Перегляд вихідного коду сторінки Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — березень 2017)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у [[Російська збройна агресія проти України (2014—2017)|російсько-українській війні]] з січня по березень 2017 року.

{{Main|Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну}}

== Всі списки ==
{{Списки втрат українських військовослужбовців (2014 - дотепер)}}

== Список загиблих з 1 січня до 31 березня 2017 року ==
{| class="wikitable sortable" style="width:100%;"
|+
|-
! style="width:1%;" | №
! style="width:2%;" | Світлина Емблема
! style="width:12%;" | Прізвище, ім'я,<br/>по-батькові
! style="width:39%;" | Про особу
! style="width:9%;" | Дата смерті
! style="width:37%;" | Обставини смерті
|-
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== Січень ===
|-----
|3524
|{{21 ОМПБ ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Куликов Веніамін Сергійович]]'''<br/>(Позивний «Санітар»)<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}} ||{{дтс|1982|3|26}}, [[Херсон]]. Старший солдат, санінструктор [[21-й окремий мотопіхотний батальйон «Сармат»|21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат»]] [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56 ОМПБр]]. До війни займався монтажем газового обладнання. На фронт пішов у першу [[Хвилі мобілізації в Україні (2014‒2015)|хвилю мобілізації]] на початку 2014 року, проходив службу в [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]] на Луганщині, тричі був поранений, в подальшому підписав контракт з 21 ОМПБ. Під час війни, у червні 2015, одружився, на що йому дали три дні відпустки<ref>[http://nikcenter.org/newsItem/17028 Первую в Херсоне свадьбу участника АТО отпраздновали с размахом]{{ref-ru}}</ref>. Залишилися мати, дружина та двоє малолітніх дітей, пасинок і 2-річна донька.|| {{дтс|2017|1|2}}|| Загинув у ніч на 2 січня в зоні проведення АТО (місце та обставини не уточнені). Похований в Херсоні<ref>[http://most.ks.ua/news/url/v_zone_ato_pogib_boets_batalona_sarmat_iz_hersona В зоні АТО загинув боєць батальйону «Сармат» з Херсону. (рос.) 02.01.2017]<br/>[https://www.facebook.com/groups/armia.sos.ks/permalink/850621658374678/ Сьогодні 2 січня 2017р вночі загинув санінструктор 21 бат Сармат]<br/>[http://khoda.gov.ua/xersonci-proveli-v-ostannyu-dorogu-vo%d1%97na-veniamina-kulikova/ Херсонці провели в останню дорогу воїна Веніаміна Куликова // Херсонська ОДА, 4 січня 2017]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><br/>За повідомленнями ГУ НП в Донецькій області та Міноборони, у ніч на 2 січня близько 24:00 біля продуктового магазину у парку смт [[Донське (смт)|Донське]] Волноваського району виник конфлікт між групою військовослужбовців та цивільних осіб. Внаслідок пострілів з вогнепальної зброї загинув 34-річний військовослужбовець ЗСУ, мешканець Херсону, ще двоє жителів Волноваського району 30 та 22 років були госпіталізовані. Після встановлення всіх учасників і свідків було затримано за підозрою військовослужбовця тієї ж військової частини. Відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.115 «Умисне вбивство»<ref>[https://dn.npu.gov.ua/uk/publish/article/388363 У Волноваському районі через побутовий конфлікт на ґрунті алкогольного сп'яніння вбито військовослужбовця (ФОТО). 02.01.2017, 10:03]<br/>[http://www.mil.gov.ua/news/2017/01/02/minoboroni-ukraini-gotove-nadati-vsebichnu-pidtrimku-rozsliduvannyu-smerti-vijskovosluzhbovczya-u-smt-donske-doneczkoi-oblasti/ Міноборони України готове надати всебічну підтримку розслідуванню смерті військовослужбовця у смт Донське Донецької області // Міноборони України, 2 січня 2017]<br/>[https://dn.npu.gov.ua/uk/publish/article/388683 Підозрюваний у вбивстві військовослужбовця у Волноваському районі затриманий // ГУ НП в Донецькій області, 3 січня 2017]</ref>.
|-
|3525
|{{92 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Петріщев Сергій Миколайович'''<br/>(Позивний «Бобер Сірко») || {{дтс|1971|4|11}}, [[Суми]]. Мешкав у м. [[Лозова (місто)|Лозова]] [[Харківська область]]. Солдат [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92-ї окремої механізованої бригади]]. З 1990 року працював у Лозівському відділі міліції, в кримінальному розшуку. На фронт пішов добровольцем у липні 2014 року, служив водієм у саперів в місті Щастя<ref>[http://sigmatv.net.ua/news/6845-lozivskij-boets-ato-povernuvsya-dodomu-cherez-4-misyatsi Лозівський боєць АТО повернувся додому через 4 місяці // ТРК «Сігма», 24 листопада 2014]</ref>. Через рік продовжив службу за контрактом. Залишилися мати, сестра та неповнолітній син.|| {{дтс|2017|1|2}} || Загинув на [[опорний пункт (військова справа)|РОП]] поблизу міста [[Мар'їнка]] (Донецька область). Похований на Центральному кладовищі м. Лозова<ref>[http://lozovarada.gov.ua/novini/u-zoni-ato-zaginuv-lozivchanin-sergij-petrishchev.html У зоні АТО загинув лозівчанин Сергій Петріщев // Лозівська міська рада, 4 січня 2016]<br/>[http://tsn.ua/ato/na-harkivschini-poproshalisya-z-viyskovim-yak-zaginuv-pid-mar-yinkoyu-859113.html На Харківщині попрошалися з сапером, який загинув під Мар'їнкою // ТСН, 6 січня 2017]<br/>[http://sigmatv.net.ua/news/8495-u-lozovij-v-ostannyu-put-proveli-zagiblogo-bijtsya-ato-sergiya-petrishcheva У Лозовій в останню путь провели загиблого бійця АТО Сергія Петріщева // ТРК «Сігма», 9 січня 2017]</ref>.<br/>Внаслідок порушення правил поводження зі зброєю в одній з військових частин, яка виконує бойові завдання в районі міста [[Мар'їнка]], загинули двоє військовослужбовців (45 і 39 років), та ще двоє зазнали поранень. Повідомлення до Мар'їнського відділення поліції надійшло о 20:40 з лікарні міста [[Курахове]] Мар'їнського району Донецької області. За інформацією одеського видання «Таймер» без вказання джерел, військовослужбовець 92-ї бригади на ВОП у Мар'їнці розстріляв з автомату товаришів по службі під час конфлікту<ref name="92омбр">[http://www.mil.gov.ua/news/2017/01/02/shtab-ato-informue-pro-podiyu-shho-stalasya-v-rajoni-provedennya-antiteroristichnoi-operaczii/ Штаб АТО інформує про подію, що сталася в районі проведення Антитерористичної операції. 02.01.2017]<br/>[https://dn.npu.gov.ua/uk/publish/article/388702 За фактом загибелі двох військовослужбовців та поранення ще двох у Мар'їнці відкрито кримінальне провадження // ГУ НП в Донецькій області, 3 грудня 2017]<br/>[http://timer-odessa.net/news/krovaviy_noviy_god_boets_92_y_brigadi_rasstrelyal_soslujivtsev_539.html Кровавий новий рік: боєць 92-ї бригади розстріляв співслужбовців, двоє загинули // «Таймер», 18 січня 2017]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3526
|{{92 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Пономаренко Сергій Олександрович'''<br/>(Позивний «Маршал») || {{дтс|1977|5|20}}, [[Роги (Україна)|Роги]] [[Маньківський район]] [[Черкаська область]]. Старший солдат, навідник [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92-ї окремої механізованої бригади]]. Залишилися мати, дружина та четверо дітей, — три доньки і син.|| {{дтс|2017|1|2}} || Загинув на [[опорний пункт (військова справа)|РОП]] поблизу міста [[Мар'їнка]] (Донецька область). Похований в с. Роги<ref>[http://memorybook.org.ua/19/ponomarenko92.htm Пономаренко Сергій Олександрович ("Маршал")]</ref>.<br/>Внаслідок порушення правил поводження зі зброєю в одній з військових частин, що виконує бойові завдання в районі міста [[Мар'їнка]], загинули двоє військовослужбовців (45 і 39 років), та ще двоє (19 і 26 років) зазнали поранень. Повідомлення до Мар'їнського відділення поліції надійшло о 20:40 з лікарні міста [[Курахове]] Мар'їнського району Донецької області. За інформацією одеського видання «Таймер» без вказання джерел, військовослужбовець 92-ї бригади на ВОП у Мар'їнці розстріляв з автомату товаришів по службі під час конфлікту<ref name="92омбр"/>.
|-
|3527
|[[Файл:Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} ''' ''' ||34 роки. Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). На війну пішов добровольцем.|| {{дтс|2017|1|3}} || Напередодні потрапив до Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова у стані коми з вкрай важкими мінно-вибуховими пораненнями. Внаслідок вибуху бійцю відірвало руку, багато уламків було в голові, животі, ногах. Не дожив до операції, помер 3 січня близько 11:00<ref>[http://dniprograd.org/2017/01/03/u-dnipri-na-operatsiynomu-stoli-zaginuv-boets-ato-mediki-rozshukuyut-rodichiv-geroya_52777 У Дніпрі на операційному столі загинув боєць АТО: медики розшукують родичів героя // Дніпроград, 3 січня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/rsa010963/posts/1904158123153653 Они не помнят вкус шампанского]{{ref-ru}}<br/>[https://www.facebook.com/tpguba/posts/981135515363829 Сьогодні військовим вертольотом в Дніпро евакуйовано трьох поранених Сонечок]</ref>.
|-
|3528
|[[Файл:Kyiv Special Police Regiment patch.png|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''Войтов Микола Сергійович'''<br/>(Позивний «Ребе») ||{{дтс|1979|6|17}}, [[Київ]]. Офіцер поліції, військовослужбовець 1-ї роти [[Полк поліції «Київ»|Полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ»]]. Український єврей, в дитинстві відвідував [[хедер]] і в подальшому дотримувався єврейських традицій. Закінчив музичну школу за класом [[Скрипка|скрипки]]. Мав оперний голос, взагалі був дуже різносторонньою та обдарованою людиною. Захоплювався рибальством. Після закінчення [[Національна академія внутрішніх справ|Національної академії внутрішніх справ України]] працював у Старокиївському районному управлінні юстиції, в [[Антимонопольний комітет України|Антимонопольному комітеті]] і юристом [[Київська міська державна адміністрація|КМДА]]. Учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]]. 13 червня 2014 року добровольцем пішов у батальйон МВС «Київ-1». Ніс службу у [[Слов'янськ]]у, в зоні АТО понад два роки. Залишились дружина та четверо дітей, доросла донька, син і ще дві доньки (молодшій донечці 4 місяці). 2016 року Микола став дідусем<ref>[https://www.facebook.com/evgeniy.deidei/posts/1025018224256392 Я хочу з Вами поділитись історією про людину з великим серцем, яка змінила мій світогляд // facebook Євген Дейдей, 1 серпня 2016]{{ref-ru}}</ref>.|| {{дтс|2017|1|3}} || Помер у розташуванні підрозділу в [[Краматорськ]]у (Донецька область), зупинилося серце. Похований на Байковому кладовищі Києва<ref>[http://gazeta.ua/articles/necrology/_zaginuv-mikola-vojtov-iz-polku-kiyiv/744482 Загинув Микола Войтов із полку «Київ» // «Gazeta.ua», 4 січня 2017]<br/>[http://24tv.ua/ukrayina_znovu_zaznala_vtrat__na_donbasi_zaginuv_bagatoditniy_batko_n767416 Україна знову зазнала втрат&nbsp;— на Донбасі загинув багатодітний батько // «24 канал», 4 січня 2017]<br/>[http://gazeta.ua/articles/donbas/_more-pozitivu-filosofiyi-ta-istoriyi-svogo-narodu-v-ato-pomer-batko-4-ditej/744500 «Море позитиву, філософії та історії свого народу»&nbsp;— в АТО помер батько 4 дітей // «Gazeta.ua», 4 січня 2017]</ref>.
|-
|3529
|{{17 ОТБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Чистов Віталій Валерійович''' ||{{дтс|1978|1|31}}, [[Марганець (місто)|Марганець]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, старший навідник [[17-та окрема танкова бригада (Україна)|17-ї ОТБр]]. || {{дтс|2017|1|4}} || Помер під час несення служби в зоні АТО, у с. [[Тарасівка (Волноваський район)]]. Похований в Марганці<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=571167283077472&id=312555222272014 Ця клята війна продовжує забирати марганчан]<br/>[https://vk.com/wall107159115_1582 От нас ушел ты очень рано]{{ref-ru}}<br/>[http://memorybook.org.ua/27/chistov.htm Чистов Віталій Валерійович]</ref>.
|-
|3530
|{{501 ОБМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Сонько Сергій Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1993|12|16}}, [[Станіслав (Білозерський район)]] [[Херсонська область]]. Молодший сержант, командир 3-го відділення взводу морської піхоти 1-ї роти [[501-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|501 ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. Студент [[Чорноморський національний університет імені Петра Могили|ЧНУ ім. Петра Могили]] (юрфак, заочна форма). Вступив на військову службу за контрактом у 2015. Залишилися батьки.|| {{дтс|2017|1|8}} || Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3&nbsp;км від окупованого с. [[Верхньошироківське]] (колишнє с. Октябр, [[Новоазовський район]]). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500&nbsp;м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в с. Станіслав<ref name="36обмп-08-01">[http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/107783/ Загиблі морпіхи: Микола Охріменко, Сергій Солонько, Сергій Трубін]</ref>.
|-
|3531
|{{501 ОБМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Охріменко Микола Іванович]]'''<br/>(Позивний «Дєд»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1963|7|9}}, 53 роки, [[Яструбине]] [[Сумський район]] [[Сумська область]]. Мешкав у [[Донецьк]]у. Молодший сержант, командир відділення 1-ї роти [[501-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|501 ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. Якийсь час працював у «Куларзолото» ([[Республіка Саха|Якутія]]). З початком АТО в 2014 виїхав з Донецька на Сумщину. З 2015 — доброволець [[Батальйон поліції «Артемівськ»|БПСМОП «Артемівськ»]], пройшов [[бої за Дебальцеве]]. 2016 підписав контракт із ЗСУ. Залишилися мати, дружина (залишилася на Донеччині) та донька.|| {{дтс|2017|1|8}} || Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3&nbsp;км від окупованого с. [[Верхньошироківське]] (колишнє с. Октябр, [[Новоазовський район]]). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500&nbsp;м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в с. Яструбине<ref name="36обмп-08-01"/>.
|-
|3532
|{{501 ОБМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Трубін Сергій Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1987|3|20}}, [[Кропивницький]]. Виріс і мешкав в смт [[Знам'янка Друга]] [[Кіровоградська область]]. Старший матрос, старший стрілець-санітар 1-ї роти [[501-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|501 ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. За фахом — зварювальник, муляр. Мобілізований навесні 2015 року, через рік підписав контракт. Залишилися батьки та сестра.|| {{дтс|2017|1|8}} || Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3&nbsp;км від окупованого с. [[Верхньошироківське]] (колишнє с. Октябр, [[Новоазовський район]]). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500&nbsp;м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в смт Знам'янка Друга<ref name="36обмп-08-01"/>.
|-
|3533
|[[Файл:11_ZRP.png|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''Ус Сергій Володимирович''' ||{{дтс|1989|6|11}}, [[Українка (Острозький район)]] [[Рівненська область]]. Молодший сержант, військовослужбовець [[11-й зенітний ракетний полк (Україна)|11-го зенітного ракетного полку]] ([[Шепетівка]]). Закінчив Квасилівське ПТУ за спеціальністю автослюсаря. По закінченні строкової служби ще три роки служив за контрактом у Новограді-Волинському. Мобілізований 11 листопада 2015 року до [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]], служив у зоні АТО. В кінці вересня 2016 демобілізувався, згодом пішов служити за контрактом у ЗРП в Шепетівці, звідти був відряджений у [[128-ма окрема гірсько-піхотна бригада (Україна)|128 ОГПБр]] (бригада тримає оборону поблизу Донецька). Залишилася мати.|| {{дтс|2017|1|9}} || Місце й обставини смерті не уточнено, загинув в зоні АТО. Похований у рідному селі<ref>[http://ostrog.rayon.in.ua/news/20993-v-zoni-ato-zaginuv-viiskovii-z-ostrozhchini В зоні АТО загинув військовий з Острожчини // «Район. Острог», 21 січня 2017]<br/>[http://zhislovo.rv.ua/events/337-ukrainka-plache-za-svoim-synom Українка плаче за своїм сином // «Життя і слово», 28 лютого 2017]<br/>[http://memory.rv.ua/ус-сергій/ Ус Сергій Володимирович // Революція гідності. Війна. Рівненщина, 7 лютого 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171229035046/http://memory.rv.ua/%D1%83%D1%81-%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9/ |date=29 грудень 2017 }}</ref>.
|-
|3534
|{{24 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Климюк Ігор Павлович]]'''<br/>(Позивний «Клим»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1994|9|15}}, [[Оконськ]] [[Маневицький район]] [[Волинська область]]. Мешкав у с. [[Гірка Полонка]] [[Луцький район]]. Солдат, гранатометник 1-го механізованого відділення 3-го МВ 1-ї МР 1-го МБ [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Закінчив [[Волинський коледж Національного університету харчових технологій|Волинський коледж НУХТ]], працював електриком в СГПП «Рать». 2015 призваний на строкову службу, 2016 підписав контракт. Залишились батьки, брат і сестра.|| {{дтс|2017|1|10}} || Загинув близько 11:00 від смертельного поранення у голову внаслідок обстрілу позицій поблизу с. [[Новозванівка]]&nbsp;— [[Троїцьке (Попаснянський район)]]. Похований в с. Гірка Полонка<ref>[https://www.volynnews.com/news/society/zavtra-u-lutsku-zustrichatymut-zahybloho-biytsia/ Сьогодні у Луцьку зустрічатимуть загиблого бійця]</ref>.
|-
|3535
|{{14 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Корнелюк Богдан Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1994|9|28}}, [[Нововолинськ]] [[Волинська область]]. Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор ([[БМП-1]]) [[14-та окрема механізована бригада (Україна)|14 ОМБр]]. Закінчив ВПУ за будівельною професією. З 03.04.2016 на військовій службі за контрактом, з 18 вересня — в зоні АТО. Залишився батько-фронтовик.|| {{дтс|2017|1|12}} || Загинув у ніч на 12 січня від кульового поранення під час обстрілу поблизу [[Контрольний пункт в'їзду-виїзду в зоні проведення АТО|КПВВ]] «Станиця Луганська» в смт [[Станиця Луганська]]. Похований у Нововолинську<ref>[http://bug.org.ua/news/novovolynsk/u-zoni-ato-zahynuv-bojets-iz-novovolynska-bohdan-kornelyuk-po-tilo-zahybloho-vyrushat-volontery-143274/ У зоні АТО загинув боєць із Нововолинська Богдан Корнелюк]</ref>.
|-
|3536
|{{24 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Сенюк Віталій Дмитрович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1971|7|8}}, [[Острівець (Городенківський район)]] [[Івано-Франківська область]]. Мешкав в [[Івано-Франківськ]]у. Капітан, помічник начальника штабу&nbsp;— начальник розвідки мехбатальйону [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Випускник Ачинського ВАТУ (1992, «старший технік літаків»). 20 років військової служби, 2010 вийшов на пенсію. Мобілізований 05.09.2014 як доброволець, у 2016 підписав контракт. Залишилися дружина та троє дітей.|| {{дтс|2017|1|14}} || Загинув поблизу села [[Новоолександрівка (Попаснянський район)]] внаслідок прямого влучення [[Протитанкова керована ракета|ПТКР]] в автомобіль. Похований в Івано-Франківську<ref>[http://www.galka.if.ua/boyets-z-ivano-frankivska-zaginuv-u-zoni-ato/ Боєць з Івано-Франківська загинув у зоні АТО]</ref>.
|-
|3537
|{{17 ОТБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Косєєв Сергій Вікторович''' ||{{дтс|1983|2|20}}, [[Оленівське (село)|Оленівське]] [[Бобринецький район]] [[Кіровоградська область]]. Солдат, водій транспортного відділення зенітно-ракетної батареї [[17-та окрема танкова бригада (Україна)|17-ї окремої танкової бригади]]. Працював помічником комбайнера. Вступив на військову службу за контрактом 31 травня 2016 року. Залишились мати і дружина.|| {{дтс|2017|1|15}} || Загинув від кульового поранення грудної клітки, що несумісне з життям, неподалік міста [[Сіверськ]] ([[Бахмутський район]] Донецька область). Похований у селі [[Верхньоінгульське]] Бобринецького району<ref>[http://bobr-rada.com.ua/index.php/7-general-information/1547-bobrinechchina-oplakue-zagiblogo-zemlyaka-u-zoni-ato Бобринеччина оплакує загиблого земляка у зоні АТО // Бобринецька районна рада, 17 січня 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170118052112/http://bobr-rada.com.ua/index.php/7-general-information/1547-bobrinechchina-oplakue-zagiblogo-zemlyaka-u-zoni-ato |date=18 січня 2017 }}<br/>[https://vk.com/publicpidsluhanobobrynec?w=wall-83134487_188337 Бобринеччина втратила ще одного бійця в зоні проведення АТО]<br/>[http://kavyn.kr.ua/u-bobrinetskomu-raioni-pohoronili-33-richnogo-biitsja-jakii-zaginuv-na-luganschini-foto У Бобринецькому районі похоронили 33-річного бійця, який загинув на Луганщині // «Кавун», 20 січня 2017]</ref>.<br/>За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на джерело в поліції, 15 січня в Сіверську військовослужбовець ЗСУ застрелив товариша по службі і поранив ще одного з автомата Калашникова, порушено кримінальну справу (вбивство, замах на вбивство)<ref>[http://ukr.lb.ua/society/2017/01/17/356082_pyaniy_viyskoviy_siversku.html П'яний військовий в Сіверську застрелив товариша по службі і поранив ще одного // «Лівий берег», 17 січня 2017]</ref>.
|-
|3538
|{{24 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Ніколайчук Роман Анатолійович''' ||{{дтс|1982||}}, [[Білогір'я]] [[Хмельницька область]]. Старший солдат [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]]. Мобілізований 29 квітня 2015 року. З 28 серпня 2016 проходив службу за контрактом у 24 ОМБр. Неодружений, залишились батьки.|| {{дтс|2017|1|17}} || Помер у Військово-медичному клінічному центрі [[Харків|Харкова]], куди був доставлений 8 січня з госпіталю [[Сєвєродонецьк]]а із важкими тілесними ушкодженнями голови і опіками стравоходу, весь час перебував на апараті штучного дихання. Офіційна причина смерті – легенево-серцева недостатність як смертельне ускладнення закритої травми живота. Слідство встановило, що травми солдат отримав за чотири доби до госпіталізації на позиціях своєї частини поблизу м. [[Золоте]] ([[Попаснянський район]] [[Луганська область]]). За інформацією ЗМІ з посиланням на власні джерела, Роман був жорстоко побитий товаришами по службі, після чого напився оцту. Похований 20 січня в смт Білогір'я<ref>[https://hk.npu.gov.ua/uk/publish/article/237495 За фактом смерті військовослужбовця тривають слідчі дії // ГУ НП в Харківській області, 18 січня 2017]<br/>[http://kh.depo.ua/ukr/kh/u-harkovi-vid-otrimanih-travm-pomer-boets-ato-na-yogo-tili-18012017175200 У Харкові від отриманих травм помер боєць АТО, на його тілі виявлені невідомі опіки // «Depo.Харків», 18 січня 2017]<br/>[http://24tv.ua/boyets_ato_pomer_u_gospitali_cherez_nevidomi_opiki_n772435 Боєць АТО помер у госпіталі через невідомі опіки // «24 канал», 18 січня 2017]<br/>[http://podrobnosti.ua/2155989-v-bolnitse-harkova-umer-iskalechennyj-voennyj.html В больнице Харькова умер искалеченный военный // «Подробиці», 19 січня 2017]{{ref-ru}}<br/>[https://kh.depo.ua/ukr/kh/smert-biycya-u-shpitali-harkova-viyskovogo-zabili-sosluzhivci-pid-luganskom-20170209516489  Смерть бійця у шпиталі Харкова: Військового забили товариші по службі на Луганщині // «Depo.Харків», 9 лютого 2017]<br/>[http://bgadmin.gov.ua/news/id/1237 Війна приносить все нові жертви // Білогірська РДА, 23 січня 2017]<br/>[http://ye.ua/news/news_28496.html У Білогір'ї попрощались із 35-річним бійцем, який помер у зоні АТО // «Є», 24 січня 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170127000525/http://ye.ua/news/news_28496.html |date=27 січень 2017 }}</ref>.
|-
|3539
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Захаревич Сергій Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1996|8|30}}, [[Недра (Баришівський район)]] [[Київська область]]. Старший солдат, кулеметник механізованого взводу 3-ї МР 1-го МБ [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Був капітаном футбольної команди. Студент [[Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди|ПХДПУ]]. З 06.11.2015 проходив строкову службу, в травні 2016 підписав контракт. Залишилась мати і брати. || {{дтс|2017|1|20}} || Загинув від кулі снайпера у серце в промзоні м. [[Авдіївка]]. Похований в селі Недра<ref>[http://www.z-pravda.com.ua/2017/01/20.html У Баришівському районі на День Соборності поховали 20-річного захисника України, який загинув у промзоні Авдіївки]</ref>.
|-
|3540
|{{23 ОМПБ ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Мінченко Олександр Степанович]]'''<br/>(Позивний «Аватар»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1980|11|13}}, [[Полянівка]] [[Мелітопольський район]] [[Запорізька область]]. Старший сержант, командир 2-го МПВ 3-ї МПР [[23-й окремий мотопіхотний батальйон «Хортиця»|23 ОМПБ «Хортиця»]] [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56 ОМПБр]]. Працював водієм. В батальйоні з весни 2014, у березні 2015 підписав контракт. В листопаді 2015 нагороджений орденом. Залишилась дружина та син.|| {{дтс|2017|1|21}} || Загинув у ДТП близько 16:00 на пр. Карпова в місті [[Маріуполь]]. Водій Nissan Sunny не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. Пасажир Мінченко загинув на місці, водій доставлений до лікарні. Похований в с. Полянівка<ref>[https://gazeta.ua/articles/necrology/_boyec-ato-zaginuv-u-dtp-mashinu-rozirvalo-navpil/748267 Боєць АТО загинув у ДТП: машину розірвало навпіл]</ref>.
|-
|3541
|{{17 ОТБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Бутильський Андрій Олександрович''' ||{{дтс|1972|6|23}}, [[Кривий Ріг]] [[Дніпропетровська область]]. Молодший сержант, заступник командира бойової машини, навідник-оператор взводу механізованої роти механізованого батальйону [[17-та окрема танкова бригада (Україна)|17-ї окремої танкової бригади]]. Закінчив технікум №&nbsp;10. 15 серпня 2016 року підписав контракт на військову службу. Залишилось двоє дітей.|| {{дтс|2017|1|24}} || Загинув від кульового поранення в зоні АТО. Місце й обставини не уточнено. Похований на Алеї Слави на Всебратському кладовищі Кривого Рогу<ref>[http://1tv.kr.ua/news/7739 У Кривому Розі провели в останню путь бійця АТО Андрія Бутильського // «Перший міський», 27 січня 2017]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3542
|{{95 ОАеМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Савченко Іван Миколайович'''<br/>(Позивний «Сава») ||{{дтс|1981|4|28}}, [[Копашново]] [[Хустський район]] [[Закарпатська область]]. Мешкав у с. [[Филенкове]] [[Чутівський район]] [[Полтавська область]]. Старший сержант, старший розвідник [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95-ї окремої десантно-штурмової бригади]]. З 2005 року проживав у с. Филенкове. Працював у Скороходівській філії ТОВ СП «Нібулон». Мобілізований у 2014 році, в подальшому служив за контрактом. Залишилися дружина та двоє маленьких дітей. || {{дтс|2017|1|25}} || Загинув внаслідок ДТП, що сталася близько 9:30 на 660&nbsp;км автошляху «Київ&nbsp;— Харків&nbsp;— Довжанський», ділянка [[Слов'янськ]]&nbsp;— [[Ізюм]], поворот на село [[Хрестище (Слов'янський район)]] Донецької області. Цивільний автомобіль «Газель», обганяючи КрАЗ Нацгвардії з причепом, що рухався в складі колони, «підрізав» та зайняв його місце у колоні. Щоб уникнути зіткнення водій КрАЗа загальмував, що спричинило занос на зустрічну смугу, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілями AUDI-100 та Daewoo Lanos. Водій автомобіля AUDI-100 Іван Савченко від отриманих травм помер в міській лікарні [[Слов'янськ]]а, водій Ланоса госпіталізований. Водій «Газелі» з місця події втік. Івана поховали в с. Филенкове<ref>[http://ngu.gov.ua/ua/news/cyvilnyy-avtomobil-gazel-sprychynyv-dtp-pid-slovyanskom Цивільний автомобіль «Газель» спричинив ДТП під Слов'янськом]<br/>[https://dn.npu.gov.ua/uk/publish/article/397202 Під Словянськом під час дорожньо-транспортної пригоди постраждало 2 чоловіка]<br/>[http://slavdelo.dn.ua/2017/01/25/smertelnoe-dtp-na-avtodoroge-slavyansk-izyum-gruzovik-stolknulsya-s-legkovyimi-avto/ Смертельное ДТП на автодороге «Славянск-Изюм»: грузовик столкнулся с легковыми авто]{{ref-ru}}<br/>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1320794407979921 Вчора загинув розвідник 95-ї ОДШБр Савченко Іван «Сава»… // facebook Yurii Kochevenko, 26.01.2017]<br/>[https://www.facebook.com/groups/939545492834639/permalink/1136340759821777/ Завтра, в суботу 28 січня на Полтавщині ховатимуть старшого сержанта Савченко Івана Миколайовича]<br/>[http://oblrada.pl.ua/index.php/component/content/article/84-pamjataemo-zagiblih-geroyiv/5380-pamjataemo-zagiblih-geroyiv Савченко Іван Миколайович // Полтавська обласна рада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160823232233/http://oblrada.pl.ua/index.php/component/content/article/84-pamjataemo-zagiblih-geroyiv/5380-pamjataemo-zagiblih-geroyiv |date=23 серпень 2016 }}</ref>.
