Вулиця Герцена (Львів)

Ву́лиця Герцена — вулиця в Галицькому районі міста Львова, що сполучає вулицю Франка з проспектом Шевченка та вулицею Князя Романа.

Вулиця Герцена
Львів
Вулиця Герцена 7.jpg
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Колишні назви
Лозіньского, Тюльпенштрассе, Лозинського
польського періоду (польською) Łozińskiego
радянського періоду (українською) Лозинського, Герцена
радянського періоду (російською) Лозинского, Герцена
Загальні відомості
Протяжність 173 м
Координати початку 49°50′08″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8355750° пн. ш. 24.0325833° сх. д. / 49.8355750; 24.0325833Координати: 49°50′08″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8355750° пн. ш. 24.0325833° сх. д. / 49.8355750; 24.0325833
Координати кінця 49°50′02″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.8339528° пн. ш. 24.0340444° сх. д. / 49.8339528; 24.0340444
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 5,6,9[2]
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудова історизм, конструктивізм, сецесія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Герцена на Вікісховищі

Прилучається вулиця Стецька.

ІсторіяРедагувати

Вулиця утворилася під час «глобального» впорядкування Львова на початку «ери» місцевого самоврядування. У 1913 році вулиця була названа на честь польського історика, публіциста та письменника Владислава Лозинського. Тоді то була просто вузька стежка для піших прогулянок, що сполучала вулиці Академічну, Баторія та Кохановського між собою.

На початку німецької окупації Львова, у вересні 1941 року була перейменована на Тюльпенштрассе, а у липні 1944 року їй була повернена довоєнна назва. У грудні 1944 року вулиця отримала свою сучасну назву — вулиця Герцена, на честь російського письменника, публіциста, революціонера-демократа Олександра Герцена.[3][4]

ЗабудоваРедагувати

В забудові вулиці Герцена переважають стилі історизм, конструктивізм, сецесія.[5] Більшість будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення.

 
Колишній польський академічний дім «Лозинець»
 
Номерна табличка з буд. № 10 по вулиці Владислава Лозінського

№ 4. за Польщі у цьому будинку містилося ательє дамських капелюшків пані Чапліцької.[6]

№ 5.Житлова кам'яниця. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2078-м.[2]

№ 6. Кам'яницю збудовано 1911 року за проєктом львівського архітектора Войцеха Дембінського[7][8]. За Польщі цю адресу мала приватна музична школа Л. Святковської та Ф. Щепановської[9]. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 732-м.[2]

№ 7. колишній польський академічний дім «Лозинець», який знаходився на розі сучасних вулиць Герцена та Стецька, споруджений у 1906 році за проєктом архітектора Альфреда Захаревича у закопанському стилі. У цьому будинку польське студентство розпочало свою мобілізацію для оборони Львова — звідси, 31 жовтня 1918 року, вийшов перший підрозділ оборонців Львова під командуванням підхорунжия Анджея Баттаглії, студента університету, який загинув при обороні Львова. Про ці події сповіщала пропам'ятна таблиця з текстом: «AKADEMICY — OBROŃCY LWOWA. 1918–1928». До наших часів не збереглася.[10] Нині в будинку міститься гуртожиток № 1 Львівського національного університету імені Івана Франка.[11]

№ 9. Житлова кам'яниця. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1586-м.[2]

№ 10. Будинок було розбомблено під час другої світової війни. На його місці у 20082012 роках був споруджений готельний комплекс «Нобіліс», який займає місце буд. № 7 по вул. Фредра та розташованого за ним, на паралельній вулиці, буд. № 10 по вул. Герцена.[12]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати