Перегляд вихідного коду сторінки Вівся (Тернопільський район)

{{Otheruses|тип=НП}}
{{Село
 | назва           = Вівся 
 | зображення      = Головна вулиця с. Вівся навесні (Козівський район, Тернопільська область).jpg
 | зображення_підпис = Головна вулиця с. Вівся навесні
 | код КОАТУУ      =
 | область         = [[Тернопільська область]]
 | район           = {{Тр-Трн}}
 | громада         = [[Козівська селищна громада]]
 | розташування    = Kozova Raion.svg
 | mapx            = 146
 | mapy            = 222
 | засновано       = Друга половина XVIII ст.<ref name=":11">{{Cite web|title=Map of the western Ukraine by Friedrich von Mieg 1779-1783|url=http://www.oldmap.org/map-ukraine_karta-fon-miga/|website=www.oldmap.org|accessdate=2020-11-12|archive-date=18 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201118061934/http://www.oldmap.org/map-ukraine_karta-fon-miga/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Karte von Galizien 1779-1783|url=http://www.iaepan.vot.pl/galicja/index-de.html|website=www.iaepan.vot.pl|accessdate=2020-11-14|archive-date=22 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210422202910/http://www.iaepan.vot.pl/galicja/index-de.html}}</ref> 
 | населення       = 791 особа<ref name="Козівська громада Тернопільська область - Картка громади>{{Cite web |url=https://kozova-rada.gov.ua/structure/ |title=Козівська громада Тернопільська область - Картка громади |accessdate=31 серпня 2021 |archive-date=31 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831184216/https://kozova-rada.gov.ua/structure/ }}</ref> 
 | територія       = 0.219
 | ref-територія   =
 | площа           =
 | ref-площа       =
 | щільність       = 4109.59
 | висота          = 373<ref name="Погода в селі Вівся">{{Cite web |url=https://weather.in.ua/ua/ternopol%27skaja/3857 |title=Погода в селі Вівся |accessdate=10 листопада 2020 |archive-date=10 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201110125455/https://weather.in.ua/ua/ternopol%27skaja/3857 }}</ref>
 | ref-висота      =
 | водойма         =
 | поштовий індекс = 47673<ref>{{Cite web |url=https://www.uaidx.com/21/452/index |title=Довідник поштових індексів України. Тернопільська область. Козівський район |accessdate=10 листопада 2020 |archive-date=16 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201116131659/https://www.uaidx.com/21/452/index }}</ref>
 | телефонний код  = 3547
 | координати      = 
 | адреса          = вул. Дорошенка, 3, смт Козова, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47601;<br/>староста — вул. Колонія, 12, с. Вівся, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47673
 | облікова картка = <ref>{{ОКВРУ|31164}}</ref>
 | прапор          =
 | герб            =
 | відстань о      =
 | ref-відстань о  =
 | відстань р      = 48
 | ref-відстань р  =
 | станція         =
 | відстань ст     =
}}
'''Ві́вся'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Козівська селищна громада|Козівській селищній громаді]] [[Тернопільський район|Тернопільського району]]  [[Тернопільська область|Тернопільської області.]] [[Адміністративний центр]] колишньої [[Вівсянська сільська рада (Козівський район)|Вівсянської сільської ради]]. Площа&nbsp;— 0,22 кв. км{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=438}}. Населення&nbsp;— 791 особа ([[2021]])<ref name=":7">{{Cite web|title=Козівська громада Тернопільська область - Картка громади|url=https://kozova-rada.gov.ua/structure/|website=kozova-rada.gov.ua|accessdate=2021-08-31|language=ua|archive-date=31 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210831184216/https://kozova-rada.gov.ua/structure/}}</ref>. До 19 липня 2020&nbsp;р. належало до [[Козівський район|Козівського району]]<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня [[2020]] року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад [[Тернопільська область|Тернопільської області]]<nowiki/>» увійшло до складу [[Козівська селищна громада|Козівської селищної громади.]]<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-a724r|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2021-10-10|language=ua|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123115757/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-a724r}}</ref>.

З центром селищної громади село сполучене автодорогою номер {{Автошлях С|200803}}<ref name=":16" />.

Вперше згадується [[1779]]&nbsp;року у складі [[Габсбурзька монархія|монархії Габсбургів]]<ref name=":11" />; за іншими даними&nbsp;— 1785 року{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=438}}. У селі є [[Українська греко-католицька церква|греко-католицькі]] [[Церква святого архистратига Михаїла (Вівся)|церква]] (збудована у 1818—1870&nbsp;рр.) та храм (збудований 1994—2017&nbsp;рр.) святого [[Архангел Михаїл|архістратига Михаїла]]. На Вівсі перебували [[Українські січові стрільці]]; був заснований осередок [[ОУН]]{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}; сотня [[Українська повстанська армія|УПА]]<ref name=":5" /><ref name=":6" />. Діють дитсадок, школа І–II ступенів, [[Фельдшерсько-акушерський пункт|фельдшерський пункт]], крамниця, поштовий пункт, бібліотека{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=440}}.

== Походження назви ==
[[Файл:Знак при західному в'їзді в с.Вівся.jpg|міні|ліворуч|Знак при західному в'їзді в село]]
[[Топонім]] ''Вівся'' походить від жіночого імені ''[[Осія (жіноче ім'я)|Осія]]'' й від злаку ''[[овес]]'' (вовес, говес)&nbsp;— ''«село, яке вирощувало овес»''<ref>{{Cite book|url=http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=Krishuk_toponimika.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1|title=Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник|last=Кущук|first=М.|year=2008|publisher=Навчально-методичний центр професійно-технічної  освіти у Тернопільській області|location=Тернопіль|page=34|language=|isbn=|accessdate=13 листопада 2020|archive-date=14 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201114080036/https://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=Krishuk_toponimika.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1}}</ref>, від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] ''*ovь̀sъ''; або від збірних понять ''вівсяне поле'', ''вівсяні сходи'', ''вівси''; від слова в множині&nbsp;— ''ві́вса'', або також від інших подібних слів&nbsp;— ''вівсик'' (зменшено-пестливо); [[Вівсюг звичайний|''вівсюг'']]&nbsp;— рослина дикого вівса; ''вівсина''&nbsp;— зернина вівса, стебло вівса; ''вівсисько'', ''вівсище, вівсянище''&nbsp;— поле, з якого скосили овес; ''вівсяник''&nbsp;— хліб, корж із вівсяного [[Борошно|борошна]]; ''вівсяниця''&nbsp;— вівсяна солома; ''вівсянка —'' борошно або крупа з вівса, [[вівсяна каша]] або юшка, вівсяна солома; ''овесець —'' [[стоколос польовий]] та інших подібних слів<ref>{{Cite book|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=S&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21FMT=elib_all&S21ALL=(%3C.%3EAT%3D%20Етимологічний%20словник%20української%20мови%3C.%3E)&Z21ID=&S21SRW=nz&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20|title=Етимологічний словник української мови: В 7 т.|volume=Т. 1: А–Г|last=Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко|first=|year=1982|publisher=АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: «Наукова думка»|page=389|language=|isbn=|accessdate=7 червня 2022|archive-date=22 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220322012748/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=S&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21FMT=elib_all&S21ALL=(%3C.%3EAT%3D%20%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3C.%3E)&Z21ID=&S21SRW=nz&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20}}</ref>. За іншою версією топонім походить від імені власника землі&nbsp;— пана Вівсянського. Виникнення слова також пояснюють за легендою про те, що перших поселенців Вівся щебетанням зустріла пташка ''[[вівсянка]]''. Згідно з іншими переказами їх житла згоріли й поселення перемістили північніше, де власне [[Овес посівний|вирощували овес]]<ref name=":13" />.

== Географія ==
{{див. також|Географія Тернопільської області}}
Вівся&nbsp;— типове подільське село{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=574}}. Географічно розташоване в західній частині [[Подільська височина|Подільської височини]] на середній висоті 373&nbsp;м над рівнем моря<ref>{{Cite web|title=Погода в с. Вівся (Тернопільська область, Козівський район)|url=https://weather.in.ua/ua/ternopol'skaja/3857|website=[[weather.in.ua]]|accessdate=2020-11-10|archive-date=10 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201110125455/https://weather.in.ua/ua/ternopol%27skaja/3857}}</ref><ref name="climate-data" />, у межиріччі [[Коропець (притока Дністра)|Коропця]] й [[Студенка (притока Стрипи)|Тудинки]]<ref name=":13" />, у південно-східній частині історичного регіону [[Галичина]]. Адміністративно&nbsp;— у південно-західній частині [[Тернопільський район|Тернопільського району]], за 3&nbsp;км від села [[Маковисько (Україна)|Маковисько]], за 4,5&nbsp;км від села [[Маловоди]], за 9&nbsp;км від [[Козова|Козови]] та за 48&nbsp;км від [[Тернопіль|Тернополя]]. Площа села 0,22 {{comment|кв. км|квадратних кілометри}}{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=438}}. У селі три вулиці: Центральна, Нижня (народні назви&nbsp;— Тамтой бік, Зелена), Колонія (народна назва&nbsp;— Кольонія)<ref>{{Cite web|title=Карти Bing|url=https://binged.it/3kOSk0U|website=www.bing.com|accessdate=2020-11-20|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. Вівся має два ставки, котрі в минулому називалися «Панський» і «Господарський». Їх джерело бере початок у криницях і сполучені між собою [[струмок|струмками]]<ref>{{Cite web|url=http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/10569/1/Fayfurka.pdf|title=Відображення фізико-географічних умов у топонімах Бережанського та Козівського районів|last=Файфурка|first=З.|website=http://dspace.tnpu.edu.ua/|publisher=Студентський науковий вісник. — 2014. — №34.|language=|accessdate=19.04.2020|archive-date=21 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220321040619/http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/10569/1/Fayfurka.pdf}}</ref>{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=574}}. Сільські поля в давнині межували зі степом «[[Пантелиха (степ)|Пантелиха]]»{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=574}}, котрий тягнувся на південь в сторону села [[Зарваниця (Тернопільський район)|Зарваниці]]<ref>{{Cite book
|url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/21900/file.pdf
|title=Від степів Пантелихи до американських хмарочосів
|last=Головінський
|first=Іван
|year=2009
|location=Нью-Йорк
|pages=80
|accessdate=8 червня 2022
|archive-date=9 березня 2022
|archive-url=https://web.archive.org/web/20220309194328/https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/21900/file.pdf
}}</ref>. Село та найближчі навколишні поля лежать на [[Чорноземи опідзолені|чорноземах опідзолених]], [[Чорноземно-лучні осолоділі ґрунти|чорноземно-лучних осолоділих]], [[Темно-сірі ґрунти|темно-сірих опідзолених]] та темно-сірих опідзолених оглеєних ґрунтах<ref>{{Cite web|title=Публічна кадастрова карта України. Шари кадастру: ґрунти|url=https://map.land.gov.ua/?cc=2804541.4501828663,6339816.11345775&z=14&l=grunt&bl=ortho10k_all|website=map.land.gov.ua|accessdate=2020-11-13|last=|first=|date=|publisher=|archive-date=15 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201115155528/https://map.land.gov.ua/?cc=2804541.4501828663,6339816.11345775&z=14&l=grunt&bl=ortho10k_all}}</ref>. До 1970-х років із сторони села з джерел на захід текло декілька струмків, котрі впадали до Коропця<ref>{{Cite web|title=Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XII - Uwsie - strona 866.|url=http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XII/866|website=dir.icm.edu.pl|accessdate=2020-11-10|last=|first=|date=|publisher=|archive-date=22 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210122193513/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XII/866}}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://kpbc.umk.pl/Content/200688/Sponsorzy_061_02_HD_011.pdf|title=Powiat Podhajecki pod względem geograficznym, statystycznym i historycznym z dołączeniem mapy|last=Niedźwiecki|first=Mikołaj|year=1896|publisher=Z drukarni J. Dankiewicza w Stanisławowie|location=|page=111|isbn=}}{{ref-pl}}</ref>. Після [[Меліорація|меліорації]] земель більшість потічків зникли. На північ від села розташований кар'єр [[черепашник]]а (народна назва місцевості&nbsp;— Камінь), на північний схід&nbsp;— піщаний кар'єр (Вівсянські ділянки піску на [[Суглинки|суглинку]])<ref>{{Cite web|title=Тернопільська обласна державна адміністрація - Перспективні ділянки та родовища корисних копалин Тернопільської області|url=http://oda.te.gov.ua/main/ua/publication/content/19460.htm|website=oda.te.gov.ua|accessdate=2020-11-14|archive-date=25 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201125053858/http://oda.te.gov.ua/main/ua/publication/content/19460.htm}}</ref>. Сусідні населені пункти:
{{Розташування
|центр  = Вівся
|пн_зх  = [[Козова]]
|пн     = [[Золота Слобода]]
|пн_сх  = [[Росохуватець (Козівський район)|Росохуватець]]
|зх     = [[Кальне (Козівський район)|Кальне]]
|сх     = [[Маловоди]]
|пд_зх  = [[Юстинівка]]
|пд     = [[Поплави (Підгаєцький район)|Поплави]]
|пд_сх  = [[Соснів]]
|анклав =
}}

