Перегляд вихідного коду сторінки Втрати батальйону «Айдар»

У статті описано '''деталі загибелі бійців [[24-й_окремий_штурмовий_батальйон_«Айдар»|батальйону «Айдар»]].'''

== Обставини втрат ==
* [[17 червня]] 2014 року в районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] на околицях [[Луганськ]]а під час боїв з терористами загинули четверо бійців<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1446328708969474&id=1430526587216353 Батальон территориальной обороны «Айдар» выражает огромную благодарность…&nbsp;// Батальон «Айдар», 2 липня 2014] {{ref-ru}}</ref> батальйону&nbsp;— '''[[Колесник Андрій Михайлович]]''' ([[Павлоград]], [[Дніпропетровська область]])<ref>[http://www.pvgazeta.info/region/obchestvo/6433-dobrovolecz-iz-pavlograda-spas-pod-luganskom-zhizni-16-sosluzhivczev-video Доброволец из Павлограда спас под Луганском жизни 16 сослуживцев&nbsp;// «Популярные Ведомости», 25 червня 2014] {{ref-ru}}<br/>[http://begemot.dp.ua/?q=content/%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B1-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B8%D1%85-%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%B9 Андрей Колесник погиб, прикрывая своих товарищей&nbsp;// «Бегемот», 25 червня 2014] {{ref-ru}}</ref>, '''Рябуха Сергій Вікторович''' ([[Ніжин]], [[Чернігівська область]])<ref>[http://www.svoboda.fm/region/231816.html Ніжин прощатиметься із загиблим героєм батальйону «Айдар» Сергієм Рябухою&nbsp;// «Високий Вал», 20 червня 2014]</ref>, '''[[Хамраєв Рустам Шонійозович|Хамраєв Рустам Шаніязович]]''' ([[Луцьк]], [[Волинська область]])<ref>[http://www.volynnews.com/news/society/spohady-pro-heroia-shcho-pomyrav-iz-ukrayinoiu-na-sertsi/ Спогади про героя-лучанина, який помирав із Україною на серці&nbsp;// «Волинські новини», 20 червня 2014]<br/>[http://www.volynpost.com/news/34908-rustam-zagynuv-na-moih-ochah-komandyr-volynskogo-vzvodu-bataljonu-ajdar «Рустам загинув на моїх очах»&nbsp;— командир волинського взводу батальйону «Айдар»&nbsp;// «ВолиньPost», 21 червня 2014]</ref>, '''Чепіга Микола Миколайович''' ([[Полтава]]; про його смерть рідні довго не знали&nbsp;— була непідтверджена інформація, що Микола перебуває у полоні; [[2 липня]] стало відомо про його смерть; тіло тривалий час не могли перевезти додому)<ref>[http://kolo.poltava.ua/novini-poltava/pohovali-zagiblogo-v-hodi-ato-poltavtsya-mikolu-chepigu-21521.html Поховали загиблого в ході АТО полтавця Миколу Чепігу&nbsp;// «Коло», 6 липня 2014]<br/>[http://kolo.poltava.ua/novini-poltava/rodina-zagiblogo-v-ato-poltavtsya-potrebue-dopomogi-21535.html Родина загиблого в АТО полтавця потребує допомоги&nbsp;// «Коло», 7 липня 2014]</ref>.
* [[30 червня]], в останні години 10-денного перемир'я, в результаті мінометного обстрілу загинув '''Черута Валентин''' (село [[Хрущівка]], [[Черкаська область]]). Похований [[2 липня]] у місті [[Золотоноша]] ([[Черкаська область]]), де він мешкав<ref>[http://procherk.info/resonance/2-cherkassy-news/24876-voyin-bez-strahu-i-dokoru-u-zolotonisku-zemlju-lig-sche-odin-geroj Воїн без страху і докору. У золотоніську землю ліг ще один герой&nbsp;// «Прочерк», 3 липня 2014]</ref>.
* [[7 липня]] загинули командир підрозділу «Холодний Яр» '''[[Войцехівський Євген Вікторович]]''' (псевдонім «Чех») під час збройного нападу бойовиків близько 5-ї години ранку на комендатуру міста [[Щастя (місто)|Щастя]] біля [[Луганськ]]а<ref>[http://cossackland.org.ua/2014/07/07/u-schasti-na-luhanschyni-polih-u-boyu-komandyr-pidrozdilu-holodnyj-yar-evhen-vojtsehivskyj/ У Щасті на Луганщині поліг у бою командир підрозділу «Холодний Яр» Євген Войцехівський&nbsp;// «Козацький край», 7 липня 2014]<br/>[http://vikka.ua/novini/91758-teroristi-boyalisya-zagiblogo-komandira-pidrozdilu-holodnogo-yaru.htm Терористи боялися загиблого командира «Холодного Яру»&nbsp;// Телерадіокомпанія «ВІККА», 7 липня 2014]</ref> та боєць '''Гулько Олег Васильович''' ([[Заліщики]], [[Тернопільська область]])<ref>[http://doba.te.ua/novyny/zhytel-ternopilschyny-zahynuv-vchora-u-zoni-ato.html Житель Тернопільщини загинув вчора у зоні АТО]&nbsp;// Доба.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 8 липня.<br/>[http://zal.te.ua/index.php/novyny/692-oleh-hulko-z-zalishchykiv-zahynuv-na-skhodi Олег Гулько з Заліщиків загинув на Сході]&nbsp;// Заліщики online.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 9 липня.</ref>.

