Перегляд вихідного коду сторінки Воронеж

{{Місто Росії
 | назва              = Воронеж
 | місцева_назва      = Воронеж
 | прапор             = Flag_of_Voronezh.png{{!}}border
 | опис прапора       =
 | герб               = Coat of arms of Voronezh.png
 | опис герба         = Герб Воронежа (Росія)
 | зображення         = Главное здание управления ЮВЖД.jpg
 | країна             = [[Росія]]
 | суб'єкт РФ         = [[Воронезька область]]
 | код ЗКАТУ          = 20401
 | засноване          = 1586
 | статус             = 1711
 | площа              = 596,51
 | населення          = {{збільшення}} 1 032 382 (2016)<ref>http://voronezhstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/voronezhstat/resources/af5cd4004b705cf09534b7797736af7f/Предварительная+оценка+численности+населения+Воронежской+области+на+1.01.2016+года.pdf</ref>
 | код                = 473
 | поділ              = 6 районів
 | поштові індекси    = 394000-394095
 | часовий пояс       = +3
 | висота             = 154
 | водойма            = [[Воронезьке водосховище]]
 | день міста         = третя субота вересня
 | координати         =
 | адреса             = 394018 г.Воронеж, вул.Плеханівська, 10
 | веб-сторінка       = http://www.voronezh-city.ru/
 | мер                = Гусєв Олександр Вікторович
 | ремарки            = Автомобільний номер: 36, 136
}}
{{Otheruses}}

'''Воронеж'''<ref>[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України on-line]&nbsp;— [[УЛІФ]].</ref> (також ''Вороніж''; {{Lang-ru|Воронеж}})&nbsp;— [[місто]] в [[Росія|Росії]], адміністративний центр [[Воронезька область|Воронезької області]]; розташоване на річці [[Воронеж (ріка)|Воронеж]]. Засноване [[1586]] року. Статус міста з [[1711]] року.

Українською мовою місто також часто називають ''Вороніж''.

Місто-мільйонник. Населення {{Formatnum: 1032382}} мешканців ([[2016]]).

Стара частина міста тягнеться схилом високого і досить крутого берега. До міста з трьох боків примикають досить значні слободи: з півночі Троїцька, із заходу&nbsp;— Ямська і з півдня&nbsp;— Чижовка.

== Історія ==

Вороніж був заснований у [[1585]]–[[1586]] роках. У давнину тут жили [[хозари]], останні гробниці яких ще бачив [[де Бруїн]] у [[1702]] році. Вороніж був одним з перших укріплених міст, висунутих наприкінці [[XVI століття]] вглиб придонських степів на захист [[Московська держава|Московської держави]] від набігів різних ординських нападників.

У [[1590]] році Вороніж був зруйнований [[українські козаки|українськими козаками]] («[[канів]]ські черкаси»), але його швидко відновили. Знаходячись на такому жвавому торговому шляху, як точка злиття [[Вороніж (річка)|Воронежа]] з [[Дон]]ом, тоді ще цілком судноплавних річок, Вороніж не міг надовго залишатися винятково військовим містом. До середини [[XVII століття]] [[торгівля]] досягла тут великого розмаху. Незабаром стали виникати нові, південніші, укріплені міста, побудовані, головним чином, прибулими в [[1652]] році [[острогожськ]]ими козаками. Останні отримали нові права і переваги, зокрема право безмитної торгівлі і безподаткового шинкування. Це завдало сильного удару торгівлі Воронежа, позбавленого [[привілеї]]в.

Нова епоха міста починається в [[1695]] році&nbsp;— з прибуття [[Петро I Романов|Петра I]] для побудови тут флоту. Вороніж здавна служив [[верф]]'ю, де будувалися «струги, годные к мореходному делу». Але місту судилося стати колискою не лише військового, а й торговельного флоту Росії. У [[1772]] році, за ініціативою уряду, у Воронежі утворилося перше в Росії «акціонерне торгове товариство для мореплавання», зі статутом, затвердженим Його Величністю, і з правом замовляти морські судна у військових адміралтействах. Військова верф у Воронежі існувала недовго; унаслідок поступового обміління річок, вона спершу була перенесена до [[Тавров]]а, потім південніше, до гирла, і, нарешті, через мілководдя, абсолютно скасована.

[[29 грудня|18 (29) грудня]] [[1708]] року [[Воронізький повіт]] ввійшов до складу [[Азовська губернія|Азовської губернії]]. [[1711]] року до Воронежа з [[Азов]]а переноситься центр губернії. [[3 травня|22 квітня (3 травня)]] [[1725]] року Азовська губернія перейменована на [[Воронізька губернія|Воронізьку]]. [[6 жовтня|25 вересня (6 жовтня)]] [[1779]] року губернія перетворена на намісництво. [[23 грудня|12 (23) грудня]] [[1796]] року [[Воронізьке намісництво]] було перетворене на [[Воронізька губернія|губернію]]. [[14 травня]] [[1928]] року губернію скасовано, Вороніж стає центром [[Воронізька область|Центральночорноземної області]]. [[13 червня]] [[1934]] року Центральночорноземна область перейменована на Воронізьку.
[[Файл:Voronezhold.jpg|right|thumb|300px|Воронеж в 18 столітті]]
На рубежі [[XIX сторіччя|XIX]] і [[XX сторіччя|XX]] століть Вороніж був одним із найкрасивіших губернських міст. Йому належало 38271/3 десятин землі, з яких під містом було до 800 десятин, а майже все інше під [[ліс]]ом. Будинків було понад 5500; з них більше половини з каменю. Мешканців налічувалося 61&nbsp;053, зокрема жінок 28&nbsp;360. Кількість тих, хто народилися в [[1890]] році досягла 2281, кількість померлих&nbsp;— 1 998.

Міські доходи становили 309&nbsp;385 [[рубль|рублів]], запасний міський капітал&nbsp;— 3175 рублів. Міських витрат було в [[1890]] році 312&nbsp;627 рублів 28 [[копійка|копійок]]. Вороніж заборгував державному банку 1&nbsp;010&nbsp;831 рублів. Колись розлога і квітуча торгівля Вороніжа, внаслідок припинення судноплавства, на той час сильно скоротилася; однак, тоді у Воронежі налічувалося 47 фабрик і заводів, цінність виробництва яких досягала суми в 1&nbsp;248&nbsp;548 рублів (у [[1862]] році торговий обіг міста перевищував ще 3,5&nbsp;млн рублів).

== Географічне положення ==

Воронеж має стратегічне положення в Росії, оскільки він є транспортним вузлом у напрямках Північ-Південь і Схід-Захід. Через місто проходить одна з найкращих федеральних доріг [[Автомагістраль M4 (Росія)|М4 Дон]] {{Автошлях E|115}}

{{ Відстані до великих міст
|обтічний=1
|заголовок=Відстань від Воронежа до великих міст (автошляхами, км)
|північний_захід={{Прапорець20|Латвія}} [[Рига]] ~ 1290<br/> {{Прапорець20|Білорусь}} [[Мінськ]] ~ 971<br/> {{Прапорець20|Росія}} [[Брянськ]] ~ 427
|північ={{Прапорець20|Росія}} [[Москва]] ~ 524<br/> {{Прапорець20|Росія}} [[Тула]] ~ 353<br/>{{Прапорець20|Росія}} [[Липецьк]] ~ 119<br/>{{Автошлях E|115}}
|північний_схід={{Прапорець20|Росія}} [[Нижній Новгород]]~720<br/> {{Прапорець20|Росія}} [[Тамбов]]~218<br/> {{Автошлях Р|193}}
|схід={{Автошлях E|38}}<br/>{{Прапорець20|Росія}} [[Саратов]] ~ 510 <br/>{{Прапорець20|Росія}} [[Самара]] ~ 883
|захід={{Автошлях E|38}}<br/>{{Прапорець20|Росія}} [[Курськ]] ~ 228 <br/>{{Прапорець20|Україна}} [[Чернігів]] ~ 598 <br/>{{Прапорець20|Україна}} [[Київ]] ~ 700 <br/>{{Прапорець20|Польща}} [[Варшава]] ~ 1396
|центр={{Прапорець20|Росія}} Воронеж
|південний_захід={{Прапорець20|Росія}} [[Бєлгород]] ~ 247 <br/>{{Прапорець20|Україна}} [[Харків]] ~ 326
|південь={{Автошлях E|115}}<br/>{{Прапорець20|Росія}} [[Ростов-на-Дону]] ~ 561 <br/>{{Прапорець20|Росія}} [[Краснодар]] ~ 832
|південний_схід={{Автошлях E|119}}<br/>{{Прапорець20|Росія}}[[Волгоград]] ~ 568 <br/>{{Прапорець20|Росія}} [[Астрахань]] ~ 998
|}}

Неподалік Воронежа знаходяться такі міста: [[Ростов-на-Дону]], [[Волгоград]], [[Бєлгород]], [[Саратов]], [[Курськ]], [[Липецьк]], [[Тамбов]], [[Луганськ]].

== Населення ==
Зміна чисельності населення Воронежа за роками:
{{Демографія
|1676 = {{nts|5000}}
|1777 = {{збільшення}}{{nts|13000}}
|1897 = {{збільшення}}{{nts|80599}}
|1939 = {{збільшення}}{{nts|326932}}
|1962 = {{збільшення}}{{nts|516000}}
|1997 = {{збільшення}}{{nts|905000}}
|2011 = {{збільшення}}{{nts|979884}}
|2016 = {{збільшення}}{{nts|1032382}}
|з=1676
|по=2016
}}

== Адміністрація ==
[[Файл:Мэрия.Воронеж.jpg|right|thumb|300px|Будівля Мерії Воронежа]]
Функції органів влади в районах виконують управи, є територіальними виконавчо-розпорядчими органами адміністрації міста. На чолі управ стоять керівники, які призначаються на посаду головою міського округу за погодженням з міською думою.
Представницьким органом місцевого самоврядування в місті є Воронезька міська дума, яка, відповідно до Статуту міста, складається з 36 депутатів, що обираються від 18 двохмандатних округів. Для реалізації своїх контрольних повноважень міська дума формує контрольний орган&nbsp;— контрольно-рахункову палату міського округу, положення про яку затверджується міською думою.
{{clear}}

=== Адміністративний поділ ===
Територія сучасного Воронежа покриває 596 км², адміністративно ділиться на 6 районів, 28 мікрорайонів.

{| class="toccolours"  style="float:left; font-size:100%; margin-left:20px;"
|+ <big></big>
| style="padding-left:1em;" | <ol>
<li>[[Залізничний район (Воронеж)|Залізничний район]]</li>
<li>[[Комінтернівський район (Воронеж)|Комінтернівський район]]</li>
<li>[[Лівобережний (Воронеж)|Лівобережний район]]</li>
<li>[[Ленінський район (Воронеж)|Ленінський район]]</li>
<li>[[Радянський район (Воронеж)|Радянський район]]</li>
<li>[[Центральний район (Воронеж)|Центральний район]]</li>
</ol>
| <ol start="18">
[[Файл:Districts_Square.JPG|center|430px]]
</ol>
|}
{{clear}}

== Клімат ==
Воронеж знаходиться в зоні [[Помірний кліматичний пояс|помірного клімату]].
{{Клімат міста
| Місто_род     = Воронежа
| Січ_а_макс    = 8.0
| Лют_а_макс    = 11.0
| Бер_а_макс    = 18.4
| Кві_а_макс    = 28.5
| Тра_а_макс    = 35.7
| Чер_а_макс    = 38.9
| Лип_а_макс    = 40.1
| Сер_а_макс    = 40.5
| Вер_а_макс    = 31.9
| Жов_а_макс    = 26.5
| Лис_а_макс    = 18.1
| Гру_а_макс    = 12.2
| Рік_а_макс    = 40.5
| Січ_сер_макс  = -3.4
| Лют_сер_макс  = -3.0
| Бер_сер_макс  = 2.9
| Кві_сер_макс  = 13.8
| Тра_сер_макс  = 21.1
| Чер_сер_макс  = 24.4
| Лип_сер_макс  = 26.6
| Сер_сер_макс  = 25.5
| Вер_сер_макс  = 18.9
| Жов_сер_макс  = 10.9
| Лис_сер_макс  = 2.3
| Гру_сер_макс  = -2.5
| Рік_сер_макс  = 11.5
| Січ_сер       = -6.1
| Лют_сер       = -6.5
| Бер_сер       = -1.0
| Кві_сер       = 8.3
| Тра_сер       = 14.8
| Чер_сер       = 18.5
| Лип_сер       = 20.5
| Сер_сер       = 19.2
| Вер_сер       = 13.3
| Жов_сер       = 6.9
| Лис_сер       = -0.4
| Гру_сер       = -5.0
| Рік_сер       = 6.9
| Січ_сер_мін   = -8.8
| Лют_сер_мін   = -9.3
| Бер_сер_мін   = -4.2
| Кві_сер_мін   = 3.6
| Тра_сер_мін   = 9.3
| Чер_сер_мін   = 13.2
| Лип_сер_мін   = 15.2
| Сер_сер_мін   = 13.7
| Вер_сер_мін   = 8.7
| Жов_сер_мін   = 3.6
| Лис_сер_мін   = -2.6
| Гру_сер_мін   = -7.6
| Рік_сер_мін   = 2.9
| Січ_а_мін     = -36.5
| Лют_а_мін     = -36.2
| Бер_а_мін     = -32.0
| Кві_а_мін     = -16.8
| Тра_а_мін     = -3.3
| Чер_а_мін     = -1.6
| Лип_а_мін     = 5.0
| Сер_а_мін     = 0.4
| Вер_а_мін     = -5.2
| Жов_а_мін     = -15.2
| Лис_а_мін     = -25.1
| Гру_а_мін     = -33.4
| Рік_а_мін     = -36.5
| Січ_сер_опади = 41
| Лют_сер_опади = 37
| Бер_сер_опади = 33
| Кві_сер_опади = 38
| Тра_сер_опади = 46
| Чер_сер_опади = 74
| Лип_сер_опади = 62
| Сер_сер_опади = 52
| Вер_сер_опади = 61
| Жов_сер_опади = 50
| Лис_сер_опади = 46
| Гру_сер_опади = 44
| Рік_сер_опади = 584
| Січ_вол       = 84
| Лют_вол       = 82
| Бер_вол       = 77
| Кві_вол       = 66
| Тра_вол       = 61
| Чер_вол       = 67
| Лип_вол       = 68
| Сер_вол       = 67
| Вер_вол       = 73
| Жов_вол       = 79
| Лис_вол       = 85
| Гру_вол       = 85
| Рік_вол       = 74
| Січ_опади     = 9
| Лют_опади     = 7
| Бер_опади     = 7
| Кві_опади     = 8
| Тра_опади     = 7
| Чер_опади     = 9
| Лип_опади     = 10
| Сер_опади     = 7
| Вер_опади     = 8
| Жов_опади     = 7
| Лис_опади     = 10
| Гру_опади     = 11
| Рік_опади     = 100
| Січ_сніг      = 16
| Лют_сніг      = 15
| Бер_сніг      = 9
| Кві_сніг      = 1
| Тра_сніг      = 0
| Чер_сніг      = 0
| Лип_сніг      = 0
| Сер_сніг      = 0
| Вер_сніг      = 0
| Жов_сніг      = 2
| Лис_сніг      = 8
| Гру_сніг      = 14
| Рік_сніг      = 65
| Січ_сонце     = 62.0
| Лют_сонце     = 87.6
| Бер_сонце     = 124.0
| Кві_сонце     = 183.0
| Тра_сонце     = 266.6
| Чер_сонце     = 285.0
| Лип_сонце     = 285.2
| Сер_сонце     = 254.2
| Вер_сонце     = 186.0
| Жов_сонце     = 111.6
| Лис_сонце     = 45.0
| Гру_сонце     = 37.2
| Рік_сонце     = 1927.4
| Джерело       = Pogoda.ru.net<ref name="pogoda">{{cite web
| url = http://www.pogoda.ru.net/climate/34123.htm
| title = Pogoda.ru.net
| accessdate = 15.12.2012
| publisher = 
| language = російською}}</ref> / [[Всесвітня метеорологічна організація]] (ООН)<ref name= WMO >{{cite web
 |url=http://worldweather.wmo.int/107/c01020.htm
 |title=World Weather Information Service – Voronezh
 |accessdate=2014-08-19
 |publisher=United Nations |date=June 2011}}</ref> / Обсерваторія Гонконгу (лише сонце)<ref name = HKO >
{{cite web
| url = http://www.weather.gov.hk/wxinfo/climat/world/eng/europe/russia/voronez_e.htm
| title = Climatological Information for Voronez, Russia
| publisher = Обсерваторія Гонконгу
| accessdate = 15.12.2012
}}</ref>
}}

== Наука ==
Наприкінці [[XIX століття]] в місті було декілька метеорологічних станцій.