Опис навколишньої природи Вівся згадується в польськомовному часописі австрійського періоду «Rozmaitości» від 12 травня [[1824]] року. Дослідник [[Флора Тернопільської області|рослинності Галичини]] Ернест Віттман ({{lang-pl|Ernest Dominik Wittman}}, 1780—1836) описує околиці Вівся та Козови, які розкинулись на захід від річки [[Стрипа]], як:<ref>{{Cite book|url=https://books.google.is/books?id=Gt9aAAAAcAAJ&pg=PA149&lpg=PA149&dq=uwsie&source=bl&ots=J0qf37bL8_&sig=ACfU3U1wd0mjz4kmakFwGzUYA9-d_kRVIg&hl=is&sa=X&ved=2ahUKEwj6pZWGjfjsAhWMiFwKHZ_oBAs4KBDoATAGegQIBxAC#v=onepage&q=uwsie&f=false|title=Rozmaitości|last=Wittman|first=Ernest Dominik|date=|year=1824|publisher=Piller|location=|page=149|isbn=|accessdate=10 листопада 2020|archive-date=16 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201116153723/https://books.google.is/books?id=Gt9aAAAAcAAJ&pg=PA149&lpg=PA149&dq=uwsie&source=bl&ots=J0qf37bL8_&sig=ACfU3U1wd0mjz4kmakFwGzUYA9-d_kRVIg&hl=is&sa=X&ved=2ahUKEwj6pZWGjfjsAhWMiFwKHZ_oBAs4KBDoATAGegQIBxAC#v=onepage&q=uwsie&f=false}}{{ref-pl}}</ref>

{{цитата|''Пагорби вкриті невеликими лісами, що тягнуться на північ, прикрашаючи околиці різноманітними краєвидами, які проте відсутні в сусідніх місцевостях Бережанської області, а Вівся та Козова здаються дещо загубленими серед моря золотих колосків, бо з цього боку часто і за милю навколо мандрівник не побачить жодного дерева, на якому могли б відпочити його очі.''
{{oq|pl|''Wzgórza okryte niewielkimi lasami, ciągną się ku Północy stroiąc okolice przez potrzebne odmiany w różne kształty, którychby napróżno szukać w pobliskich mieyscach obwodu Brzeżańskiego, a Uwsie i Kozowa zdają się nieiako ginąc w morzu złocistych kłosów, albowiem w téy stronie często i na milę do koła nie postrzeże podróżny drzewka, na którémby wzrok iego mógł wypocząć.''}}
}}
Між Вівсям та Юстинівкою існували невеликі [[курган]]и. Місцеві мешканці йменували їх «перша могилка» та «друга могилка». Їх походження не задокументоване, але пов'язане з [[Битва під Підгайцями (1667)|битвою]], котра відбулась у 1667&nbsp;р. під Підгайцями між козаками [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] та польськими військами під проводом [[Ян III Собеський|Яна Собеського]]<ref name=":12">{{Cite book
|title=Вівся
|last=Павлишин
|first=Ганна
|year=2019
|publisher=ТОВ «Терно-граф»
|location=Тернопіль
|pages=264
|isbn=978-966-457-373-0
}}</ref>.

=== Клімат ===
{{див. також|Клімат Тернопільської області}}
За [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацією Кеппена]] клімат Вівся є помірно [[Вологий континентальний клімат|континентальним з теплим літом (Dfb)]]. Середня річна температура&nbsp;— 7,2&nbsp;°C. Кількість опадів значна, навіть у найсухіший місяць&nbsp;— лютий. Кількість опадів становить близько 657&nbsp;мм на рік. Найменше опадів у лютому&nbsp;— у середньому 31&nbsp;мм. У липні кількість опадів досягає свого піку&nbsp;— у середньому 98&nbsp;мм. При середній температурі 17,9&nbsp;°C липень є найспекотнішим місяцем. При -4,8&nbsp;°C у середньому січень&nbsp;— найхолодніший місяць. Між найсухішим і найвологішим місяцями різниця в опадах становить 67&nbsp;мм. Відповідна різниця річної температури становить близько 22,7&nbsp;°C<ref name="climate-data">{{Cite web|title=Vivsia climate: Average Temperature, weather by month, Vivsia weather averages|url=https://en.climate-data.org/europe/ukraine/ternopil-oblast/vivsia-260649/|website=en.climate-data.org|accessdate=2020-11-13}}</ref>.

{{Клімат міста
|Місто_род=Вівся
|Джерело=[https://en.climate-data.org/europe/ukraine/ternopil-oblast/vivsia-260649/ climate-data.org]
|Положення = center

| Січ_сер=-4.8             | Січ_сер_опади=33
| Лют_сер=-3.4             | Лют_сер_опади=31
| Бер_сер=0.8              | Бер_сер_опади=32
| Кві_сер=7.8              | Кві_сер_опади=51
| Тра_сер=13.3             | Тра_сер_опади=78
| Чер_сер=16.5             | Чер_сер_опади=93
| Лип_сер=17.9             | Лип_сер_опади=98
| Сер_сер=17.1             | Сер_сер_опади=71
| Вер_сер=13.2             | Вер_сер_опади=57
| Жов_сер=7.9              | Жов_сер_опади=38
| Лис_сер=2.4              | Лис_сер_опади=36
| Гру_сер=-2.2             | Гру_сер_опади=39
| Рік_сер=7.2              | Рік_сер_опади=657

| Січ_сер_мін=-7.8         | Січ_сер_макс=-1.7
| Лют_сер_мін=-6.4         | Лют_сер_макс=-0.3
| Бер_сер_мін=-2.8         | Бер_сер_макс=4.5
| Кві_сер_мін=2.9          | Кві_сер_макс=12.7
| Тра_сер_мін=8            | Тра_сер_макс=18.6
| Чер_сер_мін=11.3         | Чер_сер_макс=21.8
| Лип_сер_мін=12.7         | Лип_сер_макс=23.1
| Сер_сер_мін=11.8         | Сер_сер_макс=22.5
| Вер_сер_мін=8.2          | Вер_сер_макс=18.3
| Жов_сер_мін=3.4          | Жов_сер_макс=12.4
| Лис_сер_мін=-0.4         | Лис_сер_макс=5.3
| Гру_сер_мін=-4.7         | Гру_сер_макс=0.4

| Рік_сер_мін=2            | Рік_сер_макс=11

|br=
}}

== Історія ==
{{main|Історія Тернопільської області}}
{{Scroll Gallery
|Назва            = Вівся на австрійських мапах
|ширина           = 250
|розташування     = right
|File:Село Вівся на австрійській мапі 1779-1783 років.jpg|Вівся на австрійській військовій [[Мапи фон Міґа|мапі фон Міґа]] (мапа датується 1779-1783 рр.)
|Файл:Вівся на на австрійській мапі 1790 р.jpg|Вівся на австрійській мапі 1790&nbsp;р.
}}

[[Файл:Пам’ятний хрест взнак скасування панщини, встановлений 1849 року.jpg|thumb|праворуч|Пам'ятний хрест на знак скасування панщини, встановлений 1849&nbsp;р. (відновлений за незалежної України).]]
[[Файл:Вівся на польській мапі 1896р.jpg|праворуч|thumb|Вівся та навколишні села, дороги і ріки на польській [[Топографічна карта|топографічній мапі]] [[Підгаєцький повіт (Австро-Угорщина)|Підгаєцького повіту]] 1896&nbsp;р. ]]
[[Файл:Будівля бібліотеки у с. Вівся Козівського району Тернопільської області.jpg|праворуч|thumb|Будівля старої школи 1900—1902&nbsp;рр. Сьогодні тут розташована сільська бібліотека]]

=== Давня історія ===
Зі спогадів старожилів Вівся Набережного Семена (1884&nbsp;р.н.) та Груб'яка Богдана (1873&nbsp;р.н.) відомо, що невеликий гурт людей з [[Волинь|Волині]], котрі шукали прихистку від войовничих [[Кримські татари|татар]], попросили притулку у тодішнього підгаєцького пана, котрий дозволив їм оселитись на полі. На пагорбі, звідки видно дорогу з усіх боків, а головне&nbsp;— з Козови, де проходив торований ордою [[Чорний шлях|«Чорний шлях»]]. Без лісу, без річки, у відкритому степу&nbsp;— це безлюдне поле на пагорбі було заселене<ref name=":12" />.

=== Габсбурзький період ===
Уперше Вівся письмово згадується 1779 року на [[Габсбурзька монархія|австрійській]] військовій [[Мапи Фрідріха фон Міґа|мапі Фрідріха фон Міґа]] «Topographische Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien aus den Jahren 1779—1783»<ref name=":11"/>. За іншою версією&nbsp;— 1785 року{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=438}}. У XVIII&nbsp;— поч. XX століть село перебувало під владою [[Габсбурги|династії Габсбургів]], у складі [[Австрійська імперія|Австрійської]] та згодом [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]] імперій і розташовувалося спершу в [[Бережанський округ|Бережанському окрузі (дистрикті)]]&nbsp;— одному з 18-ти округів [[Королівство Галичини та Володимирії|австрійської Галичини]], а потім у [[Підгаєцький повіт (Австро-Угорщина)|Підгаєцькому повіті]]<ref name=":10" />. Назви первісних родів у Вівсі були такі: Зощуки, Кіналі, Волощуки, Бемки, Слободяни, Терлюки, Бабії{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=574}}.

У 1810—1815 роках Вівся була прикордонним селом Австрійської та [[Російська імперія|Російської]] імперій. Згідно з параграфом 5 статті 3 [[Шенбруннський мир|Шенбруннської мирної угоди]] [[14 жовтня]] [[1809]] року австрійський імператор [[Франц II]] віддав Росії територію найсхіднішої частини [[Східна Галичина|Східної Галичини]]&nbsp;— [[Тернопільський край]], землі на схід від лінії [[Залізці]]&nbsp;— [[Зборів]]&nbsp;— р. Стрипа. Вівся залишалося за Австрією<ref>{{Cite book|url=http://history.org.ua/LiberUA/ehu/1.pdf|title=Віденський мирний договір 1809 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Т. 1 : А — В.|last=Р. Г. Симоненко|first=|year=2003|publisher=редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — {{К.}} : Наук. думка|location=Київ|pages=526|isbn=966-00-0734-5|accessdate=17 листопада 2020|archive-date=5 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305033339/http://history.org.ua/LiberUA/ehu/1.pdf}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://archive.org/details/rzadyrosyjskiewk00lesz/page/184/mode/2up|title=Rządy rosyjskie w Kraju Tarnopolskim, 1809-1815|last=Leszczyski|first=Jan|year=1903|publisher=Druk W.L. Anczyca|location=Kraków|pages=185|language=|isbn=}}{{ref-de}}{{ref-pl}}</ref>.

За часів [[Панщина|панщини]] в селі був двір. Біля нього стояла [[корчма]], де відбувалися за старим звичаєм весілля, хрестини, поминки тощо. Ці святкування датуються ще з часів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та називалися [[Пропінація|пропінаційним правом]]{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=575}}. У 1830—1840 роках велика земельна власність належала Пйотру Целестину Моравському ({{lang-pl|Piotr Celestyn Morawski}}, 1786—1835) під гербом [[Домброва (герб)|Домброва]] та Вінцентії Анастазії Моравській ({{lang-pl|Wincenta Anastazja Morawska}}, 1797–?) під гербом [[Наленч (герб)|Наленч]]. Їхній син&nbsp;— [[Северин Моравський]], перед тим, як почати кар'єру [[Духовенство|духовного]], теж керував маєтком батьків на Вівсі<ref>{{Cite book|url=http://rcin.org.pl/Content/39465/WA248_31173_P-II-611_kal-katol-krak-1886_o.pdf|title=Kalendarz katolicki Krakowski. Na rok Pański 1886|last=|first=|year=1886|publisher=Nakładem Księgarni Katolickiei Dra Władysława Miłkowskiego w Krakowie|location=Kraków|pages=204|language=|isbn=|accessdate=11 листопада 2020|archive-date=14 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170814180130/http://rcin.org.pl/Content/39465/WA248_31173_P-II-611_kal-katol-krak-1886_o.pdf}}{{ref-pl}}</ref>. Після [[Селянська реформа 1848|скасування панщини]] сільські господарства були великі й заможні. Кожен мав [[Сад|загород]] і [[Город (землевпорядкування)|город]] (званий загумінком). Крім громадського пасовиська, до кожного господарства належало 20-30 [[Морг поля|моргів]] орного ґрунту{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=574}}.