|-
|3543
|{{74 ОРБ ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Ксенчук Андрій Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1980|6|18}}, с. Широке [[Сусуманський район]] [[Магаданська область]] [[РРФСР]]. Проживав у м. [[Покровськ]] [[Донецька область]]. Солдат, механік-водій [[74-й окремий розвідувальний батальйон (Україна)|74 ОРБ]]. Гірник, з 2000 працював на шахтах [[Шахтоуправління «Покровське»|«Красноармійська-1»]] і [[Шахта «Стаханова»|«Стаханова»]], прохідник 5 розряду. З 30.01.2015 до 20.04.2016 служив за мобілізацією телефоністом у [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93 ОМБр]] та [[53-тя окрема механізована бригада (Україна)|53 ОМБр]]. 11.11.2016 підписав контракт. Залишились дружина і син.|| {{дтс|2017|1|26}} || Загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу села [[Широкине]] на схід від [[Маріуполь|Маріуполя]]. Похований в Покровську<ref>{{Cite web |url=http://kapri.dn.ua/2017/01/27/pid-chas-vikonannya-bojovogo-zavdannya-zaginuv-meshkanec-pokrovska/ |title=Під час виконання бойового завдання загинув мешканець Покровська |accessdate=22 серпень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170822194542/http://kapri.dn.ua/2017/01/27/pid-chas-vikonannya-bojovogo-zavdannya-zaginuv-meshkanec-pokrovska/ |archivedate=22 серпень 2017 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|3544
|{{93 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Непсов Сергій Олександрович]]'''<br/>(Позивний «Непс»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1994|9|1}}, [[Калинівка (Вітовський район)]] [[Миколаївська область]]. Мешкав у м. [[Миколаїв]]. Старший солдат, гранатометник 3-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го МБ [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93 ОМБр]]. Здобув професію токаря, працював у сфері продажів. З 10.11.2015 проходив строкову службу. Навесні 2016 підписав контракт. Залишились батьки та сестра.|| {{дтс|2017|1|26}}|| Загинув близько 21:00 від кулі снайпера у бою з ДРГ, що під прикриттям мінометного обстрілу підійшла до позицій військових біля смт [[Новотошківське]] ([[Попаснянський район]]). Похований в с. Калинівка<ref>[https://apostrophe.ua/ua/news/society/accidents/2017-01-28/v-seti-rasskazali-podrobnosti-gibeli-boytsa-ato-na-donbasse-opublikovanyi-foto/84919 У мережі розповіли подробиці загибелі бійця АТО на Донбасі: опубліковані фото]</ref>.
|-
|3545
|{{14 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Білоус Юрій Миколайович''' ||{{дтс|1962|2|25}}, 54 роки, [[Дубровиця]] [[Рівненська область]]. Військовослужбовець [[14-та окрема механізована бригада (Україна)|14-ї окремої механізованої бригади]]. 1980 року закінчив Дубровицьке СПТУ №&nbsp;6. Працював робітником на підприємстві «Дубровицяводоканал». Проходив службу за контрактом з 12 липня 2016 року. Після підготовки на полігоні на Львівщині направлений на першу лінію оборони в Луганській області. Згодом його підрозділ відвели на другу лінію, був задіяний в охороні базового табору. Залишились мати, брат, дружина, двоє синів та онуки.|| {{дтс|2017|1|26}} || Загинув від кульового поранення на території базового табору в селі [[Райгородка (Новоайдарський район)]] Луганської області. Похований в Дубровиці на новому кладовищі жилмасиву «Посьолок»<ref>[http://www.dubrrda.gov.ua/2898-v-rayon-ogolosheno-den-zhalobi.html В районі оголошено день жалоби за загиблим // Дубровицька РДА, 27 січня 2017]<br/>[http://polissya.org/na-dubrovichchini-ogolosheno-den-zhalobi На Дубровиччині оголошено день жалоби! // «Моя земля&nbsp;— моє Полісся», 27 січня 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170130081339/http://polissya.org/na-dubrovichchini-ogolosheno-den-zhalobi |date=30 січень 2017 }}<br/>[http://charivne.info/rivne-news/24850-dubrovytsya-na-kolinakh-proshchalasya-iz-zahyblym-v-ato-zemlyakom Дубровиця на колінах прощалася із загиблим в АТО земляком // «ЧаРівне», 30 січня 2017]<br/>[http://dubrvisnik.blogspot.com/2017/02/29-2017.html І не знав він, де погине… // «Дубовицький вісник», 3 лютого 2017]</ref>.
|-
|3546
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Кизило Андрій Олександрович]]'''<br/>(Позивний «Орел»)<br/>{{Орден Золота Зірка (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1993|5|2}}, [[Умань]] [[Черкаська область]]. Капітан, заступник командира 1-го механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. Походить з династії військових. Закінчив [[Київський військовий ліцей імені Івана Богуна]]. Випускник факультету бойового застосування військ [[Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного]], закінчив Академію 2014 року і вже у травні поїхав на фронт. 2015 року 21-річний лейтенант був визнаний кращим командиром роти по [[Сектор «Маріуполь»|сектору «М»]]. Під його командуванням бійці брали участь у боях поблизу Петрівського й Нової Ласпи, понад півтора року тримали оборону у полях в районі Волновахи<ref>[https://www.facebook.com/72.brigade.best/posts/820537374740900 Комроти 72 ОМБр Андрій Кизило: «Перемогу наближає кожен, хто віддано робить свою справу»]</ref>. Залишилася дружина та 8-місячний син.<br/>'''Герой України''' (посмертно)<ref>[http://www.president.gov.ua/news/prezident-prisvoyiv-zvannya-geroya-ukrayini-andriyu-kizilu-p-39866 Президент присвоїв звання Героя України Андрію Кизилу (посмертно)]</ref>. ||{{дтс|2017|1|29}} || О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста [[Авдіївка]] (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє&nbsp;— померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. 23-річний капітан загинув від осколкового поранення під час бою. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований в Умані<ref name="72омбр-29-01">[http://mediarnbo.org/2017/01/29/zvedeni-dani-ato-29-sichnya/ Зведені дані АТО&nbsp;— 29 січня]<br/>[http://www.mil.gov.ua/news/2017/01/29/narazi-situacziya-v-ato-skladna-ale-kontrolovana-ministr-oboroni-ukraini/ «Наразі ситуація в АТО складна, але контрольована»&nbsp;— Міністр оборони України // Міністерство оборони України, 29 січня 2017]<br/>[http://tyzhden.ua/News/184201 У боях під Авдіївкою загинув «комбат» бойовиків із позивним «Грек»&nbsp;— журналіст // «Тиждень.ua», 29 січня 2017]<br/>[https://hromadskeradio.org/news/2017/01/29/v-rezultati-obstriliv-pid-avdiyivkoyu-zagynuly-4-ukrayinskyh-viyskovyh-shtab В результаті обстрілів під Авдіївкою загинули 4 українських військових&nbsp;— штаб. 29.01.2017, 17:35]<br/>[http://www.mil.gov.ua/news/2017/01/29/zvedennya-pres-czentru-shtabu-ato-stanom-na-18-00-29-sichnya/ Зведення прес-центру штабу АТО станом на 18:00 29 січня]<br/>[https://ua.censor.net.ua/news/425496/u_72yi_ombr_nazvaly_imena_zagyblyh_pid_avdiyivkoyu_viyiskovoslujbovtsiv У 72-й ОМБр назвали імена загиблих під Авдіївкою військовослужбовців // «Цензор. НЕТ», 30 січня 2017]<br/>[http://tsn.ua/ato/stala-vidoma-data-proschannya-iz-geroyami-yaki-zaginuli-poblizu-avdiyivki-872128.html Стала відома дата прощання із героями, які загинули поблизу Авдіївки]</ref><ref name="Прощання на Майдані 01.02">[http://www.5.ua/fotogalereja/fotoreportazh-yak-u-kyievi-proshchalysia-iz-zahyblymy-voinamy-poblyzu-avdiivky-137425.html На Майдані Незалежності попрощалися з полеглими бійцями під час боїв біля Авдіївки&nbsp;— фоторепортаж // «5 канал», 1 лютого 2017]<br/>[http://gazeta.ua/articles/donbas/_zagiblih-pid-avdiyivkoyu-bijciv-provodzhali-na-majdani-navkolishki/750138 Загиблих під Авдіївкою бійців проводжали на Майдані навколішки // «Gazeta.ua», 1 лютого 2017]</ref><ref>[http://gazeta.ua/articles/donbas/_v-avdiyivci-zaginuv-23richnij-kapitan/749389 В Авдіївці загинув 23-річний капітан // «Gazeta.Ua», 30 січня 2017]<br/>[http://www.asv.gov.ua/?q=news/2017/01/30/vichna-pamyat-vypusknyku-akademiyi-kapitanu-andriyu-kyzylo Вічна пам'ять випускнику Академії капітану Андрію Кизило! // Сайт НАСВ імені гетьмана П. Сагайдачного, 30 січня 2017]<br/>[http://procherk.info/news/7-cherkassy/49807-zagiblij-v-avdiyivtsi-andrij-kizilo-buv-potomstvenim-vijskovim Загиблий в Авдіївці Андрій Кизило був потомственим військовим // «ПроЧерк», 30 січня 2017]<br/>[http://04744.info/novyny-umani/item/24312-uman Умань в жалобі. Загинув усміхнений хлопець Андрій Кизило // «04744.info&nbsp;— сайт міста Умань», 30 січня 2017]<br/>[http://dzvin.news/v-umani-pohovaly-zahybloho-v-ato-heroya-foto/ В Умані поховали загиблого в АТО Героя // «Дзвін», 2 лютого 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170203080832/http://dzvin.news/v-umani-pohovaly-zahybloho-v-ato-heroya-foto/ |date=3 лютий 2017 }}</ref>.
|-
|3547
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Бальченко Володимир Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1992|1|4}}, [[Берестовець (Борзнянський район)]] [[Чернігівська область]]. Молодший сержант, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. Захоплювався футболом, грав за ФК «Берестовець». Працював лісником у єгерні. 8 жовтня 2015 року призваний на строкову військову службу, яку проходив у 169-му Навчальному центрі сухопутних військ в Десні. По тому продовжив військову службу за контрактом. На фронті з липня 2016 року. Батько помер, залишились мати, брат і сестра. || {{дтс|2017|1|29}} || О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста [[Авдіївка]] (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє&nbsp;— померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. Володимир вранці стояв на спостережному посту. Загинув від прямого влучення міни під час обстрілу. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у с. Берестовець<ref name="72омбр-29-01"/><ref name="Прощання на Майдані 01.02"/><ref>[http://borzadm.cg.gov.ua/index.php?id=19999&tp=1 Бальченко Володимир Іванович // Борзнянська РДА]<br/>[http://newch.tv/news/news/item?id=1422 В АТО загинув чернігівець // «новий Чернігів», 30 січня 2017]<br/>[http://ua.censor.net.ua/blogs/5059/do_ostannogo_svogo_podihu До останнього свого подиху // ''Ян Осока'' «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017]<br/>[http://borzadm.cg.gov.ua/index.php?id=228263&tp=0 Попрощалися з героєм // Борзнянська РДА, 3 лютого 2017]</ref>.
|-
|3548
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Оверченко Дмитро Олександрович]]'''<br/>(від народження&nbsp;— Кужелівський)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1989|1|24}}, [[Вишнопіль (Тальнівський район)]] [[Черкаська область]]. Солдат 1-го механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. Родина переїхала у с. [[Варварівка (Долинський район)]] Кіровоградської області, але сім років тому Дмитро повернувся до Вишнополя. Виріс у багатодітній родині, мав двох братів і двох сестер. Займався спортом. Працював арматурником на будівництвах, їздив на будівельні об'єкти до Києва та Казахстану. З 2008 по 2009 рік проходив строкову службу сапером у 308-му інженерно-технічному батальйоні. Під час війни підписав контракт і поїхав на фронт. Розлучений. Батьки проживають на Кіровоградщині.<br/>У листопаді 2016 одна із західних знімальних груп побувала на бойовій позиції резерву під Авдіївкою, де Дмитро провів для неї екскурсію ([https://www.facebook.com/UNIAN.net/videos/1322858361109219/ відео]).|| {{дтс|2017|1|29}} || О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста [[Авдіївка]] (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє&nbsp;— померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у Вишнополі<ref name="72омбр-29-01"/><ref name="Прощання на Майдані 01.02"/><ref>[http://viche.ck.ua/item/2095 Дмитро Оверченко загинув під Авдіївкою // «Вісті Черкащини», 30 січня 2017]<br/>[http://24tv.ua/yih_maye_znati_kozhen_zyavilos_foto_shhe_odnogo_geroya_shho_zaginuv_bilya_avdiyivki_n776452 Їх має знати кожен. З'явилось фото ще одного героя, що загинув біля Авдіївки]<br/>[http://ua.censor.net.ua/blogs/5068/stornki_spalen_vyinoyu Сторінки, спалені війною // ''Ян Осока'' «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017]<br/>[http://rda.talnern.gov.ua/novini/zustrich-zagiblogo-voinatalnivchanina-dmitra-overchenka/ Зустріч загиблого воїна-тальнівчанина Дмитра Оверченка // Тальнівська РДА, 1 лютого 2017]<br/>[http://rda.talnern.gov.ua/novini/proschannya-iz-zagiblim-dmitrom-overchenkom/ Прощання із загиблим Дмитром Оверченком // Тальнівська РДА, 2 лютого 2017]</ref>.
|-
|3549
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Крижанський Володимир Олексійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1982|3|24}}, [[Червоний Кут (Жашківський район)]] [[Черкаська область]]. Мешкав у м. [[Сквира]] [[Київська область]]. Сержант, кулеметник механізованого взводу механізованої роти 1-го механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. У шкільні роки переїхав на Київщину. Закінчив Сквирське професійно-технічне училища за фахом бухгалтера та Білоцерківський інститут економіки та управління за спеціальністю «Менеджмент». Працював у ТОВ "Фірма «Грона» в місті Сквира. Призваний навесні 2014 року у першу хвилю мобілізації. Спочатку служив у Сквирському райвійськкоматі. Пройшов навчання у «Десні» та перевівся до 72 ОМБр, вирушив на фронт у Донецьку область. Залишилися мати, дружина та син.|| {{дтс|2017|1|29}} || О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста [[Авдіївка]] (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє&nbsp;— померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. Володимир загинув внаслідок прямого влучення міни в окоп. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у м. Сквира<ref name="72омбр-29-01"/><ref name="Прощання на Майдані 01.02"/><ref>[http://skvira-rda.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6974:2017-01-31-07-20-07&catid=62:2011-08-22-14-08-38&Itemid=18 Воїни першими вступили у бій із ворогом. Загинув Крижанський Володимир // Сквирська РДА, 31 січня 2017]<br/>[http://ua.censor.net.ua/blogs/5069/sertsya_zruyinovan_sertsya Серця, зруйновані серця // ''Ян Осока'' «Цензор. НЕТ», 1 лютого 2017]<br/>[http://skvira-rda.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6990:2017-02-02-15-45-24&catid=62:2011-08-22-14-08-38&Itemid=18 Сквирщина попрощалася із своїм Героєм. В останню дорогу провели воїна АТО Крижанського Володимира // Сквирська РДА, 2 лютого 2017]</ref>.
|-
|3550
|{{72 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Бурець Олег Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1990|9|22}}, [[П'ятихатки]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, гранатометник [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. 2009 року закінчив Ерастівський коледж імені Е.&nbsp;К.&nbsp;Бродського Дніпропетровського державного аграрного університету за спеціальністю «Агрономія», здобувши кваліфікацію агротехніка. Працював різноробочим. 26 січня 2016 року підписав із ЗСУ контракт на три роки. Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина, донька та двоє дітей дружини від першого шлюбу.|| {{дтс|2017|1|29}}|| Загинув під час боїв в районі міста [[Авдіївка]] (Донецька область), міна влучила в окоп. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у м. П'ятихатки, на Алеї Героїв<ref name="Прощання на Майдані 01.02"/><ref>[http://ua.censor.net.ua/blogs/5065/dlya_kogo_navki_zgaslo_sontse Для кого навіки згасло сонце // ''Ян Осока'' «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017]<br/>[http://9-channel.com/na-dnipropetrovshhini-pohovali-olega-burtsya-granatometnika-1-batalonu-72-yi-mehanizovanoyi-brigadi-zbroynih-sil-ukrayini-komentar-000127410.html У П'ятихатках поховали Олега Бурця // «9 канал», 2 лютого 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170822181828/http://9-channel.com/na-dnipropetrovshhini-pohovali-olega-burtsya-granatometnika-1-batalonu-72-yi-mehanizovanoyi-brigadi-zbroynih-sil-ukrayini-komentar-000127410.html |date=22 серпень 2017 }}</ref>.<br/>За зведеними даними прес-центру штабу АТО, за минулу добу п'ятеро військових загинули, 9 дістали поранень та 4 травмовані<ref>[http://www.mil.gov.ua/news/2017/01/30/zvedennya-pres-czentru-shtabu-ato-za-minulu-dobu-29-sichnya-2017-roku/ Зведення прес-центру штабу АТО за минулу добу 29 січня 2017 року]</ref>.
|-
|3551
|{{72 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Шамрай Віталій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1990|5|26}}, [[Монастирище]] [[Черкаська область]]. Солдат, снайпер взводу снайперів [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. 2010 року закінчив Ілінецький аграрний коледж за спеціальністю «Агрономія, організація і технологія фермерського господарства». Працював у ТОВ «Агровет Атлантик» апаратником виробничої дільниці. 17 травня 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом до 169-го навчального центру «Десна». В липні пройшов курси снайперів і був переведений до 72 ОМБр. Залишились мати, сестра, дружина та маленький син.|| {{дтс|2017|1|30}}|| Загинув під час несення бойового чергування внаслідок артилерійського обстрілу в промзоні міста [[Авдіївка]] (Донецька область). 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований на центральному міському кладовищі м. Монастирище<ref name="Прощання на Майдані 01.02"/><ref>[http://ck-oda.gov.ua/cherkaschyna-vtratyla-v-boyah-sche-odnoho-heroya/ Черкащина втратила в боях ще одного героя // Черкаська ОДА, 31 січня 2017]<br/>[http://monrda.gov.ua/index.php/9-uncategorised/3317-spivchuttya-rodini-zagiblogo-bijtsya-vitaliya-shamraya Співчуття родині загиблого бійця Віталія Шамрая // Монастирищенська РДА, 1 лютого 2017]<br/>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1191342307648648 Коли світ навколо стає чорно&nbsp;— білим. Коли сльози обпікають обличчя // Ян Осока, 1 лютого 2017]<br/>[http://monrda.gov.ua/index.php/9-uncategorised/3318-monastirishchina-proshchalasya-z-zagiblim-v-zoni-ato-vitaliem-shamraem Монастирищина прощалася з загиблим в зоні АТО Віталієм Шамраєм // Монастирищенська РДА, 2 лютого 2017]</ref>.
|-
|3552
|{{72 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Павлюк Ярослав Ярославович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1980|10|24}}, [[Петрівка (Компаніївський район)]] [[Кіровоградська область]]. Солдат [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. Мати померла, коли хлопець був ще малим, тому вихованням його та молодших братів займалася бабуся. Закінчив ветеринарний технікум, потім навчався у Білоцерківському аграрному інституті і працював у цьому навчальному закладі, в аспірантурі на кафедрі [[Епізоотологія|епізоотології]] та інфекційних хвороб, викладав епізоотологію та ветеринарний менеджмент. Займався [[Вільна боротьба|вільною боротьбою]]. Працював ветеринаром у [[Баку]], але повернувся до України, коли дізнався, що молодший брат на війні. У 2014—2015 проходив військову службу за мобілізацією в Ізмаїльському прикордонному загоні [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]]. 21 листопада 2016 вступив на контрактну службу в 72 ОМБр. Залишились бабуся, двоє братів та 7-річна донька у цивільному шлюбі.|| {{дтс|2017|1|30}}|| Загинув вранці у боях в промзоні міста [[Авдіївка]] (Донецька область). За інформацією військкомата, їхню машину підбили. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у рідній Петрівці<ref name="Прощання на Майдані 01.02"/><ref>[http://www.kirovograd.net/2017/01/31/в-зоні-ато-загинули-двоє-військовослу/ В зоні АТО загинули двоє військовослужбовців з Кіровоградщини // «Весь Кіровоград», 31 січня 2017]<br/>[http://trassae95.com/all/news/2017/02/03/byvshij-pogranichnik-izmailjskogo-otryada-pogib-pod-avdeevkoj-36715.html Колишній прикордонник Ізмаїльського загону загинув під Авдіївкою // «Траса Е-95», 3 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://persha.kr.ua/theme/110226-zavtra-u-kompaniyivtsi-poproshhayutsya-iz-36-richnym-geroyem-yakyj-zagynuv-pid-avdiyivkoyu.html Завтра у Компаніївці попрощаються із 36-річним героєм, який загинув під Авдіївкою // «Перша», 1 лютого 2017]<br/>[http://ua.censor.net.ua/blogs/5082/von_neba Воїн неба // ''Ян Осока'' «Цензор. НЕТ», 2 лютого 2017]<br/>[http://komprada.gov.ua/компаніївщина-попрощлася-з-загиблим/ Компаніївщина попрощлася з загиблим героєм Ярославом Павлюком // Компаніївська районна рада, 2 лютого 2017]</ref>.
|-
|3553
|{{79 ОДШБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Гульченко Роман Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність II ступеня|nocat=true}} {{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1986|8|29}}, [[Татарбунари]] [[Одеська область]]. Молодший сержант, командир десантно-штурмового взводу ДШР 1-го ДШБ [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79 ОДШБр]]. Навчався на юриста. Працював в охороні. З 2008 служив за контрактом. В серпні 2014 уклав контракт з 79-ю бригадою. Учасник [[Бої за Донецький аеропорт|оборони Донецького аеропорту]], [[Бої за Дебальцеве|боїв за Дебальцеве]]. Залишилась донька.|| {{дтс|2017|1|30}} || Під час бою поблизу с. [[Водяне (Ясинуватський район)]] по позиції десантників влучила 82-мм міна. Роман загинув від чисельних поранень, прикривши своїх товаришів. Похований в Татарбунарах<ref>[http://www.mil.gov.ua/news/2017/02/01/mikolaivski-desantniki-proveli-v-ostannyu-put-svogo-bojovogo-pobratima-serzhanta-romana-gulchenka/ Миколаївські десантники провели в останню путь свого бойового побратима сержанта Романа Гульченка]</ref>.
|-
|3554
|{{81 ОАеМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Тарасов Андрій Вікторович''' ||{{дтс|1974|2|1}}, [[Краматорськ]] [[Донецька область]]. Старший лейтенант, заступник командира роти з МТЗ [[81-ша окрема аеромобільна бригада (Україна)|81-ї окремої аеромобільної бригади]].|| {{дтс|2017|1|30}} || Помер під час несення служби в зоні проведення АТО. Похований в Краматорську<ref>[http://memorybook.org.ua/22/tarasovandr.htm Тарасов Андрій Вікторович]</ref>.
|-
|3555
|{{80 ОДШБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Пацула Сергій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1984|9|18}}, [[Баштанка]] [[Миколаївська область]]. Солдат, номер обслуги (САУ [[2С1 «Гвоздика»]]) 3-ї гаубичної самохідної артилерійської батареї [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]]. Працював на Баштанській птахофабриці. Мобілізований 11.08.2015 року, 12.08.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та четверо дітей. || {{дтс|2017|1|31}}|| Загинув у ніч на 1 лютого внаслідок артобстрілу поблизу села [[Тоненьке]] (Ясинуватський район), прикривши собою товаришів. Похований в Баштанці<ref>[http://www.mk.gov.ua/UA/news/?id=34119 Ми будемо вічно пам’ятати тебе, солдате!]</ref>.
|-
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== Лютий ===
|-----
|3556
|{{54 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Литвинчук Геннадій Євгенович''' ||{{дтс|1990|6|8}}, [[Харків]]. Військовослужбовець, ймовірно, [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54-ї окремої механізованої бригади]]. Відомо, що в грудні 2016 Геннадій воював [[Бої на Світлодарській дузі|на «світлодарській дузі»]] біля смт [[Луганське (смт)|Луганське]] (фронтове фото)<ref>[http://utg.ua/utg/media/news/2017/02/lytvynchuk-in-memories.html Висловлюємо співчуття…]</ref>, де тримає оборону 54 ОМБр. Залишились батьки, дружина та маленький син.|| {{дтс|2017|2|1}} || Місце й обставини смерті не уточнено. Похований на Алеї Слави на Безлюдівському кладовищі Харкова<ref>[http://varta.kharkov.ua/news/donetsk/1128834 У Харкові попрощалися з двома героями АТО]<br/>[http://kharkov.dozor.ua/news/army/1189762.html На Безлюдовском кладбище похоронили двух харьковчан, погибших в АТО]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3557
|{{72 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Дергач Леонід Валентинович]]'''<br/>(Позивний «Академік»)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1979|3|24}}, [[Зарожани]] [[Хотинський район]] [[Чернівецька область]]. Проживав у м. [[Чернівці]]. Лейтенант, командир 9-ї роти 3-го мехбатальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Випускник [[Національна академія внутрішніх справ|НАВС]] (2000), працював в [[Управління по боротьбі з організованою злочинністю|УБОЗ]]. З 2006&nbsp;— викладач [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|ЧНУ імені Ю. Федьковича]]. Кандидат юридичний наук (2011), доцент кафедри правосуддя. [[Спортивні звання|КМС]] з [[пауерліфтинг]]у. Мобілізований 2015, восени 2016 підписав контракт. Залишились дружина та двоє синів.|| {{дтс|2017|2|1}}|| Загинув у бою близько 7:10 від осколкових поранень внаслідок артилерійського обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|РОП]] біля «Царської охоти» в районі м. [[Авдіївка]]. Похований в с. Зарожани<ref>{{Cite web |url=http://www.hotvisti.com.ua/products/u-zoni-ato-pid-avdijivkoyu-zaginuv-nash-zemlyak-leonid-dergach/ |title=У зоні АТО під Авдіївкою загинув наш земляк — Леонід Дергач |accessdate=1 лютий 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170203235423/http://www.hotvisti.com.ua/products/u-zoni-ato-pid-avdijivkoyu-zaginuv-nash-zemlyak-leonid-dergach |archivedate=3 лютий 2017 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|3558
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Бублієнко Роман Володимирович]]'''<br/>(Позивний «Бублик»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1993|4|25}}, [[Володарка]] [[Київська область]]. Солдат, командир відділення — командир бойової машини 9-ї роти 3-го мехбатальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. За фахом газоелектрозварювальник. Строкова служба — [[Військово-Морські Сили Збройних Сил України|ВМС]], [[Севастополь]]. 15.09.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися дружина та син.|| {{дтс|2017|2|1}}|| Загинув від осколкових поранень на позиції «Шахта» між [[Авдіївка|Авдіївкою]] та окупованим [[Спартак (Ясинуватський район)|Спартаком]] (вентиляційний ствол [[Шахта «Бутівка-Донецька»|шахти «Бутівка-Донецька»]]), внаслідок обстрілу з [[БМ-21 «Град»|РСЗВ «Град»]]. Похований у Володарці<ref>[http://volodarka-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4388:2017-02-01-14-30-55&catid=1:latest-news&Itemid=50 Трагічна звістка / Володарська РДА]</ref>.
|-
|3559
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Клімов Роман Робертович]]'''<br/>(Позивний «Штик»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1989|6|30}}, [[Миколаїв]]. Старший солдат, навідник (БМП) 2-ї роти 1-го мехбатальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. З 18 років займався спортивною стрільбою. Токар. Після [[Російська інтервенція до Криму (2014)|вторгнення ЗС РФ до Криму]] повернувся з РФ, де перебував, і у червні 2014 підписав контракт з ЗСУ. Залишились мати та сестра.|| {{дтс|2017|2|2}}|| Загинув від осколкових поранень внаслідок мінометного обстрілу в районі міста [[Авдіївка]]. Похований у Миколаєві<ref>[https://www.facebook.com/72.brigade.best/photos/a.621701247957848.1073741832.614140945380545/1087903564670945/ Ще один Ангел на небі, ще одна втрата для рідних і друзів…]</ref>.
|-
|3560
|{{54 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Хоружа Наталія Олександрівна]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1972|6|9}}, 44 роки, [[Першотравенськ]] [[Дніпропетровська область]]. Мешкала в смт [[Просяна]] [[Покровський район (Дніпропетровська область)|Покровського району]]. Молодший сержант, санінструктор 1-ї роти 1-го мехбатальйону [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54 ОМБр]]. Закінчила медучилище. Медсестра. 30.08.2016 підписала контракт і за власним бажанням виїхала на передову. Залишилися чоловік та донька. || {{дтс|2017|2|2}} || Загинула біля смт [[Луганське (смт)|Луганське]] на [[Бої на Світлодарській дузі|Світлодарській дузі]] внаслідок прицільного обстрілу санітарної машини терористами з [[Протитанковий ракетний комплекс|ПТРК]] під час евакуації поранених. Похована у Просяній<ref>[http://www.mil.gov.ua/news/2017/02/05/sogodni-ukraina-provede-v-ostannyu-put-saninstruktora-mol-s-nta-nataliyu-horuzhu-yaka-geroichno-zaginula-ryatuyuchi-poranenih-pid-minometnim-obstrilom/ Сьогодні Україна проведе в останню путь санінструктора мол. с-нта Наталію Хоружу, яка героїчно загинула рятуючи поранених під мінометним обстрілом]</ref>.