Сфера освіти була представлена духовною семінарією, однією чоловічою і двома жіночими гімназіями, чоловічою і жіночою прогімназіямі. Також були: реальне училище, кадетський корпус і училища: духовне, повітове, залізничне, єпархіальне, фельдшерське; вчительська семінарія; до 40 міських шкіл і училищ.

Сьогодні в місті знаходиться 40 вищих і 53 середніх спеціальних навчальних заклади. Діти дошкільного віку відвідують 116 дитячих садів.

== Економіка ==

=== Промисловість ===

* «Концерн „Сузір'я“» ({{lang-ru|Концерн «Созвездие», Воронежский НИИ Связи при СССР}})<ref>http://www.sozvezdie.su/aboutt/missiya_kontserna_sozvezdie/ Созвездие</ref>&nbsp;— підприємство радіоелектронної галузі Росії, що спеціалізується на розробці і виробництві комплексів, систем і засобів зв'язку для Збройних Сил РФ та інших спецформувань, а також продукції подвійного і цивільного призначення. Є головним підприємством інтегрованої структури Концерн «Сузір'я», що об'єднує 20 підприємств у 11 регіонах країни. 1958 року перші в світі створили мобільний зв'язок<ref>http://www.moe-online.ru/news/view/293583.html</ref>{{не АД}}
* Російське авіаційно-космічне агентство ФДКП «Конструкторське бюро хімавтоматики»<ref>http://www.kbkha.ru/ КБХА</ref>&nbsp;— один із світових лідерів у створенні рідинних ракетних двигунів, учасник усіх вітчизняних пілотованих програм освоєння космосу.
[[Файл:RIAN_archive_566221_Tu-144_passenger_airliner.jpg|300px|thumb|right|[[Ту-144]]]]
* [[Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство]]<ref>http://www.vaso.ru/?menu=planes ВАСО</ref> ({{lang-ru|ПАО «ВАСО»}})— один з первістків російського літакобудування. Засноване 1929 року. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] історія заводу пов'язана з випуском літака «[[Іл-2]]»&nbsp;— радянського фронтового штурмовика та одного з наймасовіших [[Повітряне судно|повітряних суден]] в історії.
* ВМЗ<ref>http://vmzvrn.ru/ ВМЗ</ref> —&nbsp;науково-виробничий комплекс, що сформувався на основі виробництва авіаційних і ракетних двигунів. ВМЗ причетний до таких славних досягнень світової космонавтики як старти кораблів «Восток» з [[Гагарін Юрій Олексійович|Юрієм Гагаріним]] та участі в міжнародних проектах XXI століття.
* Воронезька кондитерська фабрика<ref>http://www.uniconf.ru/factories/vko/ ВКФ</ref>&nbsp;— одне з найбільших кондитерських підприємств Росії.
* Воронезький пивоварний завод Балтика.<ref>http://corporate.baltika.ru/corpstruct/102/2/ Балтика Воронеж</ref>

Загалом у місті більше 23000 малих, середніх, великих підприємств.

=== Заробітна плата ===
Середня номінальна заробітна плата в місті 25 100 рублів (11 679,28 гривень, за курсом НБУ<ref>{{Cite web|url=https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily|title=Офіційний курс гривні щодо іноземних валют|website=bank.gov.ua|accessdate=2017-05-30}}</ref> від '''30.05.2017''').<ref>http://riavrn.ru/news/srednyaya-zarplata-v-voronezhskoy-oblasti-vyrosla-na-5-za-god/</ref>

== Вищі навчальні заклади міста ==
[[Файл:ВГАУ.jpeg|thumb|300px|Воронезький державний аграрний університет]]
* Військовий інститут радіоелектроніки
* Воронезька державна академія мистецтв (ВДАМ)
* Воронезька державна лісотехнічна академія
* Воронезька державна медична академія імені Бурденка
* Воронезька державна технологічна академія (ВДТА)
* Воронезький військовий авіаційний інженерний інститут (ВВАІІ)
* Воронезький державний аграрний університет імені імператора Петра I (ВДАУ)
* Воронезька військово-повітряна академія імені М.&nbsp;Є.&nbsp;Жуковського та Ю.&nbsp;О.&nbsp;Гагаріна
* Воронезький державний архітектурно-будівельний університет (ВДАБУ)
* Воронезький державний інститут фізичної культури
* Воронезький державний педагогічний університет
* Воронезький державний технічний університет (ВДТУ)
* [[Воронезький державний університет]] (ВДУ)
* Воронезький економіко-правовий інститут
* Воронезький інститут МВС Росії
* Гуманітарний інститут (філія Відкритого соціального університету)
* Інститут економіки і права
* Інститут менеджменту, маркетингу та фінансів
* Інститут перепідготовки кадрів харчової і переробної промисловості міжрегіональний
* Міжнародний університет високих технологій
* Міжнародний університет комп'ютерних технологій
* Московська академія економіки і права (філія)
* Московський гуманітарно-економічний інститут (філія)
* Московський державний університет комерції (філія)
* Московський інститут економіки менеджменту і права (філія)
* Московський соціальний університет міністерства праці і соціального розвитку (державна філія)
* Московський сучасний гуманітарний інститут (філія)
* Московський університет комерції (державна філія) та інші