В австрійській книзі 1869 року «Politische und gerichtliche Organisation der im Reichsrathe vertretenen Länder von Oesterreich: nach amtlichen Quellen zusammengestellt» Вівся згадується в складі Підгаєцького повіту ({{lang-de|Bezirk Podhayce}})<ref name=":10">{{Cite book|url=https://archive.org/details/bub_gb_tYrVAAAAMAAJ/page/n97/mode/2up?q=uwsie|title=Politische und gerichtliche Organisation der im Reichsrathe vertretenen Länder von Oesterreich : nach amtlichen Quellen zusammengestellt|last=|first=|year=1869|publisher=Verlag der literarisch - artistischen Anstalt von C. Dittmarsch.|location=Wien|pages=73|language=|isbn=}}{{ref-de}}</ref>. Вівся декілька раз згадується в австрійському науковому журналі на військову тематику «[[Österreichische Militärische Zeitschrift]]» за 1878 рік, який видавався у [[Відень|Відні]]<ref>{{Cite book
|url=https://archive.org/details/bub_gb_Zp8qAAAAYAAJ/page/n3/mode/2up?q=uwsie|title=Österreichische militärische Zeitschrift|last=|first=|year=1878|publisher=Kaiserl. Königl. Hof- und Staatsdruckerei|location=Wien|pages=117, 119, 132, 133|language=|isbn=}}{{ref-de}}</ref>.

У 1890-х роках одним із найбільших землевласників у селі став Севастіян Бемко, власник приблизно 200 моргових господарств. Він, як єдина грамотна людина у Вівсі, упродовж 40 років був [[війт]]ом, за що отримав медаль від [[Імператор Австрії|австрійського цісаря]], пам'ятав часи панства. Помер 1901 року, у віці понад сто років. За війтівства С. Бемка жителі гуртом завершили будівництво церкви, дзвіниці й однокласної школи. Уздовж дороги села були викопані рови для відведення дощової води{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=438}}{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=574}}.

Школу відкрили 1902 року. Вона поділялася на два основні приміщення: навчальне, де проводилися заняття у дві зміни, і житлове&nbsp;— для професорів (так званих у ті часи вчителів). Навчалися лише узимку. Учні сиділи в класі за дерев'яними столами й на дерев'яних лавах. Писали на індивідуальних табличках крейдою, яка називалася «рисік» ({{lang-pl|[[wiktionary:pl:rysik|rysik]]}}). У школі вивчали творчість [[Воробкевич Сидір Іванович|Сидора Воробкевича]], [[Шкрумеляк Юрій Андрійович|Юрія Шкрумеляка]], [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана Лепкого]]. У ті часи селяни часто не розуміли значення освіти й намагалися відкуплятися в урядника, аби звільнити своїх дітей від шкільних занять. Частина дітей не відвідувала навчальний заклад через бідність своїх сімей, які не могли купити ні книжку, ні чоботи. До початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] навчання проводилися [[Західноукраїнська мовно-літературна практика|українською (руською) мовою]]<ref name=":14">{{Cite web|title=Історія школи - Вівсянська ЗОШ I-II ст.|url=http://www.vivsia-zosh.te.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/|website=www.vivsia-zosh.te.sch.in.ua|accessdate=2020-11-14|archive-date=28 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210228004847/http://vivsia-zosh.te.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/}}</ref>.&nbsp;

Важливим чинником формування національної самосвідомості вівсян стала церква. В австро-угорський період парохами були: в 1860–1870-х роках&nbsp;— {{comment|о.|отець}} Йосиф Макогонський, від 1875 року&nbsp;— {{comment|о.|отець}} Іван Дурбак, з 1900-х років&nbsp;— {{comment|о.|отець}} І. Кіналь, родом із [[Золота Слобода|Золотої Слободи]]{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=574}}.

Наприкінці XIX століття відбувалось значне роздрібнення сільських господарств&nbsp;— власники земель наділяли чи [[Посаг|вінували]] своїх дітей та внуків новими землями. 1914 року на Вівсі було заледве десяток господарів, власників 10 моргів землі чи більше, інші ж мали менше, або стали [[Халупники|халупниками]], що жили лише з денних заробітків{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=575}}.

Читальню [[Товариство «Просвіта» (1868—1939)|«Просвіти»]] й пожежно-гімнастичне товариство [[Січ (товариство)|«Січ»]] у селі заснували ще до Першої світової війни. Жителі Вівся носили вишивані сорочки, а до сільської читальні приїжджали представники з повітових освітніх товариств із науками та викладами{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=575}}.

Велика земельна власність у селі [[Гвардійське (Теребовлянський район)|Гниловоди]], Вівся та [[Фільварок|фільварку]] [[Тригубів]] (250 [[Гектар|га]]) перед Першою світовою війною належала також Ірені Пінінській (Волянській під гербом [[Приятель (герб)|Приятель]]) ({{lang-pl|Irena hr. Wolańska h. Przyjaciel}}, 1871—1929), її першому чоловікові Александру Пінінському під гербом [[Ястшембець (герб)|Яструбець]] ({{lang-pl|Aleksander August Erazm Piniński h. Jastrzębiec}}, 1864—1902)<ref>{{Cite web|title=Aleksander August Erazm Piniński h. Jastrzębiec|url=https://www.geni.com/people/Aleksander-Pini%C5%84ski-h-Jastrz%C4%99biec/6000000054290554935|website=geni_family_tree|accessdate=2020-11-11|archive-date=12 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201112184018/https://www.geni.com/people/Aleksander-Pini%C5%84ski-h-Jastrz%C4%99biec/6000000054290554935}}</ref> і другому чоловікові [[Роберт Лямезан де Салінс|Роберту Лямезану де Салінс]] ({{lang-pl|Robert Franciszek Fean Walenty Lamezan de Salins}}, 1869—1930)<ref>{{Cite book|title=Z Gniłowód do Łężycy|last=Jazownik Maria, Jazownik Leszek, Wołczyński Krzysztof|year=2013|publisher=Księgarnia Akademicka|location=Zielona Góra|language=|isbn=978-83-60218-38-9}}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Cite book|url=http://pther.net/PDF/Ziemianie%20XX%20wieku/Ziemianie%20XX%20wieku%2003.pdf|title=Ziemianie polscy XX w. Słownik biograficzny. Część 3|last=Leskiewiczowa (red.)|first=Janina|year=1996|location=Warszawa|pages=141|language=|isbn=83-85490-60-4|accessdate=20 квітень 2020|archive-date=9 листопад 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109185339/http://pther.net/PDF/Ziemianie%20XX%20wieku/Ziemianie%20XX%20wieku%2003.pdf|url-status=no}}{{ref-pl}}</ref>.

=== Перша світова війна, ЗУНР ===
[[Файл:Стрілецькі могили у Вівсю.jpg|праворуч|thumb|[[Українські січові стрільці|Стрілецькі могили]] у Вівсі. Світлина з фотоальбому «Українські Січові Стрільці, 1914—1920»]]
Вівся безпосередньо заторкнули події [[Перша світова війна|Першої світової]] (1914—1918) і [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української (1918—1919)]] воєн. Селом проходили [[Російська імператорська армія|царські війська]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. Серед їх військовиків чимало осіб говорили [[Українська мова|українською мовою]]. Бої село не зачепили, але [[граната|гранатою]] зруйнували корчму{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=575}}.

Визначною подією для Вівся було перебування на перепочинку між боями [[Українські січові стрільці|Українських січових стрільців]] 1915—1916 років. Під час їхнього гостювання в селі лунали [[стрілецькі пісні]], замість слів [[Русини|«русин»]], [[Руський|«руський»]] почали вживати [[Українці|«українець»]], [[Українська мова|«українська мова»]], [[Україна|«Україна»]]{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=575}}. У школі села містилася [[Пресова кватира УСС|Пресова квартира УСС]], де перебували [[Лепкий Левко Сильвестрович|Лев Лепкий]], [[Купчинський Роман Григорович|Роман Купчинський]], який залишив спогади про Вівсю; [[Голубець Микола|Микола Голубець]], який написав у селі [[Поема|поему]] «Ой, нагнувся дуб високий»<ref>{{Cite web|url=https://folio.com.ua/system/books/samples/000/000/841/original/МаслійНамВоноСвяте.pdf?1536370666|title=Пісні Січових Стрільців. Нам воно святе!|last=Маслій|first=Михайло|website=https://folio.com.ua/|publisher=Фоліо|accessdate=19.04.2020|archive-date=09.11.2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109185343/https://folio.com.ua/system/books/samples/000/000/841/original/МаслійНамВоноСвяте.pdf?1536370666|url-status=no}}</ref>; фотограф [[Курилас Осип Петрович|Осип Курилас]], про якого співається в пісні «Як з Бережан до Кадри»<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=lu09FEiLnWA|title=Як з Бережан до кадри|last=Житинський|first=Тарас|website=https://www.youtube.com/|language=|accessdate=19.04.2020|archive-date=10.05.2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170510163214/https://www.youtube.com/watch?v=lu09FEiLnWA&list=PLVC5yb9mK-P9FzsdPtpr_fIDAsZxIsVlw&index=22|url-status=no}}</ref>; [[Гайворонський Михайло Орест Іванович|Михайло Гайворонський]], який у своїх творах також залишив спогади про село<ref>{{Cite web|url=https://zbruc.eu/node/49038|title=Стрілецькі піснї і труби. Розповідь М.&nbsp;Гайворонського|last=Боберський|first=Іван|website=https://zbruc.eu/|publisher=Збруч|accessdate=19.04.2020|archive-date=11.09.2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160911093641/http://zbruc.eu/node/49038|url-status=no}}</ref><ref name=":14" />.

Андрій Кігічак у газеті [[Свобода (газета в США)|«Свобода»]] від 7 червня 1952 року в замітці «Подільські маки… (Під Зелені Свята)» згадує Вівся, де були написані слова пісні «Ой, нагнувся дуб високий»:<ref name=":17">{{Cite news|url=https://archive.org/details/Svoboda-1952-146/page/n1/mode/2up?q=вівся|title=Подільські маки... (Під Зелені Свята)|last=Кігічак|first=Андрій|date=7 червня 1952|language=|work=Свобода. Український дневник|accessdate=19 листопада 2020}}</ref>
{{Початок цитати}}
<…> Недавнє минуле. Керівник передачі вводить нас в Рідний Край! Йде з висильні бадьорий марш. Його грає якась сильна (може військова, а може і стрілецька) оркестра. Провідну мельодію веде пісня, до слів: <center>''<p>«Дала дівчина хустину,</p> <p>стрілець у бою загинув,</p> <p>А серед поля, гнеться тополя,</p> <p>та й на стрілецьку могилу…!»</p>''</center> Слухаєш тієї пісні і під її маршовий ритм, в уяві машерують сотні, куріні Усусусів. Вони відмашеровують з незабутнього Вівся, по відпочинку, знову на фронт. Чому незабутнього Вівся? Бо там, на цьому відпочинку зродилась над вівсянським ставом, ще одна пісня: ''«Ой нагнувся дуб старенький, понад став…»'' <…>
{{Кінець цитати}}