|-
|3561
|{{54 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Рева Юрій Андрійович]]'''<br/>(Позивний «Козак»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1961|3|26}}, 55 років, [[Запоріжжя]]. Старший солдат, гранатометник 1-ї роти 1-го мехбатальйону [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54 ОМБр]]. Працював майстром з водіння. Проходив службу за мобілізацією, 30.09.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей.|| {{дтс|2017|2|2}} || Загинув близько 13:55 під час обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|ВОП]] в районі смт [[Луганське (смт)|Луганське]] ([[Бої на Світлодарській дузі|Світлодарська дуга]]), від осколкового поранення внаслідок розриву 120-мм міни, що влучила в бліндаж. Похований у Запоріжжі<ref>{{Cite web |url=http://www.hromadske-zp.tv/pid-avdi-vkoyu-zaginuv-zaporizkij-vijskovij/ |title=Запорізький військовий загинув під час обстрілів на Світлодарській дузі |accessdate=3 лютий 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170830235013/http://www.hromadske-zp.tv/pid-avdi-vkoyu-zaginuv-zaporizkij-vijskovij/ |archivedate=30 серпень 2017 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|3562
|[[Файл:DSNS_emblem_2016.svg|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''[[Горбань Сергій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|7|9}}, [[Маріуполь]] [[Донецька область]]. Водій аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]] у Донецькій області. Залишилися дружина та донька.|| {{дтс|2017|2|2}} || О 21:05 російсько-терористичними угрупованнями обстріляно район школи №&nbsp;2 та стадіон «Хімік» у м. [[Авдіївка]], де розгорнуто пункт життєзабезпечення ДСНС. Під обстріл потрапив автомобіль служби, Сергій загинув на місці, важкі поранення у живіт отримав підполковник [[Тритейкін Дмитро Олександрович|Тритейкін]] (помер 21 лютого). Похований в Маріуполі<ref name="ДСНС-02-02">[http://ua.censor.net.ua/news/426208/meshkanka_avdiyivky_i_viyiskovoslujbovets_dsns_zagynuly_ofitser_dsns_inozemnyyi_fotokorespondent_i_mistseva Мешканка Авдіївки і військовослужбовець ДСНС загинули, офіцер ДСНС, іноземний фотокореспондент і місцева жителька поранені внаслідок нічного обстрілу,&nbsp;— Жебрівський]</ref>.
|-
|3563
|{{80 ОДШБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Камінський Маріс Айдинович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1990|4|9}}, [[Ківерці]] [[Волинська область]]. Мешкав у м. [[Чернівці]]. Капітан, начальник продовольчої служби тилу 3-ї [[Батальйонна тактична група (бтгр)|БТГр]] [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]]. Випускник [[Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|НАСВ імені Сагайдачного]] (2012, аеромобільний факультет). Займався [[карате]]. Служив у Львові, з 2013 року — в Чернівцях (колишній [[300-й окремий механізований полк (Україна)|300-й полк]]). На війні з перших днів, учасник [[Бої за Луганський аеропорт|оборони Луганського аеропорту]]. Залишилась вагітна дружина, в серпні народилась донька.|| {{дтс|2017|2|3}}|| Загинув близько 00:05 внаслідок обстрілу терористами з [[БМ-21 «Град»]] села [[Галицинівка]] ([[Мар'їнський район]]), що перебуває за 15 км від лінії розмежування (в тилу українських військ). Похований в Ківерцях<ref name="80одшбр-03-02">{{Cite web |url=http://www.bukoda.gov.ua/news/spivchuttya-vo-golovi-oblasnoi-derzhavnoi-administratsii-olega-stetsevicha-z-privodu-zagibeli-1 |title=Співчуття з приводу загибелі воїнів-десантників Анатолія Заремського та Маріса Камінського |accessdate=3 лютий 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170204085024/http://www.bukoda.gov.ua/news/spivchuttya-vo-golovi-oblasnoi-derzhavnoi-administratsii-olega-stetsevicha-z-privodu-zagibeli-1 |archivedate=4 лютий 2017 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|3564
|{{80 ОДШБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Заремський Анатолій Сергійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1977|3|6}}, [[Березівка (Новоушицький район)]] [[Хмельницька область]]. Мешкав у м. [[Чернівці]]. Капітан, командир інженерно-саперного взводу 3-ї [[Батальйонна тактична група (бтгр)|БТГр]] [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]]. Випускник КПВІІ (1999). Займався спортом. Служив в Яворові. Миротворець (2005—2006, [[Косово]]). Повернувшись, продовжив службу в Чернівцях (колишній [[300-й окремий механізований полк (Україна)|300-й полк]]). На війні з перших днів. Залишились дружина та двоє синів.|| {{дтс|2017|2|3}}|| Загинув близько 00:05 внаслідок обстрілу терористами з [[БМ-21 «Град»]] села [[Галицинівка]] ([[Мар'їнський район]]), що перебуває за 15 км від лінії розмежування (в тилу українських військ). Похований в с. Березівка<ref name="80одшбр-03-02"/>.
|-
|3565
|{{17 ОТБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Горкун Роман Владиславович]]'''<br/>(позивний «Смайлик»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1994|9|24}}, [[Луганськ]]. Солдат, стрілець-санітар механізованого відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го мехбатальйону «Хижак» [[17-та окрема танкова бригада (Україна)|17 ОТБр]]. Закінчив Криворізький НВЦ за фахом «агент з організації туризму». Наприкінці 2014 року виїхав з Луганська до м. [[Кривий Ріг]]. У війську з 2015, навесні 2016 підписав контракт. Залишились батько і бабуся. || {{дтс|2017|2|3}} || Під час обстрілу поблизу с. [[Новозванівка]] — [[Троїцьке (Попаснянський район)]], дістав осколкове поранення у голову (міна 120-мм). Помер в лікарні м. [[Попасна]]. Похований в Кривому Розі<ref>[https://1kr.ua/news-30929.html Кривий Ріг попрощався із загиблим в АТО Романом Горкуном]</ref>.
|-
|3566
|{{81 ОАеМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Тимошенко Денис Дмитрович''' ||{{дтс|1982||}}, [[Чорноморськ]] [[Одеська область]]. Старший сержант, командир взводу 5-ї батальйонно-тактичної групи [[81-ша окрема аеромобільна бригада (Україна)|81-ї окремої аеромобільної бригади]], в/ч А1493 ([[Кременчук]]), базується в районі «світлодарської дуги». Мобілізований в лютому 2015 року, після року служби залишився служити за контрактом. Під час служби, влітку 2016, Денис одружився з Тетяною Козицькою, яка також служить в цій військовій частині. Батьків немає, залишилася сестра й дружина. || {{дтс|2017|2|5}} || Загинув в результаті наскрізного вогнепального кульового поранення в голову, що сталося в штабі військової частини. Був доставлений до лікарні, де від поранення помер. Похований в м. [[Ізюм]] Харківської області, де мешкає його дружина<ref>[http://chernomorsk-info.com.ua/index.php/obshchestvo/item/709-stalo-izvestno-o-smerti-voennosluzhashchego-iz-chernomorska Стало відомо про смерть військовослужбовця з Чорноморська // «Чорноморськ.інфо», 6 лютого 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170207192534/http://chernomorsk-info.com.ua/index.php/obshchestvo/item/709-stalo-izvestno-o-smerti-voennosluzhashchego-iz-chernomorska |date=7 лютого 2017 }}<br/>[http://pushkinska.net/odessa/smert-voennosluzhashhego-iz-chernomorska-voennye-govoryat-o-suicide-rodstvenniki-podozrevayut-ubijstvo Смерть військовослужбовця з Чорноморська: військові говорять про суїцид, рідні подозріють вбивство. (рос.) 09.02.2017, 20:44]<br/>[http://city-izyum.gov.ua/v-ostannyu-put-izyumchani-provodili-zag/ В останню путь ізюмчани проводили загиблого воїна АТО // Офіційний сайт міста Ізюм, 7 лютого 2017]<br/>[https://chernomorsk.com.ua/news/siem-ia-poghibshiegho-v-ato-dienisa-timoshienko-nazvala-imia-ofitsiera-vinovnogho-v-iegho-smierti Сім'я загиблого в АТО Дениса Тимошенка назвала ім'я офіцера, винного в його смерті // Chernomorsk.com.ua, 9 лютого 2017]</ref>.
|-
|3567
|{{30 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Бодах Олег Анатолійович''' ||{{дтс|1983||}}, мешкав у м. [[Новоград-Волинський]] [[Житомирська область]]. Майор, військовослужбовець [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]]. Служив у Червонограді, нещодавно був переведений до 30-ї бригади. Розлучений, залишились батьки.|| {{дтс|2017|2|5}} || Обставини не уточнено, загинув у м. [[Волноваха]] (Донецька область). Похований в Новограді-Волинському на цвинтарі по вул. Чехова<ref>[http://www.zhitomir.info/news_163445.html У Новограді-Волинському попрощалися з бійцем 30-ї бригади Олегом Бодахом // «Житомир.info», 8 лютого 2017]</ref>.
|-
|3568
|{{92 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Мурашко Валерій Миколайович''' ||{{дтс|1973|8|21}}, [[Харків]]. Старший солдат, водій-слюсар [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92-ї окремої механізованої бригади]]. Залишилися дружина та двоє дітей, син і донька.|| {{дтс|2017|2|5}} || Помер під час несення військової служби поблизу с. [[Богоявленка]] ([[Мар'їнський район]] Донецька область). Похований у Харкові на кладовищі №18<ref>[http://memorybook.org.ua/16/murashko.htm Мурашко Валерій Миколайович]</ref>.
|-
|3569
|[[Файл:46th_Battalion_patch_(Ukraine).png|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''Цинкуш В'ячеслав Іванович'''<br/>(Позивний «Цинк») || {{дтс|1993|6|30}}, [[Запоріжжя]]. Солдат [[46-й окремий батальйон спеціального призначення (Україна)| 46-го батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна»]] [[10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|10-ї ОГПБр]]. На фронт пішов добровольцем ще у 2014 році. З 27 січня 2016 року ніс службу за контрактом. Залишились мати, бабуся та двоє братів. || {{дтс|2017|2|6}} || Помер у військовому госпіталі в м. [[Бахмут]] (Донецька область) від травм внаслідок нещасного випадку, солдата затиснуло між двома БМП. Похований на Матвієвському кладовищі Запоріжжя<ref>[http://gazeta.ua/articles/donbas/_24richnij-boyec-pomer-u-bahmutskomu-gospitali/750898 24-річний боєць помер у Бахмутському госпіталі // «Gazeta.ua», 6 лютого 2017]<br/>[http://zp.depo.ua/ukr/zp/na-donbasi-zaginuv-24-richniy-zaporizkiy-dobrovolec-20170206514360 На Донбасі загинув 24-річний запорізький доброволець // «Depo.Запоріжжя», 6 лютого 2017]<br/>[http://forpost.media/novosti/v-gospitale-na-donbasse-umer-zaporozhskij-voennyj.html В госпитале на Донбассе умер запорожский военный // «Forpost», 6 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://reporter-ua.com/2017/02/09/311222_v-zaporozhe-poproshchalis-s-boycom-pogibshim-v-gospitale-bahmuta-foto В Запорожье попрощались с бойцом, умершим в госпитале Бахмута // «Репортер», 9 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://zp.depo.ua/ukr//zaporizhzhya-poproschalosya-z-biycem-scho-zaginuv-na-donbasi-fotoreportazh-20170209516421 Запоріжжя попрощалося з бійцем, що загинув на Донбасі // «Depo.Запоріжжя», 9 лютого 2017]</ref>.
|-
|3570
|{{54 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''Белявцев Андрій Олексійович''' || {{дтс|1979|8|24}}, [[Вознесенка (Мелітопольський район)]] [[Запорізька область]]. Молодший сержант, військовослужбовець [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54-ї окремої механізованої бригади]]. Мобілізований в травні 2015 року, через рік підписав контракт. Ніс службу [[Бої на Світлодарській дузі|на передовій «світлодарської дуги»]]. Залишилися мати, дружина та троє дітей.|| {{дтс|2017|2|8}} || Помер в лікарні м. [[Бахмут]] (Донецька область), куди був доставлений у важкому стані напередодні увечері, в результаті розриву гранати (необережне поводження з боєприпасами). Похований в с. Вознесенка<ref>[http://ua.censor.net.ua/news/427057/vid_ran_otrymanyh_u_zoni_ato_v_likarni_bahmuta_pomer_boyets_54yi_ombr_andriyi_bilyavtsev Від ран, отриманих у зоні АТО, в лікарні Бахмута помер боєць 54-ї ОМБр Андрій Білявцев // «Цензор. НЕТ», 8 лютого 2017]<br/>[http://mrda.gov.ua/novyny/melitopolshhyna-sumuye-za-zagyblym-uchasnykom-ato/ Мелітопольщина сумує за загиблим учасником АТО // Мелітопольська РДА, 8 лютого 2017]<br/>[http://ria-m.tv/news/82235/v_voznesenke_proschalis_s_pogibshim_boytsom_(foto).html У Вознесенці прощались із загиблим бійцем // «РІА Мелітополь», 11 лютого 2017]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3571
|{{93 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''Коломієць Дмитро Володимирович'''||{{дтс|1997|4|14}}, 19 років, [[Вікторівка (Миронівський район)]] [[Київська область]]. Солдат, водій [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]]. Залишилися батьки, дві сестри і брат.<br/>Старший брат Дмитра<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=400744396982127&id=100011397119480 Брат в АТО!]</ref>, Андрій Коломієць - [[Революція гідності|майданівець]], [[Список українських політв'язнів у Російській Федерації та в Криму|український політв'язень в РФ]], засуджений сімферопольським окупаційним судом до 10 років колонії за «членство в УПА» і «замах на беркутівців» під час протистоянь 2014 року в Києві<ref>[http://15minut.org/articles/162152-hto-takij-andrij-kolomiyec Хто такий Андрій Коломієць?]<br/>[http://ua.censor.net.ua/news/392825/aktyvist_mayidanu_andriyi_kolomiyets_chergova_jertva_rospravosudiya_klimkin "Активіст Майдану Андрій Коломієць - чергова жертва "росправосудія", - Клімкін]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=395988527457714&id=100011397119480 Напиши листа заручнику Кремля!]</ref>|| {{дтс|2017|2|11}} || Вбитий поблизу с. [[Чабанівка (Новоайдарський район)]] Луганської області, обставини не уточнено. Похований в с. Вікторівка<ref>[http://memorybook.org.ua/14/kolomiecdmytro.htm Коломієць Дмитро Володимирович]<br/>[https://www.facebook.com/galina.kolomiec07/posts/1370231023051080 Ещё узнала что его младшего брата убили]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3572
|{{93 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Фарісей Анатолій Олександрович]]'''<br/>(Позивний «Фарік»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1974|3|23}}, [[Шепіївка]] [[Калинівський район]] [[Вінницька область]]. Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника 2-го взводу 9-ї роти 3-го мехбатальйону [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93 ОМБр]]. Закінчив Вінницьке ВПУ №&nbsp;4. Працював їздовим у колгоспі «Нове життя», експедитором у Києві. Учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]]. Мобілізований 29.08.2014, [[54-й окремий розвідувальний батальйон (Україна)|54 ОРБ]]. 15.03.2016 підписав контракт і повернувся на фронт. Батьки померли, залишився брат.|| {{дтс|2017|2|15}} || Загинув під час бойового чергування, близько 23:30, від осколкових поранень в результаті мінометного обстрілу [[Опорний пункт (військова справа)|ВОП]] поблизу с. [[Кримське (Новоайдарський район)]]. Поховання в с. Шепіївка<ref>[http://www.vinnitsa.info/news/u-zoni-ato-zaginuv-boyets-z-vinnitskoyi-oblasti.html У зоні АТО загинув боєць з Вінницької області]</ref>.
|-
|3573
| {{37 ОМПБ ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''Сазонов Леонід Олександрович'''<br/>(Позивний «Борода») ||{{дтс|1990|3|28}}, [[Запоріжжя]]. Молодший сержант, зв'язківець [[37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя»|37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя»]] [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56 ОМПБр]]. Навчався у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Учасник Запорізького [[Євромайдан]]у. На фронті з 2014 року, воював під Маріуполем, в Широкиному. Останні три місяці батальйон був виведений з лінії зіткнення. Неодружений, залишилася мати, яка втратила єдиного сина.|| {{дтс|2017|2|15}} ||Загинув у ніч на 16 лютого в районі міста [[Волноваха]] (Донецька область), від вогнепального поранення. Військові висловили припущення, що Леонід застрелився, але причини не знають, бачили його за півгодини до того. За даними військкомату, трагедія сталася через необережне поводження зі зброєю. Похований на Осипенківському кладовищі Запоріжжя<ref>[http://zp.depo.ua/ukr/zp/na-donechchini-zaginuv-molodiy-zaporizkiy-viyskoviy-20170216520968 На Донеччині загинув молодий запорізький військовий // «Depo.Запоріжжя», 16 лютого 2017]<br/>[https://www.061.ua/news/1550332 В зоні АТО загинув військовий із Запоріжжя // 061.ua Сайт Запоріжжя, 16 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://reporter-ua.com/2017/02/16/311643_v-zone-ato-pogib-mladshiy-serzhant-iz-zaporozhya В зоні АТО загинув молодший сержант із Запоріжжя // «Репортер», 16 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://24tv.ua/perebendya_i_rozbishaka__viyskoviy_rozpoviv_shhemlivu_istoriyu_pro_zagiblogo_druga_n783130 Перебендя і розбишака,&nbsp;— військовий розповів щемливу історію про загиблого друга // «24 канал», 16 лютого 2017]<br/>[https://www.facebook.com/alex.petrov.3975/posts/1246224812140851 Почти год Лёня служил в составе моего взвода]{{ref-ru}}<br/>[http://forpost.media/novosti/boec-iz-zaporozhja-zastrelilsja-v-zone-ato-voennye.html Боєць із Запоріжжя застрелився в зоні АТО&nbsp;— військові // «Forpost», 16 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[https://www.061.ua/news/1552614 В Запоріжжі прощаються з бійцем АТО з позивним «Борода» // 061.ua&nbsp;— Сайт Запоріжжя, 18 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://forpost.media/novosti/sotni-zaporozhcev-na-kolenjah-proshhalis-s-bojcom-po-prozvishhu-boroda-fotoreportazh.html Сотні запорожців на колінах прощались з бійцем по прізвищу «Борода» // «Forpost», 18 лютого 2017]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3574
|{{15 ОМПБ ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Щербина Юрій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1974|7|16}}, [[Сорокине]] (колишній Краснодон) [[Луганська область]]. Мешкав у с. [[Воронине (Білопільський район)]] [[Сумська область]]. Старший сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанково-кулеметного взводу 2-ї мотопіхотної роти [[15-й окремий мотопіхотний батальйон «Суми»|15 ОМПБ «Суми»]] [[58-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|58 ОМПБр]]. У дитинстві переїхав з батьками до Білопільщини, у с. [[Крижик]]. Закінчив Сумське ПТУ №&nbsp;11. 1995—1997 проходив службу в розвідроті. Працював автослюсарем, потім на Куянівському цукровому заводі, їздив на заробітки. Мобілізований 13.04.2014, [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]], учасник [[Бої за Луганський аеропорт|оборони Луганського аеропорту]]. Працював на будівництвах. В листопаді 2016 підписав контракт. Залишилися дружина та син. || {{дтс|2017|2|16}} || Загинув о 15:25 від кулі снайпера під час мінометного й снайперського обстрілу в районі м. [[Авдіївка]] (Донецька область). Похований в селі Крижик<ref>[https://sorada.gov.ua/actual/actual/18205-v-avidijivtsi-vid-snajperskoji-kuli-zagynuv-zhytel-bilopilshchyny-jurij-shcherbyna.html В Авідіївці від снайперської кулі загинув житель Білопільщини Юрій Щербина]</ref>.
|-
|3575
|{{36 ОБрМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Прончук Тарас Вікторович]]'''<br/>(Позивний «Людоїд»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1997|8|6}}, 19 років, [[Хотин (Рівненський район)]] [[Рівненська область]]. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2-ї роти 1-го батальйону морської піхоти [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. 2015 закінчив Рівненський технічний коледж. Призваний у листопаді 2015, підписав контракт. Залишилися мати, брати. || {{дтс|2017|2|16}} || Загинув від кульового поранення під час обстрілу ВОП між с. [[Водяне (Волноваський район)]] та окупованою [[Саханка|Саханкою]]. Похований в с. Хотин<ref>{{Cite web |url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/rivnensk/en/news/detail/45340.htm |title=В АТО загинув військовослужбовець з Рівненського району |accessdate=1 жовтня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171001213206/http://www.rv.gov.ua/sitenew/rivnensk/en/news/detail/45340.htm |archivedate=1 жовтня 2017 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|3576
|{{25 ОПДБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Корнійко Олександр Сергійович]]'''<br/>(Позивний «Чорний»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1994|8|20}}, [[Петрівка-Роменська]] [[Гадяцький район]] [[Полтавська область]]. Мешкав у м. [[Гадяч]]. Солдат, кулеметник 3-го взводу 6-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]]. Здобув фах водія і слюсаря. Захоплювався бойовими видами спорту. У війську з лютого 2015, підписав контракт. Залишились батьки.|| {{дтс|2017|2|16}} || Загинув від вогнепального поранення у шию під час обстрілу поблизу смт [[Зайцеве (смт)|Зайцеве]] в районі [[Горлівка|Горлівки]]. Похований в с. Петрівка-Роменська<ref>[http://www.hadiach-rajon-vlada.org.ua/index.php/2488-jomu-bulo-lishe-22 Йому було лише 22]</ref>.
|-
|3577
|{{ОУН (батальйон)}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Сірченко Андрій Володимирович]]'''<br/>(Позивний «Примус») || {{дтс|1973|6|15}}, [[Краматорськ]] [[Донецька область]]. Доброволець [[Батальйон «ОУН»|батальйону ОУН]]. З 18.09.2015 на передовій, воював у Пісках. Волонтер БФ «Рубіж», займався телекомунікаційними мережами на позиціях. З літа 2016 офіційно, від фонду, перебував у Кримському. Залишилися мати, дружина та донька.|| {{дтс|2017|2|17}} || Загинув близько 16:30 від осколкового поранення поблизу с. [[Кримське (Новоайдарський район)]], в результаті обстрілу з [[протитанкова керована ракета|ПТКР]]. Похований в Краматорську<ref>[https://hromadskeradio.org/news/2017/02/18/staly-vidomi-podrobyci-zagybeli-volontera Стали відомі подробиці загибелі волонтера]</ref>.
|-
|3578
|{{39 ОМПБ Дніпро-2}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Мєркулов Андрій Юрійович]]'''<br/>(Позивний «Дюс»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1979|6|22}}, [[Ровеньки]] [[Луганська область]]. З 2012 мешкав у с. [[Миколаївка (Петропавлівський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го відділення 2-ї роти охорони батальйону охорони [[55-та окрема артилерійська бригада (Україна)|55 ОАБр]] (колишній [[39-й окремий мотопіхотний батальйон «Дніпро-2»|39 ОМПБ «Дніпро-2»]]). Закінчив будівельний технікум. Строкову службу проходив у Криму. Працював на шахтах. 07.06.2015 вступив на військову службу за контрактом. Залишився син.|| {{дтс|2017|2|18}} || Загинув у ніч на 19 лютого в районі міста [[Авдіївка]], внаслідок обстрілу бліндажу. Ще четверо бійців дістали тяжких поранень. Похований в с. Миколаївка<ref>[http://ua.censor.net.ua/resonance/430837/zagybli_geroyi_lyutogo Загиблі Герої лютого]</ref>.
|-
|3579
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Гринчишин Максим Ігорович]]'''<br/>(Позивний «Прометей»)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1979|5|12}}, [[Луцьк]] [[Волинська область]]. Лейтенант (посмертно), командир зенітно-ракетного взводу 1-го мехбатальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Захоплювався гірським туризмом. На початку 2000-х кілька років прожив за кордоном, працював у [[Мілан]]і в сфері [[Інформаційні технології|ІТ]]. 2009 закінчив [[Луцький національний технічний університет|Луцький НТУ]]. Працював бригадиром на Луцькому спецкомбінаті. Мобілізований 14.08.2014, в подальшому підписав контракт. Залишилась мати, брат, зведена сестра (дружина футболіста [[Тимощук Анатолій Олександрович|Анатолія Тимощука]]).|| {{дтс|2017|2|19}}|| Загинув від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі міста [[Авдіївка]]. Похований на міському кладовищі Луцька у селі [[Гаразджа]]<ref>[https://www.volynnews.com/news/society/druzi-u-pamiat-pro-zahybloho-heroia-maksyma-hrynchyshyna/ Друзі&nbsp;— у пам'ять про загиблого Героя Максима Гринчишина]</ref>.
|-
|3580
|{{25 ОПДБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Делюкін Юрій Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1994|7|29}}, [[Черкаське (Новомосковський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону [[25-та окрема повітряно-десантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]]. 2013 закінчив Новомосковське ПТУ №&nbsp;48 за фахом кухаря. З 2015 служив за контрактом, майже рік воював у зоні АТО, планував вчитись на офіцера. Залишились мати і брат.|| {{дтс|2017|2|19}} || [[16 лютого]] дістав важке вогнепальне поранення у голову від кулі снайпера поблизу смт [[Зайцеве (смт)|Зайцеве]]. З [[Бахмут]]а був доставлений санавіацією до [[Харків|Харкова]]. Помер о 5:40 19 лютого у ВМКЦ Північного регіону. Похований в с. [[Вільне (Новомосковський район)]]<ref>[http://kh.depo.ua/ukr/kh/u-harkovi-vid-poranennya-v-golovu-pomer-23-richniy-boyec-ato-20170220523001 У Харкові від поранення в голову помер 23-річний боєць АТО]</ref>.
|-
|3581
|{{54 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''Салаутін Сергій Віталійович''' || {{дтс|1965|6|10}}, 51 рік, мешкав у с. [[Мирове (селище)|Мирове]] [[Томаківський район]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, старший механік-водій [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54-ї окремої механізованої бригади]]. Залишилися дружина та 18-річна донька.|| {{дтс|2017|2|20}} || Загинув під час несення військової служби в м. [[Бахмут]] (Донецька область), обставини не уточнено. Похований в с. Мирове<ref>[http://memorybook.org.ua/21/soloutin.htm Салаутін Сергій Віталійович]</ref>.
|-
|3582
|[[Файл:DSNS_emblem_2016.svg|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''[[Тритейкін Дмитро Олександрович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1974|8|7}}, [[Авдіївка]] [[Донецька область]]. Підполковник [[Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України|служби цивільного захисту]], начальник 15-го Державного пожежно-рятувального загону (м. Авдіївка) ГУ [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]] у Донецькій області. Служив рятувальником з 1995 року. Випускник [[Донбаська національна академія будівництва і архітектури|ДонНАБА]] (2001) та [[Національний університет цивільного захисту України|НУЦЗУ]] (2008). Служив на посадах інспектора та інженера Держпожнагляду, начальника частини, з 2015 — начальник ДПРЗ-15. || {{дтс|2017|2|21}} || [[2 лютого]], О 21:05 російсько-терористичними угрупованнями обстріляно район школи №&nbsp;2 та стадіон «Хімік» у м. [[Авдіївка]], де розгорнуто пункт життєзабезпечення ДСНС. Під обстріл потрапив автомобіль служби, загинув водій [[Горбань Сергій Володимирович|Сергій Горбань]]. Підполковник Тритейкін дістав важкі поранення у живіт, переніс 7 операцій. Помер в лікарні ім. Мечникова у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]]. Похований в Авдіївці<ref name="ДСНС-02-02"/><ref>[http://www.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/58345.html У Дніпрі помер поранений під Авдіївкою рятувальник Дмитро Тритейкін]</ref>.
|-
|3583
|[[Файл:Gerb_of_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.gif|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ''' ''' || Військовослужбовець [[Луганський прикордонний загін|Луганського прикордонного загону]] [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. ||{{дтс|2017|2|22}} || Останній раз прикордонника бачили напередодні ввечері, а вранці він не з'явився на службі. Було організовано пошуки, в результаті яких військовослужбовця виявили на узбіччі дороги без ознак життя, поблизу н.п. Троїцьке (Луганська область). Він загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої, обставини встановлюються<ref>[http://dpsu.gov.ua/ua/news/Na-Luganshchini-viyavili-prikordonnika-bez-oznak-zhittya/ На Луганщині виявили прикордонника без ознак життя // ДПСУ, 22 лютого 2017]<br/>[http://ua.censor.net.ua/news/429183/politsiya_rozglyadaye_kilka_versiyi_zagybeli_prykordonnyka_v_luganskiyi_oblasti_slobodyan Поліція розглядає кілька версій загибелі прикордонника в Луганській області,&nbsp;— Слободян // Цензор. НЕТ, 22 лютого 2017]<br/>[https://www.unian.ua/incidents/1792156-znaydeniy-mertvim-na-luganschini-prikordonnik-pidirvavsya-na-nevidomomu-pristroji-dpsu.html Знайдений мертвим на Луганщині прикордонник підірвався на невідомому пристрої&nbsp;— ДПСУ // УНІАН, 23 лютого 2014]</ref>.