== Культура ==
[[Файл:Памятник Петру 1.JPG|left|thumb|300px|Воронеж. Петровський сквер]]
[[Файл:Гото Предестинация.png|left|thumb|300px|Воронеж. Корабль музей [[Гото Предестинація]] на адміралтейський площі<ref>http://museum-vrn.ru/muzej/goto_predestinaciya/istoriya-gotopredestinaciya/</ref>]]
Часті пожежі, які відбувалися в місті протягом [[XVIII століття]], знищили багато пам'яток Петрівського часу; однак палац [[Петро I Романов|Петра]] з цитаделлю, пізніше перетворений на шерстемийню, і [[Цейхгауз]] на острові вціліли. Цейхгауз спочатку був перетворений на шерстемийню, але потім за указом [[імператор]]а його було викуплено з приватних рук і подарено місту з умовою відповідальності за цілісність коштовної пам'ятки. Наприкінці [[XIX століття]] в ньому розміщувався петрівський [[яхт-клуб]].

Визначними місцями Воронежа наприкінці [[XIX століття|XIX]] —на початку [[XX століття]] були: пам'ятники [[Петро I Романов|Петру I]], [[Кольцов Олексій Васильович|О. В.&nbsp;Кольцову]] і [[Нікітін Іван Савич|І. С.&nbsp;Нікітіну]] (останні два народилися у Воронежі), Митрофаніївський монастир з мощами святителя Мирофана, музей при статистичному комітеті і при публічній бібліотеці.

Зараз під охороною держави знаходяться 310 воронізьких об'єктів культурної спадщини. Серед них понад 80 пам'ятників і бюстів і територія у 759 га (з 1990 року). Збереглися пам'ятники Петрові I, [[Нікітін Іван Савич|І. С.&nbsp;Нікітіну]], [[Кольцов Олексій Васильович|О. В.&nbsp;Кольцову]], а також [[Бунін Іван Олексійович|І. О.&nbsp;Буніну]] та [[Платонов Андрій Платонович|А. П.&nbsp;Платонову]]. Понад 100 меморіальних дощок. Багато архітектурних пам'яток знаходяться у процесі експертизи та реставрації.

У Воронежі видавалися єпархіальні і губернські відомості, приватні газети «Дон» і «Воронезький телеграф» і два соціальних жірнали: «Філологічні записки» і «Медична бесіда».

Сьогодні в місті працюють 51 бібліотека, 5 виставкових залів, 15 палаців культури і клубів, 6 музеїв, 13 творчих об'єднань, 5 кінотеатрів, 5 театрів, філармонія, цирк.

=== Воронеж&nbsp;— український культурний центр часів Другої світової війни ===

Частина українських письменників під час Другої світової війни виїхала до Воронежа, який у той час став одним з центрів української культури. Тут видавалися українські газети, брошури і книги, в яких звучав заклик до земляків боротися з ворогом. Антинімецькі твори українських авторів доставлялися на окуповану німцями Україну. Великий авторитет серед своїх колег-літераторів у ту пору в Воронежі мали український поет-лірик, публіцист, перекладач [[Андрій Самійлович Малишко]] і творець української національної школи кінематографії, геніальний кінорежисер [[Олександр Петрович Довженко]]. У Воронежі Малишко плідно працював у редакції газети «За Радянську Україну», що видавалася в той час в цьому місті. Його знаменита книга «Україно моя» була надрукована в роки війни у Воронежі.

На землях Північної Слобожанщини під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Олександром Довженком були написані сторінки його знаменитого «Щоденника».

== Українська громада Воронежа ==

Вороніж&nbsp;— центр українського етнічного краю [[Східна Слобожанщина|Східної Слобожанщини]].
Українці зорганізовані в нечисельні українські товариства Воронежа. У 1990 році було створене Українське товариство «Перевесло», яке очолив професор кафедри експериментальної фізики ВДУ Микола Бірюк. У декількох воронізьких школах проводилось факультативне викладання української мови. Проте воно зазнало тиску, години забирали через малокомплектність. Тим не менш, окремі вчителі у свій вільний час безкоштовно проводили гуртки. Діє дитячий хор української пісні. Товариство «Перевесло» організовувало поїздки школярів в Україну.<ref>[http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/r_mowa/strony_ukr02/publicystyka/00pub14.htm Максим Кирчанів «Чи існує в Росії українська діяспора або песимістичні роздуми воронезького українофіла.»]</ref> Українська громада видає газету [http://kobza.com.ua/content/blogcategory/27/50/ «Східна Слобожанщина»].

== Архітектура Воронежа ==
Незважаючи на те, що під час другої світової війни місто було сильно зруйноване (95&nbsp;% всіх будівель в місті), понад 300 пам'яток архітектури вдалося відновити.