Під час [[Семиківська битва|боїв над річкою Стрипа]] у вересні-листопаді 1915 року {{comment|УСС|Українські січові стрільці}} утратили 49 убитими, 168 пораненими й 157 полоненими<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Smyrnov_Andrii/Zbroina_borotba_ukrainskykh_sichovykh_striltsiv.pdf?|title=Збройна Боротьба Українських Січових Стрільців / Нариси воєнно-політичної історії України : навчальний посібник / автори : Атаманенко В., Близняк М., Вєдєнєєв Д. та ін.|last=Смирнов|first=Андрій|year=2014|publisher=Видавництво Національного університету «Острозька академія»|location=Острог|pages=197|isbn=978-966-2254-83-9|accessdate=20 листопада 2020|archive-date=19 лютого 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180219222710/http://shron1.chtyvo.org.ua/Smyrnov_Andrii/Zbroina_borotba_ukrainskykh_sichovykh_striltsiv.pdf}}</ref>. Чотирьох із загального числа загиблих поховали в могилі на Вівсі. Серед них&nbsp;— [[Берегуляк Іван|Іван Берегуляк]] (уродженець [[Добрівляни (Дрогобицький район)|с. Добрівляни]], нині&nbsp;— [[Дрогобицький район|Дрогобицького району]] [[Львівська область|Львівської області]]), Іван Медведчук та їхні побратими-стрільці. Їх поховали під спів [[Чуєш, брате мій (Журавлі)|«Видиш, брате мій»]] на майдані та за козацькою традицією насипали високу могилу у формі круглого горба&nbsp;— [[курган]]у з хрестом на горі, який згодом став народною святинею та на якій щорічно на [[Зелені Свята]] бували [[Богослужіння|відправи]]. Загиблих січових стрільців, тодішні події та стрілецьку могилу згадує жителька Вівся Анастазія Слободян-Талішевська в спогаді «Стрілецька могила в селі Вівся»{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=469}}:

<center>
{{Цитата|''Здається на другий день були похорони упалих УСС-ів. Відправа в церкві, сумні співи — домовини взяли на рамена друзі та понесли на місце вічного спочинку. Похоронами проводив стрілецький священик [[Пшепюрський Андрій|о. Пшепюрський]] при співучасті нашого пароха під звуки стрілецької оркестри, під спів «Видиш брате мій»... поховали усіх у одній могилі не на цвинтарі, а на майдані села. В місці де сходилися три дороги разом, насипано високу могилу. Весною її огородили, прибрали квітами, поставили хрест із написами... В часі похоронів домовини були відкриті, падав легкий дощик, немов сама природа Їх оплакувала...''|3=|4=}}</center>

11 серпня 1916 року полк січових стрільців, виконуючи наказ командування [[Південна армія (Німецька імперія)|Південної армії]] [[Німецька імперія|Німецької Імперії]], відступив з позицій на річці Стрипа та, через села Антонівку, Вівся, [[Криве (Козівський район)|Криве]], [[Літятин]], рушив до села [[Потутори]] на річці [[Золота Липа (річка)|Золота Липа]], на південь від Бережан. Загальна чисельність полку становила 1732 вояків, з яких 47 старшин і 1685 стрільців. Очолював їх підполковник [[Варивода Антін|Антін Варивода]]<ref name=":9">{{Cite web|url=http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7648/1/Lugovyi.pdf|title=Українське січове стрілецтво і Бережанщина|last=Луговий|first=Микола|website=http://dspace.tnpu.edu.ua/|publisher=Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка|accessdate=19.04.2020|archive-date=09.11.2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109185341/http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7648/1/Lugovyi.pdf|url-status=no}}</ref>.

У польсько-українській війні брали участь уродженці села&nbsp;— підпоручник Олександр Гасіка та хорунжий Іван Гнатина (згодом вчителі)<ref name=":13">{{Cite web|url=https://nday.te.ua/u-kozivskomu-rajoni-orhanizuvaly-patriotychne-svyato-schob-vshanuvaty-istorychne-mynule-krayu-fotoreportazh/#comments|title=У Козівському районі організували патріотичне свято, щоб вшанувати історичне минуле краю (ФОТОРЕПОРТАЖ)|last=Кавка|first=Галина|date=11.09.2019|website=https://nday.te.ua/|publisher=Газета "Наш День"|accessdate=20.04.2020|archive-date=09.11.2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109185345/https://nday.te.ua/u-kozivskomu-rajoni-orhanizuvaly-patriotychne-svyato-schob-vshanuvaty-istorychne-mynule-krayu-fotoreportazh/#comments|url-status=no}}</ref>. Вівся згадується в польських книгах «Ułani, ułani malowane dzieci. Z dziejów kawalerii ochotniczej» та «Wojsko polskie na wschodzie, 1914—1920», де описується перебування польської кавалерії в селі та фрагмент тогочасного побуту вівсян<ref>{{Cite book|url=https://ipn.gov.pl/pl/publikacje/ksiazki/106247,Ulani-Ulani-Malowane-dzieci-Przyczynek-do-dziejow-Armii-Ochotniczej.html|title=Ułani, ułani malowane dzieci. Z dziejów kawalerii ochotniczej|last=Łada-Walicka|first=Janina|year=1921|publisher=Spółka nakładowa "Odrodzenie"|location=Lwów|pages=|language=|isbn=|accessdate=14 листопада 2020|archive-date=14 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201114051001/https://ipn.gov.pl/pl/publikacje/ksiazki/106247,Ulani-Ulani-Malowane-dzieci-Przyczynek-do-dziejow-Armii-Ochotniczej.html}}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://archive.org/details/wojskopolskienaw00bagi?q=uwsie|title=Wojsko polskie na wschodzie, 1914-1920|last=Bagiski|first=Henryk|year=1921|publisher=Wojskowy Instytut Naukowo-Wydawniczy|location=Warszawa|pages=78|language=|isbn=}}{{ref-pl}}</ref>.

=== Польська Республіка (1918—1939) ===

{{Scroll Gallery
|Назва            = Вівся на польських мапах 
|ширина           = 250
|розташування     = right
|Файл:Вівся, Маковисько, колонія Тригубів, 1923 р.jpg|Вівся, Маковисько, Тригубів на мапі Польської Республіки, 1923&nbsp;р. 
|File:Вівся на детальній польській мапі 1929-1939.jpg|Вівся на детальній польській мапі 1929-1939 рр.
}}

[[Файл:Будівля "Народного дому" у с. Вівся.jpg|праворуч|thumb|Будівля «Народного дому», збудований 1924&nbsp;р.]]
[[Файл:Згадка про с. Вівся у польські довоєнній газеті, 1937 р.jpg|thumb|Згадка про село у польській газеті «Dziennik Bydgoski» від 12 липня 1937&nbsp;р.]]
[[Файл:Будівля бувшого римо-католицького костелу, с. Вівся.jpg|thumb|праворуч|Будівля недобудованого [[Римо-католицька церква в Україні|римо-католицького костелу]]. В радянські часи слугувала за колгоспний склад. В австрійські часи на цьому місці була корчма{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=575}}.]]

У [[Українські землі у складі Польської республіки 1919-1939|міжвоєнний період польської окупації]] у селі відновила роботу читальня «Просвіти», заснували гурток [[Сільський господар|«Сільський господар»]], товариства: [[Союз українок|«Союз Українок»]], [[Рідна школа (товариство)|«Рідна школа»]], діяв аматорський драматичний гурток. При читальні працював хор. «Рідною школою» у Вівсі завідувала Сачик Євгенія. Аматорським гуртком керував Григорій Волощук, хором&nbsp;— Григорій Сачик. Польська влада не дозволила відновити товариство «Січ», натомість сільська молодь заснувала [[Луг (товариство)|товариство «Луг»]]<ref name=":14" />.

У період перебування Вівся в складі Польщі на навколишні фільварки та хутори прибувають [[Польське осадництво|польські осадники]], заселяється фільварок Тригубів{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=576}}.

У 1924&nbsp;р. громада села при фінансовій допомозі односельців, які перед війною [[Українська еміграція|виїхали до Америки]] і згодом передали 1700 [[Долар США|доларів США]]<ref name=":15" />, збудувала [[Народний дім]] із залом на більші зібрання, театральні вистави, приміщення для читальні, споживчої кооперативи та інших товариств{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=576}}.

Викладання курсу [[Історія України|історії України]], [[Географія України|географії України]], [[Природознавство|природознавства]], [[Українська література|української літератури]] при Народному домі, інсценізація української драматургії були запобіжними заходами проти полонізації. Навчання в школі було організоване наступним чином: перші два класи вчилися по одному році навчання, а 3–4 класи&nbsp;— по два роки кожен. Відповідно чотирикласне навчання тривало шість років<ref name=":14" />.&nbsp;

Символом українства в селі під час польської окупації стала стрілецька могила. Польська влада руйнувала її, але патріотично налаштовані мешканці Вівся вночі Могилу знову відновлювали. Вчитель-українець Микола Шараневич з учнями допомагав відновлювати насип. У школі навчання відновилося, але велося [[Польська мова|польською мовою]]. За провини [[Різка|карали різкою]]. У міжвоєнний період українські вчителі-патріоти Олексій Пасєка, Микола Шараневич, Марія Блажкевичівна, Мирон Дорош, Петро Усович були витіснені зі школи польською владою і замінені вчителями польського походження<ref name=":14" />.

Влітку 1928&nbsp;р. (за іншими даними 1927&nbsp;р.<ref name=":15" />) на стрілецькій могилі відбулося велике свято при співучасті майже всієї Козівщини. На святі виступав хор та оркестр з села Золота Слобода{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=576}}. Роман Купчинський в газеті «Свобода» від 21 липня 1927&nbsp;р. в замітці ''Свято стрілецької могили'' в подробицях описує цю подію та саму могилу (правопис збережено)<ref name=":15">{{Cite book
|url=https://archive.org/details/Svoboda-1927-167/mode/2up?q=Вівся
|title=Свято стрілецької могили
|last=Купчинський
|first=Роман
|year=21 липня 1927 р.
|publisher=
|location=Свобода. Український дневник
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref>:

{{Початок цитати}}
<…> УСС. пішли з Вівся до Соснова, звідсіля то назад то наперед по цілій Галичині і Великій Україні. Вівся осталося само з чотирма стрілецькими могилами на майдані… Не забуло село за них, не дало затоптати їх. Хоч вигоріло в один час, хоч ґранати зрили землю як плугом, хоч по могилках пройшли тисячі Німців, Мадярів, Москалів… Село пильно стерегло памятки по Стрільцях. Відновляло, підсипало гроби, ставило щораз нові хрести, нові написи, а рік річно на Зелені Свята вбирало їх у вінки з подільських квітів, між якими світилася брилянтом неодна щира сльоза. <…>
{{Кінець цитати}}

{{Початок цитати}}
<…> Дванадцять священиків на чолі з о. прал. Куницьким і о. дек. Сандецьким провадять похід під могилу. Три хори, дві оркестри. Могила в формі стятої піраміди: висока й обємиста. На горі камінний хрест. Все вбране в зелень, ленти і хоруговки. <…>
{{Кінець цитати}}
{{Початок цитати}}
<…> Завдяки праці громадян Вівся, а спеціяльно їх начальника громади, зискало собі незнане досі село славу в цілім краю. Вірмо, що за їх прикладом підуть і інші села, де поховані українські вояки, щоби кургани, висипані над героями, були свідками минулого, дорадниками теперішнього і дороговказами майбутнього.
{{Кінець цитати}}
Упродовж листопада 1930&nbsp;р. польською владою у 121 селі [[Тернопільське воєводство|Тернопільського воєводства]] була проведена пацифікація. Особливо жорстокі каральні заходи були відмічені в [[Бережанський повіт (ЗУНР)|Бережанському]], [[Збаразький повіт (II Річ Посполита)|Збаразькому]], [[Підгаєцький повіт|Підгаєцькому]] і [[Тернопільський повіт (II Річ Посполита)|Тернопільському]] повітах<ref name=":8">{{Cite book
|url=https://biblio-archive.unog.ch/Dateien/CouncilDocs/C-741-1931-I_EN.pdf
|title=Protection of Minorities in Poland. Petitions concerning the situation of the Ukrainian minority in Poland.
|last=
|first=
|year=November 15th, 1931
|publisher=League of Nations
|location=Geneva
|pages=
|language=англійською
|isbn=
}}</ref>. Під час проведення пацифікації майно громадських організацій, українські книги, портрети національних діячів у читальні села та Могила січових стрільців були знищені{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}. Багато українських мешканців села зазнали фізичних знущань.&nbsp;Через тяжке побиття помер війт Вівся О. Дичко<ref>{{Cite web|url=http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/10355/2/Conf_2011v2_Lapovets_I-Patsyfikatsiia_yak_sposib_218.pdf|title=Пацифікація як спосіб нищення українського народу|last=Дудар|first=І.А.|website=http://elartu.tntu.edu.ua/|publisher=Гусятинський коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя|accessdate=19.04.2020|archive-date=21.05.2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180521064055/http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/10355/2/Conf_2011v2_Lapovets_I-Patsyfikatsiia_yak_sposib_218.pdf|url-status=no}}</ref>.

