Перегляд вихідного коду сторінки Вотивні предмети

[[Файл:Snake goddess pushkin.jpg|thumb|180px|[[Богиня зі зміями]], вотивна статуетка, [[Крит]], 1600&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]]
'''Вотивні предмети''', ''вотивні дари'' ({{lang-la|votivus}}&nbsp;— ''присвячений богам '', від votum&nbsp;— ''[[обітниця]], бажання'')&nbsp;— різні речі, принесені в дар божеству за [[обітниця|обітницею]], заради зцілення або виконання певного бажання. Звичай приношення вотивних предметів є пом'якшеною формою [[жертвопринесення]].

Традиція відома починаючи з часів [[Первісне суспільство|печерної людини]] до наших днів.

== Історія ==
В [[археологія|археології]] прийнято вирізняти закопані вотивні предмети від [[скарб]]у: хоча вони могли містити однакові речі, скарби призначалися для відкопування господарями в майбутньому, а дари богам слід було не чіпати.

Археологічні предмети, в яких можна бачити прототипи вотивних предметів, відомі з епохи [[неоліт]]у. На території [[Україна|України]] вотивні предмети виявлено зокрема у [[Херсонес Таврійський|Херсонесі Таврійському]], це так звані фракійські вотивні плитки, що датуються II-III століттям<ref>[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Magisterium/Archeolog/2003_11/06_zybar_vm.pdf Зубар В.М.: До етнічної приналежності так званих вотивних плиток фракійського кола з Таврики]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Греки Північного Причорномор'я залишили після себе також віршовані почесно-вотивні метричні [[епіграма|епіграми]], що витесувалися на кам'яних стелах або на постаментах для статуй на честь певного божества або героя<ref>[http://textbooks.net.ua/content/view/6500/50/ 4. Українська культура на перехресті скіфо-сарматського та античного світів]</ref>.

[[Файл:Cenote brunnen Chichen itza.jpg|thumb|left|150px||Священний колодязь у [[Чичен-Іца|Чичен-Іці]]]]

=== Жертвопринесення водній стихії ===
[[Файл:Bedivere.jpg|200px||thumb||''Ілюстрація до [[Артуріана|артурівського циклу]].'' Сучасні дослідники припускають, що історія з дарунком меча [[Екскалібур]]а [[король Артур|королю Артурові]] [[Володарка Озера|Володаркою Озера]] є [[реверс]]ивним відображенням такого типу [[жертвопринесення|жертвопринесень]], який повернувся до традиційного варіанту, коли після смерті Артура меч був кинутий назад в озеро]]

У [[Європа|Європі]] знаходять [[меч]]і та [[спис]]и, які, попри те, що це були предмети високої вартості, закопувалися в землю, а частіше кидалися у воду або в [[болото|болота]]. У більшості випадків ці предмети були зламані, що робило їх непридатними для майбутнього використання, тому припускають, що робилося це з [[обряд|ритуальною]] метою. (Досі зберігся звичай кидати монетки в [[фонтан]]и). Дослідники [[кельтська міфологія|кельтської міфології]]<ref name="bibliotekar.ru">[http://www.bibliotekar.ru/druidy/17.htm «Друиды. Поэты, ученые, прорицатели». Стюарт Пиготт]</ref> пишуть про те, що вода, [[джерело|джерела]], [[криниця|колодязі]] та ритуальні шахти для цих племен були пов'язані з потойбічним світом й, мабуть, слугували за місце переходу. Серед відомих знахідок варто згадати скарб, знайдений в котлі біля [[Гігантські джерела|Гігантських джерел]] під Дачевом в [[Чехословаччина|Чехословаччини]] (з двох тисяч предметів, переважно [[броша|брошок]] та [[браслет]]ів), [[Латенська культура|знахідки у Ла-Тенея]] на [[Невшательське озеро|озері Невшатель]], або у [[Ллін Керріг Бах]] на [[Анґлсі (область)|Англсі]], в озерах на півдні [[Шотландія|Шотландії]] (котли), і в [[котел з Гундеструпа]].<ref>{{Cite web |url=http://www.celtica.ru/art-ritualic.html |title=Вотивные жертвоприношения древних кельтов |accessdate=17 травень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071108195018/http://www.celtica.ru/art-ritualic.html |archivedate=8 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.celtica.ru/art-ritualic-gal.html |title=Галерея кельтских изделий |accessdate=17 травень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071109053512/http://www.celtica.ru/art-ritualic-gal.html |archivedate=9 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref>