|-
|3584
|{{79 ОДШБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Гуцаленко Микола Віталійович]]'''<br/>(Позивний «Кока»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1991|12|19}}, [[Первомайськ (Миколаївська область)]]. Мешкав у м. [[Миколаїв]]. Молодший лейтенант, командир 2-го десантно-штурмового взводу 3-ї роти 1-го батальйону [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї окремої десантно-штурмової бригади]]. З 4-го класу школи займався у Первомайському відділенні спеціалізованої ДЮШ олімпійського резерву з [[веслування на байдарках і каное]]. 5 років навчався в Первомайську, потім продовжив навчання у Миколаєві. Майстер спорту, неодноразовий чемпіон України. Закінчив [[Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова]]. 2013 року вступив на військову службу за контрактом. Свої перші бої пройшов у липні 2014 року (Красний Лиман, Слов'янськ). Учасник героїчної [[Бої за Донецький аеропорт|оборони Донецького аеропорту]], в листопаді 2014 підняв прапор України на даху старого терміналу ДАП ([https://www.youtube.com/watch?v=yCdh7OoJJyk відео]). У 2015 році отримав звання молодшого сержанта, призначений головним сержантом взводу, після чого направлений до Одеси на тримісячні офіцерські курси за прискореною програмою. У 2016 три місяці навчався на аеронавідника під Харковом. Залишилися батьки, дружина та 9-місячний син.<br/>Розповіді Миколи про оборону ДАП, разом зі спогадами інших «кіборгів», увійшли до книги ''«АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви»''.<br/>В грудні 2015 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. нагороджений посмертно. || {{дтс|2017|2|23}} || [[21 лютого]] о 10:15 робив обхід на позиції «Рим» поблизу с. [[Водяне (Ясинуватський район)]] Донецької області і потрапив під обстріл. В гілку дерева влучив ВОГ, Микола дістав важке осколкове поранення у скроню. В стані коми доставлений у [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Помер 23 лютого о 17:45 в реанімації обласної клінічній лікарні ім. Мечникова, не приходячи до тями. Після прощання у військовій частині Миколу поховали на Центральному кладовищі Миколаєва<ref>[https://www.unian.ua/society/1793457-u-dnipri-v-reanimatsiji-pomer-desantnik-u-yakogo-zalishivsya-devyatimisyachniy-sin.html У Дніпрі в реанімації помер десантник, у якого залишився дев'ятимісячний син. 23.02.2017]<br/>[http://novynarnia.com/2017/02/24/u-dnipri-pomer-ofitser-desantnik-z-dap-mikola-gutsalenko-vazhko-poraneniy-pid-vodyanim/ У Дніпрі помер від ран офіцер-«кіборг» Гуцаленко, який піднімав прапор України над ДАПом. Спогади. 24.02.2017, 00:33]<br/>[http://www.pervomaisk.mk.ua/a/969 Світлій пам'яті Героя // Офіційний сайт Первомайська, 27 лютого 2017]<br/>[http://www.pervomaisk.info/?p=5268 Зупинилося серце первомайського Воїна Миколи Гуцаленка // «Первомайськ.інфо», 24 лютого 2017]<br/>[http://mk.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/287145.html Небесне воїнство поповнилося ще одним мужнім Захисником Вітчизни // ГУ ДФС у Миколаївській області, 24 лютого 2017]<br/>[http://niklife.com.ua/politics/56403 «Ми пишались ним»: в Миколаєві на колінах попрощались із загиблим Героєм-десантником // «НикLife», 25 лютого 2017]<br/>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/109130/ «Кіборга» Миколу Гуцаленка поховали у Миколаєві // «УМ», 25 лютого 2017]<br/>[http://ua.censor.net.ua/blogs/5310/legenda Легенда // ''Ян Осока''. «Цензор. НЕТ», 25 лютого 2017]</ref>.
|-
|3585
|{{39 ОМПБ Дніпро-2}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Добролєта Михайло Костянтинович]]'''<br/>(Позивний «Добрий»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1992|9|19}}, [[Павлоград]] [[Дніпропетровська область]]. Молодший сержант, оператор 1-ї роти охорони батальйону охорони (колишній [[39-й окремий мотопіхотний батальйон «Дніпро-2»|39 ОМПБ «Дніпро-2»]]) [[55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ»|55 ОАБр]]. Випускник [[Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту|ДНУЗТ]] (2012, [[бакалавр]]). У 2013—2015 працював на [[Шахта «Самарська»|шахті «Самарська»]] «ДТЕК [[Павлоградвугілля]]» та в Енергоуправлінні [[ДТЕК]]. 23.06.2016 підписав контракт із ЗСУ. Залишились мати, вітчим і брат.|| {{дтс|2017|2|23}} || Загинув на передових позиціях поблизу м. [[Авдіївка]], — близько 20:15 дістав кульове поранення в шию (у сонну артерію), втратив багато крові і за півгодини помер. Похований в Павлограді<ref>[http://pavlogradmrada.dp.gov.ua/news/zaginuva-nash-zemlyak-dobrolehta-mikhajjlo.html Загинув наш земляк Добролєта Михайло]</ref>.
|-
|3586
|{{59 ОМПБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''Носан Юрій Миколайович'''|| {{дтс|1974||}}, [[Новоград-Волинський район]] [[Житомирська область]]. Військовослужбовець [[59-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|59-ї окремої мотопіхотної бригади]]. || {{дтс|2017|2|24}} || Отримав поранення в голову у зоні бойових дій. Помер в реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні. Поховання 27 лютого у Новоград-Волинському районі<ref>[http://www.zhitomir.info/news_163887.html У запорізькій лікарні від отриманих поранень помер військовий з Житомирської області // «Житомир.info», 27 лютого 2017]<br/>[https://www.facebook.com/groups/hospital.zp/permalink/986021831532797/ Вчора в реанімації помер воїн]</ref>.
|-
|3587
|[[Файл:138-а_радіотехнічна_бригада.svg|110пкс|]]|| {{flagicon|Україна}} '''[[Пономаренко Дмитро Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1981|5|22}}, [[Чернігів]]. Молодший сержант, водій-електрік 550-ї окремої радіолокаційної роти (в/ч А3547) [[138-ма радіотехнічна бригада (Україна)|138 РТБр]]. 1999—2002 служив у [[14-та бригада спеціального призначення ВВ «Барс»|спецпідрозділі ВВ МВС «Барс»]]. Працював у пожежній частині в [[Славутич]]і. Випускник [[Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету|ЧІІБіП МНТУ]] (2009, «Менеджер економічної безпеки підприємств»). 08.10.2015 вступив на військову службу за контрактом, у листопаді 2016 відряджений в зону АТО до [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]], керував [[Мультикоптер|квадрокоптерами]] у підрозділі розвідки. Залишилися дружина і син. || {{дтс|2017|2|25}}|| Загинув від кульового поранення близько 21:00, під час виконання бойового завдання поблизу смт [[Верхньоторецьке]] ([[Ясинуватський район]]). Похований в Чернігові<ref>[http://cg.gov.ua/index.php?id=232699&tp=0 Чернігівщина втратила бійця]</ref>.
|-
|3588
|{{36 ОБрМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Напрягло Роман Дмитрович]]'''<br/>(Позивний «Ріо»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1997|2|14}}, 20 років, [[Слов'янськ]] [[Донецька область]]. Матрос, радіотелеграфіст взводу зв'язку, гранатометник 1-го відділення 1-го взводу 3-ї десантно-штурмової роти [[503-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|503 ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. 2016 закінчив [[Слов'янський коледж Національного авіаційного університету|Слов'янський коледж НАУ]]. Під час [[Облога Слов'янська|окупації Слов'янська]] 17-річний хлопець малював синьо-жовті прапори на стінах, з 2015 — член [[Сокіл (громадська організація)|ВГО «Сокіл»]]. Волонтером їздив на передову (ВОП «Мурашник» біля Донецького аеропорту). В липні 2016 підписав контракт. Залишились батьки і сестра.|| {{дтс|2017|2|26}} || Загинув від кулі снайпера, рятуючи пораненого товариша, під час несення бойового чергування на посту в районі між смт [[Талаківка]] та окупованим с. [[Пікузи]] (колишнє Комінтернове), за 800 метрів від позицій терористів, — помер від поранення у шию дорогою до лікарні. Похований у Слов'янську<ref>[http://svoboda.org.ua/news/events/00113809/ Під Маріуполем загинув боєць «Легіону Свободи» Роман Напрягло]</ref>.
|-
|3589
|{{15 ОМПБ ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Абрамітов Артур Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1992|7|15}}, [[Суми]]. Солдат, гранатометник 2-ї мотопіхотної роти [[15-й окремий мотопіхотний батальйон «Суми»|15 ОМПБ «Суми»]] [[58-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|58 ОМПБр]]. Захоплювався спортом, грав у футбол. Козак, чотар Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке». 2014 закінчив Інститут фізичної культури [[Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка|СумДПУ ім. Макаренка]] за фахом викладача фізкультури та тренера. 30.03.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки.|| {{дтс|2017|2|26}} || Загинув близько 18:00 на бойовому чергуванні в промзоні м. [[Авдіївка]], від осколкових поранень у голову та груди під час мінометного обстрілу. Похований у Сумах<ref>[http://tv.sumy.ua/v-avdiyivtsi-zagynuv-sumchanyn-artur-abramitov/ В Авдіївці загинув сумчанин Артур Абрамітов]</ref>.
|-
|3590
|{{54 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Мокренко Сергій Вікторович]]'''<br/>(Позивний «Крук»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} {{Орден За мужність II ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1993|3|24}}, [[Шацьк]] [[Волинська область]]. Солдат, стрілець 3-ї роти 1-го мехбатальйону [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54 ОМБр]]. Випускник Любомльського профліцею. Активний учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]]. На фронті з 2014, в складі [[Добровольчий український корпус|ДУК ПС]] воював в Іловайську, Пісках. Займався волонтерством. Пройшов навчання в [[Полк «Азов»|«Азові»]]. 14.09.2016 вступив на контрактну службу. Двічі був поранений. Залишилися батьки, сестра і наречена.|| {{дтс|2017|2|28}} || Загинув близько 10:00 під час мінометного обстрілу на передовій позиції на  [[Бої на Світлодарській дузі|«Світлодарській дузі»]], поблизу смт [[Луганське (смт)|Луганське]]. Похований у Шацьку<ref>[http://shatsk.rayon.in.ua/news/24084-na-shodi-ukrayini-zaginuv-viiskovosluzhbovets-iz-shatska На Сході України загинув військовослужбовець із Шацька]</ref>.
|-
|3591
|{{54 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Решетняк Геннадій Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1964|6|27}}, 52 роки, [[Луганськ]]. Молодший сержант, командир інженерно-позиційного відділення інженерно-саперного взводу 1-го мехбатальйону [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54 ОМБр]]. 1991 закінчив [[Національний університет харчових технологій|Київській інститут харчової промисловості]]. Майже 20 років працював за фахом, — на луганських хлібокомбінатах, на Макаронній фабриці «МилаМ» головним технологом. Після [[Проросійські виступи у Луганську 2014|захоплення Луганська російсько-сепаратистськими бойовиками]] перевіз сім'ю до [[Харків|Харкова]]. 13.06.2016 підписав контракт і пішов воювати за рідну землю. Залишились дружина та двоє дорослих дітей. || {{дтс|2017|2|28}} || Загинув внаслідок обстрілу з [[Ручний протитанковий гранатомет|РПГ]] на передовій позиції [[Бої на Світлодарській дузі|на «Світлодарській дузі»]], поблизу смт [[Луганське (смт)|Луганське]]. Похований у Харкові<ref>[http://ua.censor.net.ua/blogs/5392/diniyi_pravilniyi_vibr Єдиний правильний вибір // ''Ян Осока''. Цензор.нет, 06.03.2017]</ref>.
|-
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== Березень ===
|-----
|3592
|{{24 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Пірус Володимир Миколайович]]'''<br/>(Позивний «Художник»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1975|5|10}}, [[Стрий]] [[Львівська область]]. Старший солдат, механік-водій розвідувального підрозділу [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Автослюсар. В серпні 2014 добровольцем пішов до війська, 27.11.2014 підписав контракт. На фронті&nbsp;— з січня 2015, воював в районі [[Бої за Бахмутку|траси «Бахмутка»]], з 2016 — у Попасній. Залишились двоє дітей.|| {{дтс|2017|3|1}} || Загинув під час обстрілу околиць села [[Катеринівка (Попаснянський район)]] внаслідок прямого влучання [[Протитанкова керована ракета|ПТКР]] у машину, ще двоє бійців дістали поранення. Похований у Стрию<ref>[http://news.guru.ua/news/534545/U_zoni_ATO_zaginuv_meshkanec_Strija_Volodimir_PirusFOTO.html У зоні АТО загинув мешканець Стрия Володимир Пірус]</ref>.
|-
|3593
|{{93 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} ''' '''||Радіотелефоніст [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]], в/ч пп В2830. || {{дтс|2017|3|1}} || За даними одеського видання [[Таймер]], в ніч на 1 березня, під час вживання спиртних напоїв на спостережному пункті в селі [[Кримське (Новоайдарський район)]] Луганської області між радіотелефоністом та командиром взводу зенітно-ракетного артдивізіону виник конфлікт. Боєць взяв автомат, але офіцер його вихопив і здійснив кілька пострілів. Боєць у цей час стояв до нього спиною, від отриманих поранень помер на місці<ref>[http://timer-odessa.net/news/v_krimskom_boets_93_y_brigadi_zastrelil_radiotelefonista_579.html В Кримському офіцер 93-й бригади застрелив радіотелефоніста // «Таймер», 11 лютого 2017]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3594
|{{36 ОБрМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Вознюк Олександр Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1992|1|12}}, [[Тютюнники (Чуднівський район)]] [[Житомирська область]]. Мешкав у м. [[Лубни]] [[Полтавська область]], до того&nbsp;— в м. [[Лохвиця]]. Молодший сержант, командир [[Самохідна артилерійська установка|САУ]] гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону [[503-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|503 ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. Виріс в родині священика. 2011 закінчив Лохвицьке медичне училище, навчався у [[Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка|Глухівському НПУ]]. Писав вірші. На час [[Російська інтервенція до Криму (2014)|захоплення Криму російськими військами]] служив у [[Перевальне (Крим)|Перевальному]], залишився вірним присязі. З 2014 року&nbsp;— на східному фронті. Залишилась донька. || {{дтс|2017|3|2}} || Загинув внаслідок підриву САУ на [[фугас]]і у Приазов'ї, між смт [[Талаківка]] та окупованим с. [[Пікузи]] (колишнє Комінтернове), під час евакуації українських військових з-під обстрілу. Похований у Лубнах<ref>[https://poltava365.com/vijna-trivae-vid-mini-zaginuv-zhitel-loxviczi.html Під Маріуполем від міни загинув полтавець]</ref>.
|-
|3595
|{{79 ОДШБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Клочков Сергій Валентинович''' || {{дтс|1987|4|2}}, [[Дорошівка (Ямпільський район, Сумська область)]]. Мешкав у м. [[Харків]]. Солдат, командир відділення зенітно-ракетного взводу [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї окремої десантно-штурмової бригади]]. Призваний на військову службу за контрактом з м. Харкова. Залишились батьки.|| {{дтс|2017|3|3}} || Помер вночі у лікувальному закладі м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]] від важких поранень, що отримав минулого тижня в районі міста [[Авдіївка]] (Донецька область). За словами матері, Сергій був поранений пострілом у спину, коли лежав на другому ярусі ліжка, про це він їй розповів у лікарні. Його вже виписали з палати інтенсивної терапії, але серце бійця раптово зупинилося. За повідомленням ЗМІ, військовослужбовець загинув в результаті необережного поводження зі стрілецькою зброєю з боку співслужбовця, який здійснив постріл з автомату. Похований в Дорошівці<ref>[http://yamp.sm.gov.ua/index.php/uk/arkhiv-novin/3562-yampilshchina-sumue-za-zagiblim-v-zoni-ato-zemlyakom Ямпільщина сумує за загиблим в зоні АТО земляком // Ямпільська РДА, 3 березня 2017]<br/>[http://yampil.info/archives/21416.html В АТО загинув військовослужбовець з Ямпільського району // Ямпіль.інфо, 3 березня 2017]<br/>[http://tv.sumy.ua/sumshhyna-vtratyla-bijtsya/ Сумщина втратила бійця // «UA: СУМИ», 3 березня 2017]<br/>[http://city.sumy.ua/sumy/vskryvayutsya-strashnye-podrobnosti-istinnoy-prichiny-gibeli-uchastnika-ato-iz-sumschiny/ Розкриваються страшні подробиці про справжню причину загибелі учасника АТО з Сумщини. 06.03.2017]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3596
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Труханський Ростислав Олександрович''' || {{дтс|1996|5|25}}, 20 років, [[Новий Розділ]] [[Львівська область]]. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено, можливо [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. Сирота, виховувався бабусею. Займався спортом і [[брейкданс]]ом, на відкритому чемпіонаті Нового Роздолу з вуличної гімнастики здобув медаль у категорії «фрістайл». Закінчив місцевий ліцей будівництва та побуту за спеціальністю автослюсаря. Мріяв про власний автомобіль. Коли по закінченні ліцею отримав матеріальну допомогу як сирота, витратив її на придбання старенької машини. Дуже хотів стати військовим. В січні 2016 року 19-річний хлопець підписав контракт, проходив підготовку у 184-му Навчальному центрі в Старичах. Перед армією Ростик з бабусею переїхав до [[Біла Церква|Білої Церкви]].|| {{дтс|2017|3|4}} || Наприкінці лютого дістав важкі поранення в промзоні м. [[Авдіївка]] (Донецька область). Вибухом міни хлопцеві перебило обидві ноги, їх довелося ампутувати, осколками було посічене все тіло, проникаюче поранення у живіт. З мобільного шпиталю доставлений до м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Вранці 4 березня помер в обласній лікарні ім. Мечникова. Похований в Новому Роздолі<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=8WC1cvK-OmI&app Борт з пораненими із фронту // «Вікна-новини» СТБ, 20 лютого 2017]<br/>[http://wz.lviv.ua/life/194209-rostyk-ponad-use-liubyv-tantsiuvaty-breik-dans Ростик понад усе любив танцювати брейк-данс… // «Високий замок», 2 березня 2017]<br/>[http://zolochiv.net/u-viyni-na-shodi-zaginuv-20-richniy-rostislav-truhanskiy/ У війні на сході загинув 20-річний Ростислав Труханський // «Золочів.нет», 4 березня 2017]<br/>[http://wz.lviv.ua/ukraine/194506-kazav-shcho-siepariv-rvatyme-holymy-rukamy «Казав, що „сєпарів“ рватиме голими руками…» // «Високий замок», 7 березня 2017]<br/>[https://vk.com/media_resurs_81652?w=wall-38456750_16367 Сьогодні у цей скорботний день 07.03.2017 року Новороздільська громада з християнськими та військовими почестями провела в останню путь нашого земляка]<br/>[http://novynarnia.com/2017/04/10/zagybli-bereznia-35-oblych-geroyiv/ Загиблі березня: 35 облич Героїв. 10.04.2017, 05:46]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=R2TlzZaZTVw Похорон Ростислава Труханського 07.03.2017]</ref>.
|-
|3597
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Кияниця Роман Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|5|10}}, [[Українка (місто)|Українка]] [[Обухівський район]] [[Київська область]]. Мешкав у м. [[Обухів]]. Солдат, кулеметник 6-ї роти 2-го мехбатальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Закінчив профтехучилище. З 2010 проходив строкову службу на флоті в [[Севастополь|Севастополі]], на [[Гетьман Сагайдачний (фрегат)|фрегаті «Гетьман Сагайдачний»]]. 28.09.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась дружина і син.|| {{дтс|2017|3|4}}|| Загинув о 22:05 від вогнепального поранення під час обстрілу в районі міста [[Авдіївка]]. Похований в Обухові<ref>[https://novynarnia.com/2017/03/05/pid-avdiyivkoyu-zaginuv-roman-kiyanitsya-z-72-ombr-naspravdi-vona-nasampered-viyna-i-suka/ Під Авдіївкою загинув Роман Кияниця з 72 омбр. «Насправді вона насамперед&nbsp;— війна і сука…»]</ref>.
|-
|3598
|{{36 ОБрМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Веремеєнко Олександр Юрійович]]'''<br/>(Позивний «Фартовий»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1996|7|16}}, 20 років, [[Новоселівка (Старобільський район)]] [[Луганська область]]. Матрос, гранатометник 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону морської піхоти [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. 2015 закінчив Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей (ВПУ №&nbsp;98), заочно навчався у Рубіжанському технікумі. 29.07.2016 вступив на військову службу за контрактом, з 15 жовтня&nbsp;— на передовій. Батьки померли, залишилися двоє братів.|| {{дтс|2017|3|6}} || Загинув від кульового поранення близько 13:00 в ході тригодинного бою поблизу с. [[Водяне (Волноваський район)]], на Маріупольському напрямку. Похований в с. [[Чмирівка (Старобільський район)]]<ref>[https://ua.censor.net.ua/photo_news/431135/20richnyyi_morskyyi_pihotynets_oleksandr_veremeyenko_zagynuv_pid_chas_trygodynnogo_boyu_poblyzu_vodyanogo 20-річний морський піхотинець Олександр Веремеєнко загинув під час тригодинного бою поблизу Водяного. Похорон відбудеться сьогодні]</ref>.
|-
|3599
|[[Файл:Ukrainian_Volunteer_Corps_logo.png|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''Руфімський Олексій В'ячеславович'''<br/>(Позивний «Старий» / «Руфа») || 50 років, [[Кочережки]] [[Павлоградський район]] [[Дніпропетровська область]]. Мешкав у [[Павлоград]]і. Доброволець 1-ї окремої штурмової роти [[Добровольчий український корпус|Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»]]. Останній рік весь час перебував у зоні бойових дій. Батьки померли, залишилися брат, прийомна дочка та онука.|| {{дтс|2017|3|6}} || Загинув від кулі снайпера в промзоні м. [[Авдіївка]] (Донецька область). З воїном попрощались у Дніпрі та Павлограді, похований в с. Кочережки<ref>[https://www.obozrevatel.com/ukr/crime/36814-odin-z-kraschih-voiniv-v-zoni-ato-zaginuv-boets-pravogo-sektora.htm Один із кращих воїнів: у зоні АТО загинув боєць «Правого сектора» // «Обозрєватєль», 6 березня 2017]<br/>[http://tv-news.dp.ua/novyny/3467-u-donetskii-oblasti-zahynuv-shche-odyn-pavlohradets У Донецькій області загинув ще один павлоградець // «TV-News&nbsp;— Новини Павлограда», 7 березня 2017]<br/>[http://tn-express.dp.ua/node/2120 В Авдіївці загинув ще один павлоградець&nbsp;— доброволець Олексій Руфімський // «ТН Експрес», 7 березня 2017]<br/>[http://www.litsa.com.ua/show/a/34714 В Дніпрі простились з бійцем ДУК ПС «Старим» // «Лиця», 8 березня 2017]<br/>[http://tv-news.dp.ua/novyny/3469-sohodni-pavlohradtsi-poproshchalys-iz-14-m-biitsem-ato Сьогодні павлоградці попрощались із 14-м бійцем АТО // «TV-News&nbsp;— Новини Павлограда», 8 березня 2017]</ref>.
|-
|3600
|{{79 ОДШБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Афанасьєв Олександр Сергійович''' || {{дтс|1989|8|31}}, [[Затемне]] [[Перемишлянський район]] [[Львівська область]]. Мешкав у [[Житомир]]і. Солдат, навідник танку танкового взводу танкової роти [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї окремої десантно-штурмової бригади]], в/ч пп В4174. Походить з родини військовослужбовців. Активний учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]], був у складі 9-ї сотні [[Самооборона Майдану|Самооборони Майдану]]. З початком російської агресії проти України пішов добровольцем до [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|батальйону «Айдар»]]. Навесні 2016 року вступив на військову службу за контрактом, проходив підготовку в [[199-й навчальний центр ВДВ (Україна)|199-му навчальному центрі ВДВ]], з серпня 2016&nbsp;— у складі 79-ї бригади. Залишилась дружина, молодята одружилися 19 січня 2017 року.|| {{дтс|2017|3|6}} || Раптово помер від гострої серцевої недостатності під час несення служби в зоні проведення АТО. Похований в [[Житомир]]і, на міському кладовищі «Дружба»<ref>[http://loda.gov.ua/news?id=26324 Львівщина втратила ще одного бійця АТО // Львівська ОДА, 7 березня 2017]<br/>[http://www.zhitomir.info/news_164168.html У Житомирі поховали десантника 79 бригади, який пройшов Майдан та АТО і помер від серцевого нападу // «Житомир.info», 9 березня 2017]</ref>.
|-
|3601
|{{46 ОБСпП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Миронов Михайло Павлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1974|7|28}}, [[Зарічне (Вовчанський район)]] [[Харківська область]]. Солдат, номер розрахунку розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувально-диверсійної роти [[46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна»|46 ОБСП «Донбас-Україна»]] [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54 ОМБр]]. 10 років доглядав за хворою лежачою матір'ю. На початку війни мав проросійські погляди, але коли наприкінці 2014 прийшла повістка, пішов служити. Згодом підписав контракт. Неодружений.|| {{дтс|2017|3|10}} || Дістав смертельне поранення близько 20:00, під час масованого ворожого артобстрілу передових позицій [[бої на Світлодарській дузі|на «Світлодарській дузі»]], поблизу с-ща [[Новолуганське]]. Помер о 21:00 під час медичної евакуації до шпиталю в [[Бахмут]]. Похований у с. Зарічне<ref>[https://ua.censor.net.ua/news/431617/10_bereznya_zagynuv_rozvidnyk_46go_obspp_donbas_ukrayina_myhayilo_myronov 10 березня загинув розвідник 46-го ОБСпП «Донбас Україна» Михайло Миронов]</ref>.
|-
|3602
|{{501 ОБМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Дзиза Віталій Олексійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1994|10|1}}, [[Трудове (Більмацький район)|Трудове]] [[Більмацький район]] [[Запорізька область]]. Мешкав у с. [[Смирнове]] Більмацького району. Старший матрос, старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти [[501-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|501 ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. Працював будівельником. 16.06.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась дружина та донька. || {{дтс|2017|3|10}} || Загинув під час обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|ВОП]] поблизу с. [[Гнутове]] на Маріупольському напрямку,&nbsp;— унаслідок прямого влучання в окоп снаряда 120-мм калібру дістав множинні уламкові поранення, помер за 10 хвилин на очах побратимів. Похований в с. Смирнове<ref>[http://smirnovska-gromada.gov.ua/news/08-54-24-14-03-2017/ Захищаючи Україну загинув наш односельчанин Дзиза Віталій Олексійович]</ref>.
|-
|3603
|{{24 ОШБ Айдар}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Голубєв Сергій Володимирович]]'''<br/>(Позивний «Голуб»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1979|1|24}}, [[Рівне]]. Сержант, головний сержант взводу, в.о. командира 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|24 ОШБ «Айдар»]] [[53-тя окрема механізована бригада (Україна)|53 ОМБр]]. Закінчив ВПУ (радіотехнік) та [[Шаг (комп'ютерна академія)|Комп'ютерну академію «Шаг»]] ([[веб-дизайн]]). Працював веб-дизайнером, розробляв рекламну продукцію. На фронті з літа 2014, 01.01.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей. || {{дтс|2017|3|11}} || Загинув у бою з [[Диверсійно-розвідувальна група|ДРГ]] противника поблизу с. [[Березове (Мар'їнський район)]]. Похований у Рівному<ref name="Айдар-11-03">[http://www.pravda.com.ua/news/2017/03/12/7137886/ АТО: двоє військових загинуло, одного поранено]<br/>[http://novynarnia.com/2017/03/12/golub-i-pikasso-u-subotu-vidbivayuchi-napad-vorozhoyi-drg-zaginuli-dvoye-biytsiv-batalyonu-aydar/ Голуб і Пікассо. У суботу, відбиваючи напад ворожої ДРГ, загинули двоє бійців батальйону «Айдар»]</ref>.
|-
|3604
|{{24 ОШБ Айдар}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Дзерин Антон Миколайович]]'''<br/>(Позивний «Пікассо»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1996|11|26}}, 20 років, [[Дрижина Гребля]] [[Кобеляцький район]] [[Полтавська область]]. Мешкав у с. [[Свічкареве]] Кобеляцького району. Старший солдат, навідник-оператор БМП, кулеметник 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|24 ОШБ «Айдар»]] [[53-тя окрема механізована бригада (Україна)|53 ОМБр]]. Захоплювався малюванням та вуличними тренуваннями ([[Street workout]]). Закінчив Професійний аграрний ліцей у Кобеляках (тракторист-машиніст). В батальйоні — з 2015, згодом підписав контракт. Залишилися мати і двоє братів.|| {{дтс|2017|3|11}} || Загинув у бою з [[Диверсійно-розвідувальна група|ДРГ]] противника поблизу с. [[Березове (Мар'їнський район)]]. Похований в с. Свічкареве<ref name="Айдар-11-03"/>.
|-
|3605
|{{54 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Подколзін Євген Юрійович''' ||{{дтс|1992|11|19}}, [[Липці]] [[Харківський район]] [[Харківська область]]. Молодший лейтенант, командир танкового підрозділу [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54-ї окремої механізованої бригади]], в/ч пп В2970. Останні місяці ніс службу за контрактом в зоні АТО. Залишились батьки, сестра. || {{дтс|2017|3|12}} || Загинув вночі у с. [[Парасковіївка (Бахмутський район)]] Донецької області від кульового поранення. У бліндажі молодший сержант, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, зробив постріл з автомату в бок свого командира, завдавши смертельного поранення голови. Похований 14 березня в рідному селі Липці<ref>[http://khrda.gov.ua/uk/news/view/id/4404 Вічна пам'ять герою!] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170315174517/http://khrda.gov.ua/uk/news/view/id/4404 |date=15 березень 2017 }}<br/>[https://ukr.lb.ua/society/2017/03/13/361021_bahmutskomu_rayoni_pyaniy.html У Бахмутському районі п'яний військовий ЗСУ застрелив свого товариша по службі // «Лівий берег», 13 березня 2017]<br/>[https://lb.ua/society/2019/01/14/417110_sud_prigovoril_10_godam_tankista.html Суд приговорил к 10 годам танкиста, застрелившего своего командира в зоне АТО // «Лівий берег», 14 січня 2019]</ref>.