15 червня 1934&nbsp;р. село передане з Підгаєцького до Бережанського повіту<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340470407 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170103094946/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340470407 |date=3 січень 2017 }} {{ref-pl}}</ref>. З 1 серпня 1934&nbsp;р. Вівся перебувало у складі сільської [[Козова (гміна)|гміни Козова]]<ref>{{Cite web|title=Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.|url=http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19340640566|website=isap.sejm.gov.pl|accessdate=2020-12-08|archive-date=16 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200616231136/http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19340640566}}</ref>. 1937&nbsp;р. у Вівсі була велика пожежа, що охопила вулицю Центральну. У міжвоєнний період війтами села були: поляк Палюх, пізніше українець&nbsp;— Іван Груб'як (Скоць). 1939 року в селі на місці знищеної корчми розпочали будівництво [[Римо-католицька церква в Україні|римо-католицького]] костелу, який не закінчили через початок Другої світової та [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської]] воєн{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=576}}.[[Файл:Символічна могила членам ОУН – УПА, загиблим від німецьких окупантів у 1944 році в Львівській в’язниці.jpg|thumb|праворуч|Символічна могила членам ОУН&nbsp;— УПА, загиблим від німецьких окупантів у 1944 році в [[Тюрма на Лонцького|Львівській в'язниці]]]]

=== Друга світова війна, німецька окупація, УПА ===
Вівсяни брали активну участь у національно-визвольній боротьбі: у лавах Української повстанської армії воювали проти більшовицьких та німецьких окупантів. Осередок ОУН у селі створили ще перед Другою світовою війною. З приходом [[Вермахт|нацистської армії]] в село, у 1943&nbsp;р. [[гестапо]] розстріляло братів Гілярія, Миколу і Тимофія Бойків, Степана Волощука, Михайла Регу, а Михайла Бабія, Андрія Гуменного, Дмитра Дороша, Мирона Зощука, Ганну Регу, Петра Сачика, В. Терлюка тримали у в'язницях{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}.

У вересні/жовтні 1943&nbsp;р. коло Вівся було сформовано сотню [[Українська Народна Самооборона|УНС]] (згодом УПА) [[Орли (сотня УПА)|«Орли»]], яку очолив ймовірно Василь Галущак, псевдо «Клич»&nbsp;— солдат [[Українська галицька армія|Української Галицької Армії]]<ref name=":5">{{Cite book
|url=http://muzeum-niepodleglosci.pl/wp-content/uploads/2019/12/NIP-nr-68_2019.pdf
|title=Ukraińska Narodowa Samoobrona (lipiec 1943 – luty
1944) − poprzedniczka Ukraińskiej Powstańczej Armii-Zachód w Małopolsce Wschodniej. Struktura organizacyjna, obsada kadrowa i jednostki zbrojne
|last=Samborski
|first=Mieczysław
|year=2019
|publisher=Niepodległość i Pamięć
|location=Czasopismo humanistyczne. Rocznik XXVI. 2019. nr 4 (68)
|pages=263
|language=польською
|isbn=
|issn=1427-1443
|accessdate=9 листопада 2020
|archive-date=11 листопада 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111173819/http://muzeum-niepodleglosci.pl/wp-content/uploads/2019/12/NIP-nr-68_2019.pdf
}}</ref><ref name=":6">{{Cite book
|url=http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2015/12/Літопис-УПА-20-том.pdf
|title=Воєнна Округа УПА “Лисоня” 1943-1952 Документи і матеріали
|last=П. Сохань (співголова), П. Й. Потічний (співголова), Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич
|first=
|year=2012
|publisher=Національна академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Видавництво “Літопис УПА” Галузевий державний архів Служби безпеки України
|location=Літопис УПА Нова серія, том 20
|pages=46-47
|language=
|isbn=978-966-2105-41-4
|accessdate=9 листопада 2020
|archive-date=11 листопада 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111173827/http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2015/12/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D0%A3%D0%9F%D0%90-20-%D1%82%D0%BE%D0%BC.pdf
}}</ref>.

26 березня 1944&nbsp;р. через Вівсю пересувався [[503-й важкий танковий батальйон (Третій Рейх)|503-й важкий танковий батальйон]] Вермахту<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.is/books?id=Qti3DAAAQBAJ&pg=PT276&lpg=PT276&dq=After+those+had+been+destroyed,+the+attack+continued+against+Uwsie,+which+was+captured+in+conjunction+with+PionierBataillon+Haase&source=bl&ots=kdbWSs0pmP&sig=ACfU3U3JSi7z3aczNCTRuRTo2Pu8kmeXrA&hl=is&sa=X&ved=2ahUKEwjEnPfGivjsAhXIX8AKHVeLDC8Q6AEwAHoECAEQAg#v=onepage&q&f=false
|title=The Combat History of German Tiger Tank Battalion 503 in World War II
|last=Lochmann
|first=Franz-Wilhelm
|last2=Rubbel
|first2=Alfred
|last3=Rosen
|first3=Von Richard Freiherr
|date=2008-04-16
|year=
|publisher=Stackpole Books
|location=
|pages=Chapter 26
|language=en
|isbn=978-0-8117-5092-9
}}</ref>.

У червні 1944&nbsp;р. з Вівся до [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|дивізії «Галичина»]] всього зголосилися воювати 24 особи, серед яких [[Бабій Лев|Лев Бабій]], Дмитро Волощук, Мирон Кіналь, Микола Рубашевський, Григорій і Ярослав Сачики, Роман Стефаник{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у [[Червона армія|Червоній армії]] Д. Бернатович (1908—1945), І. Будик (1918&nbsp;р. н.), М. Волощук (1914&nbsp;р. н.), В. Груб'як (1919&nbsp;р. н.), Володимир (1912&nbsp;р. н.) і Гілярій (1913&nbsp;р. н.) Гуменні, Г. Дичко (1913—1945), В. Закришка (1908—1942), Г. Кавка (1918&nbsp;р. н.), Г. Кіналь (1910—1944), М. Ковалів (1906—1943), С. Монастирський (1919&nbsp;р. н.), П. Осадца (1908—1945), І. Патарак (1915&nbsp;р. н.), А. Підлісний (1912&nbsp;р. н.), В. Рихтер (1905&nbsp;р. н.), М. Сачик (1918—1944), М. Терлюк (1918&nbsp;р. н.), М. Шевчук (1918&nbsp;р. н.), Ю. Януш (1904&nbsp;р. н.){{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}.

В час [[Крайсгауптманшафт Бережани|німецької окупації]] навчання у сільській школі було перерване і відновилося системно 1944 року<ref name=":14" />.

На полі бою загинули вівсяни-вояки УПА: Ярослав Ґільовський, Богдан Грубяк, Іван Ліско, Мирон Мультан, Микола Осадца, Андрій Рубашевський, Микола Рубашевський, Михайло Ятва<ref name=":0">{{Cite web|url=http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_12_Tretia_Podilska_voienna_okruha_UPA_Lysonia.pdf|title=Літопис української повстанської армії. Том 12 / Третя подільська воєнна округа УПА «Лисоня». Документи й матеріяли|last=Штендера (ред.)|first=Євген, співредактор: П. Й. Потічний|website=http://chtyvo.org.ua/|publisher=Видавництво Літопис УПА|language=|accessdate=19.04.2020|date=|archive-date=03.03.2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190303193904/http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_12_Tretia_Podilska_voienna_okruha_UPA_Lysonia.pdf|url-status=no}}</ref>. 17 червня 1947&nbsp;р. поблизу села у бою з військами НКВС загинув курінний УПА [[Якубовський Володимир Йосипович|Володимир Якубовський («Бондаренко»)]]<ref name=":0" /><ref name=":1">{{Cite book|url=http://www.religstud.chnu.edu.ua/res/religstud/Knyha%206.pdf|title=За тебе, свята Україно. Бережанський повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА (Козівський район): Книга шоста|last=Мизак|first=Нестор|authorlink2=Мизак Нестор Степанович|year=2007|publisher="Букрек"|location=Чернівці|pages=189, 258|language=|isbn=|accessdate=20 квітень 2020|archive-date=9 листопад 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109185343/http://www.religstud.chnu.edu.ua/res/religstud/Knyha%206.pdf|url-status=no}}</ref>.
За участь у визвольній боротьбі ОУН і УПА (1944—1953&nbsp;рр.) було ув'язнено 24 жителі Вівся{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}, згодом реабілітовано 20 осіб<ref name=":19">{{Cite book
|url=http://www.reabit.org.ua/files/store/211.pdf
|title=Реабілітовані історією / Тернопільська область. Книга третя
|last=Упор. Бажан О. Г., Гуцал П. З., Кіт Л. М.
|first=
|year=2013
|publisher=ТзОВ “Терно-граф”
|location=Тернопіль
|pages=139-141
|language=
|isbn=978-966-457-134-7
|accessdate=22 листопада 2020
|archive-date=29 листопада 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129165316/http://www.reabit.org.ua/files/store/211.pdf
}}</ref>. У 1946&nbsp;р. за членство в ОУН та за розповсюдження в селі прокламацій антирадянського змісту заарештували сільських учителів Івана Груб'яка та Ярослава Стефанюка{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}<ref name=":19" />. [[Операція «Захід»|У 1947—1951&nbsp;рр. вивезли в Сибір]] родини Івана і Петра Біличів, Гілярія Дичка, Миколи і Теклі Дичків, Спиридона Дружбіцького, Гната Закришки, Гілярія Мазяра, Пилипа Осадци, Івана Рубашевського, Йосифа Стефанюка, Тетяни Терлюк, Григорія Шпаковського і Семена Ятви. У 1950—1951&nbsp;рр. за зв'язки з ОУН арештували Степана Білича і його дружину Ганну, Андрія Валигу і його дружину Юлію, Дмитра Закришку, Михайла Рубашевського, Петрунеллю Терлюк<ref name=":19" />{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}. Окрім згаданих, науководокументальна книга [[Реабілітовані історією|''Реабілітовані історією'']] також подає такі імена вівсян, [[Політичні репресії в Україні радянської доби|репресовані]] радянською системою за зв'язки і членство в ОУН та службу в УПА: Гаврилів (Сачків-Гаврилів) Павло Якович, Дичка Зиновій Ількович, Дорош Іван Миколайович, Дружбицький Володимир Ілліч, Закришка Дмитро Пилипович, Здеб Катерина Дмитрівна, Здеб Мирон Михайлович, Курницький Дмитро Антонович, Масяк Степан Петрович, Осадца Степан Пилипович, Пелех Іван Антонович, Стефанюк Роман Лаврентійович, Ятва Ярослав Семенович<ref name=":19" />.

=== Радянський період ===
[[Файл:Магазин в с. Вівся.jpg|праворуч|thumb|праворуч|Центральний магазин]]
1949&nbsp;р. у Вівсі створене [[Колгосп|колективне господарство]], назву якого змінювали декілька разів&nbsp;— на «Москву», ім. [[Данило Галицький|Данила Галицького]]. Головами правління колгоспу у різний час були: Микола Лучка, Ілько Закришка, Мишастий, Фартухов, Іван Осадца, Анатолій Горпинич, Куцал, Олександр Остаплюк, Едуард Фалінський та інші{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}. За колгоспом було закріплено 1,4 тис. га сільськогосподарських угідь, переважно орної землі. Колгосп спеціалізувався на рільництві та тваринництві м'ясо-молочного напряму. З допоміжних підприємств функціонував цегельний завод<ref name=":4">{{Cite book
|url=http://resource.history.org.ua/item/11073
|title=Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Тернопільська область
|last=Ред. кол. тому: Нечай С. П. (гол. ред.), Андрєєв В. П. (відп. секр. редкол.), Глинський М. П., Забокрицький І. Я., Івасюта М. К., Ілляш І. М., Ельгорт Б. Б., Каніщенко Л. О., Костенко М. П., Куліш В. В., Мишко Д. І., Нестерець М. М., Приходько М. А. (заст. гол. редкол.), Халупа Н. О., Чернявський Ф. Ф.
|year=1973
|publisher=АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР
|pages=664
|accessdate=11 листопада 2020
|archive-date=16 листопада 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201116194000/http://resource.history.org.ua/item/11073
}}</ref>.

У післявоєнний період приміщення старої школи було недостатньо для всіх учнів, тому навчалися у приватних будинках: Кіналя Григорія, Мазурика Степана, Бабія Валерія. В одному класі навчалися діти різного віку, з різницею 2–3 роки. Так тривало до шкільної реформи 1959 року, яка визначала перехід на семирічне навчання<ref>{{Cite book
|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Nzvdpu_ist_2015_23_27
|title=Освітня реформа 1958–1964 років в УРСР: причини, хід, значення
|last=Яніцький
|first=О.Ю.
|year=2015
|publisher=Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія : Історія. Вип. 23.
|location=
|pages=120-124.
|language=
|isbn=
|accessdate=9 листопада 2020
|archive-date=10 листопада 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201110092510/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Nzvdpu_ist_2015_23_27
}}</ref>, а в 1961 році&nbsp;— на загальнообов'язкове восьмирічне навчання. До 1986 року, часу побудови нового приміщення, школа у селі була розміщена у пристосованих приміщеннях<ref name=":14" />.