<blockquote>
У класичних авторів натрапляємо на свідчення про [[Галли|галльські]] скарби в тубільних святилищах, відкриті напоказ, але незаймані. Один з них, Тулузький скарб, був розграбований консулом [[Квінт Сервілій Цепіон|Цепіоном]] в [[106 до н. е.|106 році до н.&nbsp;е..]], за описом [[Посідоній|Посідонія]], скарб знаходився в священних прибудовах та ставках, причому вага його обчислювався приблизно 100 000 фунтів золота і 10 000 фунтів срібла. [[Григорій Турський]] в VI столітті описує [[гало-римляни|гало-римський]] фестиваль на березі озера в [[Севенни]], під час якого у воду кидали жертовних тварин та вотивні дари. Такі щорічні свята тривали там аж до [[1868|1868 року]].<ref name="bibliotekar.ru"/>
</blockquote>
У [[Месоамерика|Месоамериці]] подібні артефакти були виявлені в [[ольмеки|ольмекскому]] поселенні '' Ель Манаті'' (1600–1200&nbsp;р. до н.&nbsp;е.) і священному колодязі [[майя]] в [[Чичен-Іца|Чичен-Іці]] (850–1550&nbsp;р. н.&nbsp;е..), на дні якого було виявлено багато зламаних золотих предметів, які кидалися як своєрідні пожертви під час проведення церемоній (разом з людськими [[жертвопринесення]]ми).

=== Зцілювальні вотиви ===
[[Файл:Votive relief Asklepios BM809.jpg|thumb|left||[[Пінака]], дар [[Асклепій|Асклепію]] з проханням вилікувати ногу. [[I]]-[[II століття|II]] ст. до. е., [[Лувр]]]]
''Зцілювальні вотиви''&nbsp;— дари з зображенням хворого органу, які приносили хворі з проханням про зцілення або на подяку за нього. Зовнішній вигляд визначався принципом подібності магічної свідомості.

Багато подібних матеріальних свідчень дійшло з часів античності. Велика колекція зцілювальних вотивів, виконаних з глини, демонструється в музеї святилища [[Асклепій|Асклепія]] в [[Епідавр|Епідаврі]].<ref>Спафари Э. Петропулу К. ''Коринф. Микены. Эпидавр.'' Афины, 2005&nbsp;р. С. 64</ref> Цікаві зцілювальні вотиви [[ібери|іберів]], знайдено біля гарячих джерел.<ref>[http://www.hist.vsu.ru/cdh/Articles/06-02a.htm Религия древних иберов]</ref>

=== Вотивні предмети в християнстві ===
У [[католицтво|католицизмі]] вотивні предмети називаються ''ex-voto.'' Їх приносять в дар храму як обітницю або на подяку. У наші дні, як правило, це спеціальні таблички зі словами молитви та подяки, свічки, квіти, твори мистецтва (статуї та їхні шати).

Приклади відомих пожертвувань: статуя подружжя [[Генріх III (король Англії)|Генріха III]], зроблена з золота та подарована Вестмінстеру; восковий сокіл, встановлений [[Едуард I Довгоногий|Едуардом I]] на гробниці [[Святий Вульстан|св. Вульстана]]; [[рубін]] з [[діамант]]ом, що прикрашають гробницю [[Святий Томас Бекет|Томаса Беккета]]; численні милиці, залишені в [[Лурд]]ську гроті.<ref>[http://www.newadvent.org/cathen/15509a.htm Католическая Энциклопедия о дарах]</ref> У католицьких церквах невеликими металевими предметами (''«вотами»'') бувають завішані цілі стіни.<ref>{{Cite web |url=http://ostmetal.info/art84f2fcb0.phtml |title=Жертвенные подношения как вид прикладного искусства |accessdate=17 травень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080624100600/http://ostmetal.info/art84f2fcb0.phtml |archivedate=24 червень 2008 |deadurl=yes }}</ref> У повісті [[Купрін Олександр Іванович|Купріна]] «[[Гранатовий браслет (повість)|Гранатовий браслет]]» злощасна прикраса зрештою також виявляється в церкві:

[[Файл:Jasna Góra Wota 2.JPG|thumb|||Дари віруючих в [[Ясна Ґура|Ченстоховському монастирі]]]]
{{цитата|"У вас, католиків, є милий звичай — так він і сказав: милий звичай  — вішати на зображення [[діва Марія|Матки Боски]] кільця, намиста, подарунки. Так от виконаєте моє прохання: ви можете цей браслет повісити на ікону? "Я йому обіцяла це зробити.}}

Звичай підвішувати дари на [[ікона|ікони]] зустрічається і в [[православ'я|православ'ї]]<ref>[http://www.icon-art.info/pic.php?lng=ru&pic_id=642 Прорись иконы «Богоматерь Троеручица» с указанием следов вотивных предметов]</ref>. Зокрема, християнство трансформувало [[язичництво|язичницьку]] традицію, яка проявляється у підвішуванні жертовних вотивів на чудотворні ікони<ref>[https://issuu.com/vsevolodloba/docs/___________________________________/64 Феномен болезни в сознании и повседневной жизни человека Древней Руси (ХI - начало XVII века) / С. 128] // [http://www.alsivuz.ru/content/law_tgp А. С. Малахова], [http://www.agpu.net/fakult/istfak/Kaf_istor_Russia/sostav_kafedry/Malahov.aspx С. Н. Малахов]; АГПА, 2014. — с. 298. — [https://elibrary.ru/item.asp?id=23841738 ISBN 978-5-906137-35-7]</ref>. Багато шанованих чудотворних ікон мають вотивні сережки (іноді ланцюжки та натільні хрести, іноді&nbsp;— зображення з дорогоцінних металів зцілених органів). В експозиції [[Національний музей медицини України|Музею медицини]] (м. [[Київ]]) можна побачити вотиви часів [[Київська Русь|Київської Русі]]. У Росії підвішувати вотиви у православних храмах заборонили за [[Петро I Олексійович|Петра Першого]], оскільки це сприймалося як відгомін язичництва<ref>[http://ec-dejavu.ru/v/Votive.html Вотивы. Энциклопедия культур. История исцелительных вотивов]</ref><ref>[http://www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/6/articles/sec2/s2a16.html Обычай вотивных приношений в истории религии и истории медицины]</ref>, але подекуди традиція зберігалася. Відповідно, спершу був виданий Указ [[Святійший правлячий синод|Святійшого Синоду]] від 19 січня 1722 року «Про відібрання в церковну скарбницю привісок і об використанні оних на церковні потреби», який наказував: „Від нині надалі в усіх Російської Держави церквах привісів до образів, тобто золотих і срібних монет і копійок й всякої скарбниці та прочого приносимого не привішувати”<ref>[http://elib.shpl.ru/ru/nodes/184-t-6-1720-1722-1830#page/489/mode/inspect/zoom/7 Полное Собрание Законов Российской Империи (1720—1722)] ПСЗРИ. Т. 6. СПб., 1830. С. 485—486. № 3888</ref>. І згодом пізніше, Указ Петра I від 20 квітня 1722 року «О принесенні в Синод іконних привісок і о розібранні їх», який  встановлював: „В указі о привісах іконних глухо мовлено, що все на потреби необхідні церковні використовувати”<ref>[http://elib.shpl.ru/ru/nodes/184-t-6-1720-1722-1830#page/662/mode/inspect/zoom/7 Полное Собрание Законов Российской Империи (1720—1722)] ПСЗРИ. Т. 6. СПб., 1830. С. 658—659. № 3975</ref>.

[[Файл:Neupivaemaya Chasha.jpg|thumb|left|Принесення віруючих до ікони Божої Матері «[[Невипивана чаша]]»]]
Останнім часом вотиви можна побачити на багатьох чудотворних іконах&nbsp;— «[[Невипивана Чаша|Неупиваємої Чаші]]» під [[Введенський Владична монастир|Владичному монастирі]], «Іверської» в [[Храм Олександра Невського (Новосибірськ)|новосибірському храмі Олександра Невського]]. У російській традиції також існувало замовлення вотивних (обітних) ікон на подяку за виконання молитовного прохання (найчастіше про зцілення). Як [[Вотива|вотиви]] віруючі за обітницею ставили [[лампада|лампади]] перед шанованими [[ікона]]ми або [[рака]]ми з [[нетлінні мощі|мощами]] святих, а також підносили вишиті особисто або за замовленням покриви або прикраси на оклади ікон. Так [[1768|1768 року]] імператриця [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерина II]] прикрасила [[Шати ікони|оклад]] [[Казанська ікона Божої Матері|Казанської ікони Богородиці]] в [[Казанський Богородицький монастир|Казанському Богородицькому монастирі]] своєю діамантовою [[корона|короною]].<ref>[http://www.pravoslavie.ru/put/051103160308 Дмитриева Н. ''Икона Божией Матери Казанская (Из книги «О Тебе радуется!») '']</ref>