{|class="whitetable" style="text-align:center"
 |+
 |width="16%"|[[Файл:Революции_пр.%2C44%2C46.jpg|center|190px]]
 |width="16%"|[[Файл:Среднемосковская-10_v.jpg|center|190px]]
 |width="16%"|[[Файл:Strazina51-53.jpg|center|190px]]
 |width="16%"|[[Файл:Дом_Перрен-Синельниковых.JPG|center|190px]]
 |-
 |вул. Велика дворянська
 |
 |
 |
 |}

{|class="whitetable" style="text-align:center"
|+
| width="32&nbsp;%"|[[Файл:Никитинская-29_i.jpg|center|190px]]
| width="5&nbsp;%"|
| [[Файл:Дом_А._А._Клочкова.JPG|center|190px]]
| width="5&nbsp;%"|
| width="32&nbsp;%"|[[Файл:Воронеж_Платонова_16.JPG|center|190px]]
| width="5&nbsp;%"|
| width="32&nbsp;%"|[[Файл:Мемориальная_доска_на_доме_Бунина.JPG|center|190px]]
|-
| align="center"|Прибутковий будинок статського радника Клигмана
|
| align="center"|
|
| align="center"|
|
| align="center"|
|}

== Визначні місця ==
[[Файл:Bristol Voronezh.jpg|thumb|300px|Воронеж. Готель Бристоль, 1910 р.]]
* Пам'ятник [[Бунін Іван Олексійович|Буніну]]
* Пам'ятник [[Кольцов Олексій Васильович|Кольцову]]
* Пам'ятник [[Нікітін Іван Савич|Нікітіну]]
* Пам'ятник [[Петро I Романов|Петрові I]]
* Пам'ятник [[Платонов Андрій Платонович|Платонову]]
* Пам'ятник псові, герою твору Гаврила Троєпольського «Білий Бім, Чорне Вухо»
* Пам'ятник «Кошеняті з вулиці Лизюкова»
* Пам'ятний знак на місці висадки першого повітряного десанту в [[Радянський Союз|Радянському Союзі]]
* Будинок-музей Дурова
* Будинок-музей [[Кольцов Олексій Васильович|Кольцова]]
* Будинок-музей [[Нікітін Іван Савич|Нікітіна]]
* Краєзнавчий музей
* Музей «Арсенал», присвячений [[німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]]
* Художній музей імені Крамського
* Будинок, де народився [[Бунін Іван Олексійович|Іван Бунін]]
* Північний двоярусний трамвайний міст
* Чернавський міст

== Готелі Воронежа==

В даний час діє понад 73 готелів. Готелі, що пройшли класифікацію за Єдиній системі класифікації готелів та інших засобів розміщення:
{|
| style="vertical-align: top"|
{|
! style="background:#eee"| Категорія
! style="background:#eee"| Назва
|-
| {{Рейтинг-5|5}} || Ramada Plaza Voronezh City Centre
|-
| {{Рейтинг-5|5}} || Marriott Voronezh
|-
| {{Рейтинг-5|5}} || Бутик-Отель Ветряков
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || Mercure Voronezh
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || Art Hotel Voronezh
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || Benefit Plaza Congress Hotel
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || O-HARA
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || Гостиничный комплекс Яр
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || Four Points by Sheraton Voronezh
|-
| {{Рейтинг-5|3}} || Отель Петровский Пассаж
|-
| {{Рейтинг-5|3}} || Azimut Hotel Voronezh
|-
| {{Рейтинг-5|3}} || Amaks Park-hotel
|-
| {{Рейтинг-5|3}} || Hampton by Hilton Voronezh
|-
| {{Рейтинг-5|3}} || Holiday Inn Express Voronezh - Kirova
|-
|}
|-
|}

== Транспорт ==

До кінця [[XIX століття]] в місті були водопровід і кінна залізниця, у [[1926]] році з'явився [[трамвай]], а в [[1960]] році було запущено [[тролейбус]]

У місті діє невелика кількість муніципальних [[автобус]]ів і більше двох тисяч маршрутних таксі і комерційних автобусів (вони понад 20 років прослужили в [[Німеччина|Німеччині]] і тепер працюють на вулицях Воронежа). У Воронежі під загрозою знаходиться [[тролейбус|тролейбусний рух]], у муніципальній власності є всього 30 працюючих тролейбусів. У місті є 50 [[трамвай|трамваїв]] (з 21 маршруту, що був в місті в [[1990-і|1990-их]], залишилося лише 4, з трьох міських трамвайних депо два закриті). Стан транспортної системи міста визнаний редакцією транспортного видання «Пантограф» в [[2005]] році одним з найгірших по [[Росія|Росії]], зазначено, що велика кількість комерційних маршрутів і майже повне знищення міського електротранспорту є причинами великої аварійності на дорогах і поганої екології в місті.

Наприкінці соціалізму у Воронежі проектувався метрополітен. Сьогодні за новим генпланом пропонується створення наземного [[легке метро|легкого метро]].

Є міжнародний [[аеропорт]] і [[Балтимор (летовище)|військове летовище]].

Через Воронеж по об'їзній дорозі проходить автомагістраль М4 «Дон».

=== Тролейбус ===

[[Файл:Komm-troll.jpg|thumb|250px|right|Схема тролейбусних маршрутів]]
 
[[Файл:Vrn 2park.jpg|thumb|250px|right|Друге тролейбусне депо. 2006 рік.]]

Воронезький [[тролейбус]] був запущений [[8 листопада]] [[1960]] року. Перший тролейбус [[МТБ-82]] вивів на маршрут з Першого тролейбусного парку на вулиці Космонавтів [[герой Радянського Союзу]] [[Лебедєв Дмитро Ілліч|Дмитро Ілліч Лебедєв]]. Було відкрито 3 тролейбусних маршрути.

У [[2001]] році загальна довжина ліній становила 141&nbsp;км. 18 маршрутами курсували 136 тролейбусів. У місті було 2 тролейбусних депо і нічний майданчик для стоянки тролейбусів на лівому березі.