До 1970-х рр. на Вівсі зведено 140 житлових будинків, 10 виробничих приміщень<ref name=":4" />.

За післявоєнний період головами сільської ради були Семен Озимок, Ілько Стефаник, Іван Осадца, Остап Ліско. Село газифіковане, проведено водогін. У 1986&nbsp;р. побудовано приміщення дитячого садочку й крамниці{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439}}.

=== Незалежна Україна ===
[[Файл:Обкладинка книги "Вівся" Павлишин Г.П.jpg|праворуч|thumb|Павлишин Г. П. «Вівся», 2019&nbsp;р.]]

{{External media||align=right
||video1={{YouTube|6QZiRE-Nwtw&t|Церква в с. Вівся|logo=1}} // В об'єктиві ТТБ.&nbsp;— 11.12.2017.
||video2={{YouTube|iLc50s-Hlng&t|Вівся. День Незалежності|logo=1}} // Кіностудія ГАЛИЧАНКА.&nbsp;— Козівський РБК, кер. Ігор Лема.&nbsp;— 2019.&nbsp;— 24 серпня.
}}
На початку 90-тих рр. відбулась реорганізація колгоспу «Москва» і створена спілка «Вівсянська»<ref>{{Cite web|title=Рішення від 06.03.2018 по справі № 600/518/16-ц Козівський районний|url=https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73155479|website=zakononline.com.ua|date=2018-04-04|accessdate=2021-08-31|language=ru|last=ZakonOnline|archive-date=31 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210831181517/https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73155479}}</ref>.

У червні 2017&nbsp;р. поблизу польової дороги з Вівсі на село Юстинівка виявлено артилерійський снаряд калібром 100&nbsp;мм часів Другої світової війни<ref>{{Cite web|title=На Тернопільщині в різних місцях за добу виявили три артснаряди часів Другої світової|url=https://www.unian.ua/ternopil/1961931-na-ternopilschini-v-riznih-mistsyah-za-dobu-viyavili-tri-artsnaryadichasiv-drugoji-svitovoji.html|website=www.unian.ua|accessdate=2020-11-16|language=uk|archive-date=2 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191002014743/https://www.unian.ua/ternopil/1961931-na-ternopilschini-v-riznih-mistsyah-za-dobu-viyavili-tri-artsnaryadichasiv-drugoji-svitovoji.html}}</ref>.

У серпні 2019&nbsp;р. у селі відбулося свято&nbsp;— ''«Вівся&nbsp;— село стрілецької та повстанської слави»'', на якому вшанували події минулого та патріотів, котрі боролися за Україну. У святі взяли участь місцеві жителі, представники влади, духовенство та історики. Виступив народний духовий оркестр та хор «Червона калина», фолькгурт «НуФест», дитячий театр «Дивосвіт» Козівського районного будинку культури, народний фольклорно-обрядовий ансамбль «Корса» [[Конюхи (Козівський район)|Конюхівського]] сільського клубу, народний хор села [[Шляхтинці]] та інші виконавці і колективи села Вівся та Козівського району<ref name=":13" />.

Під час свята відбулася презентація книги ''«Вівся&nbsp;— історико-етнографічний нарис''» авторства Павлишин Ганни Петрівни та Люсі Стець. Це історико-етнографічний нарис, котрий висвітлює минувшину та сьогодення села. Нарис ґрунтується на архівних та історичних матеріалах, спогадах очевидців, особистих світлинах та розповідях жителів Вівся<ref name=":12" />.

З 12 червня 2020&nbsp;р. Вівся належить до Козівської селищної громади<ref>{{РКМУ-громади|Тернопільська}}</ref>.

У серпні 2020&nbsp;р. в рамках ''Плану розвитку газорозподільної системи'' працівниками [[Тернопільгаз|«Тернопільгазу»]] у Вівсі було проведено повну заміну газорозподільного пункту<ref>{{Cite web|title=Будуємо за європейськими стандартами – новий, сучасний газорозподільний пункт у с. Вівся на Тернопільщині|url=https://tgaz.te.ua/ua/article/buduemo-za-evropeyskimi-standartami-noviy-suchasniy-gazorozpodilniy-punkt-u-svivsya-na-ternopilshchini|website=tgaz.te.ua|accessdate=2020-11-16|language=|last=|first=|date=|publisher=Тернопільгаз|archive-date=26 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201126124816/https://www.tgaz.te.ua/ua/article/buduemo-za-evropeyskimi-standartami-noviy-suchasniy-gazorozpodilniy-punkt-u-svivsya-na-ternopilshchini}}</ref>. Діють фельдшерський пункт, крамниця, бібліотека{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=440}}.

== Господарство ==
В селі діють:

* фермерське господарство «Золотий Горіх» (код [[Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України|ЄДРПОУ]] 43268579), котре спеціалізується на вирощуванні ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників<ref>{{Cite web|title=ФГ "Золотий горіх" (ЄДРПОУ - 43268579)|url=https://datagov.com.ua/company/ФГ_ЗОЛОТИЙ_ГОРІХ|website=datagov.com.ua|accessdate=2020-11-11|archive-date=11 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111151805/https://datagov.com.ua/company/ФГ_ЗОЛОТИЙ_ГОРІХ}}</ref>;
* компанія «Агропродсервіс» (код ЄДРПОУ 37043830), котра спеціалізується на тваринництві, рослинництві, насінництві, птахівництві та інших галузях<ref>{{Cite web|title=Вітаємо з нагоди 65-ліття директора відділення в с. Вівся Веретка Григорія Євгеновича – Агропродсервіс|url=http://agroprodservice.com.ua/2015/04/10/vitayemo-z-nagody-65-littya-dyrektora-vidd/|accessdate=2020-11-11|language=uk|archive-date=11 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111173806/http://agroprodservice.com.ua/2015/04/10/vitayemo-z-nagody-65-littya-dyrektora-vidd/}}</ref>.
Коло села є два недієві кар'єри (пісок, глина), площею 2,1 та 0,63 га відповідно<ref>{{Cite book
|url=http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/32345/inv_koz.pdf
|title=Інвестиційний паспорт Козівського району Тернопільської області
|last=
|first=
|year=2015
|publisher=Козівська районна державна адміністрація
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
|accessdate=11 листопада 2020
|archive-date=11 листопада 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111163352/http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/32345/inv_koz.pdf
}}</ref>.

== Політичне життя ==
{{main|Вівсянська сільська рада (Козівський район)}}{{main|Козівська селищна громада}}
На [[Вибори Президента України 2014|виборах Президента України 25 травня 2014 року]] 312 мешканців Вівсі проголосували за кандидатуру [[Порошенко Петро Олексійович|П. Порошенка]], 94&nbsp;— [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Ю. Тимошенко]], 32&nbsp;— [[Гриценко Анатолій Степанович|А. Гриценка]]<ref>{{Cite web|title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу 167, Тернопільська область|видавець=ЦВК|дата-доступу=11.11.2020|url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp336pt001f01=702pt005f01=167|last=|first=|date=|website=|language=|archive-date=11 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111173813/https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp336pt001f01=702pt005f01=167}}</ref>.

На [[Парламентські вибори в Україні 2019|позачергових парламентських виборах в Україні 21 липня 2019&nbsp;р.]] 428 мешканців Вівсі віддали свій голос (виборча дільниця №&nbsp;610512). Явка склала 78&nbsp;%. 5&nbsp;% бар'єр подолали такі партії: [[Радикальна партія Олега Ляшка]]: 20,1&nbsp;%; [[Слуга народу|«Слуга народу»]]: 14,7&nbsp;%; [[Європейська Солідарність|Європейська солідарність]]: 14,3&nbsp;%; [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]: 13,8&nbsp;%; [[Аграрна партія України]]: 10,7&nbsp;%; [[Голос (партія)|«Голос»]]: 5,8&nbsp;%; [[Українська Стратегія Гройсмана]]: 5,6&nbsp;%<ref>{{Cite web|title=Інфографіка: Вибори до Верховної Ради 2019 року|url=https://elections.dekoder.org/uk/ukraine/parliamentary/2019/party-votes|website=elections.dekoder.org|accessdate=2020-11-10|language=uk|archive-date=24 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210124211858/https://elections.dekoder.org/uk/ukraine/parliamentary/2019/party-votes/}}</ref>.

== Релігія ==
{{Scroll Gallery
|Назва            = Церква св. Михаїла, 1870 р.
|ширина           = 250
|розташування     = right
|File:Церква св. Михаїла, с. Вівся, Тернопільська обл.jpg|<center>Загальний вид на церкву</center>
|File:Настінний надпис у церкві св. Михаїла, с. Вівся.jpg|<center>Настінний напис про заснування парафії та завершення будівництва церкви. Ліворуч: <i>Сѧ церкова зачата 1818</i>. Праворуч: <i>Оуконьчѧна року лв 1870</i>.</center>
}}
{{Scroll Gallery
|Назва            = Храм св. Михаїла та каплиця
|ширина           = 250
|розташування     = right
|Файл:Греко-католицький храм св. Архистратига Михаїла в с. Вівся Тернопільської області, 2017 р.jpg|<center>Загальний вид на храм, 2017 р.</center>
|Файл:Каплиця у с. Вівся, Тернопільська область.jpg|<center>Каплиця, 1999 р. </center>
}}

====== Церква святого архистратига Михаїла ======
{{main|Церква святого архистратига Михаїла (Вівся)}}
У селі діє [[Церква святого архистратига Михаїла (Вівся)|церква]] святого Архістратига Михаїла (збудована упродовж [[1810]]—[[1870]]&nbsp;рр.<ref>{{Cite web|title=9.  Парафія св. архистратига Михаїла (с. Вівся). Сайт Козівського деканату УГКЦ - Адресар парафій|url=https://kozovadek.at.ua/index/adresar_parafij_1/0-4|website=kozovadek.at.ua|accessdate=2020-11-13|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=29 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210829112123/https://kozovadek.at.ua/index/adresar_parafij_1/0-4}}</ref>). Церкву освятив о. Йосиф Макогонський. Іконостас оновлювався упродовж 1995 року різьбяр і художник Опришко. Фундатором була п. Талішевська зі [[Сполучені Штати Америки|США]].

'''Парохи села:'''
* о. Йосиф Макогонський (1860—1870),
* о. Іван Дурбак (1875—1900),
* о. Ілько Кіналь (1900—1920),
* о. Куницький (1920—1929),
* о. Михайло Дмитрик (1929—1939),
* о. Йосиф Гривнях (1939—1941),
* о. Микола Паснак (1941—1944),
* о. Михайло Кузьма (1944—1945),
* о. Володимир Масяк (1945—1946),
* о. Лев Сальвицький (1946—?),
* о. Андрій Галині (1990—1992),
* о. Михайло Вересюк (1992—1994),
* о. Володимир Шуль (1994—1995),
* о. Степан Собків (1995—1996),
* о. Іван Козлик (з 1996).

====== Храм святого архистратига Михаїла ======
У 1993&nbsp;р. парохом села став о. Володимир Шуль (пом. 19.02.2017&nbsp;р.)<ref>{{Cite web|title=Помер отець Володимир Шуль|url=http://www.tze.org.ua/reportazhi/2422-помер-отець-володимир-шуль.html|website=www.tze.org.ua|accessdate=2020-11-13|language=uk-ua|last=Прес-служба Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ|first=|date=|publisher=|archive-date=18 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200118134806/http://www.tze.org.ua/reportazhi/2422-%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80-%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D1%88%D1%83%D0%BB%D1%8C.html}}</ref>. У 1999&nbsp;р. на Вівсі збудована каплиця.

