Відгалуження червоних гігантів

Послідовність на діаграмі Герцшпрунга-Рассела

Відгалу́ження черво́них гіга́нтів (ВЧГ) - послідовність на діаграмі Герцшпрунга—Рассела, що утворена зорями малої та проміжної маси, які перебувають на стадії горіння гідрогену у сферичному шарі навколо ізотермічного гелієвого ядра[1][2]. Іноді його називають також першим відгалуженням гігантів (на відміну від асимптотичного відгалуження гігантів — АВГ).

Еволюційні треки зір різної маси на стадіях після стадії головної послідовності

Еволюція

Перебування зорі на головній послідовності завершується, коли більша частина гідрогену в ядрі перетворюється на гелій. Термоядерні реакції в такому ядрі майже припиняються й воно починає стискатися. На відгалуження червоних гігантів зорі потрапляють через порівняно коротку стадію субгіганта. На цьому шляху ядро зорі переходить у вироджений стан, а її оболонка починає охолоджуватися й розширюватися [2].

Коли температура зовнішніх шарів упаде нижче приблизно 5000 К, оболонка стає повністю конвективною. Це призводить до збільшення світності й еволюційний трек зорі починає прямувати вгору, майже вертикально. Фактично, зоря повторює шлях, яким свого часу потрапила на головну послідовність, але долає його у зворотному напрямку. Спалений у шарі гідроген перетворюється на гелій та збільшує інертне ядро. Для зорі з масою 1 M ця стадія триватиме близько півмільярда років. Рух зорі на діаграмі поступово прискорюється[2].

На вершині відгалуження, коли маса гелієвого ядра сягає 0,4 — 0,5 M в ядрі починається загоряння гелію . Внаслідок цього температура зовнішніх шарів дещо зростає й на діаграмі зоря пересувається вліво, у напрямку горизонтального відгалуження[1].

Особливості зір ВЧГ

Див. також

Джерела

  1. а б Еволюція зір // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 142—144. — ISBN 966-613-263-X.
  2. а б в M. Pettini. 13.2 The Red Giant Branch. Structure and Evolution of Stars. Процитовано 23.02.2015. (англ.)