|-
|3606
|{{10 ОГШБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Атакішиєв Сахіб Магеррам огли]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1967|5|8}}, [[Гянджа]] [[Азербайджанська РСР]]. З 1997 мешкав у м. [[Сватове]] [[Луганська область]]. Сержант, стрілець-помічник гранатометника гірсько-штурмового взводу [[108-й окремий гірсько-штурмовий батальйон (Україна)|108 ОГШБ]] [[10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|10 ОГШБр]]. Випускник Азербайджанського технологічного інституту (1989, «Інженер-механік апаратів харчової промисловості»). Строкова служба — танкові війська, [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|БРСР]]. У 2003—2009 — підприємець, мав магазин «Жасмін» у Сватові. 29.07.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та четверо дітей. || {{дтс|2017|3|13}} || Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста [[Авдіївка]] від кулі снайпера, що рикошетом влучила у шию. Похований у Сватові<ref>[http://svatovo.ws/news/rayadministration/13850_svativschina_provela_v_ostannyu_put_svogo_voyina-zemlyaka.html Сватівщина провела в останню путь свого воїна-земляка]</ref>.
|-
|3607
|{{24 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Князев Володимир Михайлович'''<br/>(Позивний «Кіпіш») ||{{дтс|1998|7|21}}, 18 років, [[Бортники (Жидачівський район)]] [[Львівська область]]. Військовослужбовець [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]]. Виріс у багатодітній родині, мама працює у лікарні, батько&nbsp;— на будівництві, виховували п'ятьох дітей. Свого часу Володимир хотів стати священником, прислужував у церкві. Потім думав стати поліцейським. По закінченні 9 класу вступив у Новороздільський професійний ліцей №&nbsp;5 за фахом бармена. Він обрав захист Батьківщини, мріяв стати військовим, навчатись у львівській Академії Сухопутних військ. Одразу ж по досягненні 18 років пішов боронити рідну Україну, попри вмовляння матері підписав контракт, у війську&nbsp;— з 30 серпня 2016 року. На Яворівському полігоні пройшов підготовку на гранатометника. На фронті був у складі екіпажу [[БМП-2]]. Залишилися батьки, троє братів і сестра.|| {{дтс|2017|3|13}} || Загинув від поранення у голову під час виконання завдань військової служби в [[Луганська область|Луганській області]]. Похований в Бортниках з усіма військовими почестями, у почесній варті були 40 курсантів Академії Сухопутних військ, які прибули зі Львова<ref>[https://vk.com/atomemorybook?w=wall-92444684_15670 Погані новини знову з'явилися в мережі // Книга пам'яті загиблих в АТО. 14.03.2017, 22:37]<br/>[http://zhydachivrda.org.ua/?page=news&nid=15972 Герой був 18-річним юнаком: уродженець Жидачівщини Володимир Князев загинув 13 березня на Луганщині // Жидачівська РДА, 15 березня 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170316024610/http://zhydachivrda.org.ua/?page=news&nid=15972 |date=16 березня 2017 }}<br/>[http://zhydachivrda.org.ua/?page=news&nid=15990 На Жидачівщині&nbsp;— Дні жалоби за загиблим в зоні АТО Володимиром Князевим // Жидачівська РДА, 16 березня 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170317144434/http://zhydachivrda.org.ua/?page=news&nid=15990 |date=17 березня 2017 }}<br/>[http://wz.lviv.ua/ukraine/195204-mama-odnu-zaiavu-do-viiskkomatu-porvala-vin-potaiky-druhu-napysav «Мама одну заяву до військкомату порвала. Він потайки другу написав…» // «Високий замок», 16 березня 2017]<br/>[http://dyvys.info/2017/03/16/na-lvivshhyni-navkolishkah-zustrichaly-zagyblogo-18-richnogo-bijtsya-volodymyra-knyazeva-foto/ На Львівщині навколішках зустрічали загиблого 18-річного бійця Володимира Князева // «Дивись.info», 16 березня 2017]<br/>[https://tsn.ua/video/video-novini/na-lvivschini-sotni-lyudey-priyshli-poproschatis-z-18-richnim-biycem-volodimirom-knyazevim.html На Львівщині сотні людей прийшли попрощатись з 18-річним бійцем Володимиром Князевим // ТСН, 17 березня 2017]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=1ZZ0i9y2Ing Невимовний біль втрати]<br/>[http://zik.ua/news/2017/03/17/na_lvivshchyni_provely_v_ostannyu_put_biytsya_ato_volodymyra_knyazeva_1062849 На Львівщині поховали 18-річного бійця АТО Володимира Князева // ЗІК, 17 березня 2017]</ref>.
|-
|3608
|{{93 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Стаценко Геннадій Анатолійович''' ||{{дтс|1969||}}, [[Городня]] [[Чернігівська область]]. Молодший сержант, мінометник [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]], в/ч пп В2830. Мобілізований в серпні 2014 року, після понад року служби повернувся додому, а з червня 2016 проходив службу за контрактом на Луганщині. Залишилися дружина та двоє дорослих дітей, дочка і син.|| {{дтс|2017|3|15}} || Помер від хвороби під час несення військової служби в [[Лисичанськ]]у (Луганська область). Поховання 18 березня в Городні<ref>[http://oda.cg.gov.ua/index.php?id=235699&tp=0 Пішов з життя ще один захисник України з Чернігівщини // Чернігівська ОДА, 16 березня 2017]<br/>[https://cheline.com.ua/news/society/podrobitsi-smerti-siverskogo-bijtsya-v-ato-64395 Подробиці смерті сіверського бійця в АТО // «Чeline», 16 березня 2017]<br/>[http://chodtrk.com.ua/?p=46823 Загинув молодший сержант Геннадій Стаценко // ЧОДТРК, 16 березня 2017]</ref>.
|-
|3609
|{{14 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Яворський Микола Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1982|12|9}}, [[Поворськ]] [[Ковельський район]] [[Волинська область]]. Солдат, головний сержант&nbsp;— командир міномету мінометної батареї [[14-та окрема механізована бригада (Україна)|14 ОМБр]]. Працював у луцькому [[СІЗО]], у дитячій виправній колонії м. [[Ковель]], служив у комендатурі авіаційного полігону в Поворську, в/ч А1547. У січні 2016 підписав контракт в 14 ОМБр. Залишились дружина та двоє синів.|| {{дтс|2017|3|16}} || Загинув о 20:25 під час виконання бойових задач поблизу с. [[Лобачеве (Новоайдарський район)]] в результаті вибуху міномета [[М120-15 «Молот»]] і детонації боєкомплекту. Двоє військовослужбовців загинули, 7 дістали поранення. Похований в Поворську<ref name="14омбр-16-03">[https://www.volynnews.com/news/extreme/u-zoni-ato-zahynuv-boyets-z-kovelskoho-rayonu/ У зоні АТО загинув боєць з Ковельського району]<br/>[http://korabelov.info/2017/05/41488  Чому солдати ЗСУ гинуть від власної зброї?]</ref>.
|-
|3610
|{{14 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Грабарчук Микола Олегович]]'''<br/>(«Кока»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1996|8|7}}, 20 років, [[Печеське]] [[Красилівський район]] [[Хмельницька область]]. Солдат, номер розрахунку мінометної батареї [[14-та окрема механізована бригада (Україна)|14 ОМБр]]. Закінчив Хмельницьке Хмельницьке ВПТУ №&nbsp;4 (2015, «муляр-штукатур»). Працював з батьками у селі на будівельних роботах. У вересні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки, сестра.|| {{дтс|2017|3|16}} || Загинув о 20:25 під час виконання бойових задач поблизу с. [[Лобачеве (Новоайдарський район)]] в результаті вибуху міномета [[М120-15 «Молот»]] і детонації боєкомплекту. Похований в с. Печеське<ref name="14омбр-16-03"/>.
|-
|3611
|{{95 ОАеМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Денега Вадим Васильович'''|| {{дтс|1974|7|14}}, [[Івано-Франківськ]]. Кулеметник [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95-ї окремої десантно-штурмової бригади]]. Служив за контрактом в [[114-та бригада тактичної авіації (Україна)|114-ій бригаді тактичної авіації]], півроку тому був відряджений до 95-ї бригади. Воював під Горлівкою, Авдіївкою. Півтора року тому у ДТП на Коломийщині загинула 16-річна донька Вадима.||{{дтс|2017|3|16}} || Загинув (помер) під час виконання обов'язків військової служби, місце й обставини не уточнено. Похований на міському кладовищі Івано-Франківська у Чукалівці<ref>[http://www.galka.if.ua/u-zoni-ato-zaginuv-kulemetnik-z-ivano-frankivska-ato/ 16 березня в зоні АТО загинув кулементник 95-ї бригади Вадим Денега // «Галка», 21 березня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1245727852176006&set=p.1245727852176006 Дорогий Вадим, ти вічно залишишся у наших серцях!]</ref>.<br/>За інформацією видання «Таймер», 16 березня у [[Слов'янськ]]у (Донецька область) в санаторії «Ювілейний», де розташована 95-та ОДШБр, у кімнаті зберігання зброї, був знайдений застрелиним боєць 2-го батальйону. За версією поліції військовослужбовець покінчив життя самогубством.<ref>[http://timer-odessa.net/news/v_slavyanske_zastrelilsya_desantnik_95_y_brigadi_457.html У Слов'янську застрелився десантник 95-ї бригади // «Таймер», 28 березня 2017]</ref>
|-
|3612
|{{93 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Кушнір Дмитро Анатолійович]]'''<br/>(Позивний «Лис»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1970|5|18}}, [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Солдат, старший навідник гранатометного взводу [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93 ОМБр]]. У 2015—2016 служив за мобілізацією, в січні 2017 підписав контракт. Залишились дружина та донька.|| {{дтс|2017|3|17}} || Загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою» поблизу с. [[Кримське (Новоайдарський район)]], під час перевірки території вздовж берега р. [[Сіверський Донець]]. Похований на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському цвинтарі]] м. Дніпро<ref>[http://24tv.ua/buv_spovneniy_bazhannya_boroniti_ukrayinu_vid_zagarbnikiv__yak_na_donbasi_zaginuv_zahisnik_krayini_n795113 Був сповнений бажання боронити Україну від загарбників,&nbsp;— як на Донбасі загинув захисник країни]</ref>.
|-
|3613
|{{501 ОБМП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Галайчук Леонід Леонідович]]'''<br/>(Позивний «Угрюмий»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1991|9|18}}, [[Обжиле]] [[Балтська міська громада]] [[Одеська область]]. Сержант, командир відділення гранатометного взводу 2-ї десантно-штурмової роти [[501-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|501ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. Працював на будівництві, у 2010—2011 пройшов строкову службу в зенітно-ракетних військах. 2014—2015 служив у прикордонних військах [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] за мобілізацією. Навесні 2015 підписав контракт у морській піхоті. Залишились батьки і сестра.|| {{дтс|2017|3|17}} || Загинув від осколкового поранення у голову внаслідок розриву міни, під час обстрілу спостережного посту біля с. [[Водяне (Волноваський район)]] у Приазов'ї. Похований в с. Обжиле<ref name="36мп-17-03">[http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/109803 Морпіхи Леонід Галайчук і Олексій Кондратюк загинули від міни під Волновахою]</ref>.
|-
|3614
|{{501 ОБМП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Кондратюк Олексій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1995|7|5}}, [[Пісків]] [[Костопільський район]] [[Рівненська область]]. Мешкав у м. [[Костопіль]]. Матрос, навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2-ї десантно-штурмової роти [[501-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|501ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. 2012 закінчив [[Сарненський професійний аграрний ліцей]]. Працював слюсарем-сантехніком. У травні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися дружина і син. || {{дтс|2017|3|17}} || Загинув від осколкового поранення внаслідок розриву міни, під час обстрілу спостережного посту біля с. [[Водяне (Волноваський район)]] у Приазов'ї. Похований в Костополі<ref name="36мп-17-03"/>.
|-
|3615
|{{92 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Ілюшко Ігор Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1989|2|10}}, [[Чорноземне (Якимівський район)]] [[Запорізька область]]. Старший солдат, головний сержант&nbsp;— командир гармати [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. 2007 закінчив Мелітопольський профліцей залізничного транспорту. Працював в локомотивному депо [[Нижньодніпровськ-Вузол]] помічником машиніста, бригадиром бригади слюсарів. 29.03.2016 призваний на військову службу за контрактом. Залишилися громадянська дружина і двоє синів. || {{дтс|2017|3|17}} || Загинув внаслідок обстрілу поблизу міста [[Мар'їнка]]. Похований в с. Чорноземне<ref>{{Cite web |url=http://www.hromadske-zp.tv/vnaslidok-obstriliv-pid-mar-nkoyu-zaginuv-vijskovij-iz-zaporizko-oblasti/ |title=Внаслідок обстрілів під Мар'їнкою загинув військовий із Запорізької області |accessdate=16 вересень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180916094950/http://www.hromadske-zp.tv/vnaslidok-obstriliv-pid-mar-nkoyu-zaginuv-vijskovij-iz-zaporizko-oblasti/ |archivedate=16 вересень 2018 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|3616
|{{54 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Костін Андрій Андрійович''' ||{{дтс|1997|8|12}}, 19 років, [[Костянтинівка]] [[Донецька область]]. Солдат [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54-ї окремої механізованої бригади]], в/ч пп В2970. Закінчив Костянтинівський професійний ліцей. Займався боксом, грав на гітарі. В березні 2016 року 18-річний юнак став на захист рідної Донеччини, підписавши контракт на військову службу. Єдина дитина у батьків. || {{дтс|2017|3|18}} || Загинув в с. [[Відродження (Бахмутський район)]] Донецької області, від кульових поранень у голову та легені, що несумісні з життям. Похований у Костянтинівці<ref>[http://konstlib.net/node/13411 Згадуємо, пам'ятаємо, не забуваємо… Андрій Костін // Костянтинівська центральна міська публічна бібліотека, 22 березня 2017]<br/>[http://zi.dn.ua/news/konstantinovka-prostitsya-s-eshche-odnim-pogibshim-voinom-ato_20544/ Костянтинівка попрощається із ще одним загиблим воїном АТО // «Знам'я індустрії», 21 березня 2017]{{ref-ru}}<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1817315808520424&id=100007260675458 Сьогодні з друзями патріотами м. Костянтинівки провели в останню путь…]<br/>[http://www.konstantinovka.com.ua/news/2017/03/na_viyni_z_rosiieyu_zaginuv_shche_odin_kostyantinivec На війні з Росією загинув ще один костянтинівець // «Провінція», 22 березня 2017]</ref>.
|-
|3617
|{{36 ОБрМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Чернецький В'ячеслав Йосипович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1994|6|16}}, [[Мурафа (Шаргородський район)]] [[Вінницька область]]. Матрос, навідник 1-ї десантно-штурмової роти [[503-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|503 ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. 2013 закінчив Вище художнє профтехучилище №&nbsp;5 м. Вінниця. З 2013 перебував на військовій службі за контрактом, з 14.04.2016 у морській піхоті. Залишились батьки.|| {{дтс|2017|3|20}} || Вранці поблизу с. [[Водяне (Волноваський район)|Водяне]] у Приазов'ї українські захисники відбили напад [[Диверсійно-розвідувальна група|ДРГ]] і в ході контратаки зайняли позицію противника біля окупованого с. [[Пікузи]], але через масований обстріл з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ [[БМ-21 «Град»]] не змогли закріпитись і відійшли. Під час боїв загинули два українських морпіха, 5 поранені. Тіла загиблих вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня. Похований в с. Мурафа<ref name="36обрмп-20-03">[https://ua.censor.net.ua/video_news/432957/dvoye_nashyh_zagynulo_my_pomstymosya_i_vyyidemo_na_kordon_zi_rasha_federeyishn_u_boyiovykiv_5_dvohsotyh "Двоє наших загинуло. Ми помстимося і вийдемо на кордон зі раша федерейшн. У бойовиків 5 "двохсотих" і 10 — "трьохсотих", — морпіхи про бій біля Водяного]<br/>[https://www.unian.ua/war/1846876-nazvani-imena-zagiblih-pid-mariupolem-morpihiv-foto-video.html Названі імена загиблих під Маріуполем морпіхів]</ref>.
|-
|3618
|{{36 ОБрМП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Полєвий Дмитро Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1980|2|2}}, [[Дніпро (місто)|Дніпро]] ([[Тополя (Дніпро)|жилмасив «Тополя-2»]]). Старший матрос, старший стрілець 1-ї десантно-штурмової роти [[503-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|503 ОБМП]] [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]]. Займався боді-білдінгом, боксом, дзюдо. Закінчив ПТУ №20 (газоелектрозварювальник), Дніпропетровський Технікумі економіки та бізнесу (2005, заочно, товарознавець-комерсант). 16.06.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась донька.|| {{дтс|2017|3|20}} || Вранці поблизу с. [[Водяне (Волноваський район)|Водяне]] у Приазов'ї українські захисники відбили напад [[Диверсійно-розвідувальна група|ДРГ]] і в ході контратаки зайняли позицію противника біля окупованого с. [[Пікузи]], але через масований обстріл з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ [[БМ-21 «Град»]] не змогли закріпитись і відійшли. Під час боїв загинули два українських морпіха, 5 поранені. Тіла загиблих вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня. Похований на Краснопільському кладовищі Дніпра<ref name="36обрмп-20-03"/>.
|-
|3619
|{{30 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Бондар Руслан Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1978|6|27}}, [[Крижопіль]] [[Вінницька область]]. Прапорщик, механік-водій ([[БМП-2]]) 2-го механізованого батальйону [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30 ОМБр]]. 1997 закінчив Заболотненське ВПТУ №&nbsp;31 за фахом «повар-кондитер». З 1997 на військовій службі, 1999 закінчив школу прапорщиків в «Десні», служив у [[15-та бригада транспортної авіації (Україна)|15 БрТА]], технік лабораторії центру обробки інформації. У вересні 2016 відряджений до 30 ОМБр в зону бойових дій. Залишилися мати і брат. || {{дтс|2017|3|20}} || Загинув о 14:27 від кулі снайпера поблизу смт [[Новотроїцьке (Волноваський район)]]. Похований у Крижополі<ref>{{Cite web |url=http://rda.krz.gov.ua/novini/krizhopilschina-proschalasya-iz-zagiblim-v-ato-zemlyakom-ruslanom-bondarem/ |title=Крижопільщина прощалася із загиблим у зоні АТО земляком — Русланом Бондарем |accessdate=16 вересень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180916130241/http://rda.krz.gov.ua/novini/krizhopilschina-proschalasya-iz-zagiblim-v-ato-zemlyakom-ruslanom-bondarem/ |archivedate=16 вересень 2018 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|3620
|{{92 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Новосільський Ярослав Вікторович''' || {{дтс|1992|8|4}}, [[Скотареве]] [[Шполянський район]] [[Черкаська область]]. Військовослужбовець [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. Служив в районі м. Мар'їнка. Залишились батьки.|| {{дтс|2017|3|20}} || Помер від [[менінгіт]]у в Харківському військовому госпіталі. Похований в рідному селі<ref>[http://dzvin.news/24-richnyj-cherkaschanyn-pomer-v-ato/ 24-річний черкащанин помер в АТО // «Дзвін», 22 березня 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170323053410/http://dzvin.news/24-richnyj-cherkaschanyn-pomer-v-ato/ |date=23 березень 2017 }}<br/>[http://procherk.info/news/7-cherkassy/51320-24-richnij-cherkaschanin-pomer-v-ato-geroja-zustrichatimut-unochi-v-seli 24-річний черкащанин помер в АТО. Героя зустрічатимуть уночі в селі // «ПроЧерк», 22 березня 2017]<br/>[http://shpola.gov.ua/golovna/1-novini-rajderadministratsiyi/7141-spivchuttja.html Співчуття // Шполянська РДА, 23 березня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/lili.usyk.1/posts/1918775111735140 Сьогодні о 12:00 в селі Скотарево відбудеться прощання з героєм, учасником АТО, Ярославом Новосільським]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1897578730487961&id=100007075567787 У селі Скотареве провели в останню путь учасника АТО Новосільського Ярослава Вікторовича]<br/>[http://shpolavisti.com.ua/suspilstvo/6214-memorialnu-doshku-vstanovyly-za-koshty-zhyteliv Меморіальну дошку встановили за кошти жителів. Травень 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171007182106/http://shpolavisti.com.ua/suspilstvo/6214-memorialnu-doshku-vstanovyly-za-koshty-zhyteliv |date=7 жовтень 2017 }}<br/>[http://shpola-otg.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dfd1-93.jpg  фото]</ref>.
|-
|3621
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Томашук Олег Володимирович''' || {{дтс|1994|8|5}},  [[Біла Церква]] [[Київська область]]. Військовослужбовець [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. З 2008 по 2009 навчався у Київському військовому ліцеї, з 2012 по 2014 — в коледжі [[Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова|НПУ ім. Драгоманова]]. Працював кальянником, вантажником на «Новій пошті». В зоні АТО ніс службу в районі [[Авдіївка|Авдіївки]]. Залишились батьки і брат.|| {{дтс|2017|3|20}} || За повідомленнями в соцмережах, трагічно загинув 20 березня в зоні АТО, обставини не уточнено. Похований 24 березня у Білій Церкві<ref>[https://www.facebook.com/groups/btsvg/permalink/1242128795901852/ Загинув наш земляк, боєць 72 ОМБР  // Facebook Білоцерківська волонтерська група, 23 березня 2017]<br/>[https://www.work.ua/resumes/1614900/ Томашук Олег Володимирович (резюме)]<br/>[https://new.bc-rada.gov.ua/miska_rada/hromadianske_suspilstvo/4_zasoby_masovoi_informatsii/hromadska_dumka/25_26_13518_13519___31_bereznia_2017_r____prohrama_telebachennia/16405.pdf Якби не війна... // Газета «Громадська думка», № 25-26 за 31 березня 2017, с. 1]</ref>.
|-
|3622
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Шматко Дмитро Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1994|9|22}}, [[Токівське]] [[Апостолівський район]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, механік-водій [[184-й навчальний центр (Україна)|184 НЦ НАСВ]]. Відряджений в зону АТО до [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]], стрілець-помічник гранатометника. Залишився батько. Після смерті Дмитра народився син. || {{дтс|2017|3|22}} || Загинув внаслідок обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|ВОП]] поблизу м. [[Авдіївка]]. Похований у с. Токівське<ref>[http://memorybook.org.ua/28/shmatkodmytr.htm Шматко Дмитро Ігорович]</ref>.
|-
|3623
|[[Файл:ЕПвК_Схід_(2016).png|110пкс|]]|| {{flagicon|Україна}} '''Подрєзов Роман Миколайович''' || {{дтс|1977|11|7}}, [[Слов'янськ]] [[Донецька область]]. Прапорщик, технік радіолокаційної системи посадки літаків вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення 85-ї повітряної комендатури [[Повітряне командування «Схід»|Повітряного командування «Схід»]]. Служив на аеродромі Краматорська. || {{дтс|2017|3|22}} || Передчасно помер під час несення служби у [[Краматорськ]]у. Похований на кладовищі «Смольне» м. Слов'янськ<ref>[http://slavrada.gov.ua/?view=news&newsID=13781 Передчасно пішов з життя наш земляк, військовослужбовець Збройних сил України Подрєзов Роман Миколайович // Слов'янська міська рада, 23 березня 2017]<br/>[http://avdvca.gov.ua/news/1345-pro-vshanuvannia-heroiv-ukrainy-15.html Про вшанування Героїв України // ВЦА м. Авдіївка, 26 вересня 2017]</ref>.
|-
|3624
|{{17 ОТБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Маленко Олександр Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1984|3|16}}, [[Кривий Ріг]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону «Хижак» [[17-та окрема танкова бригада (Україна)|17 ОТБр]]. Закінчив Криворізьке ПТУ №29 за фахом зварювальника. Працював на [[Центральний гірничо-збагачувальний комбінат|ЦГЗК]], по тому — в охороні КП «Швидкісний трамвай». Вступив на військову службу за контрактом. Залишилася мати. || {{дтс|2017|3|24}} || Загинув від осколкових поранень в результаті мінометного обстрілу поблизу с. [[Новозванівка]] — с. [[Троїцьке (Попаснянський район)]]. Похований у Кривому Розі<ref>[https://1kr.ua/news-31897.html У зоні АТО загинув криворіжець Олександр Маленко]</ref>.
|-
|3625
|{{24 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Павлів Володимир Віталійович]]'''<br/>(Позивний «Огоньок»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1974|12|6}}, [[Львів]]. Сержант, гранатометник-кулеметник, командир відділення розвідувального взводу механізованого батальйону [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Строкова служба — [[Національна гвардія України|НГУ]], 1993—1994. Понад 10 років жив у Західній Європі. 2015—2016 воював у складі [[34-й окремий мотопіхотний батальйон|34 ОМПБ]], з грудня 2016 — на військовій службі за контрактом в 24 ОМБр. Залишилися батьки, брат, сестра. || {{дтс|2017|3|24}} || Загинув близько 17:00 від осколкового поранення голови внаслідок обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|ВОП]] поблизу с. [[Новоолександрівка (Попаснянський район)]]. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]]<ref>[http://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/238292-u-vivtorok-u-lvovi-pokhovaiut-heroia-iakyi-zahynuv-v-zoni-ato У вівторок у Львові поховають Героя, який загинув в зоні АТО]</ref>.
|-
|3626
|{{93 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''Селін Іван Васильович''' <br/>(Позивний «Кок»)|| {{дтс|1987|1|5}}, [[Підгородне]] [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)]]. Командир бойової машини 3-го механізованого батальйону [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]]. Закінчив Дніпровське ПТУ № 2, де здобув фах «машиніст тепловоза». З 2006 по 2012 працював на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі групи «[[Interpipe|Інтерпайп]]» машиністом електромостового крану. Потім — робота кранівника на металобазі «АВметалург», трохи працював і на кондитерській фабриці. В листопаді 2015 підписав контракт на військову службу. Отримав військову спеціальність «механік-стрілець». Влітку 2016-го став командиром БТР. Воював на Донеччині у Зайцевому, на Луганщині в Кримському. Залишилися мати і дружина з її маленькою донькою.|| {{дтс|2017|3|24}} || Загинув в зоні АТО, місце й обставини не уточнено. Похований у м. Підгородне<ref>[https://www.facebook.com/groups/1643062192685720/permalink/1851551921836745/ 24.03.2017 в зоні АТО загинув житель м. Підгородне Селін Іван Васильович]<br/>[https://www.facebook.com/zemlya.and.volya/posts/1319984304748995 Сьогодні холодний дощ зі снігом оплакували Героя України – Івана Селіна]<br/>[http://www.dnpidgormr.dp.gov.ua/sil_rada_2016/dnipropetrovskij/pidgorodnjanska_mr.nsf/document.xsp?id=DCCA5F8880C93201C22580F1003F8960 27 березня 2017 р. провели в останню путь нашого земляка Селіна Івана Васильовича // Підгородненська міська рада, 28 березня 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170329234452/http://www.dnpidgormr.dp.gov.ua/sil_rada_2016/dnipropetrovskij/pidgorodnjanska_mr.nsf/document.xsp?id=DCCA5F8880C93201C22580F1003F8960 |date=29 березень 2017 }}<br/>[https://www.facebook.com/larisa.kylbaba/posts/1308060922610436  Іван Васильович Селін (5.01.1987 - 24.03.2017)]</ref>.
|-
|3627
|{{25 ОМПБ Київська Русь}}|| {{flagicon|Україна}} '''Білоцерковець Микола Анатолійович'''<br/>(Позивний «Тихий») || {{дтс|1991|2|17}}, [[Харків]]. Військовослужбовець [[25-й окремий мотопіхотний батальйон «Київська Русь»|25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь»]] [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54-ї ОМПБр]]. Залишилися мати і молодший брат.|| {{дтс|2017|3|26}} || В ніч на 22 березня до м. [[Дніпро (місто)|Дніпра]] гелікоптером доправили чотирьох військових, які постраждали внаслідок пожежі у будинку в с. [[Троїцьке (Попаснянський район)]] Луганської області. За словами лікарів, за характером уражень бійці постраждали від вибуху у закритому приміщенні, після якого зайнялася пожежа. Микола був у найтяжчому стані, — 70% опіків тіла, тяжкі опіки органів дихання. Перебував в реанімації, підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Помер 26 березня о 6:30 в опіковому відділенні 2-ї міської лікарні Дніпра. Похований на Алеї Слави 18-го кладовища Харкова<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/3829935-u-troitskomu-pid-chas-pozhezhi-postrazhdaly-chetvero-viiskovykh У Троїцькому під час пожежі постраждали четверо військових // «Корреспондент», 22 березня 2017]<br/>[http://dnipro.depo.ua/ukr/dnipro/do-dnipra-dopravili-biyciv-ato-z-opikami-20170323541806 До Дніпра доправили бійців АТО з опіками // «Depo.Дніпро», 23 березня 2017]<br/>[http://www.5.ua/regiony/u-noho-obhorilo-70-tila-ukrainskykh-voiniv-z-opikamy-dostavyly-do-dnipra-141440.html "Обгоріло 70% тіла": українських воїнів з опіками доставили до Дніпра // «5 канал», 23 березня 2017]<br/>[http://dnipro.depo.ua/ukr/dnipro/u-dnipri-obpechenim-biycyam-ato-peresadili-shkiru-20170324542651 У Дніпрі обпеченим бійцям АТО пересадили шкіру // «Depo.Дніпро», 24 березня 2017]<br/>[http://24tv.ua/u_likarni_pomer_vid_vazhkih_travm_boyets_n798219 У лікарні помер від важких травм боєць ЗСУ // «24 канал», 26 березня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1207353652705633&id=596157110491960 Знову втрати, знову смерть!]<br/>[https://www.facebook.com/irinaglasslps/posts/1405937629469093 Сегодня в 6.30 остановилось сердечко Белоцерковец Николая Анатольевича]{{ref-ru}}<br/>[https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/harkove-poproshchalis-26-letnim-boytsom-ato-1490778070.html "Прости нас, синку": У Харкові попрощалися з 26-річним бійцем АТО //  «РБК-Україна», 29 березня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/sergyermakov/media_set?set=a.409511236082358.100010704546781&type=3 Похороны бойца 25 ОМПБ Николая Белцерковца (фото)]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|3628
| {{18 ОБрАА ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Волошин Євгеній Петрович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1978|9|18}}, [[Горішні Плавні]] [[Полтавська область]]. Підполковник, командир екіпажу гелікоптера [[Мі-2]], заступник командира вертолітної ескадрильї [[18-та окрема бригада армійської авіації (Україна)|18 ОБрАА]]. 1999 закінчив [[Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба|ХНУПС]]. Миротворець (Африка). Виконував завдання в зоні АТО. Залишилися дружина і син.|| {{дтс|2017|3|26}} || Загинув в результаті [[авіаційна катастрофа|авіакатастрофи]] військового гелікоптеру [[Мі-2]], яка сталася біля с. [[Малинівка (Слов'янський район)]], в 13 км від аеродрому м. [[Краматорськ]]а, внаслідок зіткнення з [[Лінія електропередачі|ЛЕП]]. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований у Горішніх Плавнях<ref name="Мі-2">[http://www.mil.gov.ua/news/2017/03/27/minoboroni-ukraini-publikue-imena-zagiblih-vnaslidok-aviakatastrofi-gelikoptera-nepodalik-kramatorska-26-bereznya-2017-r/ Міноборони України публікує імена загиблих внаслідок авіакатастрофи гелікоптера неподалік Краматорська 26 березня 2017]</ref>.
