Воскресіння

Версія від 15:03, 24 березня 2008, створена Roman Z (обговорення | внесок) (Нова сторінка: '''Воскресіние мёртвых''' — поняття, що існує в багатьох релігіях, міфах. Є частиною уявлень п...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Воскресіние мёртвых — поняття, що існує в багатьох релігіях, міфах. Є частиною уявлень про загробне життя. В християнстві догмат про воскресення є одною з основоположних.

В Біблії

 
Илья Ефимович Репин, «Воскресення дочки Яіра»
 
Джотто ди Бондоне, «Воскресення Лазаря»

В Біблії описано 7 випадків воскресення з мертвих і 1 випадок воскресіння.

  • Воскресення юнака Ілією
  • Воскресення дитини Єлисеєм
  • Воскресення людини від доткнення до костей Єлисея
  • Воскресення дочки Яіра Ісусом
  • Воскресення Ісусом сина вдови при воротях Капернауму(Лк. 7: 12-16).
  • Воскресення Лазара Ісусом — до воскресення Лазар був мертвий чотири дні і був похований по єгипетському звичаї в печері, закутаний погребальними пеленами.
  • Воскресіння Христа
  • Воскресіння Тавіфи Петром
  • Воскресення Євтиха Павлом

В грецькій міфології

  • Адоніс
  • Главк — віщун Поліейд замітив, що вбита змія ожила від трави, покладеної на неї іншою змією, і при домомозі цієї ж трави воскресив Главка.
  • Пелоп — будучи хлопчиком, Пелоп був запропонований в їду небожителям, що збиралися на пир у Тантала, але боги зрозуміли обман і воскресили Пелопа, причому з'їджена Деметрой, що перебувала в розгубленості із-за пропавшої доньки Персефони, лопатка була замінена вставкою зі слонової кістки.
  • Асклепій — став настільки великим лікарем, що навчився воскрешати мертвих, і люди на Землі перестали вмирати. Бог смерті Танатос, втративши здобич, поскаржився Зевсу на Асклепія, що порушив світовий порядок. Зевс погодився, що, якщо люди стануть безсмертними, вони перестануть відрізнятися від богів. Своєю блискавкою громовержець вразив Асклепія, але великий лікар не попав в царство мертвих, а став богом лікування.
  • Є легенда про Емпедокла з Агригента як про чудотворця незвичайної сили, який зміг воскресити жінку, що знаходилась до цього целий місяць без дихання.

В Православ'ї

В православ'ї віра у всезагальне тілесне «восресіння мертвих» (11-й член Нікео-Царгородського Символа віри: грец. Προσδοκῶ ἀνάστασιν νεκρῶν) з'єднаються з очікуваним другим пришестям Ісуса Христа для звершення суда над усіми людьми, що живуть і коли-нибудь жили.

Необхідність відновлення тіл богословськи обгрунтовується наступним[1] :

  1. Тіло складає необхідну часттну людської істоти, тому блаженство праведних (і муки грішних) було би неповним, якщо би їх переживали одні лише душі, без тіл.
  2. Тіла творили гріхи (так же як і правду) разом з душами і було би несправедливо наказати за них одні душі, а тіла залишити без кари (нагороди).

Це вчення абсолютно несумісне з вченням про переселення душ. Якщо би душа мешкала в різних тілах, то незрозумілим було би яке тіло для неї воскрешати.

Хотя будуть воскрешені ті ж самі тіла, але вони будуть обновленими — духовними. Це, знову ж таки потрібне для повноти вічного блаженства (мук). Духовність тіл буде відповідати зміненим властивостям світу (після його кінця). Ці тіла не будуть мати грубих плотських потреб (таких як продовження роду і харчування), але будуть мати потреби нові – духовні («пити… нове вино в Царстві Отця», та інші.) Розуміється, що якими будуть ці потреби в дійсності ми, в даному своєму стані в точності зрозуміти не можемо.

Цитати

  1. Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть. Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі. І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син. Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду. (Ів. 5.25 — 29)
  1. Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня. Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. (Ів. 6. 39, 40)
  1. Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане. І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних. (Дії 24.14, 15)

Посилання

Примітки

  1. Свт. Ігнатій (Брянчанинов). Повчення в п'яток 1-го тижня Великого посту. Про тіло людське.