У [[2002]] році розпочалося закриття ліній у зв'язку з очікуваним банкрутством підприємства «Воронежміськелектротранс». [[Майно підприємства]] було передане МТК «Воронежпасажиртранс», що супроводжувалося масовими звільненнями. Нічний майданчик для стоянки передали ПАТП-4. У [[2003]] році розпочалась процедура банкрутства «Воронежміськелектротрансу», територія Першого тролейбусного парку імені Д. І.&nbsp;Лебедєва була віддана в оренду ВАТ «Нижегородський тролейбус». [[2005]] року територію депо продали ВАТ «Атлантида» (місто [[Іжевськ]]) під будівництво торгового центру.

[[1 лютого]] [[2006]] року на закритому аукціоні було продане майно «Воронежміськелектротрансу», яке включало територію Другого тролейбусного депо і диспетчерські пункти тролейбусів, фірмі ТОВ «Стройплюс». Кілька [[гектар]]ів міської землі, будівлі і споруди депо продали за початковою ціною 29&nbsp;млн. [[російський рубль|рублів]] на закритих торгах (представників мерії і міської Думи на аукціон не пустили). Торги були оскаржені в судах мерією міста.

[[2 лютого]] [[2006]] року на площі Леніна відбувся велелюдний мітинг з вимогами не допустити припинення тролейбусного і трамвайного руху в місті. Мерія міста починає переговори з ВАТ «Атлантида» про обмін земіл купленого ними депо на іншу ділянку.

У березні [[2006]] року ВАТ «НижТрол» припиняє випуск тролейбусів на лінії, з лютого не оплачують заробітну платню працівникам першого депо. Закривається половина існуючих на той час маршрутів (№&nbsp;4, 5, 11). У квітні міська влада розриває контракт з ВАТ «НижТрол» через невиконання останнім умов оренди. На площі Леніна знову відбувся мітинг на підтримку електротранспорту. 18 працездатних тролейбусів передаються з першого депо до другого. Федеральний арбітражний суд у [[Брянськ]]у визнає законними підсумки аукціону з продажу майна Другого тролейбусного депо на вулиці Хользунова. Однак завершенню угоди перешкоджає розслідування, розпочате воронезькою Федеральною реєстраційною службою щодо процедури проведення аукціону.

[[5 липня]] [[2006]] року громадський комітет «Воронежці за трамвай» провів у Першому депо акцію «Поховання старого тролейбусного руху», яка закликала звернути увагу громадськості на жахливий стан тролейбусної системи міста. Міська влада підписує з ВАТ «Тролза» договір про намір створити на базі існуючих парків нове спільне тролейбусне підприємство.

Станом на серпень [[2006]] року тролейбусний рух у місті обслуговує ВАТ «Воронезький тролейбус». Діє одне депо, яке обслуговує 3 маршрути. Рухомий склад представлений менше, ніж 50-ма тролейбусами [[ЗіУ-682]], більшість із яких відпрацювали свій ресурс. У Першому тролейбусному парку до серпня [[2006]] року знаходились кузови тролейбусів [[ЗіУ-5]], які раніше використовувались у місті, але їх порізали на метал. У другому депо налагоджено капітальний ремонт тролейбусів. У місті є три вантажних тролейбуси.

У [[2006]] році мер міста Б.&nbsp;М.&nbsp;Скринніков заявив про намір відновити повноцінний тролейбусний рух і збільшити кількість тролейбусів до [[2010]] року до 300 штук.

'''Маршрути тролейбусів''' (станом на листопад 2012 року):
* №&nbsp;4 ВДУ&nbsp;— вул. Ціолковського
* №&nbsp;7 ВДУ&nbsp;— тролейбусний парк №&nbsp;2
* №&nbsp;8 ВДУ&nbsp;— Північно-Східний район
* №&nbsp;11 вул. Ціолковського&nbsp;— Північно-Східний район
* №&nbsp;17 Вул. Перхоровича&nbsp;— гастроном «Молодіжний»

=== Трамвай ===

{{main|Воронезький трамвай}}

Трамвайна система функціонувала у Воронежі з 1926 по 2009 рік, з перервою у воєнний час. До кінця XX століття була однією з найбільших у Росії. Після розпаду [[СРСР]] у міського господарства виникли великі проблеми (поганий стан доріг, неможливість експлуатації електротранспорту тощо), які до 2010 року повністю не подолані. Трамвайна система була закрита 15 квітня 2009, і Воронеж став найбільшим містом в Росії і Європі без рейкового міського транспорту. Відповідно до заяв і планів місцевої влади, в майбутньому планується створення «з нуля» систем легкорельсового транспорту у вигляді швидкісного трамвая.

== Міжнародна співпраця ==
Воронеж є членом Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст. В місті розташовані представництво Міністерства закордонних справ Російської Федерації.