У 1994—2017&nbsp;рр. в селі тривало будівництво храму святого архістратига Михаїла, яке завершилось освяченням наприкінці 2017&nbsp;р<ref name=":3">{{Cite web|url=http://www.tze.org.ua/reportazhi/2727-у-день-празника-св-архистратига-михаїла-митрополит-василій-освятив-храм-в-його-честь.html|title=У день празника св. Архистратига Михаїла Митрополит Василій освятив храм в його честь|accessdate=15 квітень 2020|archive-date=18 січень 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200118135651/http://www.tze.org.ua/reportazhi/2727-у-день-празника-св-архистратига-михаїла-митрополит-василій-освятив-храм-в-його-честь.html|url-status=no}}</ref><ref>{{Cite web|title=В об'єктиві ТТБ 11 12 2017 Церква в с Вівся - YouTube|url=https://www.youtube.com/watch?v=6QZiRE-Nwtw|website=www.youtube.com|accessdate=2020-11-16|archive-date=29 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129043926/https://www.youtube.com/watch?v=6QZiRE-Nwtw&t}}</ref>. Чин освячення храму здійснив архиєпископ і митрополит [[Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ|Тернопільсько-Зборівський]] [[Василь (Семенюк)|Василій (Семенюк)]]. На Архиєрейську Святу Літургію прибуло багато вірян Вівся та сіл в околиці, а також священники, чотири з яких&nbsp;— вихідці з села Вівся<ref name=":3" />. Новий [[престол]] було освячено за участю [[Козівський деканат УГКЦ|декана Козівського]] о. Романа Рокецького та настоятеля храму о. Івана Козлика<ref name=":3" />. Нині парохом села є о. Іван Козлик<ref>{{Cite web|title=о. Іван Козлик - Парох сіл Вівся та Йосипівка - Священики - Фотоальбоми - Сайт Козівського деканату УГКЦ|url=https://kozovadek.at.ua/photo/svjashheniki/zaraz_u_nashomu_dekanati/o_ivan_kozlik/7-0-8|website=kozovadek.at.ua|accessdate=2020-11-13|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=6 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220406234525/https://kozovadek.at.ua/photo/svjashheniki/zaraz_u_nashomu_dekanati/o_ivan_kozlik/7-0-8}}</ref>.

== Населення ==
1900 року у Вівсі проживало 1320, а 1939 року&nbsp;— 1690 осіб. У 1973&nbsp;р. у Вівсі було 387 дворів та проживало 1285 осіб<ref name=":4" />. Після включення Тернопільської області та села Вівся до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] з облікових даних виключений хутір Тригубів (місцевою говіркою ''Три́бова''{{sfn|Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник|1970|с=576}}) у 1971&nbsp;р. у зв'язку з переселенням жителів<ref>{{Cite book
|url=http://resource.history.org.ua/item/0009053
|title=Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: від 1 січня 1972 року. Вид. перше
|last=Упоряд. Д. О. Шелягін; Відп. ред. В. I. Кирненко
|first=
|year=1973
|publisher=Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР. – К.: Вид-во політичної літератури
|location=Київ
|page=
|pages=815
|language=
|isbn=
|accessdate=11 листопада 2020
|archive-date=12 листопада 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201112185148/http://resource.history.org.ua/item/0009053
}}</ref>. Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом УРСР 1989 року]] чисельність наявного населення села становила 947 осіб, з яких 418 чоловіків та 529 жінок<ref name="населення 1989" />. За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкало 900 осіб<ref name="населення 2001" />. У 2021&nbsp;р. населення Вівся складало 791 особу<ref name=":7" />.

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року<ref name="населення 2001 мова"/>:
{| class="standard" align="center"
|-
! Мова || Кількість, осіб || Відсоток
|-
| [[українська мова|українська]]
| 895
| align="right"| 99,44&nbsp;%
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| 5
| align="right"| 0,56&nbsp;%
|}

=== Говірка ===
{{External media||align=right
||video1={{YouTube|pLRtOGMHstU|Летів голуб попід хмари|logo=1}} // Гаївка «Летів голуб попід хмари» у виконанні мешканки Вівся Богдани Стахівни Здеб.
}}
Місцева говірка належить до [[Наддністрянський говір|наддністрянського говору]] [[Південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]] української мови. У Вівсі виражені наступні характерні риси цієї говірки&nbsp;— на фонетичному рівні: перехід наголошеного ''а'' в ''о'' (пр''о''вда, бр''о''ў, з''о''втра, вст''о''ў), перехід наголошеного ''о'' в ''у'' (тв''у''рити), перехід ненаголошеного ''а'' після м'яких приголосних в ''е'' (дьекувати), залишки прадавнього носового звуку ''*ę'' (''мнєсо, мнєти''), тверда вимова приголосних ''д, т, з, с, ц, н, л'' перед ''і'' з давнього ''о''&nbsp;— ''нїс'' (іменник, частина тіла), але ''ніс —'' дієслово<ref>{{Cite book
|title=Порівняльний аналіз ісландської та української мов
|last=Гладій А.Л.
|first=
|year=15–19 квітня 2019 року
|publisher=Міністерство освіти і науки України, Запорізький національний технічний університет
|location=Тиждень науки-2019. Гуманітарний факультет
Збірник тез доповідей щорічної науково-практичної конференції серед студентів,
викладачів, науковців, молодих учених і аспірантів
|pages=144-145
|language=
|isbn=978-617-529-226-6
}}</ref>. На граматичному рівні&nbsp;— залишки перфекта у дієсловах (''чули-сте'', ''хтіла-м''), препозиція [[Рефлексивне дієслово|частки «ся»]], що стала [[постфікс]]ом у дієсловах сучасної української мови (то ''сє'' купує, він ''сє'' вброў). На лексичному рівні&nbsp;— рідкісні слова, котрі сягають корінням до праслов'янської мови,&nbsp;— ''хопта''<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>'','' давні запозичення з польської та німецької мов, які були адаптовані до граматичної та фонетичної системи говірки. Запозичення з польської: ''пуделко, слоїк, карк, крижі'', з німецької: ''льомфер'' (нім. [[wiktionary:en:Läufer#German|"Läufer"]])'', най би тебе шляк трафив, замельдувати.'' У Вівсі побутує фразеологізм, характерний лише для цього села&nbsp;— «Вбрався, як Ґадач до шлюбу»&nbsp;— про неохайно та смішно вдягнену людину. На початку XX&nbsp;ст. у селі дійсно жив чоловік з прізвищем Ґадач, який смішно вдягнувся до шлюбу<ref>{{Cite book
|title=Сучасний стан діалектів західної України
|last=Гладій
|first=А.Л.
|year=2007
|publisher=Гуманітарний факультет "Запорізький інститут державного та муніципального управління"
|location=Наука і вища освіта. Тези доповідей учасників XV Міжнародної наукової конференції молодих науковців. Частина 3. Запоріжжя 2007
|pages=67-68
|language=
|isbn=
}}</ref>. Місцеві жителі вимовляють назву села ''Вісє, Вівсє.''

== Пам'ятки ==

{{Scroll Gallery
|Назва            = [[Українська вишивка|Вишивка]]
|ширина           = 250
|розташування     = right
|File:Рушник хрестиком, с. Вівся 03.jpg| [[Вишивка хрестом|Рушник хрестиком]]
|File:Рушник хрестиком, с. Вівся 02.jpg| Рушник хрестиком
|File:Рушник хрестиком, с. Вівся 01.jpg| Рушник хрестиком
|File:Рушник гладдю, с. Вівся.jpg| [[Вишивка гладдю|Рушник гладдю]]
}}


'''Установлено:'''{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=439-440}}

* пам'ятний кам'яний хрест на честь скасування панщини ([[1849]]&nbsp;р.);
* пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні ([[1966]]&nbsp;р.);
* насипані могили&nbsp;— УСС, які загинули в бою біля [[Семиківці|с. Семиківці]] ([[Семиківська битва]], вересень-жовтень 1915&nbsp;р.) на Теребовлянщині (відновлено [[1990]]&nbsp;р.);
* насипані могили ввоякам УПА, полеглим [[1947]]&nbsp;р. ([[1997]]&nbsp;р.);
* старовинні пам'ятники XIX&nbsp;ст. на старому цвинтарі.
<gallery class="center" mode="packed" widths="220">
Файл:Пам'ятна таблиця на могилі Січових стрільців, с. Вівся.jpg|Пам'ятна дошка
Файл:Ставок, с. Вівся, Тернопільська область.jpg|Став "Панський"
Файл:Вулиця Зелена ("Тамтой бік"), с. Вівся, Тернопільська обл.jpg|Вулиця Зелена
Файл:Поле коло с. Вівся, вказівник до Зарваниці.jpg|Вказівник до [[Зарваниця (Тернопільський район)|Зарваниці]]
</gallery>

== Освіта ==
[[Файл:Дитячий садок "Берізка", с. Вівся, Тернопільська область.jpg|праворуч|thumb|Дитячий садок «Берізка»]]
[[Файл:School, Vivsia village, Ternopil Oblast, Ukraine.jpg|праворуч|thumb|Школа села Вівся]]
У селі діють [[дошкільний навчальний заклад]] «Берізка», директор&nbsp;— Дичко Надія Тимофіївна<ref>{{Cite web|title=Дитячий садок "Берізка", Вівся, Тернопільська область. Дитячий садочок (ДНЗ), Козівський район.|url=https://dytsadok.info/dytyachyj-sadok/34653318/|website=dytsadok.info|accessdate=2020-11-15|archive-date=30 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201030021852/https://dytsadok.info/dytyachyj-sadok/34653318/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Заклад дощкільної освіти "БЕРІЗКА"|url=https://nomis.com.ua/34653318-doshkilnyi-navchalnyi-zaklad-berizka-vivsianskoi-silskoi-rady|website=nomis.com.ua|accessdate=2020-11-13|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> та загальноосвітня школа І–II ступенів, директор&nbsp;— Кузів Ігор Романович<ref name=":18">{{Cite web|title=Вівсянська ЗОШ І-ІІ ст. - Тернопільська область. ІСУО|url=https://te.isuo.org/schools/view/id/18136|website=te.isuo.org|accessdate=2020-11-19}}</ref>. У 1986&nbsp;р. було збудоване та введено в експлуатацію приміщення типової восьмирічної школи на 45 приміщень та 9 класів в загальному на для 192 учнів. У шкільному році 2019—2020 у школі працювало 22 працівники та навчались 82 учні<ref name=":18" />. Навчальна інфраструктура села розвивалася працівниками педагогічної та технічної галузей. Школу Вівся очолювали:<ref name=":14" />

:* 1939—1941&nbsp;рр.&nbsp;— Саєнко Василь Феофанович;
:* 1944—1950&nbsp;рр.&nbsp;— Гнатина Іван Якович;
:* 1950—1954&nbsp;рр.&nbsp;— Бурченя Дмитро Юхимович;
:* 1954—1955&nbsp;рр.&nbsp;— Фордзюн Іван Степанович;
:* 1955—1956&nbsp;рр.&nbsp;— Мельник Андрій Кіндратович;
:* 1956—1958&nbsp;рр.&nbsp;— Чаплянська Ольга Василівна;
:* 1958—1961&nbsp;рр.&nbsp;— Дячун Петро Семенович;
:* 1961—1967&nbsp;рр.&nbsp;— Корбило Іван Прокопович;
:* 1967—1972&nbsp;рр.&nbsp;— Дарморост Василь Варфоломійович;
:* 1972—1973&nbsp;рр.&nbsp;— Корбило Іван Прокопович;
:* 1973&nbsp;р.&nbsp;— Рубленко Григорій Кузьмович;
:* 1973&nbsp;р.&nbsp;— Здеб Філіпіна Іванівна;
:* 1973—1977&nbsp;рр.&nbsp;— Гуриш Лев Якович;
:* 1977&nbsp;р.&nbsp;— Дунаєвський Юліан Петрович;
:* 1977—1978&nbsp;рр.&nbsp;— Шимонович Євген Омелянович;
:* 1978—1996&nbsp;рр.&nbsp;— Павлишин Ганна Петрівна;
:* 1996&nbsp;р. по н. ч.&nbsp;— Кузів Ігор Романович.
: Школярі Вівся мають можливість відвідувати басейн в смт. Козова<ref>{{Cite web|title=Тернопільська обласна державна адміністрація - Новини|url=http://oda.gov.te.ua/main/ua/news/detail/5484.htm|website=oda.gov.te.ua|accessdate=2020-11-14|archive-date=15 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201115082945/http://oda.gov.te.ua/main/ua/news/detail/5484.htm}}</ref><ref>{{Cite web|title=У Козові відкрили сучасний плавальний басейн (Фото)|url=https://www.0352.ua/news/1593758/u-kozovi-vidkrili-sucasnij-plavalnij-basejn-foto|website=0352.ua - Сайт міста Тернополя|accessdate=2020-11-14|language=uk-UA|archive-date=18 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201118041502/https://www.0352.ua/news/1593758/u-kozovi-vidkrili-sucasnij-plavalnij-basejn-foto}}</ref>.