* 14 липня при зачищенні п. Біле (Луганська обл.) підірвалися на фугасі 3 бійця серед яких був лейтенант Олександр Подрезенко.
* [[12 липня]] під час виконання бойового завдання в районі села [[Жовте (Слов'яносербський район)|Жовте]] в передмісті Луганська від мінометного обстрілу загинули троє бійців&nbsp;— '''[[Нетруненко Артем Віталійович]]''' (псевдонім «Умар Валькірія», [[Луганськ]]), '''[[Карпенко Сергій Миколайович]]''' ([[Нетішин]], [[Хмельницька область]], та [[Подрезенко Олександр Васильович]]-«Кац»<ref>[http://grytsenko.com.ua/news/view-na-luhanshchyni-vid-minometnoho-postrilu-zahynuv-chlen-hromadjans-koji-pozytsiji-artem-netrunenko.html На Луганщині від мінометного пострілу загинув член «Громадянської позиції» Артем Нетруненко. Світла і вічна йому пам'ять…&nbsp;// «Персональний сайт Анатолія Гриценка», 13 липня 2014]<br/>[http://ngp-ua.info/2014/07/15242 У зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» з Нетішина&nbsp;// «Незалежний громадський портал», 14 липня 2014]<br/>[http://blogs.lb.ua/maks_levin/272745_aydar_druga_hodka_den_tretiy.html «Айдар», друга ходка. День третій. Три 200х&nbsp;// «LB.ua», 13 липня 2014]<br/>[http://www.informator.su/chechenets-z-batalyonu-aydar-zaginuv-v-boyu-z-separatistami/ Чеченець з батальйону «Айдар» загинув в бою з сепаратистами&nbsp;// «Інформатор», 21 липня 2014]</ref>.
* [[20 липня]] під час розвідки в тилу супротивника в районі Луганська був захоплений в полон і вбитий проросійськими бойовиками '''[[Михайлов Олег Миколайович]]''' (псевдонім «Серапатист», 1968&nbsp;р.н., [[Волинська область]])&nbsp;— член «Самооборони Майдану Волині»<ref>[http://www.volynpost.com/news/36400-na-shodi-zagynuv-sche-odyn-volynianyn На Сході загинув ще один волинянин&nbsp;// «ВолиньPost», 22 липня 2014]</ref>.
* [[21 липня]] в наслідок бою за блокпост під Луганськом загинув [[Війна в Афганістані 1979—1989|«афганець»]] '''[[Лепкалюк Олексій Васильович]]''' ([[Лисичанськ]], [[Луганська область]])<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1459265977675747&id=1430526587216353 20-21 июля в результате боя за блокпост под Луганском батальон потерял навсегда 1 человека&nbsp;// Батальон «Айдар», 22 липня 2014] {{ref-ru}}</ref>.
* За добу 21-22 липня БТО «Айдар» втратив 5 бійців: '''Королько Микола Петрович''', 1988&nbsp;р.н., Волинь; '''[[Муха Володимир Олександрович]]''', 1994&nbsp;р.н., Вінничина; '''[[Тома Геннадій Леонідович]]''', 1973&nbsp;р.н., Харківщина; '''Ящук Павло Володимирович''', 1966&nbsp;р.н., Київ.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/23/7032748/ За дві доби загинули 6 бійців батальйону «Айдар», «Українська правда», 23 липня 2014]</ref>
* 25 чи [[27 липня]] під Луганськом загинули '''Білик Василь''' (''Гуцул''), '''[[Стрельчук Павло Володимирович|Стрельчук Павло]]''' (''Старшина''), '''Гамай Тарас Омелянович'''
* За добу 27-28 липня в тяжких боях за [[Лутугине]] батальйон втратив 12 бійців: '''[[Алієв Іолчу Афі-Огли]]''', '''[[Бойко Віталій Васильович]]''', '''Василаш Ілля Євгенович''', '''[[Вербовий Михайло Вікторович]]''' (с. Південне, Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл. 1993&nbsp;р.н. ''Лєший''), '''[[Давидчук Олександр Васильович]]''', '''[[Квач Орест Арсенович]]''', '''Коврига Сергій Володимирович''' (''Лялік''), '''[[Куліш Іван Володимирович]]''' (Старобільськ, Луганська область)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=SLk8MFGJ5j8 Останнє інтерв'ю з Іваном Кулішом]. Програма «Прямим текстом». 24 квітня 2014</ref>, '''[[Менюк Станіслав Петрович]]''', '''[[Римар Ігор Віталійович]]''' (''Сірко''), '''Топольський Павло Васильович''', '''[[Шостак Сергій Олександрович]]''' (''Шест'') 1972&nbsp;р.н., (Луцьк, Волинська область)<ref>[https://www.facebook.com/pages/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BD-%D0%90%D0%99%D0%94%D0%90%D0%A0/1430526587216353?fref=photo Батальйон «Айдар»]</ref><ref>[http://www.hromadske.tv/society/u----aidari--------13-zagiblikh-spisok/ У ‘Айдарі’&nbsp;— 13 загиблих (список)]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=LqmXK4vPGFg Заступник командира батальйону «Айдар» назвав імена 10 з 13 загиблих бійців] {{ref-ru}}</ref>, [[Личак Микола Анатолійович]].
* 13-15 серпня загинули '''Зюзь Володимир Іванович '''([[Осипенко (Бердянський район)|с. Осипенко]], Запорiзька область) волонтер<ref name="ProBerd_20140817">[http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=23453 В Бердянском районе попрощались с бойцом «Айдара»&nbsp;// «Бердянские ведомости», 17 серпня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref name="Gorod_20140817">[http://gorod-online.net/news/proisshestviya/3061-batalon-ajdar-popal-v-zasadu-segodnya-khoronyat-odnogo-iz-berdyanskikh-volonterov Батальон «Айдар» попал в засаду. Сегодня хоронят одного из бердянских волонтеров&nbsp;// «Город», 17 серпня 2014]{{ref-ru}}</ref>, '''Кушов Руслан Бахникулович''', старший солдат, '''Марунчак Андрій Мирославович''', солдат (воїн-афганець, учасник Євромайдану), '''Филипчук Ігор Ярославович''', солдат, '''[[Юричко Володимир Володимирович]]'''.<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1470991709836507&id=1430526587216353 13-15 серпня батальйон «Айдар» зазнав втрати]. Сторінка батальйону «Айдар» на Facebook</ref>
* [[16 серпня]] загинуло 4 айдарівця: '''[[Дібрівний Дмитро Олександрович]]''' (1988&nbsp;р.н.), '''Качур Іван Іванович''' (1982&nbsp;р.н.), '''[[Колотвін Олександр Вікторович]]''' (1984&nbsp;р.н.), '''[[Слободенюк Пилип Аркадійович]]''' (1961&nbsp;р.н.).<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1471771926425152&id=1430526587216353 Загинуло 4 айдарівця]</ref>
* 16-21 серпня батальйон «Айдар» втратив вісім бійців: '''Климчук Сергій Дмитрович, [[Аболмасов Андрій Вікторович]]''', '''[[Падюков Альберт Володимирович]]''', '''Кобішин Сергій Олександрович''', '''Дерев'янко Сергій Вікторович''', '''Сніденко Євген Федорович''', '''Чикілев Андрій Володимирович''', '''[[Міхнюк Олег Іванович]]'''.<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1474021752866836&id=1430526587216353 З 16 до 21 серпня батальйон «Айдар» втратив сім бійців]</ref>
* 22-26 серпня загинули вісім бійців: '''[[Гаркавенко Євген Миколайович]], [[Корабльов Андрій Віталійович]], Андріюк Василь Васильович, [[Петросян Оганес Арутюнович]], [[Черноволов Володимир Олександрович]], Бойко Володимир Степанович, [[Писаренок Андрій Володимирович]], Федоров Сергій Сергійович'''.<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1478545942414417&id=1430526587216353 Втрати 22-26 серпня]. Сторінка батальйону «Айдар»</ref>
* 26 серпня&nbsp;— [[Білітюк Василь Васильович]], [[Лучинський Іван Володимирович]], [[Кононко Сергій Олександрович]]
* в [[Чмирівка (Старобільський район)|Чмирівці]] був похований як невідомий солдат Віктор Кумецький (* 11.2.1973), доброволець, батальйон «Айдар», [[Війна на сході України|загинув]] 5 вересня 2014 року біля села Металіст Старобільського району<ref>[http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/7444-volynska-eparhiya-novyny-25-09-2015.html Волиняни молитовно попрощалися з військовослужбовцем Віктором Кумецьким]</ref>.
* [[Ідель Ілля Євгенович]], 30 серпня, помер від поранень
* [[Приходько Олександр Валентинович]], 27 вересня, Малоорлівка
* [[1 жовтня]] в Старобільську поховали 27 невідомих українських військових&nbsp;— бійці «Айдару» й аеромобільної бригади, цих вояків не вдалося ідентифікувати, взяли зразки ДНК<ref>[http://espreso.tv/news/2014/10/01/u_starobilsku_pokhovaly_27_nevidomykh_ukrayinskykh_voyiniv У Старобільську поховали 27 невідомих українських воїнів]</ref>.
* 5 вересня [[Атаманчук Андрій Вікторович]], [[Білоус Олександр Севаст'янович]], [[Богуш Андрій Васильович]], [[Вишневський Олег Анатолійович|Олег Вишневський]], [[Грибков Сергій Миколайович]], [[Кондратюк Юрій Володимирович]], [[Король Юрій Васильович]], [[Кумецький Віктор Володимирович]], [[Слісенко Михайло Михайлович]], [[Сльота Володимир Васильович]], [[Стулов Олексій Валерійович]], Хомяк Дмитро Валерійович, Хомяк Володимир Валерійович, [[Шалатовський Вадим Володимирович]], [[Якимчук Владислав Сергійович]], [[Якубовський Назар Олександрович]] загинули у [[Засідка під Веселою Горою|засідці під Веселою Горою]].<ref>[http://memorybook.org.ua/2/bogush.htm Богуш Андрій Васильович / Книга пам'яті]</ref>
* [[2 жовтня]] у [[Старобільськ]]у відбулася панахида за загиблими бійцями [[80-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|80-ї аеромобільної бригади]]. Голова Луганської ОДА [[Москаль Геннадій Геннадійович|Геннадій Москаль]] попросив на колінах у загиблих пробачення від української влади: «Простіть нас, що з вами сьогодні нема ваших матерів, ваших батьків, ваших дітей, ваших сестер. Простіть нас за те, що державні інституції не змогли закупити реактиви, щоб зробити аналіз ДНК і встановити кожну особу. Це наша провина, і думаю, прийде час, і ті, хто припустився цієї помилки, будуть покарані, і батьки нарешті зможуть забрати своїх синів і поховати у себе на батьківщині». Бійці 80-ї аеромобільної бригади та батальйону «Айдар» 5 вересня потрапили у засідку між селищем Металіст і містом Щастя. Опізнані тіла загиблих відправили додому; 28 неідентифікованих тіл військових поховали у Старобільську<ref>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/moskal_stav_na_kolina_pered_zagiblimi_silovikami_video_1977547 Москаль став на коліна перед загиблими силовиками] </ref>.
* [[14 жовтня]] представники російсько-терористичних угруповань під час обміну з українськими військовими передали в Старобільське районне територіальне медичне об'єднання тіла двох загиблих військовослужбовців в/ч 0624 («Айдар»), які потрапили в полон [[5 вересня]] біля селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] на Луганщині<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/15/7040843/ Терористи передали тіла двох загиблих українських військових&nbsp;// «Українська правда», 15 жовтня 2014]</ref>.
* 15 жовтня, бої за Бахмутку, старший сержант [[Піскіжов Олександр Валерійович]], солдати [[Царенко Владислав Миколайович|Владислав Царенко]] та [[Полєно Юрій Вікторович|Юрій Полєно]].
* 28 жовтня 2014-го загинув, вирушивши автомашиною на бойове завдання поблизу міста Щастя, сержант [[Липчак Федір Федорович|Федір Липчак]].
* 29 жовтня 2014 року в пгт. Щорськ, Криничанського району Дніпропетровської області поховали командира «Золотої Роти» батальйону «Айдар» '''Олександра Піскіжова позивний «Італієць»,''' який загинув 15 жовтня під час тяжких боїв за визволення 32 блопосту.
* 14 листопада в ДТП у Новоайдарі загинув боєць [[Жовтий Дмитро В'ячеславович|Дмитро Жовтий]]
* 2 грудня 2014 під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій батальйону поблизу міста Щастя загинули солдати [[Захарчук Олександр Петрович|Олександр Захарчук]] та [[Сташків Ярослав Петрович|Ярослав Сташків]].
* 18 грудня група диверсантів напала на бійців батальйону «Айдар», котрі охороняли лікарню у Щасті&nbsp;— повідомив волонтер Юрій Касьянов. Загинуло 3 вояків&nbsp;— з них [[Оврашко Сергій Миколайович|Сергій Оврашко]] «Динаміт» та [[Гріголашвілі Олександр Михайлович|Олександр Гріголашвілі]] «Чужий», вбито 5 бойовиків. На територію лікарні терористи в'їхали на санітарному автомобілі&nbsp;— викрали у сусідньому районі, вбивши лікарів<ref>[http://espreso.tv/news/2014/12/19/kasyanov_v_schasti_dyversanty_vbyly_trokh_aydarivciv__pidyikhavshy_na_sanitarnomu_avtomobili Касьянов: В Щасті диверсанти вбили трьох айдарівців, під'їхавши на санітарному автомобілі]</ref>. Загинули бійці «Динаміт»&nbsp;— 38-річний Оврашко Сергій Миколайович, командир розвідувальної роти, та 32-річний громадянин [[Грузія|Грузії]] Гріголашвілі Олександр Михайлович з позивним «Чужий», за день до смерті написав заяву щодо отримання українського громадянства<ref>[http://espreso.tv/news/2014/12/20/u_boyakh_pid_schastyam_zahynulo_dvoye_biyciv_batalyonu_quotaydarquot У боях під Щастям загинуло двоє бійців батальйону «Айдар»]</ref>.
* 8 січня від поранень помер солдат Базга Юрій Олександрович<ref>[http://memorybook.org.ua/2/bazga.htm Базга Юрій Олександрович]</ref>
* 9 січня 2015-го у боях за Щастя загинув солдат [[Сидор Олег Миколайович|Олег Сидор]].
* 18 січня; бої за Бахмутку, солдат [[Никоненко Сергій Григорович]]
* 31 січня, бої за Щастя, старший солдат [[Жеребило Вадим Володимирович]]
* 8 лютого, бої за Станицю Луганську, солдат Гаврилов Валерій Васильович<ref>[http://memorybook.org.ua/4/gavrilovval.htm Гаврилов Валерій Васильович]</ref>
* 13 лютого, бої за Щастя, солдат Якубик Ростислав Зенонович
* 26 березня, солдат Шабрацький Дмитро Сергійович<ref>[https://www.slideshare.net/VoinSveta/spravedluvist-ato Справедливість]</ref>
* 13 травня 2015, солдат Романов Сергій Миколайович<ref>[http://unalib.ks.ua/romanov-sergiy-mikolayovich.htm Романов Сергій Миколайович]</ref>
* 15 травня 2015, солдат [[Сапожніков Олексій Юрійович]]
* 19 травня 2015, солдат Іон Андрій Дмитрович<ref>[http://unalib.ks.ua/ion-andriy-dmitrovich.htm Іон Андрій Дмитрович]</ref>
* 22 травня 2015, солдат [[Гащенко Олексій Михайлович]], Борівське (Сєверодонецька міська рада)
* 22 травня 2015, солдат [[Галушка Артур Аркадійович]], бої за Станицю Луганську
* 26 травня 2015, молодший сержант [[Марчук Євген Миколайович]], бої за Бахмутку
* 17 червня 2015, солдат [[Ніколаєв Микола Миколайович]], бої за Бахмутку
* 21 червня 2015, солдат Ліверін Олександр Миколайович, помер від поранень<ref>[http://memorybook.org.ua/15/liverin.htm Олександр Ліверін]</ref>
* 4 липня 2015, солдат [[Романов Артем Геннадійович]], бої за Бахмутку
* '''Шпек Руслан Олександрович''', солдат, стрілець, помер 17 липня 2015 року.
* '''Пушкарьов Олександр Васильович''', майор, загинув 22 жовтня 2015 року.
* '''Роземборський Олександр Євгенович''', солдат, розвідник, помер 14 листопада 2015 року.
* '''Кірись Олексій Сергійович''' з позивним «Карась», старший солдат, оператор-навідник, загинув 26 грудня 2015 року.
* '''Галюк Назар В'ячеславович''', солдат, снайпер, загинув 1 січня 2016 року.
* '''Курбатов Вадим Михайлович''', сержант, начальник контрольно-технічного пункту, загинув 27 лютого 2016 року.
* '''Крупка Назар Олександрович''', солдат, номер обслуги, загинув 11 березня 2016 року.
* '''Луцюк Роман Йосипович''' з позивним «Лисий», солдат, помер 20 березня 2016 року.
* '''Баула Сергій Миколайович''' з позивним «Ворон», сержант, командир відділення, загинув 23 травня 2016 року.
* '''Куліба Микола Михайлович''' з позивним «Батя», молодший сержант, командир відділення, загинув 23 травня 2016 року.
* '''Макаревич Борис Степанович''', майор, командир батареї, загинув 11 червня 2016 року.
* '''Тихонов Євген Олександрович''', старший солдат, загинув 11 червня 2016 року.
* '''Самойленко Володимир Якович''' з позивним «Дядя Вова», солдат, розвідник, помер 16 червня 2016 року.
* '''Гуртяк Юрій Олександрович''' з позивним «Таєць», молодший лейтенант, командир взводу, загинув 11 липня 2016 року.