[[Файл:Madonna di San Luca.jpg|thumb|||250px|Принесення в італійській церкві]]
До своєрідної форми вотивних дарів можна віднести колишній звичай жертвувати відріз дорогої [[парча|парчі]] з [[труна|труни]] небіжчика на пошиття [[ієрей]]ських та [[диякон]]ських шат. Потім родичі просили [[священик]]а на пам'ять про померлого на [[Великдень]] служити в цьому вбранні, але оскільки жертводавців було багато, то виник звичай на Великдень міняти шати протягом служби.<ref>Михаил Ардов, протоиерей. ''Мелочи архи… прото… и просто иерейской жизни''. М., 2006&nbsp;р.</ref>

=== Вотивні предмети в буддизмі ===
Вотивні предмети мають важливе значення і у [[буддизм|буддистів]]<ref>[http://www.orientalstudies.ru/z_sinology/is-tr/chinese_buddhism.html Мир китайского буддизма]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> ([[ступа (архітектура)|ступи]], [[статуя|статуї]], ікони-[[танка (живопис)|танка]], хоругви та тексти [[сутра|сутр]]). Для виготовлення буддистських вотивних предметів і фарб для їх фарбування традиційно використовували сім коштовних матеріалів&nbsp;— [[золото]], [[срібло]], [[смарагд]], [[гірський кришталь]], [[лазурит]], [[перламутр]] та [[корал]]<ref>[http://www.psylib.ukrweb.net/books/erosrud/refer.htm Ермакова, Островская, Рудой ''Классическая буддийская философия'']</ref>.

Особливе значення як вотивні предмети надається в буддизмі статуям, а також ступам. Ступи в буддизмі можуть виконувати різні функції&nbsp;— бути вотивами, релікварієм, меморіалом, об'єктом пошанування та традиційним символом буддизму<ref>[http://ec-dejavu.ru/v/Votive.html Вотивы. Энциклопедия культур. Вотивы в буддизме]</ref>. Прикладами вотивних ступ можуть служити ступи, знайдені на території колишньої [[Бактрія|Бактрії]] (територія сучасної [[Середня Азія|Середньої Азії]])&nbsp;— вотивні ступа в Хішттепі та вотивні ступи Аджінатепа (об'єднання ступи [[хрест]]оподібного типу та ступи зі [[драбина|драбиною]])<ref>[http://www.sanat.orexca.com/rus/archive/2-04/history_art1.shtml Архитектура буддийских памятников Средней Азии]</ref>.

У період раннього Середньовіччя в Тохаристані як вотивні предмети використовувалися і мініатюрні моделі монолітних ступ. У Хішттепа було знайдено порядку з 60 мініатюрних ступ. Моделі ступ виготовляли з необпаленої [[глина|глини]], основа таких ступ не перевищувалв 6,5-8,5 см. У численні мініатюрні ступи були вмазані круглі плескаті таблички, схожі на таблетки, на цих табличках письмом [[брахмі]] були записані тексти, що супроводжували приношення. Такі мініатюрні ступи були популярними вотивні предметами для буддистів та використовувалися поряд з іншими традиційними підношеннями&nbsp;— [[чірога]]ми, [[фрукт]]ами та [[квітка|квітами]].

