне дослідження Р.Тейхмана "Віденська партія" ("The Vienna Game"). Основна ідея — захистивши пішака «е4» і пункт «d5», атакувати центр ходом f2-f4. Але провівши тематичний контрудар d7-d5, чорні досягають відмінної позиції. Ця обставина привела до того, що в сучасній шаховій практиці віденська партія зустрічається рідко. З успіхом за білих цей дебют застосовували Рудольф Шпільман та Бент Ларсен.

Основні варіантиРедагувати

Після 2. Kb1-c3 чорні мають два основних продовження:

  • 2…Kg8-f6 — найбільш поширене. Білі стають перед вибором:
    • 3. f2-f4 — переводити гру до схеми в дусі королівського гамбіту
    • 3. Cf1-с4 — намагатись отримати позицію в дусі дебюту слона. На тематичний удар 3…Kf6:e4 із задумом на 4.Kc3:e4 відповісти 4…d7-d5, краще продовжити не 4. Сс4:f7+ Kpe8:f7 5. Kc3:e4 d7-d5, що веде до переваги чорних, а 4. Фd1-h5 Ке4-d6 5. Cc4-b3 Кb8-c6 6. Kc3-b5 g7-g6 7. Фh5-f3 f7-f5 8. Фf3-d5 Фd8-e7 9. Kb5:c7+ Kpe8-d8 10. Kc7:a8 b7-b6.
    • 3. g2-g3 — перевести гру в позиційне русло.
  • 2…Kb8-c6 — хід менш активний, тому рідко зустрічається.

Білі можуть уникнути цих варіантів, зігравши 3.Kg1-f3, перейшовши до дебюту чотирьох коней.

ДжерелаРедагувати

  • Константинопольський А. М., Лепешкин В. Ф. Венская партия. М., ФиС, 1989. ISBN 5-278-00168-2 (рос.)
  • Шахматы: Энцеклопедический словарь//Глав. ред. А. Е. Карпов. — М.:Сов.энциклопедия, 1990. — 621 с. (рос.)