=== Список загиблих ===
{| class="wikitable sortable" style="width:100%;"
|-
! style="width:1%;"| №
! style="width:12%;"| Прізвище, ім'я,<br/>по батькові<br/>(псевдо)
! style="width:15%;"| Посада (звання)
! style="width:25%;"| Про особу
! style="width:9%;"| Дата смерті<br/>(вік)
! style="width:35%;"| Обставини смерті
|-
|1
 
||[[Хамраєв Рустам Шонійозович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||[[Солдат (військове звання)|Солдат]], старший навідник автоматичних протипіхотних гранатометів волинської роти
||Народився{{дтс|1975|11|29}} р. Узбек. Проживав у м. [[Луцьк]]. Учасник волинської сотні самооборони Майдану.
'''Сім'я:''' залишився 12-річний син.
||{{дтс|2014|06|17}}<br/>(38 років)
||Загинув у районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] на околицях Луганська під час обстрілу із крупнокаліберного кулемету&nbsp;— куля потрапила у голову бійця. Передова група батальйону «Айдар», що вирушила до місця бою сил АТО з терористами, потрапила у засідку та була обстріляна із важкого озброєння<ref name="Met_Aydar">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/18/7029378/ Парубій підтвердив, що на Луганшині загинули 4 бійці «Айдару»]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1440217159580629&id=1430526587216353&fref=nf ДВА ФРОНТА «АЙДАРА»]</ref>. [[20 червня]] відбулося прощання та громадська панахида.
'''Похований''' на Алеї почесних поховань міського кладовища в селі [[Гаразджа]]<ref>[http://www.volynnews.com/news/society/spohady-pro-heroia-shcho-pomyrav-iz-ukrayinoiu-na-sertsi/ Спогади про героя-лучанина, який помирав із Україною на серці&nbsp;// «Волинські новини», 20 червня 2014]<br/>[http://www.volynpost.com/news/34908-rustam-zagynuv-na-moih-ochah-komandyr-volynskogo-vzvodu-bataljonu-ajdar «Рустам загинув на моїх очах»&nbsp;— командир волинського взводу батальйону «Айдар»&nbsp;// «ВолиньPost», 21 червня 2014]</ref>.
|-
|2
 
||[[Рябуха Сергій Вікторович]] <br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]] афганської роти
||Народився{{дтс|1991|3|28}} р. Проживав в м. [[Ніжин]] ([[Чернігівська область]]). В 2006 закінчив ніжинську ЗОШ №&nbsp;6; в 2009&nbsp;— київське залізничне ПТУ. До 2010 року працював техніком в аеропорту Жуляни. Активний учасник Євромайдану.
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|06|17}} (23 роки)
||Загинув у районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] на околицях Луганська. Передова група батальйону «Айдар», що вирушила до місця бою сил АТО з терористами, потрапила у засідку та була обстріляна із важкого озброєння. Загалом бій тривав 20 годин<ref name="Met_Aydar" />. [[22 червня]] у рідному місті бійця був оголошений траур, відбулися проводи в останню путь та вшанування його пам'яті.
'''Похований''' на Мигалівському кладовищі (вулиця Куйбишева)<ref>[http://www.svoboda.fm/region/231816.html Ніжин прощатиметься із загиблим героєм батальйону «Айдар» Сергієм Рябухою&nbsp;// «Високий Вал», 20 червня 2014]</ref>.
|-
|3
 
||[[Колесник Андрій Михайлович]]<br/>(Камаз) <br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| кулеметник
||Народився{{дтс|1972|4|14}} р. Проживав в м. [[Павлоград]] ([[Дніпропетровська область]]).
'''Сім'я:''' залишилась 17-річна донька.
||{{дтс|2014|06|17}} (42 роки)
|| Загинув в районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] на околицях Луганська. Залишився прикривати відхід своєї групи, що потрапила в засідку та була обстріляна із важкого озброєння; врятував життя 16-ти побратимів. Загалом бій тривав 20 годин<ref name="Met_Aydar" />.
'''Похований''' 25 червня на міському кладовищі Павлограду<ref>[http://www.pvgazeta.info/region/obchestvo/6433-dobrovolecz-iz-pavlograda-spas-pod-luganskom-zhizni-16-sosluzhivczev-video Доброволец из Павлограда спас под Луганском жизни 16 сослуживцев&nbsp;// «Популярные Ведомости», 25 червня 2014] {{ref-ru}}<br/>[http://begemot.dp.ua/?q=content/%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B1-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B8%D1%85-%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%B9 Андрей Колесник погиб, прикрывая своих товарищей&nbsp;// «Бегемот», 25 червня 2014] {{ref-ru}}</ref>.
|-
|4
 
||[[Чепіга Микола Миколайович]] <br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1977|8|10}} р. Мешкав у селі [[Надержинщина]], [[Полтавська область]]. Слюсар вагоноремонтного депо в Полтаві.
'''Сім'я:''' залишились дружина та 3-річна донька.
||{{дтс|2014|06|17}} (36 років)
||Загинув у районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] на околицях Луганська. Передова група батальйону «Айдар», що вирушила до місця бою сил АТО з терористами, потрапила у засідку та була обстріляна із важкого озброєння.
'''Похований''' [[6 липня]] на цвинтарі села Надержинщина, де мешкав з сім'єю, прощання відбулося в Полтаві&nbsp;— у дворі, де живуть його батьки<ref>[http://kolo.poltava.ua/novini-poltava/pohovali-zagiblogo-v-hodi-ato-poltavtsya-mikolu-chepigu-21521.html Поховали загиблого в ході АТО полтавця Миколу Чепігу&nbsp;// «Коло», 6 липня 2014]<br/>[http://kolo.poltava.ua/novini-poltava/rodina-zagiblogo-v-ato-poltavtsya-potrebue-dopomogi-21535.html Родина загиблого в АТО полтавця потребує допомоги&nbsp;// «Коло», 7 липня 2014]</ref>.
|-
|6
 
||[[Чурута Валентин Павлович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1977||}} р. село [[Хрущівка]], [[Черкаська область]]. Проживав в [[Золотоноша|Золотоноші]]. Учасник Майдану.
'''Сім'я:''' залишилась дружина з двома дітьми (син та дочка).
||{{дтс|2014|06|30}} (37 років)
|| Загинув від кулі снайпера, перебуваючи у складі дозорної трійки, яка потрапила під мінометний та снайперський обстріл.<ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1445501835718828&set=a.1436550176613994.1073741828.1430526587216353&type=1&theater Четвертая свеча&nbsp;// Батальон «Айдар», 1 липня 2014] {{ref-ru}}</ref>
'''Похований''' [[3 липня]] на на міському цвинтарі, прощання відбулося на центральній площі Золотоноші.<ref>[http://procherk.info/resonance/2-cherkassy-news/24876-voyin-bez-strahu-i-dokoru-u-zolotonisku-zemlju-lig-sche-odin-geroj Воїн без страху і докору. У золотоніську землю ліг ще один герой&nbsp;// «Прочерк», 3 липня 2014]<br/>[http://provce.ck.ua/na-zolotononischyni-bijtsya-bataljonu-ajdar-vyrishyly-posmertno-nahorodyty-video/ На Золотонощині бійця батальйону «Айдар» вирішили посмертно нагородити&nbsp;// «Про все», 3 липня 2014]</ref>
|-
|7
 
||[[Войцехівський Євген Вікторович]]<br/>(Чех){{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| командир підрозділу [[Холодний Яр (бойовий загін)|«Холодний Яр»]]
||Народився {{дтс|1979|7|6}} р. в [[Кам'янка (Черкаська область)|Кам'янці]], [[Черкаська область]] (За іншими даними уродженець Хабаровського Краю, РРФСР). Мешкав у [[Сміла|Смілі]] на Черкащині.
'''Сім'я:''' залишились дружина та двоє маленьких синів&nbsp;— 3-х та 5-и років.
||{{дтс|2014|7|7}} (35 років)
|| Загинув під час збройного нападу бойовиків близько 5-ї години ранку на комендатуру міста [[Щастя (місто)|Щастя]] біля [[Луганськ]]а. До комендатури під'їхала диверсійна група під виглядом українських військових з українським прапором. В автомобілі сиділи люди, які сказали, що привезли «сепаратиста». Євген Войцехівський підійшов до них без зброї і бронежилета, і диверсанти відкрили стрільбу з автоматів, вбили бійця і обстріляли вікна комендатури<ref>[http://cossackland.org.ua/2014/07/07/u-schasti-na-luhanschyni-polih-u-boyu-komandyr-pidrozdilu-holodnyj-yar-evhen-vojtsehivskyj/ У Щасті на Луганщині поліг у бою командир підрозділу «Холодний Яр» Євген Войцехівський&nbsp;// «Козацький край», 7 липня 2014]<br/>[http://vikka.ua/novini/91758-teroristi-boyalisya-zagiblogo-komandira-pidrozdilu-holodnogo-yaru.htm Терористи боялися загиблого командира «Холодного Яру»&nbsp;// Телерадіокомпанія «ВІККА», 7 липня 2014]<br/>[http://gazeta.ua/articles/np/_na-luganschini-bojoviki-pidstupno-vbili-bijcya-ajdaru/568604 На Луганщині бойовики підступно вбили бійця Айдару&nbsp;// «Gazeta.ua», 8 липня 2014]</ref>.
|-
|8
 
||[[Гулько Олег Васильович]] {{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Сержант]]
||Народився{{дтс|1972|2|9}} р. [[Заліщики]], [[Тернопільська область]]. Всю зиму провів на столичному [[Євромайдан|Майдані]], а в травні вирушив воювати на схід. Рідним про це не сказав, щоб не хвилювалися. Мама дізналася, що Олег у гарячій точці лише отримавши звістку про його смерть.
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|7}} (42 роки)
|| Загинув біля міста [[Щастя (місто)|Щастя]] під [[Луганськ]]ом від пострілу в спину. Свідки кажуть&nbsp;— терористи приїхали начебто здаватися з білим прапором, а потім відкрили вогонь на ураження. [[8 липня]] у Києві в [[Український дім|Українському домі]] з Олегом прощалися друзі-майданівці. Звідти автобус із тілом загиблого вирушив на Тернопільщину<ref>[http://doba.te.ua/novyny/zhytel-ternopilschyny-zahynuv-vchora-u-zoni-ato.html Житель Тернопільщини загинув вчора у зоні АТО&nbsp;// «Доба», 8 липня 2014]<br/>[http://zal.te.ua/index.php/novyny/692-oleh-hulko-z-zalishchykiv-zahynuv-na-skhodi Олег Гулько з Заліщиків загинув на Сході&nbsp;// «Заліщики online», 9 липня 2014]</ref>.
|-
|9
 
||[[Нетруненко Артем Віталійович]]<br/>(Умар Валькірія) {{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1989|10|7}} р. Проживав в м. [[Луганськ]]. Мав україно-чеченське походження, мусульманин за віросповіданням. Мав історичну освіту, закінчив Луганський педагогічний університет. Брав участь у луганському Євромайдані.
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|12}} (24 роки)
|| Загинув разом з двома бойовими товаришами, від мінометного обстрілу у селі [[Жовте (Слов'яносербський район)|Жовте]] під [[Луганськ]]ом. За іншими даними БТР підірвався на фугасі з детонацією боєкомплекту в районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] під [[Луганськ]]ом<ref name="Aidar-12-07">[http://grytsenko.com.ua/news/view-na-luhanshchyni-vid-minometnoho-postrilu-zahynuv-chlen-hromadjans-koji-pozytsiji-artem-netrunenko.html На Луганщині від мінометного пострілу загинув член «Громадянської позиції» Артем Нетруненко. Світла і вічна йому пам'ять…&nbsp;// «Персональний сайт Анатолія Гриценка», 13 липня 2014]<br/>[https://twitter.com/StankoNastya/status/488301389756768257 Спочатку вони потрапили під обстріл Граду…&nbsp;// Nastya Stanko, 13 липня 2014]<br/>[http://ngp-ua.info/2014/07/15242 У зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» з Нетішина&nbsp;// «Незалежний громадський портал», 14 липня 2014]<br/>[http://blogs.lb.ua/maks_levin/272745_aydar_druga_hodka_den_tretiy.html «Айдар», друга ходка. День третій. Три 200х&nbsp;// «LB.ua», 13 липня 2014]<br/>[http://www.informator.su/chechenets-z-batalyonu-aydar-zaginuv-v-boyu-z-separatistami/ Чеченець з батальйону «Айдар» загинув в бою з сепаратистами&nbsp;// «Інформатор», 21 липня 2014]</ref>.
|-
|10
 
||[[Карпенко Сергій Миколайович]]<br/>(Нельс){{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}<ref name="Aidar_foto">[https://www.facebook.com/1430526587216353/photos/a.1452418515027160.1073741829.1430526587216353/1502021010066910/ Дорога на Металлист&nbsp;— как это было&nbsp;// Facebook]</ref>
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1979|10|10}} р. [[Нетішин]] ([[Хмельницька область]]).<ref name="втрати (друге півріччя)">[http://www.veteranovd.zp.ua/2014/05/28-1978.html Втрати патріотичних сил внаслідок російського вторгнення в Україну (друге півріччя 2014 року)]</ref>
'''Сім'я:''' залишилися дружина та 11-річний син.
||{{дтс|2014|7|12}} (34 роки)
|| Загинув разом з двома бойовими товаришами, від мінометного обстрілу у селищі Жовтому під [[Луганськ]]ом. За іншими даними БТР підірвався на фугасі з детонацією боєкомплекту в районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] під [[Луганськ]]ом<ref name="Aidar-12-07" />.
|-
|11
 