|-
|3629
| {{18 ОБрАА ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Мовчан Дмитро Васильович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1978|2|12}}, [[Рокитне (Кременчуцький район)]] [[Полтавська область]]. Мешкав у м. [[Кременчук]]. Капітан, другий пілот гелікоптеру [[Мі-2]], льотчик-штурман вертолітної ескадрильї [[18-та окрема бригада армійської авіації (Україна)|18 ОБрАА]]. 1999 закінчив [[Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету|Кременчуцький льотний коледж НАУ]]. З 2012 служив за контрактом штурманом [[16-та окрема бригада армійської авіації (Україна)|16 ОБрАА]]. Від початку бойових дій виконував завдання в зоні АТО, на вертольоті [[Мі-24]]. 2015 перевівся до 18-ї бригади. Залишились батьки, брат.|| {{дтс|2017|3|26}} || Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру [[Мі-2]], яка сталася біля с. [[Малинівка (Слов'янський район)]], в 13 км від аеродрому м. [[Краматорськ]]а, внаслідок зіткнення з [[Лінія електропередачі|ЛЕП]]. Похований в с. Рокитне<ref name="Мі-2"/>.
|-
|3630
| {{18 ОБрАА ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Кандул Роман Григорович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1983|7|9}}, [[Семенівка (смт)|Семенівка]] [[Полтавська область]]. Старший лейтенант, бортавіатехнік екіпажу гелікоптера [[Мі-2]] вертолітної ескадрильї [[18-та окрема бригада армійської авіації (Україна)|18 ОБрАА]]. 2005 закінчив [[Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба|ХНУПС]]. З 2009 служив у [[831-ша бригада тактичної авіації (Україна)|831 БрТА]]. 2015 перевівся до 18-ї бригади. Захоплювався [[Моделізм|масштабним моделюванням]], був консультантом проекту Aviation Fans' Shop (сувенірна продукція на авіаційну тематику). Залишились дружина та двоє дітей.|| {{дтс|2017|3|26}} || Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру [[Мі-2]], яка сталася біля с. [[Малинівка (Слов'янський район)]], в 13 км від аеродрому м. [[Краматорськ]]а, внаслідок зіткнення з [[Лінія електропередачі|ЛЕП]]. Похований в смт Семенівка<ref name="Мі-2"/>.
|-
|3631
|[[Файл:ОЗБР_ЗСУ.png|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''[[Мельник Валерій Іванович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1966|6|23}}, 50 років, [[Радомишль]] [[Житомирська область]]. Полковник, начальник управління організаційно-планового та експлуатації — заступник начальника Центрального автомобільного управління [[Озброєння Збройних сил України]]. Закінчив з відзнакою [[Київське вище танкове інженерне училище|КВТІУ]] (1988) та [[Національний університет оборони України імені Івана Черняховського|НАОУ]] (2003). Служив в [[Група радянських військ у Німеччині|Групі радянських військ у Німеччині]]. Після розпаду [[СРСР]] продовжив службу в Україні: начальник автослужби Центру забезпечення Міноборони, заступник командира полку з озброєння, начальник відділу ГУ оперативного забезпечення ЗСУ, начальник управління ОПЄ. Має близько 20 нагород і відзнак. Виконував обов'язки начальника Озброєння штабу АТО.|| {{дтс|2017|3|26}} || Загинув в результаті [[авіаційна катастрофа|авіакатастрофи]] військового гелікоптеру [[Мі-2]], яка сталася біля с. [[Малинівка (Слов'янський район)]], в 13 км від аеродрому м. [[Краматорськ]]а, внаслідок зіткнення з [[Лінія електропередачі|ЛЕП]]. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований в Радомишлі<ref name="Мі-2"/>.
|-
|3632
|[[Файл:ОЗБР_ЗСУ.png|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''[[Калитич Віктор Михайлович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1963|6|27}}, 53 роки, [[Чоп]] [[Закарпатська область]]. Мешкав у м. [[Львів]]. Полковник, начальник відділу ремонту ракетно-артилерійського озброєння (РАО) управління експлуатації, ремонту та технічної підготовки Центрального ракетно-артилерійського управління [[Озброєння Збройних сил України]]. Служба: 1985—1992 — [[Група радянських військ у Німеччині]], [[Далекосхідний військовий округ|Далекосхідний ВО]] ([[Хабаровськ]]); 1995—2005 — [[Оперативне командування «Захід»|ОК «Захід»]] (Україна), начальник відділу забезпечення служби РАО. З 2005 — військовий пенсіонер. З 2008 — старший науковий співробітник Наукового центру [[Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|НАСВ]]. З січні 2015 служив на [[Міжнародний центр миротворчості та безпеки|Яворівському полігоні]], потім в Озброєнні. Залишилися дружина, донька, онук.|| {{дтс|2017|3|26}} || Загинув в результаті [[авіаційна катастрофа|авіакатастрофи]] військового гелікоптеру [[Мі-2]], яка сталася біля с. [[Малинівка (Слов'янський район)]], в 13 км від аеродрому м. [[Краматорськ]]а, внаслідок зіткнення з [[Лінія електропередачі|ЛЕП]]. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]]<ref name="Мі-2"/>.
|-
|3633
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Козарук Петро Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1977|5|24}}, [[Турка (село)|Турка]] [[Коломийський район]] [[Івано-Франківська область]]. Мешкав у с. [[Райгородок (Бердичівський район)]] [[Житомирська область]]. Старший сержант, командир гарматного розрахунку — командир відділення [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Працював на сезонних роботах по Україні. З 24.04.2015 по 04.07.2016 служив за мобілізацією в зенітному дивізіоні [[57-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|57 ОМПБр]], в районі [[Горлівка|Горлівки]]. 01.12.2018 підписав контракт. Дружина — санінструктор 72 ОМБр. Залишилось двоє дітей від першого шлюбу.|| {{дтс|2017|3|26}}|| Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|опорного пункту]] у промисловій зоні міста [[Авдіївка]]. Розрахунок [[ЗУ-23|ЗУ-23-2]] на автомобілі [[ГАЗ-66]] виїхав на бойове завдання&nbsp;— збити ворожий [[Безпілотний літальний апарат|безпілотник]], але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120&nbsp;мм влучила у бліндаж. Похований в с. Райгородок<ref name="72омбр-26-03">[https://novynarnia.com/2017/03/27/stali-vidomi-imena-biytsiv-72-ombr-yaki-zaginuli-pid-avdiyivkoyu-26-bereznya/ Стали відомі імена трьох бійців 72 омбр, які загинули під Авдіївкою 26 березня]</ref>.
|-
|3634
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Тимченко Олексій Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1994|8|25}}, [[Стеблів]] [[Корсунь-Шевченківський район]] [[Черкаська область]]. Солдат, стрілець-навідник [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Закінчив [[Корсунь-Шевченківський професійний ліцей]] за фахом «автослюсар, водій». Працював на пилорамі та цегляному заводі. У війську — з серпня 2016, пройшов підготовку в [[169-й навчальний центр «Десна»|169 НЦ «Десна»]] і підписав контракт на 3 роки. Залишились батьки, сестри.|| {{дтс|2017|3|26}}|| Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|опорного пункту]] у промисловій зоні міста [[Авдіївка]]. Розрахунок [[ЗУ-23|ЗУ-23-2]] на автомобілі [[ГАЗ-66]] виїхав на бойове завдання&nbsp;— збити ворожий [[Безпілотний літальний апарат|безпілотник]], але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120&nbsp;мм влучила у бліндаж. Похований в смт Стеблів<ref name="72омбр-26-03"/>.
|-
|3635
|{{72 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Мосійчук Сергій Олександрович (солдат)|Мосійчук Сергій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1997|2|22}}, 20 років, [[Корець]] [[Рівненська область]]. Солдат, старший сапер [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Закінчив ВПУ №24 м. Корець за фахом електрика. Захоплювався технікою. В січні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, сестра і брат. || {{дтс|2017|3|26}}|| Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|опорного пункту]] у промисловій зоні міста [[Авдіївка]]. Розрахунок [[ЗУ-23|ЗУ-23-2]] на автомобілі [[ГАЗ-66]], яким керував солдат Мосійчук, виїхав на бойове завдання&nbsp;— збити ворожий [[Безпілотний літальний апарат|безпілотник]], але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120&nbsp;мм влучила у бліндаж. Похований в Корці<ref name="72омбр-26-03"/>.
|-
|3636
|{{46 ОБСпП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Писаренко Владислав В'ячеславович]]'''<br/>(Позивний «Растішка»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1995|7|16}}, [[Донецьк]]. Солдат, гранатометник штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти [[46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна»|46 ОПСП «Донбас-Україна»]] [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54 ОМБр]]. Належав до спільноти [[ультрас]] [[Шахтар (Донецьк)|ФК «Шахтар»]]. Студент 2-го курсу [[Донецький національний медичний університет|ДНМУ]], спеціальність «[[Стоматологія]]». У квітні 2015 добровольцем пішов у [[Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»|полк НГУ «Азов»]]. На початку серпня 2016 перейшов до батальйону ЗСУ «Донбас-Україна». Батьки залишились на окупованій території.|| {{дтс|2017|3|27}} || Загинув близько 13:00, під час виконання бойового завдання з обстеження території поблизу селища [[Новолуганське]] ([[бої на Світлодарській дузі|Світлодарська дуга]]), внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою»<ref name="46бат-27-03">[https://gazeta.ua/articles/donbas/_21richnim-bijcyam-zalishavsya-tizhden-do-dembelya-nazvali-imena-zagiblih/762023 21-річним бійцям залишався тиждень до «дембеля»: назвали імена загиблих]</ref>.
|-
|3637
|{{46 ОБСпП ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Наріжний Максим Сергійович]]'''<br/>(Позивний «48-й»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1995|12|28}}, [[Яблучне (Великописарівський район)]] [[Сумська область]]. Мешкав у м. [[Суми]]. Солдат, стрілець-санітар штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти [[46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна»|46 ОПСП «Донбас-Україна»]] [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54 ОМБр]]. Футболіст, 49 ігор в [[Дитячо-юнацька футбольна ліга України|ДЮФЛ]] за сумські команди. Студент [[Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка|СумДПУ ім. Макаренка]]. 2015 перейшов на заочну форму навчання і підписав контракт на військову службу. Залишились батьки.|| {{дтс|2017|3|27}} || Загинув близько 13:00, під час виконання бойового завдання з обстеження території поблизу селища [[Новолуганське]] ([[бої на Світлодарській дузі|Світлодарська дуга]]), внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Похований в Сумах<ref name="46бат-27-03"/>.
|-
|3638
|{{130 ОРБ ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''Лисенко Вадим Анатолійович'''<br/>(Позивний «Зомбі») || {{дтс|1961|9|7}}, 55 років, [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Матрос, санінструктор роти вогневої підтримки [[130-й окремий розвідувальний батальйон (Україна)|130 ОРБ]]. В батальйоні служив за контрактом з лютого 2015, пройшов бої в Кримському, Попасній. Залишились мати і дружина — волонтер.|| {{дтс|2017|3|28}} || Помер вночі під час чергування в медпункті, через зупинку серця. Похований у м. Дніпро<ref>[https://ukraine-memorial.org/ua/biography/lisenko-vadim-anatoliyovich/ Лисенко Вадим Анатолійович // Український меморіал]<br/>[https://www.facebook.com/iurii.rivne/posts/1517584044919332 Сьогодні вночі не стало Вадима Лисенко]<br/>[https://www.facebook.com/vika.shynkarenko/posts/1011875182246826 Зомбік, ти був дуже доброю і чуйною людиною з великим серцем]<br/>[https://www.facebook.com/iurii.rivne/posts/1519981654679571 Нас стає менше...]<br/>[https://www.facebook.com/groups/994560957226453/permalink/1686533354695873 Волонтера нашої спілки спіткала жахлива трагедія! Жінка військовослужбовця, втратила свого любого чоловіка]</ref>.
|-
|3639
|{{44 ОАБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Єгоренко Володимир Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1966|5|19}}, 50 років, [[Одеса]] (район [[Слобідка (Одеса)|Слобідка]]). Солдат, водій-номер обслуги батальйону охорони (колишній [[6-й окремий мотопіхотний батальйон «Збруч»|6 ОМПБ «Збруч»]]) [[44-та окрема артилерійська бригада (Україна)|44 ОАБр]]. Все життя працював водієм. У 2014—2015 служив за мобілізацією. За півроку після демобілізації підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей. || {{дтс|2017|3|29}} || Близько 17:00, під час доставлення боєприпасів та інженерного обладнання на а/м [[ГАЗ-66]], потрапив під мінометний обстріл поблизу с. [[Троїцьке (Попаснянський район)]]. Внаслідок прямого влучення міни дістав численних осколкових та вогнепальних поранень, помер у шпиталі. Похований в Одесі<ref>{{Cite web |url=http://intb.te.ua/2017/03/%D1%83-%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5/ |title=У зоні АТО загинув військовослужбовець Тернопільської артилерійської бригади |accessdate=27 травень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181116131544/http://intb.te.ua/2017/03/%d1%83-%d0%b7%d0%be%d0%bd%d1%96-%d0%b0%d1%82%d0%be-%d0%b7%d0%b0%d0%b3%d0%b8%d0%bd%d1%83%d0%b2-%d0%b2%d1%96%d0%b9%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%83%d0%b6%d0%b1%d0%be%d0%b2%d0%b5/ |archivedate=16 листопад 2018 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|3640
|{{54 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''[[Вельможко Антон Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1989|1|7}}, [[Запоріжжя]] ([[Заводський район (Запоріжжя)|Заводський район]] міста). Солдат, навідник-номер обслуги [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54 ОМБр]]. Працював у ПрАТ «Запоріжвогнетрив», вогнетривник, цех ремонту промобладнання. 2015—2016 проходив службу за мобілізацією, 14.12.2016 підписав контракт. Залишились мати і брат.|| {{дтс|2017|3|29}} || Загинув від осколкового поранення в результаті мінометного обстрілу [[опорний пункт (військова справа)|ВОП]] поблизу смт [[Луганське (смт)|Луганське]] [[Бої на Світлодарській дузі|на «Світлодарській дузі»]]. Похований в Запоріжжі<ref>[https://tv5.zp.ua/news/zaporozhe-poproshhalos-s-voinom-ato-antonom-velmozhko/ Запорожжя попрощалось з воїном АТО Антоном Вельможко]</ref>.
|-
|3641
|{{24 ОМБр ЗСУ}} || {{flagicon|Україна}} '''Кубішин Богдан Ігорович''' || {{дтс|1997|8|9}}, 19 років, [[Довгомостиська]] [[Мостиський район]] [[Львівська область]]. Солдат, стрілець-помічник гранатометника [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]]. Виріс у багатодітній родині. Закінчив Довгомостиський НВК, потім - Вище професійне училище №20 міста Львів за спеціальністю «Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин».
Після закінчення навчання працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бадер Україна».<ref>{{Cite web|title=Кубішин Богдан Ігорович Cолдат - Книга пам′яті загиблих за Україну - Український меморіал|url=https://ukraine-memorial.org/ua/biography/kubishin-bogdan-igorovich/|website=ukraine-memorial.org|accessdate=2019-08-28}}</ref> 

20 жовтня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Залишилися мати, вітчим, чотири сестри та два брати. Двоє братів Богдана, військовослужбовці-контрактники, також служать на Сході України.
|{{дтс|2017|3|29}} ||Помер від кульового поранення голови у військово-медичному клінічному центрі м. [[Харків]], куди був доставлений вранці 26 березня з [[Попаснянський район|Попаснянського району]] Луганської бласті. Наскрізне вогнепальне поранення голови з пошкодженням головного мозку. За попередніми даними, хлопець намагався покінчити життя самогубством. Попаснянським райвідділом поліції відкрите провадження за статтею «Порушення правил поводження зі зброєю». Похований в с. Довгомостиська<ref>[http://loda.gov.ua/news?id=26823 Львівщина втратила ще одного бійця АТО // Львівська ОДА, 30 березня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/groups/171202093027399/permalink/817380691742866/ Внаслідок бойових дій загинув військовослужбовець 24-ї залізної бригади]<br/>[http://newsroom.kh.ua/news/v-harkovskom-gospitale-umer-boec-vystrelivshiy-sebe-v-golovu В харьковском госпитале умер боец, выстреливший себе в голову // «NewsRoom Kharkiv», 30 березня 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://mostyska.loda.gov.ua/urodzhenets-mostishhini-bogdan-kubishin-zaginuv-29-bereznya-na-luganshhini/ Уродженець Мостищини Богдан Кубішин загинув 29 березня на Луганщині // Мостиська РДА, 31 березня 2017]<br/>[http://mostyska.loda.gov.ua/u-subotu-na-mostishhini-pohovali-19-richnogo-biytsya-bogdana-kubishina/ У суботу на Мостищині поховали 19-річного бійця Богдана Кубішина // Мостиська РДА, 3 квітня 2017]</ref>. 
|-
|3642
|{{72 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Педак Олександр Анатолійович]]'''<br/>(Позивний «Шао-Лінь»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1959|4|4}}, 57 років, [[Запоріжжя]] ([[Комунарський район]] міста). Старший солдат, старший навідник мінометної батареї 1-го мехбатальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Займався [[дзюдо]]. Мобілізований у лютому 2015 як доброволець, підписав контракт до закінчення особливого періоду. Залишилися дружина, двоє дітей, онук.|| {{дтс|2017|3|30}} || Загинув близько 18:00 в промзоні м. [[Авдіївка]] в результаті вибуху міномета [[М120-15 «Молот»]] під час бою. Похований у Запоріжжі<ref name="72омбр-30-03">[http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/110282/ Дмитро Сумський, Олег Новохатько та Олександр Педак загинули в промзоні Авдіївки]<br/>[http://www.mil.gov.ua/news/2017/05/04/ostatochnij-visnovok-shhodo-prichin-vibuhu-minometu-molot%E2%80%9D-30-bereznya-2017-roku-bude-zrobleno-pislya-provedennya-vibuho-tehnichnoi-ekspertizi/ Остаточний висновок щодо причин вибуху міномету «Молот» 30 березня 2017 року буде зроблено після проведення вибухо-технічної експертизи]</ref>.
|-
|3643
|{{72 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Новохатько Олег Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|1|1}}, [[Сердюківка]] [[Смілянський район]] [[Черкаська область]]. Солдат, навідник мінометної батареї 1-го мехбатальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Випускник [[Черкаський державний технологічний університет|ЧДТУ]] (2013, факультет комп'ютеризованих технологій машинобудування і дизайну, інженер-механік). Працював у СГП «Сердюківка». Навесні 2016 підписав контракт. Залишились батьки, двоє братів.|| {{дтс|2017|3|30}} || Загинув близько 18:00 в промзоні м. [[Авдіївка]] в результаті вибуху міномета [[М120-15 «Молот»]] під час бою. Похований в с. Сердюківка<ref name="72омбр-30-03"/>.
|-
|3644
|{{ДУК}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Сумський Дмитро Михайлович]]'''<br/>(Позивний «Шаман») || {{дтс|1974|9|24}}, [[Калінінград]], [[РРФСР]]. З 1987 мешкав у [[Київ|Києві]] ([[Дніпровський район (Київ)|Дніпровський район]] міста). Доброволець розвідувального підрозділу «Санта» [[Добровольчий український корпус|ДУК ПС]]. Музикант, колишній гітарист київського [[Inferno (гурт)|рок-гурту «Inferno»]] (у 1990-х). На війні з 2014. Воював під Донецьком, у Пісках, в лютому 2016 одним із перших заходив на промзону Авдіївки. Залишились сестра, брат, цивільна дружина.|| {{дтс|2017|3|30}} || Загинув близько 18:00 в промзоні м. [[Авдіївка]] в результаті вибуху міномета [[М120-15 «Молот»]] під час бою. Похований на [[Лісове кладовище|Лісовому цвинтарі]] Києва<ref name="72омбр-30-03"/>.
|-
|3645
|{{92 ОМБр ЗСУ}}|| {{flagicon|Україна}} '''[[Капралов Володимир Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1981|7|8}}, [[Вільнянськ]] [[Запорізька область]]. Старший солдат, гранатометник [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. Працював на підприємствах ТОВ НВП «РІСТ», «Агрошляхбуд», молокозаводі, ТСЦ «Простор». До війни працював будівельником, їздив на заробітки до РФ. 2015 мобілізований як доброволець у [[37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя»|37 ОМПБ «Запоріжжя»]], в лютому 2017 підписав контракт у 92 ОМБр. Залишився син.|| {{дтс|2017|3|31}} || [[12 березня]] дістав численні осколкові поранення голови, тулуба та кінцівок внаслідок обстрілу поблизу м. [[Мар'їнка]], закривши собою двох побратимів. Перебував у стані коми в [[Обласна клінічна лікарня ім. Мечникова (Дніпро)|лікарні ім. Мечникова]] у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]], 9 годин тривала операція з видалення осколків. Помер 31 березня. Похований у Вільнянську<ref>[https://zik.ua/news/2017/04/01/u_dnipri_u_gospitali_pomer_boiets_92oi_brygady_yakyy_buv_vazhko_poranenyy_1071989 У Дніпрі у госпіталі помер боєць 92-ї бригади, який був важко поранений біля Мар'їнки]</ref>.
|-
|3646
|[[File:Security_Service_of_Ukraine_Emblem.svg|110пкс|]] || {{flagicon|Україна}} '''[[Хараберюш Олександр Іванович]]'''<br/>(Позивний «Душман» / «Хара»)<br/>{{Орден За мужність I ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1977|10|13}}, [[Донецьк]]. Полковник, заступник начальника головного відділу контррозвідки Управління [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]] в Донецькій області. Кандидат юридичних наук, за його співавторством вийшло кілька наукових робіт за правоохоронною тематикою. З початком АТО переїхав із сім'єю до Маріуполя. На рахунку офіцера СБУ близько 80 затримань російських агентів і терористів, за його участі було затримано диверсійну групу «Мангуста»<ref>[http://expres.ua/news/2014/09/27/115233-mariupoli-sbu-zatrymala-eks-milicionera-keruvav-dyversiynoyu-grupoyu-vostok У Маріуполі СБУ затримала екс-міліціонера, який керував диверсійною групою "Восток"]</ref>, яка [[Протистояння у Маріуполі|9 травня 2014 року здійснила збройний напад]] на маріупольській відділ міліції. Глава СБУ Василь Грицак назвав полковника Хараберюша одним з найкращих контррозвідників в Україні. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, молодшій доньці – два роки.<br/>Прим. Батько Олександра Хараберюша, Іван Федорович Хараберюш, — доктор юридичних наук, професор кафедри права та публічного адміністрування Маріупольського державного університету<ref>[http://mdu.in.ua/news/spivchuttja_profesoru_ivanu_kharaberjushu_z_privodu_tragichnoji_zagibeli_sina/2017-03-31-1742 Співчуття професору МДУ Івану Хараберюшу з приводу трагічної загибелі сина]</ref>. || {{дтс|2017|3|31}} || Загинув о 08:35 в Центральному районі м. [[Маріуполь]] (Донецька область), неподалік ринку «Едельвейс», в результаті вибуху автомобіля Тойота Ленд Крузер. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого. 2 квітня з офіцером СБУ попрощались в Маріуполі, похований на Центральній алеї Старокримького кладовища<ref>[https://dn.npu.gov.ua/uk/publish/article/423392 Поліція встановлює обставини вибуху автомобіля в Маріуполі // ГУ НП в Донецькій області, 31 березня 2017]<br/>[https://www.ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3074#sthash.TZANsbpX.dpbs Грицак: СБУ в найкоротші терміни покарає терористів, які у Маріуполі підірвали автомобіль зі співробітником Служби // СБУ, 31 березня 2017]<br/>[http://www.pravda.com.ua/news/2017/03/31/7139829/ У Маріуполі підірвали заступника начальника донецької контррозвідки // «УП», 31 березня 2017]<br/>[https://www.0629.com.ua/news/1601533 В Мариуполе взорвался джип, погиб сотрудник СБУ // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 31 березня 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://ua.censor.net.ua/video_news/434300/u_mariupoli_vybuhnuv_djyp_zagynuv_vodiyi_videofoto У Маріуполі вибухнув джип: загинув водій // «Цензор.НЕТ», 31 березня 2017]<br/>[http://7days-ua.com/news/vbyvtseyu-polkovnyka-sbu-je-joho-kolyshnij-koleha-yakyj-vyklav-fotohrafiyu-v-merezhu-foto/ Вбивцею полковника СБУ є його колишній колега, який виклав фотографію в мережу? 31.03.2017, 14:26]<br/>[https://www.facebook.com/romabra/posts/10202731312562062 Не хочу багато писати. Кажуть, що робив багато і робив якісно]<br/>[http://kp.ua/incidents/571625-kolleha-pohybsheho-polkovnyka-sbu-uhrozy-v-adres-aleksandra-postupaly-neskolko-let Коллега погибшего полковника СБУ: "Угрозы в адрес Александра поступали несколько лет" // «КП в Україні», 31 березня 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://dn.depo.ua/ukr/mariupol/temna-konyachka-scho-vidomo-pro-pidirvanogo-u-mariupoli-kontrrozvidnika-sbu-20170331547318 Темна конячка: Що відомо про підірваного у Маріуполі контррозвідника СБУ // «Depo.Донбас», 31 березня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/politicalpartynationalcorps/posts/1237555666360629:0 Вибух у Маріуполі. Вічна пам'ять справжньому борцю за незалежність України // facebook Національний корпус, 31 березня 2017]<br/>[http://ua.interfax.com.ua/news/general/413178.html Загиблий у Маріуполі полковник СБУ Хараберюш був найкращим контррозвідником в Україні - Грицак // «Інтерфакс-Україна», 2 квітня 2017]<br/>[http://www.president.gov.ua/news/prezident-nagorodiv-ordenom-za-muzhnist-polkovnika-sbu-oleks-40734 Президент нагородив орденом «За мужність» полковника СБУ Олександра Хараберюша, який загинув внаслідок підриву авто у Маріуполі]<br/>[http://ua.censor.net.ua/resonance/434570/pamyati_polkovnyka_kontrrozvidky_oleksandra_haraberyusha Пам'яті полковника контррозвідки Олександра Хараберюша // Юрій Бутусов. «Цензор.НЕТ», 2 квітня 2017]<br/>[https://www.0629.com.ua/news/1603535 В Мариуполе хоронят полковника СБУ, который погиб в результате теракта // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 2 квітня 2017]{{ref-ru}}<br/>[https://www.ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3087#sthash.G1f8QNpf.dpbs У Маріуполі побратими віддали останню шану полковнику СБУ Олександру Хараберюшу // Офіційний веб-сайт СБУ, 2 квітня 2017]<br/>[https://www.ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/4077#.zbfpDG23.dpbs Василь Грицак: СБУ затримала особу підозрювану у підриві полковника Служби Олександра Хараберюша. 31.10.2017, 21:13]</ref>.