== Типи вотивних предметів ==
[[Файл:Minoan ex voto dress02 pushkin.jpg|thumb|right||Вотивні зображення одягу з глини. [[Крит]]]]
[[Файл:Votive tree cappadocia.jpg|thumb|||Повішені туристами на дерево в [[Кападокія|Кападокії]] [[амулет]]и від лихого ока]]

=== Зменшені копії реальних речей ===
Крім людських кінцівок, зустрічалися зображення звірів, птахів чи інших предметів, обіцяних як жертву (або отримання яких було бажано). У європейських країнах починаючи з [[середньовіччя]] у церквах можна зустріти підвішені моделі кораблів, внесені з молитвою про благополучне повернення або з вдячності за успішне прибуття. В афінському музеї можна побачити античне зображення корабля з аналогічним побажанням<ref>[http://ec-dejavu.ru/v/Votive.html Вотивы. Энциклопедия культур. О моделях кораблей]</ref>. У підземеллях Сеїт Неджепі ([[Туркменістан]]) стіни обвішані імітаціями колисок та луків&nbsp;— символічними проханнями до вищих сил про дарування потомства, як видно зі зброї&nbsp;— чоловічої статі.<ref>{{Cite web |url=http://www.centrasia.ru/newsA.php4?st=1037481060 |title=В подземельє Сейит Неджепи |accessdate=17 травень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20050111030740/http://centrasia.ru/newsA.php4?st=1037481060 |archivedate=11 січень 2005 |deadurl=yes }}</ref> Варто також згадати про археологічні знахідки вотивних театральних масок античності.<ref>[http://www.kerch.com.ua/articleview.aspx?id=272 Маски Боспора]</ref>
[[Файл:Hedvigs kyrka i Norrköping, den 26 april 2007, bild 7.jpg|thumb|left|Інтер'єр шведської кірхи]]
Вотивні предмети, що копіюють реальні побутові речі, лише в зменшеному масштабі (наприклад, «іграшкові» кинджали та мечі), іноді опинялися у могили, щоб супроводжувати померлих.

=== Обігові речі ===
Це можуть бути стрічки та полотнища матерії, нитки, пасма волосся, предмети одягу та побуту, невеликі камені, роги тварин різних видів, гроші тощо.

Згадки про звичаї присвячувати пасма волосся [[ініціація (обряд)|ініційованих]] юнаків [[Аполлон]]ові та іншим богам часто трапляються в античних джерелах.

Крім найпопулярнішого кидання монеток у воду, досі зустрічається чимало подібних [[забобон]], не пов'язаних з християнською релігією. Наприклад, на Лисій горі в [[Сукко]] росте дерево, на яке обов'язково треба пов'язати стрічку, щоб бажання здійснилося. На гілки дуба в [[Масандра|Масандрі]] вішалися вотивні дзвіночки.<ref>[http://lib.swarog.ru/books/history/ist0/blinowa/2/13.php Географическая локализация «сказочных» объектов восточнославянского фольклора]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Відомі іранські [[чинара|чинари]], за стрічками на гілках яких у давнину спостерігали особливі доглядачі.<ref>{{Cite web |url=http://erkin.net/chronicle3/news1773.html |title=Эркин Туркменистан. Чинар |accessdate=17 травень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140910060401/http://www.erkin.net/chronicle3/news1773.html |archivedate=10 вересень 2014 |deadurl=yes }}</ref>

=== Статуетки ===
'' Статуетки''&nbsp;— були зображеннями богів або реальних людей, вони клалися в могилу. Найвідомішими є єгипетські [[ушебті|ушебти]], які мали служити померлим у потойбічному світі. Інша характерна група&nbsp;— статуетки богинь, наприклад, критські [[богиня зі зміями|богині зі зміями]], античні богині-матері<ref>Кармазина О. В. ''Культ Матер-Матуты в древней Капуе''</ref>, давньогрецькі теракотові фігурки, з виробництва яких спеціалізувалася [[Танагра]] в Беотії.

=== Пінака ===
''[[Пінака]]'' ({{lang-el|πίναξ}}, дошка)&nbsp;— вотивна дошка, рельєф, картина в Стародавній Греції. Виготовлялася з [[мармур]]у, [[бронза|бронзи]], теракоти, дерева. Могла служити як надгробком, так і вотивним даром. Єгиптяни встановлювали вотивні [[стела|стели]].
[[Файл:Musee du Moyen Age A16.JPG|thumb|||Вотивна корона вестготского короля [[Реккесвінт]]а з [[Скарб із Гваразара|гваразарського скарбу]], VII&nbsp;ст.]]