|| ''' '''
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||
||{{дтс|2014|7|12}}
|| Загинув разом з двома бійцями, від мінометного обстрілу у селі [[Жовте (Слов'яносербський район)|Жовте]]. За іншими даними підірвався в БТРі на фугасі в районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)|Металіст]] під [[Луганськ]]ом<ref name="Aidar-12-07"/>.
|-
|12
 
||[[Михайлов Олег Миколайович]]<br/>(Серапатист)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]], кулеметник
||Народився{{дтс|1968|11|12}} р. село [[Дерно]] ([[Волинська область]]). У минулому правоохоронець-кінолог, таксист, член «Самооборони Майдану Волині».
'''Сім'я:''' залишилися дружина і син (22 роки).
||{{дтс|2014|7|20}} (45 років)
|| Під час розвідки в тилу супротивника в районі [[Луганськ]]а був захоплений в полон і вбитий терористами<ref>[http://www.volynpost.com/news/36400-na-shodi-zagynuv-sche-odyn-volynianyn На Сході загинув ще один волинянин&nbsp;// «ВолиньPost», 22 липня 2014]<br/>[http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/64455/ «Ми можемо зробити своїми руками цю країну»,&nbsp;— боєць «Айдару»&nbsp;// «Волинська правда», 23 липня 2014]<br/>[http://news.lutsk.ua/u-batalyoni-aydar-zaginuli-sche-2-volinyan.html У батальйоні «Айдар» загинули ще 2 волинян&nbsp;// «Новини Луцька», 23 липня 2014]</ref>.
|-
|13
 
||[[Лепкалюк Олексій Васильович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1956|8|24}}, село [[Старий Косів]] ([[Івано-Франківська область]]). Останні 28 років проживав у [[Лисичанськ]]у на Луганщині. Ветеран [[Війна в Афганістані 1979—1989|війни в Афганістані]]. З перших днів перебував на київському [[Євромайдан|Майдані]], самооборонівець 8-ї сотні «афганцiв».
'''Сім'я:''' залишились троє дітей, онуки.
||{{дтс|2014|07|21}} (58 років)
|| Загинув у бою за блокпост під [[Луганськ]]ом. [[22 липня]] з бійцем попрощалися на Майдані. [[23 липня]] тіло бійця доправили в його рідне село Старий Косів на Прикарпатті, де відбулося прощання з загиблим.
'''Похований''' [[24 липня]] на присілку Волійця села [[Черганівка]]<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1459265977675747&id=1430526587216353 20-21 июля в результате боя за блокпост под Луганском батальон потерял навсегда 1 человека&nbsp;// Батальон «Айдар», 22 липня 2014] {{ref-ru}}<br/>[http://ifnews.org.ua/node/6282 Під Раду принесли труну із загиблим бійцем «Айдара»&nbsp;// «Івано-Франківські новини», 22 липня 2014]<br/>[http://firtka.if.ua/?action=show&id=56075 В Косів привезли труну із загиблим бійцем «Айдару»&nbsp;// «Агенція новин Фirtka.if.ua», 24 липня 2014]</ref>.
|-
|14
 
||[[Муха Володимир Олександрович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1994|3|28}} р. в селі [[Кам'янки (Теплицький район)|Кам'янки]] ([[Вінницька область]]). У віці 10 років разом з родиною переїхав до [[Гайсин]]а. Навчався на третьому курсі [[Вінницький національний технічний університет|Вінницького технічного університету]], але перевівся на заочне відділення та записався добровольцем до «Айдару». Мріяв стати військовим.
'''Сім'я:''' залишились мати і сестра.
||{{дтс|2014|07|21}} (20 років)
|| Загинув під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи в районі [[Луганськ]]а&nbsp;— біля 30 бійців потрапили в оточення переважаючих сил бойовиків.
'''Похований''' у селі Кам'янки<ref>[http://i-vin.info/news/shche-dvoye-viyskovykh-vinnychan-zagynulo-v-ato-na-skhodi-ukrayiny-7036 Ще двоє військових вінничан загинуло в АТО на сході України&nbsp], «iVin», 22 липня 2014</ref><ref>[https://vk.com/wall-3205727_6658 Сьогодні 21.07 в зоні АТО загинув наш земляк Володимир Муха з батольйону «Айдар»], «Гайсин ВКонтакте», 21 липня 2014</ref>.
|-
|15
 
||[[Королько Микола Петрович]] <br/>(Вітер)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| снайпер
||Народився{{дтс|1988||}} р. , [[Тоболи]] ([[Волинська область]]).
'''Сім'я:''' залишились дружина та дві маленькі доньки (2,5 роки та 7 місяців).
||{{дтс|2014|7|21}} (26 років)
|| Загинув від танкового обстрілу під час виконання бойового завдання в районі [[Луганськ]]а, коли 30 бійців Айдара потрапили в оточення переважаючих сил бойовиків.
'''Похований''' в рідному селі.<ref name="Айдар-21-07">[http://infokava.com/social/army/6921-v-batalone-aydar-segodnya-5-geroev-ukrainy.html В Батальоне «Айдар» сегодня 5 Героев Украины&nbsp;// INFOKAVA.com, 23 липня 2014] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.volga.lutsk.ua/view/4404/1/ Щонеділі Волинь ховає героїв…&nbsp;// «Волинська газета», 31 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1461438447441994&set=a.1410411152544724.1073741829.100007275575613&type=1&permPage=1 Микола (Вітер), на війні]</ref>
|-
|16
 
||[[Тома Геннадій Леонідович]] <br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1973||}} р., с.[[Таранівка]], [[Зміївський район]] [[Харківська область]]. Похований в селі [[Шелестове]] [[Коломацький район|Коломацького району]].
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|21}} (41 рік)
|| Загинув під час виконання бойового завдання в районі [[Луганськ]]а&nbsp;, коли 30 бійців Айдару потрапили в оточення переважаючих сил бойовиків<ref name="Айдар-21-07" />.
|-
|17
 
||[[Ящук Павло Володимирович]] <br/>(Охотнік)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1966||}} р., [[Бердянськ]] ([[Запорізька область]]).
'''Сім'я:''' залишились дружина та 9-річний син.
||{{дтс|2014|7|21}} (48 років)
|| Загинув від вибуху бомби під час виконання бойового завдання в районі [[Луганськ]]а&nbsp;, коли 30 бійців потрапили в оточення переважаючих сил бойовиків<ref name="Айдар-21-07" />.
|-
|18
 
||[[Стрельчук Павло Володимирович]]<br/>(Старшина)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1973||}} р., [[Кам'янець-Подільський]] ([[Хмельницька область]]). Активіст 15-ї сотні Самооборони Майдану, спецпідрозділ «Яструб». Висококваліфікований інженер, проживав у [[Київ|Києві]].
'''Сім'я:''' залишилась дружина та двоє дітей.
||{{дтс|2014|7|25}} (41 рік)
|| Загинув під [[Луганськ]]ом.<ref>[http://kampot.org.ua/kamyanec-podilskiy/news_kamenec/podii_mista/3107-v-zoni-ato-zaginuv-kamyanchani-petro-strelchuk.html В зоні АТО загинув Кам'янчанин Павло Стрельчук&nbsp;// «Кам'янецька Січ», 27 липня 2014]<br/>[http://ru.tsn.ua/ukrayina/v-hmelnickoy-oblasti-prostilis-s-pogibshim-aydarovcem-kotoryy-otdal-svoy-bronezhilet-sobratu-379218.html В Хмельницкой области простились с погибшим «айдаровцем», который отдал свой бронежилет собрату&nbsp;// «ТСН», 29 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|19
 
||[[Білик Василь Степанович]] <br/>(Гуцул)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1992|8|15}} р., [[Городенка]] ([[Івано-Франківська область]]).
'''Сім'я:''' залишилась 2-річна донька.
||{{дтс|2014|7|27}} (21 рік)
|| Загинув під [[Луганськ]]ом<ref>[https://www.facebook.com/39sotnya/photos/a.1416617338616368.1073741828.1416589168619185/1442894992655269/?type=1 Запомните его таким…]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|20
 
||[[Личак Микола Анатолійович]] <br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| розвідник
|| Проживав в м. [[Ірпінь]] ([[Київська область]]). Ветеран-«афганець». За тиждень до загибелі поїхав відвозити допомогу землякам на схід, але вирішили залишитись й воювати.
'''Сім'я:''' залишилось двоє синів, один з яких інвалід, хворий на ДЦП.
||{{дтс|2014|7|27}} ()
|| Потрапив під мінометний обстріл, коли проводив розвідку боєм на під'їзді до Лутугине<ref name="Загинули наші земляки">[http://www.kotsubynske.com.ua/2014/07/30/%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%88%D1%96-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8-%D0%B7-%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83/ Загинули наші земляки з «Айдару»&nbsp;// Сайт громади Приірпіння, 30 липня 2014]</ref>
|-
|21
 
||[[Римар Ігор Віталійович]]<br/>(Сірко)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1962|7|9}} р. Проживав в м. [[Могилів-Подільський]] ([[Вінницька область]]).
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|27}} (52 роки)
||Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07">[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1462573264011685&id=1430526587216353 О потерях «Айдара» 27.07.2014&nbsp;// Сторінка facebook Батальон «Айдар», 28 липня 2014]</ref><ref name="Lutugine-27-07">[http://www.youtube.com/watch?v=LqmXK4vPGFg Заступник командира батальйону «Айдар» назвав імена 10 з 13 загиблих бійців&nbsp;// youtube-канал «Громадське ТБ», 28 липня 2014]<br/>[http://ukr.lb.ua/news/2014/07/29/274502_aydar_prostilsya_boytsami.html?utm_source=lbua&utm_medium=link&utm_campaign=toptheme «Айдар» попрощався з бійцями, які загинули в Лутугиному&nbsp;// «LB.ua», 29 липня 2014]</ref><ref name="MogPodil-Aidar">[http://misto.mogpod.com/index.php?option=com_content&view=article&id=4795:-qq-&catid=64:2011-07-07-04-40-34 Загинули бійці батальйону «Айдар»&nbsp;// Могилів-Подільська міська рада офіційний сайт, 31 липня 2014]</ref>
|-
|22
 
||[[Коврига Сергій Володимирович]]<br/>(Лялік)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/19006.html УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №&nbsp;109/2015]</ref>
|| [[Солдат (військове звання)|солдат]]
||Народився{{дтс|1962|4|17}} р. Проживав в м. [[Могилів-Подільський]] ([[Вінницька область]]). Закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. Був активним учасником [[Євромайдан]]у. Підполковник запасу. Ветеран [[Війна в Афганістані 1979—1989|війна в Афганістані]].
'''Сім'я:''' дружина, дві доньки та син.
||{{дтс|2014|07|27}} (52 роки)
||Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" /><ref name="КовригаМенюк">[http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%909MGKQU Вінниччина втратила двох бійців з батальйону «Айдар»&nbsp;// Вінницька ОДА офіційне інтернет-представництво, 29 липня 2014]</ref>
|-
|23
 
||[[Алієв Іолчу Афі-Огли]]<br/>Руслан Алієв<br/>(Аварець)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|солдат]]
||Народився [[5 листопада]] [[1964]]&nbsp;р., с. Дашбурун, [[Бейлаґанський район]], [[Азербайджан]]. Азербайджанець, учасник [[УНА-УНСО|УНСО]].<ref>[http://una-unso.in.ua/sogodni-poproshhalisya-z-ruslanom/ Сьогодні попрощалися з Русланом&nbsp;// УНСО офіційний сайт, 31 липня 2014]</ref>
'''Сім'я:''' Залишились дружина та син. '''Місце поховання:''' м. [[Київ]], [[Жулянське кладовище]].
||{{дтс|2014|7|27}}
||Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].
'''Похований''' в Києві на Жулянському цвинтарі.<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" />
|-
|24
 