|-

|}

== Втрати силових структур в тилу під час війни ==
{{flagicon|Україна}} '''Левченко Євген Миколайович''', {{дтс|1986|9|10}}, [[Володимирівка (смт)|Володимирівка]] [[Волноваський район]] [[Донецька область]]. Мешкав у с. [[Верхня Терса (село)|Верхня Терса]] [[Гуляйпільський район]] [[Запорізька область]]. Сержант, командир відділення [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї ОМБр]]. 1992 року переїхав з батьками на Гуляйпільщину. Після строкової армійської служби працював у правоохоронних органах Бердянська. Мобілізований влітку 2014 року. Після року служби повернувся додому, а 27 січня 2016 підписав контракт. Учасник бойових дій в зоні АТО. {{дтс|2017|1|12}} під час перебування у реабілітаційній відпустці в місті [[Бердянськ]] (Запорізька область) військовослужбовець зник, за два дні його тіло знайшли та упізнали в морзі. За попередніми даними, помер через відрив тромбу. Похований 15 січня в с. В. Терса. Залишилися батьки, дружина та 6-річна донька від першого шлюбу<ref>[http://forpost.media/novosti/zaporozhskij-voennyj-pered-smertju-zagadochno-propal.html Запорізькій військовий перед смертю загадково зник // «Forpost», 16 січня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/ivan.panchenko.37/posts/880261415450399 Верхня Терса Гуляйпільщина в жалобі…]<br/>[http://www.rayonka.com/news/view/name/Evgen+Lev4enko/ Гуляйпільця, що загинув у зоні АТО, проводжали в останній путь, як справжнього Героя // «Районка», 17 січня 2017]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Поле Константин Васильович''', {{дтс|1971||}}, [[Обухів]] [[Київська область]]. Капітан, офіцер по роботі з особовим складом військової частини [[Морська піхота України|морської піхоти]]. Перебував на військовій службі з серпня 1988 по лютий 1999 року. 20 травня 2014 знову пішов у військо захищати Батьківщину, після року служби демобілізувався, але у березні 2016 повернувся в зону бойових дій. {{дтс|2017|1|14}} помер на шляху додому в поїзді, раптово зупинилось серце. Похований на міському кладовищі Обухова<ref>[http://obukhiv.info/2017/01/17/помер-морпіх-учасник-ато-з-обухова-не/ Помер морпіх, учасник АТО з Обухова&nbsp;— не витримало серце // Хроніки міста Обухова, 17 січня 2017]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Надточеєв Олександр Олександрович''', {{дтс|1984|8|24}}, [[Нікополь]] [[Дніпропетровська область]]. Військовослужбовець [[34-й окремий мотопіхотний батальйон|34-го ОМПБ «Батьківщина»]] [[57-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|57-ї ОМПБр]]. Мобілізований 2015 року, учасник АТО, в подальшому проходив військову службу за контрактом у Запорізькій області. Загинув {{дтс|2017|1|15}} під час несення військової служби в Запорізькій області. Похований в Нікополі. Залишились молодша сестра, донька<ref>[http://portal.nikopol.net/novunu/nikopol-poproshhavsya-iz-geroyem.html Нікополь попрощався із героєм // Нікопольська міська рада, 19 січня 2017]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. '''Прим.''' За повідомленнями ЗМІ, 15 січня в місті [[Приморськ (Україна)|Приморськ]] ([[Запорізька область]]), у місці дислокації в/ч (база відпочинку), близько 19:30 32-річний військовослужбовець 34-го батальйону отримав вогнепальне поранення з пістолета, помер до приїзду «швидкої»<ref>[http://region.unn.ua/uk/news/99180-viyskovosluzhbovtsya-vbili-na-zaporizhzhi Військовослужбовця вбили на Запоріжжі // «УНН», 16 січня 2017] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170305035619/http://region.unn.ua/uk/news/99180-viyskovosluzhbovtsya-vbili-na-zaporizhzhi |date=5 березень 2017 }}<br/>[http://forpost.media/novosti/v-chasti-v-zaporozhskoj-oblasti-zastrelilsja-vtoroj-voennyj-za-mesjac.html В части в Запорожской области застрелился второй военный за месяц // «Forpost», 16 січня 2017]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Новоселов Євген Дмитрович''' (позивний «Веселий»), {{дтс|1987|1|27}}, [[Івано-Франківськ]]. Мешкав у м. [[Кропивницький]]. Заступник командира групи 7-ї роти 3-го загону [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3 ОПСпП]]. Служив в армії більше 8 років. Учасник бойових дій. Невдовзі мав знову їхати на ротацію в зону АТО. {{дтс|2017|1|17}} вранці повинен був прибути у розташування військової частини в місті [[Кропивницький]], але не з'явився. Повісився, тіло в камуфляжній формі знайшли у Парку Космонавтів. Залишилася дружина і 3-річний син<ref>[https://www.pravda-kr.com.ua/golovna/8243-u-kirovogradi-v-parku-povisivsya-atovets.html У Кіровограді в парку повісився АТОвець // «КП», 17 січня 2017]<br/>[http://old.gre4ka.info/suspilstvo/42141-rivno-rik-tomu-pishov-z-zhyttia-boiets-3-ho-polku-yevhen-novosolov-foto Рівно рік тому пішов з життя боєць 3-го полку Євген Новосьолов // Інформаційний портал «Гречка», 17 січня 2018]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Шарапов Олександр Анатолійович''', {{дтс|1972|4|1}}, [[Василівка (Каховський район)]] [[Херсонська область]]. Старший сержант, командир відділення&nbsp;— командир бойової машини (БРДМ) [[21-й окремий мотопіхотний батальйон «Сармат»|21-го ОМПБ «Сармат»]] [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56-ї ОМПБр]]. {{дтс|2017|2|1}}, перебуваючи у відпустці на Херсонщині, помер від серцевого нападу. Похований в с. Василівка<ref>[http://dn.depo.ua/ukr//boyec-batalyonu-sarmat-pomer-na-hersonschini-pid-chas-vidpustki-20170202512107 Боєць батальйону «Сармат» помер на Херсонщині під час відпустки // «Depo.Запоріжжя», 2 лютого 2017]<br/>[http://khoda.gov.ua/gero%25d1%2597-ne-vmiraut/storinka-pamyati/ Сторінка пам'яті // Херсонська ОДА]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Пухно Дмитро Сергійович''', {{дтс|1978|11|29}}, [[Мелітополь]] [[Запорізька область]]. Капітан, військовослужбовець [[23-й окремий мотопіхотний батальйон «Хортиця»|23-го ОМПБ «Хортиця»]] [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56-ї ОМПБр]]. Виріс в родині військового, батько&nbsp;— підполковник запасу, рідний брат&nbsp;— теж офіцер. Закінчив Львівський військовий ліцей та Одеський інститут сухопутних військ. Був розподілений на посаду командира взводу в один з підрозділів, через три роки звільнений за скороченням штату. У вересні 2016 року уклав контракт із ЗСУ. Перебуваючи у відпустці, отримав черепно-мозкову травму, в ніч на 19 січня 2017 року доставлений у Приазовську районну лікарню, звідки санавіацією перевезений до Мелітопольської міської лікарні №&nbsp;1, пізніше&nbsp;— в Запорізьку обласну лікарню. Після операції перебував у комі, {{дтс|2017|2|17}} помер, не приходячи до тями. Похований на центральній алеї Нового кладовища Мелітополя. Без батька залишилась 9-річна дитина<ref>[http://ria-m.tv/news/82773/ne_prihodya_v_soznanie_umer_boets_ato.html Не приходячи до тями помер боєць АТО // «РІА-Мелітополь», 17 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[https://mlt.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=11192&Itemid=1 Мелітопольці попрощались з учасником АТО Дмитром Пухно // Мелітопольська міська рада, 20 лютого 2017]{{ref-ru}}<br/>[http://zp.depo.ua/ukr/melitopol/u-melitopoli-proveli-v-ostannyu-put-zagiblogo-geroya-20170220523169 У Мелітополі провели в останню путь загиблого Героя // «Depo.Запоріжжя», 20 лютого 2017]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=ClpctCUh8E0 0619, Дмитрий Пухно, капитан (відео з Дмитром, жовтень 2016)]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Максюков В'ячеслав Леонідович''' (Позивний «Друїд»), {{дтс|1981|4|25}}, [[Ізмаїл]] [[Одеська область]]. Молодший сержант, санінструктор відділення аеромобільно-десантної роти. Був військовослужбовцем Лощинівської в/ч, останнім часом ніс службу за контрактом у [[90-й окремий аеромобільний батальйон (Україна)|90-й окремому аеромобільному батальйоні]]. Звідти був відряджений на навчання у Житомирську область. 13 лютого 2017, на загальновійськовому полігоні ВДВ в [[Житомирська область|Житомирській області]], під час проведення ротних тактичних навчань з бойовою стрільбою дістав важке вогнепальне поранення у голову. {{дтс|2017|2|18}} помер в Житомирській Обласній клінічній лікарні. Відкрито кримінальне провадження за статтею про порушення правил поводження зі зброєю. Тіло доправлене на поховання в Ізмаїл. Залишилися дружина та 10-річний син<ref>[http://www.radiosvoboda.org/a/news/28318648.html Прокуратура розслідує загибель військового на полігоні у Житомирській області // «Радіо Свобода», 19 лютого 2016]<br/>[http://www.zhitomir.info/news_163712.html В Житомирській області під час навчань на полігоні смертельне поранення дістав контрактник з Ізмаїла // «Житомир.info», 19 лютого 2016]{{ref-ru}}<br/>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/3817323-ziavylysia-podrobytsi-zahybeli-viiskovoho-na-navchanniakh З'явилися подробиці загибелі військового на навчаннях // «Кореспондент», 20 лютого 2017]<br/>[http://www.5.ua/regiony/vid-kulovoho-poranennia-na-polihoni-pid-zhytomyrom-zahynuv-kontraktnyk-zsu-139001.html Від кульового поранення на полігоні під Житомиром загинув контрактник ЗСУ // «5 канал», 20 лютого 2017]<br/>[http://www.1.zt.ua/news/misto/cherez-6-dniv-pislya-poranennya-na-poligoni-pid-zhitomirom-pomer-molodshiy-serzhant.html Через 6 днів після поранення на полігоні під Житомиром помер молодший сержант // «Перший Житомирський», 21 лютого 2017]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Олефір Олександр Олександрович''' (Позивний «Санич»), {{дтс|1980|7|16}}, [[Петрівка (Зіньківський район)]] [[Полтавська область]]. Солдат [[16-й окремий мотопіхотний батальйон «Полтава»|16-го ОМПБ «Полтава»]] [[58-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|58-ї ОМПБр]]. Був призваний за мобілізацією, восени 2016 підписав контракт. Учасник АТО, воював в районі Авдіївки. {{дтс|2017|2|18}} о 12:44 в розташуванні 16-го ОМПБ у м. [[Глухів]] ([[Сумська область]]), у наметовому містечку, сталася пожежа. Внаслідок займання намету загинули двоє військовослужбовців, які в ньому спали (один навіть не зміг вибратися зі спальника, а другий встиг зробити лише кілька кроків), ще один боєць дістав опіків. Основна версія&nbsp;— порушення правил пожежної безпеки при опаленні приміщення [[Буржуйка|пічкою-буржуйкою]]. Похований в с. Петрівка. Залишилися двоє дітей, син та донька<ref name="16омпб-пожежа">[http://www.mil.gov.ua/news/2017/02/18/za-faktom-pozhezhi-v-roztashuvanni-16-ompb-priznacheno-sluzhbove-rozsliduvannya/ За фактом пожежі в розташуванні 16 омпб призначено службове розслідування // Сайт Міноборони України, 18 лютого 2017]<br/>[http://poltava.to/news/41879/ Двоє військових з Полтавщини загинули під час пожежі у розташуванні батальйону «Полтава» на Сумщині // «Полтавщина», 19 лютого 2017]<br/>[http://sts.sumy.ua/society/na-sumshhini-zgorili-dvoye-biytsiv-ofitsiyni-organi-obmezhuyutsya-suhimi-formulyuvannyami.html На Сумщині згоріли двоє бійців: офіційні органи обмежуються сухими формулюваннями // «СТС», 23 лютого 2017]<br/>[http://www.ltava.poltava.ua/news/10061/ Із загиблими у пожежі військовими попрощалися на Полтавщині // «Лтава», 24 лютого 2017]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Ременець Пилип Олександрович''' (Позивний «Філ»), {{дтс|1990|1|27}}, [[Велика Багачка]] [[Полтавська область]]. Сержант [[16-й окремий мотопіхотний батальйон «Полтава»|16-го ОМПБ «Полтава»]] [[58-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|58-ї ОМПБр]]. На контрактній службі з осені 2016 року. {{дтс|2017|2|18}} о 12:44 в розташуванні 16-го ОМПБ у м. [[Глухів]] ([[Сумська область]]), у наметовому містечку, сталася пожежа. Внаслідок займання намету загинули двоє військовослужбовців, які в ньому спали (один навіть не зміг вибратися зі спальника, а другий встиг зробити лише кілька кроків), ще один боєць дістав опіків. Основна версія&nbsp;— порушення правил пожежної безпеки при опаленні приміщення [[Буржуйка|пічкою-буржуйкою]]. Похований у Великій Багачці<ref name="16омпб-пожежа"/>.

{{flagicon|Україна}} '''Пономаренко Юрій''', {{дтс|1983||}}, [[Миколаїв]]. Сержант, розвідник-радіотелефоніст [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї окремої десантно-штурмової бригади]]. Військовослужбовець за контрактом. Учасник АТО. {{дтс|2017|2|24}} близько 8:00 на 37-му загальновійськовому полігоні ВДВ у [[Житомирська область|Житомирській області]], під час проведення підготовки тактичного поля для проведення стрільб, стався вибух гранати [[РПГ-22]]. Юрій загинув від отриманих поранень<ref>[http://www.vppnr.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=202862 На Житомирщині від вибуху гранати помер військовослужбовець&nbsp;— розпочато кримінальне провадження // Військова прокуратура Центрального регіону України, 24 лютого 2017]<br/>[https://tsn.ua/ukrayina/vid-vibuhu-na-poligoni-zaginuv-34-richniy-viyskoviy-z-mikolayeva-886734.html Від вибуху на полігоні загинув 34-річний військовий з Миколаєва // ТСН, 24 лютого 2017]<br/>[http://www.1.zt.ua/news/rizne/zyavilisya-detali-tragichnoyi-smerti-biytsya-na-poligoni-pid-zhitomirom.html З'явилися деталі трагічної смерті бійця на полігоні під Житомиром // «Перший Житомирський», 24 лютого 2017]<br/>[http://nikvesti.com/news/politics/103298 Під час навчань на Житомирському полігоні загинув військовослужбовець 79-ї бригади // «Миколаївські Вісті», 24 лютого 2017]{{ref-ru}}</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Струк Олександр Богданович''', {{дтс|1962|3|24}}, 55 років, [[Хмельницький]]. Старший сержант, артилерист [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]]. Закінчив [[Хмельницький національний університет|Хмельницький інститут побутового обслуговування]] за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Працював в адміністрації автостанції № 2 м. Хмельницького. Маючи військовий досвід, пішов на фронт, — з 2016 року ніс службу за контрактом. Дістав важке поранення та опіки в районі м. [[Попасна]], лікувався в Центрі допомоги учасникам АТО м. Хмельницький. Після одужання, вирушив до пункту постійної дислокації військової частини на Львівщину. Виїхав у [[Львів]] на ротацію, мав вирушати в зону проведення АТО. Раптово помер {{дтс|2017|3|26}} внаслідок зупинки серця. Похований на міському кладовищі Хмельницького в Шаровечці. Залишилася дружина та доросла донька. Посмертно нагороджений Почесною відзнакою Хмельницької міської громади «Мужність і відвага»<ref>[https://vsim.ua/Podii/po-dorozi-v-ato-pomer-55-richniy-hmelnichanin-10596368.html По дорозі в АТО помер 55-річний хмельничанин. 27.03.2017]<br/>[http://www.0382.ua/news/1597777 Хмельничани провели в останню путь воїна АТО // 0382.ua - Cайт міста Хмельницького, 27 березня 2017]<br/>[https://vsim.ua/Podii/vin-biv-pryamo-v-tsil-u-hmelnitskomu-poproschalisya-iz-artileristom-ol-10596593.html «Він бив прямо в ціль». У Хмельницькому попрощалися із артилеристом Олександром Струком // «Всім», 28 березня 2017]</ref>. '''Прим.''' За повідомленням поліції, 55-річний мешканець м. [[Хмельницький|Хмельницького]], помер уві сні в санаторії м. [[Трускавець]] (Львівська область), куди він приїхав до товариша<ref>[https://lv.npu.gov.ua/uk/publish/article/237422 В Трускавці виявили мертвим мешканця міста Хмельницький // ГУ НП у Львівській області, 27 березня 2017]<br/>[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-nagorodzhennya-pochesnoyu-vidznakoyu-miskoyi-gromady-muzhnist-i-vidvaga Про нагородження Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага»]</ref>.

== Померлі демобілізовані учасники АТО ==
{{flagicon|Україна}} '''Вірясов Ігор Анатолійович''' («Дід»), {{дтс|1962|4|26}}, [[Одеса]]. Сержант, командир відділення 2-ї роти 1-го батальйону [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93-ї ОМБр]], підрозділ [[Батальйон «ОУН»|батальйону ОУН]]. Пройшов вишкіл у вишкільному центрі ОУН, 17 серпня 2015 року мобілізувався через військкомат. Воював в районі ДАП, позиція «Зеніт», Опитне, шахта «Бутівка», де дістав важку контузію. У листопаді 2016 демобілізований за станом здоров'я. Близько 11:00 [[2 січня]] [[2017]] року зістрибнув з оглядового мосту, що поблизу ТЦ «Глобус» на Майдані Незалежності в Києві, загинув на місці. Залишився дорослий син<ref>[http://24tv.ua/cholovik_naklav_na_sebe_ruki_na_maydani__zmi_n767187 Чоловік наклав на себе руки на Майдані]<br/>[https://www.facebook.com/pumamgo/posts/1294196890623714 ОУН! Потрібна допомога!]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1269947729752369&id=100002114618808 Другого січня, десь коло одинадцятої години до полудня, в Києві, на Майдані Незалежності трагічно загинув боєць підрозділу Батальйону ОУН]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1269746356439173&id=100002114618808 Друзі, в кого є пристойний однострій]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Пилипчук Олег Михайлович''', 37 років, [[Львів]]. Демобілізований військовослужбовець [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї ОАЕМБр]]. Здобув освіту в Україні і Німеччині. Час від часу приїжджав працювати до батька у Німеччину. Отримав повістку в січні 2015 року, повернувся в Україну, пройшов підготовку на Миколаївському полігоні і потрапив на передову. Після понад рік служби на фронті повернувся до дому. 2 січня 2017 року вчинив самогубство, не впоравшись із посттравматичним синдромом. Батько Олега, лікар, вирішив створити благодійну організацію для психологічної допомоги військовим, які повернулися з фронту<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/28312749.html Хочу допомогти, щоб чийсь син не наклав на себе руки після війни – лікар-волонтер]<br/>[http://galinfo.com.ua/articles/batko_shcho_vtratyv_cherez_viynu_syna_hoche_vryatuvaty_chuzhyh_ditey_252651.html Війна наздоганяє тих, хто повернувся додому]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Керникевич Андрій Петрович''', {{дтс|1968|12|8}}, [[Комарів (Галицький район)]] [[Івано-Франківська область]]. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. У жовтні 2016 року повернувся з фронту. [[2 січня]] [[2017]] року раптово помер вдома через зупинку серця. Похований у рідному селі<ref>[http://galych.com.ua/index.php/istoriia-halycha/postati/postati-viiny/item/371-znovu-vtraty  Знову втрати...]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Рукавішников Валерій Юрійович''', {{дтс|1961|4|5}}, [[Кременчук]] [[Полтавська область]]. Демобілізований військовослужбовець [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92-ї ОМБр]]. 2014 року добровольцем пішов на фронт, в зоні АТО був водієм бензовозу. Помер [[4 січня]] [[2017]] року вдома від гіпертонії<ref>[http://www.telegraf.in.ua/topnews/2017/01/05/u-kremenchuc-pomer-uchasnik-ato-dopovnyuyetsya_10058963.html У Кременчуці помер учасник АТО]<br/>[http://pplus.in.ua/news/kremenchuk_prov_v_v_ostannyu_put_svogo_vo_na_zahisnika_valer_ya_rukav_shn_kova Кременчук провів в останню путь свого воїна-захисника Валерія Рукавішнікова]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Моргун Сергій''', 39 років, [[Давидківці (Хмельницький район)]] [[Хмельницька область]]. Демобілізований військовослужбовець. Призваний до війська 2014 року, воював у Пісках та Широкиному, дістав контузію. В останній місяць ніс службу на острові Зміїний. Восени 2015-го повернувся додому. Лікарі діагностували виразку шлунку, 2 тижні лікувався в госпіталі, а в подальшому виявили пухлину головного мозку. Помер в лікарні у ніч на [[7 січня]] [[2017]] року. Залишилися двоє дітей. Батьки Сергія поховали вже другого сина,&nbsp;— його брат Олександр раптово помер у вересні 2015 року, коли їхав на військову службу<ref>[http://gazeta.ua/articles/necrology/_pislya-povernennya-z-ato-u-bijcya-diagnostuvali-puhlinu-golovnogo-mozku/745867 Після повернення з АТО у бійця діагностували пухлину головного мозку]<br/>[http://odtrk.km.ua/news/7666 У Давидківцях попрощалися з учасником АТО. Для його батьків&nbsp;— це вже друга трагедія]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Томілін Володимир''', 40 років, [[Кучаків]] [[Бориспільський район]] [[Київська область]]. Мешкав у м. [[Київ]] (район Дарниця). Демобілізований військовослужбовець [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї ОАЕМБр]]. Призваний за мобілізацією у 2015 році, воював 1,5 роки. Після повернення працював охоронцем. Близько 6:00 [[7 січня]] [[2017]] року в селі [[Кучаків]], на території садового кооперативу, коли Володимир йшов на електричку разом із сусідкою, на них напали чотири вівчарки, які вибігли на вулицю з приватного двору. Володимир пропустив сусідку вперед, прикривши її, і собаки кинулись на нього. Від отриманих травм чоловік помер, жінці вдалося врятуватись. Залишились мати, дружина інвалід ІІ гр. та дві маленькі доньки<ref>[https://kv.npu.gov.ua/uk/publish/article/227582 У Різдво на Київщині чоловік загинув від нападу собак]<br/>[http://www.pravda.com.ua/news/2017/01/7/7131869/ На Київщині собаки загризли учасника АТО]<br/>[http://tsn.ua/ukrayina/u-rizdvo-na-kiyivschini-sobaki-na-smert-rozderli-cholovika-859428.html У Різдво на Київщині собаки на смерть роздерли чоловіка]<br/>[https://tsn.ua/ukrayina/zagrizli-do-smerti-podrobici-zhahlivoyi-smerti-cholovika-vid-zubiv-chotiroh-vivcharok-859468.html Загризли до смерті. Подробиці жахливої смерті чоловіка від зубів чотирьох вівчарок]<br/>[http://chystenebo.org/news/napadenie-sobak-na-cheloveka-v-sele-kuchakov-borispolskogo-rayona-kievskoy-oblasti.html Первые результаты по ужасному случаю нападения собак на человека со смертельным исходом]{{ref-ru}}<br/>[https://nnovosti.info/stories/u_rodini_atovtsja_jakogo_zagrizli_sobaki_na_kijivschini_vidibrali_vsi_pilgi_video-4916.html У родини АТОвця, якого загризли собаки на Київщині, відібрали всі пільги]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Панько Сергій''', 38 років, [[Тячів]] [[Закарпатська область]]. Демобілізований військовослужбовець, солдат [[4-й окремий мотопіхотний батальйон «Закарпаття»|4-го ОМПБ «Закарпаття»]] [[128-ма окрема гірсько-піхотна бригада (Україна)|128-ї ОГПБр]]. Призваний за мобілізацією спочатку до Тячівського райвійськкомату, а з 2 лютого 2015 по 30 травня 2015 ніс службу в зоні АТО, в Краматорську (у той час, коли місто обстріляли з РСЗВ «Смерч» російські війська 10.02.2015), в Авдіївці поблизу шахти «Бутівка». Помер внаслідок давньої хвороби [[7 січня]] [[2017]] року в місті [[Алушта]] [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], куди поїхав, аби освідчитись своїй дівчині. Через негоду знадобилось три дні, щоб доставити тіло додому. Залишились мати, сестра та донька<ref>[http://tyachiv-rda.gov.ua/index.php/aktualne/4730-2017-01-10-15-26-26.html Відійщов у вічність учасник АТО Сергій Панько. Вічна слава Герою!]<br/>[http://tyachivlife.com.ua/index.php/2011-08-04-18-06-26/4384-tiachivshchyna-vtratyla-shche-odnoho-syna-pomer-uchasnyk-ato-serhii-panko-z-tiacheva Тячівщина втратила ще одного сина: помер учасник АТО Сергій Панько з Тячева] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170118051956/http://tyachivlife.com.ua/index.php/2011-08-04-18-06-26/4384-tiachivshchyna-vtratyla-shche-odnoho-syna-pomer-uchasnyk-ato-serhii-panko-z-tiacheva |date=2017-01-18 }}<br/>[http://tyachiv-rda.gov.ua/index.php/aktualne/4733-2017-01-11-13-57-58.html У Тячеві провели в останню путь учасника АТО Сергія Панько]<br/>[http://www.tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_428086 У Тячеві провели в останню путь учасника АТО Сергія Панька]</ref>.