=== Вотивна колона ===
''Вотивна колона''&nbsp;— це [[колона]], що стоїть окремо (як правило, на священній ділянці біля античного храму) із зображенням вотивних предметів. Встановлювалися з метою зцілення, задоволення прохання або на виконання обітниці.

Подібну функцію в [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] та [[Стародавній Рим|Римі]] виконував ''[[трофей]]''&nbsp;— стовбур дерева або стовп, на який з присвятним написом [[Зевс]]ові або [[Марс (міфологія)|Марсу]] після перемоги вішалися обладунки ворогів. Спочатку мало значення їхнє розміщення саме на дубі&nbsp;— священному рослині Зевса.

[[Файл:Cierges Lourdes.jpg|thumb|left||Освячені свічки в [[Люрд]]і ([[Франція]])]]

=== Жертовна табличка ===
'' Жертовна табличка'' ({{lang-la|defixio}}, {{lang-el|κατάδεσμος}})&nbsp;— предмет, широко поширений у греко-романському світі, невелика пластина з [[свинець|свинцю]] або [[олово|олова]], на якій писалося прокляття на чию-небудь адресу. Потім така табличка скручувалася і кидалася в криницю або джерело. Сотні подібних артефактів було знайдено, зокрема в [[терми|римських лазнях]] ({{lang-la|Aquae Sulis}}) у Англії.

=== Свічка ===
''[[Свічка]]''&nbsp;— один з найдавніших символів жертви божеству. У християнстві свічка, що купується, виступає знаком добровільної жертви людини Богу.<ref>{{Cite web |url=http://www.liturgy.ru/docs/1hram8.php |title=Символика Православного храма: свет и светильники |accessdate=17 травень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071225200151/http://www.liturgy.ru/docs/1hram8.php |archivedate=25 грудень 2007 |deadurl=yes }}</ref> Практика продажу свічок стала заміною давньої традиції принесення віруючими в храм речей, необхідних для богослужіння: [[вино|вина]], [[хліб]]а, [[віск|воску]] та масла.

=== Вотивна корона ===
{{main|Вотивна корона}}
''Вотивна корона''&nbsp;— була винаходом [[Візантійська імперія|візантійців]], перейнятим [[вестготи|вестготами]] та [[лангобарди|лангобардамі]]. Являла собою корону-обруч, яка підвішувалася зі стелі церкви над вівтарем або в арках.

=== Портрети ===
У середньовічній та ренесансній Італії існували численні [[Портрет італійського Ренесансу|портретні]] воскові фігури ''ex voto''&nbsp;— поміщені за обітницею, реалістично одягнені та розфарбовані, в зріст людини, а часом і кінні<ref name=autogenerated1>Гращенков В.&nbsp;Н.&nbsp;Портрет в итальянской живописи Раннего Возрождения. М., 1996. С. 161</ref>. Пристрасть до різних вотивні підношень висміювалася в новелах [[Саккетті]].

Особливо подібними фігурами з воску (''immagini di cera''), Які називали та просто ''voti'', славилася флорентійська церква ченців-сервітів [[Сантиссіма Аннунціата]]. Фігурок з часом стало так багато, що 1401 року Синьорія дозволила такі підношення лише громадянам-членам найстаріших цехів. 1447 року найважливіші воскові фігури були прибрані та розставлені в порядку в трансепті по обидві сторони хору. Їх розташовували на спеціальних підмостках ''palchi,'' і вони закривали собою вид на сімейні капели, що викликало нарікання їхніх власників, і тому кінні фігури довелося перенести на інший бік храму. Особливо почесні місця займали окремі фігури, інші подвішувалися до склепіння нового храму-ротонди. Там були не лише чоловічі, а й жіночі портрети. Крім флорентійців відзначилися й гості міста, наприклад, король Данії [[Кристіан I]]. 1530 року в цій церкві перебувало 600 фігур у натуральну величину<ref name=autogenerated1 />.

== Див. також ==
* [[Троєручиця]]

== Примітки ==
{{reflist}}
{{commonscat|Ex_voto}}
{{примітки|2|height=200}}

== Посилання ==
* [http://www.newadvent.org/cathen/15509a.htm Стаття про вотивні предмети в Catholic Encyclopedia (1917)]

[[Категорія:Археологічні артефакти]]
[[Категорія:Релігійні предмети]]
[[Категорія:Археологічні артефакти за типом]]