||[[Менюк Станіслав Петрович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1991|2|9}} р. [[Гайсин]] ([[Вінницька область]]). У 2011 році закінчив Гайсинське медичне училище, отримав спеціальність фельдшера. Активний учасник [[Євромайдан]]у. В липні добровольцем пішов служити в батальйон «Айдар» санінструктором, виніс з поля бою багатьох поранених.
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|27}} (23 роки)
||Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]]).<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" /><ref name="КовригаМенюк"/>
|-
|25
 
||[[Куліш Іван Володимирович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1962|6|22}} р. [[Піщане (Старобільський район)|Піщане]] ([[Луганська область]]). Активний учасник [[Євромайдан]]у, і один з організаторів спротиву сепаратизму у [[Старобільськ]]у. В квітні 2014 брав участь у програмі «Прямим текстом» телеканалу «ZIK».<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=SLk8MFGJ5j8 Іван Куліш м. Старобільськ у програмі Прямим текстом&nbsp;// youtube-канал tvzikua, 24 квітня 2014]</ref>
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|27}} (52 роки)
|| Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]]).<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" /><ref>[http://www.0642.ua/news/587706 В Старобельске похоронили местного добровольца-«айдаровца»&nbsp;// 0642.ua&nbsp;— Cайт города Луганска, 30 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|26
 
||[[Квач Орест Арсенович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1991|7|23}} р. [[Заліщики]] ([[Тернопільська область]]). Закінчив Київський військовий ліцей ім. І.Богуна. Навчався на юридичному факультеті Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. Кандидатом в майстри спорту з [[Фрі-файт]]у. Активний учасник руху ультрас київського «Динамо».
||{{дтс|2014|7|27}} (23 роки)
|| Підірвався на міні, коли йшов з саперами.<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" /><ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10152320631318237&set=a.443317713236.241076.608638236&type=1 Оресту Квачу було 23.]<br/>[http://espreso.tv/news/2014/07/29/predstavnyk_ultras_dynamo_zahynuv_pid_chas_uchasti_v_ato Представник ультрас «Динамо» загинув під час участі в АТО&nbsp;// Сайт «еспресо.tv», 29 липня 2014]<br/>[http://www.0352.ua/article/589002 23-річного Ореста Квача з Тернопільщини, який загинув в зоні АТО, упізнали лише за нашивкою на одязі, яку вишила його наречена&nbsp;// 0352.ua&nbsp;— Cайт міста Тернополя, 1 серпня 2014]</ref>
'''Похований'''
|-
|27
 
||[[Вербовий Михайло Вікторович]]<br/> (Лєший)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1993|2|23}} р. [[Південне (Нікопольський район)|Південне]] ([[Дніпропетровська область]]). Учасник Самооборони [[Євромайдан]]у.
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|27}} (21 рік)
||
Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" />
|-
|28
 
||[[Шостак Сергій Олександрович]]<br/>«Шест»<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||[[Старший сержант]], заступник командира взводу розвідки
||Народився {{дтс|1972||}} р. Проживав в м. [[Луцьк]]. До 2006 року працював у правоохоронних органах, командував оперативним взводом [[Беркут (спецпідрозділ)|спецпідрозділу «Беркут»]], брав участь у миротворчих операціях у Косово. Активний учасник Євромайдану.
'''Сім'я:''' залишилась дружина та двоє синів (17 та 19 років).
||{{дтс|2014|7|27}} (42 роки)
|| Загинув під час бою за місто [[Лутугине]] біля [[Луганськ]]а.
'''Похований''' [[31 липня]] на міському кладовищі в селі [[Гаразджа]].<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" /><ref>[http://mvs.gov.ua/mvs/control/volyn/uk/publish/article/123384;jsessionid=C5B9F6EE3D048A228ECDAC5DC2E300BB Ні кроку назад! (ФОТО)&nbsp;// УМВС України у Волинській області офіційний веб-сайт, 31 липня 2014]<br/>[http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/64686/ У зоні Антитерористичної операції на сході України загинув лучанин Сергій Шостак&nbsp;// «Волинська правда», 30 липня 2014]<br/>[http://www.volyn.com.ua/index.php?rub=20&article=0&arch=1708 Луцьк провів в останню путь бійців «Айдару»&nbsp;// «Волинь», 1 серпня 2014]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=gyaMRH_lOf8 На Волині прощались із бійцем батальйону «Айдар»&nbsp;// «Громадське. Волинь», 1 серпня 2014]</ref>
|-
|29
 
||[[Бойко Віталій Васильович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився{{дтс|1973|7|24}} р. [[Київ]]. Активний учасник Революції гідності на Майдані Незалежності. З перших днів брав участь у проведенні антитерористичної операції на сході України.
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|27}} (41 рік)
|| Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" /><ref>[http://www.segodnya.ua/politics/society/v-kieve-pohoronili-pogibshego-boyca-batalona-aydar-540729.html В Киеве похоронили погибшего бойца батальона «Айдар»&nbsp;// «Сегодня», 30 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|30
 
||[[Василаш Ілля Євгенович]]<br/>(Дід)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|солдат]], розвідник, капітан запасу
||Народився{{дтс|1959||}} р. [[Горбівці (Глибоцький район)|Горбівці]] ([[Чернівецька область]]). Ветеран-«афганець». Активний учасник Майдану. Напередодні журналіст їздив разом із ним у село Стукалова Балка, яке опинилося на передовій і часто потерпає від обстрілів&nbsp;— залишилось відео.<ref>[http://www.radiosvoboda.org/media/video/25475842.html Розвідник Ілля «Дід» загинув у бою&nbsp;// «Радіо Свобода», 31 липня 2014]</ref>
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|27}} (55 років)
|| Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].
<ref name="Aidar-27-07" /><ref name="Lutugine-27-07" />
|-
|31
 
||[[Давидчук Олександр Васильович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||розвідник
||Народився {{дтс|1966||}} р. Проживав в м. [[Ірпінь]], [[Київська область]]. Ветеран-«афганець». За тиждень до загибелі поїхав відвозити допомогу землякам на схід, але вирішив залишитись й воювати.
'''Сім'я:''' залишилась 8-річна донька з молодою дружиною.
||{{дтс|2014|7|27}}<br/>(49 років)
||Потрапив під мінометний обстріл, коли проводив розвідку боєм на під'їзді до Лутугине.<ref>http://www.kotsubynske.com.ua/2014/07/30/загинули-наші-земляки-з-айдару/</ref>
|-
|32
 
||[[Саіпов Кудайназар Алімбайович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]], водій
|| Народився {{дтс|1980|12|31}} р. [[Пересічне]] ([[Харківська область]]).
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|7|29}}<br/>
||Назар кілька разів звертався до військкомату, але його не мобілізували, тоді вирішив самостійно записатися в батальйон «Айдар». В батальйоні був водієм. Вбитий снайпером під час чергування на посту.<ref>[http://atn.ua/obshchestvo/na-harkovshchine-pohoronen-boec-aydara-ubityy-snayperom На Харьковщине похоронен боец «Айдара», убитый снайпером&nbsp;// «АТН», 30 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|33
 
||[[Марунчак Андрій Мирославович]]<br/>{{Орден «За мужність» I ступеня|nocat=true}}
|| [[Сержант]], [[вояк]]. Ветеран-афганець.
||Народився {{дтс|1966|11|3}}, [[Березина (Миколаївський район)]] ([[Львівська область]]). Був активним учасником Майдану 2004 року та [[Євромайдан|Революції Гідності]], у 8-й сотні «афганців». Посмертно нагороджений орденом «За мужність» І ступеня.
'''Сім'я:'''
||{{дтс|2014|8|14}}<br/>
|| Під час оточення [[Луганськ]]а силами АТО, російські бойовики виставили проти них 10 танків. В бою Андрій підбив один ворожий танк, проте був розстріляний із іншої броньованої машини терористів.<ref name="Aidar-08-14">[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1470991709836507&id=1430526587216353 За период 13-14-15 августа 2014 года. по предварительным данным, батальон «АЙДАР» понес следующие потери&nbsp;// facebook Батальон «АЙДАР», 15 серпня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://portal.lviv.ua/news/2014/08/15/141917.html Боєць «Правого сектору» героїчно загинув, однак встиг підірвати ворожий танк&nbsp;// «Львівський портал», 15 серпня 2014]</ref>
|-
|34
 
||[[Зюзь Володимир Іванович]]
||[[Солдат (військове звання)|солдат]], волонтер
|| Народився {{дтс|1948||}}, [[Осипенко (Бердянський район)]] ([[Запорізька область]]). Член Бердянської районної організації [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]] з 2010 року. Незважаючи на 66-річний вік, зголосився на війну добровольцем.
||{{дтс|2014|8|14}}<br/>
|| Під час оточення [[Луганськ]]а силами АТО, на їх відділення йшло 8 танків. Два з них було підбито, інші відвернули й пішли в сторону. Командира батальйону та його заступника було поранено. Зюзь В. І., сказав товаришам, щоб вони відходили, а він їх прикриє. Потім позицію накрило залпом з РСЗВ «Град», внаслідок чого загинув.<ref name="Aidar-08-14"/><ref>[http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/053048/ Запорізька «Свобода» висловлює співчуття рідним і близьким свободівця Володимира Зюзя, який загинув, захищаючи країну від московських окупантів&nbsp;// ВО «Свобода» офіційна сторінка, 17 серпня 2014]</ref><ref>[http://iz.com.ua/zaporoje/50079-v-berdyanskom-rayone-prostilis-s-66-letnim-dobrovolcem-vladimirom-zyuzem-pogibshim-v-hode-ato-v-donbasse-fotoreportazh.html В Бердянському районі попрощалися з 66-річним добровольцем Володимиром Зюзем, загиблим в ході АТО в Донбасі&nbsp;— фоторепортаж, Неділя 17 серпня 2014]</ref>
|-
|35
 
||[[Філіпчук Ігор Ярославович]]<br/>«Сороковий»{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||[[Солдат]]
||Народився [[11 жовтня]] [[1982]] с.[[Пожарки]]. Проживав з батьками в Луцьку. В складі групи швидкого реагування Самооборони Майдану Волині Ігор охороняв громадський порядок в області. З часу бойових дій записався до батальйону «Айдар». Похований в селі [[Гаразджа]], Луцький район.
||{{дтс|2014|8|14}}<br/>
|| Загинув при виконанні бойового завдання 14 серпня 2014 року під Хрящуватим коли на український підрозділ наступало 8 танків.
|-
|36
 
||[[Кушов Руслан Бахрікулович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||Сержант
||Народився [[21 лютого]] [[1977]] у [[Дніпрорудне]]. Учасник Євромайдану. Залишились мама Юлія Володимирівна, донька. Похований в місті Дніпрорудне.
||{{дтс|2014|8|16}}<br/>
||Загинув при виконанні бойового завдання 14 серпня 2014 року під Хрящуватим коли на український підрозділ наступало 8 танків.
|-
|37
 
||[[Юричко Володимир Володимирович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|солдат]]<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/3652015-19170 Указ Президента України №&nbsp;365/2015 Про відзначення державними нагородами України]</ref>
||Народився в місті [[Самбір]], [[Львівська область]], студент [[Національний медичний університет імені Олександра Богомольця|Національного медичного університету імені Олександра Богомольця]] (2011—2014), активний учасник подій [[Євромайдан]]у ([[2013]]), активіст студентської революції в НМУ (2014). Залишилаась сестара Соломія Юричко.
||{{дтс|2014|8|14}}<br/>
||Загинув у бою з терористами [[13 серпня]] [[2014]] року разом з іншими вояками «Айдару». Похований у Самборі 17 серпня 2014 року.<ref>[http://zik.ua/ua/news/2014/08/18/na_lvivshchyni_proshchalysya_z_biytsem_aydaru_volodymyrom_yurychkom_515418 На Львівщині прощалися з бійцем «Айдару» Володимиром Юричком]</ref> З 16 до 18 серпня у Самборі було оголошено днем трауру за Юричком.<ref>[http://www.sambircity.gov.ua/index.php?id=56&tx_ttnews%5Btt_news%5D==2849&cHash=6428961645190ba03e8d4c59884fe9e0 Схиляємо голови у глибокій скорботі. Самбірська міська рада. Офіційний сайт]</ref>Рішенням Самбірської міської ради, ім'ям Юричка названо міську середню школу №&nbsp;3, на його честь перейменовано вулицю Шевченка-бічну. Юричку присвоєно звання Почесного громадянина Самбора.<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2014/09/09/zagyblomu_u_zoni_ato_volodymyru_yurychku_prysvoieno_zvannya_pochesnyy_gromadyanyn_sambora_521699 Загиблому у зоні АТО Володимиру Юричку присвоєно звання «Почесний громадянин Самбора». ZiK, 09 вересня, 2014, 11:42]</ref>
|-
|38
 