{{flagicon|Росія}} '''Волков Ігор''',  {{дтс|1984|10|27}}, народився у [[Одеса|Одесі]], з дитинства мешкав у м. [[Новоросійськ]] (РРФСР), росіянин. Сапер-підривник, колишній боєць [[Добровольчий український корпус|ДУК ПС]] та [[Батальйон «ОУН»|батальйону ОУН]]. З лютого 2015 року воював  в Широкиному, Пісках. Півроку тому він пішов із підрозділу «ПС Закарпаття» та поїхав до друзів в Одесу. В ніч на [[8 січня]] [[2017]] року близько 00:50 в [[Одеса|Одесі]] стався вибух у приватному будинку на вул. Юхима Геллера. Загинули 67-річний власник будинку і квартирант, Ігор Волков, 90-річна власниця будинку доставлена до лікарні. Ймовірною причиною трагедії називають застосування вибухівки (необережне поводження), що призвело до вибуху побутового газу<ref>[http://ukr.segodnya.ua/regions/odessa/vzryv-v-odesse-v-kotorom-pogib-boec-pravogo-sektora-versii-i-podrobnosti-786654.html Вибух в Одесі, в якому загинув боєць «Правого сектора»: версії і подробиці]<br/>[https://dumskaya.net/news/vzryv-v-chubaevke-proizoshel-iz-za-uchastnikov-a-067123/ Взрыв в доме на Геллера произошел из-за участников АТО: они изготавливали бомбу]{{ref-ru}}<br/>[http://ua.korrespondent.net/city/odessa/3798197-eks-boiets-pravoho-sektora-pidirvav-budynok-rozbyrauichy-hranatu-zmi Екс-боєць Правого сектора підірвав будинок, розбираючи гранату&nbsp;— ЗМІ]<br/>[https://vk.com/ukrainian_military_honor?w=wall-34686812_48842 8 січня в Одесі підірвався Ігор Волков]<br/>[http://rusnsn.info/analitika/pogib-russkij-natsionalist-soratnik-sil-dobra-boets-oun-igor-volkov.html  Погиб русский националист, соратник Сил Добра, боец ОУН Игорь Волков] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171026065747/http://rusnsn.info/analitika/pogib-russkij-natsionalist-soratnik-sil-dobra-boets-oun-igor-volkov.html |date=26 жовтня 2017 }}{{ref-ru}}</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Маєцький Тарас Михайлович''', {{дтс|1983|5|9}}, [[Нижній Турів]] [[Турківський район]] [[Львівська область]]. Демобілізований учасник АТО, в липні 2016 повернувся додому. [[8 січня]] [[2017]] року вийшов з дому і не повернувся, на телефонні дзвінки не відповідав. 5 лютого знайдений мертвим під снігом у селі [[Нижній Турів]]. Похований 7 лютого<ref>[http://zaxid.net/news/showNews.do?na_turkivshhini_znayshli_mertvim_demobilizovanogo_viyskovogo&objectId=1417026 На Турківщині знайшли мертвим демобілізованого військового]<br/>[http://dyvys.info/2017/01/24/na-lvivshhyni-propav-bezvisty-33/ На Львівщині пропав безвісти 33-річний чоловік (фото)]<br/>[http://turka-ua.net/news/2017-02-02-3619 Доля Тараса Маєцького залишається невідомою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170206081042/http://turka-ua.net/news/2017-02-02-3619 |date=06-02-2017 }}</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Березовський Віталій Валентинович''', {{дтс|1969|4|4}}, мешкав у м. [[Обухів]] [[Київська область]]. Демобілізований військовослужбовець, радіо-телефоніст [[12-й окремий мотопіхотний батальйон «Київ»|12-го ОМПБ «Київ»]] [[26-та окрема артилерійська бригада (Україна)|26-ї ОАБр]]. Мобілізований 10 вересня 2014 року, учасник АТО. 9 вересня 2015 звільнений зі служби за станом здоров'я, за результатами МСЕК отримав 2 групу інвалідності. Помер від тяжкої хвороби ([[лімфома]]) [[12 січня]] [[2017]] року<ref>[https://www.facebook.com/obukhivrvk/posts/1102464016529880 З глибоким сумом та скорботою повідомляємо, що 12.01.2017 року пішов з життя Березовський Віталій Валентинович]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Сліпченко Микола'''. Доброволець. Влітку 2016 був поранений, лікувався в госпіталі. [[21 січня]] [[2017]] року помер від інфаркту. Залишився брат<ref>[https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya/posts/1312170698844055 Коля Слипченко умер… // facebook Nataliia Yusupova, 21 січня 2017]{{ref-ru}}</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Боцула Петро Данилович''' (позивний «Батя»), [[1958]], 58 років, [[Кременчук]] [[Полтавська область]]. Старший солдат, санітар 8-ї окремої автомобільної санітарної роти (Полтава). Мобілізований 28 серпня 2014 року, до 22 листопада 2014 служив в зоні АТО, демобілізувався за станом здоров'я. Останні два тижні провів у лікарнях Кременчука. Спершу лікувався в обласному госпіталі для ветеранів війни, через тиждень був переведений в 3-ю міську лікарню. [[22 січня]] [[2017]] року помер від інфаркту. Залишилися дружина та син, військовослужбовець ЗСУ. Похований в секторі Героїв АТО на Свіштовському кладовищі Кременчука<ref>[http://kgtv.com.ua/2017/01/u-kremenchutsi-pomer-uchasnik-ato-petro-botsula/ У Кременчуці помер учасник АТО Петро Боцула]<br/>[http://www.depo.ua/ukr/archive/2017/2017-01-23/u-kremenchutsi-pomer-59-richniy-uchasnik-ato-na-prizvisko-batya-23012017121000 У Кременчуці помер 59-річний боєць АТО з позивним «Батя»]<br/>[http://www.telegraf.in.ua/kremenchug/2017/01/23/v-kremenchuge-umer-uchastnik-ato-petr-bocula_10059308.html В Кременчуці помер учасник АТО Петро Боцула]{{ref-ru}}<br/>[http://pplus.in.ua/news/cogodn_kremenchuk_proscha_tsya_z_atovtsem_petrom_botsuloyu_foto_v_deo Cьогодні Кременчук прощається з АТОвцем Петром Боцулою]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Бойчук Василь Васильович''', 1959&nbsp;р.н., 57 років, [[Теребовля]] [[Тернопільська область]]. Демобілізований військовослужбовець 1-го відділення 1-го взводу 7-ї роти [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92-ї окремої механізованої бригад]]. У липни 2015 року добровольцем пішов на фронт, учасник бойових дій в зоні АТО. Наприкінці січня 2017 року знайдений мертвим поблизу будинку, в якому він проживав. За результатами експертизи Василь помер від переохолодження. Похований 30 січня 2017 року в Теребовлі<ref>[https://ru-ru.facebook.com/terebovlianskavezha/photos/a.769362123187002.1073741828.765523383570876/1152385168218027/?type=3 Сьогодні поховали учасника бойових дій]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Петруняк Назарій Васильович''', {{дтс|1987|10|9}}, [[Гавриляк]] [[Тлумацький район]] [[Івано-Франківська область]]. Капітан [[Національна поліція України|поліції]] оперуповноважений відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Івано-Франківській області, Надвірнянський відділ поліції (м. [[Надвірна]]). Службу в правоохоронних органах розпочав у 2006 році, проходив службу і в зоні АТО. Помер внаслідок хвороби [[2 лютого]] [[2017]] року. Похований в рідному селі<ref>[https://if.npu.gov.ua/uk/publish/article/237513 Керівництво та колектив прикарпатської поліції сумує з приводу передчасної смерті працівника]<br/>[https://if.npu.gov.ua/uk/publish/article/237617 На Прикарпатті попрощалися із померлим правоохоронцем]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''[[Гуменюк Юрій Миколайович]]''', 23.04.1979&nbsp;р.н., [[Чернівецька область]]. Мешкав із сім'єю у м.&nbsp;[[Яворів]] [[Львівська область]]. Майор ЗСУ, заступник військового комісара&nbsp;— начальник мобілізаційного відділення Яворівського районного військового комісаріату. 2004 року проходив службу в Іраку, у складі 6-ї ОМБр. Брав участь в АТО на Луганщині з 28 травня по 8 вересня 2014 року, у складі [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї ОМБр]]. В липні 2014 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Раптово помер в м. [[Яворів]]. Про смерть військовослужбовця повідомили [[3 лютого]] [[2017]] року в Яворівській РДА. Залишились батьки, дружина та 13-річний син. Батьки забрати тіло сина на поховання на Буковину<ref>[http://javoriv-rda.gov.ua/uncategorized/vidijshov-u-vichnist-major-humenyuk-yurij-mykolajovych-pamyatajemo-i-skorbymo/ Відійшов у вічність майор Гуменюк Юрій Миколайович. Пам'ятаємо і скорбимо!]<br/>[http://zik.ua/news/2017/02/06/na_lvivshchyni_raptovo_pomer_uchasnyk_ato_zastupnyk_yavorivskogo_viyskovogo_1038263 На Львівщині раптово помер учасник АТО, заступник Яворівського військового комісара Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/02/06/na_lvivshchyni_raptovo_pomer_uchasnyk_ato_zastupnyk_yavorivskogo_viyskovogo_1038263]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Тихон Олександр Володимирович''', 21.01.1984&nbsp;р.н., [[Нікополь]] [[Дніпропетровська область]]. Громадський активіст, волонтер, член [[Радикальна партія Олега Ляшка|РПЛ]], помічник народного депутата Андрія Артеменка. За словами сестри, воював в АТО, перед смертю отримав статус учасника. Залишились дружина та маленька донька. Помер [[8 лютого]] [[2017]] року в лікарні міста Дніпро, ймовірно, від отруєння токсичною речовиною<ref>[https://hromadskeradio.org/news/2017/02/08/u-dnipri-pomer-aktyvist-yakyy-zayavlyav-shcho-yogo-otruyily-toksychnoyu-rechovynoyu У Дніпрі помер активіст, який заявляв, що його отруїли токсичною речовиною]<br/>[https://hromadskeradio.org/news/2017/02/09/sasha-ne-liz-v-polityku-za-lavramy-sestra-otruyenogo-v-nikopoli-aktyvista Саша не ліз в політику за лаврами&nbsp;— сестра отруєного в Нікополі активіста]<br/>[https://www.sicheslav.in.ua/vid-zagadkovogo-otruyennya-pomer-vidomiy-nikopolskiy-aktivist/ Від загадкового отруєння помер відомий нікопольський активіст] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170215024254/https://www.sicheslav.in.ua/vid-zagadkovogo-otruyennya-pomer-vidomiy-nikopolskiy-aktivist/ |date=15 лютий 2017 }}<br/>[http://city-nikopol.com.ua/6956-prokuratura-po-sprav-oleksandra-tihona.html Прокуратура по справі Олександра Тихона]<br/>[http://city-nikopol.com.ua/6957-viktor-artemenko-o-smerti-aleksandra-tihona-neuzheli-my-nikogda-ne-uznaem-pravdu.html Виктор Артеменко: О смерти Александра Тихона. Неужели мы никогда не узнаем правду?]{{ref-ru}}</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Підлубний Петро Сергійович''', {{дтс|1972|7|12}}, [[Лісове (Тальнівський район)]] [[Черкаська область]]. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. За професією механізатор. Тривалий час працював у рибо-торговельному флоті на далекому Сході. Повернувшись до рідного села, одружився, працював за різними професіями. Мобілізований 2015 року, брав участь в бойових діях, служив у районі м. Сватове. Помер від тяжкої хвороби вдома. Похований 10 лютого 2017 року в рідному селі<ref>[http://rda.talnern.gov.ua/novini/znovu-vtratipohovannya-petra-pidlubnogo-uchasnika-ato/ Знову втрати. Поховання Петра Підлубного учасника АТО]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Васильєв Юрій Володимирович''', 24.04.1970&nbsp;р.н., [[Ізюм]] [[Харківська область]]. Доброволець [[Карпатська Січ (рота)|окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ»]]. Член [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]] з 2010 року, очолював Ізюмську районну організацію ВОС. 2015 року пішов добровольцем на фронт. Планував навесні 2017 підписати контракт і повернутись на передову. Одружений. Помер [[10 лютого]] [[2017]] року<ref>[http://kharkiv.svoboda.org.ua/news/events/00113518/ Пішов з життя Юрій Васильєв]<br/>[https://www.facebook.com/karpatsich/posts/1808512606032140 Командир ОДЧ «Карпатська Січ» Олег Куцин закликає всіх бойових побратимів підтримати дружину загиблого побратима Юрія Васильєва!]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''[[Воробйов Генадій Петрович]]''' (позивний «Вільний»), 25.06.1961, [[Ахалкалакі]], [[Грузія]]. Мешкав у м. [[Київ]]. Генерал-полковник, начальник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Кандидат історичних наук. З 2009 року був командувачем Сухопутних військ ЗСУ. 2014-го призначений першим заступником начальника Генерального штабу, займав посаду першого заступника керівника Антитерористичного центру, тимчасово виконував обов'язки командувача військами АТО. 2016-го призначений керівником НУОУ. Повний лицар [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|ордена Богдана Хмельницького]] (ІІІ ст., 2008. ІІ ст., 2012. І ст., 2017, посмертно). Помер [[11 лютого]] [[2017]] року в робочому кабінеті у Києві. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]<ref>[http://www.mil.gov.ua/news/2017/02/11/pishov/ Пішов з життя начальник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського генерал-полковник Генадій Воробйов]<br/>[https://www.facebook.com/yuri.biriukov/posts/1860331390902336 Талантливый. Умный. Мудрый. Не всегда удобный]{{ref-ru}}</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Тяско Василь Васильович''', 44 роки, [[Буштино]] [[Тячівський район]] [[Закарпатська область]]. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. Служив за мобілізацією з 12 травня 2015 до 28 квітня 2016, з 20 травня 2015 брав участь в АТО, у н.п. Червоний Жовтень та Калинівка Донецької області. Після демобілізації повернувся додому. Проживав сам. Раптово помер [[13 лютого]] [[2017]] року. Похований в рідному селищі<ref>[http://tyachiv-rda.gov.ua/index.php/aktualne/4794-2017-02-14-09-12-07.html Відійшов у вічність учасник АТО Василь Васильович Тяско // Тячівська РДА]<br/>[http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_428245 У Буштині помер учасник бойових дій]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Шевченко Віктор Олександрович''', 1975&nbsp;р.н., [[Новгородка]] [[Кіровоградська область]]. Демобілізований військовослужбовець роти охорони [[17-й окремий мотопіхотний батальйон «Кіровоград»|17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград»]] [[57-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|57-ї ОМПБр]]. Мобілізований навесні 2014 року в першу хвилю мобілізації, учасник АТО. В квітні 2015 демобілізувався. Останнім часом мешкав у Кіровограді. Наприкінці 2016 діагностували онкозахворювання IV стадії, проходив обстеження в Інституті раку, їздив в Одесу. Помер [[17 лютого]] [[2017]] року. Залишилось двоє неповнолітніх дітей. Похований у Новгородці<ref>[https://www.pravda-kr.com.ua/najsvizhishe/8361-demobilizovanomu-atovtsyu-z-kirovogradshchini-potribna-dopomoga.html Демобілізованому АТОвцю з Кіровоградщини потрібна допомога]<br/>[http://old.gre4ka.info/suspilstvo/34501-na-kirovohradshchyni-poproshchalysia-iz-demobilizovanym-uchasnykom-ato-foto На Кіровоградщині попрощалися із демобілізованим учасником АТО]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Васін Олександр Костянтинович''', 44 роки, [[Мелітополь]] [[Запорізька область]]. Старший сержант, демобілізований військовослужбовець [[23-й окремий мотопіхотний батальйон «Хортиця»|23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця»]] [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56-ї ОМПБр]]. Мобілізований у 2015 році (шоста хвиля), учасник АТО, восени 2016 року демобілізувався й повернувся додому. Кілька днів не відповідав на дзвінки, [[20 лютого]] [[2017]] року знайдений мертвим у власній квартирі, помер від інфаркту. Похований в Мелітополі<ref>[http://ria-m.tv/news/83173/segodnya_v_melitopole_provedut_v_posledniy_put_veterana_ato.html Сьогодні в Мелітополі проведуть в останню путь ветерана АТО]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Литвинов Олександр Вікторович''', 23.04.1970&nbsp;р.н., [[Олександрія]] [[Кіровоградська область]]. Демобілізований військовослужбовець [[Зенітні ракетні війська|зенітно-ракетних військ]]. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. Нетривалий час працював в міліції, потім&nbsp;— у міськуправлінні юстиції. Був ведучим спеціалістом відділу [[РАЦС]], державним реєстратором юстиції, державним реєстратором Центру адмінпослуг Олександрії. Ніс службу за мобілізацією з травня 2015 по квітень 2016 року, учасник АТО. Помер вдома пізнім вечором [[20 лютого]] [[2017]] року від серцево-судинної недостатності. Залишилась дружина та двоє синів, 18 і 10 років. Похований на Верболозівському кладовищі Олександрії<ref>[https://myalexandriya.blogspot.com/2017/02/v-aleksandrii-umer-uchastnik-ato-aleksandr-litvinov.html В Олександрії помер учасник АТО Олександр Литвинов]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Колесник Анатолій''', Краснопілка, [[Кагарлицький район]] [[Київська область]]. Демобілізований військовослужбовець [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. Учасник АТО, навесні 2016 року ніс службу поблизу с. [[Гнутове]] в районі Маріуполя<ref>{{Cite web |url=http://www.krvk.com.ua/%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%8C-%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%BC%D0%B8-%D0%B7-%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8/ |title=Тримайтесь, братики, ми з вами |accessdate=27 серпня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170223172116/http://www.krvk.com.ua/%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%8C-%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%BC%D0%B8-%D0%B7-%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8/ |archivedate=23 лютого 2017 |deadurl=yes }}</ref>. Помер [[23 лютого]] [[2017]] року<ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1451614091546713&set=a.491910667517065.104930.100000944079259 Сьогодні помер наш земляк, учасник АТО, Анатолій Колесник]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Царенко Олександр Володимирович''' (позивний «Цар»), 49 років, [[Могилів-Подільський]] [[Вінницька область]]. Колишній боєць, доброволець, старшина [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»]]. Активний учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]]. З перших днів бойових дій на Сході долучився до «Айдару», в боях під Новосвітлівкою дістав важке поранення. Помер через зупинку серця [[26 лютого]] [[2017]] року в реанімації, в інституті імені Амосова у [[Київ|Києві]]. Після прощання на Майдані Незалежності у Києві похований в Могилів-Подільському<ref>[http://ua.censor.net.ua/photo_news/429825/u_reanimatsiyi_pomer_boyets_ayidaru_oleksandr_tsarenko_foto У реанімації помер боєць «Айдару» Олександр Царенко]<br/>[https://vn.20minut.ua/Podii/zavtra-na-vinnichchini-provedut-u-ostannyu-put-aydarivtsya-oleksandra-10588452.html Завтра на Вінниччині проведуть у останню путь айдарівця Олександра]<br/>[http://24tv.ua/u_kiyevi_poproshhalis_z_biytsem_ato_tsarem_n787182 У Києві попрощались з бійцем АТО «Царем»]<br/>[http://ua.censor.net.ua/video_news/430088/na_vinnychchyni_poproschalysya_z_kolyshnim_starshynoyu_batalyionu_ayidar_oleksandrom_tsarenkom_video На Вінниччині попрощалися з колишнім старшиною батальйону «Айдар» Олександром Царенком]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Іванків Олександр Іванович''', 57 років, [[Ладижин]] [[Вінницька область]]. Колишній боєць [[Полк «Азов»|полку «Азова»]]. У 2014 році добровольцем записався до батальйону «Азов». Служив танкістом під Маріуполем. Повернувшись додому, влаштувався на Ладижинську ТЕС, але на роботу так і не вийшов. Останнім часом мешкав із матір'ю. [[2 березня]] [[2017]] року знайдений повішеним на дачі. Похований у Ладижині<ref>[http://real-vin.com/v-ladyzhine-nashli-mertvym-azovca-aleksandra-ivankova У Ладижині знайшли мертвим «азовця» Олександра Іванкова. 03.02.2017]{{ref-ru}}<br/>[http://lad.vn.ua/suspilstvo/ladizhin-poproszavsya-z-biicem-batalionu-azov-oleksandrom-ivankiv.html Ладижин попрощався з бійцем батальйону Азов Олександром Іванків]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Тананайко Володимир''', 1991&nbsp;р.н., [[Дубище (смт)|Дубище]] [[Рожищенський район]] [[Волинська область]]. Мешкав у м. [[Рожище]]. Демобілізований військовослужбовець підрозділу артилерійської розвідки [[51-ша окрема механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]]. Мобілізований у квітні 2014 року, учасник бойових дій, зокрема [[Бої за Савур-Могилу (2014)|боїв за Савур-Могилу]]. [[7 березня]] [[2017]] року повісився у батьківському гаражі в смт Дубище. Похований в рідному селі. Залишилась дружина та маленька донька<ref>[http://rozhyshche.rayon.in.ua/news/12394-rozhishchenski-zahisniki-ukrayinskih-kordoniv Рожищенські захисники українських кордонів]<br/>[http://rozhyshche.rayon.in.ua/news/24750-rozhishchenskii-krai-vtrativ-shche-odnogo-demobilizovanogo-biitsia Рожищенський край втратив ще одного демобілізованого бійця]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Зубов Михайло''', 27 років, [[Харків]]. Учасник АТО, служив за контрактом. За повідомленням місцевих ЗМІ був бійцем [[Полк «Азов»|батальйону спецпризначення «Азов»]] з позивним «Грізлі» (в прес-службі Нацгвардії дану інформацію не підтвердили), пройшов [[бої за Іловайськ]], [[Бої за Широкине|Широкине]], [[Бої за Дебальцеве|Дебальцеве]]. Повернувся додому у 2015 році і відкрив власну справу (курси англійської мови). Покінчив життя самогубством [[10 березня]] [[2017]] року, зістрибнувши з висоти на закинутому [[Елеватор (зерносховище)|елеваторі]] біля залізничного вокзалу. Підозрюється у вбивстві дружини та 4-річної доньки, тіла яких знайшли вранці того ж дня, вони були задушені. Трагедія сталася у Харкові по вул. Заліській, 5<ref>[https://hk.npu.gov.ua/uk/publish/article/248005 Правоохоронці оперативно встановили обставини подвійного вбивства в Харкові]<br/>[http://newsroom.kh.ua/news/samoubiyca-zadushivshiy-zhenu-i-doch-sluzhil-v-ato-i-imel-biznes Самогубця, який задушив дружину і доньку, служив в АТО та мав бізнес]{{ref-ru}}<br/>[http://apostrophe.ua/ua/news/society/accidents/2017-03-12/ubiystvo-jenschinyi-s-rebenkom-v-harkove-smi-rasskazali-o-veroyatnom-ubiytse-atoshnike/89635 Вбивство жінки з дитиною в Харкові: ЗМІ розповіли про імовірного вбивцю-АТОшника]<br/>[http://izvestia.kharkov.ua/tv-proekty/hi/2512/1235161.html Подвійне вбивство на Заліській, 5 і суїцид на закинутому елеваторі]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''[[Рибцов Андрій Іванович]]''' (позивний «Балу»), 01.02.1961&nbsp;р.н., [[РРФСР]]. Мешкав у м. [[Хмельницький]]. Капітан, колишній командир артилерійської батареї [[3-й десантно-штурмовий батальйон «Фенікс» (Україна)|3-го десантно-штурмового батальйону «Фенікс»]] [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї ОДШБр]]. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Ветеран війни в Афганістані. В березні 2014 добровольцем пішов у військкомат, тричі просився відправити його в АТО, мобілізований у серпні 2014. Зі своїм підрозділом обороняв населені пункти в районі [[Маріуполь|Маріуполя]]. У червні 2015 року нагороджений [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|Орденом Богдана Хмельницького]] ІІІ ст. Керівник Хмельницької Спілки учасників бойових дій, Хмельницької обласної філії ГО «Українська асоціація інвалідів АТО». Помер [[11 березня]] [[2017]] року у Хмельницькому, від обширного інфаркту. Похований на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницький. Залишились дружина (волонтер), син<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=426217021048781&id=100009814596668 Не стало Легенди, справжнього ГЕРОЯ України, Патріота і Людини з великої літери]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Коломієць Руслан Леонідович''', 1976&nbsp;р.н., [[Ладижин]] [[Вінницька область]]. Учасник АТО, рік тому демобілізувався. Помер від серцевої недостатності у м. [[Одеса]], куди поїхав відвідати свою матір. Похований 14 березня 2017 року в Ладижині<ref>[http://lada.fm/2017/03/13/14-bereznya-ladizhin-poproschayetsya-z-zahisnikom-ukrayini.html 14 березня Ладижин попрощається із захисником України. 13.03.2017, 17:58]<br/>[http://lada.fm/2017/03/14/u-ladizhin-poproschalisya-z-bycem-ato-ruslanom-kolomycem.html У Ладижині попрощалися з бійцем АТО Русланом Коломійцем]<br/>[http://lad.vn.ua/suspilstvo/ladizhin-znovu-v-zhalobi_-chergove-proszannya-z-biicem-ato.html Ладижин знову в жалобі. Чергове прощання з бійцем АТО]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Рощин Артем Юрійович''', 06.02.1990&nbsp;р.н., [[Світловодськ]] [[Кіровоградська область]]. Демобілізований військовослужбовець, розвідник [[59-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|59-ї окремої мотопіхотної бригади]]. 2009 року закінчив політехнічному технікумі у Комсомольському. Після строкової служби, з 2010 по 2015 рік працював автослюсарем-водієм на [[Кременчуцький сталеливарний завод|Кременчуцькому сталеливарному заводі]]. Мобілізований навесні 2015, воював у зоні АТО з травня 2015 по квітень 2016 року. Після демобілізації лікарі виявили пухлину мозку, переніс інсульт, лікувався у Київському інституті нейрохірургії. [[14 березня]] [[2017]] року помер в реанімаційному відділенні Світловодської ЦРЛ, куди потрапив у стані коми після другого інсульту. Похований на міському цвинтарі Світловодська. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, 5-річний син і однорічна донька<ref>[http://svetlovodsk.com.ua/9713-artem.html Захисник України Артем Рощин потребує нашої допомоги!]<br/>[http://svmisto.com.ua/podii/5509-pomer-geroy-neogoloshenoyi-vyni-artem-roschn.html Помер Герой неоголошеної війни Артем Рощін] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170317054952/http://svmisto.com.ua/podii/5509-pomer-geroy-neogoloshenoyi-vyni-artem-roschn.html |date=17 березня 2017 }}<br/>[http://svetlovodsk.com.ua/10409-artem-roschyn.html Світловодськ попрощався з Героєм неоголошеної війни Артемом Рощиним]<br/>[http://rk.kr.ua/smert-demobilizovanogo-uchasnika-ato-zi-svitlovodska-v-usomu-vinni-mediki Смерть демобілізованого учасника АТО зі Світловодська: В усьому винні медики?]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Юсипишин Руслан Васильович''', {{дтс|1979|11|21}}, [[Бориспіль]] [[Київська область]]. Мешкав в с. [[Іванків (Бориспільський район)]]. Демобілізований учасник АТО. Старший сержант, колишній військовослужбовець [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]]. З 14 березня 2015 до жовтня 2016 проходив службу за мобілізацією. Помер [[20 березня]] [[2017]] року в результаті гострої серцево-судинної недостатності. Похований в с. Іванків<ref>[http://raybori.gov.ua/novini/1681-v-ivankovi-pokhovali-37-litnogo-uchasnika-ato В Іванкові поховали учасника АТО]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Ліньков Сергій Васильович'''. [[Кам'янець-Подільський]] [[Хмельницька область]]. Демобілізований учасник АТО. Капітан, заступник командира підрозділу розвідки [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї окремої десантно-штурмової бригади]]. Став на захист Батьківщини з перших днів війни на Сході, воював майже три роки, зокрема у Мар'їнці, Пісках. Демобілізувався через хворобу, останні місяці перебував у лікарні. Помер в міської лікарні №1 Кам'янця-Подільського від довготривалої онкологічної хвороби. Похований 22 березня 2017 року на міському кладовищі Кам'янця-Подільського. Залишилась дружина<ref>[http://vk-kp.info/novini/voyin-kam-yanchanyn-serhiy-linkov-video.html Воїн, кам'янчанин Сергій Ліньков] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170817120816/http://vk-kp.info/novini/voyin-kam-yanchanyn-serhiy-linkov-video.html |date=17 серпень 2017 }}<br/>[http://vk-kp.info/novini/sohodni-22-bereznya-kam-yanchany-poprashchalysya-z-heroyem-kapitanom-serhiyem-linkovym.html Сьогодні, 22 березня, кам'янчани попрощались з Героєм, капітаном Сергієм Ліньковим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170816062444/http://vk-kp.info/novini/sohodni-22-bereznya-kam-yanchany-poprashchalysya-z-heroyem-kapitanom-serhiyem-linkovym.html |date=16 серпень 2017 }}</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Биченко Михайло Васильович''', 28 років, [[Запоріжжя]]. Демобілізований військовослужбовець, учасник АТО, служив у [[Краматорськ]]у в 2015—2016 роках. Оператор обласної телекомпанії «Запоріжжя», працював у цій телекомпанії понад 10 років. Вранці [[28 березня]] [[2017]] року знайдений повішеним у парку Перемоги м. [[Запоріжжя]]. Основна версія поліції — самогубство<ref>[http://ua.korrespondent.net/city/zaporozhye/3832778-u-parku-zaporizhzhia-povisyvsia-zhurnalist У парку Запоріжжя повісився журналіст]<br/>[http://nv.ua/ukr/ukraine/events/veteran-ato-znajdenij-povishenim-u-zaporizhzhi-buv-spivrobitnikom-mistsevogo-telekanalu-880063.html Ветеран АТО, знайдений повішеним у Запоріжжі, був співробітником місцевого телеканалу]<br/>[http://apostrophe.ua/ua/news/society/accidents/2017-03-28/v-zaporozhe-nashli-poveshennym-veterana-ato/91483 У Запоріжжі знайшли повішеним ветерана АТО]<br/>[http://8tv.com.ua/novosti/u-zaporizhzhi-znayshli-povishenim-spivrobitnika-zodtrk/ У Запоріжжі знайшли повішеним співробітника ЗОДТРК] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170329050327/http://8tv.com.ua/novosti/u-zaporizhzhi-znayshli-povishenim-spivrobitnika-zodtrk/ |date=29 березень 2017 }}</ref>.

== Посилання ==
* [http://ua.censor.net.ua/resonance/426348/zagybli_geroyi_sichnya Загиблі Герої січня] // ''Ян Осока'', для [[Цензор.нет|«Цензор. НЕТ»]]
* [http://ua.censor.net.ua/resonance/430837/zagybli_geroyi_lyutogo Загиблі Герої лютого] // ''Ян Осока'', для [[Цензор.нет|«Цензор. НЕТ»]]
* [http://censor.net.ua/resonance/440505/zagibl_gero_bereznya Загиблі Герої березня] // ''Ольга Скороход'', для [[Цензор.нет|«Цензор. НЕТ»]]
* [http://memorybook.org.ua Книга пам'яті загиблих]
* [https://ukraine-memorial.org/ua/biography-list Український меморіал. Пам'яті героїв, що загинули за Україну]
* [http://www.mil.gov.ua/multimedia/panteon-geroiv/ Пантеон Героїв] (Сайт Міністерства оборони України)
* [http://ngu.gov.ua/ua/vony-zhyttya-viddaly-za-vitchyznu Вони життя віддали за Вітчизну] (Сайт Національної гвардії України)
* [http://dpsu.gov.ua/ua/Vichna-pamyat-geroyam-prikordonnikam/ Вічна пам'ять героям-прикордонникам!] (Сайт Державної прикордонної служби України)
* [https://web.archive.org/web/20160701184941/http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/category?cat_id=148790 Пам'яті героїв] (Сайт Служби безпеки України)
* [http://www.academy.ssu.gov.ua/ua/page/page_1415198830.htm Пам'ятаємо] (Сайт Національної академії СБУ)
* [http://cg.gov.ua/index.php?id=11747&tp=1&pg= Герої не вмирають] (Сайт Чернігівської ОДА)
* [https://web.archive.org/web/20161228043759/http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%9B%D0%9C%D0%9B%D0%A79NYJFL Вони захищали Україну] (Сайт Вінницької ОДА)
* [https://web.archive.org/web/20181219211151/http://oda.zt.gov.ua/kniga-pamyati-geroiv-ato/ Книга пам'яті героїв АТО] (Сайт Житомирської ОДА)
* [http://www.mk.gov.ua/ua/heroes_dnd/ Герої не вмирають] (Сайт Миколаївської ОДА)
* [http://khoda.gov.ua/gero%d1%97-ne-vmiraut/storinka-pamyati/ Сторінка пам'яті. Херсонщина] (Сайт Херсонської ОДА)
* [https://web.archive.org/web/20160823232233/http://oblrada.pl.ua/index.php/component/content/article/84-pamjataemo-zagiblih-geroyiv/5380-pamjataemo-zagiblih-geroyiv Пам'ятаємо загиблих героїв] (Сайт Полтавської облради)
* [http://km-oblrada.gov.ua/geroї-nebesnoї-sotni-ta-geroї-antiter/ Список військових Хмельниччини, які загинули у неоголошеній війні на Сході України] (Сайт Хмельницької облради)
* [https://web.archive.org/web/20171111160430/http://www.bukoda.gov.ua/page/pamyati-geroiv-bukovini Пам'яті Героїв Буковини] (Сайт Чернівецької ОДА)
* [http://heroeschernivtsi2014.blogspot.com/ Герої. Чернівецька область. АТО] (блог)
* [http://sumymemory.gov.ua/database/anti-terrorist-operation-in-ukraine.html Книга пам'яті Сумської області]
* [http://lib.kr.ua/index.php?menuid=188 Герої АТО] (Сайт Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені О.&nbsp;М.&nbsp;Бойченка)
* [http://patriot.odessa.gov.ua/vjskovosluzhbovcv-yak-zaginuli-pd-chas-provedennya-ato-ta-pohovan-na-teritor-odesko-oblast/ Військовослужбовці, які загинули під час проведення АТО, з Одеської області]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} (Сайт Одеського обласного центру патріотичного виховання дітей та молоді)
* [http://dumskaya.net/news/nikto-ne-zabyt-na-donbasse-pogibla-pochti-sotnya-045653/ Ніхто не забутий: на Донбасі загинула майже сотня військовослужбовців з Одеської області (список)] (Одеське видання «Думська»)
* [http://vn.20minut.ua/infographics/vijs-kovosluzhbovci-z-vinnichchini-yaki-zaghinuli-v-zoni-ato-10409076.html Військовослужбовці з Вінницької області, які загинули в зоні АТО] (Сайт «20 хвилин: Вінниця»)
* [https://web.archive.org/web/20170717141040/http://paralleli.if.ua/news/48624.html Список загиблих у зоні АТО мешканців Прикарпаття] (Інтернет-видання «Паралелі»)
* [https://web.archive.org/web/20150406232800/http://all.kharkov.ua/memorial/ Меморіал пам'яті загиблих харків'ян&nbsp;— Героїв АТО] (Портал «Весь Харків»)
* [http://rivne1.tv/Info/?id=38477 Пам'яті загиблих воїнів… Список військових, які загинули в зоні АТО, та з якими прощалися на Рівненщині] (Проект «Ціна Свободи», сайт телеканалу «Рівне-1»)
* [https://web.archive.org/web/20180213090636/http://memory.rv.ua/category/%D0%B0%D1%82%D0%BE/ Революція гідності. Війна. Рівненщина] (сайт пам'яті загиблих, розділ АТО)
* [http://memory.ye.ua/ Сайт пам'яті загиблих героїв Хмельниччини в ході АТО 2014 року] (Медіа-корпорація «Є»)
* [http://museum-ato.jimdo.com/пам-ятаємо-кожного/ Пам'ятаємо кожного]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} (Сайт Музей АТО. Запорізький обласний краєзнавчий музей)

== Див. також ==
* [[Бої за Авдіївку]]
* [[Бої за Мар'їнку]]
* [[Бої за Широкине]]
* [[Бої на Світлодарській дузі]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

{{Списки втрат українських військовослужбовців (2014 - дотепер)}}
{{-}}{{Російська збройна агресія проти України (2014‒2016)}}

[[Категорія:Списки загиблих учасників російсько-української війни|2016-10]]
[[Категорія:Померли 2017|*]]