== Спорт ==
У 2020&nbsp;р. після п'яти років перерви у Вівсі відновив діяльність ФК «Вівся»<ref>{{Cite web|title=ФК ВІВСЯ|url=https://www.facebook.com/groups/960727287698505/|website=www.facebook.com|accessdate=2020-11-15|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Третя Тернопільська футзальна ліга. 1 тур: результати, таблиця, бомбардири │ Новини АФТ|url=https://ffternopil.com/news/5641/#|website=ffternopil.com|accessdate=2020-11-15}}</ref>. У 2021&nbsp;р. футбольна команда села Вівся взяла участь у турнірі Козівської селищної громади з [[мініфутбол]]у, котрий відбувся на стадіоні в Козові. На полі за звання кращих змагалися команди із восьми [[Старостинський округ|старостинських округів]]: команда сіл [[Ценів]], [[Бишки]]; команда сіл [[Дибще]], [[Козівка (Козівська селищна громада)|Козівка]], [[Потік (Тернопільський район)|Потік]]; футболісти команди сіл [[Вибудів]], [[Вимислівка]]; команда села Вівся; команда з [[Теофіпілка|Теофіпілки]] та [[Вікторівка (Тернопільський район)|Вікторівки]]; команда сіл [[Городище (Тернопільська міська громада)|Городище]], [[Горби (Тернопільський район)|Горби]], [[Млинці (село)|Млинці]]; команда сіл [[Олесине]], [[Геленки]], [[Уритва]]; команда сіл [[Кальне (Козівська селищна громада)|Кальне]], [[Щепанів]]. Турнір був присвячений 30-тій річниці відновлення [[День Незалежності України|Незалежності України]]<ref>{{Cite web|title=В Козівській громаді відбувся турнір з міні-футболу, присвячений 30-тій річниці Незалежності України.|url=https://kozova-rada.gov.ua/news/1629644975/|website=kozova-rada.gov.ua|accessdate=2021-08-29|language=ua|archive-date=29 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210829120415/https://kozova-rada.gov.ua/news/1629644975/}}</ref>.

== Транспорт ==
Вівся з'єднане з Козовою двосмуговою автодорогою з твердим покриттям номер {{Автошлях С|200803}} довжиною 8,8 км<ref name=":16">{{Cite web|title=Тернопільська обласна державна адміністрація - Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування місцевого значення області|url=http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/catalog/item/17381.htm|website=www.oda.te.gov.ua|accessdate=2020-11-10|archive-date=1 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201101024335/http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/catalog/item/17381.htm}}</ref>. З іншими навколишніми селами Вівся з'єднане польовими дорогами без твердого покриття. З Вівсі до Козови щодня о 07:50 курсує автобус (крім сб, нд), щовівторка о 12:30 та щоп'ятниці та щонеділі о 16:30<ref>{{Cite web|title=Розклад руху автобусів, автобусні маршрути|url=https://109.te.ua/243|website=109.te.ua|accessdate=2020-11-10|last=|first=Розклад руху автобусів по станції Козова|date=|publisher=|language=|archive-date=11 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111082956/https://109.te.ua/243}}</ref>. Найближча залізнична станція&nbsp;— [[Козова (станція)|Козова]], звідки дизельним поїздом можна доїхати до Тернополя та [[Ходорів|Ходорова]] Львівської області<ref>{{Cite web|title=Львівська залізниця :: Розклад руху приміських поїздів|url=http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/|website=railway.lviv.ua|accessdate=2020-11-12|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507192433/http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/}}</ref>. У селі діє пересувне відділення поштового зв'язку [[Укрпошта|Укрпошти]]<ref>{{Cite web|url=https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|title=Знайти поштовий індекс|last=|first=УкрПошта|date=|website=https://www.ukrposhta.ua/ua|publisher=|language=|accessdate=10 листопада 2020|archive-date=4 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index}}</ref>.

Через поля на північ від села проходить повітряна лінія електропередач 330 кВ від [[Бурштинська ТЕС|Бурштинської ТЕС]] до підстанції «Тернопільська»&nbsp;— лінія «Бурштин&nbsp;— Тернопіль», введена в експлуатацію 1966 р<ref>{{Cite book
|url=http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/elektro/energo_pidpryemstva/plany_rozvytku/2020-2024/Plan_rozvytku_Ternopiloblenergo_2020-2024.pdf
|title=План розвитку оператора системи розподілу
ВАТ “Тернопільобленерго” на 2020-2024 роки. Том 1. Пояснювальна записка
|last=
|first=
|year=2020
|publisher=ВАТ "Тернопільобленерго"
|location=Тернопіль
|pages=6
|language=
|isbn=
|accessdate=13 листопада 2020
|archive-date=13 листопада 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201113161328/http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/elektro/energo_pidpryemstva/plany_rozvytku/2020-2024/Plan_rozvytku_Ternopiloblenergo_2020-2024.pdf
}}</ref><ref>{{Cite web|title=Публічна кадастрова карта України. Об'єкти Укренерго|url=https://map.land.gov.ua/?cc=2808583.0580534446,6339701.457915322&z=14&l=pcm_nsdi_lep,pcm_specdozvil,pcm_naftogaz_sverdlovini,pcm_rodovysha_korys_kop&bl=ortho10k_all|website=map.land.gov.ua|accessdate=2020-11-13|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=16 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201116133732/https://map.land.gov.ua/?cc=2808583.0580534446,6339701.457915322&z=14&l=pcm_nsdi_lep,pcm_specdozvil,pcm_naftogaz_sverdlovini,pcm_rodovysha_korys_kop&bl=ortho10k_all}}</ref>.

Найближчі летовища: [[Тернопіль (аеропорт)|Міжнародний аеропорт «Тернопіль»]] ([[Код ІАТА|IATA]]: '''TNL''', [[Код аеропорту ІКАО|ICAO]]: '''UKLT''')&nbsp;— 56&nbsp;км, [[Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ»]] (IATA: '''IFO''', ICAO: '''UKLI''')&nbsp;— 122&nbsp;км, [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького]] (IATA: '''LWO''', ICAO: '''UKLL''')&nbsp;— 124&nbsp;км, [[Міжнародний аеропорт «Чернівці»]] (IATA: '''CWC''', ICAO: '''UKLN''')&nbsp;— 204&nbsp;км.

== Відомі люди ==
У селі народилися{{sfn|Тернопільська область. Історія міст і сіл|2014|c=440}}:
* [[Бабій Лев|Лев Бабій]] (1927—2010)&nbsp;— громадський діяч;
* Лев Мельник&nbsp;— різьбяр і педагог;
* Оксана Гладій (Мазурик) (1963&nbsp;р. н.)&nbsp;— тележурналіст, член [[Національна спілка журналістів України|Національної Спілки журналістів України]], керівник відділу виробництва тематичного та національного контенту філії ПАТ «[[Національна суспільна телерадіокомпанія України|НСТУ]]» «Запорізька регіональна дирекція». Раніше&nbsp;— завідувач відділу художнього мовлення на [[UA: Запоріжжя|Запорізькій обласній державній телерадіокомпанії]]<ref>Славетні запоріжці. ГЛАДІЙ Оксана Богданівна http://sites.znu.edu.ua/news_details/news_id=5628&lang=ukr {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201109185346/http://sites.znu.edu.ua/news_details/news_id%3D5628%26lang%3Dukr |date=9 листопад 2020 }}</ref>;
* Павло Бемко (1898—1962)&nbsp;— культурно-освітній діяч, меценат;
* Йосиф Осадца (1950&nbsp;р. н.)&nbsp;— музикант, диригент;
* Іван Терлюк&nbsp; (1964&nbsp;р.н.)&nbsp;— педагог, історик, науковець;
* Петро Терлюк (1935—2003)&nbsp;— літератор.

Померли:
* [[Якубовський Володимир Йосипович|Володимир Якубовський («Бондаренко»)]] (1915—1947)&nbsp;— курінний УПА, шеф штабу [[ВО-3 «Лисоня»]].

== У художніх творах ==
[[Василь Шкляр]] у романі [[Троща (роман)|«Троща»]] декілька раз згадує село Вівся:

{{цитата|''...Його накрили біля села Вівся разом із Рисем, Ліщиною, Вірою та Остапом...''{{sfn|Шкляр В. Троща|2017|c=19}}
{{кінець цитати}}}}
{{цитата|
''...Місько подумав, що його розшукує хтось із районових референтів — День або Орлик, котрі після падіння криївки біля Вівся не давалися чути...''{{sfn|Шкляр В. Троща|2017|c=103}}
{{кінець цитати}}}}
{{цитата|
''...Ми з Сірком його заспокоювали, запевняли, що він усе зробив правильно, адже тепер ми знаємо достеменно, хто всипав трощу, хто всипав провідника Шаха на Драгоманівці, хто здав командира Бондаренка біля села Вівся...''{{sfn|Шкляр В. Троща|2017|c=110}}
{{кінець цитати}}}}
{{цитата|
''...Тільки чутки доходять їдна страшніша за другу. Біля Соснова впала криївка, пострілялися хлопці. Біля Вівся, на Драгоманівці, у Маловодах те саме...''{{sfn|Шкляр В. Троща|2017|c=145}}
{{кінець цитати}}}}

== Галерея ==
<gallery class="center" mode="packed" widths="190">
Файл:Пам'ятник на старому цвинтарі у с. Вівся Козівського району Тернопільської області, 2017 р.jpg|Пам'ятник на старому цвинтарі
Файл:Будівля старого млина у с. Вівся Козівського району Тернопільської області, 2017 р.jpg|Старий млин в колишньому житловому будинку, 2017 р.
Файл:Село вівся (Козівський район) взимку 2018.jpg|Вівся взимку
Файл:Зупинка транспорту в с. Вівся.jpg|Зупинка транспорту
Файл:Святкові декорації в с. Вівся.jpg|Святкові декорації
</gallery>

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="населення 1989">{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Тернопільська область}}</ref>

<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Тернопільська область}}</ref>

<ref name="населення 2001 мова">{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Тернопільська область}}</ref>

}}

== Література ==
{{Commonscat}}
* {{книга
 |автор              = Ред. Василь Лев
 |частина            = 
 |посилання частина  = 
 |заголовок          = Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник 
 |оригінал           = 
 |посилання          = https://diasporiana.org.ua/ukrainica/9720-berezhanska-zemlya-istorichno-memuarniy-zbirnik/
 |вікітека           = 
 |відповідальний     = 
 |видання            = 
 |місце              = Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто
 |видавництво        = "Видавництво Бережани"
 |рік                = 1970
 |том                = 
 |сторінки           = 
 |сторінок           = 877
 |серія              = 
 |isbn               = 
 |тираж              = 
 | ref = Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник 
}}
* {{книга
 |автор              = Сачик Г., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В]]., Федечко М.
 |частина            = 
 |посилання частина  = 
 |заголовок          = [[Тернопільщина. Історія міст і сіл|Тернопільська область. Історія міст і сіл]] 
 |оригінал           = 
 |посилання          = 
 |вікітека           = 
 |відповідальний     = 
 |видання            = 
 |місце              = Тернопіль
 |видавництво        = ТОВ «Терно-граф»
 |рік                = 2014
 |том                = 2
 |сторінки           = 
 |сторінок           = 690
 |серія              = 
 |isbn               = 
 |тираж              = 
 | ref = Тернопільська область. Історія міст і сіл   
}}

* ''Нагірний М., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В.]]'' Вівся // {{ТЕС|1|272}}
* Павлишин Г. П. ''Вівся: історико-етнографічний нарис'' / Г.&nbsp;П.&nbsp;Павлишин&nbsp;— Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2019.&nbsp;— 264 с.; іл.
* [[Стоцький Ярослав Васильович|Стоцький, Я.]] (2014). ''Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм: Присвячується 25-річчю виходу УГКЦ з підпілля''. Тернопіль: ТОВ «Новий колір». [[ISBN]] [[Спеціальна:Джерела книг/978-966-2061-29-1|978-966-2061-29-1]].
* {{книга
 |автор              = [[Шкляр Василь Миколайович|Шкляр В.]]
 |частина            = 
 |посилання частина  = 
 |заголовок          = [[Троща (роман)|Троща]] 
 |оригінал           = 
 |посилання          = 
 |вікітека           = 
 |відповідальний     = 
 |видання            = 
 |місце              = Харків
 |видавництво        = Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
 |рік                = 2017
 |том                = 
 |сторінки           = 
 |сторінок           = 690
 |серія              = 
 |isbn               = 978-617-12-3940-1 
 |тираж              = 
 | ref = Шкляр В. Троща    
}}

{{Козівська селищна громада}}
{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Тернопільщина}}
{{Медаль}}

[[Категорія:Села Тернопільської області]]