||[[Слободенюк Пилип Аркадійович]]<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}
||[[Старший лейтенант]]
||Народився {{дтс|1961||}} с.[[Бежів]] [[Черняхівський район]] [[Житомирська область]]. Походить із багатодітної селянської родини. 1980—1982&nbsp;рр. пройшов строкову службу в Німецькій Демократичній Республіці В/Ч 66555 в Мальвинкелі. Звільнився старшим лейтенантом. В часі Революції Гідності був командиром взводу [[Партія ветеранів Афганістану|8 сотні Майдану Української спілки ветеранів Афганістану]] на [[Євромайдан]]і.
||{{дтс|2014|8|16}}<br/>
||загинув у ході виконання бойового завдання з [[Бої за Хрящувате|визволення населеного пункту Хрящувате]] Луганської області від незаконних збройних формувань із трьома військовослужбовцями<ref>{{Cite web|url=http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3406866/|title=В пам ять про загиблих героях-айдарівцях...|last=Korrespondent.net|accessdate=2016-08-27}}</ref>. Похований 18 серпня 2014-го у [[Хорошів (смт)|Хорошеві]] Житомирської області<ref name="БАПВ"/>.
|-
|39
 
||[[Колотвін Олександр Вікторович]]<br/>(Саха)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||[[Солдат]]
||Народився [[18 листопада]] [[1984]] року [[П'ятихатки]]. Залишились кохана дівчина, син, батьки Надія Василівна і Віктор Кузьмич. Похований у місті [[П'ятихатки]].
||{{дтс|2014|8|16}}<br/>
||Загинув 16 серпня 2014&nbsp;р. під час виконання бойового завдання [[Бої за Хрящувате|під Хрящуватим]]&nbsp;— у Івана поцілив уламок бомби.<ref name="БАПВ">[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/batalyon_aydar_ponis_vtrati_1964451 Батальйон «Айдар» поніс втрати]</ref>
|-
|40
 
||[[Дібрівний Дмитро Олександрович]]<br/>«Груша»<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||[[Солдат]]
||Народився [[11 травня]] [[1988]] у м.[[Сміла]]. Приймав активну участь в подіях Революції Гідності. Похований у Смілій.
||{{дтс|2014|8|16}}<br/>
||Загинув 16 серпня 2014&nbsp;р. під час виконання бойового завдання [[Бої за Хрящувате|під Хрящуватим]]&nbsp;— у Івана поцілив уламок бомби<ref name="БАПВ"/>.
|-
|41
 
||[[Качур Іван Іванович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||[[Старший сержант]]
||Народився [[11 вересня]] [[1958]]. Залишилась мама.
||{{дтс|2014|8|16}}<br/>
||Загинув 16 серпня 2014&nbsp;р. під час виконання бойового завдання [[Бої за Хрящувате|під Хрящуватим]]&nbsp;— у Івана поцілив уламок бомби<ref name="БАПВ"/>. Похований в місті Умань на цвинтарі «Софіївська слобідка».
|-
|42
 
||[[Аболмасов Андрій Вікторович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Старший сержант]]
|| Народився [[6 жовтня]] [[1969]]. Проживав у Дарницькому районі Києва. Брав активну участь у [[Євромайдан]]і. На фронт відправився добровольцем.
||{{дтс|2014|8|17}}<br/>
||Загинув у боях під Луганськом&nbsp;— снаряд влучив у будівлю, де були українські військові. Аболмасов прикрив чотирьох побратимів&nbsp;— («айдарівців» Юрія Надашкевича «Фізика», Олексія Мельника «Балку» та Віталія Мороза «Горця», а також мінометника з іншого підрозділу, ім'я котрого поки невідоме) від вибуху своїм тілом. Похований в Києві на Лісовому кладовищі.
|-
|43
 
||[[Падюков Альберт Володимирович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився [[1 березня]] [[1971]], с. [[Клячаново]] [[Мукачівський район|Мукачівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. Активіст [[Революція гідності|Революції гідності]], член ПП «Удар», Народної ради Деснянського району. В часі війни&nbsp;— доброволець, солдат, [[Айдар (батальйон)|24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»]]. Вдома залишилась дружина, 14-річний син. Похований у селі [[Клячаново]] 20 серпня 2014-го.
||{{дтс|2014|08|19}}<br/>
|| 19 серпня 2014-го загинув у [[Бої під Металістом|боях під Металістом]]<ref>[http://memorybook.org.ua/19/padukov.htm Падюков Альберт Володимирович]</ref>.
|-
|44
 
||[[Климчук Сергій Дмитрович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Старший сержант]]
|| Народився [[19 березня]] [[1969]] року в [[Троянівка (Маневицький район)|Троянівка]] [[Маневицький район]] [[Волинська область]]. Працював юристом, Волинський обласний центр з надання безоплатної правової допомоги. Активний учасник Євромайдану, 4-та козацька сотня. Без Сергія лишились дружина, донька Вікторія, сестра Тетяна.
||{{дтс|2014|08|19}}<br/>
||Загинув 17 серпня 2014&nbsp;р., того дня дві роти «Айдара» розміщувалися у Новосвітлівці та Хрящуватому. Сергій переносив поранених побратимів в укриття під мінометним обстрілом, загинув від осколкового поранення в голову<ref>[http://memorybook.org.ua/14/klimchuk.htm Климчук Сергій Дмитрович]</ref>.
|-
|45
 
||[[Міхнюк Олег Іванович]]<br/>{{Орден Золота Зірка (Україна)|nocat=true}}<br/>{{Орден «За мужність» I ступеня|nocat=true}}
|| [[Старший сержант]]
||Народився {{дтс|1965|10|27}} [[Мала Дівиця]], [[Прилуцький район]], [[Чернігівська область]]. В період [[Євромайдан]]у Олег Міхнюк був сотником Восьмої «афганської» сотні [[Самооборона Майдану|Самооборони Майдану]].
||{{дтс|2014|8|20}}<br/>49 (років)
||Загинув під час бойових дій за містечко [[Новосвітлівка (смт)|Новосвітлівка]], на трасі [[Краснодон]]-[[Луганськ]]<ref>http://kremenchugtoday.com.ua/news.php?id=35291&year=2014&today=21&month=08</ref>.
|-
|46
 
||[[Петросян Оганес Арутюнович]]
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився [[4 серпня]] [[1973]] у [[Київ|Києві]]. [[Вірмен]] за національністю. Родина переїхала до України, тут Оганес народився та виріс. 1990-го закінчив Ірпінську ЗОШ, потім переїхав до Києва. З перших днів брав участь у подіях Революції Гідності. Залишилися мама, дружина, донька. Похований у Києві.
||{{дтс|2014|8|23}}<br/>
|| Загинув у бою під [[Сєвєродонецьк]]ом. В лісі під Сєвєродонецьком бійці батальйону натрапили на групу російських диверсантів, які готували теракт у Харкові. Диверсантам було запропоновано здатись, але вони відкрили вогонь. В результаті бою айдарівці ліквідували табір диверсантів, проте втратили чотирьох бійців. Оганес Петросян загинув, прикривши товариша від вибуху гранати<ref>[http://memorybook.org.ua/19/petrosyan.htm Петросян Оганес Арутюнович]</ref>.
|-
|47
 
||[[Андріюк Василь Васильович]]<br/>(Німець)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився [[14 квітня]] [[1963]] у м.[[Косів]]. Член Косівської районної організації ВО «Свобода». Був активним учасником Революції Гідності, записався добровольцем. Залишились дружина, доросла донька, чотирирічний син.
||{{дтс|2014|8|23}}<br/>
|| Загинув від кулі снайпера під Сєвєродонецьком в бою з російськими диверсантами, що займалися підготовкою теракту в Харкові. Похований в Косові.
|-
|48
 
||[[Бойко Володимир Степанович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився {{дтс|1985|10|16}}, [[Ярунь (Новоград-Волинський район)]] ([[Житомирська область]]). У 2006&nbsp;р. Закінчив Житомирський технікум землевпорядкування.
'''Сім'я:''' залишилось двоє дітей (син 7 років та донька 4 роки). Похований в селі Ярунь<ref>[http://memorybook.org.ua/2/boykovolodymir.htm Бойко Володимир Степанович]</ref>.
||{{дтс|2014|8|23}} (28 роки)
||Загинув під Северодонецьком в бою з російськими диверсантами, що займались підготовкою теракту в Харкові.
|-
|49
 
||[[Гаркавенко Євген Миколайович]]
||[[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився [[6 жовтня]] [[1979]], [[Гостролуччя]]. Залишились батьки, молодший брат Олег. Похований у рідному селі
||{{дтс|2014|8|23}}<br/>
||Загинув у бою під [[Сєвєродонецьк]]ом. В лісі під Сєвєродонецьком бійці батальйону натрапили на групу російських диверсантів, які готували теракт у Харкові. Диверсантам було запропоновано здатись, але вони відкрили вогонь<ref>[http://memorybook.org.ua/4/garkavenkoe.htm Гаркавенко Євген Миколайович]</ref>.
|-
|50
 
||[[Корабльов Андрій Віталійович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||[[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився [[18 листопада]] [[1984]] [[Українськ]]. Залишились сестра та донька. Похований у [[Вороновиця|Вороновиці]], Вінницький район.
||{{дтс|2014|8|23}}<br/>
||Загинув під Северодонецьком в бою з російськими диверсантами, що займались підготовкою теракту в Харкові<ref>[http://memorybook.org.ua/14/korablev.htm Корабльов Андрій Віталійович]</ref>.
|-
|51
 
||[[Черноволов Володимир Олександрович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
||[[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився [[20 квітня]] [[1970]] у [[Лисичанськ]]у.
||{{дтс|2014|8|23}}<br/>
||Загинув у бою під [[Сєвєродонецьк]]ом. В лісі під Сєвєродонецьком бійці батальйону натрапили на групу російських диверсантів, які займались підготовкою теракту в Харкові. Диверсантам було запропоновано здатись, але вони відкрили вогонь. В результаті бою айдарівці ліквідували табір диверсантів, проте втратили 4-х бійців.
|-
|52
 
||[[Писаренок Андрій Володимирович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився [[8 листопада]] [[1989]] с [[Петрівка (Компаніївський район)|Петрівка]] [[Компаніївський район]] [[Кіровоградська область]]. Без Андрія лишились дружина та два сини&nbsp;— 2-х і 4-х років, у Бобринці&nbsp;— мама Наталія Павлівна, батько Володимир Михайлович та молодша сестра Ганна. Похований в місті [[Бобринець]] 28 серпня 2014-го.
||{{дтс|2014|8|26}}<br/>
||23 серпня 2014-го загинув у бою з російською ДРГ біля міста Сєвєродонецьк<ref>[http://memorybook.org.ua/19/pisarenok.htm Писаренок Андрій Володимирович]</ref>.
|-
|53
 
||[[Федоров Сергій Сергійович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Старшина I статті]]
||Народився 20 квітня 1972 ус. [[Олійники (Сахновщинський район)|Олійники]] [[Сахновщинський район]] [[Харківська область]]. Без Сергія лишились дружина Тетяна, дві доньки та син. Похований в селі Олійники.
||{{дтс|2014|8|26}}<br/>
||Зазнав важкого поранення в живіт у бою за Хрящувате. Тиждень провів у київському шпиталі, проте поранення були несумісні з життям&nbsp;— видалили нирку, паралізувало ноги, ушкоджені легені та хребет<ref>[http://memorybook.org.ua/24/fedorov.htm Федоров Сергій Сергійович]</ref>.
|-
|54
 