=== Міста побратими ===
{| class="wikitable sortable collapsible collapsed" style="background:#ffffef; align=left"
! style="background:#f3ffef" | <span style="color:#000000;">Країна</span>
! style="background:#f3ffef" | <span style="color:#000000;">Місто</span>
! style="background:#f3ffef" | <span style="color:#000000;">Дата угоди</span>
! style="background:#f3ffef" | 
|-
|| {{CZE}} || align="center" | [[Файл:Brno_(znak).svg|35px]] [[Брно]] || align="center" | [[1968]] ||[[Файл:Brno_-_Konečného_náměstí_I.JPG|160px]]
|-
|| {{USA}} || align="center" | [[Шарлотт (Північна Кароліна)|Шарлотт]] || align="center" | [[1991]] ||
[[Файл:Skyline_of_Charlotte,_North_Carolina_(2005).jpg|160px]]
|-
|| {{CHN}} || align="center" | [[Файл:Chongqing_name_(2).svg|35px]] [[Чунцін]] || align="center | [[1992]] || [[Файл:Chongqing_Night_Yuzhong.jpg|160px]]
|-
|| {{BUL}} || align="center" | [[Файл:BUL_Сливен_COA.png|35px]] [[Сливен]] || align="center" | [[1995]] || [[Файл:Художествена_галерия_"Димитър_Добрович".jpg|160px]]
|-
|| {{SPA}} || align="center" | [[Файл:Escudo de León (ciudad).svg|35px]] [[Леон (Іспанія)|Леон]] || align="center" | [[1996]] || [[Файл:Catedral_de_León_vista_clásica.jpg|160px]]
|-
|| {{BLR}} || align="center" | [[Файл:Coat_of_Arms_of_Homiel,_Belarus.svg|35px]] [[Гомель]] || align="center" | [[2013]] || [[Файл:Gomel_-_Sovetskaya_St_-_post_office_-_former_savoy.JPG|160px]]
|}
{{clear}}

== Персоналії ==
[[Файл:Nikolay Ge 045.jpg|міні|300пкс|праворуч|«Суд царя Соломона» (1854), [[Київська національна картинна галерея]], Ґе Микола Миколайович]]
В місті народились:
* [[Ґе Микола Миколайович]]&nbsp;— художник релігійні роботи, історичні полотна, портрети, пейзажі
* [[Платонов Андрій Платонович]]&nbsp;— письменник
* [[Бунін Іван Олексійович]]&nbsp;— поет, прозаїк
* [[Нікітін Іван Савич]]&nbsp;— поет
* [[Кольцов Олексій Васильович]]&nbsp;— поет
* [[Маршак Самуїл Якович]]&nbsp;— поет, драматург
* [[Бакланов Григорій Якович]]&nbsp;— російський [[письменник]];
* [[Бочаров Микола Павлович]]&nbsp;— працівник армії СССР;
* [[Єфремов Ігор Леонідович]]&nbsp;— російський [[композитор]];
* [[Звєрєв Митрофан Степанович]]&nbsp;— [[член-кореспондент]] [[АН СРСР]];
* [[Чечуро Геннадій Семенович]]&nbsp;— [[баскетбол]]ьний [[тренер]].
* [[Борзов Олександр Олександрович]]&nbsp;— російський [[географ]], [[заслужений діяч наук РРФСР]] (з 1935), [[професор]] [[Московський університет|Московського університету]] (з 1918).
* [[Литвиненко Олександр Вальтерович]]&nbsp;— опонент російського режиму
* [[Юрій Хой|Юрій Миколайович Клинских (Хой)]]&nbsp;— радянський і російський музикант

''Див. також: '''[[:Категорія:Уродженці Воронежа]]'''.''

У місті померли:
* [[Астанін Андрій Микитович]]&nbsp;— [[генерал-лейтенант]].

== Література ==
* В.&nbsp;В.&nbsp;Оліфіренко, С.&nbsp;М.&nbsp;Оліфіренко. Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини. Донецьк: Східний видавничий дім, 2005.&nbsp;— 280 с.

== Див. також ==
* [[Воронезький повіт]]
* [[ВРТТЗ]]
* [[Генеральна округа Воронеж]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{Commons|Category:Voronezh}}

* [http://www.voronezh-city.ru/ Сайт Адміністрації міста Воронежа]
* [http://vrn.best-city.ru/ Портал «Найкраще Місто VRN»]
* [http://CityLive.ru/ Міський інформаційно-розважальний портал «CityLive»]
* [http://linuxportal.vrn.ru/ Воронезький Linux портал]
* [http://www.voronezh.net/ Воронеж (міський портал)]
* [http://www.voronezh.ru/ Сервер «ВОРОНЕЖ&nbsp;— online»]
* [http://www.voronezh.info/ Online-схема Воронежа]
* [http://www.allvrn.ru/ Весь Воронеж: міський портал]
* [http://vrnplus.ru/ Портал «Воронеж антипровінційний»]
* [http://www.vrntram.org/ Сайт про воронезький трамвай]
* [http://www.u-antona.vrn.ru/ Великий Воронезький Форум «У Антона»]
* [http://www.inpress.ru/ Уся преса Воронежа]
* [http://map.vrn.ru/ Інтерактивна карта Воронежа.]
* [http://www.whitelabel.ru/ Воронезький клубний портал]
* [http://www.vrn-histpage.ru/ Воронеж. Сторінки історії.]
* [http://www.heraldicum.narod.ru/russia/subjects/towns/voronez.htm Історія герба Воронежа]
* [http://www.toshka.ru/geo/rusreg/voronej/voronej.html Фотографії Воронежа і враження від міста]
* [http://maps.google.com/?ie=UTF8&z=12&ll=51.677239,39.177933&spn=0.104743,0.228653&t=k&om=1 Фотографія Воронежа з космосу ]
* [http://www.vrnlist.ru/ Каталог воронезьких інтернет-ресурсів]

{{50 найбільших міст Росії}}
{{Міста військової слави Росії}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}

[[Категорія:Міста-мільйонники Росії]]
[[Категорія:Слобідська Україна]]
[[Категорія:Міста Воронезької області]]
[[Категорія:Обласні центри Росії]]
[[Категорія:Воронеж|*]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1586]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Воронезька область]]