||[[Ідель Ілля Євгенович]]
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився [[13 січня]] [[1988]] с. [[Червона Слобода (Черкаський район)|Червона Слобода]] [[Черкаський район]] [[Черкаська область]]. Залишилися мама Тетяна Василівна, дружина, 6-річна донька Сніжана, брат, четверо племінників. Похований в рідному селі.
||{{дтс|2014|8|26}}<br/>
||Помер в київському шпиталі від важких травм, котрих зазнав у боях з терористами під Луганськом<ref>[http://memorybook.org.ua/11/idel.htm Ідель Ілля Євгенович]</ref>.
|-
|55
 
||[[Захарчук Олександр Петрович]]{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
||Народився {{дтс|1990|9|1}}, [[Житомирська область]]. Проживав у смт [[Олишівка]] [[Чернігівська область]]. Боєць [[Айдар (батальйон)|батальйону територіальної оборони «Айдар»]]. Активний учасник [[Євромайдан|Революції Гідності]], 22-ї сотні [[Самооборона Майдану|Самооборони Майдану]]. Після київського Майдану поїхав добровольцем на фронт. Залишилися дружина та 6-місячний син.
|| {{дтс|2014|9|1}}
|| Повернувся з фронту у відпустку. У свій день народження покінчив життя самогубством, поховали Олександра в Олишівці 3 вересня.<ref>[http://pik.cn.ua/11736/boets-batalona-aydar-s-chernigovshchiny-povesilsya-po-vozvrashcheniyu-s-vostoka/ Боец батальона «Айдар» с Черниговщины повесился по возвращению с Востока // «Чернiгiвщина: події і коментарі», 12 вересня 2014]</ref>
|-
|56
 
||[[Юркевич Андрій Михайлович]] (Грізлі)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}<br/>{{Народний Герой України}}
||Командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід»
||[[Тернопіль|Тернополянин]], боєць [[Характерник (спортивний клуб)|спортивного клубу «Характерник»]] (м. Тернопіль), громадський активіст, активний учасник подій на [[Революція гідності|Майдані]].
||{{дтс|2014|9|05}}<br/>
||Загинув у засідці терористів на ділянці дороги Щастя-Металіст. За годину до наказу про припинення вогню терористи під прикриттям синьо-жовтих стягів наблизились та обстріляли захисників траси, яку контролювала група [[80-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|80-ї бригади]] і добровольців, серед яких був Андрій.<ref>«Не стало айдарівця „Гріззлі“…» // «НОВА Тернопільська газета».&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;34 (10-16 вересня).&nbsp;— С.&nbsp;9.</ref>.
|-
|57
 
||[[Король Юрій Васильович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{dts|1978|12|21}} с. [[Заріччя (Іршавський район)|Заріччя]] [[Іршавський район]] [[Закарпатська область]]. Вдома лишились 3 дочки&nbsp;— 2000&nbsp;р.н. та близнючки 2005&nbsp;р.н.
||{{дтс|2014|9|5}}<br/>
||5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами&nbsp;— здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села Весела Гора. Загинув, віддавши своє укриття побратимам та капелану. До колони вийшли люди з українським прапором, після зупинки машин терористи почали обстрілювати з кулеметів із засідки, поранених потім добивали<ref>[http://memorybook.org.ua/14/korolyur.htm Король Юрій Васильович]</ref>.
|-
|58
 
|| [[Вишневський Олег Анатолійович]]<br/>«Вишня»<br/>{{Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП)}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1978|8|21}}, [[Луцьк]]. Без батька залишився п'ятирічний син.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених. Похований у Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.<ref name="Айдар-05-09" /><ref name="ВишневськийАтаманчук">[http://slovovolyni.com/ukr/volyn/26068/ Завтра у Луцьку&nbsp;— День жалоби // «Слово Волині», 10 вересня 2014]<br/>[http://ukr.segodnya.ua/regions/lvov/v-lucke-proshchayutsya-s-dvumya-molodymi-boycami-aydara-pogibshimi-v-donbasse-551081-551081.html У Луцьку прощаються з двома молодими бійцями «Айдара», загиблими в Донбасі // «Сегодня», 10 вересня 2014]</ref>
|-
|59
 
|| [[Атаманчук Андрій Вікторович]]<br/>«Атаман»
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1978|5|6}}, [[Червоноград]] [[Львівська область]]. Проживав у [[Луцьк]]у з 2012 року. Був активним учасником [[Євромайдан|Революції Гідності]] у складі [[Автомайдан]]у. Залишились 7-річний син та 13-річна донька.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених. Похований у Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.<ref name="Айдар-05-09" /><ref name="ВишневськийАтаманчук" /><ref>[http://razom-tv.com.ua/m-chervonohrad/789-urodzhenets-chervonohrada-andrii-atamanchuk-zahynuv-v-ato-video Уродженець Червонограда Андрій Атаманчук загинув в АТО (відео) // Разом TV, 12 вересня 2014]</ref>
|-
|60
 
|| [[Богуш Андрій Васильович]]<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1977|3|18}}, [[Чернігів]]. Брав активну участь у [[Євромайдан|Революції Гідності]].
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09" /><ref>[http://pivnich.info/chernihiv-proschavsya-z-heroyamy-video/ Чернігів прощався з героями. Відео. 12.09.2014]<br/>[http://www.newch.tv/profile_main1.php?itemid=3502 Похорон героїв // ТРА «Новий Чернігів», 12 вересня 2014]</ref>.
|-
|61
 
|| [[Коломієць Федір Федорович]]<br/>«Шахтар»<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1981|4|9}}, [[Алчевськ]] [[Луганська область]]. Був активним учасником [[Євромайдан|Революції Гідності]], пізніше пішов добровольцем до батальйону «Айдар».
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених.<ref name="Айдар-05-09" /> У зв'язку з ситуацією в рідному Алчевську близькі загиблого попросили поховати його в Західній Україні. [[Commons:Category:Fedir Kolomiets|Похований 12 вересня на Микулинецькому кладовищі в Тернополі]] поряд із бойовим побратимом Андрієм Юркевичем.<ref>[http://te.20minut.ua/Podii/u-ternopoli-pohovali-zaghiblogho-ajdarivcya-z-alchevs-ka-fedora-kolomi-10414923.html У Тернополі поховали загиблого «айдарівця» з Алчевська Федора Коломійця] // 20 хвилин (Тернопіль).&nbsp;— 2014.&nbsp;— 12 вересня.<br/>[http://www.0352.ua/news/617954 У Тернополі провели в останню путь загиблого в зоні АТО айдарівця Федора Коломійця (ФОТО, ВІДЕО)] // 0352.ua.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 12 вересня.</ref>
|-
|62
 
|| [[Король Юрій Васильович]]<br/>«Король»<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]], сапер-розвідник
|| Народився {{дтс|1978|12|21}}, [[Заріччя (Іршавський район)]] [[Закарпатська область]]. Залишились мати, дружина та три доньки, старшій 14 років, а двом близнючкам по 9.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених.<ref name="Айдар-05-09" /> Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.<ref name="Ідентифікація-Айдар">[http://transkarpathianews.net/social/6216-yury-korol-zhitel-zakarpatskogo-zarchcha-zaginuv-u-zon-ato.html Юрій Король житель закарпатського Зарічча загинув у зоні АТО // Transkarpathianews, 5 жовтня 2014]</ref><ref>[http://goloskarpat.info/society/54316880da0e2/ Серед похованих у Старобільську невідомих солдат є закарпатець // «Голос Карпат», 5 жовтня 2014]</ref> Після ідентифікації за експертизою ДНК [[12 лютого]] [[2015]] року воїна перепоховали на батьківщині.<ref>[http://goloskarpat.info/society/54dcfddd4afd7/ На Іршавщині попрощались із загиблим бійцем АТО // «Голос Карпат», 12 лютого 2015]</ref>
|-
|63
 
|| [[Кондратюк Юрій Володимирович]]
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1984|2|18}}, [[Борщів (Радомишльський район)]] [[Житомирська область]].<br/>'''Зниклий безвісті'''.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09" />. Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Проводиться експертиза ДНК.<ref name="Ідентифікація-Айдар" />
|-
|64
 
|| [[Скиба Олександр Сергійович (старший сержант)|Скиба Олександр Сергійович]]<br/>«Термінатор»<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Старший сержант]]<br/>Командир розвідгрупи «Вікінги»
|| Народився {{дтс|1974|1|5}}, [[Сутиски (смт)|Сутиски]] [[Тиврівський район]] [[Вінницька область]]. Працював у міліції, звільнився через астму. Займався громадською діяльністю. Був активним учасником [[Євромайдан|Революції Гідності]]. Член громадського формування з охорони громадського порядку «Патріоти Тиврівщини». З початком АТО добровольцем пішов на фронт. Залишились батьки та сестра.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених.<ref name="Айдар-05-09" /> Впізнаний за експертизою ДНК серед похованих у Старобільську невідомих героїв. [[7 лютого]] [[2015]] року з воїном прощались на Майдані у Києві (в статті за посиланням помилково названий Андрієм).<ref>[http://www.5.ua/suspilstvo/Na-Maidani-poproshchalysia-z-zahyblym-pid-Shchastiam-biitsem-Aidaru-69605.html На Майдані попрощалися з загиблим під Щастям айдарівцем // «5 канал», 7 лютого 2015]</ref> [[8 лютого]] [[2015]] року Олександра перепоховали у рідному селищі.<ref>[http://33kanal.com/33-jj-kanal/jak-tilo-inshogo-bijjcja-vidali-za-ajjdarivcja-1411.html Як тіло іншого бійця видали за айдарівця // 33-й канал, 9 жовтня 2014]<br/>[http://i-vin.info/news/vinnychchyna-pokhovala-soldata-yakyy-zagynuv-u-shchasti-9951 Вінниччина поховала солдата, який загинув у Щасті // «VIN», 9 лютого 2015]</ref>
|-
|65
 
||[[Стулов Олексій Валерійович]]<br/>«Гвоздь»
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]], снайпер
|| Народився {{дтс|1991|1|1}}, [[Кривий Ріг]] [[Дніпропетровська область]]. Закінчив Криворізький професійний гірничо-електро-механічний ліцей. З 2009 по 2011 рік працював на шахті «Жовтневий» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». З початком АТО пішов добровольцем на фронт.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених.<ref name="Айдар-05-09" /> Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО, імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Після проведення експертизи ДНК 10 липня 2015 року воїна перепоховали на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.<ref name="Ідентифікація-Айдар" /><ref>[http://1kr.ua/news-21695.html В зоні АТО загинув криворожанин Олексій Стулов // «Перший Криворізький», 9 липня 2015]{{ref-ru}}<br/>[http://patrioty.org.ua/geroy-pishov-na-nebo-u-krivomu-rozi-poproshhalisya-iz-zagiblim-biytsem-aydaru-foto/ «Герой пішов на небо»: у Кривому Розі попрощалися із загиблим бійцем «Айдару» // «Патріоти України», 10 липня 2015]</ref>
|-
|66
 
||[[Якимчук Владислав Сергійович]]<br/>«Шаман»
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1996|4|22}}, 18 років, [[Бердичів]] [[Житомирська область]]. Залишилася мати.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених.<ref name="Айдар-05-09" /> Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.<ref name="Ідентифікація-Айдар"/> В січні 2016 року упізнаний за експертизою ДНК.<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1696661427269533&id=1430526587216353 Айдаровец Владислав Якимчук (позывной Шаман)]{{ref-ru}}</ref>
|-
|67
 
||[[Якубовський Назар Олександрович]]<br/>«Назарчик»<br/>{{Народний Герой України}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1996|12|20}}, 17 років, село [[Шаровечка]], [[Хмельницька область]]. У серпні сказав матері, що поїхав шукати роботу в Києві, а сам відправився на фронт. Юний патріот не був офіційно оформлений у батальйоні.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/>. Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Упізнаний за експертизою ДНК у березні 2015 року. Волонтери зі Старобільська зібрали кошти на цинкову труну для бійця, щоб доставити його до Хмельницького<ref name="Ідентифікація-Айдар"/><ref>[http://33tv.com.ua/first_blog/17richnuy_khmelnitchanin_pishov_voyuvatu_i_ne_povernuvsa.html 17-річний хмельничанин пішов воювати і не повернувся // 33 канал, 25 грудня 2014]<br/>[http://ye.ua/news/news_19615.html Знайшли тіло загиблого у зоні АТО 17-річного хмельничанина // «Є», 13 березня 2015]</ref>. [[25 березня]] 2015 року з бійцем попрощались у Києві на Майдані Незалежності, [[26 березня]] в Хмельницькому. Перепоховали Назара на кладовищі рідного села<ref name="Якуб_Шал_20150325">[http://ye.ua/news/news_19782.html У Києві на майдані Незалежності вшанували загиблих бійців «Айдару» з Хмельниччини&nbsp;// «Є», 26 березня 2015]<br/>[http://www.khmelnytsky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=25180:2015-03-26-15-47-07&catid=189:2010-02-15-10-41-41 Хмельничани провели в останню путь Героїв&nbsp;— Айдарівців // Хмельницька міська рада, 26 березня 2015]</ref>.
|-
|68
 
|| [[Шалатовський Вадим Володимирович]]<br/>(Хмель)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Старший солдат]]
|| Народився {{дтс|1983|3|5}}, [[Пасічна (Старосинявський район)]] [[Хмельницька область]]. Проживав у м. [[Хмельницький]]. Активний учасник [[Євромайдан|Революції Гідності]]. Під час другої хвилі мобілізації залишив свій бізнес і пішов на фронт. Із серпня 2014 року брав участь у бойових діях у зоні АТО. Залишилася дружина, син та донька.<ref>[https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/89 Дружина зниклого безвісти Наталія і двоє дітей]</ref>
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/>. Був похований у Старобільську як невідомий герой АТО, у березні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК<ref>[http://ye.ua/news/news_19688.html У Хмельницькому перепоховають загиблого айдарівця Вадима Шалатовського // «Є», 18 березня 2015]</ref>. [[25 березня]] 2015 року з бійцем попрощались у Києві на Майдані Незалежності, [[26 березня]] перепохований у Хмельницькому на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове<ref name="Якуб_Шал_20150325"/>.
|-
|69
 
|| [[Пархоменко Сергій Леонідович]]<br/>«Рейнджер»/«Пархом»<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня|nocat=true}}
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]], гранатометник
|| Народився {{дтс|1975|8|11}}, [[Суми]]. Закінчив [[Сумський національний аграрний університет]], мав фах бухгалтера. Працював у приватних фірмах. Під час [[Євромайдан|Революції Гідності]] був активним учасником сумського Майдану, в лютому 2014 року чергував на блок-постах під Сумами. У квітні з початком формування [[15 батальйон територіальної оборони «Суми»|15-го БТО «Суми»]] записався добровольцем до батальйону, згодом перейшов в «Айдар», щоб воювати за Україну на передовій. Залишилася дружина та 3-річний син.
|| {{дтс|2014|9|5}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/>. Була інформація, що Сергій з важким пораненням у живіт потрапив до бойовиків у [[Луганськ]], з листопада ніяких звісток про нього не було. У червні 2015 року тіло Сергія знайшли за експертизою ДНК у 1-му морзі Дніпропетровська. Поховання [[15 червня]] [[2015]] року на Центральному кладовищі Сум на Алеї Почесних громадян.<ref>[http://rama.com.ua/sumyi-skorbi-podtverdilas-informatsiya-o-gibeli-eshhe-odnogo-sumchanina/ Сумы в скорби: подтвердилась информация о гибели еще одного сумчанина // «Панорама», 9 червня 2015]{{ref-ru}}<br/>[http://www.meria.sumy.ua/index.php?newsid=44123 Сумського «Рейнджера» поховають у понеділок // Муніципальний портал Сум, 12 червня 2015]<br/>[http://tv.sumy.ua/15-chervnya-u-sumah-perepohovaly-bijtsya-ato-sergiya-parhomenka/ 15 червня у Сумах перепоховали бійця АТО Сергія Пархоменка // Сумська ОДТРК, 15 червня 2015]</ref>
|-
|70
 
||[[Рожков Дмитро Анатолійович]]<br/>«Димок»
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]], кулеметник
|| Народився {{дтс|1979|6|10}}, [[Котовськ]] [[Одеська область]]. Активний учасник [[Євромайдан|Революції Гідності]], був у 12-й сотні [[Самооборона Майдану|Самооборони Майдану]]. Під час подій у Києві отримав поранення, після лікування у Львові одразу поїхав на східний фронт. Брав участь у боях за Щастя і Металіст під Луганськом. Поблизу Лутугине був поранений, лікувався у Харкові, і знову вирушив на передову. Залишилася мати.
|| {{дтс|2014|9|5}}
||Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/>. Дмитро вважався зниклим безвісті. В лютому 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що він загинув і похований під [[Старобільськ]]ом як невідомий герой АТО, матері воїна видали свідоцтво про смерть.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Uknn_LPebjQ На війні загинув Котовчанин, боєць «Айдару» Дмитро Рожко]<br/>[https://www.facebook.com/1430526587216353/photos/a.1452418515027160.1073741829.1430526587216353/1502021016733576/ Дорога на Металлист&nbsp;— как это было]{{ref-ru}}</ref>
|-
|71
 
||[[Кумецький Віктор Володимирович]]<br/>«Кум»
|| [[Старший сержант]]
|| Народився {{дтс|1973|2|11}}, [[Луцьк]] [[Волинська область]]. Працював водієм у «Максим-таксі». Одним з перших пішов добровольцем захищати Батьківщину, пізніше, вже на Луганщині, оформив мобілізацію через Сватівський військкомат. Залишилися дружина та двоє дітей, 13 і 17 років.
|| {{дтс|2014|9|5}}
||Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/>. Віктор вважався зниклим безвісті. В серпні 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що Віктор загинув і похований під [[Старобільськ]]ом як невідомий герой АТО. 23 вересня 2015 року воїна перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища Луцька у селі Гаразджа.<ref>[http://www.volynnews.com/news/society/za-analizom-dnk-vstanovyly-osobu-aydarivtsia-z-lutska/ За аналізом ДНК встановили особу айдарівця з Луцька // «Волинські новини», 14 серпня 2015]<br/>[http://4vlada.com/volin/45238 У Луцьку перепоховають ще одного бійця «Айдару», який загинув рік тому // «Четверта влада», 21 вересня 2015]<br/>[https://p-p.com.ua/articles/76450/ У Луцьку провели в останню путь загиблого айдарівця Віктора Кумецького // «Під прицілом», 23 вересня 2015]<br/>[http://vip.volyn.ua/articles/cherez-rik-pislya-smerti-luck-proviv-v-ostannyu-put-dobrovolcya-ato Через рік після смерті Луцьк провів в останню путь добровольця АТО // «ВІП», 23 вересня 2015]</ref>
|-
|72
 
||[[Білоус Олександр Севаст'янович]]<br/>«Льотчик»
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1966|20|12}}, [[Ковель]] [[Волинська область]]. Проживав у м. [[Київ]]. Був підполковником УДО. Залишилася дружина та донька.
||{{дтс|2014|9|5}}||Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/>. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих невідомих Героїв АТО у травні 2015 року, за даними Книги пам'яті похований у Києві.<ref>[http://memorybook.org.ua/2/bilousoleks.htm Білоус Олександр Севаст'янович («Льотчик» (Книга пам'яті)]<br/>[https://www.facebook.com/oksana.trapezun/posts/374034939462384 Пам'ятаймо!]</ref>
|-
|73
 
||[[Грибков Сергій Миколайович]]<br/>«Прокурор»
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1981|10|1}}, [[Луцьк]] [[Волинська область]]. Закінчив [[Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки|Волинський державний університет імені Лесі Українки]]. Працював в прокуратурі Волинської області на посаді прокурора відділу захисту прав і свобод дітей. У липні 2014 року взяв відпустку і добровольцем пішов на фронт. Неодружений, залишилися батьки.
||{{дтс|2014|9|5}}
||Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/> Був похований під Старобільськом як невідомий солдат, упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховали Сергія 8 квітня 2016 року на Алеї почесних поховань луцького міського кладовища у селі Гаразджа.<ref>[http://www.lutskrada.gov.ua/fast-news/u-lucku-perepohovayut-shche-odnogo-viyskovosluzhbovcya-0 У Луцьку перепоховають ще одного військовослужбовця // Луцька міська рада, 4 квітня 2016]<br/>[https://www.facebook.com/AydarNews/posts/727064370768886 Вийшли з бою за Хрещовату]<br/>[http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=182067 На «Алеї слави» у місті Луцьк перепоховають тіло загиблого в зоні АТО прокурора Сергія Грибкова // Генеральна прокуратура України, 8 квітня 2016]<br/>[http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/92886/ Луцьк у скорботі: містяни попрощалися із 30-м земляком, загиблим на Сході // «Волинська правда», 8 квітня 2016]</ref>
|-
|74
 
||[[Сльота Володимир Васильович]]
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]]
|| Народився {{дтс|1967|5|16}}, [[Кожухівка (Теплицький район)]] [[Вінницька область]]. Активний учасник [[Євромайдан|Революції Гідності]], з перших днів на Майдані, був у 7-й сотні [[Самооборона Майдану|Самооборони Майдану]]. Приїхавши додому, вступив до ГФ «Народна самооборона» Теплицького району. Потім пішов добровольцем на фронт. Близьких рідних немає, залишилася двоюрідна сестра.
||{{дтс|2014|9|5}}
||Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу села [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/> Був похований під Старобільськом у могилі невідомого героя АТО під №&nbsp;257, в подальшому був упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховання пройшло 19 квітня 2016 року в с. Кожухівка.<ref>[http://memorybook.org.ua/21/sleta.htm Сльота Володимир Васильович]<br/>[http://33kanal.com/interview/vojuju-v-shhasti-de-zaginuv-mijj-tovarish-kazhe-7315.html «Воюю в Щасті, де загинув мій товариш» // «33 канал», 2 лютого 2016]<br/>[http://www.vinnitsa.info/news/na-vinnichchinu-privezut-tilo-biytsya-yakogo-2-roki-tomu-zhorstoko-vbili-teroristi.html На Вінниччину привезуть тіло бійця, якого 2 роки тому жорстоко вбили терористи // Вінниця.info, 11 квітня 2016]<br/>[http://day.kyiv.ua/uk/news/150416-na-vinnychchynu-pryvezut-aydarivcya-yakyy-zagynuv-v-ato-pivtora-roky-tomu На Вінниччину привезуть «айдарівця», який загинув в АТО півтора роки тому. 15.04.2016, 18:25]<br/>[http://www.5.ua/suspilstvo/na-vinnychchyni-pokhovaly-biitsia-aidaru-iakyi-vvazhavsia-znyklym-bezvisty-112019.html На Вінниччині поховали бійця «Айдару», який вважався зниклим безвісти // «5 канал», 19 квітня 2015]</ref>
|-
|75
 
||[[Слісенко Михайло Михайлович]]<br/>«Сєдой»
|| [[Солдат (військове звання)|Солдат]] водій
|| Народився {{дтс|1958|5|28}}, 56 років, проживав у с. [[Боровиця (Чигиринський район)]] [[Черкаська область]]. Молодість Михайла пройшла на Донеччині, працював шахтарем, мав сім'ю. Розлучився та приїхав на Черкащину, донька залишилась з мамою. Пішов добровольцем до батальйону «Айдар» у липні 2014 року. Залишилися мати 95 років, дочка 18 років, двоюрідна сестра з дитиною інвалідом.<br/>'''Зниклий безвісті'''.
|| {{дтс|2014|9|7}}
|| Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на вояків батальйону поблизу с. [[Весела Гора (Слов'яносербський район)]]. До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім російські бойовики добивали поранених<ref name="Айдар-05-09"/>.
|-
|}

== Зниклі безвісті ==
Зниклими безвісті вважаються [[Хомяк Дмитро Валерійович]] ({{дтс|1993|11|11}}) і [[Хомяк Володимир Валерійович]] ({{дтс|1990|8|9}}) з [[Луцьк]]а, що пропали в бою 5 вересня 2014 року у засідці біля Веселої гори.

== Примітки ==
{{reflist|4}}

[[Категорія:Айдар (батальйон)]]
[[Категорія:Втрати в російсько-українській війні за формуванням (Україна)|А]]